Реферати українською » Педагогика » Декоративно-вжіткове мистецтво Як чинник Формування художнього смаку школярів


Реферат Декоративно-вжіткове мистецтво Як чинник Формування художнього смаку школярів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>КУРСОВАРОБОТА НА ТЕМУ:

">Декоративно-вжитковемистецтво якчинник

>формуванняхудожньогосмакушколярів"


>Зміст

>Вступ…………………………………………………….........….…..с. 3

>Розділ І.Значеннявивченнятворівдекоративно-вжитковогомистецтва дляшколярів…......….............................…..…с. 5

1.1.Декоративно-вжитковемистецтво якчинник

       формуванняхудожньогосмаку….......................................…с. 5

1.2.Видидекоративно-вжитковогомистецтва.Вишивка

        (рушники),писанка…………….....……………..........….….…с. 6

>Розділ ІІ.Методичніаспектививченнянаціонально-мистецькихтрадицій упозакласнійвиховнійроботі…………....…..с. 14

2.1.Екскурсія якскладованавчально-виховноїпозакласноїроботи..........................................................................................с. 14

2.2. Методикапроведенняекскурсій……………...............…...…..с. 16

>Висновки……………............………………......………………...…с. 20

Списоквикористаноїлітератури………..........………………...….с. 21

>Додаток

>Вступ

>Незаміннимзасобомвпливу нафізичний,психічний,соціальний й духовнийрозвитокособистості школярає продумана йцілеспрямована організаціявиховної роботи у позанавчальний годину,таку роботуназиваютьпозакласною тапозашкільною.

>Позакласна робота –церізноманітнаосвітня йвиховнв робота,спрямована назадоволенняінтересів йзапитівдітей,організована впозаурочний годинупедагогічнимколективом школи.Важливим аспектомпозакласної роботиє >екскурсія. >Вонамаєвизначену міткупоглиблення таконкретизації знань йвмінь ізрізнихпредметів, в нашомувипадку – знань прохудожню культуру танаціональнімистецькітрадиції України.Зараз вшкільнійпрограміє багато тим,вивчення яківключає у собізнаннятворівдекоративно-вжитковогомистецтва: ">Декоративно-вжитковемистецтво танародніпромисли", ">Народнемистецтво таосновніцентрихудожніхпромислів". Таким чином,екскурсіямаєвеличезнепрактичне тавиховнезначення взнайомствіучнів іздекоративно-вжитковиммистецтвом.

Данакурсова роботависвітлюєосновні запитаннязнайомстваучнів ізнаціонально-мистецькимитрадиціями України, що теперєвключеними дошкільноїпрограми, шляхомспеціальноорганізованоївиховнійроботі у позанавчальний годину. У цьомуполягає а>ктуальність тими.

Мета роботи –визначитиметодичніаспективикористанняекскурсій яквиховногозасобуознайомленняучнів ізнаціонально-мистецькимитрадиціями.

Мета роботивизначаєтакі заподіяння:

1.ознайомленнязізразкамидекоративно-вжитковогомистецтва;

2.дослідженнятипів та тематикиекскурсій, як видупозакласноївиховноїдіяльності;

3.складання планузразковоїекскурсії ізметоюознайомленняшколярів ізтвораминаціональногодекоративно-вжитковогомистецтва.

>Об'єктдослідження – процесзнайомствашколярів ізнаціонально-мистецькимитрадиціями шляхомпозакласноїдіяльності.

Предмет –змістекскурсії ізвивченнямтворівдекоративно-вжитковогомистецтва яквиховногозасобу.

>Практичназначущістьдослідженняполягає в сприянніпоглибленню таузагальненнюестетичних,мистецтвознавчих йкультурологічних знаньучнів,залученняшколярів досвітової культури, в сприяннірозвиткуінтелектуальності.Дослідженняможе бутивикористано студентамипедвузів, вчителямишкіл,ліцеїв,гімназій.

>Метідослідженнявідповідає структура роботи, Якаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками, спискувикористаноїлітератури,додатка.Роботавикладена надвадцятичотирьохсторінках.


>Розділ І.Значеннявивченнятворівдекоративно-вжитковогомистецтва дляшколярів

1.1. >Декоративно-вжитковемистецтво якчинникформуванняхудожньогосмаку

>Педагогічнацінністьпізнаннядекоративно-вжитковогомистецтвапояснюєтьсянаступнимиважливими причинами: творицихвидівмистецтвадозволяютьвиховувати ушколярахпевну культурусприйняттяматеріального світу,сприяютьформуваннюестетичного ставлення додійсності,допомагаютьглибшепізнатихудожньо-виразнізасобиіншихвидівзображувальногомистецтва.

>Предметний світло,оточуючийлюдину,змінюєтьсянезвичайношвидко:виробництвотоварів урізнихкраїнахподвоюєтьсяприблизнокожніп'ятнадцять років, але йнеобхіднорозкриватиестетичнезначеннятворівдекоративно-вжитковогомистецтва нелишесучасного години, а іминулихепох.Знайомствошколярів іздекоративноюобразністю, особливо у творчости народнихмайстрів,сприяєрозвитку вониестетичного ставлення додійсності.Джереладекоративноївиразності народногомистецтва вуміннімайстрівестетичноосмислювати природу.

>Значеннятворівдекоративно-вжитковогомистецтва дляформуванняхудожньогосмакуобумовлюєтьсяще і тім, що у якихспецифічнопереломлюютьсявиразнізасобиіншихвидівзображувальногомистецтва –живопису,графіки,скульптури, архітектури. Удеяких видахдекоративно-вжитковогомистецтва –кераміці,художнійобробці дерева,каменю,кістки тарогу –переважаютьскульптурніякості (>наприклад,всесвітньовідомабогородськадерев'янаіграшка).Вчителіповиннідопомагатидітямзрозумітихудожнійзадумтвору,пояснитиосновніпринципидекоративно-вжитковогомистецтва, якувиявляєтьсяпо-перше внеобхідностівзаємозв'язкуформи предмета із йогофункціональнимпризначенням,по-друге вспіввідношенніформи таматеріалу, й по третє –форми та прикрас.

>Людина, ізрозвиненимхудожнім смакомздатназрозуміти йцінитистильовуєдність предмета,відчуватизв'язок декоративногомистецтва ізестетичнимивимогами свого години, чиминулихепох.

 

2. >Видидекоративно-вжитковогомистецтва.

>Вишивка (рушники), писанка

>Основними видамидекоративно-вжитковогомистецтває:кераміка,вишивка,художнєткацтво,килимарство, писанкарство,декоративнийрозпис,створення народногоодягу,іграшок,витинанок,художняобробка дерева,металу,каменю,шкіри,скла,народнемалярство тощо.

Українськавишивка як виддекоративно-вжитковогомистецтваіснує ізнезапам'ятнихчасів,їїісторіясягає своїмкорінням углибинувіків, що доводитисяданимиархеологічнихрозкопок.Вишивкою, засвідченням Геродота бувприкрашенийодягскіфів.Знайдені наЧеркащинісрібні бляшки ізфігурками чоловіків, котрідатуютьсяп'ятимсторіччям, придослідженні показалиідентичність нелишеодягу, а івишивкиукраїнського народного костюма 18-19сторіч.Арабськиймандрівник 10-госторіччянашоїери усвоїхрозповідях прорусівзазначає, що смердоті носиливишитийодяг. На шкода,пам'ятки українськоївишивкизбереглисьлише заостаннікількастоліть, але й і цогодостатньо,щобвиявити, щоелементисимволікиорнаментів українськоївишивкиспівпадають із орнаментами, котріприкрашалипосуддавніхмешканців територї України добинеолітутрипільської культури.Вишиваннямспоконвікузаймалисяжінки, котрі ізпокоління впокоління передавалинайтиповіші,найяскравішізразки орнаменту,кольору,вишивальнутехніку.Вишивки,передаючихарактерніознакимісцевості,різнятьсяміж собою орнаментом,технікоювиконання тагамоюбарв.Протягомбагатьохвіківбезпосереднійконкретнийзмістсимволів навишивкахвтрачався, але йтрадиціївикористання їхнього незникли. За мотивамиорнаментивишивокподіляються втричігрупи:геометричні,рослинні,зооморфні (>тваринні) івідображаютьелементисимволікистародавніхвірувань,культів.Геометричніорнаменти,наприклад,притаманні усім видам народногомистецтва йвсійслов'янськійміфології.Різноманітнікружальця,трикутники,ромби, кривульки,лінії,хрестисимволічновідображалиуявлення нашихпредків просвітобудову,тожїхнєзначеннявідповідне. Наосновістародавніхкосмогонічнихсимволів ународістворена своя системаназв. Це ">баранячіроги", ">кучері", ">гребінчики", "кривульки", ">сосонка", ">перерва" тощо.

            Уосновірослинного орнаментулежить культпоклонінняприроді,рослині.Крімпоширеного символу "дерево життя",якийзображаєтьсястилізовано уформілистя чигілок, увишивках ізрослинниморна ментомпопулярністилізованізображенняБерегині,використання такихмотивів, як "виноград" – символдобробуту, >щасливогоодруження, ">барвінок" – цим віл кохання тощо .

Назооморфнихвишивкахзображуютьсятотемічні ісолярнітварини, атакожзвірі, щопозначають трияруси "дерева життя".Інколивишивальницівикористовуютьіндивідуальнімотиви, котрівластивібаченнювізерункапевної особини.Нимиможуть бутизаячі тавовчізуби,волове око,риб'ячалуска тощо.

>Полтавськівишивкивиконуютьсяхрестиком,плутанимхрестиком,подвійним прутиком,зубчиками,мережкою,ланцюжком тощо.Візерункивиконуютьсяокремими швами йпоєднаннямкількохшвів.Вишиваютьпереважнобілими нитками,зрідка –червоними тасірими,візерунокобводятьчорними чикольоровимисмугами.

>ВишивкамКиївщинивластивийрослинно-геометричний орнамент зстилізованимигронами винограду,цвітом хмелю, ромбами, квадратами.Основнікольорибілий,коралово-червоний,трапляєтьсяжовтий йголубий.Виконуєтьсявишивкахрестиком,знизуванням,гладдю.

Длявишивок Закарпаттяхарактерний мотив "кривуля" урізнихтехнікахвиконання.Переважаєтехніка ">заволікання" йвишиванняхрестиком, частовикористовуєтьсявирізування тагаптування.Кольорова гамувишивок широкачервонепоєднується ізчорним, при цьомувиділяється один ізкольорів;поширені якбілі, то йбагатокольоровіорнаменти.

