Реферати українською » Педагогика » Екологічне виховання при формуванні сучасности знань про проблему пестицидів в Україні


Реферат Екологічне виховання при формуванні сучасности знань про проблему пестицидів в Україні

йвиваженевикористанняміжпредметнихзв’язків,усебічневрахуванняможливостейкожноїдисципліни, щовивчається,зокреманалежним чиноморганізована системапізнавальноїдіяльності упроцесісамостійної роботи.

 

2.8Позашкільнаекологічнаосвіта тавиховання

>Позашкільнаекологічнаосвіта тавиховання, якінтегральна форма ">екологізації"навчально-виховногопроцесу,спрямована на забезпечення потребособистості утворчійсамореалізації,поглиблення йрозширенняшкільного базовогорівняекологічноїосвіти;підготовку доактивноїпрофесійної тагромадськоїдіяльності.

>Воназдійснюється всімапозашкільниминавчально-виховнимизакладами,творчимимолодіжнимиоб'єднаннями замісцемпроживання, напідприємствах -недержавнимимолодіжними тадитячимиосередками впозаурочний годину.Позакласніекологічні заходь, щопроводяться вшколі,повинні бутиузгоджені ізрозкладомнавчальних зайняти, планомвиховної роботи вшколі тапроводитися вполі,лісі, парку чи нашкільнійділянці.

>Завдання їхні:

·виховання потребспілкування ізприродою йбезпосередня доля вїїохороні;

· організаціязмістовногоекологічно грамотногодозвілля вприроді;

·підтримкаюнихталантів йобдарувань дляформуваннятворчої танауковоїеліти угалузіохоронидовкілля,стимулюваннятворчогосамовдосконаленнядітей таучнівськоїмолоді шляхомпроведенняолімпіад,конкурсів,фестивалів таінших формпозакласної роботи [3].

>Формуванняекологічногосвітоглядулюдинизабезпечуєгармонійнепоєднанняшкільної тапозашкільноїосвіти.Інколипозашкільнаосвітамаєперевагу наднавчанням укласі,оскільки вон не обмеженаакадемічнимигодинами,даєзмогузастосуватиздобутізнання,набутівміння йнавички упрактичнійдіяльності ізохоронинавколишньогосередовища [19].

>Важливо, щорозширюютьсябезпосередніконтактиучнів зприродою, й смердотімаютьзмогупобачитирезультатисвоєї роботи.Доцільноорганізованеспілкуванняшколярів зприродою,спостереження занаслідкамидіяльностілюдини, щовпливає нанеї, та особіста доляшколярів увсебічнійприродоохороннійроботісприяютьформуваннюгуманістичнихякостейособистості.

>Позашкільнаосвітаекологізована болееповніше, ніжшкільна.Адже тутєзмога податіекологічнуінформацію широким коломзасобів та форм.Під годинунавчання укласі та призастосуванніінтеграційного методуекологізаціївчительобмеженийнеобхідністюрозповістиучням впершучергуосновнийматеріал уроку, апотімекспериментувати ізекологічноюінформацією. Упозашкільнійосвіті педагог необмеженийжорсткоюпрограмою ймаєзмогупланувати свою діяльність таким чином,щоб булизастосованірізнізасобиподачіекологічноїінформації. Томуекологізаціяпозашкільноїосвіти проходити болееінтенсивно, ніжнавчання укласі.

>Розглядпозашкільноїекологічноїосвітислідрозпочати із найпоширенішої танайпростішоїформипозакласноїгодини.Останнім годиноюдуже великаувагаприділяєтьсяекологічноїтематиці цого заходженню.Класнийкерівник,вихователь,вчительпроводять здітьмибесіди ізохоронинавколишньогосередовища.Окрімбесід напозакласнійгодинізастосовуються ііншіметодиекологічноїосвіти:дидактичніігри,літературно-екологічні свята,морально-естетичніігри тощо.

>Середдидактичнихігор, щозастосовуються внавчально-виховномупроцесі,переважаютьекологічнікросворди,чайнворди,вікторини.Слідвідмітити, що велика частка урозробцідидактичнихігорналежитьвітчизнянимученим та педагогам.

>Розроблені й болеескладніігри. як приклад, можнавідмітитиекологічнугру “>Відходи”.Вонацікава тім, щоспонукаєзамислитися над промовами, котріоточують насщодня, по-новомуоцінитинаслідкивласноїдіяльності внавколишньому світі. Граскладається іздекількохчастин.Під годинупершої —коженгравецьскладає список промов одноразовоговикористання.Наприклад,консервнібляшанки,пластиковіпляшки таінше. Удругійчастинігриучніпідбирають доодноразових промов їхньогобагаторазових “>двійників”. На цьомуетапідітизнайомляться із проблемамисміттєзвалищ,засобами повторноговикористання старих промов.

Длятретьоїчастинигрипотрібнасинтетичнашкарпетка. Донеїкладуть двавидивідходів: тих, щорозкладаються й тих, що нерозкладаються.Закопуютьшкарпетку надекількамісяців (>наприклад,літніканікули). Апотімвідкопують йроблятьвідповіднівисновки [12].

>Розроблені й багатоіншихігор. Це — “Я — Земля”, котра дозволитивідчути собірослиною,твариною,річкою, щовисихає тощо. Гра “>Хто я?”відкриває передучнемреальну картину йогоучасті ужиттіоточуючогосередовища.

>Окремоюланкоюпозакласних часів ізекології можнаназватилітературно-екологічні свята,морально-естетичні заходь, щовиховуютьлюбов доприроди,вчатьцінити внійпрекрасне.Такі заходьзавждипов’язані ззастосуваннямліричноїмузики,поетичнихтворів,пейзажів тощо [5].

>Говорячи пропозашкільнуекологічнуосвіту,слідприділитиувагушкільнимгурткам тасекціям.Одне ізпровідних місць тутпосідаютьтуристично-краєзнавчігуртки.Довкілля,постачаючибагатющийматеріал,єпотужнимзасобомвихованняекологічної культури йграмотностіучнівськоїмолоді.

>Однією із форм роботи ушкільнихгурткахєекологічна стібка.Вонаілюструєпевніприродоохоронніпроблеми чидопомагаєвивчитиокреміугрупуваннярослин йтварин.Такізасобиподачіекологічноїінформаціїзастосовуються над Україні, а й за кордоном [28].Деякіекологічні штрихидіютьпротягом року (>наприклад, “>Біологіякопитнихтварин”),деякі —лише впевнімісяці року (>наприклад, “>Голосиптахів”).Екскурсії із таких стьобанням усупроводідосвідченихфахівцівмаютьнадзвичайноважливезначення уформуванніекологічноїсвідомостішколярів методамипозашкільноїосвіти [15].

>Застосуванняметодівзв’язкупозашкільноїосвіти ізнавчанням укласі широкопрактикується нашкільнихділянках. Тут можна провестидослідмайже ізбудь-якоїекологічної тими,починаючи ізвивченнявпливуфакторівсередовища таекологічних законів йзакінчуючистворенням йвивченнямпопуляцій,біоценозів таекосистем.Також тут можна провестиексперимент ізпитаньприкладноїекології.Розробленірізніваріантиструктуришкільнихділянок,плани-конспекти зайняти ними.Робота нашкільнихділянкахможеносити якзагальнонауковий характер, то йможе бутиприсвячена проблемамданогорегіону. якрізновидшкільноїдільниціможе бутишкільнийметеорологічниймайданчик чи оранжерея читеплиця, дегурткиюнихекологівтакожпроводять своїпозашкільнізаняття [16].

Допозашкільних формекологічноїосвітивідносятьсяеколого-натуралістичніцентри (>ЕНЦ) тастанціїюнихтуристів (>СЮН), котрітрадиційнопосідаютьчільнемісцесередсоціальнихінститутівосвіти івихованняпідростаючогопокоління .

Одним з центральнихзавданьЕНЦ таСЮНєформування національноїекологічноїсвідомості [14].Щобдосягтипоставленої мети,ціорганізаціїкористуютьсябагатьма методами роботи.Створюютьсясистеми роботи ізобдарованимидітьми,впроваджуютьсясемінари танауково-практичніконференції.Створюютьсярізнілабораторії.

>ОкрімЕНЦ таСЮН в сферіпозашкільноїекологічноїосвітидіютьтакожбудинкидитячої таюнацької творчости,центри туризму такраєзнавства,центридовкілля,дитячіоздоровчітабори.

>Дитячіоздоровчітаборизалишаютьсянайбільшрозповсюдженим типомустанов дляорганізаціївідпочинкудітей,відіграютьзначну роль уформуванніекологічної культурипідлітків.Всітаборизнаходяться вчудовихприроднихкуточках, як правило,екологічночистих зонах.

>Останнім годиноюзміст життя втаборі все болеезаповнюєтьсяекологічноюпроблематикою,адже воназрозуміла йблизькадітям,дорослим, а доля вконкретнійприродоохороннійдіяльностідозволяєкожномупідліткувідчути своюкористь.

>Останнім годиною, уперіод державного та духовноговідродження Українизародився рухучнівськоїмолоді зазбереження іпримноженнятрадицій,звичаїв,обрядів народу ”Моя земля землямоїхбатьків”.Заразцей рухнабираєсили, й у його рамках проводитисяекологічнаекспедиція “>Краса йбіль України” [14].

>Основноюметоюекспедиціїєвиховання вучнівськоїмолодізасобами туризму йкраєзнавствадбайливогоставлення доприродирідного краю.Учасникиекспедиціївивчаютьісторіюприродокористування,взаємовідношеньлюдини ізнавколишнімсередовищем.Молодьнавчаєтьсяекологічнійграмотності,вивчаєнегативнийвпливпорушеньекологічного балансу на живу природу.Юнінауковціведутьдослідницьку роботу внаціональних парках,заповідниках, заказниках,лісництвах.

>Учасникиекспедиції,виявляючивипадки брутальногоставлення добагатств землі,спрямовують свою роботу на Повернення життявсього природногонадбаннярідного краю.Учніберуть доля вочищенні таблагоустроїзанедбанихджерел,струмків,малихрічок,лісів,проводять роботу повисадженнюдеревполезахиснихсмуг,рекультиваціївикористаних земель,можливомувідновленню окремихвидівфлори йфауни,відтворюютьтипові укра-їнськіландшафти,створюютьекологічнікарти свого села,міста, району [14].

>Звісно,це не усіформипозашкільноїосвіти.Відразуслідвідмітитипевнуступіньїїекологізації.Вжезробленазмістовна робота у цьому напрямі,застосованірізнізасоби таформиекологізаціїпозашкільноїосвіти.

Алітребавідмітити, що не усіучніотримуютьекологічнуінформацію уповномуобсязі. Тутзявляється проблемафрагментарністьекологічних знань. Удеякихвипадках вонзумовленащеневірною ймалоефективноюроботоюпозакласнихзакладів.Нажаль часто воназводиться довивозудітей ізміста навідпочинок. І понадувагиприділяєтьсяромантицінаметового татабірного життя, а чи не проблемамекології.

>Ще одне питанняповязана ізвідсутністюфінансування.Саме томушкільнідільниці часто вже немаютьзмогипрацювати протягом усьогопотужність, аеколого-туристичнігурткивлаштовують своїекспедиціївідноснорідко.Аджефінансуванняцихзаходівберуть у собі батькишколярів.Маємісце проблемавідірваностіпрограмдіяльностіпозашкільнихзакладівекологічноїосвіти зпрограмамишкільнихпредметів.

>Ці та багатоінших проблемекологізаціїпозашкільноїосвітислідвирішитисучасним тамайбутнімвченим.


>3.Розробкаметодичнихматеріалів длявпровадження унавчальний процесЗНЗвідомостей пропестициди

3.1Актуальністьпроблемипестицидів

На територїнашої державиекологічна кризувиниклаще ізсередини 80-х рр. XX ст.Самецей годинуумовно можнавважатипочаткомбезконтрольногоперіодуексплуатаціїприроди, аотже, йїїзабруднення.Щорічно уприроднийкругообігвводилосяблизько 1,5 млрд. тоннпервинноїсировини [26]. Це травень ж 30 тонн на шкірного громадянина України. Урезультаті цогообсягнакопиченихвідходів віддобувної,енергетичної,металургійної тадеякихіншихгалузейпромисловостістановить вжеблизько 15 млрд. тонн.Набагато понад їхнього потрапило у воду таповітря, котрієпервинноюосновою життя. Причина цого –відсутністьприродоохороннихінституцій тазастарілітехнології. Надодаток – в Українінайбільша у світірозораність земель,безконтрольневикористаннявеликоїкількостіпестицидів,двітретини якімаютьчіткиймутагеннийефект. Іце за умів, колиблизько 40% всіхсільськогосподарськихугідьмаютьслабкуздатність досамоочищення,тобтосприяютьнакопиченнюотруйнихречо вин ужиттєвоважливомушаріорногоґрунту.

>Взявши уприроди 100одиницьречовини,людствовикористовує 3–4, а 96одиницьпотрапляє увідходи. Урозрахунку на шкірногомешканцяіндустріально-розвинутихкраїн,щорічнодобуваєтьсяблизько 30 тоннприроднихресурсів, із нихлише 1–1,5%набираєформи продукту, щоспоживається, арештапотрапляє увідходи.

У світіблизько 25 млн.сільськогосподарськихробітниківщорокуотруюються пестицидами.Безпосереднійвплив їхні налюдинуполягає вураженні тазмініфункційпечінки,захворюванняхцентральноїнервової,серцево-судинної тадихальної систем.Пестициди негативновпливають нарепродуктивнуфункціюлюдини [13].

>Дужеуразливі до діїпестицидівдіти.Споживаючипродукти ззалишкамипестицидів тазабрудненупитну воду,дитячийорганізмзазнає структур нихзмін систем та окремихорганів.Накопиченняпестицидів ворганізміпризводить допоявирізноманітнихзахворювань,включаючионкологічні.

>Пестициди –синтетичніхімічніречовини –використовуються вусьому світіпротягомостанніхдесятиліть у тому,щобполегшитидогляд запосівами тасприятипідвищеннюврожайності культур. Безвикористанняцихречовинважкоуявитисобісільськегосподарство ХХстоліття.Виробництвопестицидівстворилоокремумогутнюгалузьпромисловості. Алі смердоті принеслилюдству не лишекористь.Одне іззастережень – “>Небезпечно для життя!”, “>Небезпечно!”, “>Обережно!” –завждиприсутнє наетикетціпестицидів. А із годиноювиявилось, щопестицидивлучають ввстановлені їмцілі. На всіхстадіяхвиробництва,транспортування,зберігання таутилізаціїпестицидизабруднюютьнавколишнєсередовище.Вонипроникають уводойми, денакопичуються урибі та віншихводнихорганізмах.Річки тадощіпереносятьпестициди вінші реґіони, де смердотіотруюютьґрунти,джерелапитної води, моря,вбиваютьрослин йтварин.Людиназавершує циклотруєння,страждаючи відсвоїхневиваженихдій.Зараз на землі незалишилосякуточка,незабрудненого пестицидами.Рівеньзабруднення 65 %сільськогосподарськихугідькраїнЗахідноїЄвропиперевищивдопустимінорми.Щорічносвітовапромисловістьскидає врічки понад 160 куб. мшкідливихстоків,щорічно вґрунтилюдством вноситися 500 млн. тоннмінеральнихдобрив йблизько 4 млн. тоннпестицидів.

3груднявідзначаєтьсяМіжнародний деньборотьби із пестицидами -саме цого дні, у 1984 р. напестицидномузаводі вБхопалі (>Індія)сталася катастрофа. Заданими ВООЗ,щорічно в світіреєструєтьсяблизько 2 млн.отруєнь пестицидами,переважно прироботі із ними.Найбільша їхньогокількістьзафіксована вкраїнах, щорозвиваються [29].

Доорганізмулюдинипестицидипотрапляють черезшкіру,дихальнішляхи чишлунково-кишковий тракт; прибезпосереднійроботі із пестицидами чи черезїжу.Пестицидиможутьміститися над продуктахрослинногопоходження, а й умолочній там’яснійпродукції, бо ворганізмахсільськогосподарськихтваринзалишаютьсяпестициди, що булиприсутні укормі. разом ізталими,дощовими таґрунтовими водамиціречовини увеликійкількостіпотрапляють доводойм. Заданимиминулорічногодослідженняякостідніпровської води,пестицидиприсутні в всіх видахриб,причомурівеньтоксичнихречовин ворганізмахрічковихжителівзначновищий, ніж усамійводі [8,9].

Таким чином, влюдськомуорганізміопиняєтьсязначнакількістьшкідливихречовин, щомаютьвластивістьнакопичуватись івикликатирізноманітніхронічнізахворюванняшлунково-кишкового тракту чинервовоїсистеми, атакождерматити тарозладдихання.Деякіпестицидиздатніпередаватися із молокомматері.Наприклад ДДТ,який хоч йзаборонений тепер убагатьохкраїнах,міститься “>всередині” шкірного жителяпланети,успадкований відпопередньогопокоління.

>Найнебезпечнішіпестициди належати до класухлорорганічних, котрівідрізняютьсястійкістю довпливурізнихфакторівдовкілля (температура,сонячнарадіація,волога тощо) тазростаннямконцентрації внаступнихланкахбіологічноголанцюга.Більша їхнічастинарозкладається врослинах,ґрунті,водіпротягом одногомісяця.

>Самепестицидивважаютьсяголовною причиною «>тихоїкатастрофи» – такексперти ООНохарактеризували станґрунтів вЄвропі.Ґрунтиєнайціннішимсільськогосподарським ресурсом, від стануякогозалежитьврожайність культур.Саме смердотідаютьмайже 90%їжі для таких людей татварин. Українськічорноземи, котрі, зарізнимиданими,складаютьприблизно 30%світового запасучорноземів, узвіті Агентства ООН ззахистунавколишньогосередовищаотрималидоситьпогануоцінку –ерозієювраженомайже 41% із них.Головною причиною такого станувважаєтьсясамевикористанняпестицидів.Ідеяхімізації, “>зеленоїреволюції”, в Українірозвинуласьнаприкінці 50-х – на початку 60-х рр. як гарантотриманнябільшихврожаїв. Однак, заоцінкамиспеціалістів,це нелишезнизилоякістьхарчовихпродуктів, а іпризвело дозбідненняґрунту,який более ніж наполовинускладається ізживихорганізмів. ЗаданимиІнститутуагроекології табіотехнології УААН, 10 із 30 млн. га, що належатисільськомугосподарству України,необхідновиводити ізвикористання,реабілітувати [18].

На думкуекологів,найактуальнішою із “>пестицидних” проблем для Україниєзабрудненнядовкілляхімікатами, щозберігаються на яких складах, котріінодінавіть немаютьвласників. На територїнашої держави тепернакопичено, зарізнимиданими, від 21 до 32 тис. тонннепридатнихпестицидів.Серед нихє і тих, щовходять в такзвану “>брудну дюжину”хімікатів,заборонених длявикористання (чипризначених дляобмеженоговикористання) в 127країнах світу, котрі 2001-го р.підписалиСтокгольмськуконвенцію ООНзістійкихзабруднювачів [25].

>Доведено, щоречовини із “>брудноїдюжини”здатнівикликати рак таприродженідефекти люди йтварин.Вонидесятиріччямизберігаються вприроді інакопичуються вжировихтканинах.Стійкіорганічнізабруднювачірозносяться посвітовіповітряними іокеанськимитечіями, смердотівиявленінавіть ворганізмахпінгвінів йведмедів Антарктики.Хлорорганічніпоєднання (ДДТ до тогочислі) булизнайдені втканинахчорноморськихдельфінів, й втакійкількості, щоЧорне мореможеотриматипершість завмістхлорорганіки.Саме ізвпливомстійкихзабруднювачіввченіпов'язуютьнизькийрівеньвиживанняяєць йскрученідзьоби уптахів,деформованікінцівки уссавців,порушеннярепродуктивноїсистеми тарозвитку.Деякі із нихвважаютьсягормональноактивнимисполуками йвносятьбезлад вендокринну таімуннусистеми,діюіншихпов'язують ззатримкоюрозумовогорозвитку.

>Значне табезконтрольневикористанняпестициднихпрепаратів як всільськомугосподарстві, то й наприсадибнихділянкахпотребуєпоінформованостіширокоїгромадськості не лише про їхньогорезультативність, а і пронегативнінаслідки їхньогонераціональногозастосування танедотриманнявідповідних нормвикористання,неправильноїутилізації,впливу наорганізмлюдинизалишковихкількостейпестицидів.Інформація, якоїнадаютьрекламнізасоби, незавждиоб’єктивна йнедостатня длязваженоговиборупрепаратів. Тому рольосвіти, просвіти тапоінформованості населеннящодонаслідківвикористанняпестициднихпрепаратівєважливою увирішенніпроблемипестицидів.

3.2.Аналізшкільнихпідручників ізхімії для 10-11класівзагальноосвітніхнавчальнихзакладівщодовисвітленняпроблемипестицидів тастійкихорганічнихзабруднювачів (>СОЗ)

1.Домбровський А.В.,ЛукашоваН.І., ЛукашовС.М.Хімія 10-11:Органічнахімія:Підручник для 10-11 кл.серед.загальноосв. шк. – До.:Освіта, 1998. – 192с.[7]

Урозділі 4Ароматичнівуглеводні втемі:Бензен.Хімічнівластивості наводитисяреакціявзаємодіїбензену із хлором занаявностікаталізатораAlCl3 ізутвореннямгексахлоробензену З6М6 + 6Cl2 З6>Cl6 +6HCl

>Вказуютьсязастосуваннягексахлоробензену дляпротруюваннянасінняпшениці й житапротисажки, аконсервуваннядеревини.

Уційтемі наводитисяреакціяприєднанняхлору приосвітленні такаталізаторі ізутвореннямгексахлороциклогексану (>гексахлорану) йзастосовання якзасоби длязнищеннякомах.

УтеміБензен.Хімічнівластивості.розглядаєтьсязастосування бензину й наводитисяпоняття пропестициди, їхнікласифікацію наінсектициди,фунгіциди,гербіциди.Зазначаєтьсяшкідливийвпливнераціональноговикористанняпестицидів,новіспособиборотьбизішкідниками:застосуваннябіологічногозахистурослин, атакож правила тавимогищодопестицидів.

>Висновок:відсутнідані про ті, щогесахлоробензен тагексахлоран належати достійкихорганічнихзабруднювачів згідноСтокгольмськоїконвенції, й насьогодні їхньоговиробництво,застосування,експорт таімпортзаборонені вбільшостікраїн світу до тогочислі в Україні.

2.Буринська М.М., Величко Л. П.Хімія, 10 кл.:Підручник длясеред.загальноосв. шк. –Київ;Ірпінь: ЗТФ Перун, 1998. – 176 з. [4]

УтеміПоняття прохімічнізасобизахистурослин. наводитисявизначення:пестициди ( від латів.pestis – зараза,caedo – убиваю), атакожзастосування окремихпестицидів:гексахлорану –протибавовниковогодовгоносика,гексахлоробензену – дляпротруюваннянасіннязернових культур передпосівом, 2,4-Д – длязнищеннябур'янів упосівахзернових.

>Описуєтьсянегативнийвпливпестицидів нанавколишнєсередовище,вказуютьсявимоги доякостіпестицидів, правилазастосування, щозатвердженодержавнимиустановами.

>Висновок:відсутняінформація простійкіорганічнізабруднювачі та їхньогопредставники –гексахлоробензен тагексахлоран. Незазначено, що 2,4-Дналежить допестицидів –попередниківутвореннядіоксиноподібнихсполук.

3.РудзитисГ.Е., ФельдманФ.Г. Хімія: Органічна хімія: Підручник для 10 кл. середовищ. шк. – 2-ге вид. – М.: Просвітництво, 1993. – 160 з. [23]

Урозділі 5Ароматичнівуглеводні (арени )надаєтьсяінформація прокласифікаціюпестицидів нагербіциди,фунгіциди,інсектициди.Вказуєтьсязастосуваннягексахлоробутадієну дляборотьби ізфілоксерою,гексахлоробензену дляпротруюваннянасіння передпосівом,гексахлороциклогексану длязнищеннякомах.Міститьсяінформація пронебезпеку длянавколишньогосередовища,необмеженоговикористанняотрутохімікатів,наведенівимоги допестицидів,згадується про правилавикористання.

>Висновок:відсутнівідомості пропестициди, котрі належати достійкихорганічнихзабруднювачів згіднопереліків 2005 – 2006 років, щонаведені вматеріалахСтокгольмськоїконвенції

4. ПопельП.П.,КрикляЛ.С.Хімія 10 кл.підручник, До.:Видавничий центрАкадемія. – 2005 р. – 229 з. [20]

>Висновок: не наводитисяданих пропестициди табудь-якізасобизахистурослин відшкідників.

5. ПопельП.П., СавченкаІ.О.,КрикляЛ.С.Хімія 11 кл.:експериментальнийпідручник длязагальноосвітніхнавчальнихзакладів. – До.:Видавничий центрАкадемія. – 2004. – 229 з. [21]

Урозділі 1Вуглеводні (продовження) втемі:Бензен.Арени.

>Наведеніреакції ізутвореннямгексахлоробензену тагексахлороциклогексану. УтеміГалогенопохіднівуглеводніввказуєтьсязастосуванняцихречовин.Гексахлоробензен йгексахлоранєзасобамипротишкідливихкомах ус/г,сполукитоксичні тавикористовуютьсядедалі менше.

>Висновок:відсутнійвідомості проналежністьдеякихпестицидів, у томучислі,гексахлороциклогексану (>гексахлорану) тагексахлоробензену достійкихорганічнихзабруднювачів (>СОЗ), їхньоговластивості якСОЗ танегативнийвплив надовкілля йздоров’ялюдини.

6.Буринська М.М. Основизагальноїхімії 11клас:Пробнийпідручник длясеред.загальноосв.навч.закладів ізпоглибленимвивченнямхімії. –Київ;Ірпінь: ЗТФ Перун, 1997. – 176с.[2]

Утемі Рольхімії вжиттісуспільствазгадується провикористанняхімічнихречовин взахистірослинпротишкідників.

>Висновок:відомості пропестицидинаведенінедостатньо,відсутнідані про їхньогонегативнихвплив нанавколишнєсередовище талюдину

7.РудзитисГ.Е., ФельдманФ.Г. Хімія 11: Органічна хімія. Основи загальної хімії ( узагальнення знань ): Підручник для 11 кл. середовищ. шк. – М.: Просвітництво, 1992 р. – 160 ст. [23]

>Висновок: немаєінформаціїщодопроблемипестицидів якречовинксенобіотиків.

8. РодіоновП.В. // Хімія № 4 16 – 28 лютого 2007,издателский будинок Перше вересня. [22]

Програмуелективного курсу ізприродничихдисциплін, Якарозрахована дляшколярів 9-го класу.

Метаелективного курсуполягає уформуванніуявлень проважливу рольхімічнихречовин всільськомугосподарстві,активізаціїінтересушколярів довивченняхімії табіології всереднійшколі. Уелективномукурсінаведенітакі тими: 1. яквироститивеличезніовочі; 2. Битва за врожай чи якзахиститирослини; 3.Стимулятори зростанню; 4. Чи легко бути фермером?

Утемі «Битва за врожай чи якзахиститирослини», навивченняякоївідводиться 3 рік,розглядаютьсянаступні запитання:Пестициди:інсектициди,фунгіциди,гербіциди.Поняття пробіоциди.Класифікація йнайважливішіпредставникипестицидів.Запобіжні заходь привикористанніпестицидів.Норми взастосуванні.Впливпестицидів нафізіологічніпроцеси вживихорганізмах.

>Під годинурозгляду тимипропонуєтьсядемонстраціїколекціїпестицидів,таблиці ізхімічними формуламидеякихзасобівзахистурослин, атакожвиконаннялабораторної роботи:Визначення ">хімікату"хімічним методом”.

>Висновок:елективний курссприятимеформуванню знань пропестициди атакож їхнівплив нафізіологічніпроцесиживихорганізмах.Доцільно запровадитиінформацію проналежністьдеякихпестицидів достійкихорганічнихзабруднювачів (>СОЗ) таСтокгольмськуконвенцію проСОЗ.


3.3 >Методична >розробка >конференції із проблем >хімічної >безпеки«Пестициди: школа чи >користь?»

 

>Конференція на задану тему: >Пестициди: школа чикористь?

Метапроведення: >сприятипоінформованостіучнів 10-11класів,щодосучасного станупроблемипестицидів в Україні.

ПЛАН

1.Пестициди (>хімік).

2.Хімічнізасобизахистурослин (агроном).

3.Впливпестицидів нанавколишнєсередовище (>еколог).

4.Людина йпестициди (>лікар).

5.Пестициди продуктихарчування (технолог).

6.Біологічніметодиборотьбизішкідникамисільськогогосподарства (>біотехнолог).

7. сучасний станвиробництва йзастосуванняпестицидів вагропромисловомукомплексі в Україні (агроном).

8. Проблеманакопиченихнепридатних йзаборонених довживанняпестицидів (>еколог).

>Хідконференції

>Ведучий:

Попідрахункахфахівцівщорічно відтретини дополовинисвітовихзапасівпровізіїз’їдають чипошкоджуютькомахи,цвілеві грибки,гризуни, птахи ііншішкідники, котрізнищуютьврожай і уполі, й при йогозборі,завантаженні,транспортуванні ізберіганні. Увипадкууспішноїборотьби ізкомахами іхворобами, котрівражаютьзернові культури,щорічне збільшенняврожаюсклало бблизько 200 млн. тонн зерна, щовистачило б дляпрожиття 1 млрд. людей.

Алі давайтеоб’єктивнорозглянемоситуаціювикористанняпестицидів.Звернемоувагу не так накористь, але й і нашкідливістьпестицидів.

>Надаємо словохіміку,який коротко намнагадає, щотакепестициди, до якікласівречовин смердотівідносяться.

>Хімік:

>Пестицидивідносяться дорізнихкласіворганічних йнеорганічнихсполук.Більшість з нихорганічніречовини, котріотримуютьсинтетичним шляхом:хлорорганічнісполуки,фосфорорганічнісполуки,похіднікарбаматів,похідніхлорфеноксикислот.

>Ведучий:

Давайте более детальнодізнаємося, девикористовуютьпестициди. Словонадається агроному.

Агроном:

>Пестициди –цехімічніречовини, котрівикористовують дляборотьбизішкідниками тахворобамирослин,бур’янами,шкідниками зерна йзернопродуктів,деревини,виробів ізбавовни,шерсті,шкіри, ізекзопаразитамидомашніхтварин, атакож ізпереносникаминебезпечниххвороблюдини татварин. Допестицидіввідносятьсядефоліанти тадисиканти, котріполегшуютьмеханізованийзбірврожайних культур,регулятори зростаннюрослин, добавки дофарбпротиобростанняморських суден.

Насьогодні в світіналічується більше, ніж 1500хімічнихречовин, щовикористовуються вякостіпестицидів. У Україніблизько 220 із нихзастосовують якдіючіречовини длявиробництвахімічнихзасобівзахистурослин.

Запризначеннямпестицидиподіляють надекілька груп: Дляборотьби ізбур’янами –гербіциди, ізгризунами –родентициди, ізкомахами –інсектициди, ззбудникамигрибковиххвороб –фунгіциди,бактеріями –бактерициди, ізкліщами –акріциди, ізхробаками –нематоциди, ізмолюсками –молюскоциди.

За способомпроникнення ворганізмшкідниківрозрізняють:шлункові,контактні,фумігантні (пестицид вгазоподібномустані) й системніпестициди.

Узалежності відшвидкостірозкладу вґрунтіпестицидиподіляють на 6 груп:

· ізперіодомрозкладу понад 18місяців (>хлорорганічніречовини,сполуки селен);

· ізперіодомрозкладублизько 18місяців (>триазиновігербіциди,піклорам,діурон);

· ізперіодомрозкладублизько 12місяців (>похіднігалоїдбензойних кислот,деякіаміди кислот);

· ізперіодомрозкладу до 6місяців (>нітрили кислот,похідніарилоксиоцтових кислот, тефлон,нітрофеноли);

· ізперіодомрозкладу до 3місяців (>похідніарилкарбамінових,алкілкарбамінових кислот,деякіпохіднісечовини тагетероциклічнісполуки);

· ізперіодомрозкладу менше 3місяців (>органічнісполуки фосфору).

Усільськомугосподарствівикористовуютьпестициди, щорозкладаються завегетаційнийперіод, нааеродромах й вборотьбі іззаростаннямдоріг – ізбільшоютривалістю дії.

Широкевикористанняпестицидівпов’язане із їхньоговисокоюекономічноюефективністю.Наприклад,щоб одна людинапрополола 1 гацукровогобуряка,їйпотрібно 20робочихднів, тоді яквикористаннясучаснихгербіцидіввирішуєцю проблему за 30-40хв.

>Ведучий:

>Який жвпливпестицидів нанавколишнєсередовище? Словонадаєтьсяекологу.

>Еколог:

>Систематичневикористанняпестицидів, особливо великікількостях,призводить дозабрудненнянавколишньогосередовища,знищеннякориснихкомах,птахів,риб,тварин, донакопиченняпестицидів у продуктаххарчування таотруєння людей.

>Потрапивши вґрунтпестицидирозчиняються вґрунтовійводі йпереносяться вній вниз попрофілю.Тривалізнаходженняпестицидів уґрунті , як ми ужезнаємо,різна йзалежить від їхнього складу.Стійкісполукиможутьзберігатися до 10 років й понад.

>Перемішуючись ізприродними водами йповітрянимимасамистійкіпестицидипоширюються навеликі територї.Наприклад: ДДТ (>дихлордифенілтрихлоретан)відкривхімік Пауль Мюллер у 1938році. Через 10 роківвінотримав зацевідкриттяНобелівськупремію вобластімедицини табіології.

ДДТзастосовували всільськомугосподарстві; под годинуДругоїсвітовоївійни ДДТвикористовувалипротивошей, що переносилисипний тиф;протималярійного комара вІталії.Завдяки ДДТвдалосязберегти життямільйонам людей,саме за свої заслуги МюллерпоправуотримавНобелівськупремію. Алізгодом, 20–30 років тому,виявилися йнегативніекологічнінаслідкинепродуманоговикористання ДДТ.

>З’ясувалося, щовплив ДДТ насередовищегеографічнозначноширше,чимтериторія йогобезпосередньоговикористаннявнаслідокциркуляції ДДТ зґрунтів в воду йповітря, зповітря в воду й т.д.,перенесенняповітряних мас таокеанічнихтечій. Таким чином, насьогоднізабрудненняцимінсектицидомприйняломасштабний характер, ДДТзнайшлинавіть вАнтарктиді.

ДДТнакопичується вхарчовихланцюгах: ізкожноюланкоюкількість ДДТзбільшується –цеефектбіологічногопідсилення.Такожпотрібнонаголосити, щоосновнабільшістьпестицидівзастарілі, смердотізберігаються всільськогосподарськихгосподарствах в західних областяхнашої країни. Цестановитьвеликунебезпеку як длялюдини, то й длянавколишньогосередовища.

>Ведучий:

Провпливпестицидів налюдину насознайомитьлікар.

>Лікар:

>Пестицидивважаютьсянайбільшвагомим чинником,який негативновпливає надовкілля таздоров'ялюдини впроцесі роботи із ними.Потрапляючи доорганізмів людей йтварин, смердотіспричиняютьрізноманітніхронічнізахворюванняшлунково-кишкового тракту, особливопечінки танирок,нервовоїсис тими (аж довиникненняпаралічів),дерматити,розладидихання,гормональні таендокринніпорушення.Особливонебезпечнимвважаєтьсявпливпестицидів нарепродуктивну систему.Вониздатніспричинитипорушеннявагітності,імпотенцію табезпліддя.

>Сільськогосподарськасировина тахарчовіпродуктизабруднюютьсяпестицидамипрямим шляхом — под годинуобробкисільськогосподарських культур,тварин йптиці тощо. Доорганізмулюдинипестицидипотрапляють разом з росли нами,м'ясом, молокомтварин, якігодувалирослинами, щомістилизалишкипестицидів,рибою.Пестициди ізгрудним молокомжінкиможутьпотрапляти доорганізмунемовляти.

>Атразин.Сексуальна революція у жаб

>Атразин –це один згербіцидів,який широковикористовується з полівбагатьохкраїн світу із 1956 р.Цяхімічнасполуканалежить до класутриазиновихгербіцидів.

>Ще 2001-го р.екологи заявили, що згідно ізїхнімивисновками,атразин не лишезабруднюєнавколишнєсередовище, але й іпідвищуєрівеньагресивностілюдини.

У 2001 р. уФранції було бприпиненевикористаннятриазиновихпестицидів, у томучислі іатразину, тазапровадженоповнузаборону на їхньоговикористання із 2003 р. Причина –вмістзалишківтриазинів у 50% пробповерхневих йґрунтових вод (при цьому граничноприпустиміконцентраціїпестицидів уводі було бперевищено практично у всіхрегіонахФранції).

>Експериментикаліфорнійськихвчених на жабах довели, щоатразинпризводить доперетвореннячоловічого гормону нажіночий. Усамців жаб при цьому стати, авиростаютьжіночістатевіоргани.Ніякихданих про ті, щоатразин таким самим чиномможевпливати налюдину,опубліковано не було б. Аліінформація провпливатразину на жабдаєпідставиприпускати йогонегативнийвплив наздоров'ялюдини.

>Існує рядкласифікаційпестицидів заокремимипоказниками їхньогонебезпечності. Заступенемтоксичної діїпестицидиподіляються нависокотоксичні,середньотоксичні імалотоксичні.

>Наразі в Українідієгігієнічнакласифікаціяпестицидів, котраоб'єднує 21показникнебезпеки тавраховуєвиявлені векспериментах натваринахканцерогеннівластивостіпрепаратів йданіепідеміологічнихдосліджень.Згідно ізцієюкласифікацією,пестицидиподіляються начотирикласи.

>Провідниминауковимиустановамитоксиколого-гігієнічногопрофілю Українирозробленоновузагальнутоксиколого-гігієнічнукласифікацію пестицидів.Вонабазується наконцепціїпопереджувальногосанітарногонагляду та носитирегламентаційний характер.Головним принципомцієїкласифікаціїєсистематизація тарозподілпестицидів закласаминебезпеки наосновіоцінокризиківїхньоїрепродуктивноїтоксичності.

>Згідно ізцієюкласифікацією,найбільштоксичні длярепродуктивноїфункціїпестицидивіднесено до Першого класунебезпеки.Вони неповиннівикористовуватися всільськомугосподарстві.Препарати іншого класуможутьобмеженовикористовуватися за умівсуворогодотриманнярегламентіввикористання.Пестицидитретього та четвертогокласівнебезпечностідозволяєтьсявикористовувати увідповідності довстановленихгігієнічнихрегламентів тасанітарних норм.

>Значначастинапестицидів (>приблизно 67%), котрівикористовують в Україні,здат аніздійснюватинегативнийвплив нарепродуктивнуфункцію людей.

>Особливугрупунайбільштоксичних танебезпечнихпестицидів,забороне них довикористання вбільшостікраїн світу, у томучислі в Україні,створюютьдев'ятьпестицидів, що належати доперелікустійкихорганічнихзабруднювачів (>СОЗ)Стокгольмськоїконвенції проСОЗ:дихлордифеніл-трихлоретан (ДДТ),діельдрин,альдрин,гептахлор,мірекс,токсафен,ендрин,хлордан,гексахлорбен зол.Вони належати дорізнихкласівхімічнихсполук, але й їхніоб'єднуютьчотиризагальнівластивості:

•високотоксичність;

•стійкість дорозпаду таздатністьзберігатисяпротягомдесятиріч, доки нарозпадуться і неутворятьменшнебезпечних форм;

•здатністьвипаровуватися тапереноситися навеликівідстані ізповітрям та водою;

•здатністьакумулюватися вжировихтканинах.

>ДеякііншіхлорорганічніпестицидитакожмаютьвластивостіСОЗ.Серед нихліндан (>гамма-гексахлорциклогексан),якийвикористовувався дляборотьби ізрізними видамикомах із початку 50-х років XXстоліття. Цевідноснолеткий йстійкий пестицид, щонакопичується вжировихтканинахлюдини ітварин.Вінможепереміщатися навеликівідстані ізповітрям, водою чиопадами. У зв'язку ізцимивластивостями й із тім, щоліндан широковикористовувався вусьому світіпротягом більше, ніж 50 років, його можназнайти в компонентахдовкіл ля вбудь-якійточціпланети.Лінданвиявлялинавіть у тихиймісцях, девінніко майжевикористовувався,наприклад, вАрктиці, щовказує на йогоперенесенняглобальнимиповітряними потоками.Проведені врізнихкраїнахдослідженнядоводять йглобальнуприсутністьліндану втканинахлюдини.Багатокраїн за боронилизастосуванняліндану, а тихий, де воно тадосідозволене, на уладові тиснуть накористьзапровадженнядодатковихобмежень чипоступовоївідмови відзастосування.Використаннялінданузаборонене й в Україні.

>Перелікпестицидів,заборонених довикористання всільському господарстві, котрі неможуть бутизареєстровані чиперереєстровані в Україні,затвердженийГоловоюУкрдержхімкомісії 1997-гороці (>Додаток).

>Ведучий:

У які ж продуктахвиявленопестициди? Словонадається технологу.

Технолог:

>Дослідженняхарчовихпродуктів назалишкипестицидів, котрі проводилаорганізаціяPesticideAction Network — UK у супермаркетахВеликобританії у 2000-му— 2001роках,свідчать, щонебезпечніречовинимістять 93%апельсинів й 100% чимонів, 43% всіховочів йфруктів, 50% салату, 30% сухихсніданків, 52%картоплі, 78%яблук, 59%бананів, 100% шоколаду.

>Слідзазначити, що вкартоплі було бзнайденоальдикарб (>темік) –високотоксичний пестицид,який було бзаборонено довикористання вколишньому СРСР й в Україні.

>Практично вусьомушоколаді (>кріморганічного) було бзнайденоліндан (>гамма-гексахлорциклогексан),якийвикористовується привирощуваннікакао-бобів.

>Результатидослідженьплодово-овочевоїпродукції в супермаркетахВеликобританії, щопроводилисядержавними

Схожі реферати:

Навігація