Реферати українською » Педагогика » Экспериментально-психологическое вивчення динаміки посттравматичній стресовій адаптації учасників бойових дій в


Реферат Экспериментально-психологическое вивчення динаміки посттравматичній стресовій адаптації учасників бойових дій в

Лазебная Е.О., Зеленова М.Є.

У результаті лонгитюдного двухэтапного пілотажного дослідження вивчалися особливості динаміки посттравматичній стресовій адаптації (ПСА) учасників бойових дій на Афганістані (чоловіки, порівн. вік - 31,7 років). На I етапі (1992-1997г.г.)в дослідженнях брав участь 121 обстежуваний. За результатами експертної оцінки рівня адаптованості з допомогою методики "Інтегральна шкала функціонування СКИД - FS" /Лазебная,Зеленова,1999/ виділили групи дезадаптованих (група D, n= 25; FS ? 48, середній бал по FS=24,2 при max=90) і його високо адаптованих (група А, n=37; FS ? 81, середній бал по FS = 87,1) в посттравматичному періоді учасників бойових дій в. Групи Проте й D або не мали значних відмінностей у віці, освіті, і навіть характері бойового досвіду. На II етапі (1999 р.) в обстеженні взяв участь 21 обстежуваний початкової вибірки - 12 чол. із групи Проте й 9 чол. із групи D. Адаптационный статус обстежуваних визначався цьому етапі як за результатами експертної оцінки за шкалою FS СКИД, і за даними суб'єктивної оцінки з допомогою спеціально розробленої та апробованої у цьому дослідженні "Шкалы успішності військової посттравматичній адаптації".

Основні методичні принципи розробки даної методики були опубліковані раніше /Лазебная, Тарабрина,1991/. Шкала УВПА складається з 4-х основних та 3-х додаткових шкал. Кожна з основних шкал містить чотири субшкалы з 3-х тверджень, які стосуються одного з показників, характеризуючих посттравматичний адаптаційний статус обстежуваного: 1) особливості адаптацію професійної чи навчальної діяльності після демобілізації; 2) особливості адаптації "особистому житті" (зміна побутових умов, необхідність організації вільного часу й т.п.); 3) особливості соціальної адаптації; 4) особливості адаптацію змін у своєму психологічному й соматичному статусі після служби до армій. З кожної субшкале обстежуваний, використовуючи двухполюсные пятибалльные оціночні шкали, оцінює: і з л про ж зв про з т и власної адаптації (показник "d") ; б) в р м я, що йому знадобилося на адаптацію (показник "t") й у) у р про в е зв т своєї адаптованості ("l") в останній момент обстеження. Із кожної з шкал випробовуваний оцінює інтегральний рівень у буд про в л е тонн на про р е зв зв про з т і дати своїм функціонуванням в оцінюваної області у цей час (показник "s"), підраховуються середні значення показників d, t і l і обчислюються їх середні значення (показники D, T і L), і навіть середнє за всі шкалам значення показника суб'єктивної задоволеності "P.S". І зв т е р р а л т зв а я оцінка рівня суб'єктивної адаптованості обчислюється за такою формулою: Iad = (L x P.S): (T x D).

За умови повторного обстеженні середній бал за шкалою FS групи А (n=12) незначно знизився (Р ? 0,9), а групі D - значно підвищився (Р ? 0,99). Відмінності між групами залишилися значимими лише на рівні 0,999, як і I етапі дослідження. Навіть якби обмеженою вибірці по Шкале УВПА значимі різницю між групами отримано з суб'єктивної оцінці складності адаптації (показник D, Р ? 0,99), досягнутого рівня адаптованості на момент обстеження (показник L, Р ? 0,95) і з інтегральної оцінці рівня суб'єктивної адаптованості I (Р ? 0,95). За показником Т виявлено відмінності на 0,9 рівні достовірності. Цікаво зазначити, що заодно рівні суб'єктивної задоволеності своїм станом в останній момент обстеження в групах Проте й D не розрізнялися.

Наступний аналіз показав, що незначне зниження рівня адаптованості групи І було пов'язані з негативної динамікою ПСА двох ветеранів, показник FS за минуле між обстеженнями час знизився загалом на 30 балів. У той самий час підвищення адаптаційного статусу групи D сталося завдяки поліпшенню стану 6 з 9 обстежених дезадаптованих ветеранів. Необхідно у своїй відзначити, що у повторному обстеженні брали участь ветерани із групи D, що вирізнялися раніше найбільш несприятливими характеристиками свого майна, зокрема усі вони раніше страждали посттравматическим стресовим розладом. На момент повторного обстеження в більшості тяжкість симптоматики була значно менш вираженої та низці випадків повне розлад не визначалося. Ухудшилось у цій підгрупі стан лише одну обстежуваного і в двох змін - у стані цього не сталося - їх адаптаційний статус залишився так само низьким.

Отримані попередні дані про характер динаміки ПСА в російських ветеранів бойових дій в дозволяють припустити, що, справді, більшість що у важких травматичних подіях, як бойові дії, згодом успішно адаптуються до повоєнного життя. Навіть у найбільш важких випадках посттравматичній стресовій дезадаптації, пов'язані з розвитком посттравматичного розлади, носіям травматичного досвіду вдається успішно подолати його негативні наслідки. Розуміння психологічних механізмів, які забезпечують успішність ПСА, потребує подальших дослідженнях, проте вже є підстави вважати (за результатами попередніх досліджень, і опублікованим у літературі даним), що вона прямо пов'язані з як активну позицію суб'єкта адаптації процесі посттравматичного розвитку особистості.

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту http://psychology.net.ru/

Схожі реферати:

Навігація