Реферати українською » Педагогика » Проблема мотивації


Реферат Проблема мотивації

Актуальність дослідження мотиваційної сфери обумовлена дедалі зростаючою інтересом до психології особистості, а мотиваційна сфера, безумовно, є його ядром. Ускладнення діяльності людей, їхніх учинків, постійно змінювана соціальна обстановка роблять вивчення мотивації поведінки людини актуальною проблемою психології.

Складність і суперечливість вивчення процесу мотивації пояснюється лише тим, кожен автор має власний погляд до цієї проблеми, кожен по-своєму трактує зміст даної процесу, структуру мотиву.

У сучасному психології термін "Мотив" застосовується для позначення різних явищ і станів, викликають активну діяльність з суб'єкта. Вивчення причин активності людини і тварин почалося з Древнегреческих і Древнеримских філософів, як-от Аристотель, Геракліт, Сократ, Платон та інші. Але разом із значними успіхами у сфері вивчення причин поведінки людини, філософське протягом мало поруч недоліків, людина бачився філософам унікальним істотою, різним від тварини, які мають мисленням, свідомістю, свободу вибору. І, відповідно, мотивація була пов'язана тільки з розумом і волею, а поведінка тваринного визначалося біологічними силами, що робив їх вільним та не розумним. Через такий погляду на мотивацію не враховувалися інстинкти і рефлекси в людини, що впливають її поведінка. Надалі вивчатися форми розумного поведінки в тварини, боротьба їх мотивів. Дослідники на той час шукали спільні риси поведінки тварини людини, що часом зумовлювало ототожненню психіки вище зазначених. Тоді під мотивацією розуміли будь-яку причину, що викликає яку або реакцію людини рослинного або тваринного. З 20-х нашого століття з'являються теорії мотивації, що стосуються лише у людині.

Як раніше, і зараз погляди психологів на сутність мотиву істотно відрізняються, але за мотив найчастіше приймається, конкретний феномен, різний в різних авторів.

Перша думка на мотив, як у потреба, дослідники дотримувалися різних точок зору їх співвідношення:

Потреба створить стимули до виникнення мотиву. Можливо, що мотив частково й потребою людини у цей час, проте який завжди діяльність визначається задоволенням власних потреб, людина найчастіше діє основі вимог суспільства, колективу, своїх і схильностей, іноді що у розріз з потребою.

Потреба перетворюється на мотив після перебування предмета, котрі можуть її задовольнити. На погляд, саме коли відбувається визначення предмета задоволення потреб і визначено відчуття, пов'язані з нею, мотивація немає, т.к. вона не передбачає вольові зусилля, вибір способу дії, а чи не шаблонову реакцію, яка більше на рефлекс.

Потреба є мотивом. Прямо поведінка людини не пов'язані з потребами, але не матимуть них спонукання до діяльності неможливо. Але потреба в повному обсязі пояснює причину дії, поведінка людини які завжди визначається її потребами, а мета який завжди задоволення потреби, інакше особистість позбавляється вольовий активності, що ні вірно.

Тепер на таку думку на мотив, саме мотив, як задоволення потреб. Представники цього напряму вважали, що мотив предмет, котрі можуть задовольнити потреба, тобто. як мотиву виступає мета, т. е. потреба породжується певними предметами і явищами. Найчастіше потреба спочатку постає як психічний стан напруженості, коли людина не знає що їй хочеться, коли він зустрічає об'єкт, котрі можуть задовольнити цю потребу, простежується прагнення до цього об'єкта. Але залишається нерозв'язаним питання, чи завжди предмет породжуватиме потреба, і чому людина який завжди задовольняє її. Відповісти це питання спробувало таке напрям, могло второпати мотив, як спонукання, готовність до дії, тобто. стимул спонукає мотив, а дію побуждается внутрішнім усвідомленим спонуканням, що багатьма психологами вважається мотивом. Ототожнення мотиву і спонукання ні вірно, т.к. спонукальною силою мають й потреби. Тим більше що в людини ми можемо спостерігати вчинки, пов'язані з забороною чи відмовою щось робити, т. е. спонукання є, а дії немає. Цікавим, мій погляд, у цій концепції є та, що приділяється увагу значимості стимулу конкретної людини, внутрішня готовність до дії, суб'єктивне прийняття або прийняття стимулу.

Так само цікавий погляд на мотив як у намір. Цікаво, що у намірах підкреслюється інтелектуальна сторона спонукання, що з рішенням. Намір підкреслює задум людини, готовність зробити щось, але, не дивлячись цього, підхід не розкриває початкову причину дії, хоча, мій погляд, розкриває вольову бік прийняття рішень. Зовсім інша погляду дотримуються психологи, приравнивающие мотив до стійким властивостями.

Представники цього погляду вважають, поведінка особистості зумовлено схильностями, світоглядом, ідеалами, цінностями. Безумовно, що цими якостями впливають на прийняте людиною рішення, але з пояснюють мотив, бо в погляд, це ширше освіту, не що зводиться уподобань та інтересам, не зводиться це й до стану, як вважали представники наступного напрями.

Під мотивом треба розуміти особливе стан людини, яке змушує її або діяти, або діяти. Звісно, було б невірно заперечувати, що спонукання до дії може бути зумовлене виникненням різних станів, але було б неправильно зводити мотив лише у стану. Так само цікаво й розуміння мотиву польськими психологами. Вони вважали, що мотив - це формировка цілі й коштів. Мотив, у цій концепції, це радше чинник, допомагає людині сформувати рішення про початок діяльності, що допомагає усвідомити мета дії і ухвалити будь-яке рішення. За мотивом залишається змістовна сторона, т. е. мотив- це доказ, аргумент. Але незрозуміла що дозволяє людині розпочати дію, як і причиною його вчинків, і не відповідає це питання й таке протягом, могло второпати мотив, як задоволеність. Вдоволення - це позитивна оцінка суб'єктом своєї діяльності, що формує позитивне ставлення до з нею й впливає ухвалення рішення про продовження діяльності. Але, швидше за все задоволеність перестав бути мотивом, а лише посилює його, пояснює чому людина тривалий час займається даної діяльністю.

У розглянутих вище концепціях мотив дорівнює одному окремому феномену, але, як сказав Е.П. Ільїн, спроба шукати одну-єдину детерминанту тієї чи іншої явища - це тупиковий шлях.

Для пояснення мотиву, як складного психологічного освіти, недостатньо розглядати один бік цього процесу, необхідний системний підхід до дослідження цього феномена. Спочатку треба визначити кордон і направлення структуру аналізованого нами явища. Кордонами мотиву з одного боку є потреба, з другого -намір щось зробити. Виділення кордонів мотиву дає можливість окреслити психологічні компоненти, які можуть опинитися укладати структуру мотиву.

Е.П. Ільїн відносить їх до трьох блокам "потребностному", "блоку внутрішнього фільтра" і "цільовому блоку". Розглянемо докладніше, що входить у кожен блок.

"Потребностный блок" складається з біологічних, соціальних потреб, усвідомлення необхідності.

"Блок внутрішнього фільтра" включає у собі моральний контроль, оцінку зовнішньої ситуації, оцінку своїх і особисті переваги.

У "цільової блок" входить образ предмета, що може задовольнити потреба, опредмеченное дію, потребностная мета, уявлення процесу задоволення потреб.

На погляд, основним має бути блок внутрішнього фільтра, інші ж два повинні йому підпорядковуватися, т.к. основу мотиву повинні лежати переваги, рівень домагань, облік умов досягнення цієї мети і консультації безумовно вольовий час ухвалення рішення.

Список літератури

Козлова О.М. (МПГУ) Проблема мотивації.

Схожі реферати:

Навігація