Реферати українською » Политология » Місцеве самоврядування, як інститут громадянського суспільства


Реферат Місцеве самоврядування, як інститут громадянського суспільства

Шубіна Н.В.

Однією із найскладніших проблем для формування системи місцевого самоврядування є питання про його базових цінностях, найвагоміших саме з нинішнього етапу у суспільному розвиткові.

За підсумками цього, наприклад, вирішується питання розмірах одиниці місцевого самоврядування (територією Росії й за кількістю жителів). Якщо основне завдання - домогтися максимальній ефективності діяльності місцевих органів влади, досягнення найвищого рівня надання ними послуг населенню, то вибір, зазвичай, робиться у користь більших самоврядних одиниць, здатних сконцентрувати в руках достатній обсяг ресурсів. Але цього разі є серйозна небезпека втрати ними власне самоуправленческого початку. Адже значення місцевого самоврядування життя в країні далеко ще не вичерпується управлінськими функціями. Виступаючи у ролі важливого сполучної ланки між громадянським суспільством й державою, є невід'ємною сутнісного характери-стикой демократичного суспільства.

Будучи тієї оптимальної точкою, де сходяться інтереси місцевих сооб-ществ, окремої людини, держави, політичних партій, груп інтересів, місцеве самоврядування має величезні потенційними можливостями гармонізації відносин між ними, зміцнення різноманітних социаль-ных зв'язків. Але це ж обставина призводить до того, що саме даному рівні за найбільшої гостротою виявляється сув'язь соціальних, политиче-ских і нових економічних проблем цього товариства, зіштовхуються інтереси як місцевих, а й регіональних еліт і загальнонаціональних політичних еліт.

Розвиток місцевого самоврядування є противагою авто-кратической влади центру і гарантом існування у суспільстві плюралізму. Місцеве самоврядування розширює коло суб'єктів політичної влади й одно-временно обмежує останню, цим воно сприяє розвитку сво-боды індивідуума.

Саме місцеве самоврядування надає широкі возмож-ности до участі громадян, у процесі. І тут представляється особливо важливим забезпечити максимальну доступність органів місцевого самоврядування для пересічного українського громадянина, що у такому разі їй дають можливість грати активну полити-ческую роль.

Займаючись координацією, інтеграцією і інноваціями, органи місцевого самоврядування сучасних умовах займають досить міцне становище у системі громадського управління і в міру розвитку демократії покликані грати важливішу роль визначенні загальнонаціональної політики і рішення загальнонаціональних проблем. Виступаючи з позицій управлінського лідера у місцевому співтоваристві, будучи живим носієм самої ідеї співтовариства, конструктивної громадянської активності, принципу субсидіарності, є центром тяжіння й інших інституцій громадянського суспільства, функціонуючих біля даної місцевості, оскільки нерідко тільки з підтримці місцевої влади й зі своїми безпосередньої допомогою недержавні організації здатні реалізувати чимало своїх проекти.

Одночасно за необхідності саме органи місцевого самоврядування можуть найефективніше в ролі посередника між громадськими організаціями та державою. Натомість, недержавні організації можуть бути для місцевого самоврядування хорошим індикатором суспільної думки, однією з найважливіших каналів зворотний зв'язок місцевої влади з населенням.

Всебічно підтримуючи розвиток місцевого самоврядування, необхідно віддавати усвідомлювали у цьому, що у реальної буденної дійсності вона залишається однак у значною мірою управлінням й у ролі може завдати так само серйозної шкоди прав і свобод окремих особистостей, а де й цілим групам, як і центральний уряд. Звідси необхідність взаимоконтроля різних рівнів громадського управління і структурних елементів політичною системою над виконанням права і свободи граж-дан. У разі вкрай неоднорідного складу населення найважливішу роль тут мають відігравати різноманітних громадські організації, як виразники інтересів різних соціальних, національних, культурних, демографічних тощо. груп. Взаимодействия із нею, органи місцевого самоврядування нерідко навчаються в них гнучкості, навичок самоорганізації, командної роботі, демократичної культурі прийняття рішень.

Роль місцевого самоврядування становленні та розвитку громадянського суспільства залежить від наявності громадського контролю та політичного рівноправності, знаходить своє выра-жение у створенні рівних умов всіх учасників виборчого процесу, забезпеченні його конкурентності і свободи волевиявлення громадян, а й у наступної підзвітності представників народу, їхньої відповідальності перед суспільством за проведену політику й конкретні дії, що вони роблять, перебуваючи при владі.

З розвитком громадянського суспільства, усі більший вплив на діяльність органів місцевого самоврядування подають різноманітні групи инте-ресов. Через війну позиції місцевих рад можуть розпочинати в протиріччя з більш пря-мыми формами участі громадян, бо якщо органи місцевого самоврядування представляють інтереси того суспільства загалом, то громадські організації висловлюють і не захищають інтересів окремих категорій громадян. Отже, першому плані виходить проблема узгодження інтересів, пошуку взаємоприйнятних рішень.

Однією з найдійовіших шляхів недопущення виникнення такого роду конфліктів є активна як політичних партій та організацій, а й інших неурядових організацій у забезпеченні представництва своїх інтересів у місцеві ради. У цьому всі учасники виборчого процесу повинні пам'ятати, що:

-- на формування політично представницького місцевого самоврядування необхідно, щоб голоси усіх громадян мали рівний вагу, незалежно від цього, де вони живуть і поза яку партію голосують;

-- для адек-ватного соціального представництва необхідно забезпечення реального равен-ства можливостей участь у виборах органів влади з метою представників усіх соціальних груп, і верств населення;

-- для представництва громадського мне-ния потрібно, щоб доступом до засобам масової інформації та органів державної влади не залежав від багатства і зв'язків.

У нинішній російської ситуації особливе значення набуває усвідомлення органами місцевого самоврядування і недержавними організаціями існування спільних інтересів й питання, які мають примусити їх об'єднувати свої зусилля, коор-динировать своєї діяльності, намагатися встановити максимально тісні зв'язки друг з одним.

У підставі цього лежать два що об'єднує чинника. По-перше, це "спільна за-бота про повсякденної демократичної практиці, щоби якнайтісніше прилягала до лю-дям, по-друге, відсторонення від процесу прийняття рішень на рамках загальнонаціональної чи регіональної політики. Можливість надавати реальний вплив на процес прийняття рішень напря-мую пов'язана з здатність до виробленні єдиної (чи навіть близькій) позиції.

Розвиток громадянського суспільства вимагає переходу від "культури конфлікту" до "культурі згоди", а цього потрібні усвідомлення спільності базових інтересів. Таке усвідомлення легше досяжно саме у місцевому, локадьном рівні, і, відповідно, може бути реалізований через місцеве самоврядування. У той самий час саме тут найрельєфніше простежується відповідальність громадян за результати своєї політичного, зокрема, електорального поведінки, що має призвести до посилення демократичного елемента у політичну культуру суспільства.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту http://polit.mezhdunarodnik.ru/

Схожі реферати:

Навігація