Реферати українською » Педагогика » Методика Формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва


Реферат Методика Формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Страница 1 из 4 | Следующая страница

План

>Вступ

>Розділ 1.Теоретичніосновидослідження

1.1Ігрова діяльність якпсихолого-педагогічна проблема

1.2Основнівидидидактичнихігор впочатковійшколі

1.3Специфікавикористаннядидактичнихігоробразотворчогозмісту

>Розділ 2.Дослідницько-експериментальна робота

2.1Організація йзмістекспериментальногодослідження

2.2Результатиекспериментальногодослідження

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>Вступ

>Учіння, як йбудь-якаінша діяльність,здійснюється подвпливомпевнихстимулів,спонукань, котрієрушійними силаминавчально-пізнавальноїактивностіучня. Такимиспонукальними стимуламиєпотреби,інтереси,переконання,ідеали,ціннісніорієнтації,уявленняучня про собі, тощо.Вониутворюютьмотиваціюнавчальноїдіяльності (чимотиваційну сферу)молодшого школяра.

>Молодшийшкільнийвік –дуже короткийвідрізок вжиттідитини. Алівінмаєвирішальнезначення длярозвиткуособистості. Ззовсімбезпорадноїістотидитинаперетворюється увідносносамостійну,активнуособистість.Розвиваються усісторонипсихікидитини,закладається фундамент длядіагностики такорекціїрівнярозвитку, дляподальшогошкільногонавчання йвиховання.Важливу роль у цьомувідіграєгра, котра удошкільномувіці бувпровідноюдіяльністю, ацейперіод всещепродовжуєзайматизначнемісце ужиттідитини.

Урізніперіодирозвитку тастановленняшкільництвадослідникивисувалинеоднаковітеорії йвідстоюваливідповідніїм подивися нагру. Наосновіпроведенихдослідженьтеоретичнообґрунтовано, щорольоваграєсоціальною за своїмпоходженням тазмістом;дослідженоумовивиникненняцієїформигри вонтогенезі,виділеноосновнуодиницюгри й доведено, щогравиникає не спонтанно, аформується подвпливомвиховання.

Удослідженняхнауковціврозкритовнутрішнюпсихологічну структуругри,простеженодинамікуїїрозвитку тарозпаду.Виявлено, щоосновним мотивомгриє людина,її діяльність.Відповідновстановлено, щоігроватехніка – перенесеннязначень із одного предмета наінший,скороченість йузагальненістьігровихдійєважливоюумовоюпроникненнядитини до сферисоціальнихвідносин та доведено –реальнівідносинидітей впроцесігриєпрактикою їхніколективнихдій. якнаслідок,обґрунтованофункціїгри упсихічномурозвиткудітеймолодшогошкільноговіку.

Углибокудавнинудитячіігривиникли якстихійненаслідуваннядійдорослих. Уігровихвправах йзмаганняхпідростаючепоколінняготувалося до роботи,полювання,війни,дотримання нормповедінки,тобтогра малаважливісоціальніфункції. Зрозвиткомлюдства,нагромадженням знань,засобівматеріальної йдуховної культури,прискореннямтемпів життяграпоступововтрачала своюнавчальнуфункцію.Універсальнийзасіб народноїпедагогіки, вонапочинаєвважатися «>легковажним»заняттям,стаєпереважнопривілеємдітей ззаможнихкласів,обслуговуєлишедозвілля. Ушколі, ізїїтрадиційнимбажаннямуникатибудь-якоїстихійності, ізпоглядами научня як наслухняноговиконавця,доситьтривалий годину длягри не було бмісця.

>Майбутні педагогинавчалися засхемою: удитячомусадкудітиграються, ашколі –вчаться,щобпідготуватися до життя, а после школи —працюють.Різкерозмежуваннявидівдіяльності замісцемперебуваннялюдини, на шкода, узаконив всвідомостіпедагогіводнобічністьповедінкової йпізнавальної сфер школяра.

>Сучаснапсихологіявизнає, щограохоплює усіперіоди життялюдини. Це –важлива формаїїжиттєдіяльності, а чи невіковаознака. Згрою людина нерозлучається все життя,змінюютьсялишеїїмотиви,формипроведення,ступіньвиявупочуттів таемоцій.Розробкоютеоріїдитячихігор,з'ясуваннямролі,структури йзначеннягри длявиховання йнавчаннядітейзаймалися психологиЖ.Піаже,Л.С.Виготський,О.М.Леонтьєв,Д.Б.Ельконін таін.

>А.С.Макаренковважавдитячірольовіігри такими жважливими длярозвиткудитини, як длядорослогосправжнюпрацю. Однак,зазначаввін, лише таграєпедагогічноцінною, вякійдитина активнодіє,мислить,будує,комбінує,моделюєлюдськівзаємини. Зацих умів вонможевиконувати в грурізніролі — бути командиром,виконавцем,творцем,знаходитиумови длявиявленнясвоїхздібностей тажиттєвоїактивності.

Уперіодстановлення України якнезалежної,економічнорозвиненої держави проблемарозвиткудитининабуваєособливогозначення.Глибокізнання,креативність,умінняспілкуватися,мобільність насьогодні более ніжважливі для шкірного із нас.Розвинути задатки, котрідопоможутьдитині статінеобхідною усуспільстві тасамодостатньою, можна упроцесідидактичнихігор.

>Суперечністьміжнеобхідністюприділятидидактичній гру під час уроківобразотворчогомистецтвадостатньоуваги із боці учителів ймайжеповна їхнівідсутність під час уроківобразотворчогомистецтва усучаснійпочатковійшколі йзумовлюєактуальністьпроблеми йформулювання тимидипломної роботи.

