Реферати українською » Педагогика » Гра - метод ознайомлення дошкільнят з природою


Реферат Гра - метод ознайомлення дошкільнят з природою

або із природного матеріалу -пecкa, снігу.

Такі гри вимагає від дитини умінь відтворити образ предмета у його просторовому вираженні. Звідси процесі гри формується розвивається орієнтування дитини на просторі, вміння розрізняти та викладачу встановлювати величину і пропорції предмета, просторові відносини. Гра сприяє нагромадженню практично дієвою орієнтування у просторі: чітка орієнтування в просторових відносинах входить у зміст конструктивних умінь, створених у грі.

Дітям подобаютьсяигри-импровизации, у яких можуть із допомогою рухів зобразити крону дерева, порив. Такі гри можливі тільки після кількаразових спостережень і апробацій різних рухів. Після екскурсії до лісу, можна зображати лісових звірів, рослинність (високе дерево, широкий кущ, маленький квіточку); якщо на луці, то передати політ метеликів, бабок, жучків та інших. [8; 188]

Екологічні гри дозволяють змістити акцент з засвоєння дошкільнятами готових знань на самостійний пошук рішень запропонованих ігрових завдань, що сприяє розумовому вихованню. Використання в іграх природних природних об'єктів, їх зображень створює позитивний емоційне тло на формування естетичних почуттів дітей. Співвіднесення дошкільнятами своїх дій в природному оточенні з етичними еталонами, представленими у ігрових завданнях навчити, сприяє моральному вихованню. Усвідомлення себе, немов частини природи, ціннісне ставлення себе, як і решти живим організмам, сприяє фізичному розвитку.

>Усваивая кольору, їх відтінки, форму предметів, маніпулюючи іграшками та іншим ігровим устаткуванням, набуваючи певний почуттєвий досвід, діти починає розуміти красу навколишнього світу.

Огляд науково-методичною літератури з використанню ігор

і ігрових навчальних ситуацій в природознавчої роботі

з дітьми

 

Попри те що, що психологи і педагоги віддавна виявляють зацікавлення дитячої грі, проблема цілеспрямованого формування ігри в дітей дошкільного віку із метою їхньої розвитку та виховання виникла лише у другій половині ХХ століття. У працях психологів XIX і формального початку XX в. гра розглядали як один із проявів спонтанно що розвивається свідомості, душевному житті дитини. Гра - спадково передана форма поведінки, призначення якої - вправу інстинктів, необхідні майбутньої дорослого життя, - такою була думка До.Грооса. Виходячи з цього, Д. Селлі рекомендував не заважати розвитку дитини, забезпечуючи лише час і важливе місце щодо його гри.

У системі ігор, розробленої вже у першій половині в XIX ст. Ф.Фребелем, проглядається прагнення проводити розвиток дитини, пропонуючи йому поступовоусложняющиеся гри. У системи виховання Ф.Фребеля гра вперше у історії педагогіки було виділено як особливого кошти, який буде необхідний розвитку дітей дошкільного віку. [8; 184]

Теоретичне ж обгрунтування використання гри як засобу виховання та розвитку дитини було зроблено радянської психологічної наукою, розвиток якої призвело до виникнення уявлень гра як специфічної діяльності дітей, соціальної за походженням та змісту. Гра стала розглядатися як феномен соціокультурного, а чи не біологічного порядку.

Таке розуміння природи ігри та зовсім закономірностей його розвитку знайшло відбиток у дослідженняхЛ.С. Виготського, А.В. Запорожця, О.Н. Леонтьєва,Д.Б.Эльконина та їхніх послідовників. Учені вважають, що дитячих ігор стихійно, але закономірно виникли відбитка трудовий й суспільного діяльності дорослих людей. Так,Д.Б.Эльконин писав: «...гра виникає у ході історичного поступу суспільства на результаті зміни місця дитини на системі суспільних відносин. Вона, отже, соціальна за походженням, за своєю природою. Її виникнення пов'язано ні з дією будь-яких внутрішніх, уроджених інстинктивних сил, і з цілком визначеними соціальними умовами життя дитини на суспільстві». [5;16]

Багато дослідженнях підкреслюється, що гра є важливим засобом формування ціннісних орієнтації, діяльністю, у процесі якого успішніше відбувається засвоєння дошкільнятами моральних форм поведінки, розвиток творчих сил, уяви, естетичних почуттів.

Питання використання дидактичних ігор дитсадку вивчалися поруч дослідників (В.М.Аванесова, О.К. Бондаренко,Л.А. Венгер, А.А.Смоленцева, Є.І.Удальцова та інших.). На цей час встановлено функції дидактичних ігор, визначено би їхнє місце у педагогічному процесі дошкільного закладу, виявлено особливості і специфіка дидактичних ігор, розроблено зміст ігор з різних розділахвоспитательно-образовательной роботи, методи лікування й прийоми керівництва ними з боку педагога.

Аналіз літератури під час вивчення дидактичній гри дозволив виділити декілька напрямів, що були провідними на певних етапах розвитку теорії дошкільної педагогіки. До таких напрямам ставляться такі: вивчення дидактичній гри як засобу освітньої роботи, як особливої форми навчання, як засобу, стимулюючого діяльність дітей, забезпечує розвиток особистості, як методу всебічного дітей, як засобу формування потреби у самоствердження.

У небагатьох дослідженнях вивчаються питання виховного значення дидактичних ігор: показано їх роль у всебічному розвитку особистості, у формуванні здібностей дитини вихованні соціальної активності, розвитку волі і потрібна довільності дошкільника, засвоєнні правил поведінки, створення умов до появи свідомої оцінки своїх і умінь, забезпеченні емоційного характеру діяльності, виявлено можливість їх використання з єдиною метою корекції поведінки.

А.В. Запорожець, оцінюючи роль дидактичній гри, справедливо вказував: «Маємо домагатися здобуття права дидактична гра були лише формою засвоєння окремих знань і умінь, а й сприяли б загальному розвитку дитини служила формуванню його здібності». [5; 17]

О.Н. Леонтьєв, аналізуючи значення дидактичних ігор у розвиток основних чорт дитині, свідчить про два моменту, визначальних роль цього виду ігровий діяльності. Перший у тому, що гри створюють умови, у яких вперше «самостійна свідома оцінка дитиною своїх конкретних можливостей умінь». Другий належить до які мають іграх з подвійним завданням (дидактичній і виховної) моральним моментів. «І тут... важливо, що це моральний момент виступає у діяльності самої дитини, т. е. активно та практично йому, а чи не у вигляді відверненої,вислушиваемой їм моральної сентенції».

У дослідженніГ.Н.Толкачевой показано, що час використання дидактичних ігор можна досягнути позитивних успіхів у формуванні потреби у самоствердження в дітей віком старшого дошкільного віку і її в корекції поведінки дошкільнят. Це пов'язано з тим, що дидактичні гри, як підкреслює автор, «...створюють умови до виникнення потреби, її закріплення (ситуації суперництва, порівняння, змагання); забезпечують процес пізнання своїх і можливостей однолітка; дозволяють знайомити дітей із соціально корисними способами самоствердження; дають можливість до виконання різних за статусу ролей». [8; 180]

Незважаючи па те, що педагогіка здавна використовує дидактичну гру на виховання і дітей різного віку, вивчення літератури показало, що у небагатьох наявних дослідженнях, методичних посібниках, присвячених даним ігор, приділено увагу екологічному вихованню, ознайомлення з природою.

З констатації факту, що дидактичні гри акторів-професіоналів у дошкільної педагогіці є важливим засобом виховання, навчання дітей і розвитку, можна було припустити, що це вид ігровий діяльності виступатиме ефективним засобом екологічного виховання старших дошкільнят. У дослідженні значимими були такі можливості дидактичних ігор, виділені вченими, які обгрунтовують їх використання як засобу екологічного виховання: виховання наполегливості у досягненні позитивного результату, формування здібностей дитини, забезпечення емоційного характеру діяльності дітей, створення умов прояви свідомої оцінки своїх фізичних можливостей, реальної самооцінки, стимулювання творчої діяльності, формування потреби у самоствердження, розвиток води і довільності, виховання особистості а цілому.

Включення ігор процес екологічного виховання створює емоційне тло, що забезпечує далі ефективний результат засвоєння знань, умінь, навичок. А ще вказував ще А. У. Запорожець, підкреслюючи, що емоційні прояви впливають як до рівня інтелектуального розвитку, а й у його розумову активність, з його здібності. Цю думку свідчить і дослідженняЛ.А. Абрамян і А.Д.Кошелевой, у якому зазначається, що з допомогою гри легко налагоджується позитивне ставлення до оточуючих людям, є формування нового позитивні емоції, і почуття.

Дотримання дітьми старшого дошкільного віку норм поведінка, зокрема у природі, вимагає прояви певних вольових зусиль. А використання дидактичних ігор процесі виховання дошкільнят надає значний вплив в розвитку волі і потрібна довільності. Це результати дослідженняЕ.О. Смирнової. Так, встановлено, що під час проведення ігор правила, зокрема дидактичних, діти навчаються стримувати безпосередні імпульсивні руху, стають більш дисциплінованими, краще контролюють за свої вчинки, охоче приймають й захопленіше виконують завдання й доручення дорослого, прагнуть дотримуватися правил спілкування, і поведінки.

Справді, спроможність до вольовим зусиллям за умов проведення дидактичних ігор екологічного змісту дозволяє дітям старшого дошкільного віку, по-перше, зосереджувати і підтримувати довільне увагу процесі пізнання природи, спостерігати, запам'ятовувати, активно мислити під час встановлення причин які у природі явищ. По-друге, у грі дошкільнятам легше здійснити певний контроль над своєю амбіційною поведінкою у природі, не завдаючи у своїй їй шкоди. У певних межах діти можуть підкоряти своєї діяльності поставленим цілям. Так, виконуючи у грі завдання щодо догляду за рослиною чи тваринам, дитина більшою мірою здатний виконати доручення якісно, відмовитися від різних приємних занять, не закінчивши роботу.

Участь однолітків у грі дає можливість «дізнатися й про відчути свою дію». Ця можливість, зазначає Є. Про. Смирнова, здійснюється після двох моменту. По-перше, спостерігаючи і оцінюючи дії інших і передбачаючи власне виконання тієї ж дій, дитина краще усвідомлює правил гри, що у цьому вони представлені йому в зовнішньої розгорнутої формі. І, по-друге, постійний контроль із боку інших дітей (їх зауваження, попередження й навіть загрози вилучити з гри за неправильну поведінку), їх яскраво виражене ставлення до дій дитини звертають уваги дошкільника за власні дії.         

Стадії, представлені у багатьох дидактичних іграх екологічного змісту, дозволяють вихованцям спілкуватися друг з одним, проявляючи у своїй властивості, які недоступні їм у повсякденні. Спілкування дітей у ігрових ситуаціях подає відчуття реальності, посилює мотивацію до екологічної діяльності. Причому у грі мотивація, набуває ціле пасмо пізнавальних, естетичних, моральних, соціальних спонукань, які від учасників прийняття рішень, що особливо важливо у екологічному вихованні.

А.В.Добрецова зазначає, що учасник спілкування в ігрових ситуаціях виступає в подвійний позиції: ставлячись як до іншому, впливаючи нею, він у той час відбиває партнера у своїй свідомості, сприймає ідей, судження, почуття, виробляючи і свій до них ставлення. У результаті відбувається самоствердження дитині. Спілкування в ігровий ситуації дозволяє дітям як отримати відповідну інформацію, а й у вигляді наслідування і реального запозичення співпереживати, розвивати емоції, засвоювати моральні норми, зокрема у природі.

У сфері ознайомлення з рослинами використовуються дидактичні гри, розроблені В.А.Дрязгуновой. Дані гри мають освітню і виховну цінність, оскільки за них діти закріплюють і уточнюють уявлення, отримані під час занять, опановують операціями аналізу, порівняння, класифікації, навчаються розмірковувати, робити і узагальнення. [3; 8]

У збірниках дидактичних ігор описано багато різних ігор ознайомлення дошкільнят навколишнім світом, зокрема природою». Однак у процесі таких ігор діти лише опановують глибшими знаннями про природу, особливостях тварин і звинувачують рослин, явищ природи, що, звісно, важливо, але щось дізнаються про взаємозв'язку живої і неживої природи в екосистемі, про неможливість порушення її цілісності, що основним в екологічному вихованні. Такі гри не дозволяють успішно розвивати у дошкільнят здатність помічати живе, усвідомлювати його, співпереживати біді інших і дбайливо ставитися до природи.

А.А.Петрикевич розроблено серію дидактичних ігор «Що можуть робити наші «помічники»; очі, ніс, вуха, мову, руки». Ці гри сприяють розвитку в дітей віком умінь впізнавати, відрізняти різні об'єкти природи з допомогою органів почуттів, що у своє чергу дає можливість усвідомлювати потреба живих організмів, співпереживати біді інших і дбайливо ставитися до природи. [9; 32].

Становить інтерес дослідження І. А.Комаровой про роль гри акторів-професіоналів у становленні усвідомленого ставлення до природи в дітей віком середнього дошкільного віку. При ознайомленні хлопців 5-го роки життя з рослинами автором використовувалися елементи різних видів ігор, зокрема і дидактичних. У дослідженні підкреслюється, що внесення гри акторів-професіоналів у процес дітей середнього дошкільного віку «…сприяє засвоєнню програмного матеріалу занять і спостережень, і з погляду освітньої, і виховної… формуванню систематизованих знань». І далі: «Вони (гри) підвищують активність дітей у процесі навчання, знижують стомлюваність, сприяють розвитку інтересу й розумової діяльності». [5; 17]

І.А.Комаровой розроблено й апробовані різноманітні ігрові навчальні ситуації під час занять і під час систематичних спостережень. Своєрідним ігровим елементом, використовуваний дослідником, була іграшка (переважно лялька, яка зображує казкових персонажів, героїв дитячих мультфільмів і телепередач), навколо якої вже розгорталося заняття. Ігрові персонажі під час експериментальної роботи пов'язували з різними елементами сюжетно-рольовою ігри та зовсім з дидактичні змістом заняття, у результаті складалися ігрові навчальні ситуації (>ИОС).

І.А. Комарова показала, що використання ігрових навчальних ситуацій має лише освітнє, а й виховне значення. З їхньою допомогою у дошкільнят формується зацікавлена ставлення матеріалу заняття, створюються позитивний емоційне тло і можливість активного прояви всім дошкільнят. Ігрові навчальні ситуації сприяють розумовому і моральному вихованню дітей під час знайомства з ознаками чи об'єктами природи.

Нині великий внесок у дослідження використання ігровий діяльність у екологічному вихованні дошкільнят і молодших школярів внесла Л. П.Молодова. Нею розроблено, і навіть підібрані у складі вже ігор такі, де є активна екологічно правильна чи розвиває відповідно до поставленими виховними завданнями ігрова діяльність. Запропоновані нею гри надають занять емоційне забарвлення, що зробила їх (заняття) цікавішими для дітей. Ігри й ігрові елементи дозволяють розвивати в них були найрізноманітніші позитивні властивості і полегшують сприйняттяизлагаемих труднощів і знань.


>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Гра — як розвага, а й метод, з якого малі діти знайомляться навколишнім світом. Чим менший діти, тим більше гра застосовується як засіб освітньо-виховної роботи із нею.

У дидактичних іграх використовуються натуральні предмети природи (овочі, фрукти, квіти,

Схожі реферати:

Навігація