Реферати українською » Педагогика » Про самовизначенні особистості суспільстві


Реферат Про самовизначенні особистості суспільстві

Нехай я - не знаю сенсу життя, але пошуки сенсу вже дає сенс усього життя. [ М. А. Бердяєв]

У літературних джерелах термін "самовизначення" вживається у різних значеннях. Так, говорять про самовизначенні культурному, національному, політичному, релігійному, економічному просторі і ін. Не можна ні, що особистісне самовизначення визначає розвиток самовизначення соціального й фахової.

Особистісну самовизначення відбувається лише на рівні цінностей. Цінність принципово позачасова; задаючи людині уявлення про майбутнє, вона співвідносить його з тимчасової віссю, з хронологією, бо те інша розмірність- розмірність "смислового майбутнього" [М.М. Бахтін]. У сьогоднішніх нестабільних, швидко мінливих умовах, людині доводиться нерідко перебудовувати всю значеннєву сферу особистості, що драматично поводиться в розпаді професійного "Я", в втрату сенсу буття, в почутті втрати себе.

У психологічному плані самоопределившаяся особистість - це "суб'єкт, усвідомив, що хоче (мети життєві плани, ідеали), що може (свої можливості, схильності, обдарування), що вона є (свої особистісні і її фізичне властивості), чого від нього хоче чи чекає колектив, суспільство; суб'єкт, готовий функціонувати у системі суспільних відносин. Самовизначення, в такий спосіб, це "щодо самостійний етап соціалізації, сутність якого у формуванні у індивіда усвідомлення цілі й сенсу життя, готовності до самостійної життєдіяльності з урахуванням співвіднесення своїх бажань, готівкових якостей, можливостей та вимог, що висуваються до нього навколишніх лісів і суспільства" [Сафін В.Ф., Ников Г.П. Психологічний аспект самовизначення // Психологічний журнал, 1984, №4. З. 65].

С.Л. Рубінштейн проблему самовизначення розглядав у тих проблеми детермінації: "всяка детермінація необхідна як детермінація іншим, зовнішнім, як і самовизначення (визначення внутрішніх властивостей об'єкта)" [див. Рубінштейн "Проблеми загальної психології", М.,1973]. Самовизначення постає як самодетерминация, на відміну зовнішньої детермінації; в понятті самовизначення, в такий спосіб, виражається активна природа "внутрішніх умов". Підкреслюється роль "внутрішнього моменту самовизначення, вірності собі, неодностороннего підпорядкування зовнішньому". Понад те, сама "специфіка існування залежить від мері співвіднесення самовизначення й універсального визначення іншими (умовами, обставинами), у характері самовизначення у зв'язку з наявністю в людини свідомості людини та дії". Самовизначення, розуміється як самодетерминация, є, власне, механізм соціальної детермінації, вона може діяти інакше, як будучи активно преломленной самим суб'єктом у цій детермінації.

К.А. Абульханова-Славская, центральним моментом самовизначення виділяє також самодетерминацию, власну активність, усвідомлене прагнення зайняти певну позицію. По К.А.Абульхановой- славській, самовизначення - це усвідомлення особистістю свою політичну позицію, що формується всередині координат системи відносин. У цьому вона підкреслює, що з того, як складається система відносин (до колективному суб'єкту, до свого місця у колективі та інших його членам), залежить самовизначення і громадська активність особистості [Абульханова-Славская "Діяльність та колективна психологія особистості", М.,1989].

У зарубіжній психології як аналога поняття "особистісне самовизначення" виступає категорія "психосоціальна ідентичність", розроблена і введена в науковий обіг американським ученим Э.Эриксоном [Э.Эриксон "Ідентичність: юність та криза". М.,1996.]. Формування почуття ідентичності пов'язані з усвідомленням власної цінності й компетентності. Інакше- відбувається "розмивання почуття свого "я", внаслідок розгубленості, сумнівів щодо можливості направити власну життя певне русло.

Професійне самовизначення прийнято розглядати, як вибір, і реалізацію способу взаємодії навколишнім світом і перебування сенсу у даної діяльності [див. Пряжников "Психол. сенс труда",1997].

Сучасному суспільству потрібен професіонал, знає свою справу, здатний самостійно приймати рішення та відповідальність ті рішення, за себе, за інших, за країну. Сьогодні важливий чинник, визначальним формування професійного самовизначення, є комерціалізація відносин. Фактично відбувається заміна професійної кар'єри - підприємницької. І це закриває можливість відбутися фахівця в царині фаховому сенсі. Це призводить тривогу. Перехідний стан економіки зумовило перекіс у системі професійних цінностей: сучасна людина (особливо юнак) з його особистісними особливостями, включающийся в ринкові відносини прагне досягненню матеріального добробуту найбільш швидким шляхом. Необхідність виживання змушує її зрадити своєму ж покликанню і вибрати таку професію, оволодіння якої забезпечить вищі матеріальні можливості. Тобто існує ціла сильна мотивація до опанування "дохідної" професією, а найчастіше немає необхідних особистісних якостей. Існує також і протиріччя між мотивацією вибору професії та відсутністю змогу навчання (зокрема й матеріальної).

Сьогодні спостерігається підвищення престижу освіти. Статистика показує, що кількість абітурієнтів, що у російські вузи останні кілька років зростає у арифметичній прогресії. У країні конкурс цього літа був 2,3 особи на одне місце. Найпопулярнішими, як і, залишаються театральні інститути, конкурс у Красноярську деякі їх на акторські факультети становить близько 100 осіб у місце. Престижными вважаються сьогодні фінансові та юридичні спеціальності: в столичні академії цих напрямів надходило в 6 разів більше абітурієнтів, що вони могли прийняти. Одночасно дослідження інституту профтехосвіти РАТ показали, щодо 25-30% учнів до кінця навчання втрачають інтерес зі своєю професії, на перші кроки професійного самовизначення бажання й прагнення них йшли урозріз із їх здібностями, яких вони самі мали лише приблизне уявлення.

Ринкові самого ставлення характеризуються необхідністю пристосування до посиленої динамічності виробництва, можливої тимчасової безробіттю, раптової зміни професії та місця роботи. У умовах для фахівця необхідні професіоналізм, високій кваліфікації і чудове якість роботи, і навіть він повинен мати підвищення своєї конкурентоспроможності ринку праці і такими особистісними якостями, як цілеспрямованість, спроможність до безперервному саморозвитку, стрессоустойчивость, спроможність до ризику та інші.

Головне - особливості перехідною епохи Росії позначаються на. готовності людини самовизначатися. Саме професіоналізм і компетентність визначатимуть становище як конкретних громадян, у суспільстві майбутнього, і конструкції окремих держав. Саме тому потрібно сьогодні змінити соціальні цінності й погляд на економіку, щоб сформувати нову позицію і поведінку стосовно природних ресурсів і людському праці. У рішенні даних проблем чільне місце - нових технологій освіти.

Список літератури

Исхакова А.М. (МОСУ). Про самовизначенні особистості суспільстві.

Схожі реферати:

Навігація