>Об’єктдослідження –дидактичніігриобразотворчогозмісту.

Предметдослідження – методикавикористаннядидактичнихігор під час уроківобразотворчогомистецтва упочатковійшколі.

Метадослідження –обґрунтуватиособливості методикивикористаннядидактичнихігор під час уроківобразотворчогомистецтва упочатковихкласах.

>Гіпотезадослідження:результативністьуроківобразотворчогомистецтвазначнопідвищується за уміввключення вобразотворчу діяльністьмолодшихшколярівдидактичнихігор.

>Завданнядослідження:

1)розкрити суть тапедагогічнезначеннядидактичнихігор;

2)описатиприйомивикористаннядидактичнихігор під час уроківобразотворчогомистецтва упочатковихкласах;

3)обґрунтувати методикувикористаннядидактичнихігор упроцесіобразотворчоїдіяльностімолодшихшколярів;

4)визначитивпливекспериментальної методики нарезультативністьобразотворчоїдіяльностіучнів.

Длярозв’язанняпоставленихзавдань йперевіркигіпотезивикористаноадекватніавторськомузадуму >методидослідження: >теоретичні>аналіз,порівняння, синтез,систематизація,класифікація таузагальненнятеоретичнихданих,представлених уметодичнійлітературі,вивчення таузагальнення передовогопедагогічногодосвіду; >емпіричніспостереження,бесіди,педагогічнийексперимент,аналізрезультатівексперименту.

>Практичназначущість >дослідженняполягає урозкриттісистеми роботивчителящодооптимізаціїпроцесуформуваннянавичокобразотворчоїдіяльностімолодшихшколярівзасобамидидактичнихігор під час уроківобразотворчогомистецтва.

Структурадипломної роботи. >Дипломна роботаскладається звступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористаноїлітератури.


>Розділ 1.Теоретичніосновидослідження

 

1.1Ігрова діяльність якпсихолого-педагогічна проблема

Проблемадитячоїігровоїдіяльностізнайшласвоєвідображення вбагатьохпсихолого-педагогічнихтеоріях [13; 39; 89] йдидактично-виховних системах [6; 14; 34; 41; 60 таін.].Аналізнадбаньпедагогічної науки двохпопередніхстолітьзасвідчує, щочималодослідженьгриздійснювалися наматеріаліігордітеймолодшогошкільноговіку.

Великийвнесок увивченнятеоріїдитячоїгризробилитаківчені, якЛ.С.Виготський [24],Л.С.Рубінштейн [78],Д.Б.Ельконін [89] таін.Першимсерйознимкроком уцій сфері можнавважатидослідженняЛ.С.Виготського.Інтерес його доігровоїдіяльностівиник входівивченняпроблемирозвиткувищихпсихічнихфункцій.Віннамагавсязрозуміти:гра —цепереважаючий типдіяльності чипровідний? «>Можливо,гра —це лишедзеркалопроцесів, котріздійснюються в західних областях?» [24, 65].Вченийрозглядавдитячугру якдзеркало, вякомувідображаєтьсядоросле життя, доякогопрагнедитина, й задопомогоюякогодитинавивчає світлодорослих, адорослий — світлодитини.

>Л.С.Виготськийвважав, що «у груусівнутрішніпроцесиподані узовнішньомувигляді» [24, 67].Данетвердженняперегукується звисловомК.Д.Ушинського,якийстверджував: «Ми добро бпознайомились здушеюдорослого,якби, моглизаглянути унеївільно, але й вдіяльності й словахдорослого нам доводитися лишевгадувати його думку, й при цьому ми частопомиляємось, тоді якдитина у грувідкритопоказує намсвоєдушевне життя» [85, 132].

>УвагаЛ.С.Виготськоготакож бувзосереджена навизначенні мотиваціюгри.Вінвважав, щогравиникає тоді, колиз'являєтьсятенденція донегайноїреалізаціїсвоїхбажань. Гра йєвиконаннямцихбажань, що часто вже неусвідомлюються самоюдитиною.Вченівважають, щоосновним мотивомгридитини удошкільномувіцієбажання «>робити якдорослий». Тому мотивомгри умолодшомушкільномувіціможе бутибажання знаті якдорослий.

Одним ізпершихвченийзвернувувагу натакийважливий компонентгри, як -">уявнаситуація", котраполягає вприйняттідитиною у собіролідорослого.Головнимиособливостямиданогопроцесує ті, що под годинугривідбуваєтьсяперенесеннязначень одного предмета наінший й дії, котрівідтворюються,характеризуютьсяузагальненістю таскороченістю. Тому, заЛ.С.Виготським,гра —це «>уявнаситуація, Якастворюєтьсядорослим чи самоюдитиною, вякійреалізуютьсядитячібажання, вякійвнутрішніпроцесидитинипроявляються узовнішньомувигляді й котраєджереломрозвиткудитини» [24, 73].

На думкуС.Л.Рубінштейна, «>гра –цеосмислена діяльність,тобтосукупністьосмисленихдій,об'єднанихєдиним мотивом, под годину яківиявляєтьсяпевнеставленняособистості донавколишнього світу» [78, 213]. При цьому мотивпроявляється таким процесів:вираженнярізноманітнихпереживань, котрієважливими длядитини;здійсненнядій,цілей, котріважливі дляіндивіда за їхнівласнимвнутрішнімзмістом.