>Вишивкоюоздоблювали рушники, >фіранки,жіночий тачоловічийодяг.Особливоїуваги надавалирушникам –старовиннимоберегам дому, родини. Удавни ну рушник,вишитийвідповіднимивізерунками-символами, бувнеодмінним атрибутомбагатьохобрядів: із рушником приходили допороділлівшануватипоявуновоїлюдини,зустрічали, йпроводжали дорогі гості, справлялишлюбніобряди,проводжали в останню шлях,прикрашалиобрази танакривалихліб настолі.Крім обрядовогозначення, рушники малі й сутопрактичнезастосування.Відповідно дофункцій, котрі смердотівиконували, рушники малі своїназви.Наприклад, длявтиранняобличчя й рук –утирач, поміркуй й столу – прань, дляприкрашенняобразів –покутник, дляшлюбнихцеремоній –весільний, для похорону –поховальний, дляпов'язуваннясватів –плечовий тощо.Рушники булисвоєрідноюосвятою початку справ чиїїзакінчення, так, призведенніхати рушникамизастелялисяпідвалини,хлібом-сіллю на рушникуосвячувався вушкожнив, на рушниках пускалась домовина ізнебіжчиком, рушникамискріплюваликупівлю-продаж тощо.Відповідно допризначення рушникирозрізнялись затехнікоювиготовлення тавишивання.Кольори та орнаментрушниківхарактернірегіональнимособливостям, заякимирозрізняються ">подільські", ">поліські", ">київські", ">гуцульські", ">галицькі" й ">буковинські".

Українськавишивка, рушники напершийпогляд немаютьніякогозначення вжитті Сучасноїлюдини, але й смердотівіють насерце шкірного із насчаромрідноїстихії йє котрі живуть бальзамом,якийсповнює насспоконвічноюмогутньою силоюукраїнського народу.

Одним знайцікавішихявищукраїнського народногоживописує писанка.Своїмпоходженням вонапов'язана ізстародавніминародними обрядами,присвяченимивесняномупробуджен нюприроди й початкусільськогосподарськихробіт. Уорнаменті писанки можназнайтислідинайархаїчнішихелементів, щосимволізуютьзображенняжиттєдайногосонця. Аліякими б архаїчними не булиелементиписанковогорозпису, його ажніяк не можнарозглядатилише якмистецтвоминулого. По писанках можнапростежитидужескладний,довгий йвиключноцікавий шляхрозвиткуукраїнського народногоорнамен ту (>іл. 40—56).

сучасний тип писанки,щодотехнічного боціїївиконання,сформувався невідразу,йомупередувала «>крашанка» — яйці,пофарбоване до одногоколір.Даліз'явилася «>крапанка»,технікавиконанняякоїполягає до того, щоспочатку яйціопускають вякусь однуфарбу, але вньогонакрапуютьцяточкигарячого воску. Колівіскзастигає, яйцікладуть в другу,темнішуфарбу, а после цогоопускають угарячу воду івісксходить ізяйця. Таквиходить «>крапанка», весь декорякоїскладається ізрізнобарвнихплямочокрізно горозміру таформи,розкиданих покольорово мутлу.

>Ця жтехніка воскового листизастосовуєть ся й привиготовленні писанок.Тільки тутвіск ненакрапується, анакладається тоненьким «>писачком»,себтометалевоютрубочкою,встромле нию урозщепленутріску — «>держальце». «>Писачок»вмочується угарячийрозтопленийвіск, й ним якфарбоюпрокладається контурорнамен ту чизакриваютьсяпевніплощинипотрібноїконфігурації.Поступовенакладання воском все нових й новихелементів орнаменту йкрашенняяйцярізнимифарбамидозволяєстворюватидужескладні за малюнком,виключноефектні ібагаті закольороморнаментальнікомпозиції.

>Поряд із писанками укінці XIX — на початку XX ст.переважно умістечках таприміських селахпочаливиготовляти «>дряпанки» й «>мальован кі». «>Дряпанка» —це «>крашанка», наякійорна ментвидряпаноголкою чиякимсьметалевимвістрям. «>Мальованка» — яйці,розписане фарбами задопомогоюпензля. «>Дряпанки» й «малольованки»збереглися донашого години. НаВінниччині,Хмельниччині іПрикарпаттівідоме однечасневикористання двохприйоміврозпису —поєднання «>крапанки» й писанки.Тло темногокольорузаповнюєтьсярізнобарвнимиплямамирізногорозміру йформи, а уже поверх цогоплямистоготла наноситисячіткийлінійнийгеометричний орнамент удві-трифарби. Для цогонеобхіднепротравлювання нового малюнкагалуном, щовимагає відвиконавця особливовисокоїмайстерності.

>Всі писанки,незалежно відтехніки їхньоговиконання,фарбуютьсярослиннимифарбами, для віготовлення яківикористовуєтьсярізнекоріння,древесна кора,навари аркушу,лушпинняцибулі; длявиготовлення окремихкольорів, як-от: зеленоного та червоного,використовуютьсяорганічніречовинитваринногопоходження.Джерела ітехнікавиготовленняфарб для писанок тих ж сам, що і длякилимів йдекоративнихтканин.Можливо, томуспостерігається багатоспільного вкольоровійгамі писанок йкилимівкожної кінкретноїмісцевості.

На початку XX ст., коли на село сталипотраплятихімічнібарвники, вбагатьохмісцевостях,зокрема, в тихий, щорозташованіпоблизу міст, длярозпису писанокпочаливживатипоруч ізрослинними іаніліновіфарби.Особливо широко смердотізастосовуються привиготовленні «>краша нок», атакож «>дряпанок», дебілий малюнокдоб реконтрастує ізхімічноюфарбою.

>Орнамент писанки за малюнкомнадзвичайнобагатий, але йумовно його можнаподілити надвіосновнігрупи.Першу (>найбільшдавнюпоходженням)складає орнаментгеометричний, другу —рослинний.Подекудизустрічаютьсятакожрозписи ззображеннямлюдини, коня, оленя,півня,риби. Надеяких писанкахєнаписи —поздоровленнязі святому чиім'я авторарозпи су таім'я особини, дляякої писанкувиготовлено.

Засвоєюсхемоюгеометричний орнамент доситьрізноманітний.Найчастішеповерхняяйцяділиться надвіполовинитонкоюгоризонтальноюсмужечкою, апотімдвома-чотирма колами повертикалі.Одержані таким чиномтрикутники заповнюютьсяелементамигеометричного чи ріслинного орнаменту.Ціелементимаютьназви: «>курячі лапки», «>вітрячки», «>сонечко», «куколь», «пика», «>маківцвіт», «>березовик», «>гребінчики», «>барильце», «сосна», «>дубовий лист», «>сорочістрілки» й т.ін., щосвідчить прореальну основуписанкового орнаменту.

>Крімтакоїсхемиподілуповерхніяйця по горизонталі тавертикалі,зустрічаються (особливо наПоділлі)композиціїдіагональні.Скрізь поширено орнамент «>безконешник» — кривалінія типу меандру, щооплітає все яйці врізних напрямках. Убільшостівипадківтакий «>безконеш нік»являє собоюкриволінійну,доситьширокусмугу,заповненувсередині болеедрібнимисмужками йцяточками. Узахідних областях України широковживаєтьсярозпис писанки пасками;ця схемамаєназву «>бочилка».

>Композиційнісхеми писанок, у які основускладаютьрослиннімотиви,значнопростіші. Поручзізгаданими схемами тутдуже часто можнапобачитиподілвсьогорозпису навісімчастин (одингоризонтальний пасок й два «>меридіани»), бо надвічастини, коли яйціділитьсяодноювертикальноюлінією: вмежах шкірного поля трояндміщується лише одинрослинний мотив.

>Орнамент таких писанокскладається пере важливо з «>квітів увазоні» — мотивдужепоши реній унастіннихрозписах,кераміці ікилимах.Щечастіше урозписах писанок можнапобачитизображеннятонкоїгілочки ізлистям йквіткою.Квітковий орнаментможе бутирізної складності — відпримітивноїсхеми (>стеблина із сіметричнимигілочками йцяточками накінцях, щомаютьзображувати квіти,ягоди йлистя) докомпозицій, щозаповнюютьусюповерхню пі санчата як щосьєдинеціле.

>Неодноразовіспробидослідниківякосьсистематизуватиписанковий орнамент не далибажа нихнаслідків,бокількістьорнаментальних комупозиційних схем ймотивівдуже велика. Аліякщо миспробуємохоча б узагальнихрисахвизначитипоширенняосновнихорнаментальних схем по територї України, топобачимо, щогеометричний орнаментдоситьпомітнемісцезаймає у західних йсхідних районахПоділля; уПрикарпат тих іЗакарпаттівінпереважає; уНаддніпрянській Українігеометричний орнаментпосідаєоднаковемісце ізрослинним,причомучим далі напівдень, тімчастішезустрічаютьсякомпозиції, в якімотивигеометричного орнаментупоєднано із ріслинним. Устеповійчастині України,заселеній усвій годинупереселенцями ізрізнихгубернійУкраїни,співіснуютьнайрізноманітнішісхеми.

Колистосуєтьсякольоровоїгами, з дохідними статтями доситьчітковизначаютьсятериторіальнімежі. Для писанок Прикарпаття й Закарпаттяхарактерніжовтий,червоний йчорнийкольори принадзвичайнійдрібності орнаментального малюнка ісамихкольоровихплям.Подільська писанка вбільшостірайонівмаєтендітний малюнок таскупий,стриманий колорит:основнемісце вній належитьчорному,червоному ібіломукольорам.Чернігівська писанкамаєчіткий орнамент пере важливо удві-трифарби —червону,чорну табілу, але йбілийколірвикористовується тутголовним чином для контуру;графічновитончений малюнокдоситькрупний. ПисанкиПолтавщини таКиївщинибагатобарвні: у яких частовикористовуєтьсяжовтий,ясно-зелений, бо ібілийколір длятла, наякомурозписробитьсяяскравимиплямами —зеленими,червоними,коричневими,чорними фарбами.Близькі перед тим йхарківські писанки, але йостанністриманіші взагальномутоні, часто у якихпереважаєжовто-коричнева галасу. Коли ж до південних областей, з дохідними статтями привідсутностічогосьнайбільш типового у тому чиіншого районудужевиразнаяскрава гаму,побудована наінтенсивнихмалинових,ясно-зелених,блакитних,золотаво-жовтих кольори.

Привсійрізноманітностіписанковогоорнаменту, привсій йоговідмінності врізнихобластях (убагатьох районах України,зокрема в західних,кожне селодаєспецифічнийзразок) не можна невідзначити, що повсій Україніорна ментвиконується ізвиключноювіртуозністю. Цесправжня живописнамініатюра.

>Зараз писанки особливопоширені в західних областях України. Ось у окремихмістах — в Косові,Космачі,Жаб'ему,Яворові тощо —виготовлення писанокмає характер народногохудожньогопромислу. То вКосмачі тепер працює понад сорокписанкарок, багато із нихвідомі яксправжнімайстрисвоєї справ.Серед них про славиласяГафіяКоб'юк, котрастворила десяткиписанковихорнаментальнихкомпозицій нетіль кі вмісцевійтрадиційнійманері, а й уманерібагатьохіншихмісцевостейІвано-Франківськоїобласті.Роблячи писанки за чужими мотивами, вон некопіює їхнього, а, так бімовити, «>перекладає» намовукосмацької писанки. НаСокальщині (Львівска область) добрознаютьОринуБілянську,майстрарозпису писанок, Яканавчаєсвоє мумистецтву молодь. НаКиївщинівідомий Ю. Беспалько.Цікавімайстриписанковогоорнаментупрацюють й наДніпропетровщині.Кожний із нихмаєвласний репертуарорнаменталь нихмотивів й своїулюбленікомпозиційнісхеми, але й привсьому томурозписизберігаютьмісцевіособливості.

Писанка, якодне ізнайбагатшихджерел репетуваннянаментальнихкомпозицій, невипадковопривертає до собіувагухудожників-професіоналів. Доситьзгадати, щовидатнаукраїнськахудожниця Про.Кульчицька,відома й якграфік, й якмайстер декоративногомистецтва,звернувшись до писанийковихорнаментальнихкомпозицій,створила чи малозразківкилимів, атакожрозробиласеріюескізів длякнижковоїграфіки йрізьблення з дерева.


>Розділ ІІ.  >Методичніаспектививченнянаціонально-мистецькихтрадицій упозакласнійвиховнійроботі

2.1.Екскурсія якскладованавчально-виховної роботи

>Важлива роль увихованніучнів,розширенні іпоглибленніїхніх знань,розвитковітворчіхздібностейналежитьспеціальноорганізованійвиховнійроботі упозакласний годину,різновидомякоїєекскурсія.

>Екскурсія –складна форманавчально-виховної роботи (45-90хв.).Під годинуекскурсіїучні:

  а чи не лишезасвоюютьновізнання, а іпоглиблюють,розширюютьнаявні;здобуваютьуміння йнавички їхньогозастосування;

  б)даєможливість для комплексноговикористанняметодівнавчання;

в)збагачуєзнання й самоговчителя;

р)допомагаєвиявитипрактичнузначимість знань;

буд)сприяєознайомленнюучнів іздосягненнями науки;

е)допомагаєзалучитиучнів допростихдосліджень;

>є)єефективнимзасобомвихованняучнів,зокрема їхньогоемоційноїсфери.

>Значенняекскурсії:

а)знанняздобуваються вприроднихумовах;

б)багатствоілюстрованогоматеріалу дляспостереження;

в)явищасприймаються вцілісності;

р)збираєтьсябагатийматеріал дляподальшої роботи;

буд) позитивновпливає наемоційну сферуучнів.

>Типиекскурсій:

    а й завідношенням донавчальноїпрограми:програмні йпозапрограмні;

б) зазмістом:тематичні йкомбіновані;

в) за годиноюпроведеннявідносногоматеріалу,якийвивчається:вступні,поточні,заключні;

р) завідношенням донавчального предмета:ботанічні,зоологічні,хімічні,фізичні й т.п.

Доорганізації йпроведенняекскурсійставлятьсявимоги:

     а)наявність ушколісистемиекскурсійної роботи йпідготовкавчителя доекскурсійної роботи;

б)чіткевизначенняосвітньої йвиховної метиекскурсії;

в)вибір оптимальногозмістуекскурсії ізурахованнямрівняпідготовкиучнів;

р)правильнийвибірекскурсійнихоб'єктів;

буд)дотриманнялогікипізнавальногопроцесу;

е)оптимальнийвибірметодів йпринципівнавчання;

>є)раціональнепоєднання слова йнаочності;

ж)мотиваціяпізнавальноїдіяльностіучнів;

із)формування вучнівнауковогосвітогляду,моральних таіншихякостей;

і)формування вучнівзагальноосвітніх йспеціальнихвмінь йнавичок упроцесізастосування знань напрактиці;

й)організаційначіткістьпроведенняекскурсії;

>ї)дотримання правилтехніки безпеки й правилповедінки под годинуекскурсії.

 >Навчальніекскурсіїмаютьвизначену міткупоглиблення таконкретизації знань йвмінь ізрізнихпредметів.Об'єктаминавчальнихекскурсійєпромислові підприємства,науковілабораторії вНДІ,вищінавчальнізаклади,установи культури ймистецтва (>музеї,виставки),храми,історичнімісця йпам'ятники тощо.Екскурсіїплануютьсязаздалегідь умежах урочного години (>екскурсії ізвиховноюметою належати допозакласнихзаходів йпроводяться впозаурочний годину), їхніпроведенняєвизначеним унавчальнійпрограмі. Учительздійснюєретельнупідготовкупроведеннянавчальноїекскурсії.Вінзаздалегідьознайомлюється ізоб'єктом,домовляється ізекскурсоводом продидактичнийзмістекскурсії. Укласі жвін проводититаку >підготовку:

1)пояснюєучням мітку йзмістекскурсії,дає характеристикуоб'єкта,зацікавлює ним;

2)подає планекскурсії (>необхіднозанотуватиосновніелементиекскурсії);

3) запотреби –накреслюєтьсямаршрут-схема (колинеобхідно,щобучнірухалися по зграбному плану,скажімо влісі).

Упроцесісамоїекскурсії (запотреби)вчитель,вибачившись передекскурсоводом,подаєсаме туінформацію прооб'єкт, котраєнеобхідною,наприкінці вгуртіучнівпідбиваєпідсумки того, що було б нимипобачено, йповідомляєцифри йфакти, котрістануть упригоді. Укласі, науроці,обов'язковимєаналізпідсумківнавчальноїекскурсії –уснеопитування,використанняданих уходінаступнихуроків. Умірупотребинаслідкиекскурсії, колиїїсфотографовано, ізвикористаннямвиробничої чиіншоїінформації,оформлюються біля стенду, плаката чи альбому.

2.2. Методикапроведенняекскурсій

   Проведенняекскурсійпотребує тяжкого йсерйозногопідготування донеї, що частовиявляєтьсяскладніше, ніжпідготування до уроку чисемінару. Доїїорганізації йпроведенняподаютьсявизначені >організаційні,дидактичні, >виховнівимоги, як-от:наявність ушколісистемиекскурсійної роботи ізцентралізованимплануванням йкерівництвом;підготування учителів доекскурсійної роботи;чіткевизначенняобразотворчих йвиховних завданьекскурсії;вибір оптимальногозмістувідповідно до завданьекскурсії, ізурахуваннямрівняпідготуванняучнів, їхньогоіндивідуальних йвіковихособливостей;правильнийвибірекскурсійнихоб'єктів;дотриманнялогікипізнавальногопроцесу;систематичнестворенняпроблемнихситуацій;оптимальнийвибір адекватнихметодів йприйомівнавчання й забезпеченняїхньогоцілеспрямованогозастосування;раціональнесполучення слова йнаочності,мотиваціянавчальноїдіяльностішколярів,формування йрозвиток ушколярівпізнавальнихінтересів,прагнення досамостійногопошуку;оптимальнесполученняколективних,групових йіндивідуальних формнавчальної роботи;формування вучнів наосновідосліджуваногоматеріалудіалектико-матеріалістичногосвітогляду,моральнихякостей,естетичнихсмаків,любові доприроди;формування вучняхзагальноосвітніх йспеціальнихумінь йнавичок упроцесізастосування знань напрактиці;організаційначіткістьпроведенняекскурсії;дотримання правилтехніки безпеки й правилповедінки наекскурсійнихоб'єктах.

       Екскурсіязалежить відстаранностіпідготовки.Вчительуважновивчаєекскурсійнийоб'єкт,з'ясовує йогообразотворчі йвиховніможливості,визначаєцілі йзадачі, тип й структуруекскурсії,готуєпроблемні запитання й заподіяння дляучнів,встановлюєосновні йдодатковіджерелаінформації,вибираєоптимальнесполученняметодів йприйомівнавчання,складає планекскурсії,знайомиться намісці ізекскурсійнимоб'єктом,намічає маршрутпересування,готуєдодатковінаочніприладдя (>схеми,таблиці,фотографії) йнеобхіднеустаткування (>вимірювальнийінструмент,блокноти,олівці,гербарні папки,фотоапарат, компас), проводитиорганізаційнубесіду ізучнями, под годинуякоїповідомляє дату,місце,ціль йзадачіекскурсії,роз'ясняє правила безпеки йповедінки наекскурсії, короткохарактеризуєекскурсійнийоб'єкт,радить, як й щодивитися, зачимспостерігати, як й щозаписувати йфотографувати, якпересуватися маршрутом.Вчительрозподіляєобов'язкисеред всіхучнів;якщопотрібно за планом,поділяє їхні на ланки,призначаєланкових йвизначає заподіяння длякожної ланки;призначаєвідповідальних занаочніприладдя іустаткування, старших намаршруті;інструктуєучнів про порядокопрацюванняінформації йматеріалів,упорядкуванняписьмовихзвітів,підведеннярезультатів.

       Екскурсіяпочинається із того моменту, колиучні начолі із учителемвиходять з школи.Потрібнораціональновикористовувати годинупересування доекскурсійногооб'єкта.Вартонагадатиучням процільекскурсії, про заподіяння, що смердоті будутьвиконувати,запропонуватидекількапитань репродуктивного й проблемного характеру,емоційнонастроїти їхні на роботу.

Намісціпроведенняекскурсіяпочинається ізвступноїбесіди. Навиробничійекскурсіїрозмовайде проособливостіданоговиробництва, провипускаєму нимпродукцію,народногосподарськезначення підприємства, проосновніпрофесії,успіхах колективу й передовиках.Вступнабесіда наприродознавчійекскурсії проводитися нависочині,галявині чиузліссілісу.Вчительзвертаєувагу на цей вид ландшафту, наособливостіспостерігаємихприроднихявищ чиоб'єктів, наїхнійвзаємозв'язок.Післявступноїбесідиучніприступають довиконаннязавдань чиоглядуекскурсійнихоб'єктів.

      Вчительдає установку назапам'ятовування характеристикекскурсійнихоб'єктів, навиконаннязавдань позамальовці,запису,уважномуогляду,докладномуаналізу,виділеннюсуттєвихсторін,відмінних рисоб'єктів, назіставлення,порівняння,узагальненняявищ.

      Процеснавчання наекскурсії в основномубудується насприйняттіекскурсійнихоб'єктів,їхньомупоясненні й практичномувивченні. Тому принципнаочностіграєпровідну роль наекскурсії.Наприклад, под годинуекскурсії вкраєзнавчий музей вчительрозповідає продавніпоселення на територїданоїмісцевості,ілюструє своюрозповідьдемонстрацієюнаконечниківстріл,глиняних посудинтієїепохи, карту-схему погребение знатноговоїна.Пояснюючиучням наекскурсії вполі складбульбкартоплі, вчитель задопомогоюнайпростішогохімічногоаналізу (>капає назрізбульбидекількакрапель води)виявляє укартоплікрохмаль.Вчитель виненстараннопродумувати йвідбиратиекскурсійніоб'єкти,керуватиспостереженнямучнів,акцентуватиїхнюувагу наосновнихоб'єктах йїхніх характеристиках, принеобхідностівикористовуватидодатковунаочність увидіфотографій,малюнків,графіків.

      Екскурсіянадаєвеликіможливості длявстановленняміжпредметнихзв'язків.Наприклад, набіологічнійекскурсії частовиникаютьпотреби вактуалізації знань пофізиці,хімії,географії.Такіситуаціївчителюпотрібностворюватиспеціально длявіддзеркаленняцілісностіприроди йсоціального життялюдини усвідомостіучнів.Систематичнеоперуванняміжпредметнимизнаннями івміннямивиробляєсистемний стильрозумовоїдіяльностіучнів.

     Наприкінціекскурсіївчительперевіряє роботуучнів: чи всевиконано за планом, чизроблені записи,замальовки,виміри.Потім проводитисязаключнабесіда, наякій вчительвідповідає на запитанняучнів,з'ясовуєїхнєвраження відекскурсії.

>Великезначення длявисокоїрезультативностіекскурсіїмаютьзакріплення знань,їхнєузагальнення йсистематизація.Під годинубесіди науроці, послеекскурсії,учнівідтворюютьхідекскурсії,пояснюютьфакти, зякимипознайомилися,виділяютьголовне,суттєве;одержують заподіяннянаписатиреферати,оформитизвіти чиальбоми,підготуватистінгазету чи стенд.Практикуєтьсянаписаннятворів на тими: ">Людина й природа", "Я люблюсвій край", "Кім сталинашівипускники".                                    

       На урокахнеобхідноякнайчастішевикористовуватизібрані наекскурсіїматеріали ізметоюмотиваціїнавчання,актуалізації знань йчуттєвогодосвідуучнів,створення позитивногоемоційного фону уроку.

>Висновки

          >Декоративно-вжитковемистецтво -це результат творчостибагатьохпоколіньмайстрів, що ізбезлічіпідручнихматеріалів (дерева,тканини,глини,каменю,металу)створювализначніестетичні ціності. >Вивчення декоративно-прикладногомистецтвастворюєумови длярозвиткутворчоїспрямованостівихованців йприлучення їхні до народнихтрадицій й культури. Одна із >цілейвивчення декоративно-прикладногомистецтва -гармонічнийрозвитокпізнавальноїдіяльності йхудожніхздібностейшколярів,пробудженнякреативності.Чудовихрезультатів увивченні національноїтворчої спадщини та мистецькихтрадицій можнадосягнути,використовуючиметодивиховноїроботі упозаучбовий годину.

>Позакласнавиховна робота вшколівідповідаєконцепціївиховної роботи іінтересамшколярів. Системапозаурочноївиховної роботиорієнтована нареалізаціюнаступнихфункцій:

-виховну,формуючусоціально-зрілуособистість;

-розвиваючу,сприятливутворчому зростанню школяра йзадовольняючу йогорізноманітні йдуховіпотреби;

-адаптивну, щоготуєучня дошвидкомінливих умів життя;

-оцінну, щорозглядаєсистемнуцінністьотриманих знань,умінь йнавичок.

>Згідно ізметою тацілямикурсової роботи, нами було бвизначено, щоекскурсія, як видпозакласноївиховної роботи,ідеальнопідходить длязнайомстваучнівзізразками національноїмистецької спадщини,сприяєпоглибленнюїхніх знань унезвичнійобстановці музею,виставочної зачи,галереї.

Списоквикористаноїлітератури:

 

1.Байбара Т. Урок –екскурсія. Методика йогоорганізаціі йпроведення //Початкова школа . – 1998 р. № 12,с18-22;

2.Галузинський В.М.,ЄвтухМ.Б.Педагогіка :теорія таісторія:Навчальнийпосібник. – До. :Вища школа.,1995р. – з 23-36;

  1.  >Грибовская А.А. Дітям про народному декоративно-прикладному мистецтві".Учебно-наглядное посібник із методичних рекомендацій.Просвещение1999.
  2. >Кукалець М.Підготовкаучнів до активногозасвоєння нових знань // Рідна школа. –1996р. №2,с25-26;
  3.  МильрудР.П. Форми педагогічного впливу вчителя на пізнавальну діяльність учнів //Иностранние мови вшколе.-1991г. №2,с13-17;
  4.  ПроколієнкоЛ.М.Педагогічнапсихологія:Навчальнийпосібник. – До.:Вища школа.,1991р.с23-30;
  5.   >Фіцула М.М.Педагогіка.Навчальнийпосібник длястудентіввищихпедагогічнихзакладівосвіти. – Тернополі:Навчальна книга – Богдан. –1997р.с36-42;
  6.  Хворостів М.Г. Декоративно-прикладне мистецтво у шкільництві. – М: 1981 р.218с;
  7.  Чирва Про.Використання малюнка уформуванніпізнавальноїактивностіучнів // Рідна школа. –1999р. №10,с46-49;

10. Шелестова Л.Організаціятворчоїнавчально-пізнавальноїдіяльностіучнів // Рідна школа. –1997р. №9,с48-50;

     11.ШпікаловаТ.Л.Народнемистецтво під час уроків декоративногомалювання. -М;Просвещение,1979.

>Додаток 1

Тема:Екскурсія дохудожнього музею ім.О.О.Шовкуненка навиставку “>Чарівнідрібнички”.

Метаекскурсії:Закріпити йрозширитизнанняучнів із тими: “>Народнемистецтво таосновніцентрихудожніхпромислів”, “>Декоративно –вжитковемистецтво танародніхудожніпромисли“;розвиватиестетичнісмаки;виховуватилюбов до Батьківщини,бажаннявивчати таберегтимистецькінадбання танаціональнімистецькитрадиції .

>Спорядження:олівці,блокноти.

>1.Підготовкавчителя доекскурсії: Допроведенняекскурсіївчителем було бвибраномісце та годинуїїпроведення, булиобговорені усінеобхідні запитання ізекскурсоводом,зокрема ті, щоекскурсія якщопроводитисьсамевчителем.Заздалегідьпідібрана таопрацьовананеобхідналітература.Булипідібранізаздалегідьзапитання, на котріучні малідативідповідь упроцесіекскурсії.

2.Підготовкаучнів доекскурсії:Організаційнийетаппідготовкиучнів (>бесіда) бувздійснений під час уроків ізхудожньої культури. Передекскурсієювчительознайомлюєшколярів ізїїметою, планом, правиламиповедінки вмузеї.

3.Проведенняекскурсії:Виставка “>Чарівнідрібнички”представляєневеличку, але йрізноманітнуколекціютворівдекоративно-вжитковогомистецтва ззібранняХерсонськогохудожнього музею ім.О.О.Шовкуненка йприватнихколекцій.Наявність векспозиції якунікальнихекспонатів, то йзвичайнихпредметівдаютьможливістьознайомитися ізрозвиткомрізних ремесел.НайбільшповнопредставленікерамічневиробництвоЄвропи йкраїн ДалекогоСходу.Основоюколекціїкераміки стали твори, котрі булипередані в 1977році у дарунокхудожньому музеюленінградськимколекціонеромМ.І.Корніловською. Унаступні рокта колекціякерамікипоповнювалася зарахунокпридбань ізприватнихколекцій.

            >Батьківщину порцеляні – Китайпредставляютьоригінальна ваза ймальовничорозписанийсервіз,виконанийсучаснимимайстрами вдусі старихкитайськихтрадицій.Японськакераміка вколекції нечисленна, але йдвівазикінця ХІХ початку ХХстоліття. Зфарфоровоюсуміші ізяскравимполіхромнимрозписомцілкомпретендують названняунікальних.Незвичайноїформи чайник та чашки із вибачимо але йвишуканимрослинним декором, атакож ваза йсметанникприкрашеніскладнимрозписом увигляді сценок з життясамураїв,обов’язково привернути до собі вашуувагу.Німецькакерамічна школа представленачудовоюпластинкою ХІХстоліттявідомоїМейсенськоїмануфактури, де в 1709році йпобачили життя ПершіфарфоровівиробиЄвропи.Поруч ізцим векспозиціїпредставленнівироби початку ХХстоліття.

>Фарфоровий заводРосії уявлень навиставцідоситьрізноманітно.Спробивідкрити секрет порцеляніробились вРосіїнеодноразово. УХVIII смердоті завершилисяблискучимуспіхомросійськоговченого-хімікаД.І. Виноградова,який не лишевідкривцей секрет в 1746 – 1747роках, але й йнауковорозробивтехнологіювиробництва порцеляні. Уекспозиціїпредставленісалатник й страву,зробленні наІмператорськомуфарфоровомузаводі вдругійполовиніХVIIIстоліття.Імператорськийфарфоровий заводпредставляютьтакожфарфорова скульптура “>Аварка”,викопана в 1911році за моделямивідомого скульптораП.І.Каменського,унікальнафарфорова ваза – амфора, котраєкопієюсрібноївази,знайденої археологомІ.Є.Забєліним в 1862-1863роках прирозкопкахскіфського кургануЧортомлик. Уекспозиції уявленьпосудприватнихфарфоровихзаводівРосії:оригінальнічашки-голівки ізяскравимполіхромнимрозписом,виготовлені назаводіХрапунова-Нового.Цікава й мала пластиказаводів Гарднера й Попова,продукціяцихзаводіввідрізняласьнезвичайноюрізноманітністю,випускалася ізурахуваннямсмаківпокупців. У 1986році працівники музеюпридбали 16фарфоровихстатуеток, смердотіцікаві,перш насвоїмидуже маленькимирозмірами. Уекспозиціїпредставленідвіфарфорові чашки ізблюдцями,декорованіполіхромнимрозписом ввидістилізованихквітів, серпа, молота йшестерні.Вказаніекспонативідносяться допізньогоагітаційного порцеляні,тобтодатуються30-мироками ХХсторіччя, котрівважаються “глухим”періодом дляагітаційного порцеляні. До 30-х років належати йдвімініатюрніфігурки “Зарема” й “ХанГірей” зсюїти “>Бахчисарайський фонтан”,виконанічудовоюфарфористкою Н.Я. Данько, Яка бувєдиним скульптором,повністю й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація