Реферати українською » Педагогика » Розвиток математичних здібностей в дітей віком дошкільного віку


Реферат Розвиток математичних здібностей в дітей віком дошкільного віку

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Запровадження

Поняття «розвиток математичних здібностей» є досить складною, комплексне й залежить багатоаспектним. Вона складається з взаємозалежних і взаємообумовлених поглядів на просторі, формі, величині, часу, кількості, їх властивості і взаєминах, що необхідні формування в дитини «життєвих» і «наукових» понять.

Під математичним розвитком дошкільнят розуміються якісних змін в пізнавальної діяльності" дитини, які у результаті формування елементарних математичних уявлень, і що з ними логічних операцій. Математичне розвиток -- значимий компонент у формуванні «картини світу» дитини.

Формуванню в дитини математичних уявлень сприяє використання різноманітних дидактичних ігор. У грі дитина набуває нові знання, вміння, навички. Ігри, які сприятимуть розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчі здібності, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника загалом.

У початковій школі курс математики зовсім не від простий. Найчастіше діти відчувають різноманітних труднощі під час освоєння шкільної програми з математиці. Можливо, однією з основних причин подібних труднощів є втрата інтересу до математики як предмета.

Отже, однією з найбільш найважливіших завдань вихователя і батьків - розвинути в дитини інтерес до математики у віці. Залучення до цього предмета в ігровий і цікавою формі допоможе дитині надалі швидше, і легше засвоювати шкільної програми.

1 РОЗВИТОК МАТЕМАТИЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Специфіка розвитку математичних здібностей

У зв'язку з проблемою формування та розвитку здібностей слід зазначити, що низку досліджень психологів спрямовано виявлення структури здібностей школярів до різних видів діяльності. У цьому під здібностями розуміється комплекс індивідуально - психологічних особливостей людини, відповідальних вимогам даної роботи і є умовою успішного виконання. Отже, здібності - складне, інтегральне, психічне освіту, своєрідний синтез властивостей, чи, як називають компонентів.

Загальний закон освіти здібностей у тому, що їх підґрунтя у процесі оволодіння і виконання тих видів діяльності, котрим необхідні.

Здібності не є щось назавжди і безповоротно предопределённое, їх підґрунтя і розвиваються у процесі навчання, у процесі вправи, оволодіння відповідної діяльністю, тому потрібно, розвивати, виховувати, удосконалювати здібності дітей і не можна заздалегідь точно передбачити як далеко йтися це такий розвиток.

Ведучи мову про математичних здібностях як особливостях розумової діяльності, слід насамперед зазначити сталася на кілька поширених серед педагогів помилок.

По-перше, багато хто вважає, що математичні здібності полягають насамперед у здатність до швидкому й точного вирахування (зокрема у умі). Насправді обчислювальні здібності які завжди пов'язані з формуванням справді математичних (творчих) здібностей. По-друге, думає, що здатні до математики школярі відрізняються хорошою пам'яттю на формули, цифри, числа. Проте, як академік А. М. Колмогоров, успіх у математиці найменше грунтується на здібності швидко й остаточно запам'ятовувати дуже багато фактів, цифр, формул. Нарешті, вважають, що з показників математичних здібностей є швидкість розумових процесів. Особливо швидкий темп роботи сам не причетний до математичних здібностям. Дитина може працювати повільно й неквапливо, але водночас вдумливо, творчо, успішно просуваючись в засвоєнні математики.

Крутецкий В.А. у книзі «Психологія математичних здібностей дошкільнят» розрізняє дев'ять здібностей (компонентів математичних здібностей):

1) Здатність до формалізації математичного матеріалу, привело до відокремлення форми від змісту, абстрагуванню від конкретних кількісних відносин також просторових форм і оперированию формальними структурами, структурами взаємин держави і зв'язків;

2) Здатність узагальнювати математичний матеріал, визначатиму головне, відволікаючись від несуттєвого, бачити загальне у зовні різному;

3) Здатність до оперированию числової і знаковою символікою;

4) Здатність до «послідовному, правильно расчленённому логічному міркуванню», пов'язаному з потреби у доказах, обгрунтуванні, висновках;

5) Здатність скорочувати процес міркування, мислити згорнутими структурами;

6) Здатність до оборотності розумового процесу (переходити з прямого на зворотний хід думок);

7) Гнучкість мислення, спроможність до переключенню від однієї розумової операції в іншу, свобода від сковуючого впливу шаблонів і трафаретов;

8) Математична пам'ять. Не виключено, що її характерні риси також випливають із особливостей математичної науки, що це пам'ять на узагальнення, формалізовані структури, логічні схеми;

9) Здатність до просторовим уявленням, яка прямим чином пов'язані з наявністю такий галузі математики як геометрія.

1.2 Формування математичних здібностей дітей

дошкільного віку. Логічне мислення

Багато батьків вважають, що головне під час до школі - це познайомити дитину поруч із цифрами і навчити його писати, вважати, складати і вичитати (насправді це звичайно обертається спробу його вивчити напам'ять результати складання і вирахування не більше 10). Проте за навчанні математиці за підручниками сучасних розвивають систем (система Л. У. Занкова, система У. У. Давидова, система "Гармонія", "Школа 2100" та інших.) ці вміння дуже недовго виручають дитини під час уроків математики. Запас заучених знань закінчується нас дуже швидко (через місяць-два), і несформованість власного вміння продуктивно мислити (тобто самостійно виконувати вищезазначені розумові дії на математичному змісті) нас дуже швидко призводить до появи "проблеми з математикою».

У той самий час дитина з розвиненою логічним мисленням має більше шансів бути успішною у математиці, навіть якщо він був заздалегідь навчений елементам шкільної програми (рахунку, обчисленням і

т. п.). Невипадково останніми роками у багатьох школах, які працюють у які розвивають програмам, проводиться співбесіду з дітьми, які надходять до першого класу, основним змістом якого є і питання завдання логічного, Не тільки арифметичного, характеру. Закономірне такий підхід до відбору дітей на навчання? Так, закономірний, оскільки підручники математики цих систем побудовано в такий спосіб, що вони на перших уроках дитина повинна використовувати вміння порівнювати, класифікувати, аналізувати і узагальнювати результати своєї діяльності.

Проте думати, що розвинене логічне мислення - це посаг, з наявністю чи відсутністю яких слід змиритися. Існує велика кількість досліджень, підтверджують, що розвитком логічного мислення можна й потрібно працювати (навіть у тому випадку, коли природні задатки дитини на цій галузі дуже скромні). Насамперед розберемося у цьому, із чого складається логічне мислення.

Логические прийоми розумових дій - порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, сериация, аналогія, систематизація, абстрагування - у літературі також називають логічними прийомами мислення. При організації спеціальної розвиваючої роботи над формуванням та розвитком логічних прийомів мислення наявне істотне підвищення результативності цього процесу незалежно від вихідного рівня розвитку.

Для вироблення певних математичних умінь і навиків слід розвивати логічне мислення дошкільнят. Бо в школі їм знадобляться вміння порівнювати, аналізувати, конкретизувати, узагальнювати. Тому необхідно навчити дитини вирішувати проблемні ситуації, робити певні висновки, приходити до логічному висновку. Рішення логічних завдань розвиває здатність виділяти істотне, самостійно підходитимемо узагальнень (див. Додаток).

Логические гри математичного змісту виховують в дітей віком пізнавальний інтерес, спроможність до творчого пошуку, бажання й уміння вчитися. Незвична ігрова ситуація із елементами проблемності, притаманними кожної цікавою завдання, викликає інтерес в дітей віком.

Цікаві завдання сприяють розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання й знаходити їм правильні рішення. Діти починає розуміти, що з рішення логічного завдання необхідно зосередитися, вони почали усвідомлювати, що ця цікава задачка містить у собі якийсь "підступ" і її рішення потрібно зрозуміти, у яких тут хитрість.

Логические задачки може бути такими:

- У двох сестер за одним братові. Скільки дітей у сім'ї? (Відповідь: 3)

Вочевидь, конструктивна діяльність дитини на процесі виконання даних вправ розвиває як математичні спроможності російських і логічне мислення дитини, але його увагу, уяву, тренує моторику, окомір, просторові уявлення, точність тощо. буд.

І з які у Додатку вправ спрямоване формування логічних розумових прийомів. Наприклад, вправу 4 навчає дитину порівнювати; вправу 5 - порівнювати і узагальнювати, і навіть аналізувати; вправу 1 вчить аналізові досягнень і порівнянню; вправу 2 - синтезу; вправу 6 - фактична класифікація за ознакою.

Логічне розвиток дитини передбачає також формування вміння розуміти й простежувати причинно-наслідкових зв'язків явищ й уміння вибудовувати найпростіші умовиводи з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку.

Отже, два роки до школи можна надати значиме впливом геть розвиток математичних здібностей дошкільника. Навіть якщо вона стане неодмінним переможцем математичних олімпіад, проблеми з математикою в нього у початковій школі нічого очікувати, і якщо їх буде зацікавлений у початковій школі, тобто підстави прогнозувати відсутність й надалі.

2 ДИДАКТИЧЕСКИЕ ІГРИ У ПРОЦЕСІ МАТЕМАТИЧЕСКОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Роль дидактичних ігор

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність полягає в усвідомленості цього процесу. Самостійна ігрова діяльність здійснюється лише тому випадку, якщо діти виявляють зацікавлення грі, її правилами і діям, коли ці правила ними засвоєно. Як довго може цікавити дитини гра, коли його правил і зміст добре йому відомі? Ось проблема, яку треба вирішувати майже у процесі роботи. Діти люблять гри, добре знайомі, із задоволенням граються у яких.

Яке ж значення має гра? У процесі ігри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увагу, потяг до знань. Увлёкшись, діти недобачають, що навчаються: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найбільш пасивні з дітей входять у гру із бажанням, докладають всіх зусиль, ніж підвести товаришів з грі.

У грі дитина набуває нові знання, вміння, навички. Ігри, які сприятимуть розвитку сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, розвитку творчі здібності, спрямовані на розумовий розвиток дошкільника загалом.

На відміну решти діяльності гра містить ціль десь у сама собі; сторонніх і відділених завдань у грі не ставить не вирішує. Гра вони часто й окреслюється діяльність, яка виконується заради самої себе, сторонніх цілей і завдань не переслідує.

Для хлопців дошкільного віку гра має виняткового значення: гра їм - навчання, гра їм - працю, гра їм - серйозна форма виховання. Гра для дошкільнят - спосіб пізнання навколишнього світу. Гра буде засобом виховання, якщо вона входитимуть у цілісний педагогічний процес. Керуючи грою, організовуючи життя дітей у грі, вихователь впливає попри всі боку розвитку дитині: на почуття, на свідомість, за грати і поведінка батьків у цілому.

Але якщо для вихованця мета - у самій грі, то тут для дорослого, організуючого гру, й інша мета - розвиток дітей, засвоєння ними певних знань, формування умінь, вироблення тих чи інших якостей особистості. У цьому вся, ніби між іншим, одна з головних протиріч гри як засобу виховання: з одного боку - відсутність мети може грі, з другого - гра є засіб цілеспрямованого формування особистості.

У найбільшою мірою виявляється в про дидактичних іграх. Характер вирішення цієї протиріччя, та визначає виховну цінність гри: якщо досягнення дидактичній мети буде здійснено у грі як діяльності, що вбирає ціль десь у сама собі, то виховна її цінність буде найзначимішою. Якщо ж дидактична завдання вирішується в ігрових діях, метою яких і було їхнього учасників є цієї дидактичній завдання, то виховна цінність гри буде мінімальної.

Гра цінна в тому разі, коли він сприяє кращому розумінню математичної сутності питання, уточненню та формування математичних знань учнів. Дидактичні ігри та зовсім ігрові вправи стимулюють спілкування, що у процесі проведення цих ігор стосунки між дітьми, дитиною та батьком, дитиною та педагогом починають носити більш вільний і "емоційний характер.

Вільне і добровільне включення дітей у гру: не нав'язування гри, а залучення у ній дітей. Діти повинні добре розуміти зміст і зміст гри, її правила, ідею кожної ігровий ролі. Сенс ігрових дій повинен збігатися зі здоровим глуздом і змістом поведінки у реальних ситуаціях про те, щоб основний сенс ігрових дій переносився на реальну життєдіяльність. У грі мають керуватися прийнятих у суспільстві нормами моральності, заснованими на гуманізмі, загальнолюдські цінності. У грі на повинен принижуватися гідність її учасників, зокрема і переможених.

Отже, дидактична гра - це цілеспрямована творча діяльність, у процесі якого обучаемые глибші й яскравіше осягають явища навколишньої дійсності і пізнають світ.

2.2 Методика навчання рахунку та основам математики дітей дошкільного віку через ігрову діяльність

У середовищі сучасних школах програми досить насичені, існують експериментальні класи. З іншого боку, все стрімкіше входить у наші оселі нові технологіії: у багатьох сім'ях на навчання і розваги дітей набувають комп'ютери. Вимога знань основ інформатики пред'являє нам саме життя. Усе це обумовлює необхідність знайомства дитину поруч із основами інформатики вже у дошкільний період.

У дошкільному віці закладаються самі основи знань, необхідних дитині у шкільництві. Математика є складну науку, яка може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж таки зовсім в усіх діти мають схильності й володіють математичним складом розуму, тому під час до школі важливо познайомити дитину поруч із основами рахунки.

Якщо навчання відбувалося дітей основам математики інформатики важливо, аби повернути до початку навчання у школі вони мали такі знання:

- рахунок до десяти в зростаючу котячу і спадному порядку, вміння впізнавати цифри поспіль і вразбивку, кількісні (один, два, три...) і порядкові (перший, другий, третій...) числівники від однієї до десяти;

- попередні й наступні вересня межах десятка, вміння складати числа першого десятка;

- впізнавати й зображувати основні геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, коло);

- частки, вміння розділити предмет на 2-4 однакові частини;

- основи виміру: дитина повинна вміти вимірювати довжину, ширину, висоту з допомогою мотузочки чи паличок;

- порівняння предметів: більше - менше, ширше - вже, вище

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація