Реферати українською » Педагогика » Використання діференціаційного навчання при вівченні чертежи на прікладі тими: "Нанесення розмірів" у 8 класі


Реферат Використання діференціаційного навчання при вівченні чертежи на прікладі тими: "Нанесення розмірів" у 8 класі

Страница 1 из 2 | Следующая страница
>Вступ

Зметоюрозвиткумисленняучнів,їхніхпізнавальнихінтересів йздібностейнеобхідноприділятиособливуувагуглибокомурозуміннюматеріалу,якийвивчається під час уроків. Так,особлива роль виннаприділятисяроботі ізосновнимифізичнимитермінами йпоняттями, щоє їхньогозмістовнимизначеннями йвизначаютьрозуміннявикладеногоматеріалу.Актуальність йнеобхідністьпроведеннятакої роботи під час уроківзумовленаіснуванням того факту, що “…>словниковий запасбільшостіучнівбідний: смердотіоперуютьдужеобмеженоюкількістютермінів”, неможутьвідтворюватиосновніпоняття тими,роз'ясняти, що смердотіозначають й незавждирозуміютьзмістматервалу, щовивчається.

>Реалізаціяцихзавданьможездійснюватисьлише заумовиздійсненняособистісноорієнтованогонавчання,виховання йрозвитку.

Мета роботи:проаналізувативикористаннядиференціаційногонавчання прививченнікреслення наприкладі тими: „>Нанесеннярозмірів” у 8класі.

>Основні заподіяння:

1)датихараткеристикудиференціальногонавчання та йогоособливостей;

2)проаналізувати методикапроведенняуроків ізвиконаннядиференціальногопідходу;

3) навестирозробку уроку наприкладі тими: „>Нанесеннярозмірів”.


>Розділ 1.Диференціальненавчання, йогоособливості

1.1Поняття продиференційованенавчання

>Необхідністьдиференціаціївиникає віднаявних людирозходжень. Уумовахкласно-визначеноїсистеми безвведеннядиференціації процеснавчанняорганізуєтьсяоднаково для всіхучнів йвиявляєтьсяпо-різномуефективний їм.Загальніінтелектуальніздібностіучніврізні,різна у яких йнавченість: саміможутьдужешвидкозасвоїтиновийматеріал,іншимпотрібнонабагато понад години, понад числоповторень длязакріплення його, когопереважніше слуховесприйняттяновоїінформації, дляіншихзорове.

>Диференціаціянавчаннядозволяєорганізуватинавчальний процес наосновіоблікуіндивідуальнихособливостейособистості, забезпечитизасвоєння всімаучнямизмістунавчання, щоможе бутирізним длярізнихучнів, але й ізобов'язковим для всіхвиділеннямінваріантноїчастини. При цьомукожна групаучнів, щомаєподібнііндивідуальніособливості,йде своїм шляхом.Процеснавчання вумовахдиференціаціїстає максимальнонаближеним допізнавальних потребучнів, їхнііндивідуальнихособливостей.

Таким чином,цільдиференціаціїпроцесунавчання - забезпечитикожномуучневіумови для максимальногорозвитку йогоздібностей,схильностей,задоволенняпізнавальних потреб йінтересів упроцесізасвоєнняїмзмістузагальногоутворення.

Урозуміннідиференціації можнавиділити триосновнихаспекти:

1.Облікіндивідуальнихособливостейучнів.

2.Групуванняучнів напідставіцихособливостей.

3.Варіативністьнавчальногопроцесу вгрупах.

перший аспект -облікіндивідуальнихособливостейучнівхарактерний й длядиференціації, й дляіндивідуалізації.Специфікадиференційованогонавчання -облікіндивідуальнихособливостей,властивимгрупамучнів, й організаціяваріативногонавчальногопроцесу вцихгрупах.

>Індивідуалізація -цеграничнийваріантдиференціації, колинавчальний процесбудується ізурахуваннямособливостей не груп, а шкірногоокремоузятогоучня.

>Піддиференціацієюрозуміютьспосіборганізаціїнавчальногопроцесу, приякомувраховуютьсяіндивідуально-типологічніособливостіособистості (>здібності,інтереси,схильності,особливостіінтелектуальноїдіяльності й т.д.).Диференціаціяхарактеризуєтьсястворенням групучнів, у якіелементидидактичноїсистеми (позначка,зміст,методи,форми,результати)розрізняються.

Усучаснійпедагогічнійлітературі частозустрічаєтьсяпоняттяваріативності.

>Якщозмінизмістуобумовленііндивідуально-типологічнимиособливостямиучнів,правомірно говорити продиференційованенавчання. Уданомувипадкукожна групаучнівзасвоюєінваріантнийзміст,збагачений фрагментами, щонеобхіднісаме дляцієїгрупи.

>Якщозмінизмістунавчанняпов'язані ізперевагамивчителя, методиста, їхніпоглядами нанавчальний предмет, то мовайде проваріативність вутворенні, але й не продиференціацію.

>Класно-урочна системапотребуєвдосконаленнянавчальногопроцесудиференціацієюзавдань й методикинавчаннязалежно відможливостейучнів.Навчально-виховний процес, щовраховуєтиповііндивідуальніособливостіучнів,прийнятоназиватидиференційованим, анавчання за таких умів —диференційованимнавчанням.

>Диференційованенавчання упрактичнійдіяльностівчителяможевиражатися до того, що усіучніотримують заподіянняоднаковоїскладності, але йслабшим із них под годину їхнівиконаннянадаютьіндивідуальнудопомогу, числабшимучнямдаютьокремі,посильні їм заподіяння.Інколиучнямпропонуютьлегкі заподіяння,згодомускладнюютьдодатковимзавданням, яку смердотівиконуютьвідповідно досвоїхможливостей.Загаломдиференціювати заподіяння зазмістом можна закількістюзавдань, заступенем їхніскладності, заступенемсамостійностівиконання.Складніший йефективніший виддиференційованогонавчання — йогоздійснення вумовахподілу класу нагрупизалежно відрівнянавчальнихможливостейучнів. Упрактиці такогоподілувикористовують методику Ю.Бабанського,якийувівпоняттяреальнихнавчальнихможливостейучнів, їхньогозміствизначаютьтакікритерії: а)психологічнікомпоненти (>здатність доаналізу, синтезу,порівняння,вміннявиділитисуттєве,робитиузагальнення;раціональність,самостійність,гнучкість, темпмислення,спостережливість,логічністьмовлення,пам'ять,увага); б)навичкинавчальної роботи (самоконтроль,планування, темпобчислень, листи,читання,організованість унавчальнійроботі,дотриманнярозпорядку дня; в)окремікомпонентивихованості (>наполегливість унавчанні,старанність,свідоманавчальнадисципліна,громадськаактивність,ставлення донавчання,учителів,однокласників); р)позашкільнийвплив сім'ї,однолітків; ґ)біологічнікомпоненти (>фізичнапрацездатність, станздоров'я,дефектимовлення, слуху,зору).

Зурахуваннямцихкритеріївучнів за їхньогонавчальнимиможливостями можнаумовноподілити натакігрупи:

>Учні іздужевисокиминавчальнимиможливостями —характеризуютьсяздатністюшвидкозасвоюватиматеріал,вільновирішувати заподіяння, ізінтересомсамостійнопрацювати,потребуютьзавданьпідвищеноїскладності.

>Учні ізвисокимрівнемнавчальнихможливостей —маютьміцнізнання,володіютьнавичкамисамостійної роботи, непоступаютьсяпершійгрупі взасвоєнніматеріалу, але й незавждистараннозакріплюютьвивчене,боїм невластивависокапрацездатність,потребуютькорекціїїхньої роботи,періодичного контролюнавчальноїдіяльності.

>Учні ізсередніминавчальнимиможливостями —характеризуютьсяздатністю нормальновчитися,окремимпритаманнависокавиучуваність занизькоїнавчальноїпрацездатності,іншим —середнявиучуваність засередньоїпрацездатності,потребуютьоперативноїпідтримки ідопомоги педагога.

>Учні ізнизькиминавчальнимиможливостями —маютьнизькийрівеньвиучуваності чинавчальноїпрацездатності,потребуютьспеціальногопідходу педагога.

>Формуючитимчасовігрупи,слідпам'ятати:учні неповинніздогадуватися про причину їхньогоподілу нагрупи,щоб нетравмуватиїхньогосамолюбства; догрупиможевходити 4— 6учнів; групаможе бутигомогенна (>однорідна) — ізучнів, щомаютьоднаковийрівеньнавчальнихможливостей, чигетерогенна (>змішана);найефективніша групазмішана, але йпродуктивністьїї роботинизька;комплекти груп можназмінюватизалежно від мети; комплектможескладатися ізучнів таких груп: 4, 3, 2 й 1; 4, 3, 2 й 2; 3, 3, 2 й 2.

Структура уроку, наякомуздійснюютьдиференційованенавчання,передбачаєтакупослідовністьструктурнихелементів:підготовкаучнів дозаняття; постановкавчителем заподіяння іусвідомлення йогоучнями;попередніроздуми,дискусія прошляхивирішення заподіяння;виконаннядій,вирішення заподіяння;оцінюваннярезультатівнавчально-пізнавальноїдіяльності. Ос-кількиподібнікомпоненти урокурозглядалися под годинурозкриттяструктуриуроківрізнихтипів, немаєпотребихарактеризуватиструктурнікомпонентигруповогозаняття.

>Позитивним удиференційованомунавчанніє ті, що: а) воно тадаєможливістьставити передучняминавчальні заподіяння, щопередбачаютьпошук; б)створюютьсяпередумови длявикористаннякомплекснихрозумовихдій; в)навчальні заподіяннярозв'язуються упроцесіспілкуваннячленівгрупи, щосприяєвихованнюколективізму,формуваннюкомунікативнихякостей,поділу роботиміж членамигрупи; р) вчительздійснюєкерівництво учбовимпроцесомопосередковано.

>Комплектування групучнівможе бутиоднорідне йнеоднорідне. Унеоднорідномукласінавчаютьсяучні ізрізнимиздібностями.Фактично длявикладання у такомукласі від вчителявимагається «>потрійна»підготовка (>розумововідсталих, як правило,навчаютьокремо).Він виненрозподілятисвій годинуміжтрьомагрупамиучнів й неможеприділити годинулишеодній з них.Останнімирокамицінедолікиусувають задопомогоюпрограмованогонавчання,індивідуалізаціїнавчання танавчання задопомогоюкомп'ютера.

Удиференціальномунавчаннііснуютьпоряд ізпозитивними йдеякінегативніаспекти.Позитивнимє ті, щовиключаютьсяневиправдані йнедоцільні длясуспільствазрівнялівка іусередненнядітей, увчителяз'являєтьсяможливістьдопомагатислабкому;приділятиувагу сильному,допомогтийомушвидше йглибшепросуватися внавчанні.Негативніаспекти:з'являєтьсясоціально-економічнанерівність;слабкіпозбавляютьсяможливостітягтися за болеесильними,одержувати від нихдопомогу,змагатися із ними;знижуєтьсярівеньсамооцінки.

1.2Основнівидидиференційованогонавчання

>Конкретні проявидиференціаціїназивають формамидиференційованогонавчання, щоможуть бутиоб'єднані увиди йреалізуватися нарізнихрівнях.

>Видидиференціаціївизначаються,виходячи із тихийіндивідуально-типологічнихособливостейучнів, що уданомувипадкувраховуються.

>Традиційновиділяютьсянаступнівидидиференційованогонавчання: зазагальними йспеціальнимиздібностях, заінтересами, замайбутньоюпрофесією.

Постановка до центрунавчально-виховногопроцесуособистостіучня привели допосиленняроліпсихофізіологічнихособливостейлюдини вдиференціації:виділенню групучнів зсильною,слабкоюнервовоюсистемою, щопереважає типомпам'яті,рівнемрозвиткудовільноїуваги й т.д.

>Зупинимося болеедокладно напідставахдиференціації, щопокладені основоювиділеннявидівдиференційованогонавчання. За своїм характеромпідставидиференціації можнапідрозділити наособистісні йсоціальні.

То вдиференціації зазагальними,спеціальнимиздібностями,індивідуальнимипсихофізіологічнимиособливостями,інтересамиучнівпідставамиєособистісніфактори.

>Важливовідзначити, щорозподіл навидидиференціації,узагаліговорячи,єумовним, бо в інших формахдиференціаціївраховується жодна групаіндивідуально-типологічнихособливостей, адекілька.

>Диференціація запроектованоюпрофесієювраховує іособистісніфактори (>наявністьвизначенихсхильностей йздібностейучнів), йсоціальні (>престижністьвизначенихпрофесій усуспільстві),

>Диференціаціяможездійснюватися нарізнихрівнях. Так,наприклад, Рональд Де Гроотвиділив трирівні.

1-їмікрорівень, колирізнийпідхідздійснюється до окремих групдітейвсередині класу.Цейрівеньдиференціаціїінодіназиваєтьсявнутрішньою чивнутрішньокласовою.

2-їмезорівень -рівень школи, колидиференціаціяздійснюєтьсявсередині школиміжокремимикласами,профілями, напрямами.

3-ймакрорівень -диференціаціяміж школами,створеннярізнихтипівшкіл. 2-ї й 3-йрівеньявляють собоюдиференціаціюзовнішню.

>Охарактеризуємо коротковиділеніформидиференціації.Почнемо іздиференціації зазагальнимиздібностями.

Намікрорівні даний виддиференціації уявленьзавданнямирізногорівняскладності,дозуваннямдопомогивчителю,рівневоїдиференціацією.Сюди ж можнавіднестигрупову роботу у межахмоделіповногозасвоєння знань.Характерноюїїознакоює право йможливістьучнявибирати тієїрівеньвивченнябудь-якого предмета (але й ненижче базового), щовінвважає для собінеобхідним йдостатнім. При цьомувчительчітковиділяєзмістнавчальногоматеріалу, щоучніповиннізасвоїти,займаючись на тому чиіншомурівні, й передпочаткомвивченнячергової тимизнайомитьучнів із результатами, які смердотіповиннідосягти.Відзначимо, що восновіданоїформидиференціації лежати не лишезагальніздібностіучнів, але й й їхньогоінтереси.Ученьможевибратимінімальнийрівеньвивчення предмета не бо неможевивчити йогоглибше, а бо йогоінтереси лежати віншійпізнавальнійобласті.

>Формоювнутрішньоїдиференціаціїє йгрупова роботаучнів помоделіповногозасвоєння знань.Післявивчення тими нарівні базовогозмістуматеріалу йздачізаліку,виявляютьсядвігрупиучнів:учні, котрізасвоїлиматеріал - із нимиорганізується робота ізрозширеннявивченогоматеріалу, йучні, котрі незасвоїли - із ними проводитися робота ізусуненняпробілів, щоз'явилися, узнаннях.

>Розглянемодиференціацію зазагальнимиздібностямиучнів,реалізовану намезорівні. До форм цого видудиференціаціївідносятьсягуманітарні,загальноосвітні,корекційно-розвиваючікласи, атакожкласирізногорівнянавчання.

>Класирізногорівнянавчаннярозділяються накласипідвищеного,середнього йзниженогорівня.

>Диференціація заіндивідуально-фізіологічнимиособливостями намікрорівніприпускаєоблікцихособливостей унавчальномупроцесі. Учительможеврахуватишвидкістьпротіканнянервовихпроцесів вучня й неквапитиучня,врахуватипереважаючий видпам'ятіучнів йвикладматеріалу будувати ізорієнтацією нанього.Можнаврахувати силунервовоїсистемиучня, й дляучнязіслабкоюнервовоюсистемоюпередбачити заходь, щопопереджаютьстомлення, Яка приінтенсивнійрозумовійдіяльностінастаєдужешвидко.

>Диференціація заінтересами йпроектованоюпрофесією намікрорівніприпускаєвиконанняучнями під час уроків й впозаурочнійдіяльностітворчихдослідницькихзавдань,пов'язаних ізінтересами,проектованоюпрофесієюучнів. Цеможе бутигрупова робота наддослідницькими проектами,виготовлення моделей,макетів, постановкадосвідів,експериментів.

Удиференціації заінтересах намезорівнівиділяютьсякласи ізпоглибленимвивчанням окремихпредметів йпрофільнікласи, що відпершихвідрізняються тім, щопоглибленовивчається рядвзаємозалежнихпредметів (>наприклад, уматематичномукласі математика,інформатика),уводятьсяспецпредмети,спецкурси, щовідповідаютьпрофілюнавчання.

>Диференціація заіндивідуальнимиздібностямипередбачаєрозходженняучнів заздібностями, до тихий чиіншихпредметів: саміучнімаютьсхильності догуманітарнихпредметів,інші - доточних наук; самі - доісторичних,інші - добіологічних й т.д.

>Якщозвернутися до практикиформуваннядиференційованихкласів заінтересамиучнів, то можнапомітити, щовраховуються не лишеінтереси йбажанняучнів, але й й їхньогоздібності довивченняданихдисциплін.Спробаорієнтуватися лише наінтересучнів приводити донеможливостіпоглибленоговивченняпрофілюючихпредметів упрофільнихкласах.

>Звернемосятепер додиференціації запроектованоюпрофесієюучнів.Якщо намікрорівніцю форму можна було боб'єднати іздиференціацією заінтересами, то, намезорівнівиділяютьсякласи,спрофільовані напевнийвищийнавчальний заклад,ліцейськікласи,груповізаняття вшколі ізпідготовки у вуз.

1.3 Характеристикаосновних формдиференціації

>Найпоширенішоюформоювнутрішньокласовоїдиференціаціїєвиконанняучнямизавданьрізногорівняскладності. При цьомуускладненняможевідбуватися зарахунокзалученняпройденогоматеріалу, колиучнямнеобхідновстановитиблизькі чидалекізв'язкиміжрізними фрагментамизмісту.Ускладненнязавданьможевідбуватися й зарахунокускладненнявидів роботи,посиленнярівнятворчоїдіяльності,необхідної привиконанні заподіяння.Наприклад, нанайпростішомурівніучнямпропонуєтьсяпрочитати параграф упідручнику,переказати його,виділившиосновні думи; на более зграбномурівні -прочитати параграф,скласти план й запитання донього, на самому зграбномурівні -прочитати параграф,датианотацію йрецензію нанього.

Вчителямивикористовуютьсярізноманітніспособивключеннядиференційованихзавдань унавчальний процес, котрі можнаоб'єднати вдвігрупи:перша - вчительможедати заподіяннякожномуучню, друга -учніможуть самвибрати заподіяння. Досамостійноговибору заподіянняучнівтребаготувати. Напершомуетапівчительрозповідає проскладності шкірного заподіяння,радитьучню, яку заподіяннявибрати; на іншомуетапі -розповідає проскладностізавдань, але йвибирають самучні. Учителькоректує їхнівибір. Назаключномуетапіучні самрозподіляютьскладність заподіяння й самздійснюютьвибір.Така роботасприяєформуваннюадекватноїсамооцінкивідповідногорівнядомаганьучнів.Завдання длядобровільноговиконанняможутьзнаходити йпропонувати самучні.Середдиференційованихзавдань широкопоширені заподіяннярізноїспрямованості: заподіяння, щоусуваютьпробіли взнаннях, й заподіяння, щовраховують вучніввідповідніпопереднізнання із тими.Формоювнутрішньокласовоїдиференціаціїєдозуваннядопомогивчителюучням, щовключаєтимчасовеполегшеннязавдань (>розбивка тексту чифрагментування насамостійнічастини -порції), заподіяння ізписьмовоюінструкцією (>наприклад, зуказівкоюпослідовностідій), роботи ізпідготовчимивправами (>кожнапідготовчавправаявляє собоюетапвиконання основного), роботи ізнаочнимпідкріпленняммалюнком,кресленням.

>Виконуючи заподіяння іздозованоюдопомогою,ученьодержує конверт знеобхіднимиінструктивнимиматеріалами, до яківінможезвернутися, а чи незвернутися впроцесівиконання заподіяння. Уданомувипадкуобсягдозованоїдопомогивизначає самучень.

>Формоювнутрішньокласовоїдиференціації зазагальнимиздібностямиучнівєрівневадиференціація,розроблена В.В.Фірсовим, В.А.Орловим, В.М.Монаховим.

>Авторивиходять із цього упроцесінавчаннявчителізавждиорієнтувалися на максимумзмістунавчальногоматеріалу.Якщоученьцілкомзасвоювавцей максимум йогознанняоцінювалися 5 балами,якщо булинезначніпробіли чинеточності - 4 балами й т.д.Сумліннийученьорієнтований бувсаме на максимум знань йнамагався йогозасвоїти. Це, природно,викликалоперевантаженняучня, бовінставивсобі міткузасвоїти максимум знаньзі всіхпредметів.

>Автори ідеївівневоїдиференціаціїзапропонували перейти впроцесінавчання відорієнтації на максимумзмісту доорієнтації намінімум. При цьомунеобхіднимєчіткевизначення тогомінімуму,яким виненопануватиучень, безякоговін незможерухатися далі увивченніданого предмета. Це -мінімальнийрівень,рівеньзагальнихвимог, щозадається явно увиглядіпереліку зрозуміти, законів,закономірностей, щоучень винен знаті; увиглядіпитань, на котріучень виненумітивідповісти; увиглядізразківтипових завдань, щоучень виненумітивирішувати.Визначаєтьсятакожзміст,якийнеобхіднозасвоїтиучню й напідвищенихрівнях.

>Коженученьодержує право йможливістьсамостійновизначати, наякомурівнівінзасвоїтьнавчальнийматеріал.Єдинаумова -цейрівень винен бути ненижчерівняобов'язковоїпідготовки. Учительпояснюєматеріал нарівні, болеевисокому, ніжмінімальний. При цьомувчительчітковиділяєзмістнавчальногоматеріалу, щоучніповиннізасвоїти,займаючись на тому чиіншомурівні, й передпочаткомвивченнячергової тимизнайомитиучнів із результатами, які смердотіповиннідосягти.

>Якщоученьбажаєвивчатипевний предмет нарівніобов'язковихвимог, аінший - напідвищеномурівні (>причому не лишебажає, але й йздатнийцеробити) тотакуможливістьвін виненодержати. Таким чином, врівневійдиференціаціївраховуються не лишеінтелектуальніздібностіучня, але й й йогоінтереси.

Характерно, що привведеннірівневоїдиференціації в практикунавчання,з'ясувалося, щодеякіучні, щомаютьздібності довивченняпевного предмета, нехотіливибиратирівеньвищеобов'язковогоТака ж картинаспостерігалася і увідношеннііншихпредметів,тобто не можна було бсказати, щоученьвивчає один предмет намінімальномурівні, у тому,щобіншийвивчитипоглиблено.Інтереси такихучнів лежали впозашкільній сфері: могливизначатися спортом,спілкуванням здрузями,захопленняммузикою.

>Формоювнутрішньоїдиференціаціїє йгрупова роботаучнів помоделіповногозасвоєння знань. Модельповногозасвоєння знаньприпускаєчітку постановкуцілей восвітнійдіяльності: щоучні -повинні знаті, щовміти, котрі ціностіповинні у якихформуватися входінавчання.Причому,дужеважливатехнологічністьцілей: їхньогодосягнення винне бутиперевірено,тобто виненіснуватиінструментарійперевірки .

>Післявивчення тими нарівні базовогозмістуматеріалу йздачізаліку, уходіякого йвизначаєтьсядосягненняпоставленихцілей,класподіляється надвігрупи:перша -учні, щозасвоїли тему, із нимиорганізуєтьсярозширене йпоглибленевивчанняматеріалу, й друга група незасвоїли тему, ізцимиучнями проводитисядодаткова робота іззасвоєннязмісту.

Упершійгрупіможе бутиорганізована робота ізрішення завданьпідвищеноїскладності,виконаннюнестандартних,творчихзавдань,обговореннянаукових проблем,знайомство іздодатковоюлітературою.Такійроботіможуть бутиприсвяченіодне-двазаняття.

Удругійгрупійдевідпрацьовування знань,способівдій, щонедостатньозасвоєні. До такоговідпрацьовуванняможутьпідключатися іучніпершоїгрупи якконсультанти,помічники вчителя.


>Розділ 2. Методикапроведенняуроків ізвиконаннядиференціальногопідходу наприкладі тими: „>Нанесеннярозмірів”

2.1Нанесеннярозмірів накресленнях

>Питання,пов'язані ззабезпеченнямкресленнянеобхіднимирозмірами,продумуються упроцесівизначеннякількості тазмістузображень, але йбезпосередньовирішуються, колизображеннядеталівиконані. При цьомуслідрозрізнятитерміни «>Проставлення» й «>нанесення»розмірів.

>Проставленнярозміріврозуміється як їхніпризначення накресленнідеталі дляїївиготовленняурахуваннямконструктивних йтехнологічних умів.

>Нанесеннярозмірівслідрозуміти всенсі: в якіположеннях й в якімісцяхкресленнянаноситивиносні тарозмірнілінії,яким чиномвписуватирозмірні числа, знаки йбукви.

ГОСТ 2.307-68, щовстановлюєзагальні правилананесеннярозмірів йумовнихзнаків їх,стосуєтьсялишегеометричнійсторони запитання вводитиодноманітність втехнікунанесеннярозмірів;Проставлення (>призначення)розмірівможе бутистандартизована, бопов'язаназрізною йпостійновдосконалюєтехнологіювиготовлення деталей йвиробів.

Привиконанніескізів йкреслень деталейспочаткувирішується запитанняпростановки (>призначення)розмірів,потімнаносятьсявиносні тарозмірнілінії й востаннючергу, колиескізперевірений йвиправлений,провадитьсяобмірдеталі йвписуютьсярозмірні числа.

>Процеспростановки (>призначення)розмірівпочинається ізвиборупевнихповерхонь,ліній читочокдеталі, котріназиваються базами. Базі йвідповіднорозміриможуть бутиконструктивними йтехнологічними.

>Конструктивною базоюназиваютьсукупністьповерхонь,ліній читочок,здатнусамостійнодеталі увиробі чи вскладальноїодиниці.

Детальможе матіркількаконструктивних баз йрозмір того чиіншогоелементудеталі винен бути завдань відтієїконструктивноїбази, ізякоївінпов'язаний увиробі.Відконструктивних базнаносяться, як правило,розміри,визначаютьрозташуваннясполученихповерхоньдеталі.

>Технологічною базоюназиваютьсукупністьповерхонь,ліній читочок,щодо яківитримуютьрозміриелементівдеталі приїїобробці.Відтехнологічних базвказуютьвільні неспряженірозміри.

У деталях (>виробах,складальниходиницях)розмірними базамиможутьслужити:площині, із якіпочинаєтьсяобробкадеталі (>наприклад,торцеві), йплощині,якимиця детальстикається ізіншогодеталлю;прямілінії:осісиметрії чибудь-яківзаємноперпендикулярнілінії, щовиникають накресленні якпроекціїреальнихелементівдеталі; точки:центрикіл чихарактерні точкиіншихкривихліній, у котріпроектуютьсяповерхні тихий чиіншихелементівформидеталі.

Ащоб накресленнізручнішепредставляти, а привиготовленнідеталі із цогокресленням можна було бточнішевитримувати йконтролюватирозміри,вводятьдопоміжнібази,орієнтуючи їхні відосновних баз.

>Вибіррозмірних базфіксується наескізіпозначеннямишорсткості тихийповерхні, котрібезпосередньоприйняті забази чиелементи які,проектують влінії й точки,можуть бутиприйняті за «>приховані»розмірнібази.Такарекомендаціяпояснюється тім, що добазовихповерхоньзвичайнопред'являютьсяпідвищенівимогищодо їхньогошорсткості.

>Усізображеннякресленнядаютьуявлення про формудеталі і недаютьзмогиробитивисновок проїїрозміри. Томунанесеннярозмірів накреслення – одна ізнайважливіших йвідповідальнихстадій йоговиконання.

>Відповідно доЄСКДіснуютьтакіосновнівимоги донанесеннярозмірів накресленнях:

1)розміри накресленняхзазначають задопомогоюрозмірнихліній тарозмірних чисел;

2)лінійнірозміри та їхньогограничнівідхиленнявказують накресленнях уміліметрах безпозначенняодиниці. Утексті наполікреслення, впояснювальних записках йтехнічнихумовахобов'язковозазначаютьодиниці.Якщолінійнірозміри накресленні поставлено надміліметрах, а,наприклад, у сантиметрах, метрах, тоодиницювказуютьбезпосередньобілярозміру чи втехнічнихвимогах.Кутовірозміри таграничнівідхиленнязазначають у градусах,мінутах й секундах ізпозначеннямодиниці (5°; 30°12'; 45°18'3"; 30° ± Р; 12° ± 1').

Недопускаєтьсязастосовувати длярозмірних чиселпрості дробу, завиняткомрозмірів,указаних у дюймах;

3)кожнийрозмірзазначають накресленні лише одного разу й на томузображенні, де данийелементдеталі показанонайбільш ясно; недопускаєтьсянаноситирозміри увиглядізамкненогорозмірноголанцюга,тобтосукупностірозмірів, щоутворюютьзамкнений контур, завиняткомвипадків, коли один зрозмірівланцюгавказано увиглядідовідкового безграничнихвідхилень. Набудівельнихкресленняхрозміринаносять увиглядізамкненоголанцюга;

4) нерекомендуєтьсяпроставляти накресленнірозміри невидного контуру,зображеногоштриховимилініями.

>Розмірні тавиноснілінії.Розміри накресленняхзазначаютьрозмірними числами йрозмірнимилініями.Під годинунанесеннярозмірупрямолінійноговідрізкарозмірнулініюпроводять паралельно цьомувідрізку, авиноснілінії – перпендикулярно дорозмірних.

>Розмірнілініїпроводятьсуцільноютонкоюлінією таобмежуютьвузькимистрілками увиглядігострихкутів.Розміриелементівстрілокрозмірнихлінійвибираютьзалежно відтовщиниs су-цільноїосновноїлінії такреслятьстрілкиприблизнооднаковими навсьомукресленні.Стрілкимаютьвпиратисявістрям увідповіднілінії контуру –виносні,осьові таін.

>Наносячирозміркута,розмірнулініюпроводять увигляді дуги із центром у йоговершині, авиноснілінії –радіально.

>Під годинунанесеннярозміру дуги коларозмірнулініюпроводятьконцентричнедузі,виноснілінії – паралельнобісектрисікута, а надрозмірним числомставлять знак .Допускаєтьсярозташовувативиноснілініїрозміру дугирадіально, аякщоєщеконцентричні дуги,необхідновказувати,якої дугистосуєтьсярозмір.

>Відстаньміжпаралельнимирозмірнимилініями, атакожвідстань відрозмірнихліній допаралельнихїмліній контуру,осьових,центрових,виноснихмаютьзнаходитися вмежах 6 .10 мм.

>Розмірнілінії поможливості неповинніперетинатисяміж собою.

>Виноснілініїпроводять, як правило, перпендикулярно дорозмірних,причому смердотімаютьвиходити закінцістрілокрозмірнихліній на 1 .5 мм.

>Розмірнілініїдопускаєтьсяпроводити ізобривом йзістрілкою лишебіля одногокінця ввипадках:

1) призазначеннірозмірівсиметричного предмета чисиметричнорозташованихелементів,якщо їхньоговигляд чирозріззображено лише доосісиметрії чи ізобривом; при цьомурозмірнулініюобривають даліосі чилініїобриву предмета;

2) призазначеннірозмірудіаметра коланезалежно від того, якзображено коло –повністю чичастково; при цьомурозмірнулініюобривають далі центру кола.

>Якщодовжинарозмірноїлініїнедостатня длярозміщення нанійстрілок, тоїїпродовжують завиноснілінії (чи законтурні,осьові,центрові), астрілкинаносятьзовні,спрямувавшивістря довідповіднихліній. Принестачімісця длястрілок нарозмічальнихлініях,розташованихланцюжком,стрілкидопускаєтьсязамінятизасічками, котрінаносять подкутом 45° дорозмірнихліній, чичіткими точками.

Принестачімісця длястрілок черезблизькорозташовануконтурну чивиноснулініюостаннюдопускаєтьсяпереривати.

>Якщопотрібнопоказатикоординативершиникута, щоскругляється, чи центру дугискруглення, товиноснілініїпроводять від точкиперетинусторінкута,якийскругляється, чи центру дугискруглення .

>Розмірні числа.Їх накресленняхтребапроставлятичітко та ясно. При цьомунеобхіднододержуватися такихвимог:

1.Розмірні числасліднаносити надрозмірноюлінієюякомогаближче доїїсередини.

2.Наносячикількапаралельних чиконцентричнихрозмірнихліній наневеликійвідстані одну відодної,розмірні числа з нихрекомендуєтьсярозташовувати вшаховому порядку.

3.Кутовірозмірисліднаносити так. Узоні,розташованійвищегоризонтальноїосьовоїлінії,розмірні числатребапоміщати надрозмірнимилініями із боці їхньогоопуклості, азоні, щознаходитьсянижчегоризонтальноїосьовоїлінії, – із боцівгнутостірозмірнихліній. Узаштрихованійзонінаноситирозмірнілінії нерекомендується. У цьомуразірозмірні числаслідуказувати на горизонтальнонанесенихполичках. Длякутівмалихрозмірів принестачімісцярозмірні числапотрібнопоміщати наполичкахліній-виносок убудь-якійзоні.

4.Розмірні числа таграничнівідхилення недопускаєтьсярозділяти чиперетинатибудь-якимилініямикреслення. Недопускаєтьсярозриватилінію контуру длянанесеннярозмірного числа тананоситирозмірні вереснямісцяхперетинурозмірних,осьових йцентровихліній. Умісцінанесеннярозмірного числаосьові,центровілінії талініїштрихуваннятребапереривати.

>Умовні знаки.Діаметри.Циліндричніповерхніпозначаються накресленняхумовним знаком, щомаєвигляд кола,перетятогопрямоюлінією.Висота танахилостанньоївідповідаютьвисоті інахилурозмірних чисел.Нанесення знакадіаметрадаєзмогуінодіуникатизайвоїпроекціїзображуваноїдеталі.

Знакдіаметра наноситися надрозмірноюлінією, передрозмірним числом.

>Розмірдіаметрациліндричноїповерхнірекомендуєтьсянаноситиміжтвірними.Розміщення його по палідопускається лише вразінеобхідності.

>Розмірикількоходнаковихелементіввиробу, як правило,наносять одного разу ззазначенням наполицілінії-виноскикількостіцихелементів.

>Наносячирозміриелементів,рівномірнорозташованих по палівиробу (>наприклад,отворів),замістькутовихрозмірів, щовизначаютьвзаємнерозташуванняелементів,зазначають лише їхньогокількість.

>Розміри двохсиметричнорозташованихелементіввиробу (>крімотворів)наносять одного разу беззазначення їхньогокількості,групуючи, як правило, в одномумісці усірозміри.Кількістьоднаковихотворівзавждивказуютьповністю, а їхнірозміри – лише одного разу.

>Радіуси. Передрозмірним числом, щовказуєзначеннярадіуса, наноситися велика літеру Rлатинськогоалфавіту,їївисота тависотарозмірного числамають бутиоднаковими. Уразіпроведеннякількохрозмірнихлінійрадіусів із одного центру смердоті неповиннірозташовуватися наоднійпрямій.

>Якщорадіусискруглень,згинів навсьомукресленніоднакові чиякий-небудьрадіуспереважає, тозамістьнанесеннярозмірівцихрадіусівбезпосередньо назображення втехнічнихвимогахрекомендуєтьсяробититакі записи, як ">Радіусискруглень 4 мм", ">Внутрішнірадіусизгинів 10 мм", ">Невказанірадіуси 8 мм" тощо.

>Конусність йпохил. Передрозмірним числом, щохарактеризуєконусність,наносять знак ,гострий кутякогомає бутиспрямований у біквершини конуса. Передрозмірним числом, якувизначаєпохил,наносять знак <,гострий кутякогомає бутиспрямований у бікпохилу.

>Фаска. Дляпозначенняфасок ізкутом 45°застосовуютьумовнийнапис, вякомуперша цифравказуєдовжинукатета фаски уміліметрах, а друга –значеннякута,наприклад 2 x 45°.Розмірифасок подіншимикутамизазначають зазагальними правилами –лінійними такутовимирозмірами чидвомалінійнимирозмірами.

>Масштаби.Масштабомзображенняназивають ставленнярозмірів предмета,виконаних накресленні безспотворення йогозображення, до їхньогономінальнихзначень.

>Типовіпомилки принанесеннірозмірів

1)розміри заподіяні в сантиметрах, а чи не вміліметрах;

2) накресленні,виконаному вмасштабі,замістьнатуральнихрозмірів їхнього завданозменшеними чизбільшеними;

3)розмірирозрізу чиперерізу невідповідаютьрозмірамвідповіднихелементівпросторовоїформи,перетнутоїсічноюплощиною;

4)розміридеталі, заподіяні наескізі, невідповідаютьїїсправжнімрозмірам;

5)розміризображеньдеталі наробочомукресленні (ізурахуванням масштабу) невідповідаютьсправжнімрозмірамдеталі;

6)розмірнілініїєпродовженнямсуцільнихтовстихосновнихліній;

7)розміррізьбизображено не було заїїбільшимдіаметром, адіаметррізьби невідповідаєпозначеннюрізьби;

8)учень незнаєрозмірівкреслярськихшрифтів,приблизнихспіввідношеньміжшириною йвисотоюлітер,розмірамиелементівлітер й цифр,відстанямиміж літерами, словами й рядками;

9)лінійні йкутовірозміри завдано внезручним для їхньогочитаннямісцях, подкутом 30про >відповідно довертикальної тагоризонтальноїліній;

10)нерівномірнорозподіленорозміриміжтрьомавиглядами;

11) назображенняхпросторовоїформи повторно завдано тієїсамийрозмір.

2.2.Розробка уроку на задану тему: „>Нанесеннярозмірів”

Мета:Вивчитиосновні правила йнорминанесеннярозмірів накресленні;навчитисянаноситирозміри напроекціїпредметіврізних форм;розвиватипросторовемислення (>уявлення про формупредметів).

>Устаткування:креслярськіінструменти, зошит,підручник.

>Завдання:розвитоктворчогомислення,вихованняпізнавальногоінтересу до предмета,формуваннясамостійності,акуратності,навчити правильнонаноситирозміри накреслення.

>Зміст уроку:

І.Організаційний момент

>Перевірканаявності необходимихкреслярськогоприладдя, половиназошитового листка для фронтальногоопитування. На аркушу уверхньому правомукутінаписані:Прізвище,клас.Учніготові для початку уроку.

ІІ.Фронтальнеопитуванняпопередньогоматеріалу

>Учнівідповідають на запитанняписьмово наприготовленихаркушах (половина),позначаючи № (номер)питанняи(питання незаписують) один за одним.Питаннязаписані надошці.

>Питання:

1. Колиназиваєтьсякресленням?

2. Колитаке стандартЕСКД?

3.Якірозміримає лист формату А4?

4.Якепризначення су-цільноїтонкоїлінії? Якаїїтовщина?

5.Якемаркуванняолівця дляпроведення су-цільноїтонкоїлінії?

6.Накреслити горизонтальносуцільнутонкулінію.

Через 5хвилин вчительпропонуєздати листочки наперевірку.

ІІІ.Корекція знань поопитуванню

Дляз'ясуванняпомилок й неточностей,допущених приопитуванні, науроці, послездачіаркушів, вчительвикладаєправильнівідповіді:

1)Креслення -це документ, щоміститьзображення предмета,виробу (чиархітектурногоспорудження) йіншідані (>розміри, масштаб,технічнівимоги),необхідні для йоговиготовлення (>будівництва) й контролю.

2) СтандартЕСКД -ценормативний документ, щовстановлюєєдиного правилавиконання іоформленняконструкторськихдокументів для всіхгалузейпромисловості (>єдина системаконструкторськоїдокументації),затвердженийДержавнимкомітетомзістандартизації.

3) А4 -розміристорін210x297.

4)Суцільна тонкалініяпризначена длянанесеннярозмірних йвиноснихліній,штрихування,ліній-винесень,лінійпобудови.ТовщинаS/3 доS/2.

5)Олівці дляпроведення су-цільноїтонкоїлініїповинні бутитвердими T,2T,3T.

6)Суцільна тонка йСуцільнатовстаосновна

4. Постановкацілей.

Напопередніхзаняттях вінавчилисявиконуватинайпростішікреслення задопомогоюосновнихліній, щодопомогловідробитипобудови попрограмі Компас -Графік,засвоїлиалгоритмипобудовивідрізків йкутів.Виконувалилініїкреслення, щодопоможуть намвичерчувати болеескладнікреслення йнанесеннярозмірів. Метасьогоднішньогозаняття -навчитисявиконуватикреслення наосновібазовихалгоритмів тананоситирозміри.

V.Виклад новогоматеріалу.

>Розвитоктехнічноїграфікиостаннім годиною показавши, щографічнізображення, до яківідноситьсякреслення,можуть бутивиконанімашинним способом задопомогоюспеціальнихпрограмкомп'ютерного забезпечення. Цезначноспрощуєвиконаннякреслень йприскорюєрозробкупроектно-конструкторськоїдокументації, але йнеобхідновиконуватидеякіумови.

>Вивченнянової тими

>Одиницівиміру.Існує двавидирозмірів:кутові йлінійні. Напрактицівикористовуютьсялінійні, бо смердотіпроставляються вміліметрах безпозначення (мм)розміру йхарактеризуютьдовжину, ширину,висоту,товщину,діаметр,радіусрізнихчастинзображуваного предмета.Кутовірозміривказуються в градусах,хвилинах й секундах ізпозначеннямодиницьвиміру (6°, 5', 10") йхарактеризують величинукута.

Принанесеннірозмірів,насамперед,требавизначитинеобхідність шкірногорозміру накресленні.Загальнакількістьрозмірів винна бутимінімальною, але йдостатньою длявиготовлення й контролю.Наноситизайвірозміри чиповторювати їхні накресленні не варто.

>Підставленірозміриповинні забезпечити не лишеможливістьпобудовизображення, але й йвиготовлення того, щозображено.

>Стандартомустановлені правилананесеннярозмірів.Лінія,використовувана длявиконаннярозмірів -суцільна тонка.

>Виноснілінії. Принанесеннірозмірів длявказівкиграницьвиміру, йвиносурозміру за контурзображення,проводятьпрямі.Лінії, щоназиваютьвиносними.Їх вартопроводити перпендикулярнопрямолінійномувідрізкуелементадеталі,розмірякоговказують.Лінії, в основному,розташовують поза контуромзображення виду (>проекції) предмета.

>Виноснілінії, щовиходять застрілки,повинні бутирівними від 2 до 5 мм йоднаковими навсьомукресленні.

>Виноснілініїдопускаєтьсяпроводити відлінії невидимого контуру лише принагоді,якщовідпадаєнеобхідністьвиконуватидодатковезображення.

>Розмірнілінії. Длявизначенняграницівиміручастин,форми предметапроводять якпрямулінію, то й дугиокружності, надякиминадписуютьрозміри,називаютьрозмірнимилініями.

>Цілініїзображуютьсуцільними йпроводять паралельнопрямолінійномувідрізковіелементадеталі,розмірякоговказується.Розмірнілініїпроводятьміжвиноснимилініями,осьовими,інодідопускаєтьсяпроводитибезпосередньо доліній видимого контуру.

Поможливості вартоуникатиперетинаннярозмірних йвиноснихліній.


Недопускаєтьсявикористанняліній контуру,осьових,центрових, а так самевиноснихліній уякостірозмірних.

>Стрілки.Розмірнілінії, щоупираються увиносні,осьові,контурніобмежуютьстрілками. Формастрілкипредставляєвизначенугеометричнуфігуру, щомаєзаданіпараметри.

>Ціпараметризберігаються навсьомукресленні,обраного формату. (Розмірстрілок винна бутиоднакової навсьомулисті).

>Якщонеможливорозміститистрілки накінцяхрозмірноїлінії, то їхньогорозміщують ззовнішньоїсторонивиносних.

Принедолікумісця нарозмірнійлінії,стрілки можназамінити карбами (подкутом 45° дорозмірноїлінії), чикрапками.Допускаєтьсяперериватиконтурну чивиноснулінію, щообмежуємісцеположеннястрілки.


>Розмірні числа.Надписані числа, щопоказуютьрозміри надрозмірнимилініяминазиваютьсярозмірними числами.Існуєспосібнанесеннярозмірних чисел накресленні, щодопомагаєвизначити величинувимірюваноговідрізка.Віндозволяє провестипрямулінію безрозриву йнадписати число над нею.Розмірні числа неслідрозділяти чиперетинатиякими б ті ані було блініямикреслення.

>Цифрирозмірних чисел прирізнихнахилахрозмірнихліній варторозташовувати як показано

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація