Реферати українською » Педагогика » Моральні орієнтири сучасних школярів: шляхи та проблеми їх формування та корекції


Реферат Моральні орієнтири сучасних школярів: шляхи та проблеми їх формування та корекції

формуванню моральних оцінок і вчинків.


1.2 Проблеми моральних орієнтирів: формування та корекції

Формуваннясоциально-нравственной орієнтації учнів має стати цілісним процесом проживання своїх стосунків зі світом –практически-преобразовательних, пізнавальних,чувственно-емоциональних. Основними завданнями формуваннясоциально-нравственной орієнтації у своїй є:

1) формування вміння конструктивно взаємодіяти коїться з іншими людьми у сфері соціального буття (реалізація даного завдання досягалася у вигляді організаціїсамоуправленческой діяльності учня ніж вільною самоорганізуючої системи);

2) свідомість учням просторової і тимчасової цілісності людства через співвіднесеність з абсолютними характеристиками людського буття, що втілюють сутнісні сили людину, як родового істоти – свобода, творчість, любов, моральність, духовність тощо.;

3)емоционально-чувственное проживання підлітком цілісного (у єдності думки, дії і почуття) життєвого процесу у змодельованому їм просторі за принципами загальнолюдської моральності й нормах конкретно-історичного суспільства.

Реальною метоюсоциально-нравственной орієнтації є формуваннясоциально-активной, моральної особистості. У цьому сенсі вона збігається з загальної метою процесу освіти – отримання образу людину, як родового істоти розплющеними сутнісними силами. Ідеальною метою формування орієнтації на соціально значимі цінності з пріоритетом загальнолюдських то, можливо освіту такої соціальної устрою, яке гармонізувало б відносини людей друг з одним і із дикою природою, побудовані за принципами загальнолюдської моральності. Умовою здійснення цілісності духовної і з практичної життя людини і суспільства виступає гармонія внутрішньої злагоди людини, що виражається у єдності почуття, думки, волі і потрібна дії. Досягнення цієї гармонії можливо через емоційне, раціональне, практичне та метафізичний (містичне, інтуїтивне, ірраціональне) освоєння світу.

>Социально-нравственная орієнтація це і є ефективний спосібдуховно-практического освоєння людиною світу, практична активність людини по вільному свідомому вибору та її реалізації соціально значущих і безумовних моральних цінностей, обумовлена емоційним прийняттям світу, раціональним осмисленням його законів, принципів, інтуїтивним розумінням його абсолютних, граничних підстав й невичерпністю змістів.

Різні напрями особи й суспільства можна показати на схемою, яка відтворює реальнеобщеориентирующее простір людських цінностей і якостей особистості.

Ця схема можна назвати полем ціннісними орієнтаціями, де вісь ОХ відбиває інструментальні цінності сучасного суспільства, визначаючи її мета, і навіть мети людини як соціальної суті й кошти її досягнення. ВісьОY втілює незвідність людини до площині соціального буття й є метафізичні цінності, значеннєву «вертикаль» існування, його моральне зміст, що становить якісну специфіку «людяності». Якщо вісь ОХ містить кошти досягнення соціально значущих цілей, то вісьОY визначає моральну виправданість, допустимість цих засобів у діяльності. Отже, осі ОХ іОY припускають орієнтацію у реальних соціальних умовах діяльності через спрямованість до загальнолюдського змісту життя.

Кожна вісь має дві полюси: позитивний полюс осі ОХдемострирует прагматичну спрямованість особистості (на соціально схвалювані, престижні цінності), негативний полюс осі ОХ – деструктивну спрямованість (руйнація будинків-пам'ятників у людині сутнісних сил солідарності, діяльності); позитивний полюс осіОY – гуманістичну спрямованість особистості (на загальнолюдські моральні цінності, квінтесенцію людської сутності), негативний полюс осіОY – егоїстичну спрямованість (зберегти безумовного значення цінності індивідуального Я, протиставленого всьому світу).

1-ї сектор ціннісними орієнтаціями виявляєсоциально-пассивний тип особистості, званий психологами «>человеком-винтиком». 2-ї сектор – це сфера прояви асоціальної особистості, неведающей ні духу солідарності, соціальності, ні любові, – свого роду «людини-тварини». Сектор 3-й представляєпотребительско-престижную орієнтацію і тип особистості, що можна позначити як «громадське тварина». Сектор 4-й – це сфера збіги соціально значущих і загальнолюдських моральних цінностей, сфера реалізації людиною своїх сутнісних сил.

 

Схема 1


Метою процесу соціалізації виступає формування людей 3 і 4 типів, координати особистісних цінностей яких збігаються з вимогами соціального середовища. Причому, з більшої привабливості «приземлених» цінностей матеріального порядку більшість становлять люди 3-го типу. Тим більше що, метоюсоциально-нравственной орієнтації є формування стійкого способу взаємодії особистості навколишнім світом, заснованого на адекватності координатценностно-нормативной системи, конкретного нашого суспільства та загальнолюдських ідеалів та матеріальних цінностей, які взяли форму особистісних переконань і принципів.

Отже, сектор 4-й – це і єсоциально-нравственное простір здійснення людської сутності, у якійсоциально-ориентирующая діяльність переломлюється через загальнолюдські і моральні цінності. Тільки таким чином можна досягти цілісності існування як соціально-морального істоти, тобто. істоти, завжди належить конкретному суспільству, і людству загалом.

 

Критерії, рівні розвиткусоциально-нравственной орієнтації підлітків

Критерії

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

1 >Ценностно-мотивационний Передбачає наявність свідомого відносини особистості до формування важливих нею особистісних якостей, готовність діяти належним чином; усвідомлення цінності наявних знань і умінь і вправну реалізацію його з урахуванням провідних мотивів На даному рівні школярі усвідомлюють необхідність формування певних особистісних якостей, але завжди були готові діяти задля досягнення поставленої мети. >Учащихся відрізняє як низький рівень усвідомленості вибору моральних норм, якостей особистості, відсутність конкретних життєвих перспектив, а й небажання діяти у цьому напрямі.
2 >Интеллектуально-познавательний >Учащихся відрізняє наявність стрункої системи моральних і соціальних знань; вміння об'єктивно оцінювати власні можливості, здатності Німеччини та прагнення; існування стійкою установки формування в собі конкретних якостей, життєво важливих та соціально важливих. Знання учнями конкретних і категорій моралі має дещо розрізнений характер. Школярі який завжди об'єктивні щодо оцінки особистих потенцій.Социально-нравственние орієнтири перебувають у етапі формування. Учні мають низьким обсягом моральних і соціальних знань, не вміють диференціювати різні оцінки моральних категорій; їм характерно відсутність чітких життєвихцелеустановок.
3

>Деятельностно-практический

(чи поведінковий)

Виражається згідно поведінки учнів придбаним знань, насамперед у вмінні співвідносити своїх прагнень до нових норм поведінки, чого й проявляється стійкість вибору. Учні можуть бути прагнуть своїх внутрішніх потреби і потенції реалізовувати практичної діяльності, але завжди послідовно здійснюють цей процес. Учні не беруть участь у суспільно корисної і особистісно цінної діяльності, не вміють співвідносити свої особистісні установки з загальнолюдськими нормами поведінки.

Активізація пізнавальної діяльність у рамкахличностно-ориентированного підходу передбачає певний стимуляцію, посилення процесу пізнання. Співпізнання можна подати як послідовну ланцюг, що складається з сприйняття, запам'ятовування, збереження, осмислення, відтворення і інтерпретації отриманих знань. Вочевидь, що активізація може здійснюватися одночасно усім послідовних етапах, а може б виникнути й якомусь одному.Стимулирует, активізує пізнання передусім вчитель. Дії його полягають у тому, щоб за допомогою різних прийомів і вправ посилити кожен із етапів пізнання (рідше – чи кілька).

Труднощі в виховний процес ставляться сьогодні до гострим і актуальним у педагогічному, а й соціальному. Моральний свавілля, з яким трапилося нашого суспільства внаслідок про «реформ», негативно впливають насамперед дітей, підлітків і молодь, котрі мають певної культурою. У обгрунтування цього факту можна навести постійно ростучі цифри злочинності, особливо молодіжної, і навіть готовність багатьох діяти у досягненні матеріального добробуту за межею законом і беззаконня. Крім того, що на законних підставах, які завжди надихає. Падіння моральності означає, сутнісно, зміну ціннісними орієнтаціями людей під впливом різних обставин, – зокрема та його економічної невлаштованості.

Моральне виховання молоді є незаперечною і найважливішої метою будь-якого суспільства. Недоліки та упущення в моральному вихованні завдають суспільству такий неповернутий і непоправної шкоди, що з недоліках іншого характеру (наприклад, тілесного чи етичного) більшого шкоди суспільству завдати неможливо. Педагогічної наукою, практикою школи нагромаджено значний досвід по моральному вихованню. У педагогічної літературі досліджувана нами проблематика відбито у фундаментальні дослідженняБ.Т.Лихачева, М.К. Крупської, О.С. Макаренка, І.Ф.Свадковского, В.А. Сухомлинського, у яких виявляється сутність основних понять теорії морального виховання, вказуються шляху її подальшого розвитку принципів, змісту, форм, методів морального виховання. Найважливіші прийоми та фізичні методи, володіти якими необхідне здійснення морального виховання, потребують нової осмислення. У педагогічної теорії в належним чином не вивчена технологія реалізації морального виховання які у роботі класного керівника і геть у конкретних причин. Найважливіша з них – недостатня наукова розробленість багатьох питань морального виховання. Наприклад, його вміст у більшості педагогічних роботах розкривається здебільшого лише з поглядусоциально-етических вимог щодо поведінки та формування особистості. Що ж до вікового аспекти змісту морального виховання, про нього в багатьох науково-методичних роботах говоритися тільки загалом плані. Нарешті, у педагогічній літературі досі не визначився досить чіткий підхід до розкриття методичних основ морального виховання як цілісного процесу, де всі боку моральності особистості школяра розвиваються і формуються комплексно, в органічної взаємозв'язку.


Глава II.Эмпирическое дослідження моральних орієнтирів

 

2.1 Емпірична база дослідження та характеристика вибірки

Наше дослідження проводилося з урахуванням навчального закладу, школи №11, 2 клас, у колективі 12 чоловік і 3 клас, у колективі 15 (див. таблицю №1)

Таблиця №1

Клас кількість середній вік класу кількість дівчат середній вік дівчат кількість юнаків середній вік юнаків
2 12 8,7 6 8,2 6 8,5
3 15 9,9 10 9,4 5 9,5

2.2 Опис методики

Навчальна діяльність значущою усім вікових етапах, але в молодшому шкільному віці, позаяк у даному шкільному віці починає формуватися навчальна діяльність, як від рівня сформованості залежить успіх всього навчання у початковому ланці, а й у старших класах, оскільки навчальна діяльність головна, де формуються основні новоутворення, психічне розвиток дитини йде інтенсивно. Для виявлення стану рівня сформованості морального виховання у навчальній діяльності ми використовували діагностичні опитування учнів. Базою нашого дослідження було школа №11 р.Альметьевск.

Завдання пропонувалися по-друге й у третіх класах. Одне з других і третіх класів є контрольним, інший експериментальним. Дітям пропонувалися питання моральної характеру. Мета у виявленні рівня морального виховання. Як вихідний матеріал, у якому вивчався моральний досвід молодших школярів, було обрано такі моральні норми, як "відповідальність" і "доброзичливість", які дуже актуальні на етапі життя суспільства. Аналіз теоретичної літератури дозволив виділити основні змістовні характеристики цих норм. При визначенні відповідальності зазначалися добровільне прийняття зобов'язань, у разі об'єктивній необхідності, суворе дотримання прийнятих зобов'язань з урахуванням реальних умов, готовність відзвітувати за поточні і перспективні результати своєї діяльності, співвіднесення свої умови та його можливих наслідків з його інтересами іншим людям. Моральна норма "доброзичливість" характеризувалася більшою мірою взаємовідносинами для людей. Доброзичливість визначається нашими пізнаннями, як намагання бачити й інші позитивні властивості, віра у можливість зміни людини на краще у його здібності, готовність прийти допоможе радою і зайняті ділом. На зазначені ознаки моральних норм ми орієнтувалися щодо особливостей морального досвіду піддослідних. Завдання дослідження визначили вибір методик. А виходили речей, що моральний досвід представляє собі єдність інтелектуального і емоційного компонентів. Інтелектуальний компонент сприймається як знання школярем моральних принципів, і норм, виражених у естетичних поняттях і абстрактно - логічних побудовах. Моральні знання і набутий відносини виявлялися у реальному поведінці школярів. Звідси розроблені нами методики мали спрямованість на вивчення знань, взаємин держави і способів поведінки. При дослідженні морального досвіду молодших школярів ми використовували ряд взаємодоповнюючих методик: розмова по сюжетному розповіді, метод незакінчених оповідань. Розмова. З використанням розмови по сюжетному розповіді, випробуваному пропонувалося прослухати розповідь, у якому моральну проблему. Герої оповідання потрапляли у ситуацію морального вибору. Після прослуховування оповідання школярам ставилися запитання, хто був складено в такий спосіб, щоб у відповідях і висловлюваннях піддослідних виявлялися відносини, знання про засоби поведінки й про моральної нормі.Незаконченний розповідь. З використанням методу незакінчених оповідань, учням зачитується розповідь, у якому герою потрібно було діяти, чи порушуючи моральну норму, чи затримання згідно із нею. Кожного випробуваного просив дати, що дійовою особою є вона сама. Учень мав закінчити розповідь, пропонуючи власні засоби поведінки й обгрунтовуватимуть їх. При визначенні особливостей морального досвіду молодших школярів використовувалися такі критерії: ступінь його відповідності моральної нормі знань, відносин також способів поведінки учнів; узагальненість знань; їх глибина і широта; ступінь стійкості. Для оцінки моральних знань піддослідних виділялися такі прояви, як розуміння ними зміст моральних норм, знання способів поведінки, знання переживань, які в людини у разі дотримання чи недотримання моральної норми. Про моральному відношенні впізнавали по оцінним судженням школярів про вчинках іншу людину, про свої вчинки, і навіть про особливості виконання моральної роботи і їх мотивів. У першому етапі дослідження учням 2 і трьох класів було запропоновано завдання запитання:

Скажи, як ти думаєш, що таке відповідальність?

Як завжди поводиться відповідальна людина?

Як завжди поводиться безвідповідальний людина?

Скажи, як ти думаєш, що таке доброзичливість?

Як завжди поводиться доброзичливий людина?

Як завжди поводиться недоброзичливий людина?


2.3 Обговорення результатів

Аналіз відповідей та висловлювань піддослідних 2 класу показує, що моральні знання неоднозначні для своєї вибірки. У контрольних і експериментальних класах необхідно передусім виділити піддослідних, відповіді й висловлювання яких, свідчать, що це школярі (тоді як іншими) неправильно розуміють зміст моральних норм. Показником те, що випробовувані мають щодо низький рівень знання змісті моральних норм, і те, що звичайно бачить моральну проблему там, де. У ситуації морального вибору, випробовувані цієї групи зазвичай пропонують способи поведінки, які відповідають моральної нормі. Базуючись на вищесказаному, ми виділяємо цих школярів у групу з низькому рівні морального досвіду. У три класі вони є 43%, в контрольному - 40%. Далі, із решти вибірки виділяються випробовувані, які мають знання, взаємини спікера та способи поведінки відрізняються в цю справу, тоді як учнями з низькому рівні морального досвіду. Знання про моральних переживаннях вони зазвичай відповідають нормі, але у

Схожі реферати:

Навігація