Отже, можнасказати, що мотивомгриєздійснення необходимих длясамоїдитини,дій,цілей, через котріпроявляютьсяважливі длядитинипереживання.Іншими словами:дитина вігровійситуаціївідтворює світлодорослих, доякогопрагне,якийє длянеїважливий, й вцій жситуації вонпроявляє своїпочуття тапереживання.

У гру, утверждаетЛ.С.Рубінштейн,присутнійвідхід віддійсності, але йє йпроникнення внеї. Тому уній немаєвтечі відреальності впридуманий світло. Усі,чимграживе, й що вонмістить вцебереться іздійсності. Гравиходить замежіоднієїситуації,відволікається від однихсторіндійсності у тому,щобщеглибшевиявитиінше.Можливо, у цьомувипадкугра йсправдіє «>дзеркалом,відображенняякогодопомагаєдитинідослідитидовкілля» [78, 221].

>Проаналізувала суть та структуругриГ.О.Люблінська.Вонавважала, щоостанняхарактеризується такимиособливостями:

1. Граєформою активноговідображеннядитиноюнавколишнього життя людей.Чим понадможливостей дляактивної дії, тімцікавішагра.

2.Характерноюособливістюгриєспосіб,якийдитинавикористовує уній. Граздійснюєтьсякомплекснимидіями, а чи неокремимирухами.

3. Гра, як йвсякаіншалюдська діяльність,маєсуспільний характер, тому воназмінюється ззміноюісторичних умів життя людей.Ігридітейзмінюються,бо смердотівідображають життя, якузазнаєзмін.

4. Граєформоютворчоговідображеннядитиноюдійсності.Граючись,діти непрагнуть до точного й бездумногокопіюваннядійсності, авносять у своїігри багатовласнихвигадок,фантазії. Утворчій грудітей унайрізноманітнішихпоєднанняхпереплітаютьсяреальність йвигадка,прагнення до точноговідтвореннядійсності ізнайнесподіванішимипорушеннямицієїреальності.

5. Гра —цеоперуваннязнаннями;засіб їхньогоуточнення йзбагачення, шляхвиправлення, аотже, ірозвиткупізнавальних,моральних йобразотворчихздібностей й силдитини [68, 236-237].

>Більшглибокими, на нашпогляд,єдослідженняД.Б.Ельконіна.Вченийдовів, щосамерольоваграєсоціальною за своїмпоходженням й за своїмзмістом. Нимсформованонеобхідніумовивиникненнярольовоїгри (як правило,рольовіігридітипочинаютьграти у 4-5 років), котраз'являється не спонтанно, аформується подвпливомвиховання — «>гра вмолодшомушкільномувіціє особливосензитивна досферилюдськоїдіяльності йміжособистіснихвзаємин».

>Основним мотивомгриє людина —її діяльність йставленнядорослих один до одного, бограєформоюорієнтації впрагненнях й мотивилюдськоїдіяльності. Граєважливоюумовоюпроникненнядитини до сферисоціальнихвзаємин, їхнісвоєрідногомоделювання вігровійдіяльності.Д.Б.Ельконінвважає, щозначеннягри необмежується тім, що удитинивиникаютьновіпо-своємузмістумотивидіяльності йпов'язані із ними заподіяння.Істотнимє ті, що «у грувиникає новапсихологічна формамотивів.Можнаприпустити, щосаме в грувідбуваєтьсяперехід відмотивів, котрімають формуафективнозабарвленихбезпосередніхбажань, домотивів, котрімають формуузагальненихнамірів, що стояти намежі свідомішого».

>Крім цого, на думкуД.Б.Ельконіна, «у грувідбуваєтьсясуттєваперебудоваповедінкидитини: вонастаєдовільною,тобтоздійснюєтьсявідповідно до приклада,взірця йконтролюється шляхомспівставлення із ним якеталоном» [89, 65].

>Розглядаючидослідженнявчених, можнавиділитиголовніознакигри,досліджені увітчизнянійпсихології йпедагогіці:

>1.Гра –явищедвостороннє: із боцідитинигра – «>дзеркало»дорослого життя, через яку вонаможевивчатинавколишній світло; із боцідорослогогра —цеспосіб оптимальногодослідженнявнутрішнього світудитинибудь-якоговіку.

>2.Основний мотивгри —цепрагненнядитиниреалізувати своїновібажання, котрімайжеусіспрямовані тих,щобробити усе якдорослий.

3. Гравиникає немимовільно, а подвпливомсоціальногооточення,внаслідок чого у грувідображається усесоціальне, усє, щооточуєдитину — діяльністьдорослих, система їхньоговзаємовідносин.

Граєособливоюдіяльністю, щорозцвітає вдитячі рокта йсупроводжуєлюдинупротягомусього його життя. Не чудово, щограпривертала йпривертає до собіувагудослідників,причому не лишепедагогів йпсихологів, але й йфілософів,соціологів,етнографів,мистецтвознавців,біологів [18].Природно, щопредставниківнауковихгалузей у груцікавлять «свої»аспекти, але йусі смердотісходяться вдумці, щограєневід'ємноючастиноюлюдської культури.

Усучаснійтеоріїігровоїдіяльності запитання про природугриє одним ізголовних.Йдонинівисловлюються подивися нагру як діяльність,обумовленубіологічними причинами (>інстинкти,потяги). Длянеї,отже,властивийсоціальний характер.Неспроможність такихпоглядівспростовують самдитячіігри, щовідрізняються за межі не лише взалежності відісторичноїепохи, але й і удітей, щоживуть до одного годину, але й врізнихкультурних,економічних,географічнихумовах.

На думкувітчизнянихучених,грамаєсоціальну основу.Дитячіігри йминулого, йтеперішнього життяпереконливосвідчать, що смердотіпов'язанізісвітомдорослих. Одним ізперших,хтодовівце наосновінауково-психологічнихданих, бувК.Д.Ушинський. У роботи «>Людина як предметвиховання»вінвизначивгру якпосильний длядитиниспосібувійти у всюскладність світудорослих.Дитячіігривідбиваютьнавколишнєсоціальнесередовище, щодає «...>матеріал,набагаторізноманітніший й болеедієвий від того,котрийпропонуєтьсяіграшковоюкрамницею» [85, 249].

>Образневідображення реального життя віграхдітейзалежить від їхньоговражень, щоскладаєтьсясистемицінностей.К.Д.Ушинський писавши: «Уоднієїдівчинки лялькакуховарить,шиє,миє й гладити; віншоївеличається надивані,приймає гостей,поспішає до театру; утретьоїб'є людей, заводитискарбничку,рахуєгроші...» [85, 315].

Алідовкіллядитининадзвичайнорізноманітне, а грузнаходятьвідображеннялишеокремі йогосторони, асаме: сфералюдськоїдіяльності, роботи,відносинміж людьми. якпоказуютьдослідження О.МЛеонтьєва,Д.Б.Ельконіна,Р.І.Жуковської,розвитокгри удитячомувіцівідбувається в напрямі відгрипредметної, щовідтворює діїдорослих, догрирольової, щовідтворюєвідносиниміж людьми, й далі догридидактичної,спрямованої наконкретнийнавчальний результат.

Грасоціальна й за способамиїїздійснення.Ігрова діяльність, як довелиО.В.Запорожець,В.В.Давидов,Н.Я.Михайленко, невинаходитьсядитиною, азадаєтьсяїйдорослим,якийнавчаєїїгратися,знайомить зсуспільносформованими способамиігровихдій (яквикористовуватиіграшку,предмети-замінники,іншізасобивтілення образу;виконуватиумовні дії, будувати сюжет,підкорятися правилам) [58, 373].Засвоюючи вспілкуванні іздорослимитехнікурізнихігор,дитинаузагальнюєігровіспособи й переносити їхнього наіншіситуації. Такграстаєформоювласної творчостидитини, ацеобумовлюєїїрозвиваючийефект.

Усучаснійпсихолого-педагогічнійтеоріїграрозглядається якпровідний виддіяльностідитини-дошкільника йважливий виддіяльностімолодшого школяра.Провіднеположеннягривизначається некількістю години, щоприсвячуєтьсяігровійдіяльності, а тім, как оназадовольняє йогоосновніпотреби. Унадрахгризароджуються йрозвиваютьсяіншівидидіяльності,гранайбільшоюміроюсприяєпсихічномурозвитку.Розглянемоціположення более детально.

>Всерединігризароджуються йдиференціюються (>виділяються)іншівидидіяльності (>праця,навчання). Умірурозвиткугридитинаопановуєкомпоненти,властивібудь-якійдіяльності: вчитисяставити мітку,планувати,домагатися результату.Потім вон переноситиціуміння віншівидидіяльності,насамперед утрудову.

Усвій годину О.С. Макаренкависловив думку про ті, щогарнагра схожа нагарну роботу: їхньогоспоріднюють відповідальність задосягнення мети,зусилля думи,радість творчости, культурадіяльності.Крім того, слова педагога,граготуєдітей до тихийнервово-психічнихвитрат, яківимагаєпраця. Це означати, що в грувиробляєтьсядовільністьповедінки. У силунеобхідностівиконувати правиладітистають болееорганізованими,вчатьсяоцінювати собі й своїможливості,здобуваютьвправність,спритність й багато чогоіншого, щополегшуєформуваннянавичоктрудовоїдіяльності [6, 24].

Упедагогічнійтеоріїгриособливаувагаприділяєтьсявивченнюгри якзасобунавчання,тобтодидактичноїгри.Базовим при цьомуєположення про ті, що «>граєсередовищем, уякомуформуєтьсяособистість,збагачуєтьсяїївнутрішнійзміст» [55, 544].Основнезначеннягри,пов'язаної іздіяльністюуяви,полягає до того, що «вдитинирозвиваються потребу вперетвореннінавколишньоїдійсності,здатність дотворення нового.Вонапоєднує всюжетігриреальні йвигаданіявища,наділяєновимивластивостями йфункціямизнайоміпредмети (>крісло –космічна ракета,плюшевийведмедик –відважниймандрівник)» [41, 72].Вибравшипевну роль,дитина непростоприміряє до собіпрофесію іособливостічужоїособистості: вона входити унеї,уживається,проникає вїїпочуття йнастрої,збагачуючи йпоглиблюючи тім самимвласнуособистість.

Упсихологічних йпедагогічнихдослідженняхпереконливо доведено, що под годинугривідбуваєтьсярізнобічнийрозвитокдитини [69]. Таким чином, із одного боці,граєсамостійним виглядомдіяльностідитини, ізіншого боці,необхіднийвпливдорослих, у тому,щобгра сталаїїпершою «>школою»,засобомвиховання йнавчання.Зробитигрузасобомвиховання тарозвитку,означаєвплинути наїїзміст,навчитидітей способамповноцінногоспілкування.

>Ідею пронеобхідність «>просочити все життя»дитинигрою»висловлювавК.Д.Ушинський [85].Науковеобґрунтуваннягри якформиорганізації життя, ідіяльностідітейміститься впрацях СучасноїдослідниціІ.О.Школьної [87]. Наїї думку,вихователь винензнаходитися вцентрідитячого життя,розуміти, щовідбувається,вникати вінтересидітей, котріграються,уміло їхньогоспрямовувати. А,щобгравиконувала упедагогічномупроцесіорганізуючуфункцію,вихователюпотрібно доброуявлятисобі, котрі заподіяннявиховання йнавчання можна ізнайбільшимефектом унійвирішувати.Доцільноставитицілі, щовідносяться довсієїгрупи (>учитидітейоб’єднуватися взнайомійїмрухливій гру), йцілі, щостосуються окремихдітей.

Однак,спрямовуючигру у русловирішенняосвітньо-виховнихзавдань,завжди вартопам'ятати, що вонєсвоєрідноюсамостійноюдіяльністюдитини. У гру «>дитинамаєможливістьвиявлятисамостійність убільшіймірі,чим убудь-якійіншійдіяльності: вон самавибираєсюжетигри,іграшки йпредмети,партнерів.Саме в грунайбільшповноактивізуєтьсягромадське життядітей» [43, 6]. Градозволяєдітям вже у Перші рокта життясамостійновикористовувати тих чиіншіформиспілкування.

Однакрезультатидослідженьпсихологів тапедагогівпереконливосвідчать, що «бездопомогидорослих шляхформуваннясуспільноїповедінкиможе бутидовгим йхворобливим, особливо длядітей з проблемамирозвитку (>дітисоромливі,агресивні, малоактивні, ізпорушеннямимови тощо)» [39, 11].Впливаючи наповедінкудітей, їхнівзаємини один із одним, педагог виненвраховувати їхнііндивідуальніособливості,тенденціїрозвитку. Алі у всіхдітей безвиняткунеобхіднозаохочуватибажання бутисамостійними,формуватиуміння, що реальнозабезпечатьсамостійність.

>Освітньо-виховніможливостігризростають,якщо вонорганічнопоєднана ізяким-небудьіншим виглядомдіяльності.Найбільшдоцільнопов'язуватигру ізпрацею,образотворчою йконструктивноюдіяльністю. Таким чином, педагог,організовуючи життя, і діяльністьдітей уформігри,послідовнорозвиваєактивність,формуєнавичкисамоорганізації в гру.

На початку ХХ ст.теоріяігровоїдіяльностізначнозбагатиласяідеямиС.Русовоїщодоорганізаціїігоррізнихвидів:гри якзасобунаціональноговиховання,відродження народнихтрадицій,індивідуалізаціїпедагогічнихвпливів,діагностуваннясоціальнихуявленьдітей,їхньогоморально-етичногорозвитку,з’ясування запасу знань йвмінь привступідитини до школи.С.Русова уставленні догри якдидактичного методувбачалапрогресивнізміни восвіті: «За методаминової школикожна наука впочатковійшколі виннанаближатися догри, але й не бо донеї (науки)требаставитисянедбало, а бо вон таким чиномзможезахопитидітей, якзахоплює їхнігра...» [41, 72].

ТеоретикЯ.Чепігаставився догри як донаціонально-культурногоявища йнаголошував нанеобхідностіїївикористання увиховнійроботі школи вчасинаціональноговідродження,оскільки вонє прототипомактивноїколективноїдіяльності, впроцесіякоїформуєтьсяособистістьдитини.А.С.Макаренкотакожоцінювавгру як один ззасобіввсебічноговихованнядітей.Грувінвважавпідготовкою до життя,перехіднимступенем дотрудовоїдіяльності.Досвід роботи іздітьми-правопорушникамипереконав педагога до того, щограобов’язково винна матірмісце вдитячомуколективі. А.Макаренкависловлювався заширокевикористаннягри увихованнішколярів. На його думку,дитячийколектив безгри не якщоповноцінним.Видатний педагогвідводивзначнемісцеколективниміграм ужиттєдіяльностідітей [69, 65].

>Цікаві думи продидактичніігри та їхньогозначення унавчанніпідростаючогопоколіннявисловиввченийВ.Сорока-Росинський.Вінзазначав, що,по-перше,ігризначнопідвищуютьдитячупрацездатність: вігровихумовахдитинаможезробитизначнобільшукількістьвправ, нестомлюючись, ніж тоді, коливиконує заподіяння якдорослий.По-друге,ігривиявляють йвдосконалюютьвластивудітямспостережливість [84, 27]. Цесвідчить про ті, щокожна із ролей –цевідтвореннясправжньої,живоїлюдини,зісвоєю мовою,зісвоєюманероюдіяти,зі своїм характером.Ціособливостідитинанаслідує,спостерігаючи на людей.

Широкого спектрапитаньпедагогічногозначеннягри інеобхідностіорганізаціїігровоїдіяльностімолодшихшколяріввисвітлюєтеорія й методиканавчально-виховногопроцесу,побудованого нагуманістичних засідках.В.О.Сухомлинськийпідкреслюваввиховнудоцільністьорганізаціїпозакласноїігровоїдіяльності врізновіковомудитячомуколективі [81].

>Ігрова діяльність якпедагогічна проблемачіткоокреслена внауковомудоробкуВ.В.Зеньковського.Ученийпідкреслював, що впроцесіігровоїдіяльностістворюються особливосприятливіумови длязасвоєннядітьми нових знань йвмінь, дляформування у яких такихважливихякостейлюдськогорозуму, якздатністьвиконувати дії врозумовомуплані,символічнозамінюватиреальніоб’єкти іоперуватиподібноюзаміною ізпізнавальноюметою [39]. Грасприяєрозвиткуздібностей, що давали бдитиніможливістьнадалісамостійноздобуватирізноманітнізнання й їхнівикористовувативідповідно довимог життя.

НарозвитоктеоріїігровоїдіяльностіучнівмолодшогошкільноговікузначноюміроювплинулаконцепціяТ.Усової [84].Вонапривернулаувагу догри як доособливоїформифункціонуваннявідносно автономного віддорослихдитячогосуспільства й сталапоштовхом длядослідженнявиховногозначеннядитячогоміжособистісногоспілкування іпедагогічних умівформуванняпозитивнихстосунківміждітьми у гру (>Л.Артемова,К.Вольцис,Р.Іванкова,Т.Репіна,А.Рояк,І.Теплицька таін.)

>Необхідністьвикористаннягри ворганізаціїнавчальної роботи ізмолодшими школярамирозглядали ііншінауковці,зокрема О.Савченка,Н.Бібік,О.Проскура,Я.Коломинський, О.Бондаренко,Є.Грединарова,В.Гелло,Н.Кудикіна таін.Результатидослідженьігровоїдіяльностіучнівпочаткової школи іемпіричнінадбанняшкільної практики сталиосновою для розробкитеоретичних йметодичних засідокорганізаціїігровоїдіяльностіучнівмолодшогошкільноговіку внавчальномупроцесі.

Отже,гра –це системна,багатокомпонентна діяльність.Проведенийаналізструктуриігровоїдіяльності давшизмогупобудувати моделькласичноїформиігровоїдіяльності – дидактичнагра як форманавчальноїдіяльностімолодшихшколярів.

 

1.2Основнівидидидактичнихігор впочатковійшколі

>Дидактичніігри, котрівикористовуються впочатковійшколі,виконуютьрізніфункції:активізуютьінтерес таувагудітей,розвиваютьпізнавальніздібності,кмітливість,уяву,закріплюютьзнання,вміння йнавички,тренуютьсенсорнівміння,навички тощо. Правильнопобудованацікава дидактичнаграактивізує процесмислення,формуєпочуттєву сферу,розвиваєсаморегуляцію,тренуєвольовіякостідитини.

Не вартооцінюватидидактичнугрулише ізпозиційнавченостідитини.Їїцінністьпередусім у бо вонавиконує рольемоційноїрозрядки,запобігаєвтомідітей,знижуєгіподинамію.Якщовчитель частовикористовуєцікавідидактичніігри,молодшішколяріраптомроблятьвідкриття: «>Меніподобаєтьсядумати, дайте Менітаке заподіяння,щоб яполамав голову»,тобтозароджуєтьсяінтерес дорозумової роботи [79].

>Дитячіігри –явищенеоднорідне. Упедагогіціробилисяспробививчити іописатикожний ізвидівгри ізурахуванням йогофункцій урозвиткудітей,датикласифікаціюігор. Ценеобхідно дляпоглибленоговивченняприродигри,особливостей шкірногоїї виду, а того,щобвизначити,яким чином можнавпливати надитячіігри,підсилюючи їхнірозвиваючийвплив, грамотновикористовуючи унавчальномупроцесі.

У силурізноманіттядитячихігорвиявляєтьсяскладнимвизначитивихідніпідстави для їхнікласифікації. Укожнійтеоріїгрипропонуються тихкритерії, щовідповідаютьданійконцепції. Так,Ф.Фребель, будучипершимсередпедагогів,хтовисунувположення прогру якособливийзасібвиховання, основоюсвоєїкласифікаціїпоклав принципдиференційованоговпливуігор нарозвитокрозуму (>розумовіігри),зовнішніхорганівчуття (>сенсорніігри),рухів (>моторніігри) [43, 5].

Характеристикавидівігор за їхніпедагогічнимзначеннямє і унімецького психолога До. Гроса:ігрирухливі,розумові,сенсорні, нарозвитокволівіднесені До.Гросом до «>ігорзвичайнихфункцій». Друговігрупуігор, за йогокласифікацією,складають «>ігриспеціальнихфункцій». Цеігри-вправи,спрямовані наудосконаленняінстинктів (>сімейніігри,ігри вполювання,залицяння іін.) [6, 12].

Увітчизнянійпедагогіцісклаласякласифікаціядитячихігор, щобазується наступенісамостійності й творчостидітей у гру.Спочатку докласифікаціїдитячихігор за таким принципомпідійшовП.Ф.Лесгафт,якийвважав, щодошкільнийвік –періодімітації новихвражень й їхньогоусвідомлення задопомогоюрозумової роботи.Прагненнядитини в Перші 6-7 років життя довідображення іосмисленнявражень пронавколишнє життязадовольняється віграх, що зазмістомєімітаційні (>наслідувальні), а й заорганізацією –самостійні, беззайвоїрегламентації із боцідорослих. Ушкільні рокта,навпаки,дітиохочеграють успеціальноствореніігри, у які діяльністьрегламентується й зазмістом, й заформою. Таким чином,П.Ф.Лесгафтрозділивдитячіігри надвігрупи:імітаційні (>наслідувальні) йрухливі (>ігри із правилами) [57, 29].

Уіграх ізфіксованими правилами (>рухливі,дидактичні)дітивиявляютьтворчість,придумуючиновіваріанти,використовуючиновийігровийматеріал,з'єднуючикількаігор до однієї й т.п.Наприклад,з'явилася новагра – «>Зоологічне лото».Ведучий почерзівідкриваємаленькікартки йпоказує їхньогограючим. Черезкількаднівхтось іздітей говорити: «Такгратинецікаво:подивився на картинку йзнайшовтварину усвоїйкартці.Нехайведучий простоназиваєтварину, а чи непоказуєкартку».Потімдітипридумуютьще одинваріант:ведучий говорити, деживетварина й ізякоїбуквипочинається йогоназва. Такихускладненьможе бути багато,усізалежить відфантазіїграючих. Алінезмінноїзалишаєтьсяспрямованістьдитини навирішенняігровоїзадачі у межахприйнятих правил.

Уостанні рокта проблемакласифікаціїдитячихігорзнову сталапривертатиувагувчених. Уосновіновоствореноїкласифікаціїлежитьпоняття про ті, ізчиєїініціатививиникаютьігри (>дитини чидорослого).Виділяють трикласиігор:

1)ігри, щовиникають ізініціативидитини (>дітей),самостійніігри (>гра-експериментування);самостійнісюжетніігри (>сюжетно-відображу-вальні,сюжетно-рольові,режисерські,театралізовані);

2)ігри, щовиникають ізініціативидорослого,котрийвпроваджує їхні ізосвітньою,виховною,розвивальноюцілями:ігринавчальні (>дидактичні,сюжетно-дидактичні,рухливі);дозвіллєвігри (>ігри-забави,гри-розваги,інтелектуальні,святково-карнавальні,театрально-постановочні);

3)ігри, щойдуть відісторичносформованихтрадиційетносу (>народні), щоможутьвиникати ізініціативи якдорослого, то йдітей, старших завіком:традиційні чинародні (>історично смердоті лежати восновібагатьохігор, щовідносяться донавчальних йдозвіллєвих) [71, 17].

Дотворчихігорвідносятьсяігри, у якідитинавиявляє своювигадку,ініціативу,самостійність.Творчі проявидітей віграхрізноманітні: відпридумування сюжету тазмістугри,пошукушляхівреалізаціїзадуму доперевтілення в ролях,заданихлітературнимтвором. Узалежності від характеру творчостидітей, відігровогоматеріалу,використовуваного віграх,творчіігриподіляються нарежисерської,сюжетно-рольової,театралізовані,ігри ізбудівельнимматеріалом.

>Проведенийаналізпсихологічної тапедагогічноїлітератури показавши, утрадиційнійпедагогіцірежисерськіігри невиділялися вособливий видігровоїдіяльності, арозглядалися вруслісюжетно-рольовихігор. Уостанні роктаскладаєтьсятенденціявідокремленнярежисерськихігор в зв'язку із тім, щоз'явилисядослідження, щохарактеризують їхнього яксамостійнийрізновидсюжетно-рольовихігор [41, 73].Основнавідмінністьрежисерськихігорполягає до того, щоцепереважноіндивідуальніігри, вонидитинакеруєуявноюситуацією вцілому,дієодночасно за всіхучасників.

>Молодшийшкільнийвік –періодрозвиткугри-фантазування.Вченівідзначаютьцінністьгри якособливоїтворчоїдіяльності, уходіякоїдитина творитиновий сюжет відеальномуплані (увиглядіуявлень). Гранайчастішерозвертаєтьсянавколоякого-небудьвигаданого героя –іграшки, персонажаказки,мультфільму.Образи,створеніуявою,одержуютьоформленнязавдяки такимвиразнимзасобам, якмовні характеристики,рухи,міміка, жерсті,експресивні прояви. Основагри-фантазування –співтворчість педагога йдітей упридумуванніігровихподій,послідовнозв'язанихміж собою.Пліднимєнавчаннядітейзмінювати сюжетзнайомоїказки (>твір ізновоюкінцівкою,включенняперсонажів ізіншихказок йін.).Спрямуватифантазіюдитини внове русло можна задопомогоюмоделюваннястворення схемказкового сюжету,використаннясимволічногозображенняперсонажів.

>Ігри із правилами –особлива групаігор,спеціальностворенихнародною чинауковоюпедагогікою длявирішенняпевнихнавчальних,виховних тарозвивальнихзавдань.Єігри із готуємозмістом, ізфіксованими правилами, котрі, на свійчергу,єнеодмінним компонентомгри.Навчальна позначкареалізується черезігрові діїдитини привиконанніякого-небудь заподіяння (>знайти,сказатинавпаки,упійматим'яч й т.п.) [19, 138].

Удитячихіграх вільнаігрова діяльністьвиступаєпереважно яксамоціль. Удидактичнихіграх,створенихпедагогікою (до тогочислі інародною),ігрова діяльністьспеціальнопланується йпристосовується длянавчальнихцілей.Дидактичніігри –різновидігор за правилами. Усвітовійпедагогіцівідомісистемидидактичнихігор, котрівпершерозробили длядошкільноговихованняФ.Фребель йМ.Монтессорі, апочатковогонавчання – Про.Декролі.

Узалежності від характерунавчального заподіяння,ігри із правиламиподіляються надвівеликігрупи –дидактичні йрухливіігри, що, у своючергу,класифікуються ізурахуваннямрізних основ. Так,дидактичніігрипідрозділяються зазмістом (>математичні,природознавчі,мовні іін.), задидактичнимматеріалом (>ігри із предметами ііграшками,настільно-друковані,словесні) [80, 187].

>Рухливіігрикласифікуються заступенемрухливості (>ігрималої,середньої тавеликоїрухливості), запереважнимирухами (>ігризістрибками, ізперебіжками іін.), за предметами, щовикористовуються в гру (>ігри ізм'ячем,зістрічками, із обручами іін.).

