Реферати українською » Педагогика » Розвиток комунікативних здібностей заїкуватих дітей на основі казкотерапії


Реферат Розвиток комунікативних здібностей заїкуватих дітей на основі казкотерапії

Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Марина, 8 років, 1998 р. Середній рівень - прагне контактів із людьми, не обмежує коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують своєї роботи, проте потенціал їх схильностей не вирізняється високою сталістю. Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Контрольна група Олександр, 9 років, 1998 р. Середній рівень - прагне контактів із людьми, не обмежує коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують своєї роботи, проте потенціал їх схильностей не вирізняється високою сталістю. Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Світу, 9 років, 1998 р. Середній рівень - прагне контактів із людьми, не обмежує коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують своєї роботи, проте потенціал їх схильностей не вирізняється високою сталістю. Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Стас, 9 років, 1998 р. Середній рівень - прагне контактів із людьми, не обмежує коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують своєї роботи, проте потенціал їх схильностей не вирізняється високою сталістю. Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Олена, 9 років, 1998 р. Середній рівень - прагне контактів із людьми, не обмежує коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують своєї роботи, проте потенціал їх схильностей не вирізняється високою сталістю. Вимагає подальшої серйозною і планомірної виховній роботі із формування та розвитку комунікативних схильностей. Ігор, 9 років, 1998 р. Рівень нижчий від середнього - випробовуваний прагне до спілкування, почуваєтьсяскованно у новій компанії, колективі, воліє проводити час віч-на-віч із собою, обмежує свої знайомства, відчуває складнощі у встановленні контактів із людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтується у незнайомій ситуації, не відстоює свою думку, важко переживає образи, прояв ініціативи суспільної діяльності вкрай занижена, у багатьох справах воліє уникати прийняття самостійних рішень.

Результати такі:

- після проведених занять рівень комунікативних здібностей в експериментальної групі змінився. Якщо початку формує впливу середній показник рівня розвитку комунікативних навичок за групою дорівнював 60%, то після він підвищився до 80%. Зокрема треба сказати, що на початок формує експерименту у трьох із дітей рівень розвитку комунікативних здібностей був середній, а й у двох – нижчий від середнього. Після проведених занять рівень трьох дітей середній, у двох – високий;

- у контрольній групі особливих змін залишилися немає (рівень розвитку, як був середнім, і залишився): четверо дітей на середній рівень, в однієї – нижчий від середнього.

Отже, порівнюючи обидва показника, можна сказати, що використання казкотерапії на формують заняттях позитивно б'є по розвитку комунікативних здібностей в дітей із заїканням.

Другий методикою була діагностика «перешкод» зі спілкуванням (Додаток 8). За результатамиконстатирующего експерименту переважати перешкодами були неадекватність прояви емоцій і домінування негативу. Затим формує експерименту результати трохи змінилися і подано в таблиці 12.

Таблиця 12 Аналіз результатів обстеження дітей з методиці В.В. Бойко

Ім'я дитини Результат обстеження
Експериментальна група
Настя, 8 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Зокрема, основними перешкодами є неадекватність прояви емоцій і переважання негативні емоції.
Андрій, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Неадекватність прояви емоцій і переважання негативні емоції залишилися, але з настільки виражені.
Костя, 8 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Основна перешкода – неадекватність прояви емоцій, і навіть невміння управляти, дозувати їх.
Женя, 8 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Зокрема необхідно продовжити над адекватністю прояви емоцій й умінням їх дозувати.
Марина, 8 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Основні перешкоди – переважання негативу, неадекватність прояви емоцій.
Контрольна група
Олександр, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Основними перешкодами є неадекватність прояви емоцій і переважання негативу певною мірою з незрілістю,негибкостью, невиразністю емоцій.
Світу, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Емоції незрілі, негнучкі, невиразні, переважає негатив. Неадекватність прояви емоцій разом із деяким невмінням ними керувати.
Стас, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Емоції незрілі, негнучкі, невиразні, переважає негатив. Неадекватність прояви емоцій разом із небажанням зближуватися з людьми емоційно.
Олена, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Неадекватність прояви емоцій і переважання негативні емоції залишилися, але у менш вираженої ступеня.
Ігор, 9 років, 1998 р. Спостерігаються деякі емоційні проблеми, у спілкуванні. Зокрема, основними перешкодами є неадекватність прояви емоцій і переважання негативні емоції.

Отже, бачимо, у результаті формує роботи багато дітей змогли позбутися деяких своїх «перешкод», заважаючих їм спілкуватися із оточуючими. У контрольної ж групі що виділяються зрушень немає.

3.3 Визначення ефективності формує впливу

Для визначення ефективності формує впливу слід також провести і кількісне співвідношення результатів.

За результатамиконстатирующего експерименту розвиток комунікативних здібностей дітей експериментальної групи було таким: на середній рівень – 3 дітей (60%), нижчий від середнього – 2 (40%). У контрольної групі показники такі само як й у експериментальної.Виразим це у діаграмі 1.

Діаграма 1 Діагностика рівня розвитку комунікативних здібностей у заїкуватих дітей 8-9 років (до формує впливу)

Аналіз діаграми дозволяє зробити висновок у тому, що попри початок дослідження рівень розвитку комунікативних здібностей як і експериментальної і у контрольної групах однакові.

Після формує експерименту контрольні дослідження рівня розвитку комунікативних здібностей таке: в експериментальної групі результати підвищилися – високому рівні – 2 дітей (40%), на середній рівень – 3 (60%). У контрольної групі явних змін немає – 4 дітей на середній рівень (70%), одного рівні, нижчому середнього (30%).


Діаграма 2 Діагностика рівня розвитку комунікативних здібностей у заїкуватих дітей 8-9 років (після формує впливу)

Порівнюючи перші показники з іншими, можна дійти такого висновку: ефективність формує дії дорівнює 50%.

Аналіз результатів формує впливу дозволяє очікувати, що експериментальної групи змогли розвинути свої комунікативні здібності до високого рівня. Тобто. отримані на занятті знання й уміння діти змогли перенести в повсякденні ситуації спілкування. А використання казкотерапії на формують заняттях сприяли прискорити той процес.

За даними методики діагностики «перешкод» для спілкування з людьми дітям заважали їх емоції (неадекватність їх прояви й негативні емоції). У відсоткове співвідношення це відбувається так: як і експериментальної, і у контрольної групі є діти, які мають спостерігаються певні проблеми були зі спілкуванням через своїх емоцій – категорія II (у всіх групах по 3 дитини – 60%). Деяким дітям емоції «на день» заважають спілкуватися (Категорія III). У кожній групі по 2 дитини які стосуються категорії III (40%).

>Виразим це у діаграмі 3.

Діаграма 3 Діагностика «перешкод» зі спілкуванням дітей із заїканням 8-9 років (до формує впливу)

Аналіз діаграми показує, що у обох групах – і контрольної, й експериментальної – діти мають однакові проблеми, у спілкуванні.

Після формує впливу показники змінилися і мають так:

- в експериментальної групі 3 дітей змогли впоратися й усунути основні «перешкоди» спілкування – категорія I – 60%; у двох дітей спостерігаються певні проблеми були зі спілкуванням, але у менш вираженої ступеня – категорія II – 40%;

- у контрольній групі виражених змін немає: одна дитина належить до категорії I (20%), троє – до категорії II (60%), одна дитина – категорія III (20%).

>Виразим це у діаграмі 4.


Діаграма 4 Діагностика «перешкод» зі спілкуванням дітей із заїканням 8-9 років (після формує впливу)

комунікативний дитя заїкуватістьсказкотерапия

При порівнянні показниківконстатирующего і контрольного експериментів можна дійти невтішного висновку у тому, у результаті формує впливу рівні в розвитку дві групи мають значні розбіжності у розвитку. Рівень комунікативних здібностей дітей експериментальної групи зросла з середнього до високого. Контрольна група залишається колишньому рівні розвитку.

Отже, ефективність формує дії дорівнює 50%.


Укладання

 

Підбиваючи підсумки зробленого, можна зробити такі висновки:

Заїкуватість - одне з найбільш найдавніших негараздів у історії вивчення розладів промови, найпоширеніше порушення мови, що виявляється порушенняречедвигателних актів. Проте, порушуючи комунікативну бік промови, воно вплітається у процес розвитку особистості, її соціалізації, цим перестаючи бути просто мовним порушенням.

Заїкуватість, як мовленнєвий порушення, був із комунікативної стороною промови, внаслідок нього гальмуватися процес розвитку комунікативних здібностей особистості, спрямованих на побудова правильного мовного висловлювання.

Заїкуватість носить ситуативному характері: ступінь складності ситуації пов'язані з можливістю досягненнязаикающимся комунікативної завдання.

Подолання заїкуватості - комплексний процеслогопедического, психолого-педагогічного і (за необхідності) медичного впливу. Особливе місце у цій займає психотерапевтична робота, спрямовану розвиток соціальних взаємовідносин.

Однією з методів психотерапевтичної роботи є підставоюсказкотерапия. Казка містить у собі нехитрий сюжет, зрозумілий дітям, і глибинний зміст, куди дійти допомагає психотерапевт. Читаючи, переказуючи, пишучи і розігруючи казки, діти вступають у взаємини, розкріпачуються, зіштовхуються з різними життєвими ситуаціями. Саме томусказкотерапия одна із найбільш раціональних методів психотерапії.

Для проведення психотерапевтичної роботи необхідно провести повне обстеженнязаикающегося дитини. Потрібно встановити форму заїкуватості, ступінь виразності у різних ситуаціях, рівень розвитку комунікативних здібностей, ступінь фіксації на дефекті, "перешкоди", що у процесі спілкування.

За підсумками отриманих у ході дослідження даних будується програма індивідуальної та колективної роботи ззаикающимися дітьми.

З використанням методів і прийомів казкотерапії під час занять із формування комунікативних здібностей дітей із заїканням можна домогтися позитивних результатів: підвищити рівень розвитку комунікативних здібностей, усунути деякі «перешкоди».

За результатами дослідження можна сказати, поставлена нами ціль десь у початку дослідження досягнуто, гіпотеза набула свого підтвердження: справді, з методів казкотерапії можна досягти позитивних успіхів у значно стислі терміни.


Література

1.БеляковаЛ.И. Заїкуватість:Логопедия - М.: Академія, 2003.

2.БитяноваМ.Р., АзароваТ.В., Афанасьєва Є.І., ВасильєваН.Л. Робота психолога у початковій школі. – М.: Видавництво «Досконалість», 1998.

3.Бойков Д.І. Спілкування дітей із проблемами у розвитку - СПб.: ВидавництвоКАРО, 2005.

4.Вачков І.А.сказкотерапия. Розвиток самосвідомості через психологічну казку. – М.:Ось-89, 2001.

5. Виноградова М.А. Формування навичок мовного спілкування в заїкуватих дошкільнят - СПб.:КАРО, 2006.

6. Волкова Н.А. ігрова діяльність у усуненні заїкуватості в дошкільнят. – М.: Академія, 1983.

7. Гарднер Р. Психотерапія дитячих проблем. – СПб.: Йдеться, 2003.

8. Дефектологія: словник - довідник /під ред.ПузановаБ.П. - М.: Нова школа, 1996.

9. Дитячий практичний психолог /під ред.О.А.Шаграевой, С.А. Козлової. – М.:ВЛАДОС, 2001.

10. Зінкевич – Євстигнєєва Т.Д. Шлях до чарам. Теорія і практика казкотерапії. - СПб.: ТОВ «Йдеться», 1998.

11. Зінкевич – Євстигнєєва Т.Д.Практикум по казкотерапії. СПб.: ТОВ "Йдеться", 2000.

12. Калягін У. Коли дитина заїкається - СПб.: Пітер - Клубок, 1998.

13.Логопедия /під ред.С.Н.Шаховской,Л.С. Волкової - М.: Гуманітарний видавничий центрВЛАДОС, 2003.

14.Мамайчук І.І. Психологічна допомогу інфікованим дітям з вадами у розвитку. – СПб.:КАРО, 2001.

15. Основи логопедичної роботи з дітьми /під ред.Г.В.Чиркиной - М.:АРКТИ, 2002.

16. Основи спеціальної психології. /під ред. Л. В. Кузнєцової. - М.: Видавничий центр «Академія», 2002.

17. ПарамоноваЛ.Г.Логопедия всім - СПб.: Пітерпринт, 2004.

18.Пеллингер О.Л., Успенська Л. П. Як допомогтизаикающимся школярам - М.: Просвітництво, 1995.

19.Погосова М.М. Занурення до казки.Сказкотерапевтические програми. – СПб.: Йдеться, 2000.

20. Практика казкотерапії. /під ред. Н.А. Сакович. - СПб.: Йдеться, 2006.

21.Практикум із загальної, експериментальної і прикладної психології /за загальною ред. АА. Крилова, С.А.Маничева - СПБ.: Пітер, 2006.

22. Практична психодіагностика. Методики і тести />сост.РайгородскаяД.Я. - Самара: Видавничий будинок ">БахРах - М", 2006.

23. Психологічний словник />автори-сост. В.М.Копорулина, М. Н. Смирнова, Н.О. Гордєєва,Л.м. Балабанова; підобщ. ред.Ю.Я.Неймера. –Ростов-на/Д.:Деникс, 2003.

24. Психологія Словник /підобщ. ред. А.В. Петровського, М.Г.Ярошевского. – М.:Политиздат, 1990.

25. РауЕ.Ю.Ситуационний феномен заїкуватості і його подолання. – СПб.:КАРО, 1994.

26. Дитина. Раннє виявлення відхилень у розвитку мови і подолання цих загроз /під ред.Ю.Ф. Гаркуші - Воронеж: Видавництво НВО ">МОДЭК", 2001.

27. Росіяни чарівні казки. – М.: АСТ, 1994.

28.Скрипкин І. Зразкові конспектилогоритмических занять із дітьми, страждаючими заїканням. // Дошкільна виховання №8, 1996 р. -стр.28.

29. СоколовД.Ю. Казки ісказкотерапия - М.; Видавництво Інституту психотерапії, 2005.

30. Довідник практичного психолога: Психотерапія />сост.С.Л. Соловйова. – М.: АСТ; СПб.: Сова, 2007.

31.ФесюковаЛ.Б. виховання казкою. – М.: АСТ, 2000.

32.Черняева С.А.Психотерапевтические казки і з гри. – СПб.: Йдеться, 2003.

33.Шохор-Троцкая (>Бурлакова) М.К. Корекція складних мовних розладів - М.:ЭКСМО-Пресс, 2001.


>Тезаурус

 

Анамнез – сукупність даних про хвороби.

Розмова (в психології) – метод отримання з урахуванням вербальної комунікації.

Вік (в психології) – категорія, службовець для позначення тимчасових характеристик індивідуального розвитку.

Група – обмежена розміром спільність людей,виделяющаяся чи що виділятимуться із соціального цілого за ознаками: характеру діяльності, соціальної чи класовою належністю, структурі, композиції, рівню розвитку та ін.

Діяльність – динамічну систему взаємодій суб'єкта зі світом, у процесі яких виникнення і собі втілення у об'єкті психологічного способу життя та реалізація опосередкованих їм відносин суб'єкта в предметної дійсністю.

Завдання – дана за певних умов мета діяльності, які мають досягатися перетворенням цих умов відповідно до певної процедурі.

Заїкуватість – порушеннятемпо-ритмической організації промови, обумовлене судорожним станом м'язів мовного апарату.

Дослідження – процес придбання знань або через вивчення

відповідних теорій, або шляхом збирання емпіричних даних.

>Коммуникативние здібності – вміння людини породжувати мовні

Схожі реферати:

Навігація