Реферати українською » Педагогика » Про моніторинг процесу у ВНЗ


Реферат Про моніторинг процесу у ВНЗ

Г.Ф. Третьякова, Л.Б. Медведєва

Найважливішою функцією моніторингу у педагогічному процесі є систематичне забезпечення зворотний зв'язок. Відповідно до цим контроль навчальної діяльності учнів стає невід'ємним елементом моніторингу.

Відповідно до загальноприйнятим уявленням про контроль теоретично навчання, викладеним переважають у всіх стандартних підручниках з педагогіки, може виконувати також функцію керівництва та управління навчальної діяльністю учнів, розвитком їхнього творчих зусиль і здібностей [2.С.348]. З погляду кібернетики, контроль покликаний забезпечити як зовнішню зворотний зв'язок (контроль педагога), і внутрішню (самоконтроль студента). Вочевидь, що у щаблі вищої освіти зростає роль самоконтролю, оскільки вона більш сприяє розвитку самосвідомості і пізнавальною активності, допомагає студентові стати суб'єктом навчальної діяльності.

Зміст освіти у вузі, з одного боку, включає разнонаправленные навчальні дисципліни (наприклад, психолого-педагогічний і математичний цикли), з іншого боку, має єдині цілі й завдання, про що свідчить аналіз навчальні програми, наприклад, зі слаломних дисциплін «Психологія та педагогіка» на математичному факультеті і «Аналітична геометрія і лінійна алгебра» на фізичному факультеті. З аналізу слід, що незалежно від навчальної дисципліни у її вивченні мають бути реалізовані такі спільні завдання, як

- формування уявлень про основних поняттях і закономірності досліджуваної науки, про її взаємозв'язках коїться з іншими науковими дисциплінами;

- ознайомлення з практичними додатками досліджуваних питань всередині дисципліни, в суміжних дисциплінах, соціальній та реальному житті,

- оволодіння практичними навичками і методами застосування отриманих теоретичних знань у рішенні широкого спектра практичних завдань;

- розвиток загальної культури, наукового світогляду, дослідницьких умінь, навичок самоосвіти, творчого ставлення до діяльності.

Для оцінки результатів рішення зазначених завдань необхідна адекватна контроль діяльності студентів з вивчення курсу, їх знань, умінь і навиків, придбаних у результаті діяльності.

З нашою погляду, якщо викладачі різних дисциплін будуть узгоджуватимуть власні позиції з здійсненні педагогічного контролю, це сприятиме як засвоєнню досліджуваних курсів, а й формування в студентів загальних навчальних навичок, їх особистісному розвитку. Задля реалізації цього необхідно створити загальні принципи контролю пізнавальної діяльності учнів, і навіть форми і проведення контролю.

У дидактиці школи можна знайти різні переліки принципів (вимог) організації контролю [1.С. 322]. Для нашої мети у створенні контролю до відбору цих принципів підходитимемо з позицій сучасного тлумачення поняття навчання.

Навчання - це цілеспрямований процес взаємодії який навчає і обучаемого, сприяє засвоєнню учнями знань та способів діяльності, і навіть особистісному розвитку і учня, і педагога.

Відповідно до цієї трактуванням як провідних доцільно вибрати такі принципи.

1. Поєднання педагогічного контролю та самоконтролю, що передбачає реалізацію стандартних вимог до досліджуваному курсу поєднувати з наданням студентові певної свободи вибору термінів, форм звітності, рівня засвоєння знань тощо.

2. Всесторонность контролю, що означає, контроль має охоплювати все зміст курсу, вимоги до рівня його засвоєння і всі види навчальної діяльності.

3. Наглядность і доступність припускають інформованість студента у тому, що контролюється, чому контролюється як і; це дозволяє вже від початку вивчення курсу скласти чітке уявлення про всіх своїх можливостях до вивчення курсу, зокрема, планувати теми й глибину самостійної роботи з курсу, проектувати бажану підсумкову оцінку тощо.

4. Об'єктивність контролю передбачає чітко сформульовані вимоги знаннями, умінням і навичкам студентів з дисципліни кожного з трьох рівнів («задовільно», «добре», «відмінно») і виключає упереджені оціночні судження викладача.

1. Систематичность і регулярність контролю дозволяють збільшити ефективність управління навчально-пізнавальної діяльністю з допомогою своєчасної коригування роботи викладача і студента з урахуванням аналізу результатів зворотний зв'язок.

Вочевидь, контроль, відповідальний зазначеним вимогам, має сприяти формуванню здібності учнів трансформувати отримані знання і набутий навички в професійні вміння аналізувати, систематизувати, розв'язувати проблему і прогнозувати що у професійної діяльності проблеми.

Відповідно до зазначеними принципами нами розроблено систему контрольних заходів, яка має визначений універсалізм.

Практичний досвід показує, що, навчаючись за однією й тією самою програмі, в повному обсязі студенти засвоюють матеріал однаково. Понад те, сучасна парадигма освіти передбачає, що студент проти неї вибрати собі бажаний рівень засвоєння курсу. Тому завдання викладача у тому, щоб із початкового моменту вивчення тій чи іншій дисципліни познайомити студента лише з програмою курсу, а й усіма видами діяльності з її засвоєнню. У цьому важливо обгрунтувати необхідність здійснення кожного виду, запропонувати критерії оцінок цих видів, можливі варіанти підсумкового контролю. Отже, студент отримує повну систему орієнтирів для усвідомленого вибору індивідуальної траєкторії засвоєння курсу. Слід також заздалегідь спроектувати все етапи проміжної і підсумковій діагностики про те, щоб студент самостійно зміг визначити той мінімум знань, необхідний особисто йому щоб одержати тій чи іншій підсумковій оцінки.

Оскільки контроль може бути всебічним, то, плануючи проведення контрольних заходів, слід охопити як зміст курсу, а й різні види навчальної діяльності. Вочевидь, що різних видів діяльності студентів повинні відповідати різні форми контролю. Обираючи форми контролю, бажано віддавати перевагу тим, які надавали б посилити діагностичну, навчальну і розвиваючу функцій контролю та її позитивний вплив на мотивацион-ную сферу. Відповідно до цим ми використовуємо такі види контролю: формальний учет-контроль, контроль-наблюдение, взаємоконтроль і самоконтроль, діагностичний контроль, підсумковий контроль.

Вочевидь, що створювана система контролюючих заходів має охоплювати зміст навчання, види діяльності, і навіть кількісний і якісний результат роботи студентів під час занять різних типів.

Традиційні форми організації занять визначають усталений стандартний перелік контрольованих елементів процесу навчання.

1. Лекційні заняття: знання основних понять, їх властивостей, застосування і в середині досліджуваної дисципліни, і у інших галузях науку й практики.

2. Семинарские і практичні заняття: вміння виконувати завдання різних типів, зокрема і практичного змісту; систематизувати і узагальнювати факти, зробити висновок виходячи з аналізу та моделювання ситуацій і явищ.

3. Самостійна внеаудиторная робота: уміння працювати зі навчальної та наукової літературою, придбання навичок самонавчання, наявність дослідницьких умінь і навиків.

Контроль за засвоєнням лекційного матеріалу, зазвичай, частково складає практичних і семінарських заняттях. Ось він здійснюється з діагностичної метою формі невеликих самостійних робіт (10-15 хвилин), фронтального опитування, організації дискусії з обговорення якогось питання, колоквіуму. Основний обсяг досліджуваного змісту виноситься на підсумковий контроль.

Практичні і семінарські заняття дозволяють включити студента в різноманітні види діяльності як на занятті, а й за підготовці до нього.

На занять із педагогіці, наприклад, використовуються такі види завдань, як аналіз особистих спостережень за «дотиками людей друг до друга», підготовка до «телетайпу» (занятие-погружение у поточну педагогічну інформацію), добір ілюстрацій до дотриманню чи порушення «конвенції про права дитини». Виконання і ухвалили спільне обговорення таких завдань дають можливість виявити рівень поінформованості студента у педагогічній проблематики і надасть динаміки розвитку різних педагогічних умінь.

На занять із математиці, крім вирішення завдань, пропонуються завдання на формулювання понять і від пропозицій, необхідні виконання завдання, складання алгоритмів рішення або окремих завдань і наборів «ключових» завдань із темі, зумисне примеров-иллюстраций і контрпримеров. Виконання перелічених завдань розраховане на діагностику рівня розвитку математичного мислення та навичок вирішення завдань різних типів.

На практичних і семінарських заняттях використовують усі види контролю, крім підсумкового. Але треба помітити, що найбільше підвищує ефективність заняття організація у ньому взаимоконтроля і самоконтролю. Ці види контролю забезпечують особистісну включеність кожного студента в навчальний процес.

Самостійна внеаудиторная робота з обом дисциплінам здійснюється системою домашніх завдань, які, відмінності не у змісті, може бути ідентичні формою, про що свідчить наведена нижче таблиця.

Педагогіка Математика
Підібрати адекватні фігури чи придумати ілюстрації до прийомів педагогічного впливу. Знайти чи придумати ілюстрації до окремим математичним поняттям приклади застосування окремих теорем.
Скласти педагогічну завдання. Вирішити завдання з темі.
Скласти структурно-логічну схему глави підручника. Самостійно вивчити доказ окремої теореми підручником, привести схему докази.
Підготувати рецензію на книжку або статтю педагогічного змісту. Написати мини-реферат на задану тему.

Ці види діяльності супроводжуються, переважно, формальним контролем й обліком (лише на рівні виконав

Схожі реферати:

Навігація