Реферати українською » Педагогика » Методика проектування на уроках технології


Реферат Методика проектування на уроках технології

Методика навчального проектування під час уроків технології.

Один із стратегічних завдань розвитку системи шкільної освіти полягає у рішенні проблемиличностно-ориентированного навчання, що у якнайкраще враховувало б особливості й уміння кожного учня, створювало умови на розкриття та розвитку його потенційні можливості.

Серед різноманітних підходів, вкладених у реалізацію поставленої мети, навчальний проектування (метод проектів) одна із пріоритетних способів, оскільки:

- процес навчання будується з урахуванням створення учнем власних освітніх продуктів і оволодінні досвідом продуктивної діяльності;

- з'являється можливість здійснення різної форми і деяких видів диференціації щодо навчання залежно від індивідуальних особливостей учнів;

- процес навчання будується з урахуванням навчання у співробітництві, що дозволяє створити умови для для активної спільної навчальної діяльності всіх учасників процесу творення;

- навчальний проектування досить легко вписується в сформовану у традиційній школі класно-урочную систему навчання.

Слід зазначити, що проектування складається з взаємозалежних етапів і стадій, вироблених внаслідок тривалого досвіду і теоретичних обгрунтувань. Слід зазначити, що практичного (виробничого) проектування й процес навчального проектування мають низку відмінностей, пов'язаних насамперед зцелеполаганием. Якщо мета виробничого проектування полягає у створенні проекту як результату діяльності, то навчальний проектування спрямовано у першу чергу на оволодіння учнями способами і прийомами самостійного досягнення поставленого пізнавальної завдання, задоволення пізнавальних потреб, самореалізацію та розвитку особистісних якостей, у своїй сама новизна відкриттів і продукту проектування- суб'єктивна. (Таблиця 1).

Таблиця 1

Алгоритм виконання проекту

Етапи рішення Етапи виконання проекту Стадії виконання проекту
пізнавальної завдання
>1)Рассмотрение проблеми освіти й >Предпроектное дослідження 1) Визначення цілей і завдань,
її формулювання з поставленої проблеми.
2) Аналіззадачной ситуації 2)Предпроектний аналіз, виходячи
з заданих умов:
* аналіз функціонування
* вивчення конструкцій,
їх технологічної таматериало-
>ведческой реалізації,
*ергономическое дослідження,
* аналізформально-естетических
рішень,
* аналіз безпеки,
* аналіз економічного чинника.

>3)Построение

"суб'єктивної"

3) Формулювання проектного
завдання завдання.
4) Висування гіпотез Етап ескізного проектування 1) Висування початкової
ідеї.
2)Эскизное уявлення.
3) Оцінка й експертиза ідей
і виділення кращої.
5) Вибір плану рішення Етап робочого проектування 1) Розробка кращої ідеї.
2) Графічне чимакетное
уявлення ідеї.
3) Планування майбутньої
роботи і технологічна
розробка.
6) Реалізація плану рішення Етап практичної реалізації 1) Організація технологічного
процесу.
2) Виконання технологічних
операцій.
3)Самоконтроль і коригування
ходу технологічного процесу.
4) Випробування у реальному дійсності
7) Оцінка >Рефлексивно- аналітичний 1)Самоанализ результатудеят-ти
правильності діянь П.Лазаренка та етап 2) Експертна оцінка проекту.
результатів 3) Уявлення проекту.
4) Споживча оцінка.
5) Самооцінка проекту.

Однією з важливих відмінностей навчального проектування є комплексний характер цього процесу, що передбачає одночасну розробку учнями (групою учнів) функціональних питань, рішення конструкторських,формально-естетических, біомеханічних, технологічних, економічних, організаційно- практичних та інших завдань. Цей підхід дозволить домогтися створення ході навчального проектування об'єкта, який володіє властивостями цілісності і гармонійності. З іншого боку, включення до освітньої процес різнобічної діяльності відкриває об'єктивні змогу прояви індивідуальності учнів, їх здібностей, схильностей та інтересів.

На виконання загальної комплексної завдання проектування (проектного завдання) вирішити ряд завдань, взаємозалежних івзаимообуславливаемих, але різняться за змістом і характерові діяльності.

Розглянувши зміст процесу проектування, ми визнали за можливе виокремити такі види завдань (залежно від превалюючою під час рішення діяльності):

- інформаційно- дослідницькі завдання;

- конструкторські завдання;

-технико- технологічні завдання.

>Информационно-исследовательские завдання. Дані завдання мають за мету збір необхідної інформації про досліджуваному об'єкті чи явище, її подальший аналіз стану та узагальнення. Разом про те, ці завдання спрямовані в розвитку мислення учнів процес формування прийомів та способів мисленнєвої діяльності.

Структура даного завдання будується, виходячи з таких етапів:

1. Визначення предмета інформаційного пошуку, що виходять із спільної справи проектування.

2. Виділення його основних якостей і ознак.

3. Визначення критеріїв для порівняльного аналізу.

4. Збір і осмислення отриманої інформації.

5. Порівняльний аналіз отриманої інформації.

6. Узагальнення.

Перші три етапу пов'язані з визначенням і конкретизацією предмета дослідження, виділенням його основних якостей, ознак і властивостей, і навіть визначенням критеріїв задля її подальшого порівняння і узагальнення, з напрямівпредпроектного аналізу: аналізу функціонування; вивчення конструкцій та його технологічної реалізації;ергономического дослідження; аналізу формально- естетичних рішень; аналізу економічного чинника тощо.

Необхідно як і відзначити, що ці етапи рішення інформаційно- дослідницької завдання пов'язані з недостатнім розвитком логічного мислення учнів і формуванням умінь здійснення поелементного аналізу та виділення головного. Результатом цього процесу є визначення критеріїв задля її подальшого порівняльного аналізу. Слід зазначити необхідність поступового збільшення кількості виділених критеріїв залежно від віку та індивідуальних особливостей учнів, а як і необхідність поетапного і поелементного формування в школярів даних умінь: вміння розділяти ціле на частини; вчитися відокремлювати зміст від форми; виділяти суттєві і не дуже ознаки предмета; сортувати матеріал, відділяючи головне від другорядного; фіксувати результати в різної знаковою та графічної форми і т.д.

Четвертий і п'ятий етапи тісно пов'язані з збиранням і мисленнєвої обробкою інформації. На даних етапах відбувається осмислення і з порівняльного аналізу що надійшла інформації про якостях і властивості аналогічних об'єктів із метою їхньої подальшого узагальнення.

Шостий етап.Мислительние операції, розглянуті нами на попередніх стадіях (аналіз стану та виділення головного, порівняння), неодмінно має бути спрямовані на формулювання виведення внаслідок проведеного узагальнення, тобто. виділення найзагальніших, істотних ознак, характеристик, формулювання провідних понять, ідей.

Слід зазначити, що інформаційно- дослідницькі завдання мають кілька рівнів складності, залежно від складності що застосовуються розв'язання розумових операцій:

- інформаційні завдання, направлені основному для збирати інформацію про яке- то об'єкті;

-аналитико- синтетичні завдання, ставлять за мету збір необхідної інформацію про об'єкті, її з порівняльного аналізу і узагальнення;

- творчі завдання, ставлять за мету дозвіл проблемної ситуації відповідно до логіки справді наукового дослідження.

Цей підхід до розмежування інформаційно- дослідницьких завдань із рівням складності дозволяє організувати процес навчання з індивідуальної сформованості у учнів розумових операцій: аналізу та виділення головного, порівняння, узагальнення, систематизації, докази декларативності й спростування, висування гіпотези, умінь необхідні дозволу проблемних ситуацій тощо.

Конструкторські завдання. Дані завдання спрямовані на побудова моделі проектованого об'єкта, задовольняє вимогам відповідності форми та змісту задуманого.

Процес рішення конструкторської завдання будується з урахуванням цілісності процесу художнього та технічного конструювання. Технічне конструювання спрямоване створення об'єкта у його функціональної, матеріальної основі. Художнє конструювання спрямоване створення доцільною предметної форми, образу об'єкта, відповідно до закономірностям формоутворення: упорядкованості, пропорційності, гармонійності, динамічності, колірного оформлення тощо..

Слід зазначити, що висунуті завдання, засновані на використанні пошукових, дослідницьких методів, є з найважливіших коштів розвитку конструкторських здібностей учнів, спостережливості, просторового уяви, мислення та спрямовані для формування й розвиток інтелектуальних, художньо-графічних,конструкторско-технических,технико-технологических умінь і навиків учнів.

Структура даних завдань у тих процесу проектування будується з урахуванням наступних етапів:

1. Формулювання конструкторської завдання (проблеми) (з урахуванням проведеного попередньому етапіпредпроектного аналізу).

2. Формування ідеї (створення ідеальної (уявній) моделі).

3. Пошук і аналіз можливих варіантів розв'язання конструкторської завдання (створення образно- знакових моделей проектованого об'єкта: схем, начерків, ескізів).

4. Конкретизація і проробка кращого рішення (створення образно- знаковою моделі проектованого об'єкта: технічної документації).

5. Створення досвідченого зразка та її апробація (створення матеріальної моделі проектованого об'єкту і його подальші випробування).

6. Коригування і - оцінка попередньої діяльності.

Перший етап рішення конструкторської завдання залежить від критичному осмисленні попереднього досвіду з урахуванням проведеногопредпроектного аналізу. Результатом даної діяльності є формування проблемної ситуації, її осмислення і постановка конкретної конструкторської завдання, що включає: мета, вихідні дані, можливі умови рішення і кошти досягнення мети. Цей етап рішення конструкторської завдання характеризується превалюванням мисленнєвої діяльності учнів, основним змістом якої є аналітична діяльність у поєднані із комбінаторної діяльністю.

Другий та третій етапи рішення конструкторської завдання пов'язані з зародженням, формуванням конструкторської ідеї проектованого об'єкта, і навіть пошуком можливих варіантів її втілення. На даних етапах визначається принцип дії майбутнього устрою, його структурно- просторове рішення,материаловедческое втілення здійснюється аналіз стану і пошук можливих рішень з позиції цілісності цього процесу, ясності і простоти конструкції, виправданості зовнішніх форм і дрібних розмірів, їх оптимального відповідності призначенню проектованого об'єкта. Результат другого етапу полягає у розробці уявній моделі майбутнього устрою, визначенні функціональної і структурної схемиконструируемого об'єкта як ідеї- образу. У процесіпоисково-конструкторской діяльності ідеальні моделі виконують роль уявних образів, "конструкцій", які людина створює у своїй уяві і якими робить подумки операції, і перетворення. На етапі дана образна (уявна) модель фіксується як образно- знакових моделей: схем, начерків, ескізів, стаючи наочної [125].

Етап конкретизації пов'язані з відбором кращого рішення і послідовним досягненням його оптимального конструкторського втілення. Результат цього етапу полягає у створенніобразно-знаковой моделі у формі необхідної технічної документації: креслень, технологічних карток і т.д. Так зване, графічне конструювання дозволяє чіткіше осмислити виниклі ідеї, конкретизувати і деталізувати їх.

Успішність виконання цього етапу великою мірою залежить від сформованості у учнів графічних знань і умінь, необхідні читання, складання креслень і той технічної документації.

Етап створення досвідченого зразка пов'язуватиметься з необхідністю перевірки практично реальності задумів, доцільності і раціональності технічних рішень. Результатом цього етапу є створення матеріальної моделі, як і проектованого об'єкту, яка то, можливо трьох типів:

- просторово подібні: показує форму, принцип дії, структуру і компонування об'єкта, процес складання тощо.;

- фізично подібні: на відтворення динаміки досліджуваних процесів і характеристик, виражають утримання і сутність досліджуваних явищ;

-функционально-подобние: що імітують на механічної, електричної, електронної основі функції поведінки живих істот.

Здійснення цього етапу рішення конструкторської завдання пов'язані з заволодінням учнямитехнико-технологическими знаннями й вміннями для матеріального втілення розробленої конструкторської ідеї.

З виконаних учнями розробок, проведених випробувань, виявлення і здійснення необхідних доробок можна казати про створенні об'єкта для реального застосування.

Розглядаючи даний тип завдань, доцільно виділяти у тому змістіхудожественно-конструкторские іконструктивно-технических завдання, відповідні художньому й інженерному проектування. Отже, з'являється можливість диференціації процесу проектування з урахуванням розвитку в учнів здібностей художнього (заснованого нанаглядно-образном мисленні) і технічного (заснованого напредметно-действенном мисленні) творчості.

Разом про те необхідно диференціювати конструкторські завдання рівню труднощі й цій основі можливо індивідуалізувати процес навчання конструювання з урахуванням сформованості конструкторських умінь учнів:

- завдання на конструювання на зразок;

- завдання надоконструирование (доопрацювання чи пошук відсутнього ланки);

- завдання напереконструирование (внесення конструктивних змін);

- завдання на конструювання за власним бажанням задуму (творчі завдання).

>Технико-технологические завдання. Цей вид завдань, найбільш розроблений курсі технологій і немає потреби їх докладного розгляду.

Відповідно до логіки процесу проектування, техніко-технологічні завдання спрямовані за проведення практичної реалізації ідеї проекту й мають таку структуру:

1. Ознайомлення з документацією.

2. Планування майбутньої діяльності.

3. Підготовка матеріалів, устаткування й інструментів.

4. Виконання технологічних операцій з виготовлення окремих деталей.

5. Складання окремих вузлів і лише вироби.

6. Обличкування вироби.

7. Випробування у реальному дійсності.

8. Контроль якості здійснюється під час та після кожного етапу виконаннятехнико- технологічного завдання.

Зміст діяльності які у хід виконання техніко-технологічної завдання різноманітно пов'язано з потребою розв'язання учнями матеріалознавчих, технологічних, організаційних, експлуатаційних, економічних, мистецьки-естетичні та інших питань.

Слід зазначити, що характер діяльності учнів і під час даних завдань не носить суто репродуктивний характер. Учням доводиться як і вирішувати питання, пов'язані з матеріалу, розробкою технологічної послідовності виробу, створенням пристосувань, раціональної організацією технологічного процесу, розподілом ролей при груповий організації процесу, розрахунком економічної доцільності тощо., тобто виконувати завдання на частково- пошуковому і творчих рівнях діяльності.


Схожі реферати:

Навігація