Реферати українською » Педагогика » Природа як засіб естетичного виховання дошкільників


Реферат Природа як засіб естетичного виховання дошкільників

дітей зв'язку з порами року. Матеріал переважають у всіх групах, крім раннього віку, розташований по кварталами, відповідним певному пори року. У кожному сезоні виділено найяскравіші, характерні явища для неживої і живий природи. Таке розташування матеріалу забезпечує чуттєве сприйняття які відбуваються що природі змін встановлення зв'язок між окремими явищами, а як і повторність спостереження їх.

Величезне значення у формуванні уявлень, і понять має слово. Збагачення словника дітей оволодіння рідною мовою відбуваються в нерозривний зв'язок з почуттєвим пізнанням природи. Тож у всіх групах матеріал з ознайомлення з природою та розвивати мову об'єднаний.

У «Програмі виховання дитячого садка» матеріал ознайомлення з дикою природою розподілено за видами діяльності дітей. Здійснення його проводиться під час занять, на щоденних прогулянках, під час ігор й праці дітей з вирощуванню рослин i догляду тварин. Існує тісний зв'язок між програмним змістом ознайомлення дітей із природою під час занять й у побуті. Приміром, накопичені подання в час спостережень на прогулянках, під час ігор й праці за догляду за рослинами і тваринами уточнюються, узагальнюються і систематизуються під час занять. Натомість знання й уміння, отримані під час занять, діти застосовують у повсякденну діяльність – у грі, праці, спостереженнях. [4]

Загальна мета планування – це реалізація «Програми виховання дитячого садка». Тому кожний час повинен плануватися з попередніх результатів і враховуючи завдання наступної роботи.

Ознайомлення із дикою природою є частиною єдиного педагогічного процесу. Планування цієї роботи передбачає відбір конкретного змісту формованих знання природі, умінь і навиків, виховання дбайливого, дбайливого ставлення природі, формування естетичного виховання, естетичних почуттів.

Планування природознавчої роботи включає створення відповідних матеріальних умов – куточка природи, квітника, городу, забезпечення обладнання праці та ігор природі, технічних засобів навчання тощо.

У плані передбачається різноманітні форми роботи. Їх необхідність визначається різноманіттям самих об'єктів і явищ природи. Плануються заняття, екскурсії, фронтальні спостереження та працю, а як і індивідуальні спостереження, трудові доручення у Професорському куточку природи, у городі,цветнике, гри всієї групою - і невеликимиподгруппами. Планування роботи у різноманітних формах допоможе вихователю найповніше вирішити свої завдання дітей. [10]

1.4 Методи і прийоми естетичного виховання при ознайомлення з природою

У педагогіці прийнято визначати метод як засіб спільної прикладної діяльності дорослого уяву і дитини, спрямованої для досягнення певного виховно-освітнього результату: засвоєння знань, вироблення навичок і умінь, розвиток здібностей, формування моральних чеснот, звичок поведінки. [10]

Керуючи пізнанням природи й придбанням дітьми різних навичок і умінь, вихователь застосовує різноманітні методи лікування й прийоми. Перевагу треба віддавати тим методам прийоми, що забезпечують безпосереднє сприйняття дітьми природи й активне оволодіння практичними навичками. До таких методам ставляться спостереження, експеримент, працю, гри. Поруч із широко застосовуються методи засновані на слові вихователя – розповідь, читання малярських творів, розмови, що проводяться з демонстрацією натуральних об'єктів чи його зображень. Методи і прийоми, використовувані у роботі, з'єднуються, наприклад: спостереження з бесідою, розповідь вихователя з читанням мистецького твору, проведений експеримент із і т.д.

Застосовуючи той чи інший метод, вихователь використовує масу різноманітних прийомів. Приміром, під час проведення розмови разом із наглядом він «наближає» об'єкт про дітей, зрівнює із вже відомим, вводить елементи гри, застосовує прислів'я, приказки, загадки тощо. Одні говорили і ті самі прийоми можна використовувати у різних методах. Приміром, порівняння застосовують у час спостережень, в дидактичних іграх, у розмові; ігрові прийоми як і використовуються при спостереженнях, у розмовах; показ, пояснення – під час навчання трудовим навичок, проведення дослідів та інших. Розмаїття і ефективність методів і прийомів характеризують майстерність вихователя.

Вибір методів і прийомів, визначається змістом програми розвитку й залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця та об'єкта спостережень, і навіть від його віку дітей і накладеного ними досвіду. [3]

Заняття з ознайомлення дошкільнят з дикою природою дають можливість формувати знання послідовно, з урахуванням можливостей дітей і особливості природного оточення. На заняттях під керівництвом вихователя формується система елементарних знань в усіх дітей групи відповідно до вимогами програми, у системі і послідовності розвиваються їх основні пізнавальні процеси та здібності. У повсякденному житті, під час спостережень, ігор, праці в хлопців накопичується особистий досвід. Заняття дають можливість уточнити і систематизувати його.

Навчання дітей під час занять здійснюється в спосіб. Вибір методів залежить від виду заняття, з його основної мети. На одних заняттях формуються первинні знання. Для цього він вихователь використовує спостереження, розгляд картин, читання малярських творів, розповідь, показ діафільмів і кінофільмів. На інших уточнюються, розширюються і заглиблюються знання. Крім названих методів, цих знаннях використовують і працю дітей у природі. Основне завдання занять третього виду – узагальнення і систематизація знань. І тому використовують розмови, дидактичні гри, узагальнюючі спостереження. У праці і іграх діти застосовують отримані знання практично.

Заняття проводять в усіх вікових групах: в молодшої і середній – 2 заняття на місяць, у старшій – по 1 заняттю щотижня. Починаючи з середньої групи організуються екскурсії. Додатково до занять переважають у всіх групах проводяться цільові прогулянки. [10]

Екскурсія – значення у тому, що спостерігають явища і об'єкти у природною обстановці й розглядають їх ізольовано, а сполученні з іншими об'єктами. Діти мають потребу знання про єдність та національному розмаїтті природи. У цьому в дітей віком розвиваються спостережливість, інтерес до вивчення природи, збагачується особистий досвід.

Можна організувати екскурсію до парку, сквер, найближчий ліс тощо. У міських умовах природа відпочинку пов'язані з системою зелених насаджень.

Вже перші спостереження дітей дають їм ставлення до сезонних явищах природи, пори року. Природа змінює свої фарби, змінюється життя рослин, птахів, тварин. Змінюється й працю людини. [8]

Готуючись до екскурсії, вихователь заздалегідь відвідує ті місця, куди намічається екскурсія. Ось він вирішує, які можна показати, що треба взяти з собою для збирання й перенесення рослин та тварин, як одягтися. Таке короткий попереднє повідомлення створює хороший настрій в дітей віком, збуджує інтерес до запланованої екскурсії.

Конче важливо, щоб діти відчули природу. І тому треба залучати їх звернути увагу до сезонним фарбам лісу, для її пишноті, співу птахів,стрекотанию коників, шелесту листя тощо. Не можна, проте, допускати, щоб діти перевантажували враженнями. Центральним моментом будь-якої екскурсії є планове спостереження, які проводяться з усіма дітьми. У цьому можливо зібрати невеличкий природний матеріал задля її подальшого спостереження з нього дітьми (кілька квіток, гілочок та інших.). [3]

Прогулянки – тут вихователь може ознайомити дітей із тими явищами природи, ставлення до яких складаються тривалий час. Дітей ознайомлять із таненням снігу,набуханием нирок, появою їхні т.п. Тут то можна організувати різноманітні ігри робилися із природним матеріалом – піском, глиною, водою, льодом, листям тощо.; у дошкільнят накопичується почуттєвий досвід, вони бачать природні явища, у природних умовах переважають у всіх зв'язках, і відносинах. На прогулянках діти відчувають задоволення від спілкування з дикою природою.

>Повседневние спостереження нічого не винні бути випадковими, їх треба заздалегідь продумувати. У цьому варто використовувати розмаїття різноманітних форм організації хлопців (фронтальні, групові, індивідуальні).

Велику роботу під час прогулянки можна навести вцветнике і городі. Діти поливання рослин, підгодовують їх, рихлять землю. [10]

Робота на ділянці. Ця робота узгоджується з наглядом і сприяє нагромадженню знання рослинах і тварин, вдосконаленню трудових навичок і умінь, вихованню працьовитості.

Праця у куточку природи. Проводиться щодня годинник, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і тваринами, звикають до бережного ставлення до ним, опановують елементарними трудовими навичками, привчаються до спільної праці з дорослими, друг з одним, та був та самостійно. [3]

1.5 Віддзеркалення дітьми знань і вражень про природу у творчій діяльності

Дитяче творчість відбиває світ довкола себе, природу як у основі безпосереднього сприйняття, і у результаті знайомства твори мистецтва та літератури, у яких відбиті живі, неповторні явища природи. Відзначаючи вплив на естетичне виховання дошкільнят, М.К. Крупська писала: «Треба допомогти дитині через мистецтво глибше усвідомити свої і почуття». Емоційно – творче настрій й естетичні почуття в дошкільнят пробуджує поезія.

Зіставляючи життєві явища зі своїми відтворенням в поезії, дошкільник спирається, передусім, на власний досвід. Він сприймає природу яксозерцательно, а й справді, надаючи перевагу одним об'єктах та явищам над іншими. Лірика природи, за словами В.І.Лейсбона розвиває у дітей «естетичну пильність». Естетичне сприйняття природи в поетичному описі допомагає дошкільнику осмислити життєві спостереження, спонукає до відображенню своїх вражень в малюнку.

Естетичне сприйняття припускає наявність кола асоціацій, що виникли з урахуванням досвіду. Чим більший дитина накопичує знання природі, то багатша, яскравіше стає його уяву, якого немислима творча діяльність.

Поетичні твори про природу є і специфічним засобом розвитком творчої підходу дитину до зображенню навколишнього світу. Таке властивість поезії, як зображальність, збагачує і різноманітить зміст дитячих малюнків, сприяє внесення у яких моментів, які за звичайному спостереженні який завжди помічають дітьми. Поетична характеристика кольору, форми предметів, композиції сприяють відображенню цих якостей й у дитячих пейзажних малюнках.

Вплив виразної боку поетичного образу на дитячий малюнок проявляється у педагогіці дитиною свого емоційного ставлення до опису природи, що значно підвищує естетичні якості зображення.

Діти можуть створювати творчі малюнки і тільки із спостережень природних явищ. Але якщо провести з ними цілеспрямовану роботу з розвитку уяви і знайомити їх цьому з поезією, то ліричні образи природи неодмінно будуть бути присутнім на будь-якому дитячому малюнку, збагачуючи і доповнюючи його характерними деталями.

Цей творчий процес в дітей віком протікає по-різному. Наприклад, чотирьох – п'ятирічні діти малюють, з особистого досвіду безпосереднього сприйняття природи, але тема їх малюнків визначено поетичним зображенням твори. Принаймні підвищити рівень сприйняття художнього описи природи дошкільник починає зображати картину вже згідно з трактуванням твори, і навіть може точно слідувати його опису. Діти у віці намагаються в малюнках по поетичному твору як і тісніше передати його зміст. Певний запас поетичних образних уявлень дає можливість включати їх до одного малюнок, доповнюючи його образами, що склалися під час спостережень. У цьому логічна зв'язок між образами в малюнках не порушується. Дитина сприймає цілу ситуації у творі, у якому розкриваються як просторові, а й логічні взаємозв'язку, тобто. глибші залежності: причинні, цільові, тимчасові. [13]

Своєрідно, творчо передають дошкільнята простір: як фриза (однієї лінії), широкої смужки зелені; можуть зобразити лінію горизонту, малюючи дороги, річки, піднесені місця. Маючи окремі образи природи поруч, діти підкреслюють їхнього розходження полягає в величині. Головний образ виділяється розмірами (великими чи маленькими), кольором.

Передача простору в малюнку найбільш важке завдання для дошкільнят, бо на те він повинен як сприйняти зв'язок між предметами, а й зрозуміти умовність їх зображення на площині. Засвоїти певні програмні навички у передачі простору, дитина починає відчувати центр, боку аркуша як площині. Вільне володіння цими вміннями служить показником розвитку її творчості малюнку про природу.

Іноді хлопці можуть доповнювати картину про рослинному світі зображенням тварин чи птахів. Діти жваво передають стан природи, час дня, року.Е.А.Флерина дала визначення цього процесу: «дитяче образотворче мистецтво ми розуміємо яксоздательное відбиток дитиною навколишньої дійсності в малюнку, ліпленні, конструюванні відображення, яке побудовано на роботі уяви, на відображенні своїх спостережень, отриманих через слово, картинку інші види мистецтва». [12]

По до малюнків можна очікувати, що особливо привернула увагу дитини, які помилки є у його уявленнях, ніж доповнити знання про природу. [9]

Уміло, керуючи процесом розвитку дитячого художньої творчості, враховуючи можливості та інтереси кожної дитини, збагачуючи його розумову і духовно – емоційну сферу, педагог може домогтися результатів в комплексне розв'язання програмних завдань естетичного виховання. [12]


2. Практична (з досвіду роботи)

Практична частину роботи передбачала опис власного досвіду роботи з цієї проблеми, і навіть добір практичного матеріалу.

У дитсадку №6 р. Орла ознайомлення дітей із природою чинився як під час занять, і у повсякденні – у Професорському куточку природи й дільниці. У старшої групі заняття з ознайомлення з природою проводяться щодня. Особливе останнє місце посідають екскурсії, і навіть заняття, пов'язані з узагальненням знання в дітей. Екскурсії до лісу, парк, сквер можуть показати дітям, що відбувається у природі. Усі, що бачить дитина, він краще сприймає й у дії, тому намагаємося залучати дітей до посильного праці.

Проводячи екскурсії восени, звертаємо увагу дітей на колір неба крізь гілки: тим часом різноманітна розфарбування листя особливо підкреслює колір неба. Якщо парку, сквері є сосни і їли, яскравих барв листяних дерев добре виділяються і натомість їх темній зелені.

Дітям подобається збирати опалі різнобарвні листя різної форми. Ми можемо запитати її, в усіх чи дерев однакові листя. Щоб розвинути спостережливість й розширити кругозір дітей, використовуємо листя у грі. Пізніше, восени, як під деревами будуть лише сухі листя, послухати як вони шарудять під ногами. Показуємо, як вони покоробилися, порухи вітру носять їх за доріжками.

Незабутнє видовище – листопад.

>Листопад, листопад

Листя жовті летять…

Колиоблетят все листя, розглядаємо уважно місце на гілці, звідки ріс

Схожі реферати:

Навігація