Реферати українською » Педагогика » Критерії готовності педагогів до використання експериментування


Реферат Критерії готовності педагогів до використання експериментування

цього буде досягнуто за дотримання певних умов. Предметом розмови краще обирати практично значимий, актуальне запитання, вимагає всебічного розгляду. Необхідно, щоб вихователі мали достатнім запасом теоретичних знань та професіоналізмом. Метод ігрового моделювання - метод активізації педагогів під час проведення будь-якого методичного заходи. Цей метод цінний тим, що вчить практичному виконання етичних професійних і правил поведінки; це творча, вільна діяльність, як і захоплює її учасників; метод імітації (наслідування, зображення, відображення) прийняття рішень на різних ситуаціях по заданим чи обираним самі учасники правилам. Нерідко ділові гри називають імітаційними управлінськими. Сам термін «гра» різними мовами відповідає поняттям про жарті, сміху, легкості і свідчить про зв'язок цього процесу з позитивними емоціями, викликає високу активність учасників у вирішенні реальних педагогічних проблем, дозволяє пов'язувати теорію з практичним досвідом.

Отже, педагогічними умовами, забезпечують ефективність освоєння педагогами методу експериментування, виступають:

- формування мотивації педагогів використання експериментування як методу навчання;

- здійснення збагачення, систематизації і інтеграції знання даному методі навчання;

- забезпечення включення до дослідницьку, практичну і рефлексивну діяльність із використанню цього методу навчання.


Глава II. Зміст й технологія дослідно-експериментальної роботи

 

2.1 Модель дослідно-експериментальної роботи

 

У цьому параграфі розкривається логіка дослідно-експериментальної роботи: мета, завдання, етапи, утримання і умови, дається коротка характеристика які у ході експерименту діагностик і методів; виявляється вихідний рівень готовності педагогів для використання експериментування як методу навчання дошкільнят, аналізуються результати, що характеризують стан готовності педагогів початку формує експерименту.

Педагогічний експеримент ми розглядаємо, як етап науково-дослідної діяльності, що забезпечує перевірку положень гіпотези [12] .

Метою дослідження було обгрунтування педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування готовності педагогів для використання експериментування як методу навчання дошкільнят.

Досягнення поставленої цілі й рішення сформульованих завдань педагогічного експерименту було використано сукупність науково-дослідних методів: анкетування, тестування, опитування, спостереження, розмови, статистичні методи обробки отриманих результатів та інші методи, які дозволяли нам всебічно досліджувати формування готовності педагогів для використання методу експериментування (Додаток 1,2,3).

>Опитно-експериментальная робота проводилася у трьох етапу. У першому етапі (>2006-2007уч.г.) організовано та проведено констатуючий експеримент, який дозволив з'ясувати реальний стан досліджуваної проблеми, у дошкільному установі, визначити вихідний рівень готовності педагогів для використання експериментування як методу дітей дошкільного віку.

З другого краю етапі дослідно-експериментальної роботи (2007-2008уч.г.) під час формує експерименту виявлялися шляхів удосконалення методичної роботи у цілях підготовки педагогів для використання експериментування як методу навчання дошкільнят, апробовувалися педагогічні умови, які б ефективному формуванню готовності педагогів для використання цього методу.

Основним призначенням третього (контрольного) етапу дослідно-експериментальної роботи (2008-2009 рр.) була протидіяти правильності теоретичних висновків, їх корекція і уточнення.

Цяопитно-експериментальная робота проводилася з урахуванням Муніципального дошкільного освітнього закладу «Дитячий сад № 79 «>Аистенок» загальнорозвиваючого виду з пріоритетним здійсненням соціально-особистісного розвитку вихованців р.Орска».

>Констатирующим експериментом охопив 9 педагогів дошкільного освітнього закладу і 50 дітей старшого дошкільного віку.

Розробка педагогічних умов формування готовності педагогів для використання методу експериментування і наступне їх у практику ДОП припускали вивчення вихідного рівня готовності педагогів для використання цього методу дітей (Додаток 1,2,3) [12] .

Основними методами вивчення теоретичної і з практичної готовності педагогів до застосування аналізованого нами методу, стали розмова, анкетування і продовжувати спостереження в організованою й стати самостійною діяльності, експертну оцінку розвиваючої середовища. [24]

Досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі:

· вивчити літературу, і ж досвід інших освітніх закладів по досліджуваної проблемі;

· узагальнити і систематизувати досвід школи по експериментально-дослідною роботі дошкільнят; систематизувати науково-методичну базу (дидактичні матеріали, діагностичні розробки, конспекти занять, консультації для батьків, вихователів, дитячі праці та т. буд.);

· провести діагностику з урахуванням переліку знань і умінь, які повинні мати діти після занять експериментально-дослідною діяльністю (Додаток 9);

· розробити план заходів із дитячому експериментуванню у ній. (Додаток 6)

Для формує етапу потрібна наявність педагогічних умов, про які йшлося у теоретичної главі. Такими педагогічними умовами виступають організаційно-методичні заходи щодо проблемі використання експериментування як методу навчання дошкільнят, щоб забезпечити:

- формування мотивації педагогів використання експериментування як методу навчання;

- здійснення збагачення, систематизації і інтеграції знання даному методі навчання;

- включення до дослідницьку, практичну і рефлексивну діяльність із використанню цього методу навчання.

Уся десятилітня робота у вирішенні поставлених завдань було остаточно розбито на етапи (додаток 5). Попередньо була вивчена література і інших освітніх закладів у питанні, складена теоретична концепція.

Досвід, накопичений під час проведення занять із навколишнього світу, дозволив виділити такі, які містять експерименти і вправи у розвиток окремих дослідницьких навичок, і систематизувати вкомплексно-тематический план ">Опитно-исследовательская діяльність дошкільнят під час занять по навколишнього світу" (додаток 6), розрахований 3 роки навчання. З іншого боку, до плану запроваджені гри, вправи, експерименти,повтори-закрепления зі зміною того або іншого параметра як під час навчальної діяльності, і у вільний час. Щоб привабити батьків спільної з дітьми роботі виділили загальні домашні завдання.

Для якісного проведення дуже важливий правильний добір дидактичного матеріалу і устаткування. Тому всі зібрані і виготовлені ході попередньої роботи посібники було систематизовано і оформлені в набори на дослідження певних властивостей предметів і явищ. У групах було створено куточки експериментування, де у вільний доступ дітям пропонується матеріал по проведених під час занять експериментам (на відтворення, самостійного варіювання), і навіть інші дослідницькі набори. У природному куточку проводяться довгостроковінаблюдения-експерименти. Але тут вихованці можуть ознайомитися з роботами однолітків попередніх років, обговорити їх, порівняти відносини із своїми.

Для популяризації дитячого експериментування підготували план взаємодії з батьками. Було запропоновано приблизні плани спільної прикладної діяльності батьків із дітьми вдома, пов'язані з матеріалом, досліджуваним дитячого садка у різних вікових групах (додаток 7). Отже, досягається необхідний рівень взаємодії ДОП та його сім'ї. Для роз'яснення актуальності запропонованої теми було укладено і проведено консультації з батьками. На батьківських зборах обговорювалися виникаючі труднощі, і походив головно обмін нагромадженим досвідом. Батьки брали активну в збагаченніпредметно-развивающей середовища, запрошувалися на відкриті заняття із елементами експериментування, утягувалися на виконання творчих домашніх завдань. [22]

Щоб провести експеримент самостійно й більше повному обсязі, дитина повинна керувати своїми органами почуттів, аналізувати отримані з допомогою відомості, виконувати певні дії, використовувати інструменти, проговорювати свої дії і формулювати висновки, пояснювати результати своєї роботи. Усе це буває у попередньої комплексної роботі у різні види діяльності, і навіть завдякитренинговим ігор, дослідно-експериментальної роботі, проведеної на тематичних заняттях (додаток 8) і ігор у час. [23]

З метою підвищення професійної компетентності вихователів ДОП у питаннях організації дитячого експериментування переважають у всіх вікових групах їм було запропоновано вищевикладені матеріали ознайомлення і вивчення, і навіть організовані консультації, відвідання занять майстер-класів, спостереження дітьми під час вільної експериментальної діяльності. [15]

При здійсненні школи з організації дитячого експериментування перед вихователями й виникають проблеми діагностики сформованості навичок дослідницької діяльності; відбору методів відстежування результативності даної роботи. За підсумками занять із експериментальної діяльністю виявлено ті знання й уміння, які дошкільнята повинні придбати, освоївши курс по навколишнього світу, і складено їх переліки для відстежування динаміки засвоєння матеріалу і ускладнення експериментаторських можливостей дітей.

Вибору діагностичних методик передувало чітке визначення цілей і завдань, що розв'язуються у процесі експериментування, виділення його структурних компонентів і тих характеристик, визначених як "ряд навичокдеятельности".[2]

Так було в процесі дитячого експериментування діти навчаються:

· побачити й виділяти проблему;

· ухвалювати й ставити мета;

· розв'язувати проблеми: аналізувати об'єкт чи явище, виділяти суттєві ознаки та зв'язку, зіставляти різні факти, висувати гіпотези, припущення, відбирати кошти й матеріали для самостійної діяльності, здійснювати експеримент;

· висловлювати судження, робити і умовиводи;

· фіксувати етапи діянь П.Лазаренка та результати графічно.

Оцінюючи сформованості цих умінь в дітей віком цікаві не кількісні, а якісні показники. У цьому важливо відстежити їх стійке позитивне розвиток. Які ж показники важливими, і яким би мало бути оціночні параметри?

По-перше, відомо, будь-яка діяльність залежить від ставлення до неї суб'єкта. Отже, важливо вміти оцінювати ставлення дітей до діяльності експериментування. Ставлення ми оцінюємо за рівнем прояви інтересу, активності участі у обговоренні і найбільш діяльності.

По-друге, важливим є й не так результат, скільки процес роботи дитини на ході експериментування; відповідно, і оцінюється чи, якого результату домігся дитина, бо, як вона вважає, розмірковує. І тут виділимо такі показники, якцелеполагание, планування роботи і процес його реалізації. Безумовно, однією з показників є також рефлексивні навички, т. е. вміння дітей формулювати висновки, аргументувати свої судження. Отже, показники сформованості діяльності експериментування необхідно досліджувати як у зовнішньому, і на внутрішньому рівнях, т. е. якісних змін у структурі особи і їх прояви у взаємодії людини навколишнім світом [23].

Найбільш підхожим даним вимогам виявилася діагностика, розробленаЛ.И.Прохоровой і Л. Н.Менщиковой. Для її основі було створено діагностична таблиця (докладання 9) і визначено показники рівня оволодіння дітьми експериментальної діяльністю (додаток 10). [2]

Результати діагностики рівня сформованості діяльності експериментування, як окремими дітьми, і групою загалом дозволяють намітити шляхи і засоби надання допомоги окремим дітям, дають можливість працювати спираючись на знання індивідуальних можливостей та кожного дитини.

Отже, заохочуючи дитячу допитливість, тамуючи спрагу пізнання маленьких "чомучок" і направляючи їх активну рухову діяльність, ми сприяємо розвитку дитячих здібностей у процесі експериментування.

Метою контрольного етапу є визначення ефективності системи розроблених організаційно-методичних заходів. Використовуються самі методики, що йконстатирующем етапі.

2.2 Вивчення вихідного рівня готовності педагогів для використання експериментування як методу навчання дошкільнят

 

Як у моделі дослідно-експериментальної частини дослідження, експериментально брало участь 9 педагогів дошкільного освітнього закладу і 50 дітей старшого дошкільного віку.

Метоюконстатирующего етапу експерименту є з'ясування реальним станом досліджуваної проблеми, у дошкільному установі, визначення вихідного рівня готовності педагогів для використання експериментування як методу дітей дошкільного віку.

З метою визначення мотиваційної готовності педагогів до нововведень, ми застосовували анкетування (Додаток 11), під час якого виявлено такі результати:

- 62 % опитаних відзначили, що впродовж останніх 3 року ввоспитательно-образовательний процес певні нововведення (впровадження нових програм – 13 %, технологій – 12 %, використання нових ігор дидактичного характеру – 25 %, застосування тренінгових і ігрових вправ – 12 %); 38 % опитаних не відзначили ніяких нововведень;

- 38 % опитаних відзначають, що "застосування нововведень було спрямовано влади на рішення проблем підвищення пізнавальної активності дошкільнят; 25 % – у вирішенні проблем вислови й відпрацювання емоційних станів в дітей віком; 43 % залишили питання без рішення;

- 75 % з опитаних відзначають, що із застосуванням нововведень досягнуто кращі результати; 25 % анкетованих не виділили жодних змін;

- 63 % педагогів відзначають, що, із застосуванням нововведень, стають активнішими; 25 % відзначають, що підвищується рівень пізнавального інтересу, посилюється їх пізнавальна самостійність;

- питанням «що виждете від участі у інноваційної діяльності?» все педагоги відзначають, чого особистого задоволення своєю працею; 63 % їх відзначають, чого кращих результатів своєї роботи; 25 % педагогів очікують пріоритетного становища (уваги до педагогові); 13 % очікують громадського визнання;

- на думку опитаних, із вищезгаданих очікувань підтвердилися очікування у 38 % вихователів.

>Т.о., переважна більшість педагогів уявляє про нововведення і інноваціях, зазначає позитивні моменти застосування нової, проте, наразі ні в всіх педагогів застосування нововведень підтвердило очікувані результати.

Розмова з педагогами, спрямовану виявлення професійних знань і умінь з використання методу експериментування показала, що педагоги володіють знаннями змісту дослідно-експериментальної діяльності дошкільнят своєї вікової групи, складнощі у цьому питанні відчувають педагоги, мають стаж роботи від 5-7 років (3 вихователя). Практично всі вихователі орієнтуються при застосуванні ефективних методів і прийомів з організацією дослідно-експериментальної діяльності дітей. Уміють об'єктивно діагностувати знання, вміння і навички дошкільнят по експериментуванню 6 педагога з 9 опитаних. Виявлено, що застосовують метод експериментування по-різному діяльності – під час занять пізнавального циклу, на прогулянках, в режимних моментах та вільної самостійної діяльності – 4 педагога, 3 людини не можуть при застосуванні цього методу в самостійної діяльності дітей через брак часу. Усі викладачі відзначають, що систематично планують застосування методу експериментування з періодичністю 2 рази на місяць. Недолік знань методики проведення з об'єктами живої та неживої природи відчувають 3 педагога.

З метою визначення практичної готовності педагогів для використання аналізованого методу, ми застосували метод анкетування педагогів. Дані анкетування дозволяють дійти невтішного висновку у тому, що це педагоги усвідомлюють широкі можливість застосування цього методу у розвиток пізнавальної активності дошкільнят та його екологічного освіти; застосовують у школи різні форми експериментування – пізнавальну (спрямовану отримання нових знань) і продуктивну (спрямовану отримання нових конструкцій, малюнків, казок тощо.); підтримують пізнавальний інтерес дошкільнят до дослідно-експериментальної діяльності через співробітництво спільну діяльність із дитиною, надання емоційної підтримки. Проте, найбільш поширеної причиною незастосування цього методу в самостійної діяльності дітей, педагоги відзначають недолік потрібної інформації та дефіцит часу.

Для адекватної оцінки теоретичної і з практичної підготовки педагогів для використання методу експериментування, ми вибрали спостереження діяльністю до організованою та вільної діяльності дітей. Внаслідок цього виявлено, що у організованою діяльності, зокрема, під час занять пізнавального циклу, педагоги використовують метод експериментування лише окремих випадках.Виявлена закономірність – частіше

Схожі реферати:

Навігація