>Середдидактичних йрухливихігорбуваютьсюжетніігри, у якігравцівиконуютьролі («>Кішки-мишки», «Магазинсувенірів»), йбезсюжетні («>Паличка-виручалочка», «Колизмінилося?» йін.) [79]. Уіграх із правиламидитиназалучається доігровогопроцесу черезбажаннявиконуватиігрові дії,домагатися результату,вигравати. Аліцейігровий процесопосередкованийпевнимзавданням (непростоперекласти картинки, арозмістити їхні попарно,підібрати запевноюознакою; непростобігати, атікати відлисиці). Ацеробитьповедінкудитинидовільною,підлеглоюігровимумовам увиді правил.Опанувати правилагри –означаєопанувати своюповедінку.Саме тієї факт, що віграх з правиламидитина вчитисякеруватисвоєюповедінкою,визначає їхнісоціальнезначення.

>А.Валлон у роботи “>Психічнийрозвитокдитини”виділяєстадіїрозвиткугривідповідно дорозвиткудитини вонтогенезі:

>1.Функціональніігривиступають увиглядіпростихрухів.

>2.Ігри ізуявнимиоб’єктами –гра ізляльками,використанняпредметів-замінників.

>3.Пізнавальніігри –пов’язані ізпрагненнямдитинисприймати тарозуміти світло.

>4.Творчіігри –комбінація,перетвореннярізнихпредметівстворення із них нових [13, 29-30].

>Розвитокігор, за А.Валлономсигналізує пропоявурізнихфункцій: •>сенсомоторних, котріпроявляються віграх, щопотребуютьспритності,точності,спритності,швидкості; •>інтелектуальних,мнемічних, котріпроявляються влічилках, правилах; •>соціальних, котрівиражаються упротиставленнігруп-ватаг.

До.Оталоравиявиланайбільшхарактерні длядітейрізноговікуігри:

>1.Гра-розвага –має наметірозвеселитиучасників.Відсутній сюжет.

>2.Гра-вправа –безсюжетна,пов’язана ізповтореннямфізичної дії.

>3.Сюжетнагра –притаманнадітямдошкільноговіку.Вона невідтворюєсоціальнихвідносин, узачатковійформіпоєднує всобіігрові дії йумовнуситуацію, недосягаєрозгорнутоїформи, бодорослі несприймаютьгридітей, неставляться донеїсерйозно.

>4.Процесуально-наслідувальнагра –відтворюєдіючіситуації, котрідитинаспостерігає на даний момент,близька досюжетноїгри.Найчастішезустрічається у маленькихдітей.

>5.Традиційнагра –виникає врезультатітісногозв’язкугри та роботи,передається ізпокоління впокоління [84, 24].

Насьогоднікласифікаціяігор увітчизнянійпсихологіїґрунтується нарозробленійД.Б.Ельконінимконцепції, котрадозволяєзрозумітиособливостіпоходження тарозвиткугри,їївиди та структуру.Цідослідження, на думкуприхильниківконцепціїгриД.Б.Ельконіна,доводять, щограмаєсоціальний, а чи небіологічний,інстинктивний характер.Рівеньїїрозвиткузалежить відрівнярозвиткусуспільства. Увідповідності доданоїконцепціївизначаютьнаступнукласифікаціюігор,пов’язану ізонтогенетичнимрозвиткомдитини:

>1.Режисерськагра.

>2.Образно-рольовагра.

>3.Сюжетно-рольова.

>4.Гра із правилами.

>5.Режисерськагра наякісно новомурівні [89, 121-122].

>Виділяютьголовніособливостісюжетно-рольовоїгри:

>1.Усюжетно-рольовій грудітиберуть у собіролі,функціїдорослих й вузагальнених формах (вспеціальностворенихситуаціях)відтворюють діяльністьдорослих йвідносиниміж ними. Томуголовнийзмістданого видуігор —відтвореннястосунківміж людьми йвиконання правил, котрівипливають зролі.

>2.В рамкахданоїпровідноїдіяльностівиникаєновий вид зайняти —дитинапочинаєвчитися в гру.Тількипройшовши школурольовоїгри,молодший школярможе перейти допланомірногонавчання.

>3.Сюжетно-рольоваграформує йперебудовуєокреміпсихічніпроцеси.Тільки в грувиникаєздатність доактивноїуяви, доформуваннянавичокдовільногозапам'ятовування.

>Виходячи ізданихособливостейД.Б.Ельконінвизначає 4рівнірозвиткусюжетно-рольовоїгри:

Ірівень:Основнийзмістгриполягає удіях ізпевними предметами, котріспрямовані наспівучасникагри.

IIрівень:Продовжується процесманіпулюваннярізними предметами, але й ужепомітнийрозподілфункційміждітьми.

IIIрівень:Виконуються,випливаючи з ролей, дії,серед яківиділяютьсяспеціальні дії, котріставлення доіншихучасників.

IVрівень:Основнийзмістполягає увиконаннідій,пов'язанихзіставленням людям [89].

Отже,сюжетно-рольоваграстворюєпередумови длярозвитку новихякостейособистості: в грудитиназасвоюєсуспільніфункції,нормиповедінки людей, що йвизначає вціломустановленняїїособистості.

>Поступововиникаєновий видігор —ігри із правилами.Їхзмістомє не роль й неігроваситуація, а правило й завдання.Розвитокданого видугриполягає увиділенні йусвідомленніігрового заподіяння. Отже,відмінноюрисоюданихігорє заподіяння. Мотивполягає у самомупроцесігри йопосередкованийпевнимзавданням.

>Ігри із правиламиподіляються на: а)імітаційно-процесуальніігри; б)драматизованіігри напевномусюжеті; в)сюжетніігри ізнескладними правилами; р)ігри

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація