Реферати українською » Педагогика » Проблема Надання допомог дітям Із порушеннях писемна мовлення


Реферат Проблема Надання допомог дітям Із порушеннях писемна мовлення

– “>рибку”, “>крушка” – “гуртка”, “>савот” – “завод”.Ціпомилкипояснюютьсяневміннямдітей ізнедорозвиткоммовленнязмінювати слова згідно правила,тобто так,щобсумнівнаприголосна стояла передголосним звуком.

як й впопередньомувипадкуопераціяускладнена черезобмеженістьсловникового запасу.Діти незнаходять форму слова, яку б могловиступити вякостіперевірочного.

>Труднощізастосуванняданого правилаускладнюються й тім, що багатодітей, якзазначалосьвище,недостатньочіткорозрізняютьдзвінкі таглухіприголосні звуки. Томусусідствоголосного звукуще незабезпечуєвибірправильноїбукви.

>Теоретичневивченняпорушеньписемногомовлення умолодшихшколярів дало намзмогуствердитинаступніположення.

>Виділяють трирівнімовленнєвогонедорозвитку: 1)відсутністьзагальновживаногомовлення, 2) зачаткизагальновживаногомовлення, 3)розгорнутемовлення ізелементамифонетичного талексико-граматичногонедорозвитку.

Характеристикапомилок приписьмідаєзмогустверджувати, що ставленняміж дефектамизвуковимови йпомилкамизастосуваннявідповідноїбукви носитискладний йсвоєрідний характер. Умолодшихшколярів неможливопомилку внаписаннібукви, при ужесформованійвимові,вважати результатомбезпосередньоговпливувимови на лист (особливо літер “м” й “зв”).Окрім цогобагаточисельніпомилки приписьміє результатомнедостатньогорозрізненнятвердих йм’яких фонем,невмінняпротиставлятифонеми зарізними ознаками,роздільнописатиелементи слова,підбиратиспоріднені слова, тощо.

>Діти ізнедорозвиткомписемногомовленняпотребуютьспеціальноорганізованих нелишенавчальних, але й ілогопедичних зайняти, котрі б дализмогуознайомитидітей ззвуковим таморфологічним складом слова,готували їхнього дозасвоєнняорфографічноїнавички.Особливослідзвернутиувагу назасвоєння правилправописуненаголошенихголосних, асамевмінняучнівпідбирати слова дляперевірки, причиною чогоєнедорозвитоклексичного запасу удітей-логопатів.

>Труднощі взастосуванні правилправописудзвінких та глухихтіснопов’язанізісловниковим йфонетичнимнедорозвиткомдітей. Упроцесішкільногонавчання правилооформлюєпрактичнівідомостідитини,перетворює їхнього вусвідомленезнання,стаєдовідником,керівнимположенням длярізноманітнихвипадків. Алі у тому,щоб правилозігралоцю роль, воно та винне бутизрозумілимдитиною, воно та виннеопиратися надеякийрівеньїїпрактичних знань,інакше воно та неможе бутизасвоєне чи йогозасвоєннязалишаєтьсяформальним. Удітей,формуваннямовлення якіпротікало ваномальнихумовах,відповідноїготовності дозасвоєння правила немає. Результатомтакоївідсутностіготовностієрозривміжрівнеммовленнєвогорозвитку йшкільнимматеріалом, щовивчається.Цейрозривможе бутизнищений лишеспеціальними методаминавчання,спрямованими назаповненняпробілів,наявних удітей іззагальнимнедорозвиткоммовлення.Виділені намирівнінедорозвиткумовлення й листидозволяютьпідійти дообґрунтуванняпринципів фронтальногонавчання вкласах для такихдітей.Комплектування такихкласівдоцільнопроводитивідповідноохарактеризованихвищерівнів.


1.3Теоретичніосновилогопедичної роботи ізусуненнявадписемногомовлення удітей

Приусуненнідизграфіїслідвраховувати, щоцепорушення неєізольованим.Логопеди (>Л.С.Волкова,М.Зеєман,А.Н.Корнєв,Р.Є.Левіна,Л.Ф.Спірова таін.) впроцесідослідженнядизграфіїзазначають, щомеханізми, котрівикликаютьїї,обумовлюютьпорушення якусного, то йписемногомовлення. Тому приусуненнідизграфіїлогопедичнийвпливспрямовується все комплексмовленнєвихвад.

>Дизграфіярозрізняється за своїммеханізмом таступенемвиразності. Тому методикаусуненняданогопорушеннябудується ізурахуваннямособливостейпрояву таступенявираженості.

>Логопедична робота ізусуненнявадписемногомовлення, якзазначаютьН.С.Винокур,І.Н.Садовникова,Є.Ф.Соботович, носитидиференційний характер, приякомувраховуєтьсямеханізмпорушення, його симптоматика, структура дефекту,психологічніособливостідитини.

>Робота поусуненнюдизграфії проводитися ізопорою нарізноманітніаналізатори (>мовно-слуховий,мовно-руховий,зоровий й т.д.).

>Дослідники (>Б.Г.Ананьєв,Г.А.Каше,Р.С.Краєвський,А.Р.Лурія таін.)стверджують, що принципвипереджуваногорозвиткуусногомовлення повідношенню дописемногодозволяєучням врізноманітнихуснихвправахзакріплюватислухо-вимовні,зорово-слухові таслухо-моторнізв’язки, щозабезпечуютьповноціннийрозвитокнавичок листи, атакожсприяютьзбагаченнюлексико-граматичноїбудовимовленнямолодшихшколярів.

>Ефективністькорекційної роботидосягається ізврахуваннямзагально-дидактичнихпринципів, атакожбагаторазовимповторенням йваріативністювправ входіподоланнядизграфії. При цьому влогопедичнійроботі ізусуненнядизграфіївикористовується принциппоетапногоускладненнязавдань.

>Аналізспеціальноїпсихолого-педагогічноїлітератури показавши, щоврахуванняпсихологічнихвластивостейдітеймолодшогошкільноговікусприяєвихованню у яких позитивногоставлення дологопедичних знань. Так,емоційниймовнийматеріал таігровіприйомистворюютьсприятливіумови дляподоланняпорушень листи.

>Характеризуючилогопедичну роботу іздиференціаціїзвуків, щозмінюються,автори (>Л.С.Волкова,І.Н.Садовнікова,С.М.Ніколаєва таін.)зазначають, що вонавключає дваетапи:попереднійетап роботи надкожним звуком,етапслухової тавимовноїдиференціаціїзвуків, щозмішуються.

Напершомуетапіпослідовноуточнюєтьсявимовний таслуховий образ шкірного звуку, щозмішується.Робота проводитися заслідуючим планом:уточненняартикуляції тазвучання ізопорою назорове,слухове тадотиковесприйняття,кінестетичнівідчуття;виділення його нафоні складу;визначеннянаявності ймісця вслові (вухо, середина,кінець);визначеннямісця звуку повідношенню доінших;виділення його зречення.

На іншомуетапі проводитисяспівставленнязвуків, щозмішуються.

>Диференціаціязвуківздійснюється втійсамійпослідовності, що і робота поуточненнюслухової йвимовної характеристики шкірного звуку. Однак,основноюїїметоюєрозрізнення, томумовнийматеріалвключає слова ззмішуваними звуками.

Приусуненнідизграфіїкожен ззвуків впроцесі роботиспіввідноситься ізпевноюбуквою. Прикорекціїдизграфіївеликемісцезаймаютьписьмовівправи, котрізакріплюютьдиференціаціюзвуків.

>Усуненнюартикуляторно-акустичноїдизграфіїпередує робота покорекціїпорушеньзвуковимови. Напершихетапах роботирекомендуєтьсявиключатипромовляннядефектнихзвуків, так як воно таможевикликатипомилки написьмі.

Суть роботи ізусуненнядизграфії наґрунтіпорушеньмовногоаналізу й синтезузводиться в основному дорозвиткумовногоаналізу й синтезу.

>Вміннявизначитикількість,послідовність ймісцеслів уреченні можнасформувати, якзазначаєІ.Н.Садовнікова,виконуючи заподіяння:

1.Придуматиречення засюжетноюкартинкою йвизначити у якихкількістьслів.

2.Поширитиречення,збільшуючикількістьслів.

3.Придуматиречення ізпевноюкількістюслів.

4.Скластиграфічну схемуречення йпридуматиречення запевноюсхемою.

5.Визначитимісцеслів уреченні (яку порахункувказане слово).

6.Виділитиречення з тексту ізпевноюкількістюслів.

7.Підняти цифру, щовідповідаєкількостіслів уреченні.

Упрацяхзазначено, що придизграфії наґрунтіпорушеньаналізу й синтезутакож проводитися робота ізрозвиткускладовогоаналізу й синтезу.Цей вид роботислідпочинати ізвикористаннядопоміжнихприйомів,потім вона проводитися впланіголосногомовлення, й,нарешті, наосновіслухо-вимовнихуявлень увнутрішньомуплані. Приформуванніскладовогоаналізу ізопорою надопоміжнізасобипропонується,наприклад,відплескати чивідстукати слово по складах йназвати їхнікількість.

>Дітейвчатьвиділятиголосні звуки вслові.Вониповиннізасвоїтиосновне правилоподілуслів насклади. Покладанняголосні звуки прискладовомуподілідозволяєусунути йпопередититакіпомилки листи, як пропуски чидодаванняголосних. Передцим проводитисяпопередня робота подиференціаціїголосних йприголоснихзвуків тавиділенняголосних змовлення.

>Даєтьсяуявлення проголосні таприголосні звуки наосновіознак, заякими смердотірізняться (за способомартикуляції тазвучанням). Длязакріпленнявикористовуєтьсятакийприйом: логопедназиває звуки, адітипіднімаютьчервонийкружечокякщо звукголосний йсиній –якщо звукприголосний.

Уподальшому проводитися робота ізвиділенняголосного звуку з складу та слова. Для цогоспочаткупропонуютьсяодноскладові слова: ох, ох, мак, рак, так, сам,вовк, парк.Дітивизначаютьголосний звук та йогомісце вслові.

>І.Н.Садовніковазазначає, що приційроботі можнавикористовуватиграфічну схему слова, алишепотімпроводити роботу наматеріалідво- йтрискладовихслів. При цьому авторрекомендуєвикористовуватитакі заподіяння.

>Логопедична робота ізрозвиткуфонематичногоаналізу й синтезу проводитисяпослідовно віделементарноїформи (>виділення звуку на свої слова) до болеескладної (>виділення Першого йостанньогозвуків услові йвизначення їхньогомісця).Ця форма звуковогоаналізуз’являєтьсялише впроцесіспеціальногонавчання.

>Логопедична робота виннавраховувати, якзазначаютьБ.Г.Ананьєв,К.П.Беккер,І.Н.Садовнікова,С.М.Ніколаєва,послідовністьформуваннявказаних форм звуковогоаналізу вонтогенезі. Упроцесірозвиткуелементарних формнеобхідновраховувати, щотруднощівиділення звукузалежать від його характеру,положення вслові, атакож відартикуляційнихособливостей звукового ряду.Легшевсьоговиділяютьнаголошеніголосні на свої слова:аркуш,учень,айстра.Щілинні звуки, як болеедовготривалі,виділяютьсялегше ніжпроривні. як йголосні, смердотілегшевиділяються на свої слова.Виділення жпроривнихзвуківздійснюєтьсяуспішніше, коли смердотізнаходяться вкінці слова.

>Звуковий ряд 2-3голосниханалізуєтьсялегше ніж ряд, щовключаєголосні йприголосні звуки. Цепояснюється тім, щокожен звук врядіголоснихвимовляєтьсямайжеізольовано. Узв’язку ізцимиособливостямирекомендуєтьсяформуватифункціюфонематичногоаналізу й синтезуспочатку наматеріалі ряду зголосних (>уа, агов),потім ряду складу -розум-, -на-,потім наматеріалі слова з двох й понадскладів.

Приформуванніскладних формфонематичногоаналізуслідвраховувати, щовсякарозумова діяльність проходитипевніетапиформування,основними із які будутьнаступнізасвоєннядій ізопорою наматеріалізацію, впланіголосногомовлення –перенесенняїї увнутрішній план. (ЗаЛ.Я.Гальперіним)

Іетап –формуванняфонематичногоаналізу й синтезу ізопорою надопоміжнізасоби й дії.

>Початкова робота проводитися ізопорою надопоміжнізасоби:графічну схему слова. Помірівиділеннязвуківдитиназаповнює схемуфішками. дія, якоїздійснюєучень,являє собоюпрактичнудію помоделюваннюпослідовностізвуків услові.

ІІетап –формування дії звуковогоаналізу вмовномуплані.

>Виключається опора наматеріалізацію дії,формуванняфонематичногоаналізу перекладатися умовний план.

ІІІетап –формування діїфонематичногоаналізу врозумовомуплані.Учнівизначаютькількість йпослідовністьзвуків наосновіуявлень.

Мирекомендуємо рядзавдань наформування дії звуковогоаналізу вмовленнєвомуплані.

Напочатковихетапах роботи ізрозвиткуфонематичногоаналізудається опора напромовляння. Однак нерекомендуєтьсязатримуватись на цьомуспособівиконання.Кінцевиметапомлогопедичної роботиєформуваннядійфонематичногоаналізу врозумовомуплані, зауявою.

Приусуненніаграматичноїдизграфіїосновне заподіянняполягає до того,щобсформувати удитиниморфологічні йсинтаксичніузагальнення,уявлення проморфологічніелементи слова й структуруречення.

>Основними напрямами роботи при цьомудослідники (>Б.Г.Ананьєв,К.П.Беккер,І.Н.Садовнікова,С.М.Ніколаєва таін.)виділяють:уточненняструктуриречення,розвитокфункційсловозміни йсловотворення, робота поморфологічномуаналізу складу слова зспорідненими словами.

>Засвоєнняморфологічноїсистемимовиздійснюється втісномузв’язку ззасвоєннямструктуриречення.

>Корисноює робота ізпоширенняречень задопомогоюслів, щоозначаютьознаку предмета: “Мамадаєстрічкудоні. Мамадаєдонічервонустрічку.”

Припобудовіречення, як утверждаетР.С.Краєвський,великезначеннямає опора назовнішнісхеми.Графічнісхемидопомагаютьсимволізуватипредмети й ставленняміж ними.

>Рекомендуютьсянаступнівидизавдань ізвикористаннямграфічноїсхеми:підбірречень задопомогоюданоїграфічноїсхеми;запис їхнього подвідповідноюсхемою (>пропонуєтьсядвісхеми);самостійнепридумуванняречень заданоюграфічноюсхемою;складанняузагальненогоуявлення прозначенняречень, щовідповідаютьоднійграфічнійсхемі.Використовуються йтаківидизавдань:відповіді назапитання;самостійнескладанняречень вусній йписьмовійформі.

Приформуванніфункційсловозмінизвертаєтьсяувага навідмінюванняіменника за числами йвідмінками,вживанняприйменників,узгодженняіменників іздієсловом таприкметником.Закріплення формсловозміни йсловотворенняспочатку проводитися вслові,потімсловосполученнях,реченнях й текстах.

>Робота ізусуненняоптичноїдизграфії проводитися внаступнихнапрямках:

1.Розвитокзоровогосприймання,впізнаваннякольору,форми йвеличини.

2.Розширенняоб’єму йутвореннязоровоїпам’яті.

3.Формуванняпросторовихуявлень.

4.Розвитокзоровогоаналізу й синтезу.

Зметоюрозвитку предметногозоровогогнозисурекомендуютьсятакі заподіяння:назватиконтурнізображенняпредметів;перекресленіконтурнізображення;виділитиконтурнізображення.

Упроцесі роботи ізрозвиткузоровогогнозисуслід Дозволити заподіяння навпізнавання літер (>буквенийгнозис).Наприклад,знайтибуквисеред рядуінших літер,співвіднестибукви,виконанідрукованими йписаними шрифтами йназвати чинаписатибукви,перекресленідодатковимлініями;визначитибукви,розташовані неправильно; обвестиконтури літер;додатиелемент,якого невистачає;виділитибукви,накладені одна однією.

Приусуненніоптичноїдизграфії проводитися робота ізуточненняуявленьдітей про форму,колір, величину.Логопедвиставляєрізнігеометричніфігури,різноманітні закольором йвеличиною йпропонуєпідібратидітямфігури одногокольору,однакові заформою йвеличиною,різні заформою йкольором.

>Можназапропонувати заподіяння наспіввідношенняформифігур йреальнихпредметів.

Длярозвиткузоровоїпам’ятівикористовуютьсярізнівидиробіт. Приусуненніоптичноїдизграфіїслідприділитиувагуроботі ізформуванняпросторовихпредметнихуявлень тавідношень у їхнімовномупозначенні.Розвитокорієнтації воточуючомупросторі проводитися втакійпослідовності.

>Важливим, яквважаютьвчені (>Б.Г.Ананьєв,Р.Є.Левіна,А.Р.Лурія,Н.А.Тих таін.),єуточненняпросторовогорозташуванняфігур й літер.Дітямпропонуютьсякартки ізрізнимифігурами йзавданнями їм.

На цьомуетапіодночасно проводитися робота ізрозвиткузоровогоаналізузображень й літер наскладовіелементи:визначенняподібності йвідмінностіміж схожимиграфічнимизображеннями й літерами.

Приусуненніоптичноїдизграфії паралельно ізрозвиткомпросторовихуявлень,зоровогоаналізу й синтезу проводитися робота надмовнимипозначеннямицихвідношень, надрозумінням йвикористаннямзапропонованихконструкцій.Важливемісце приусуненніоптичноїдизграфіїзаймає робота надуточненням йдиференціацієюоптичнихобразів літер, щозмішуються. Длякращогозасвоєння їхньогоспіввідносять ізякими-небудь схожими предметами,зображеннями.Використовуютьсярізноманітні загадки пробукви,впізнавання літер,конструювання їхні ізелементів,реконструкція,змальовування.Розрізненнязмішуваних літер проводитися внаступнійпослідовності:диференціаціяізольованих літер, літер у словах,реченнях, текстах.

Таким чином,усуненняоптичноїдизграфіїздійснюєтьсяприйомами, щонаправлені нарозвитокзоровогогнозису, синтезу,просторовихуявлень та їхнімовнихпозначень,розвитокзоровогоаналізу й синтезу. Великаувагаприділяєтьсяпорівняннюзмішуваних літер ізмаксимальнимвикористанняманалізаторів.

Характеристикатеоретичних основлогопедичної роботи ізусуненнявадписемногомовлення удітей далазмогузробититаківисновки.

Методикаусуненнядизграфіїбудується ізурахуванням нелишеособливостейпрояву таступенявиразностіїїмеханізмів, але й іспрямовується все комплексмовнихвад. При цьомулогопедичну роботуслід будувати ізопорою нарозвитокрізниханалізаторів (>мовно-зорових,мовно-слухових,мовно-рухових таін.).

>Повноцінномурозвиткунавичокписемногомовленнясприяютьзбагаченнялексико-граматичноїбудовимовлення, асамезакріпленняслухо-вимовних,зорово-слухових таслухо-моторнихзв’язків.

Уходіподоланнядизграфіївикористовуютьсядидактичніпринципи, принциппоетапногоускладненнязавдань,повторення йваріативністьвправ,емоційнийматеріал таігровіприйоми,письмовівправи, тощо.

>Логопедична робота ізусуненнядизграфії виннавключатитакіетапи:диференціаціязміннихзвуків;корекціяпорушеньзвуковимови;розвитокмовногоаналізу й синтезу (особливоскладовогоаналізу й синтезу),формуванняфонематичногоаналізу й синтезу;розвитокпросторовихуявлень;розвитокморфологічних тасинтаксичнихузагальнень,уявлень проморфологічніелементи слова й структуруречення;формуванняфункціїсловозміни йсловотворення, тощо.

 


ІІ.Вивченняпсихологічнихособливостейрозвиткудітей зпорушеннямиписемногомовлення

>писемнемовленнядизграфіялогопедичний

2.1 Методикавивченняособливостейрозумовогорозвиткудітей здизграфією

>Дискусійнимєвключення взмістпоняття “>розумовийрозвиток” знань йвідповіднихїмоперацій,прийомів,методівпізнання. Рядавторів (>В.А.Крутецький,Є.Н.Кабанов-Мелер)відносять їхнілише до уміврозвитку.Звичайно безоволодіннязнаннями й методамипізнання немаєрозвитку, тому смердоті дійсноєумовамирозвитку. Разом з тім,слідзауважити, щоспецифікоюрозумовогорозвиткулюдини сутобіологічномувизріваннютваринє ті, щовінздійснюється як процесоволодіннясуспільно-історичнимдосвідом,накопиченимлюдством.Включення знань допоняття “>розумовийрозвиток”відображаєдетермінованістьрозумовогорозвиткузовнішнімисуспільно-історичнимиумовами.

>Протенеспівпаданняобсягу знань ізрозумовимрозвиткомсвідчить про ті, що не самзнанняєпоказникомрозумовогорозвитку, а темп їхнізасвоєння чи темппросування присамостійномуоволодіннізнаннями (>Н.О.Менчинська).

Рядвчених закритерійрозумовогорозвиткуприймаютьздатність донавчання чинавчаємість (>Б.Г.Ананьєв,Н.О.Менчинська).Піднавчаємістюрозумієтьсяіндивідуально-психологічніособливості, котрізумовлюютьуспішністьучбовоїдіяльності,швидкість йлегкістьоволодінняновимизнаннями, широту їхнього переносу.

Усвоїйроботі миприйнялисаменаучаємість як параметррозумовогорозвитку. Дляперевіркиправильності цогоположення було б проведенопорівняльнедослідженнярозумовогорозвиткудітей ізнормальнимінтелектом та здизграфією.З’ясувалося, щоосновнавідмінаміж нимиполягаєсаме уздатності донавчання. Тому прискладанні методикипередбачалосявивченняохарактеризованихвищепараметрівнавчаємості.

>Бралися доуваги йзнаннядітей, якзначущийпоказникрозумовогорозвитку.Протевраховувались нешкільнізнання, щозазначеніпрограмоюнавчання (>читання, лист,розв’язування завдань), азнання, щонабутідитиною спонтанно подвпливомспілкування ізоточуючим,спостеріганнязовнішнього світу,сприйманняінформації ізрізноманітнихджерел. При цьомувраховувалось, щокомпонентинавчаємості неєнезмінними, смердотімаютьсенситивніперіоди свогорозвитку, щовизначає їхньогоякіснівідміни удітейрізноговіку. Отже, дана методика неможе бутипризначена длядослідженнядітейрізноговіку. Длярізнихвікових групскладалисярізніметодичнінабори. Алівимоги перед тим булиоднаковими. Так,кожне заподіяння у всіх наборахспрямоване навиявленнязбереженостівластивості, щовивчається; заподіяння шкірного наборумодифіковані заскладністю та заформоюподачі.Наповнюваність жнаборівметодичнимизавданнямирізна для шкірноговіку.Добірзавдань докожноївіковоїгрупиздійснювався ізврахуваннямособливостейпсихічногорозвитку шкірноговіку внормі та їхні нормативновіковихдосягнень. Так,враховуючи,наприклад, що умолодшихдошкільнятосновнимпоказникомрозумовогорозвиткуєсформованістьперцептивнихдій, заподіянняпідібрано втакийспосіб, щовиконання їхньогопотребуєпрактичнихдій.

>Змістом заподіяннявиступаютьзнайомідітям іздосвідупредмети та їхньогозображення.Суттюлогічнихзавданьвиступаєсистематизаціяоб’єктів зазовнішнімиознаками,використаннязразків,еталонів,здійсненняпростихузагальнень.

Удітейшкільноговіку, де ужерозвиваєтьсяпонятійнемислення,завданнямивимагаєтьсякласифікація завнутрішнімиознаками, болеескладніузагальнення.

>Відмінним у методикахвивченнярозумовогорозвиткудітейрізнихвікових груп винне бути нелишезміст заподіяння, але й і сам процесдослідження.

Придослідженнімолодшихшколярівцемає бутисумісна діяльністьдорослого йдитини, Якапередбачаєрізніміридопомоги на всіхетапахвиконання заподіяння.Здійснюєтьсяцедослідження уформіігровоїдіяльності, приякійдитинунавчаютьвибиратиправильнийхідрішення. Ценеобхідно у тому,щобзапобігтиодержаннювипадковихданих продитину,адже вонаможе невиконати заподіяння черезрозгубленість, через ті, щобачитьновімалюнки, через ті, що невмієщеактуалізувати своїзнання, а чи не через ті, що нездатнавиконати його.Здатністьшвидко, под годинудослідженнянавчатися цьому чивідсутністьїїякраз йєтимивідомостями, котрінеобхідні длявизначеннядіагнозу. Утакийспосібдосліджується ймолодшішколярі,якщо смердотівиявляютьневпевненість,розгубленість,негативізм.

Придослідженні старшихвимагається болеесамостійна робота,допомоганадаєтьсялише увипадкахнеобхідності, колидосліджуванийзазнаєтруднощів.

Длядіагностикипринциповимєположення про ті, щооцінюється придослідженнідитини.

Урозробленій намиметодиці навідміну відтрадиційнихтестівоцінюється некінцевий результатвиконаннявиконав чи невиконав, а сам процес,тобто ті, якдитиниприймає заподіяння, чизберігає його докінцявиконання, вякійсамеформіприймає його: увербальній, чи лише внаочній, чивмієскористатисядопомогою,якщо несправляється ізроботоюсамостійно,наскількипрактичні діїопосередковані мовою,тобто чивмієрозказати, щозробила.

А,щоб можна було бвивчитиціпараметри,методикоюпередбаченірізніформиінструкцій (>вербальна,наочна,зразоквиконання),різніміридопомоги.

>Саме процесвиконання заподіяння защойнозазначеними параметрами йвиступаєоб’єктомоцінки.Викладеніпідходищододіагностикивідхилень врозвиткупокладено основою розробкиекспрес-методики длявивченнярозумовогорозвиткудітей вумовахобмеженого години, якцемаємісце под годинуобстеженнядитинипсихолого-медико-педагогічноюкомісією.

Дану методику рекомендовановикористовувати длядиференціаціїрівнянаучуваностідітей ізнормальнимрозвитком, йдітей здизграфією, у якісвоєрідновиявляєтьсязатримкапсихічногорозвитку.

>Експрес-методикамістить всобі 14завдань,згрупованих у блоки,виконання шкірного з нихпередбачаєнавантаженняпевнихаспектівінтелектуальноїдіяльності:простороваорієнтація,мислення,мовлення.Добірзавданьпередбачаєваріантність їхнього заскладністю, щозабезпечуєоптимальнеінтелектуальненавантаженнядосліджуваного.

>Враховуючирізнускладністьзавдань методики,кожне із нихмає своюоцінку, щопозначається балами. Увизначенні балу завиконане заподіяннявраховувались нелише йогоскладність, а і: 1)здатністьдитиниприймати заподіяння,утримувати його всвідомості та адекватнодіяти; 2)створеннявнутрішнього планудій –обміркування шляхурозв’язання (пауза,зосередженість передпочаткомвиконання); 3)продуктивністьвикористаннядопомоги привиникненнітруднощів упроцесівиконання заподіяння; 4)здатністьпереноситинабутийдосвід навиконанняаналогічнихзавдань; 5)гнучкість чистереотипністьдіяльності,тобтоздатністьпереключатися із одного способу наінший адекватнийновимумовам; 6)критичністьмислення-здатністьзнайти тавиправитизробленіпомилки; 7)здатністьмовноопосередкувати діяльність та словеснопояснити свої дії.

>Названіособливості вбільшійміріоб’єктуються тоді, колидитина привиконаннізавданьтерпитьпевнітруднощі, але йтакі, котрі воназдатнаподолати сама чи ізподаноюдопомогою. Томуметодикою передбачененаданнядосліджуваному вразінеобхідностідозованоїдопомоги.Кожне заподіяннямає своївидидопомоги,починаючи ізнайменшої – увиглядіповтореннязмісту його йвказівки тих, що заподіяннявиконаноневірно чи ізпомилками, домасивної,розгорнутої увиглядіспільноговиконанняпроби разом ізекспериментатором.Кожнийнаступний виддопомогинадаєтьсялише после того, колипопереднійвиявляєтьсянедостатнім.

Узалежності від того, якдитинавиконала заподіяння -самостійно чи іздопомогою й ізякоюсамедопомогою, -виконанняоцінюєтьсярізними балами. Отже,варіантивиконання одного й саме його заподіяння взалежності від йогоякості тасамостійностіоцінюєтьсярізними балами.Такаоцінказабезпечуєякіснокількісну характеристикуінтелектуальногорозвиткудитини, щовідрізняєїї відоцінки притестуванні задопомогоюкласичнихтестів.Післядослідженняпідраховується сумабалів повсійметодиці, томунеобхідневикористання всіх 14завдань. Ніодне а них саме пособі невиступаєдіагностичнозначущим.Трапляютьсявипадки, колидитина ізнормальнимінтелектомлегке заподіяннявиконати неможе.Найчастішецеспостерігається тоді, коли вонаочікуєякоїсьскладності взавданні, незнаходячиїї,дієнавмання йпомиляється.Натомістьбуває й так, щодитина здизграфієюбездоганновиконуєокреміскладні заподіяння.Такіфактипояснюються чивипадковістю, чи тім, щодитинанавчиласявиконаннюаналогічнихзавдань засловесноюусноюінструкцією. Томувиконання всіхзавданьекспрес-методики тааналіз їхньогодаютьпідставу длясудження про станінтелектуальногорозвиткудитини.

>Важливоюумовоюпродуктивностівикористанняекспрес-методикивиступаєдотримуванняпослідовностіпред’явленнязавдань, котра уметодиціфіксована увиглядіпорядковихномерів від №1 до №14.Цяумовазумовлена тім, що впевних,зовні схожих,завданняхєсуттєварізниця.Здатністьдитинипомітитицюрізницю йпереключитися наіншийспосібдійдемонструєгнучкістьїїмислення, котра, якзазначалосявище,виступаєоднією ззначущихознакінтелектуальногорозвитку.

перший блокекспрес-методикиспрямований надослідженняпросторовихуявлень.Сформованістьпросторовихуявлень тапросторовоїорієнтаціїєважливимпоказникомзагальногорозвиткудитини таїїготовності донавчання вшколі,зокремаздатностіуспішнооволодіватирахунком,читанням, листом,малюванням,ручноюпрацею.

До блокузавдань навивченняпросторовихуявлень входити три заподіяннярізноїскладності: віднайпростішого, детреба шляхоманалізузнайтиідентичніформи, доскладання із деталейоб’єкту зазразком.

>Складністьостанньоговизначається тім, що воно тапотребуєаналізусамоїфігури,виділенняїї деталейдоборусередрізноманітних деталейідентичних тім, котрімістить усобізразок. І после цогоскладаннянеобхідногооб’єкту.

>Завдання цого блокуможутьпред’являтися як зсловеснимпоясненням, то й безнього.Їхвиконання непотребує словесногозвіту. Узв’язку ізцимуспішневиконання їхньогосвідчить пропевнийрівеньінтелектуальногорозвитку, але й недаєпідстав для характеристикирозвиткумовлення.

>Проведення методики показало, щодіти ізпорушеннямписемногомовленнямаютьзатриманийхідрозвиткуінтелектуальноїдіяльності. В частности, у 55%дітейспостерігаєтьсянеточністьузагальнюючогомислення,їмважко, бездопомогидорослого,узагальнюватиістотне вписьмовомуматеріалі,хочауснийматеріал смердотілегшеабстрагують йузагальнюють.

У 25%дітей здизграфієюпрослідковуєтьсясереднійрівеньглибинимислення, особливо привстановленнівипадковихзв’язківміжзовнішнімиознаками.

У 30%дітейспостерігаєтьсядеяканестійкістьмислення, асаметруднощі ворієнтації на цілий рядознак танеобґрунтована змінуорієнтації,інодівтрата заподіяння, щовизначається чивтомоюдітей, чинеуважністю.

У 15%дітейєзатримка урозвиткуусвідомленостімислення, особливоцепроявляється успіввіднесенніміжінтуїтивно-практичним йсловесно-логічним компонентамимислення.

Отже,критеріємвивченняособливостейрозумовогорозвиткудітей здизграфієювиступаєрівеньнаучуваності, асамеіндивідуально-психологічніособливості, котрізумовлюютьуспішністьнавчальноїдіяльності,швидкість йлегкістьоволодінняновимизнаннями, широту їхнього переносу. Методикавивченнянаучуваностідітей зпорушеннямиписемногомовлення включаланаступніетапи:дослідженняузагальненості,глибини,гнучкості,усвідомленості йсамостійностімислення. Цеможливо було бзробити задопомогою рядуметодів:виконаннялогічнихвправрізного напрямі,включеннядітей вігрову діяльність (>дидактичніігри),експрес-методика навивченняпевнихаспектівінтелектуальноїдіяльності:простороваорієнтація,мислення,мовлення.

Упроцесідослідження було бз’ясовано, щопорушенняписемногомовленнявпливає нарозвитокінтелектуальноїдіяльностідітей, асамезатримуєїїформування.

2.2 Методикавивченняписемногомовлення умолодшихшколярів

>Процесопанування листизабезпечуєтьсясформованістюграфо-моторноїнавички,моделюваннязвуковоїструктури слова тасимволізації. Заступенемзначущостіцінавички впатогенезітруднощів написьмі неєрівноцінними.Найчастіше причиноюпорушень листи, за результатамиспеціальнихдосліджень (>А.Корнєв,І.Садовнікова таін.)вважаєтьсянедостатняздатністьдітей домоделюваннязвуковоїструктури слова наетапахфонологічногоструктуруваннязвуковоїсторони слова (>встановленнячасовоїпослідовності фонем).

>Важливоврахувати, що яксвідчатьекспериментально-психологічнідані (Н.Карпенко,А.Подольський таін.),буквенийзапис й результатфонематичногоаналізу незавждизбігаються,оскількивиявлена групадітей, котрі послекількох роківнавчаннябезпомилковопроводятьуснийфонематичнийаналіз, але вписьміпродовжуютьприпускатисядизграфічнихпомилок. Причинавиникненнятруднощів написьмі в цьомувипадку –недоліки ускладнійкоординаціїсенсомоторнихпроцесів:трансформаціїчасовоїпослідовності фонем упросторовий ряд графем,фонематичногоаналізу таграфо-моторнихопераційзапису літер. При цьомуособливезначеннянадаєтьсяоптимальнійконцентрації тарозподілууваги под годину їхньогоперебігу (>П.Гальпєрін, Н.Карпенко,Є.Соботович йін.).

На нашу думку,труднощі уздійсненніцихопераційзумовленіздебільшого тім, щофонематичнийаналіз йбуквенийзаписслівєсукцесивнимипроцесами. Тому, якпередумоваінтелекту, смердотіможутьстраждатинавіть при легкихрезидуально-органічнихураженняхцентральноїнервовоїсистеми. Отже,якщоздатність доутриманнядитиною вкороткочаснійпам’ятічасовоїпослідовностізвуків чисимволівпорушена,цеможебезпосередньовплинути на процесоволодіння листом,спричиняючисистематичні пропуски, перестановки йдодавання літер.

>Недорозвитокфонематичногосприймання наодній чикількохстадіях йогоформування (дофонетичній,розрізненнянайконтрастніших фонем,розрізнення фонем увідповідності зфонематичнимиознаками,розвитокмовноїсвідомості – на початкунавчання ушколі чидитсадку)призводить досистематичнихзмін написьмі літер,якимвідповідаютьфонеми, щомінімальновідрізняються одна відодної (>опозиційні звуки).Частішеподібнийнедолікєнаслідкомпорушеньмовленнєво-слухового тамовленєво-руховогоаналізаторів,низькогорівняусвідомленнязвуковоїсторони слова ісегментів, із які вонаскладається (>В.Бельтюков). Унормісенсорні ймовніеталони фонем удитинипочинаютьформуватисязавдякивзаємодіївласногомовлення тафонематичнихвідчуттів упроцесіартикуляції.Далі, наосновівзаємодіїзразківмовленнядорослих йвласнихкінестетичнихвідчуттів удитиниформуютьсяфонематичніуявлення. Припорушенніміжаналізаторноївзаємодіїслуховийаналізатордитиниперестає бутизасобом самоконтролю зазвуковимовою, а,навпаки,неповноціннізразки придефектнійзвуковимовіпатологічновпливають наформуванняслуховихеталонів фонем йдеформують їхнього.Внаслідок цого написьмівиникаютьсистематичнізаміниопозиційнихзвуківвідповідними літерами.

>Навичкасимволізації,тобтобуквеногопозначення фонем,формується наосновізрілогофонематичногосприймання,мовноїсвідомості (>Р.Левіна) йрозвиненої вдитиниздатності досимволізаціїширшого плану,особливостіобразотворчоїдіяльності.Вважається, щорозвитокграфічногосимволізмупочинаєтьсясамевідтоді, якдитина переходити дозображення форм йдаєїмназви. Провиникненняелементарнихзнаковихопераційсвідчитьсформованість удитиниздібностей домалювання зазамислом.Незрілістьцихздібностей (особливовідсутністьпрогресу взображенні деталеймалюнка),навіть задостатньогорозумовогорозвиткудитини,ускладнюєоволодіння графемами (>В.Мухін).

Уланцюгуоперацій, щоскладають процес листи,кінцевоюефекторноюланкоюєграфо-моторнанавичка, Яказдійснюєвплив на процес листа націлому.Ускладнення узображенні літерінодінастількинавантажуєувагудитини, щодезорганізовує усіпопередніоперації.Важливопідкреслити, що вонтогенезіграфо-моторноїопераціїпроходятьзначнуеволюціюодночасно ізрозвиткомобразотворчоїдіяльності.Найважливішафункція, відякоїзалежитьцей процес,цестановленнязорово-моторноїкоординації.Упродовждошкільногодитинства вонформуєтьсяпереважно наосновіруховогоаналізатора,оскількиоволодіннядовільноюрегуляцієюзображувальнихрухів, контрольвиконання,зворотнійзв’язок (>аферентація)відбувається задопомогоюкінестезій замайжецілковитоївідсутностізорового контролю.Під годинумалюванняпоступововідбуваєтьсяміжсенсорнаінтеграціякінестетичнихвідчуттів тазоровихобразів, котрі при цьомусприймаються (“рукавчить око”,А.Корнєв).Від цого моментузорово-моторнакоординаціяпочинаєпосідатипровіднемісце врегуляціїграфо-моторнихрухів йрозвиткувідповідноїнавички.Несформованість чинедостатнясформованістьграфо-моторнихнавичокможеспричинити особливоспецифічний видпорушень листи.

>Така коротка характеристикаосновнихпсихологічнихпередумовопанування листидаєуявлення проскладність такомплексністьцієїнавички.

Дляобстеженняписемногомовленнядітеймолодшогошкільноговіку мирозробиливласну методику, щоскладається із двохчастин:обстеження листи таобстеженнячитання.

>Обстежуючи листмолодшихшколярів, мипропонувалиїмвиконатитакі заподіяння, як:записатиназвималюнків,скласти йзаписатиречення замалюнками,скласти йзаписатиоповідання засюжетниммалюнком танаписати диктант.

Удругійчастині нами буливикористанітакі заподіяння:назвати чизнайтивідповідну букву,прочитати чизнайтивідповідне слово,прочитативказане слово йзнайтивідповідниймалюнок,прочитативказанеречення йвиконатидію,прочитатитексти,переказати їхньогоблизько дозмісту йвиділитиголовну думку.

>Аналізпсихологічнихджерелдає намзмогустверджувати, що процес листи, – чи того листа поддиктування, чи товільнийписьмовийвиклад чинавітьсписування із тексту, –є далеко ще не вибачимопсихологічним актом.Які б не булирізніпсихологічнімеханізмипроцесів листивін листивключає усвій склад багатозагальнихелементів.

>Першоюзіспеціальнихоперацій, щовходять у склад самогопроцесу листи,єаналіз звукового складу слова, якунеобхіднонаписати.Зі звукового потоку винна бутивиділенасеріязвучань, –спочатку тихий, із якіпочинається слово, апотім йнаступних.Ця завдання далеко ще незавжди проста.Тільки за тими словами, котріскладаються із рядувідкритихскладів,вимовароздільна (як,наприклад;Ма-ша чидо-ро-га),послідовневиділеннязвуківпротікає порівняно легко. У словах, щовключаютьзакритісклади у склад які входитизбігприголосних, рядненаголошенихголосних, –виділенняпослідовностізвуківстає болееважкимзавданням.Цей процесускладнюється в тихийвипадках, колидитинанамагаєтьсяповторити словокількаразівпідряд, нерозчленовуючи його наокремісклади, але йподаючи його якціле.Нерідкотрапляєтьсятаке, щоненаголошеніголосніможутьвипадати, сильнозвучний складпереміщатися в вушко йслабкозвучніскладивзагаліпропускаються.Інодіскладипереставляються, й вписьмідитинивиникаютьдефекти, котріспостерігаються вусномумовленні напершихетапах йогорозвитку й котрі впсихологіївідомі як “>антиципації” (>передбачення),наприклад: “>онко” чи “>коно”замістьвікно; “>елізії” (пропуски,недогляди),наприклад: “>маковь”замістьморква, “>моко”замість молоко, “>персеверації” (>застрягання,повторення окремихзвуків); “>контамінації” (сплаву двохскладнихскладів до одного,котрийвключає усвій складелементи шкірного ізцихскладів) й “перестановки”.

>Виділенняпослідовностізвуків, щоскладають слово,єпершоюумовою длярозчленовуваннямовного потоку,інакшекажучи, – дляперетворення його всеріючленороздільнихзвуків.Другоюумовою,тіснозв'язаним ізпопередньої,єуточненнязвуків,перетворенняпочутих, у даний момент,звуковихваріантів уточні,узагальненімовні звуки –фонеми .

>Тільки в тихийвипадках, коли словоскладається ізчітко йнедвозначнозвучнихелементів (>Наприклад: у словах “>Ма-ша” чи “>Ша-ри”),встановленнязвуківвідбувається безтруднощів.Значнобільшускладністьмають тихвипадки, колиприголосний звук входити том’який, те втвердий склад й коли,наприклад, узовсімпо-різномулунаючихваріантахприголосного “ті, та, тих,ти”потрібно,відволікаючи відцихпочутихваріантів,сприйняти одну і ту ж фонему “т”.Близькі до цоготруднощівиникають й в тихийвипадках, коли зміну лишеоднієїознаки (>наприклад,дзвінкості)перетворює один звук взовсіміншій (>наприклад, “буд” в “т”, “із” в “з”) й колидитина виннарозрізнитипотрібну фонему,відокремившиїї відблизької позвучанню.

>Усімцимдитинаопановує легко,інодітакіпомилки, як “>типлята”замість “>курчата”,говорять прозалишковітруднощі, щозустрічаються вційзадачі.

>Набагатобільшітруднощіпов’язані ззавданнямдиференціюватизбігприголосних йрозрізнитиокреміелементи, щовходять ускладнізвуковікомплекси. Педагоги добрознають, щоця завданнявимагаєособливої роботи, йучень, щопровчивсякількамісяців,нерідкопродовжуєлише іздуже великимитруднощамивиділятиокремі звуки із такихсполучень якксш (зшексна),спр (>зісправляти) й т.п.

У кожномуразі,ця роботазі звуковогоаналізу іуточненнязвуківєдругоюістотноюумовою дляпроцесу листи, бо лишеціфонеми,абстраговані відвипадковихзвучань йвиділені ззагального комплексузвуків, щоскладають слово йможуть статі предметомподальшогозапису.

>Звуковийаналіз слова,виділення окремихзвучань йперетвореннязвуковихваріантів учіткіфонемиєпершимнеобхідним звуком дляздійснення складногопроцесу листи.

Напочатковихетапахрозвиткунавичок листизазначеніпроцесипротікаютьцілкомусвідомлено, наподальшихетапах смердотімайжеперестаютьусвідомлюватися йздійснюютьсяавтоматизовано.

Зазвуковиманалізом,необхідним упроцесі листи,завждивипливаєдругийетап:виділенняфонеми чиїхніхкомплексівповинні бутипереведені взоровуграфічну схему. Кожна фонема винна бути переведена увідповідну букву, що й винна бутинадалі написана.Якщопопереднійзвуковийаналіз був провадженьдоситьчітко, топерешифровказвуківмови вбукви (чи, якговорятьлінгвісти, – фонем уграфеми) невикликаєособливихтруднощів.Навчання листипоказує, що йця ланканавичкизасвоюється легко, йлише врідкихвипадкахучителеві припадатиприсвячуватийому спе-ціальну роботу.Тількизмішуваннянакресленнярідкозустрічаються літер йще один дефект,відомий улітературі подім’ям “>дзеркального листи”,указує, щоутримання впам’ятіпотрібноїграфеми незавждиє вибачимо й щопсихологіязавжди виннавраховуватиможливіутруднення як узапам’ятовуванніпотрібноїбукви, то й вїїграфічномунакресленні.

>Досвідченівчителізнають, щодітипершихкласівнерідкозмішуютьписьмове “Є” із “3”, чи “б”

Схожі реферати:

Навігація