Реферати українською » Педагогика » Морально виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі


Реферат Морально виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

 

>Актуальністьдослідження. >Ниніукраїнське сус-пільствопрагне доствореннясистемиутвореннясвітового класу.Намітилисяновіперспективи длявдосконалення йогоякості. У цьомуконтекстіактуалізується проблемапосиленняціннісногосенсуосвіти якпровідногочинникапрогресусуспільства.Цялініячіткопозначена вдержавних документах., Концепціюнаціональноговиховання»декларує, щостратегічниморієнтиром восвіті винна статіідеяформування людейновоїгенерації ізінноваційнимтворчим типоммислення, ізрозвиненоюсвітоглядноюкультурою, ізетичновідповідальнимвідношенням до світу. У зв'язку ізцим передсучасноюшколою переносити заподіяннявихованнявідповідального громадянина,здатногосамостійнооцінюватидійсність й будувати свою діяльністьвідповідно доінтересівнавколишніх його людей.Рішенняцихзавданьпов'язане,передусім, ізформуваннямстійкихморальнихякостей особини школяра.

>Динамічна йінодінепередбачуванасоціально-політична обстановка в странезначноускладнила характер йтенденціїосвіти й,пред’являючи доньогоновівимоги,висуває наодне ізперших місцьпроблеми моральноговиховання. Уумовахринковихстосунківпотрібні нелишесамостійність,гнучкість,діловитість шкірного членасуспільства, але й йвихованнянової особини,орієнтованої назагальнолюдськіморальні ціності, щосприяєуспішномурозвиткуособистості. На тому годинувивчення передовогодосвіду йвідповідноїлітератури показало, щоздійснення цогопроцесунайефективніше вшкільномувіці, череззалученнядітей дообразотворчогомистецтва.Самецілеспрямовананавчально-виховна робота вшколістворюєунікальнуможливістьрозширитипізнавальніякості,кругозір черезвиявленняінтересу дообразотворчогомистецтва.

>Моральневихованняпідростаючогопоколінняєбагатоплановим йбагатограннимпроцесом,пов'язаним ізіншими аспектамипедагогічноїдіяльності.Вивченнявідповідноївітчизняної йзарубіжноїнауковоїлітературидаєможливістьскластиуявлення проморальнийідеал,гуманізм особини.

Упедагогічнійлітературідосліджувана нами проблемазнайшлавіддзеркалення уфундаментальнихдослідженнях Крупської М.К., Макаренка О.С.,Луначарського А.В.,Сухомлинського В.А.,Архангельського А.М.,Болдирєва М.М.,Харламова І.Ф.АмонашвіліШ.А.,РувинськогоЛ.І. таін., в яківиявляється сутьосновних зрозумітитеорії моральноговиховання,вказуютьсяшляхи йогоподальшогорозвитку.

Ряддослідженьосвітлюютьрізнінапрями моральноговиховання:Іманов О.К.,ІвахноваЛ.А.,Калюжний А.А.КокозеваК.Ш., ЛисенкаТ.Ф., БутенкоН.І.,Жупанін З. І.,Ільїнська Н.І., Максимова Н.А.

>Численнідослідженняученихсвідчать, щопроблеми моральноговихованняучнівє предметомпильноїувагиспеціальнихнауковихдосліджень.Вищеназваніучені, щоздійснювалививченняважливихпедагогічнихпитань, внеслизначний внесок до розробкиісторії йтеорії моральноговиховання.

>Підкреслюючицінністьрозробоквітчизняних йзарубіжнихпедагогів,слідзазначити, що увітчизнянійпедагогічнійнауці попри всі жнедостатньодослідженьщодо моральноговихованняучнівпочаткової школизасобамиобразотворчогомистецтва.

Отже, що йзумовило проблемудослідження, щополягає врозробцітеоретичнообґрунтованогопідходу дорозуміннясуті йособливостей моральноговихованняучнів йшляхів йогореалізації напрактиці.Виходячи ізактуальностіпроблеми,їїнедостатнійрозробленості впедагогічнійнауцівизначена темамогодослідження «>Моральневихованняучнів під час уроківобразотворчогомистецтва впочатковійшколі».

Метадослідження:теоретичнеобґрунтуваннязмісту йефективнихшляхів моральноговихованняучнівзасобамиобразотворчогомистецтва впочатковійшколі.

>Об'єктдослідження:навчально-виховний процес впочатковійшколі.

Предметдослідження: >моральневихованняучнів під час уроківобразотворчогомистецтва.

>Гіпотезадослідження:якщо внавчально-виховномупроцесі школи активнорозвиватиморальніякостіучнів через урокиобразотворчогомистецтва, тоцеістотнопідвищитьрівень їхні моральноговиховання,розширитькругозір йпізнавальніінтереси,внаслідок чого якщоствореноціліснеосвітньо-виховнесередовище.

>Завданнядослідження:

1.Розкритиісторичні йпсихолого-педагогічніоснови моральноговихованняучнів.

2.Виявитиможливостіуроківобразотворчогомистецтва моральнимвихованняучнівмолодшогошкільноговіку.

>Методологічноюосновоюдослідженняєфілософськіположення потеоріїпізнання,теорії особини вїїформуванні,соціальнійсутівиховання;особистісно-діяльнісний,особово-орієнтований, культурологічний йкомпетентністнийпідходи;теоріяцілісногопедагогічногопроцесу.

>Джереладослідження: роботипедагогів,філософів,психологів,методистів по проблемах моральноговихованняучнів;закони,постанови йіншінормативнідокументи вобластіосвіти,державністандартисередньоїосвіти,досвід роботи учителів школи.

>Методидослідження:аналізфілософської,психолого-педагогічноїлітератури ізпроблеми моральноговиховання;порівняльнийаналіз,дослідженняофіційнихматеріалів вобластіосвіти;вивченняшкільноїдокументації,учбовихпланів,програм,творчихробітучителів;аналізробітучнів,методиспостереження.

 


1.Моральневихованняшколярів якпсихолого-педагогічна проблема

 

1.1 Проблема моральноговиховання упсихолого-педагогічнійлітературі

 

>Мислителірізнихвіківтрактувалипоняттяморальностіпо-різному.Ще вдавнійГреції всвоїхпрацяхАрістотель проморальнулюдину писавши:, Моральнопрекрасноюназиваютьлюдинудосконалоїгідності…Адже проморальну красуговорять із приводудоброти: моральнопрекраснимназиваютьсправедливу,мужню,благородну йвзагаліволодіючу всімадобротамилюдину.»

АНіцшевважав:,Бутиморальним,етичним –означає бутипокірним давновстановленому закону чизвичаю»., Мораль –цеперевагалюдини передприродою». Унауковійлітературівказується, що моральз’явилась на початкурозвиткусуспільства.Визначну рольїївиникненнізігралатрудова діяльність людей. Безвзаємодопомоги, безвизначених обовязків повідношенню до роду людина незмогла бвстояти вборотьбі ізприродою. Моральвиступає як регуляторвзаємовідносин людей.Керуючисьморальними нормами,особистість тім самимспонукає дожиттєдіяльностісуспільства. Під час перебуваннячергу, сус-пільство,підтримуючи йрозповсюджуючи ту чиіншу мораль, тім самимформуєособистістьвідповідно до свогоідеалу. Навідміну від права, якумаєділо ізобластювзаємовідносин людей, але йспираючись на примусзісторони держави. Моральпідтримується силоюсуспільної думи йзвичайновиконується зпереконання. При цьому моральоформляється врізнихзаповідях, принципах, де сказано яктребаповодитись.Зівсього цого миможемодійтивисновку, щостаршійлюдинібуває тяжкообирати, як повестися до того чиіншомувипадку не,впавшиобличчям вбагно».

А що ж говорити продітей?Ще В.О.Сухомлинський мовивши про ті, щонеобхіднозайматисьморальнимвихованнямдитини,навчати,вміннювідчуватилюдину».

Василь Олександрович мовивши:,Ніхто невчитьмаленькулюдину: Будьбайдужим людям,ламай дерева, потопчи красу,вище на ставшисвоєособисте». Усіділо водній, вдужеважливійзакономірності моральноговиховання.Якщолюдинувчать добру –вчатьуміло,розумно,вимогливо, врезультаті якщо добро.Вчать злу (>дужерідко, але йбуває й так), врезультаті якщо зло. Невчать ані добру, ані злу – все одне якщо зло, бо йлюдиноюїїтребазробити».

>Сухомлинськийвважав, щонепорушна основа моральногопереконаннязакладається вдитинстві йраннійюності, коли добро й зло, честь йбезчестя,справедливість йнесправедливістьдоступнірозуміннюдитинилише приумовіяскравоїнаглядності,очевидностіморальноїсуті того, що вонбачить,робить,спостерігає.

1.2Сутність моральноговиховання

 

>Важконазвати щось болееважливе длялюдини, ніжїївзаємини ізіншими людьми.Від характеруцихвзаємин багато щозалежить в нашомужитті:настрій,моральнесамопочуття,працездатність тощо.Стосунки ізоточуючимидаютьможливістьбачитисмисл свогоіснування,усвідомлювати собі якчасткулюдськогосуспільства.Людина, яксуспільнаістота,немислима позавзаєминами ізіншими людьми.Самезавдякиспілкуванню йпевнимвзаєминам, щоскладаються впроцесі цогоспілкування,людськийіндивідпоступовостаєособистістю, котраздатнаусвідомлювати нелишеінших, але й і саму собі,свідомо і активнорегулювативласну діяльність таповедінку,впливати наоточуючих,враховувати їхньогопрагнення,інтереси.

>Виховання –цілеспрямований свідомий процесформуваннягармонійноїособистості, щовключаєформуваннягуманності,працелюбства,чесності,правдивості,дисциплінованості,почуттявідповідальності,власноїгідності,вихованняпатріотизму,любові до Батьківщини.Процесвихованнявідображуєстановленнякожноїлюдини.

Мораль –це системаідей,принципів, законів, норм й правилповедінки тадіяльності, котрірегулюютьгуманністосункиміж людьми забудь-якоїситуації надемократичних засідках. Мораль –цеімперативно-оціннийспосібставленнялюдини додійсності,котрийрегулюєповедінку людей ізогляду напринциповепротиставлення добра й зла.

У зграбномупроцесіформуваннявсебічнорозвиненоїособистостічільнемісценалежить моральномувихованню.Моральневиховання –виховна діяльність школи й сім'ї, щомає наметіформуваннястійкихморальнихякостей, потреб,почуттів,навичок йзвичокповедінки наосновізасвоєнняідеалів, норм йпринципівморалі, доля впрактичнійдіяльності.

>Виходячи ззагальнолюдськогозмістуморальності, можнасказати, щозагальнолюдська мораль –це несукупністьнезмінних норм йпринципів, щоспоконвікувідомікожнійлюдині чиспільноті, а система, котрапоповнювалась,розширювалась,змінюваласьпротягомвіків,збагачуючисьновимикритеріями,новимсмислом. А можнавважатипоняття,загальнолюдська мораль» як щосьоднозначне, якумаєнеухильноздійснюватись,оскількиїї суть йспрямованістьзалежить лише відлюдини.Суб'єкт моральноговиховання упроцесірозвитку йспілкування ужеволодієпевнимморальнимдосвідом.

>Організаціяжиттєдіяльностімолодіпотребуєбезпосередньоговпливу нанеї йвзаємодії із нею. Цемає статісвоєрідним фундаментом, наякомубазується й діяльність, йспілкування, йстосунки, йповедінкамолодих людей.Соціальнийрозвиток Сучасноїмолодіпотребуєрішучогопереведення його ізпозиціївиконавця упозицію активногоучасника,співавтора, автора йспіввиконавцявсьоговиховногопроцесу.Аджевідомаістина утверждает, щобездумнийвиконавецьніколи не стані господаремситуації.

У реальномужиттінашогосуспільства наступивши тієїперіод, колинеобхідноусвідомити,якщо не якщо виправлена проблемарозвитку йстановленняморальноїособистостімолоді, то ані про котріперетворення в нашому реальномужитті неможе бути імови. При цьомудоцільноуникатиоднобічногопідходу довизначенняцілей йзмістувиховання,якийпередбачає йоднобічний характервиховноїдіяльності.

Дваінститутиграютьпершочергову рольпроцесі моральноговиховання. перший –цесім'я, дедитиназакладаєоснови характерусвоєїособистості.Моральністосунки в сім'їнакладаютьвідбиток попри всі життялюдини,оскільки їхньоговпливпов'язаний,по-перше, зсильнимипереживаннями,по-друге, смердотіпостійніші, по третє, у якихзакладаютьсяпідвалини всіхморальнихставленьлюдини досуспільства, до роботи, людям.

Інший –це школа тапозашкільнінавчально-виховнізаклади.Позашкільнінавчально-виховнізаклади –цеширокодоступнізакладиосвіти, котрідаютьдітям таюнацтвудодатковуосвіту,спрямовану наздобуття знань,умінь йнавичок заінтересами,забезпечуютьпотребиособистості утворчійсамореалізації таорганізаціїзмістовногодозвілля. До них належатипалаци,будинки,станції,клуби іцентридитячої,юнацької творчости,дитячо-юнацькіспортивні школи, школимистецтва,студії,бібліотеки,оздоровчі таіншізаклади.

>Основноюметою моральноговиховання, яксімейноговиховання, то йвикладання ушколієпрагненняпередатизнання такультурнітрадиції,навчити молодьрозвиватися якособистість тазбільшуватикультурнуспадщину.Нажаль, уцілому процесвиховання болееспрямований тих,щоброзвиватиінтелектуальніздібності, ніж культуру тадуховність.

Упроцесі моральноговихованняважливимиєрозуміннянаступнихкатегорій.

>Моральність –охоплюєморальні подивися,переконання,почуття,стосунки,поведінку людей.Моральністьтребарозглядати у двохосновнихвимірах – якскладовуісторичного духовногодосвіду, атакож – уформівіддзеркалення цогодосвіду вжиттіконкретних людей. Упершомувипадкумеханізмамирегуляціїморальноїповедінки особиниєісторичновиробленінорми (>моральнінорми,принципи,поняття добра), котрі ужеіснують уколективнійсвідомості якідеальні. Аліціморальнімеханізмизовнішньогоспонуканнялюдини доморальної діїприймаються нею неавтоматично, а шляхом їхніобґрунтування длясамої собі.Завдяки цьомустаєможливим «>внутрішнє»моральнестановленняособистості таїїморальноїповедінки.

>Моральнасвідомість – одна зсторінсуспільноїсвідомості, Яка увиглядіуявлень й зрозумітивідображаєреальні ставлення йрегулюєморальний бікдіяльностілюдини.Моральніпереконання –пережиті таузагальненіморальніпринципинорми.

>Моральніпочуття –запити,оцінки, ставлення,спрямованість духовногорозвиткуособистості.Моральнізвички –корисні длясуспільствастійкіформиповедінки, щостаютьпотребою йздійснюються забудь-якоїситуації та умів.Моральнаспрямованість –стійкасуспільнапозиціяособистості, щоформується насвітогляднійоснові, мотивиповедінки йвиявляється яквластивістьособистості врізнихумовах.

Колі мовайде пролюдину, тозвичайномається наувазі двааспектилюдськоїприроди: ті, щоназиваєморозумом чидушею –внутрішній аспект, тафізичнетіло –зовнішній аспект. Кожна людинаволодієцимидвома аспектами, один із якіспрямований нареалізаціюфундаментальнихдуховнихцінностей істини, добра,краси,любові, аінший, на свійчергу,піклується профізичний комфорт:їжу,житло таодяг, якібезумовнонеобхідні нам длявиживання.Освітамаєзмогунадати молодомупоколіннюзнання, котрі б дозволялидосягатиуспіху вматеріальній сфері.Такождужеважливо,щобціматеріальні блага булиздобуті ізвикористаннямморалі таетики.Такаосвітавключає у собівихованняцінностей сім'ї,розвиток характеру,викладання того, як статігромадянином чиморальноюособистістю.

>Етика – наука про мораль,її природу, структуру таособливостіпоходження ірозвиткуморальних норм йвзаємовідносинміж людьми всуспільстві.Етикаєметодологічноюзасадою моральноговиховання.

>Процес моральноговихованняґрунтується за принципами.Принципивиховання –керівніположення, щовідображаютьзагальнізакономірностіпроцесувиховання йвизначаютьвимоги дозмістуорганізації таметодіввиховногопроцесу.Основніпринципитакі:

·цілеспрямованістьвихованняпередбачаєспрямуваннявиховної роботи надосягненняосновної метивиховання –всебічнорозвиненоїособистості,підготовкиїї досвідомої таактивноїтрудовоїдіяльності;

·обов'язковийзв'язоквиховання ізжиттям. Суть принципуполягає до того, щовиховна діяльністьмаєорієнтуватиособистість нанеобхідність жити усуспільстві;

·єдністьсвідомості таповедінки увихованні.Поведінкалюдини –цеїїсвідомість у дії.Вихованнятакоїєдностісвідомості –складний йсуперечливий процес,оскількиформуваннянавичокправильноїповедінкинабагатоскладніше, ніжвихованнясвідомості;

·виховання в роботи. Уоснові цого принципу –ідея, щоформуванняособистостібезпосередньозалежить відїїдіяльності, відособистоїучасті в роботи.Цей принципспирається й натакупсихологічнуякість, якпрагненнядитини доактивноїдіяльності;

·комплекснийпідхід увихованніґрунтується надіалектичнійвзаємозалежностіпедагогічнихявищ йпроцесів.Втілення його в життяпередбачає:єдність мети,завдань йзмістувиховання;єдність форм,методів йприйоміввиховання;єдністьвиховнихвпливів школи, сім'ї,громадськості,засобівмасовоїінформації,вулиці;врахуваннявікових таіндивідуальнихособливостейучнів;єдністьвиховання йсамовиховання;

·вихованняособистості вколективі.Індивідстаєособистістюзавдякиспілкуванню йпов'язаному із нимвідокремленню.Найкращіумови дляспілкування івідокремленнястворюються вколективі.Поєднанняпедагогічногокерівництва ізініціативою тасамодіяльністюучнів.Педагогічнекерівництвозумовлюєтьсявідсутністю вучнівжиттєвогодосвіду;вихованнятворчоїособистостіможливе,якщоіснуютьумови длявиявусамостійності і творчости,схвалюютьсяініціатива тасамодіяльність;

·поєднанняповаги доособистостівихованця ізрозумноювимогливістю донього. У цьому –головнийсенсгуманістичноїпедагогікищодоформування необходимихвзаєминвихователів йвихованців.Цей принциппередбачає:єдністьвимог довихованців із боціпедагогів, контролю над їхньогоповедінкою,гуманнеставлення перед тим,поважанняїхньої думи таін.;

·індивідуальнийпідхід доучнів увихованні.Такийпідхід якіндивідуальнакорекціязагальноїсистемивиховання –важливавимога доорганізаціївиховногопроцесу й одна із умівпідвищення йогоефективності;

· принципсистемності,послідовності інаступності увихованні.Виходить із того, що дляформуваннясвідомості,виробленнянавичок йзвичокповедінкипотрібна системапевнихпослідовнихвиховнихзаходів.Такіякостілюдськоїособистості не можнасформувати,якщовиховний процесявлятиме собоювипадковийнабірвиховнихзаходів, щоматимутьепізодичний, а чи несистемний характер;

·єдністьпедагогічнихвимог школи, сім'ї йгромадськості.Повиннаохоплювати усісторонинавчально-виховної роботи школи, усіформидіяльностіучнівського тапедагогічногоколективів, сім'ї,знаходитисвійвияв узмісті, формахнавчання тавиховання, у правилахповедінкишколярів, устилі життя школи,їїтрадиціях.Такаєдністьєоднією із умівоптимізаціївиховногопроцесу.

 


1.3Форми йметоди моральноговихованняособистості

 

>Основними методами й способами моральноговихованнядітей ймолодіУшинськийвважавпереконання,запобіганнянеправильнійповедінці,педагогічний такт вчителя тазаохочення йпокарання, але й нетілесні,особистий приклад вчителя, атакожбатьків й старших,правильний режим,навчання тощо. Алінайкращимзасобом моральноговиховання, на його думку,єфізичнапраця, задопомогоюякоїформуютьсякращіморальніякостідітей ймолоді, але й ізумовою правильногопоєднуванняїї ізпрацеюрозумовою.

Усвоїй з статтею,Праця вїїпсихічному йвиховномузначенні»Ушинськийвказував навеликезначенняфізичної роботи ввихованнідітей тамолоді, а й урозвиткусуспільствавзагалі.,Виховання,якщо воно табажаєщастялюдині, – писавшиУшинський, – винневиховуватиїї задлящастя, аготувати до трудового життя».Виховнезначенняфізичної роботи, до тогочислі й для моральноговихованнядітей,вінрозумів конкретно,виходячи із практикизавдань школи й сім'ї:самообслуговуваннявдома й вшколі,допомогабатькам погосподарству,праця садом й нагороді,допомогавчителям увиготовленнінаочногоприладдя й т.ін.Привчаючидітей до роботи,слідвиховувати вониуміннядолатитруднощі,водночасстежити за тим, щобдіти неперевтомлювались,діставалинасолоду відфізичної роботи.

>Працялюдини, писавшиУшинський,такожнеобхідна дляїї душевногоздоров'я, якчистеповітря дляїїфізичногоздоров'я.

Без роботи людина неможейти вперед, неможе йзалишатися на одномумісці, вон якщойти тому:,Праця – негра й не забава; воназавждисерйозна йважка».

Упитаннях моральноговиховання людей,зокрема впроцесі їхніфізичної роботи,Ушинськийдопускав йпомилки, особливо впершийперіодсвоєїпедагогічноїдіяльності:деякі запитанняморалі іетикирозглядав із точкизорурелігійності таідеалізаціїпатріархальнихвідносин;вірив уможливістьперевиховання й моральноговдосконалення людейпроцесі їхньоготрудовоїдіяльності, незмінюючи при цьомусуспільного ладу.


2. >Особливостіорганізації моральноговиховання упочатковійшколі

Зперетворенням України насамостійну державуосвіта сталавласноюсправоюукраїнського народу.Розбудова системаосвіти,докоріннеїїреформуваннямають статіпідґрунтямвідтворенняінтелектуального, духовногопотенціалу народу,національноговідродження,становленнядержавності йдемократизаціїсуспільства в Україні.

Уцей годину проблемавиховання таосвітипідростаючогопоколіннянабуваєособливоївагомості,адже відрозв'язанняїїзначноюміроюзалежитьмайбутнє української держави.

>Особливоця проблемастосується моральноговихованняучнів упочатковійшколі,аджесаме в цьомувіцідітипочинаютьрозуміти, що добро, а що зле, щотакесовість,гідність,чуйність,тобтоморальнінорми.

Слово «мораль»прийшло ізФранції (morale –моральний), а доФранції – ізДавнього Риму (>moralis –моральний). У словнику У. Далявизначається як «правила дляволі тасовісті».

Проблема моральноговихованняпривертала іпривертаєувагубагатьохвчених:психологів,педагогів таметодистів.Саме тому йіснує так багатопоглядів навизначенняпоняття,моральневиховання».Розглянемодекілька із них.

>С.У. Гончаренкодаєтакевизначення:,Моральневиховання – один ізнайважливішихвидіввиховання,полягає уцілеспрямованомуформуванніморальноїсвідомості,розвитку моральногопочуття йнавичокморальноїповедінкилюдинивідповідно допевноїідеології.Моральневихованняздійснюється нанаціональномуґрунті шляхомзасвоєннянаціональних норм йтрадицій,багатоїдуховної культури народу, тихийморальних норм йякостей, котріє регуляторамивзаємовідносин усуспільстві,узгодженнядій йвчинків людей».

>Дещоіншевизначеннядає С.Г.Карпенчук:,Моральневихованняучнів –цевивченнятеоретичних основморалі,формування у якихморальнихуявлень, організаціядосвідуїхньоїповедінки йдіяльності, котрівідповідаютьвимогамморалінашогосуспільства».

У,Абетці моральноговиховання» заредакцієюІ.О.Каірова,О.С.Богданової мизустрічаємощеодневизначенняпоняття,моральневиховання».Моральневиховання –ценайважливіший бікформування йрозвиткуособистостідитини,якийпередбачаєстановленняїївідносин ізбатьками,оточуючими, ізколективом,суспільством, досвоїх обовязків й досамої собі.

>Проаналізувавши усівизначенняпоняття,моральневиховання» мивважаємо, щоморальневихованнямолодшихшколярів – одна ізнайважливіших завданьпочаткової школи. Іцезакономірно, бо вжиттінашогосуспільства все понадзростає рольморалі,поширюється сферадіяльності морального чинника.

У нашомудослідженні ми будемодотримуватисявизначенняпоняття,моральневиховання», якувисуваютьГ.В.Троцко таВ.І.Лозова. На нашу думку,цевизначення болеепідходить допочаткової школи.

>Моральневиховання –цецілеспрямований процесорганізації тастимулюваннярізнобічноїдіяльностіучнів, їхньогоспілкування,спрямований наоволодіння школярамиморальноюкультурою, Якавизначаєставлення донавколишнього світу.

>Ще зачасів, коли Україна входила у склад СРСР, дозмісту моральноговихованнявідносилизначення тазбереженняціннихтрадицій,обрядів таморалі.Вважалося, що смердотісприятимуть бо в болееефективнійформі будутьпередаватисяпідростаючомупоколіннюспособиповедінки ідосвіду,вироблені тавідпрацьовані впопередністоліття. І всерединісуспільстваформуютьсяновізвичаї,традиції, котрівтілюються вневід'ємнірисинаціонального образу життя.Вонивиявляються до того, яквідзначаються свята таювілейнідати вродині,школі,суспільстві. Усіцеграєвелику рольпроцесі моральноговихованнядітей.

>Заразпоняття,зміст»визначається як,сутністьпредметів,явищ,якіснавизначеність йхарактерніособливості їхнього».Зміствиражає саму природупевноїречі вїївнутрішніхзв'язках,властивостях йознаках (заФілософськоюенциклопедією).

>Докутіна О.М. ужурналі,Початкова школа»перелічуєскладовічастинизмістувиховання. Це –вихованнялюбові дорідноїземлі, народу, його культури тамови;братерськогоставлення доіншихнародів,осуду національної тарасовоїнеприязні.Вихованнягуманнихпочуттів,доброзичливогоставлення людям,потребинадаватиїмбезкорисливупосильнудопомогу.Формуваннясвідомоїдисципліни,відповідальногоставлення доколективної роботи, бережливого – доїїрезультатів.

Гнатюк У. ужурналі, Рідна школа»зазначає, щозміст моральноговихованняучніввизначаєтріада:, громадянин –патріот –гуманіст».Кожен ізцихкомпонентівмає своїспецифічніознаки:

1.Громадянин:

>громадянськасвідомість;

>громадянська відповідальність;

>громадянськагідність;

>громадянськаосвіта.

2.Патріот.

>Характерніознакипатріота:

>розуміння йсприймання української ідеї;

>сприяти розбудові державноїнезалежності України;

>любов дорідної культури,мови,національних святий йтрадицій;

>збереження йзміцненнявласногоздоров'я йздоров'яоднолітків.

3.Гуманіст:

>Характерніознакигуманноїлюдини:

> доброта;

>толерантність;

>справедливість;

>щирість;

>сумлінність;

>взаємоповага;

>принциповість;

>непримиреннеставлення дофальші,цинізму,лицемірства,підлабузництва.

Тому мивважаємо, щозмістом моральноговиховання якщосутністьпредметів,явищ,внутрішнійсмисл,значенняморалі. На нашу думку,цевизначення понадпідходить допочаткової школи.

Ізновувизначенняпоняття,моральної культури» мизнаходимо упідручникахВ.І.Лозової таГ.В.Троцко.Моральна культура –ценайголовніший компонент духовного життялюдини,якийхарактеризуєїїдосягнення воволодінні основамиморалі яксукупностіпринципів,вимог, норм, правил, котрірегулюютьповедінку у сфері життя. На нашу думку,цевизначеннянайбільшепідходить допочаткової школи.

>Головне заподіяння моральноговиховання –формуванняморальної культуриособистості, Якавключаєтакікомпоненти:індивідуальнуморальнусвідомість,моральніпочуття,моральністосунки,поведінку йспілкування.Індивідуальна моральнасвідомістьвключає у собіідеали, подивися,переконання,прагненняособистості, щоскладаєдуховно-моральну основуформуванняморальної культуриособистості школяра.

>Моральніпочуттяможуть бути яксвідомими, то йстихійними. Томуважливо,щоб людинаволоділасвоїмипочуттямисвідомо.Моральністосункивиявляютьособистіякості школяра.

Культураповедінки йспілкуваннявтілює всобірезультативиховання,ступіньрозвиткуморальноїсвідомостіособистості.Визнання школярамизагальних правилповедінки,знанняосновнихкатегорійетики –ще непоказникморальної культуриособистості. Знанняповиннізнайти формувиявлення вдіяльності,спілкуванні,відбиваючиглибинузасвоєння нормповедінки йздатністьвтілити їхнього у життя. Тому методамиформуванняморальної культуриє нелишепросвіта, а івиробленнянавичок,поведінки, організаціядіяльності йспілкуванняучнів,створенняситуацій моральноговибору.

Отже, миможемосказати, щонайголовніше заподіяння школи, сім'ї –вихованняособистості, котра,маючистійкіпозитивнімотивиповедінки,діє вбудь-якихобставинах увідповідності ізморальними нормамиповедінки.

>В.І.Лозова таГ.В.Троцкотакождаютьвизначенняпоняття,моральнінорми».Моральнінорми –це системавимог, котрівизначаютьобов'язкилюдини повідношенню дооточуючого світу,зразки, котрі не лишеорієнтуютьповедінкуособистості, але й ідаютьможливістьоцінювати іконтролюватиїї

>Моральнінормизакріплені впоняттях, як: добро,обов'язок,совість,гідність,справедливість,щастя,зміст життя таінші, котрівизначають характерповедінкилюдини.

>Поняття, добро»відбиває всі тіпозитивне, щоспрямоване для людей. Тому добро служитизасобомморальноїоцінкивчинків,дій,стосунківміж людьми. Аліпо-справжньомувчинок хороший,якщо його позначка, мотив,результатиєпозитивними.Протистоїть добру зло,тобтозгубна, ворожачилюдині діяльність.Розкриваючисутністьпоняття, добро» В.О.Сухомлинський писавши:, Добро –це думка, котра помножена за грати, лише зацієїумовиотримаємонепримиримість до зла, аце й е самасутність добра».

>Обов'язок –припускаєпевнізобов'язаннялюдини,виконання яківиходить зскладнихстосунківміж людьми,усвідомленнясвоїх прав й обовязків повідношенню до Батьківщини – громадськийобов'язок, до сім'ї –сімейнийобов'язок таін. Аліціобов'язкиповинні бутиусвідомленіособистістю йвиконуватися завнутрішнімпокликом.

>Совість –почуття йсвідомістьморальноївідповідальності упродовж свогоповедінку тавчинки передоточуючими людьми. Цевнутрішнясамооцінкасвоїхвчинків,емоційнехвилювання,внутрішнійсуддя,спонукач доброговчинку.

Честь –визначеннявчинків,дійлюдини,її заслуг, щопроявляються вшануванні,авторитеті й у тому годину упрагненнілюдини довизначення йвисокоїоцінки із боціоточуючих, похвали,популярності..

>Гідність –передбачаєусвідомленняособистістюсвоїхвисокихморальнихякостей йповагу їхнього у самомусобі,тобтоусвідомленняособистістюсвоєї ціності (>національнагідність,власнагідність).

>Поняття,щастя»безпосередньопов'язане ізрозуміннямлюдиноюзмісту життя,бо воно тавизначається як стан моральногозадоволення,задоволеннявласнимжиттям. Для однихщастя до того,щобкохати й бутикоханим, матірсім'ю,дітей, хорошихдрузів, дляінших – матірматеріальний статок тощо,тобтощастяконкретноїлюдинивизначаєтьсясенсомїї життя,їїпотребами.

Зорганізацією моральноговиховання упочатковійшколі,крімзмісту таструктури,щепов'язаніформивиховання, атакожосновнінапрями моральноговиховання.

>Поняття, форма»означає,спосіборганізації йспосібіснуванняпроцесу». Форма впедагогічнійнауцівизначається як,спосіборганізаціївиховногопроцесу, щовідображуєвнутрішнійзв'язок йогоелементів йхарактеризуєвзаємовідносинивихователів йвихованців».

Формаорганізаціїнавчання –цезовнішнійвиглядорганізаціїнавчальногопроцесу,якийпов'язаний ізкількістюучнів,місцем й годиноюїхньогонавчання і порядком йогореалізації. Уформіорганізаціїнавчанняорганічнопоєднуються позначка,зміст,методинавчання.Основніформиорганізаціїнавчання ушколі:

@ урок;

@екскурсія;

@ факультатив;

@домашня робота;

@заняття внавчальнихмайстернях;

@урок-лекція;

@співбесіда;

@ практикум;

@консультація;

@семінар.

>Формипозакласноїнавчальної роботи:

@предметнігуртки;

@наукові товариства;

@олімпіади;

@конкурси.

Структуракожної із формнавчаннявключає тих самелементи, що і процеснавчання:

vцільовий;

vмотиваційно-стимулюючий;

vзмістовий;

vопераційно-діяльнісний;

vемоційно-вольовий;

vоцінювально-результативний.

>Форми тазасоби моральноговихованнядітей:

>роз'ясненнякритеріївморалі;

>бесіди наморально-етичні тими;

>обговореннякнижок, статей,кінофільмів, радіо- й телепередач,життєвихситуацій;

>вчитианалізувативчинки людей,визначатиїхнюморальнусутність,даватиїїоцінку;

>формувативміння критичноставитися досвоїхвчинків йповедінки;

>організовувати діяльністьдітей.

Задопомогою формвихованнявчительорганізує процес моральноговиховання упочатковійшколі за такими напрямами:

>sМоральнаосвіта.

>sВиробленнянавичок йзвичокповедінки.

>sФормування моральногодосвіду.

>sСпонукання до моральногосамовдосконалення.

>sПриклад вчителя.

>Моральнавихованість школяра – результаттривалоїсистематичної роботи педагога.Звичайно,успіх увихованостізалежить не лише відвиховнихвпливівдорослого, а і відвнутрішньої роботи самоговихованця.Власне,виховні заходьвчителя йспрямовуються тих,щобсформувати вдитиніпрагненняорієнтуватися на чиіншуморальну норму,перетворитиїї вдійовий регуляторповедінки.Адже частотрапляється так, щодитиназнаєморальнівимоги, але й всвоїйповедінці тадіяльності незважає ними. Цеозначає, що несформованіморальніякості,переконання. Болише смердотівизначаютьїїморальнувихованість.

>Однією ізстрижневихскладовихформуванняморальноївихованостіучнівєрозвиток їхніморальноїсвідомості.

>Моральнасвідомістьвизначається як,відображення всвідомостілюдинипринципівморальності,тобто нормповедінки, щорегулюютьставлення людей один до одного і досуспільства».

>Особливоїзначущостінабуваєформуванняморальноїсвідомості вдітеймолодшогошкільноговіку.Аджесамецейвіковийперіодєнайбільшчутливим дляїїрозвитку,саме за годинудитиніпритаманнавнутрішняготовність дозасвоєнняморальнихвимог.

І хочморальневихованнядитинипочинається в сім'ї й вдошкільних заставах, де воноволодіваєпершимиморальнимиуявленнями,однак, ізпочаткомшкільноговікунастаєякісноновийетап уїї моральномустановленні: із одного боці,відбуваєтьсязбагачення ірозвитокнаявнихуявлень, а із іншого –активний процеснабування ізасвоєння новихморальнихуявлень й зрозуміти,тобтоморальних знань.

>Моральнізнаннястановлять основурозвиткуморальноїсвідомості вмолодшомушкільномувіці йє одним ізосновнихїїкомпонентів.Моральнізнаннядопомагаютьдитині правильнодіяти втій чиіншійситуації.Адже у тому,щобвчинки школяравідповідаливимогамморальних норм й правил,він винен знаті, щотаке добро й щотаке зле.

>Слідзазначити, щовпливморальних знань нарозвиток духовного світудитини,звичайно, необмежується рамкамимолодшогошкільноговіку.Моральнізнанняєнеобхідноюпередумовоюстановлення упідлітковому таюнацькомувіці такихскладовихутвореньморальноїсвідомості, якпереконання.

>Своєрідноюособливістюпроцесузасвоєнняморальних знаньмолодшими школярамиє ті, щопоняттєва формамислення вдошкільників до початкушкільногонавчанняще несформована.Саме наперіоднавчання упочатковійшколіприпадаєпершийетап активногооволодінняістотнимиознаками зрозуміти,відбуваєтьсяперехід відморальнихуявлень доморальних зрозуміти.Засвоєння школярамицих зрозумітимає статіспеціальнимзавданнямвиховноговпливу ізпершихднів їхньогоперебування вшколі.

>Перш ніжхарактеризуватипоняття «>ефективністьвиховання»,слідрозкрити суть самогопоняття «>ефективність».Воно широковикористовуєтьсярізними науками –філософією,економікою,педагогікою й т. буд. Кожна сферазастосуванняпідтверджує, що ми маємосправу ззагальнонауковоюкатегорією. «>Ефективність»виступаєміроюможливості, але й небудь-якою, атієї, Якавиражає міткулюдини,реалізуєїїідею.Ефективність, таким чином,єміроюуявноїможливості.

Отже,поняття,ефективність»використовується дляоцінкицілеспрямованоїдіяльності із точкизоруздійсненняреалізаціїпоставленої мети.

>Ефективністьвихованняце ставленнядосягнутихрезультатів допередбаченої мети упроцесіформування духовногообличчя,суспільнозначущихякостейособистості,соціальних груп,суспільства вцілому.Рівеньдосягнення метихарактеризуєступіньефективності.

>Ефективність (від латів.efekt – ті, щодаєвідповідний результат,дійовий) – ставленнядосягнутого результату (>відповідно доти чиіншогокритерію) до максимальнодосягнутого чизаздалегідьзапланованого результату.

>Підрівнемвихованості школяраслідрозумітиступіньсформованості вньоговідповідно довіковихможливостейнайважливішихякостейособистості, котрієпоказникамивихованості.

>Традиційноефективністьвихованнявизначають затрьомарівнямивихованості:

>високий;

>середній;

>низький.

>Високийрівеньтієї чиіншоїякостіособистості, котра епоказникомвихованості,характеризуєтьсянаявністю всіхознак,властивих цьомупоказнику.

>Середнійрівеньконстатують принаявностіполовини чи понадполовиниознаквідповідногокритерію.

>Низькийрівеньвизначають, колиє меншеполовиниознак відзагального числа, щорозкриваєкритерії, чи уразіїхньоївідсутності.

>Критерії –цемірило,ознака, наосновіякоїздійснюєтьсяоцінкаякої-небудьякості.

>Критеріїоцінкивиховання –ознаки, наоснові яких, можнаробитивисновок прорівнівихованостілюдини,оцінитирезультативиховноговпливу.

Заякими жпоказникамивчительможевизначитиефективністьпроцесузасвоєнняморальних знаньучнями?Відповідь наце запитання мизнаходимо вброшурці заредакцієюІ.Д.Беха та С.Д.Максименка «>Критеріїморальноївихованостімолодшихшколярів»:

>Оперуванняморальнимпоняттям прианалізітієї чиіншоїконкретноїморальноїситуації,взятої ізхудожньоготвору,навколишнього життя чивласного моральногодосвіду.

>Уміннядативизначення зрозуміти, щосвідчить проусвідомленняшколяремістотнихознак.

>Кількістьморальних зрозуміти,якимиоперуєучень.

>Вихованістьхарактеризуєтьсяпоказниками,кожен із які служитиузагальненимкритеріємоцінкинаявності в школяравідповідноїякості.

>Відомо, що не усіучніволодіють уповніймірізагальнозначущимиякостями: тільки втакіякості добророзвинуті,виявляються унайрізноманітнішихситуаціях, уінших можнавиявитилишеокреміознакицихякостей, утретіх їхньогоможевзагалі не бути. Для педагогацявідмінністьмаєдоситьважливезначення, так якхарактеризуєефективністьпроцесувиховання,означаєзміст таінтенсивністьподальшоївиховної роботи ізучнівськимколективом іокремимиучнями. У зв'язку ізцимстаєявнимнеобхідністькількісноїоцінкивихованостішколярів.

>Зараз все понаддослідниківнамагаютьсярозробляти методики, котрідозволяють более чименшвірогідновиявлятирівеньвихованостішколярів до та послеексперименту й наційзасадіробитивисновки про йогодоцільність. Однак,подібні методики, як правило,носятьприватний характер,потребують багато години, сил,спеціальноїпідготовки, щовиключаєможливість їхньоговикористання вмасовійшкільнійпрактиці.

Так яквихованістьособистості –властивістьскладна, багатоелементна, Якавключаєцілий рядрізноманітнихпоказників,єдиногокритерію дляїїоцінки явнонедостатньо. Ос-кількивчительформує усвоїхвихованців комплексрізнихякостей,він винен матірдостатньоповнеуявлення прокожнуякість, пронайбільштиповіформиїївиявлення,тобтокеруватисячіткими тазмістовнимикритеріями покожномупоказникуокремо.

>Критеріїоцінкирозвитку одних і тихий жякостей будуть упевніймірірізні дляшколяріврізнихвіковихступенів.

>Виступаючи вролімірила,норми,критерій служити як біідеальнимзразком,еталоном,виражаєвищий,найбільшдосконалийрівеньявища, щовивчається.Порівнюючи із нимреальніявища, можнавстановитиступінь їхньоговідповідності,наближення донорми,ідеалу. Алі для цогокритерій винен бутидостатньорозгорнутим,тобтовключати у собіпевнікомпоненти,якісьодиницівиміру, котрідозволяють,заміряти»дійсність,порівнюватиїї із нормами.

>Розгорнутийкритерійпредставляє собоюсукупністьосновнихознак, котрірозкриваютьнорми,вищийрівеньрозвиткувідповідноїякостіособистості школяраконкретноївіковоїступені. Отже,являючись компонентомкритерію,ознака в цьомувипадкувиступає якконкретне татиповепроявлення одного ізістотнихбоків, рисякостіособистості, задопомогоюякого можна,признати»наявністьцієїякості,судити прорівеньїїрозвитку.

Таким чином,щобвідповідатисвоємупризначенню,ознакиповинні всукупності покожномукритеріювсебічнорозкриватисутністьвідповідноїякості, Яказастосовується доособливостей йможливостейшколярівпевноговіку;охоплювати усіосновнівиди їхнідіяльності (>навчання, працю,суспільнапраця,дозвілля,вільнеспілкування);характеризуватиповедінкушколярів урізнихситуаціях – вшколі, вдома, навулиці;відображатидостатньостійкі, проявиякості, Якаповторюється; бути порівняно легкоспостережливим.

>Всякаякістьособистостіможевважатися такою приумові,якщо вонафактичновиявляється у ставлення,діях тавчинках.Всебічневивчення цого запитаннядаєпідґрунтязробитивисновок про ті, щоознаками, котрі всукупностіскладаютькритеріїоцінкирозвиткупевнихякостей,можутьслужитистійкі ставлення, котрівідображаютьспецифікутієї чиіншоїякостіособистості,повторюютьсуттєві діїособистості, атакожчітковираженірезультатиїїзвичнихдій.

>Середознакпоказниківвихованостіважливемісценалежитьвідношеннямособистості, котріхарактеризуютьїїзв'язки ізяким-небудь бокомдійсності.

>Великезначення дляоб'єктивної характеристикирівнявихованостімаютьмотивиздійсненихвчинків йповедінкилюдини.

Однак,оскільки вданомувипадку мовайде прошколярів, доводитисязважати, щодітямзвичайноскрутнопояснитимотивисвоїхвчинків, котрі частоносятьситуативний характер.

Однакіснуючітруднощіз'ясуваннямотивівдійшколярів неповинніслужитиперешкодою длявивченняефективності їхнівиховання:типовівчинкишколярів, їхньогоповсякденнаповедінкадаєдостатньоматеріалу дляоб'єктивногосудження про їхньоговихованість, служитицілкомнадійнимиознаками, котріхарактеризуютьдійсністьвиховної роботи.

>Критеріїоцінкивихованості не лишемаютьтеоретичнезначення, але й іпризначеніголовним

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація