Реферати українською » Педагогика » Естетичне виховання особістості


Реферат Естетичне виховання особістості

культуруестетичнихсприймань.Переживаннянесправедливостіпритупляєчутливістьвластивувисокійестетичнійкультурі.Несправедливістьвикликає впідлітка станнервовогозбудження,якийзмінюєтьсяпригніченістю,розслабленістю. У цьомустані людина ненормальносприйматиречі йявища, їхнівідтінки таякості, ненормальномислити.Вона невідчуваєкраси в людях, щооточуютьїї, а чи непрагне докраси й всобі, доідеалулюдяності, добра всвоїйповедінці.

>Справжня красалюдськихвідносин —правдивість — далеко ще незавждибуваєприємною. Часто щоправдагірка,тривожна, внійосуд йнепримиренність до зла. Алінайгіркіша щоправдаутверджує вдушіпрагнення бути хорошим,бо щоправда за самоюприродоюніколи непринижуєлюдськоїгідності.

Духсправедливості вшколіживепередусім воцінцітрудовихзусильдитини йпідлітка.Цізусиллятонкі,трудновловимі, часто вже недаютьнаслідків —глибоких знань,твердихпрактичнихумінь.Розумовапрацяє,зусилляє, арезультатів немає; вчительоцінює лише результат —знання. Утакійоднобокійоцінцідитина йвбачаєвеликунесправедливість.Добитися того,щоброзумовізусиллязавжди давалипозитивнінаслідки, — в цьомуполягаємистецтвонашоїшкільноїгуманності ісправедливості.[8,587]

УвиховнійсистеміВ.О.Сухомлинськийнамагавсястворитигармоніютрьох зрозуміти:Треба,Складно, Чудово.Вихованнякрасою проходитичервоноюниткою через усіформиорганізаціїнавчально-виховногопроцесуПавлиської школи -найважливішісупутники учителів уформуванніморальної йестетичної культури.Краса роботи, красаприроди, красашкільногосередовища -найважливішісупутники учителів уформуванніморальної таестетичноїкультури.[9,348]

Отже,Людина,позбавленапочуття прекрасного,естетичної культури,єнедосконалою, духовнобідною,хоча бякимматеріальнимбагатством вона непрагнулакомпенсуватицейнедолік.

>Естетичневиховання якнеперервний процесмаєздійснюватисяпередусім удіяльності, врізнобічнійсоціальній творчости.Необхідно нелишенавчитикожнулюдинуестетично-почуттєвореагувати наоточуючий світло, але й ізбудити потребу йогоперетворення безнанесенняйомуекологічноїшкоди, згідно ізестетичними нормами іідеалами;постійнопрагнути довисокоїпрофесійноїмайстерності,органічнопоєднуватидуховну йфізичнудосконалість.[5,304]


ІІ.Процесформуванняестетичногодосвідуособистості

 

2.1Складовіестетичноговихованняособистості (культураповедінки,мовлення)

>Будь-якасуспільна діяльність неможеуспішноздійснюватися завідсутностізагальнихетичних нормповедінки,тобто виннеіснуватизагальноприйняте "згоди"щодо того, Якаповедінкаєдопустимою, а котра - ані.

>Деякізагальнінормиповедінкиіснують увигляді законів йнормативів.Інші ж, хоч й незаписані, але й їхнічіткодотримуєтьсябільшістьчленівсуспільства.Сукупністьформальних йнеформальних нормповедінкистановить предмететики.Поведінка, що невідповідаєцим нормам, неєетичною.

>Естетикаповедінкивиражає потребулюдини вкрасіспілкування.Вонатіснопов'язана ізвимогамиморалі, котріназиваютьетикою.Нормиетикипередбачаютьпевний стильповедінки людей, їхнівзаємовідносин.Нормиетикизабезпечують людямможливістьпокладатись одного одного,берегтинерви й годину. Ацедужеважливо вумовахсучасного життя із йогонапруженим ритмом йзначниминавантаженнями напсихіку.

Зетикоютіснопов'язанийетикет. Цесукупність правилповедінки, котрістосуютьсязовнішньогопроявуставлення людям:формизвертання йпривітання,поведінки вгромадськихмісцях, манер,одягу.

>Стриманість увиявленнісвоїхпочуттів,витримка,спокій -цевірніознаки добровихованоїлюдини.Добитися влади із себеможекожен.Потрібнілишебажання й силаволі. А смердотімаютьз'явитись,якщо людинаобертається у сферіділовихстосунків,маєсправу ізпідприємцями,урядовцями,політиками, для якісправжняділовитість частовиступаєголовним чинникомлюдськоговиміру.[2,4]

>Нормиетикетуз'явилися вглибокудавнину якрозумніформиспілкування людей, особливоділовоїсфери.Відомо:якщо людиперестаютьчинити за правилами, смердотівикликаютьнедовіру,навітьпідозру.

>Етикет -цевстановлений порядок,сукупність правил, котрірегламентуютьзовнішню культурулюдськихвідносин.

>Ознакою культуримовленняєтакожмовнийетикет.

>Мовнийетикет -цесукупність правил,принципів йконкретних формспілкування,синонім культуриспілкування, астосовносферисоціальної роботи —цесукупність норм культурногоділовогоспілкування,сукупністьсловесних формулввічливості,прийнятих люди, упевномусуспільстві, упевнійкраїні.[10,300]

>Словникіншомовнихслів тактрактуєтермін ">етика": ">Етика (латів.ethica, відгрец. -звичай) - 1. Наука, щовивчає мораль. 2.Нормиповедінки,сукупністьморальних правилпевноїсоціальноїгрупи".

>Етикаописуєякіснікордониморальності, вєдностілюдськоїморальності особливовиділяєморальний аспект.

>Етикоюзафіксовані ціності,життєвонеобхідні для таких людей -багатих йбідних,молодих йпохилоговіку,віруючих у Бога йневіруючих, тих ціності, без якінеможлива організаціяжодного видудіяльності.

Кожнаокремаособистість,кожне сус-пільство такожна державаповинні забезпечитипевниймінімумморальності, тієїмінімум, безякого немаєповноцінноїособистості,повноцінногосуспільства. як писавширелігійнийфілософ й співаєB.C.Соловйові "Не можна ані від коговимагатичесноти, анівищогорозуму чигенія, але й можна йпотрібновимагати від всіхчемності. Цеє тієїмінімумрозсудливості іморальності,завдякиякому людиможуть житипо-людськи". Зцимважко непогодитись.

>Вчинкиокремої особинищодо окремих людей йсуспільства вціломувизначаються правиламиетикету.

>Термін ">етикет"виник уФранції у XVIIIстолітті. На одному ізвишуканих,величнихприйомів уфранцузького короляЛюдовіка XIVгості здобули картки (>етикетки) ізпереліком правилповедінки. Алівідповідні правила буливідоміще вСтародавньомуЄгипті. Ось у 2350 р. дон.е. був написанасвоєрідна ">Інструкціяповедінки".[2,7]

Великийкитайськиймислитель йфілософКонфуцій (>551-479pp. дон.е.)значнуувагуприділяветикету,зокремагармонійнимстосункамміж людьми,визначеннюповедінкилюдини врізнихжиттєвихситуаціях.Конфуційвизначивтакожнормиповедінки в сім'ї, правилавідносинпідданих (чипідлеглих) йволодаря (>керівника), котрі невтрачають свогозначення йпонині.

>Шляхетнаповедінка,нормиякоїрозробив Аристотель,високоцінувалась уСтародавнійГреції.Цінувалосьмистецтвошанобливості уСтародавньомуРимі.Особливовишуканими манерамивідзначавсяпершийімператорРимськоїімперіїЮлійЦезар.

як система нормповедінкиетикет остаточносклався вперіодСередньовіччя. Усередовищіфеодалів,зокремарицарів, буввиробленийсвоєрідний кодексчесті,регламентований правиламиетикетуспосіб життя. У феодальногосередовищііснувалачіткаієрархія,особливаувагаприділяласьрізним ритуалам, символів, атрибутам.Деталіодягу,зокремаголовніубори,відображалисоціальний статус, ранглюдини.Витонченоюввічливістювідзначалось їхніставлення дожінок. На тому годину до вживання людей, котрі не належали дофеодальноїеліти,ставлення було бзневажливе,навітьгрубе.Особливозневажливофеодали ставилися доновоявлених буржуа, котрі все понад набиралифінансової таекономічної ваги всуспільстві.

>Якщоповедінкалюдинивиявляється внайдосконалішійформі, вон приносити не лишеморальнезадоволення, а іглибокуестетичнунасолоду.

Укожнійситуаціїпроявляєтьсярівень культурилюдини:їїобізнаності,вихованості.

Нашеспілкування із людьмипочинається ззнайомства.Знайомство -цевстановлення контактуміж людьми ізповідомленням ними чи про нихкомунікативногомінімуму знань,потрібних дляспілкування. Ащобпознайомити людей, їхнітребапредставити один одному. Мова приспілкуванні винна бутивиразною,чіткою йсупроводжуватисяпривітнимпоглядом,гарними жестами,приємноюмімікою йвідповідноюінтонацією.Виразністьмовизначноюміроюзалежить від тембру голосу та йогосили,логічних пауз, темпумовлення.

>Молодшого завікомпредставляютьстаршому,нижчого засуспільно-діловим станом - болеевисокому заслужбово-діловим рангом,новоприбулого -присутнім,чоловіказавждипредставляютьжінці (завинятком, коли Чоловікє главою держави, членомкоролівської сім'ї,церковнимієрархом). Уділовихстосункахвік й стативідіграютьменшу роль:головне - посаду тихий, щознайомляться.

Чоловікпредставляє свою дружину.Представлятитреба так, як, на вашу думку, тих, щознайомляться,маютьпотімзвертатися один до одного. "Ольга моя дружина. ЦеСергій".Або: "Оля,це МиколаІванович Петренко".Представляючи людей лише наім'я,задають тон їхнідружньогоспілкування.

>Знайомлячи людей, вівиявляєтерівеньсвоєї культури. Тому неслідзабувати протактовність. Не вартопредставлятилюдину так: "Микола Петренко, сінакадемікаПетренка".

Ценеприємно дляприсутніх й у тому, когопредставляють.Можливо, уньогоє йвласні заслуги.

>Представляючи людей,інодіслідповідомити про нихдеякідані, котріполегшили б подаліділове чидружнєспілкування. "ДмитроІваненкоочолюєфірму із продажавтомобілів". ">Іван Микитенкощойноприбув ізКанади".

>Виявляючиповагу до гостя,йомупредставляютьчленів сім'ї,починаючи іздружини. Однакбатькампредставляють гостя.Господарзнайомить гостей одного із одним.Якщогістьприйшов знезнайомимчоловіком, товінпредставляє йогогосподареві таіншим гостям.Якщо гостейдуже багато,новоприбулогопредставляють тім,хтознаходитьсяпоряд.

>Після того, як вас представили, Чоловікзобов'язанийтрохипоклонитися,жінка -кивнути головою.

Длярукостисканняпершимпростягає руку тієї, кому представили новогознайомого.Жінка под годинузнайомствапершоюпростягає руку, старший -молодшому.Жінкаможе непростягатичоловікові руку, але йякщовінцезробивпершим,маєвідповістийому тім ж.

>Вітання.Зустрічаючись,знайомі людивітаються.Вітаютьсяміж собою йнезнайомі. Цезалежить відтрадицій,соціальноїналежності людей,обставин, в які людиперебувають,нарешті відвихованості. Так, наЗахідній Украине ещеякихосьтри-чотиридесятиліття тому в українських селахвіталися ізнезнайомоюлюдиною усімолодші віднеї, аподекуди істарші. У окремихмісцевостяхцейзвичайзберігся ідонині.Обмінюютьсявітальнимиреплікаминезнайомі,зустрівшисьдесь у далекомулісі, серед стосів, у степу.

Українська мовабагата навітальніформули.Висловами Доброго ранку!;Добрий день; Доброговечора!;Вітаю (тобі, Вас)!; Радій (тобі, Вас)вітати!;Моєшанування!;Дозвольте Васпривітати!вітаютьсяпереважноінтелігентистаршого йсередньогопоколінь. Уширшихсоціальних сферах, але йтежздебільшого людьмистаршого йсередньоговіку,використовуєтьсявислів Доброгоздоров'я!

>Молоді люди,вітаючись здрузями,знайомими,здебільшогозвертаються перед тим словамиПривіт! чи Здоровий! На теренах центральних йсхіднихрегіонів йчастково вмістахвітаютьсявисловами Здоровий був;Здорові (>здоровенькі) були!Усінаведенівітаннявживаютьсяпереважно людьмистаршого ісередньоговіку.

>Вітаючись навулиці ззнайомим,необхіднозробити легкийуклін.Знімати рукавичку прирукостисканні необов'язково, але йякщоцезробив вашзнайомий, то візобов'язанінаслідувати його приклад.

>Першимвітаєтьсямолодший завіком чисоціальним станом, Чоловік - ізжінкою.Жінкапершоювітаєжінку,старшу за собі, атакожжінку безсупроводу,якщо самайде ізчоловіком. Заумовирівного статусукращевітатисьпершим. Це говорити провихованість.

>Незалежно відсоціального станупершимвітається тієї,хто заходити доприміщення.Якщо по людях,достатньообмежитисьзагальним поклоном.Вітаються йобмінюютьсярукостисканнямлише ізтими, до когоприйшли.

>Прийшовши вгості, Чоловікнайпершевітається ізгосподинею, апотім ізіншими людьми вмірунеобхідності йетикету.

>Жінка,відповідаючи напривітаннячоловіка, як правило, невстає. Алігосподиня,вітаючи гостя,встає - до цогоїїзобов'язуєетикетгостинності.

Чоловікзавждивстає, коли доприміщення заходитижінка, йстоїть,поки вона несяде.

Угромадськихмісцях -театрі, кафе -якщожінкапідійшла дочоловіка й заговорила із ним,вінмаєвстати йрозмовляти із неюстоячи.

Уділовихрозмовах, а й за собі, до свого начальниказвертаються,називаючиім'я й по-батькові.

>Культурні,виховані люди,спілкуючисьміж собою,найчастішезвертаються один до одного на "ві". На ">ти"звертаються додітей 12-16 років та доблизькихзнайомих. Однакєпевнівинятки.

>Давнізнайомі, котрі узвичайнійобстановці одного ">ти", недозволяютьсобі цого вофіційнійобстановці.Керівніпрацівники вприсутностіслужбовцівмаютьзвертатись один до одного на "ві". На "ві"слідзвертатись допідлеглих, особливо старших завіком.

Уділових людей,взагалікультурних,виробленапевна процедурапрощання.Якщо візбираєтесьйти,треба дочекатисяпаузи врозмові,встати йсказати всім: "Допобачення",подякувати заприємнузустріч,висловитипобажаннящодоподальшогоспілкування.

Збагатолюднихзустрічеййдуть, як правило,непомітно, непривертаючиувагиінших гостей. Алітребапопрощатися ізгосподинею. Несліднамагатись,щобкожнийпомітив, що віпрощаєтесь. Праворуч до того, що вашепрощанняможепідштовхнутиінших гостейпітираніше.

Правилаповедінки йввічливості.

Правилаповедінки за одним столомрегламентують рядвимог, котрібажано непорушувати.Сідаючи застіл, неслідздійматизайвий шум,турбуватисусідів.Спочаткудопоможітьсістивашійсусідці справа,присунувшиїйстілець, тодісідайте сам. За столомтребасидіти прямо,трохиспираючись настінкустільця.Стілець нетребаприсуватиблизько до столу, але й івідсувати далекотеж неслід.Від того, як ві сидите,залежатьвашірухи, поставу вцілому. Серветкузасувають заверхнійґудзик сорочки чипіджакалише уфільмах чивиставах. Це правило давнозастаріло.Тепертканинну серветкукладуть наколіна. Нею губи невитирають - для цоговикористовуютьпаперові серветки.Встаючи, серветкукладуть справа відтарілки, чи намісце, де стоялатарілка.

>Їстипочинають послегосподиня.Чоловікипочинаютьїсти тоді, колипочалиїстижінки, котрісидятьпоряд із ними.Виделкутримають улівійруці, ніж - управій.Ліктімають бутипритиснені добоків.

За столом вже некористуютьсягребінцем. За столом вже неслідрозмовляти "черезсусіда".Розмовляючи ізсусідом, неповертайтесь донього всім корпусом,інакше ві будетесидітиспиною до іншогосусіда.

Безособливоїпотреби нерекомендуєтьсявиходитиз-за столу дозакінченняобіду.

>Закуски, котрі стояти настолі,передаються із рук у руки.Їжу ззагальноготарелю незгрібають зважується на власнутарілку вінця, неберутьсвоєювиделкою, акористуються приладом,якийлежить наньому.

Нерекомендуєтьсянакладати багатоїжі, атакожрозминати,перемішуватиїї втарілці.

>Відпорціїм'ясавідрізають за однимшматочку.Ніж йвиделку нетримають вертикально.

Ні не можнаїсти із ножа. Цегрубепорушення правилповедінки за одним столом.

>Хлібберутьзіспільноїтарілки рукою,кладуть зважується на власнутарілку, аїдять,відламуючи порціями.

>Цукор вчашцірозмішують, нестукаючиложечкою й нерозливаючи чай на мисочку.Після цого ложкукладуть на мисочку. Неслід:просуватипалець в ручку чашки,розмочувати вчашціпечиво чи бублики,класти в чайварення.естетичнийвиховання школасім'я

>Кружальце лимонакладуть в чай,ложечкоювитискаютьсік, азалишоквиймають йкладуть на мисочку.Кусковийцукорберутьщипцями, а й за їхнівідсутності - рукою, неторкаючисьіншихкусочків.Цукор-пісокберуть лишетієюложечкою, котрає вцукерниці.

>Торти,бісквітиїдятьдесертноюложечкою.Печиво, пироги,слоєнівиробирекомендуєтьсяїсти,тримаючи до рук йвідламуючи шматочками.

Навулиці Чоловікйдезліва віджінки,старшогочоловіка,вищого за рангом.

Уприміщення Чоловік входити зажінкою,відкрившиїйдвері. Уресторани, кафе,бари Чоловік входитипершим.

>Молодшийпропускає біля дверейстаршого, господар - гостя,гість -господиню.Якщо старшийпропускаємолодшогопершим, неслідсперечатисябіля дверей.Першимислідпропустити тихий, щовиходять ізприміщення.

>Піднімаючисьсходами, Чоловікйде зажінкою,спускаючись - перед нею.

Утранспорті нерекомендуєтьсяобговорюватислужбові таінші справ,голоснорозмовляти,афішуватилюдину наім'я йпрізвище. Чоловікпершимвиходить із автобуса, трамвая,поїзда,допомагаючизійтидамі. Наескалаторі метро, припідйомі й под годину спуску Чоловікстоїть надві-трисходинкинижчежінки.

У театр чиконцертний залвходятьурочисто, усвятковомуодязі, за 20-30хвилин до початку. Угардеробі Чоловікдопомагаєдаміроздягтися.Потімроздягається сам.Номеркизалишає у собі. У залглядачапершим заходити йпершимйде досвоїх місць Чоловік.Між рядамикріселпроходятьобличчям до тихий,хтосидить у низці.Чоловікам, котрісидять укріслах ізвідкиднимисидіннями,слідвстати,пропускаючи людей. Чоловіксідаєзліва відсвоєїдами.Під годину дії насцені неслідкоментувати,взагаліголоснорозмовляти. Дамавиходить з зачипершою, Чоловік — за нею.

Час від години передкультурноюлюдиноюпостаєнеобхідністьвиступити передприсутніми. Цеможуть бутизбори,нарада,мітинг.Виступибуваютьекспромтом йпідготовлені.[2,17]

>Культурна людиназавждиможесказатикількаслів,виголоситиневеликупромову. При цьому вартодотримуватисьпевнихрекомендацій:

•промови-експромти, як правило,мають бутикороткі,однією-двома фразамивикладається суть йдається короткій нозіобґрунтування;

•привернутиувагуаудиторії можнанесподіванимзапитанням, афоризмом,цитатою;

•уникайтеспеціальнихтермінів, котріможуть бутинезрозуміліслухачам;

•закінченнямає бутиефектним,наприклад,закликом до дії.

>Якщо віготуєтесь довиступу, йогобажанонаписати чи добропродумати.Промовець винен говоритиголосно, але й некричати, нерозтягуватислів, але й і несипати словами.

>Аудиторія виннавідчути, щопромовецьпереконаний до того, що говорити.Йогоемоційністьмаєпередатисьслухачам.Виступаючиймає бутизібраним,енергійним. Чоловікмає бутиодягнений уділовий костюм, прикраватці.Віджінкивимагаєтьсястрогість костюма,помірність у прикрасах.Промовець виненвідчувати, колитребазакінчуватипромову.

>Важливавимога допромовця - культурамови. Ос-кількипромовцям доводитисявиступатипереважно назагальнолюдські, а чи невузькоспецифічні тими, тоїмтреба матірвідповіднізнання ізлітератури,історії, культури,мистецтва.Ці жзнанняє, посуті,основоюетичних нормповедінки.

>Бесіда.Ідеальнийспівбесідникперш наумієслухати.Людиназадоволена, колиїївислухають,цесприймається якповага донеї. Тієї,хто понадслухає, ніж говорити,маєпевніпереваги.Вінвивчаєспіврозмовника,помічає йогосильні йслабкісторони, характер, стильповедінки.

Однак тієї,хто говорити, виненпам'ятати, щовінзабирає у слухача годину.Під годинубесідитребадатиможливістьвисловитися йслухачеві.

>Під годинубесіди неслід:

•підвищувати голос,гарячкувати;

• повністювідкидатиаргументиспіврозмовника, особливо такими фразами: "Вінічого нерозумієте в цьому";

•продовжуватисуперечку после того, якспіврозмовникрішучевисловив свою точкузору;

•розповідати про своїдостоїнства;

•розповсюджуватись про своїнедоліки;

• говорити зле провідсутніх;

• говорити про ті, про що немаєтечіткогоуявлення;

•поглядати нагодинник,слухаючиспіврозмовника.

>Затримуватиспівбесідника,якщовінкудисьпоспішає.Перелікможе бутидоситьдовгим, але йважливопам'ятатиоднедавнє правило,просте ймудре: "Неробиіншим того, чого небажаєшсобі".

>Телефонування.Телефоннарозмова -ценадзвичайнопоширений видусногодистанційногоспілкування.Культурі телефонногоспілкування можна іпотрібновчитись,оскільки вонаєневід'ємнимелементомділовихякостейлюдини.

>Телефоннабесідамаєвідбуватисяпоетапно:взаємнепредставлення,введенняспіврозмовника в курс справ,обговоренняпроблеми,заключні слова.Викладаючи проблему телефоном,сліддотримуватисямаксимальноїлаконічності фраз,точностіформулювань,однозначностівисловлювань,чіткостідикції.

>Деякіпорадищодотелефонноїбесіди:

>Ініціатортелефонноїрозмовивітається івідрекомендовується. Прителефонуванні вдовідкове бюро чи віншіподібніслужбивідрекомендовуватись недоречно.

>Якщоспіврозмовник вамзнайомий й вівпізнали його голос,розмовуслідпочинатизвертанням,називаючиім'я, по-батькові,прізвищецієї особини.

> Длявідповідальнихпереговорів (>міжміських, ізкерівником тощо)слідзаздалегідьвизначитиперелікпитань,щоб непропуститиважливімоменти врозмові (>бажаноробитипопереднінотатки).

>Перш ніжзателефонуватикомусьдодому,требазвернутиувагу одну годину (неслід цогоробитирано-вранці,пізноввечері, некажучи уже проніч).

> Неслід услужбовихсправахтелефонуватидодому, таще іпізно,безкрайньоїпотреби.

>Завершуютьтелефоннурозмову фразами подяки,вибачення йпрощання. Дякую Вам зарозмову!Даруйте, що забравши Ваш годину.Усього (Вам)найкращого!Якщомовець невідчуваєпотреби вибачатись йдякувати,вінможе цого нероби

>Завершеннятелефонноїрозмовиініціює особа, Якапочаладіалог.Якщо жспіврозмовникомєжінка, людинастарша завіком, вищий засоціальнимстановищем, тоініціаторрозмови виненпочекати,покиїїзакінчить партнер.

>Висловлюватиспівчуття телефономнеприпустимо (>лишеособисто й листом).

>Мобільним телефоном нерекомендуєтьсякористуватисяводіям закермом, улікарнях,літаках,кінотеатрах таіншихмісцях великогоскупчення людей.

>Приватні справкращеобговорювативдома, вкав'ярні, под годинупрогулянки тощо, а чи не втелефоннійрозмові. Цестосується йвсілякихособистих,виробничих таіншихтаємниць.

>Дужеважливимскладникоммовлення телефономзалишаєтьсяінтонація.Середпорадщодо того, якнабуватидрузів йвпливати на людей, ДейлКарнегіпропонує ітаке: ">Говоріть "алло" таким тоном,якийвиражає вашурадість, що вамзателефонували".[2,19]

2.2Естетичневиховання всім’ї

>Важливу рольестетичномувихованнішколяріввідіграєсім’я.

>Сім'яєприроднимсередовищемпервинноїсоціалізаціїдитини,джереломїїматеріальної таемоційноїпідтримки,засобомзбереження йпереданнякультурнихцінностей відпокоління допокоління.

Зпершихднівпоявидитини на світлосім'япокликанаготуватиїї до життя тапрактичноїдіяльності, вдомашніхумовах забезпечитирозумнуорганізаціюїї життя,допомогтизасвоїтипозитивнийдосвід старшихпоколінь, набутивласногодосвідуповедінки ідіяльності.

Ос-кільки позначкавихованняпідростаючогопокоління —формуваннявсебічнорозвиненоїособистості,сім'я, як й школа,здійснюєморальне,розумове,трудове,естетичне йфізичневиховання.

На думку М.Стельмаховича «>Тіло, душа,розум — вісь трикитибатьківськоїпедагогіки».Тілесневиховання у сім'їпередбачаєзміцненняздоров'я, сил таправильнийфізичнийрозвитокдитини. «>Усінашізусилля, —зазначаєвін, —спрямовані натілесневиховання,можуть бутишвидкозведенінанівець, коли ми незахистимо нашихдітей йпідлітків від такого страшного ворогадуші татілалюдини, якалкоголізм,паління,наркоманія,токсикоманія,статеварозпуста,СНІД.Поширенняцих таіншихасоціальнихявищнабуло такогорозмаху, що нависла смертельнанебезпека над самим генофондомнації, а означати, й над нашиммайбутнім».[14,365]

>Духовно-моральневихованняпередбачаєформування удітейвисокоїдуховності таморальноїчистоти.Складність цого заподіяння до того, що воно тавирішується, як правило, через добропоставлене вдуховно-моральномуаспекті життя сім'ї,суспільного ладу,вчинки людей, прикладбатьків.Власне,духовністьвиховуєтьсядуховністю, мораль —моральністю, честь —честю,гідність —гідністю.

Правильнопоставленерозумовевиховання в сім'їрозкриває переддітьми широкийпростір длянакопичення знань якбази дляформуваннянауковогосвітогляду;оволодінняосновнимирозумовимиопераціями (>аналізом, синтезом,порівнянням);виробленняінтелектуальнихумінь (>читати,слухати,висловлювати свої думиусно й написьмі,рахувати,працювати із книгою,комп'ютером)готує їхні дорозумовоїдіяльності.

>Реалізуючицінапрямизмістувиховання,особливуувагуприділяютьвихованню удітейлюбові добатьків,рідних,рідноїмови, культури свого народу;поваги людям;піклування промолодших й старших,співчуття ймилосердя до тихий,хтопереживає горі;шанобливогоставлення дотрадицій,звичаїв,обрядів, дознання свого родоводу,історії народу.

>Ефективністьвихованнядітей у сім'їзалежить відстворення внійналежних умів.Головнаумовасімейноговиховання —міцний фундамент сім'ї, щобазується наїїнепорушномуавторитеті,подружнійвірності,любові додітей йвідданостіобов'язку їхнівиховання,материнськомупокликанніжінки,піднесенніролібатьків устворенні тазахистідомашньоговогнища, забезпеченню на їхніприкладіморальноїпідготовкимолоді доподружнього життя.

>Важливим усімейномувихованніє ті,наскільки батьківщинаживеінтересамивсього народу,інтересами держави.Дітиприслухаються дорозмовбатьків,єсвідкамиїхніхвчинків,радіютьїхнімуспіхам чиспівчуваютьневдачам.

>Виховнийвплив сім'їзростає,якщо батькицікавляться нелишенавчанням, а іпозанавчальноюдіяльністюсвоїхдітей. За таких умівінтереси сім'їзбігаються ізінтересамисуспільства,формується свідомий громадянинкраїни.[14,366]

>Дієвимчинникомсімейноговихованняєспільнатрудова діяльністьбатьків йдітей.Дітейслідзалучати досімейної роботи, смердотіповинні матірконкретнітрудовіобов'язки,адекватні їхньоговіковимможливостям.Такаспівпрацядітей ізбатькамимаєсильнішийвиховнийвплив, ніжсловесніповчання.

>Успіхсімейноговихованнязначноюміроюзалежить відорганізаціїдомашньогопобуту,традиційсімейного життя: порядку всімейномугосподарстві,залученнядітей дорозподілу бюджету сім'ї,загального режиму дня,визначення для шкірногоробочогомісця,зокрема длянавчальних зайняти,дотриманняпевнихсімейних правил (>кожнарічмаєсвоємісце,прийшов ізпрогулянки —вимий руки таін.).Домашнійзатишокоблагороджуєдітей.

>Провідну роль усімейномувихованнівідіграє матір.Саме воннайсильнішевпливає надітей, особливо в сферідуховно-моральноговиховання.Діти, котрівиростають безматеринського тепла й пестощів,похмурі, як правило,замкнені,злостиві,вперті.

Неменшимє івплив батька, особливо колийдеться провихованняхлопчиків.Протевиконати своївиховніфункції батько й матірможутьлише заумови, що смердотієсправжнім авторитетом длядітей.

«Вашавласнаповедінка, — писавши А. Макаренка,звертаючись добатьків, —вирішальнаріч. Не думайте, що вівиховуєтедитину лише тоді, коли із неюрозмовляєте, чиповчаєтеїї, чинаказуєтеїй. Вівиховуєтеїї вкожен момент вашого життя,навіть тоді, коли вас немає вдома. як віодягаєтеся, як вірозмовляєте ізіншими людьми й проінших людей, як вірадієте чисумуєте, як віповодитеся іздрузями йворогами, як вісмієтесь,читаєте газету, — всецемає длядитинивеликезначення.Найменшізміни втонідитинабачить чивідчуває, усі повернивашої думидоходять донеїневидимимишляхами, ві їхнього непомічаєте. Аякщовдома вігрубі чихвастливі, чи віпиячите, аще гірше,якщо віображаєтематір, вам нетребадумати провиховання: ві ужевиховуєтесвоїхдітей йвиховуєте зле, йніякі найкращіпоради іметоди вам недопоможуть».[14,367]

>Вихованнядітей незавждиуспішне.Негативнийвплив наньогомаютьоб'єктивні (>неповнасім'я,поганіжитловіумови,недостатнєматеріальне забезпечення) тасуб'єктивні (>слабкістьпедагогічноїпозиціїбатьків)чинники.Найвагомішоюсередоб'єктивних причинєнеповнасім'я. Унеповній сім'ї процесвихованняускладнюється,оскількидітизначнучастину годинибездоглядні,неконтрольовані,перебувають навулиці,нерідкоконтактують ізаморальними людьми.

Негативнопозначаються навихованнідітей йпоганіжитловіумови сім'ї. Такихсім'ях батьки часто вже неможуть забезпечитидитинупостійнимробочиммісцем, томуїйважкозосередитися надзавданням,з'являєтьсяроздратованість,незадоволення, азгодом йнебажаннявиконувати його.

>Значначастинасучаснихсімейприпускаєтьсяпомилок увихованнідітей.Родини, котріпродукують такзванихпедагогічнозанедбанихдітей, ізпоглядупедагогіки можнаподілити втричігрупи:педагогічнонеспроможні,педагогічнопасивні таантипедагогічні.[14,369]

>Важливемісце удіяльності сім'їпосідаєсоціальнафункція.Вонаможе бутиреалізована шляхомстворенняоптимальних умів длясоціальногорозвиткудитини,посиленнявідповідальностібатьків заїївиховання,створеннясприятливих умів дляпоявиморально-духовнихджерелсоціальногоуспадкування.Аджеокрімбіологічногоуспадкуванняважливимчинникомстановленняюноїособистостієсоціальнеуспадкування:дитиназасвоюєпевніморальнінормиповедінки (>чесність,справедливість, доброту,щирість,доброзичливість,охайність таін.), подвпливомоточуючихформуютьсяїї характер,звички.Якраз до 6—7 роківформуються вдитиниосновніморальніякості. Томубатьківська школалюбові, добра,порядності,чесності,щирості ібагатьохіншихдоброчинностей —найперший йнайголовнішийуніверситетстановленняособистостідитини,їїсоціальногозростання. І відповідальністьбатьків заналежневиконаннясоціальноїфункції особливовисока. О.С. Макаренка,звертаючись добатьків, мовивши: ">Вихованнядітей —найважливішагалузьнашого життя.Нашідіти —цемайбутнігромадянинашої країни йгромадяни світу.Вонитворитимутьісторію.Нашідіти —цемайбутні батьки іматері, смердотітеж будутьвихователямисвоїхдітей.Нашідітиповиннівиростипрекраснимигромадянами, хорошимибатьками й матерями. Алі іце — в повному обсязі:нашідіти —це нашастарість.Правильневиховання —це наша счастливоестарість,поганевиховання —це нашемайбутнє горі,це —нашісльози,це — нашапровина людей, передусієюкраїною".

Ос-кількивихованняєголовноюсфероюдіяльності старшихпоколінь, то добатьківобставини життяставлятьдоситьвагомі йсоціально-психологічні йпедагогічнівимоги.

>Суттєву роль увиховнійроботібатьківвідіграєбатьківський авторитет,який, зависловом О.С.Макаренка,містить вбатьківське йматеринське життя — роботу, думку,звички,почуття,прагнення".

Авторитет (латів.autoritas — влада,вплив) —цевідмінніособливостіокремої особини,групи чиорганізації,завдякияким смердотізаслуговують надовіру йможутьзавдяки цьомуздійснювативплив на подивися йповедінкуінших людейбудь-якійгалузіжиття.[5,372]

>А.С.Макаренкоприділявзначнуувагумісцю йролібатьківського авторитету всімейномувихованнідітей.Аджедітище немаютьдостатньогосоціальногодосвіду,відбуваєтьсяактивний процес йогоуспадкування, й прояви авторитету батька таматеріможуть позитивно чи негативновпливати назбагаченнядітейїхнімсоціальнимдосвідом.Виділяють двавиди авторитету:істинний (>справжній) йфальшивий.Істинний авторитетмістить всю гамору гарного життябатьків.Віноб'єднуєтакіособливості їхньогоповедінки:

• авторитетлюбові додітей —здатністьтворитидуховне тепло,радість. ">Працялюбові, — писавши В.О.Сухомлинський, —це йєсвідомепрагнення доти,щоб вдітях затвердити самого собі,продовжить вонисвоєдуховнебагатство.Якщо віпо-справжньому любитесвоїхдітей,якщовіддані йвірніїм, вашалюбов додружини ізроками нелише неслабшає, але йстає болееглибокою йєдиною.Любов —ніжне,тендітне,вередливе дитямужності.Продовжувати собі усвоїхдітях —це означати бути мужнім улюбові";

• авторитетзнанняпередбачаєобізнаністьбатьків ізособливостямифізичного йсоціально-психічногорозвиткудитини,їїповсякденнимиуспіхами йтруднощами унавчанні,знанняінтересів тауподобань, коладрузів,товаришів;

• авторитетдопомогимаєпроявлятися впоспішномувиконанні задитинуїї обовязків у сфері роботи,навчання, аметодичнійпораді: якдоцільнішевиконати ті чиінше заподіяння, уствореннісприятливихситуацій дляподоланнятруднощів.Аджелише усамостійнійнаполегливійдіяльностівідбуваєтьсяактивнийрозвитокособистості.Виконання задитинуїї обовязківослаблює,збіднюєособистість;

• авторитетвимогливостіпередбачаєдостатній йоб'єктивний контрольматері й батька заретельнимвиконаннямдочкою чисиномсвоїх обовязків,доручень у всіх сферахдіяльності.Якщоцеробиться систематично, удитинипоступовоформуютьсязвичкивідповідальності завиконання обовязків йдоручень;

• авторитетправдиґрунтується назагальнолюдськійморальнійнормі — "Не проломи".Лише щоправда увзаєминах батька ізматір'ю, іздітьми,іншими членами сім'їнайвищецінуєтьсядітьми.Брехніприховати не можна. Рано чипізно брехнястаєвидимою, приноситидитиністраждання йрозчарування у тихий,хтовиявився авторомнеправди;

• авторитетповагиґрунтується нагуманістичнійсутностівиховання.Маленькадитина —це нелишебіологічнаістота, аЛюдина, особистість.Вонаперебуває на шляху активногорозвитку,вступає увзаємини ізіншими людьми (старшими,молодшими),припускаєтьсяпомилок, унеїще малосоціальногодосвіду, знань. Алідитинупотрібноповажати занайбільшуцінність: вона —Людина.[5,373]

Усвоїй роботи «Пробатьківський авторитет» А. Макаренка наводитиприклади такихвидів негативного авторитетубатьків: «авторитетпридушення»,якийбазується напримусі,залякуванні, й якнаслідок —формування удітейбрехливості,жорстокості,агресивності; «авторитетвіддалі» — батькинамагаютьсятриматидітей навідстані від собі,розмовляють із нимизверхньо, холодно; «авторитет чванства», коли батькивихваляютьсясвоєювинятковістю,принижуючи при цьомусвоїхколег чиопонентів; «авторитет педантизму» — батькивимагаютькожнемовлене ними слововважати наказом,карають занайменшупровину; «авторитет резонерства» — батькивдаються доморалізування ізбудь-якого приводу; «авторитетлюбові» — так кликанасліпалюбов,усепрощення,надмірніпестощі; «авторитетдоброти» — батьки вусьомупоступаютьсядітям,готові набудь-якіжертви,абиїм було б добро; «авторитетдружби» —відповіднаповедінкадитини чи діїоплачуютьсяподарунками,обіцянками.Цим невичерпуєтьсяперелікфальшивихавторитетів, на котрі можнанатрапити всімейномувихованні.[14,368]

бацьки, котріпрагнутьпіднесенняпедагогічної культури,маютьпостійноаналізувати свої дії, критично ставитися

Схожі реферати:

Навігація