Реферати українською » Политология » Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі


Реферат Основи державної влади Чехії та їх Місце в Політичній сістемі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Реферат ізполітології на задану тему:

Основи державної владиЧехії та їхнімісце вполітичнійсистемі


1.Державна владаЧехії

>Процесутворення СучасноїЧеської державирозпочався 1990 р. й був,насамперед,пов’язаний із крахомкомуністичнихрежимів урядієвропейськихкраїн. Вже тому жроці було бухваленоконституційний акт продержавнісимволиЧеськоїРеспубліки.Прийняттям цого актурозпочалось такзване “>розлучення”міжЧехією йСловаччиною, які до цого булисуб’єктамифедеративної держави.Цей процесзавершивсяприйняттям 16грудня 1992 р.представницьким органом –Чеськоюнаціональною радою –Конституції.ЦяКонституціянабулачинності 1 января 1993 року.

Завизначенням Основного Закону,прийнята вЧехії форма державногоправлінняєпарламентськоюреспублікою.Згідно ст. 1Конституції ЧР,ЧеськаРеспублікаєсуверенною,єдиною, атакождемократичноюправовою Державою,заснованою наповазі прав й свободлюдини та громадянина.Визначенотакож, щоджерелом державної владиє народ,якийздійснюєцю уладові череззаконодавчі,виконавчі тасудовіоргани.Окрім того,конституційний законможевстановлювативипадки прямогоздійснення народом державної влади.

У розділі ст. 5Конституціїзазначає, щополітична система ЧРґрунтується навільних йдобровільних засідках тавільномуконкуруванніполітичнихпартій, щоповажаютьосновнідемократичніпринципи тавідмовляються відсили якзасобуутвердженнясвоїхінтересів.

1.1Законодавча влада

>РозділдругийКонституції ЧРрегламентуєзаконодавчу уладові тазазначає, що вонналежитьдвопалатному парламенту. До складунижньої –ПалатиПредставників – входити 200депутатів, котріобираютьсястроком начотири рокта. До складуверхньої – Сенатові – 81 сенатор, котріобираютьсятерміном нашість років. Однатретина складу Сенатовіоновлюєтьсякожні два рокта.Виборичленівобох палат парламентуєзагальними йпрямими. При цьому доПалатиПредставників смердотіпроводяться запропорційноюсистемою, а до Сенатові – замажоритарною.Віковий ценз для активноговиборчого прававизначено у 18 років, апасивного – 21 й 40 років на виборах доПалатиПредставників й Сенатовівідповідно.Обранідепутати йсенаториповинніскласти спе-ціальну присягу. Уразівідмовискластитаку присягу смердотівтрачають мандат. У розділі ст. 22зазначаєтакож, щовиконанняповноважень ПрезидентаРеспубліки,повноваженьсуддів таіншихфункцій,визначених законом,єнесумісним зфункціями депутата чи сенатора. Мандат депутата чи сенаторавтрачаєчинність того дня, коли особавступає ПрезидентаРеспубліки, судье чи наіншу посаду,несумісну із мандатом депутата чи сенатора.Крім того,ніхто неможе бути членомобох палат Парламентуодночасно.

Узаконодавчомупроцесіпалати парламенту неєрівноправними.Усізаконопроектиспочаткуподаються нарозгляд донижньоїпалати.Якщо Сенатвідхиляє законопроект,ухваленийПалатоюПредставників,нижня палатарозглядає йогознову. Законприймається,якщо йогосхвалює абсолютнабільшістьчленівнижньоїпалати. Глава державинаділений правомповернути наповторнийрозглядприйнятий парламентом закон.Такий закон повторноголосується лише уПалатіПредставників.Якщонижня палатаще разприймаєповернений законабсолютноюбільшістю голосів всіхдепутатів,такий законпромульгується главою держави.

>Особливістюзаконодавчогопроцесує ті, що за умів, коли ПалатуПредставниківрозпущено, Сенатприймаєзаконодавчіактищодоневідкладнихпитаньсамостійно.Пропонуватитакізаконодавчіакти Сенатовіможе лишеУряд.Надалізаконодавчий акт Сенатовімає бутисхваленийПалатоюПредставників наїїпершій жсесії, без чоговіннадалівтрачаєчинність.


1.2 Президент

>Главою державиє Президент. Характерно, що статус Президентавизначено втретьомурозділіКонституції подназвою “>Виконавча влада”. Президентобирається парламентом наспільномузасіданніобох палат. У розділі ст. 54зазначає, що Президент ненесе відповідальність заздійсненнясвоїхфункцій.Строкповноважень Президента –п’ять років.Нікого неможе бутиобрано більше, ніж на два рядкипідряд.Віковий ценз длякандидатів уПрезиденти – 40 років.

>Повноваження Президентаєширшими, ніж главибільшостіінших держав ізвідповідноюформоюправління.Лишечастина йогоактівпотребуєконтрасигнування із боціПрем’єр-міністра чиуповноваженого ним члена уряду.Водночас Президент навласнийрозсудпризначає йзвільняєПрем’єр-міністра таіншихчленів уряду,звільняєУряд йприймає йоговідставку, увизначених уКонституціївипадкахрозпускає ПалатуПредставників,призначаєсуддівКонституційного Суду,призначає із числасуддів голову тазаступників голови Верховного Суду таздійснюєдеякііншіповноваження. У розділі ст. 63зазначає, що Президентмає правоздійснюватитакожповноваження, що їхніконституційний закончітко невизначає, але йце обумовлене законом.

>Згідно ст. 64 Президентмає правобрати доля всесіяхобох палат Парламенту, їхнікомітетів йкомісій. На йогопрохання у чи-який годинуйомунадається слово.Вінтакожмає правобрати доля взасіданнях уряду,вимагатизвітів від уряду та йогочленів, атакожобговорювати ізУрядом та його членами запитання, котрі належати доїхньоїкомпетенції.

Президентможе бутиусунутий із посади задержавнузраду напідставізвинувачувального акту Сенатові й зарішенням,прийнятимКонституційним Судом.


1.3Виконавча влада (>Уряд)

ЗаКонституцією,Урядє “>найвищим органомвиконавчої влади”,якийскладається ізПрем’єр-міністра,заступниківПрем’єр-міністра та Міністрів. ПрезидентпризначаєПрем’єр-міністра й заподаннямостанньогоіншихчленів уряду.Урядмає бути уявленьПалатіПредставниківвпродовжтридцятиднів із години йогопризначення ізметоюодержання вотумудовіри (процедураінвеститури).Урядзвітує танесеколективну відповідальність передПалатоюПредставників.Водночас члени урядускладають присягу Президентові.

>Урядприймаєрішенняколегіально.Прийняттярішення урядупотребуєзгодиабсолютноїбільшості всіх йогочленів.Організовує діяльність урядуПрем’єр-міністр,якийголовує на йогозасіданнях,діє від йогоімені, атакожпровадитьіншу діяльність,віднесену до йогокомпетенціїКонституцією чиіншими законами.

1.4Судова влада

>Розділ 4КонституціїЧехіїрегламентуєсудову уладові.Судова система вЧехіїскладається ізКонституційного Суду, Верховногоадміністративного суду,вищихобласних йрайоннихсудів.Вищим судомзагальноїюрисдикціїєВерховний Суд.Судова влада вЧехіїздійснюєтьсянезалежними судами відіменіреспубліки. У розділі ст. 82зазначає, що судьевиконують своїфункціїнезалежно йніхто неможевпливати наїхнюбезсторонність.Завданнямсудівє,перш на, забезпеченнязахисту прав успосіб,визначений законом.Тільки судможевирішувати запитання звинувачуй тапокарання закримінальні дії. Приприйняттірішень судьеобмежені законом; смердотімають праворозглядати запитання провідповідністьіншихправничихактівзаконові.Якщо суддійдевисновку, що закон,якийнеобхіднозастосовувати приприйняттірішення,суперечитьконституційномузаконодавству,вінмаєпередатисправу доКонституційного Суду.

>Конституційний Судє “>судовим органомзахистуконституційності”. До його складу входитип’ятнадцятьсуддів, щопризначаються Президентом зазгодою Сенатові до 10 років.Усі судьезагальнихсудівпризначаються Президентомбезстроково.Конституційний Судвирішує справ проскасування законів чи їхні окремихположень,якщо смердотісуперечатьконституційномузаконодавству чиміжнародному договору; проскасуванняіншихправничихактів чи їхнього окремихположень,якщо смердотісуперечатьконституційномузаконодавству чиміжнародному договору таіншіподібні справ, котрістосуютьсязахистуконституційності.


2.Політичні партії таЗМІ вполітичнійсистемісуспільства

2.1Партійно-політичний спектрчеськогосуспільства

>державний владачеськаполітична

>Аналізуючиполітичну системуЧехії,необхіднозвернутиувагу напартійну системуданогосуспільства,оскільки партіїєважливоюскладовоюбудь-якої держави,активнимисуб’єктамивиборчогопроцесу.

>Чехіямаєбагатопартійнуполітичну систему.Щобпроаналізувати політичний спектрсуспільства,потрібновисвітлитиосновніполітичні партії таоб’єднанняЧеськоїРеспубліки.

>Громадянська демократичнапартія – ГДП.Булазаснована 23 лютого 1991 р. врезультатірозколуГромадянського форуму,заснованого 1989-го р. У 1996 р. гнівалася ізХристиянсько-демократичноюпартією.Установчийконгресвідбувся 20 апреля

1991 р.Налічує 35 тис.членів,має 8регіональнихорганізацій.

>Вищий орган –конгрес,керівний орган –Виконавча рада. Голова ГДП – Вацлав Клаус.Заступники голови:ЛібушаБенешова,ІванЛангер.

>Громадянськийдемократичний альянс –ГДА.Бувзаснований 17грудня 1989 р. врезультатірозколуГромадянського форуму. У ЧР бувзареєстрований 5березня 1990 р. Голова –ЇржіСкалицький. Заступник голови: Д.Крупа.

>КомуністичнапартіяЧехії таМоравії – КПЧМ.Установчізборивідбулися уберезні 1990 р. На І зборах, котрі відбулося 13-14жовтня 1990 р., КПЧМперетворена всамостійнунаціональнупартію, Якавийшла ізпідпорядкуванняКомпартіїЧехословаччини.

На ІІІ зборах (26-27червня 1993 р.) було бзбереженоназву партії тапідтвердженоїїкомуністичнуорієнтацію.Налічує 200 тис.членів.Вищий орган партії –збори, котріобираютьЦентральнийкомітет (ЦК) таКонтрольно-ревізійнукомісію. ЦКобираєВиконавчийкомітет. Голова ЦК КПЧМ – МирославГребеничек. Заступник голови ЦК КПЧМ –МилославРансдорф.

>Об’єднання зареспубліку –Республіканськапартія

>Чехословаччини –ОПР-РПЧ.Булазаснована у 1989 р.Лідер – МирославСладек.Секретар – ЯнВік.

Союзсвободи – СС.Заснована 17 января 1998 р. врезультатірозколу ГДП. Голова – ЯнРумл.

>Християнсько-демократичнаунія –Чехословацька народнапартія (>ХДУ-ЧНП).Булазаснована уберезні 1992 р. врезультатізлиття двоходнойменнихпартій. Голова – ЙозефЛукс. Заступник голови – ЯнКасал.

>Чеськасоціал-демократичнапартія –ЧСДП.Попередняназва –Чехословацькасоціал-демократичнапартія (>створенаще 7 апреля 1878 р.). 27червня 1948 р.злилася ізКомпартієюЧехословаччини.

19 листопадупоновила свою діяльність яксамостійнапартія.Офіційнозареєстрована 9 лютого 1990 р.Булаперейменована на зборах, щовідбулись 27-28 лютого 1993 р. в м.Градец-Кралові. ЧленСоціалістичногоінтернаціоналу (ізтравня 1990 р.).Налічує 13 тис.членів (>липень 1991 р.). Голова –Мілош Земан. Заступник голови – ПавлоРихетський.Видаєтижневик “Праволіду”.

>Чесько-моравськаконфедераціяпрофспілок –ЧМКП.Заснована у 1990 р.Об’єднує 31галузевупрофспілку (1998 р.).Виконавчий орган – РадаЧМКП.Включає голову,трьох йогозаступників та 31 головугалузевого профспілки.Керівний орган –Керівна рада, котраскладається із головиЧМКП татрьох йогозаступників. Голова –РіхардФалбр.

>Основні партіїЧехії – ГДП йЧСДП .Саме наосновіцихпартійвпродовжостанніх років йстворюютьсяполітичні блоки:правоцентристський йліваопозиція.

>Парламентськівибори 1998 р.засвідчили, що вціломуполітичнаситуація вЧехіїзалишилась наколишньомурівні.Порівнюючиборотьбуосновнихполітичнихблоків можнасказати, щорівновагаміж нимизмінилася.Кожен блоккористуєтьсяпідтримкою усередньомуприблизно 50%виборців.Якщовиділятиставленняелекторату до окремихполітичнихпартій, то ГДП йЧСДПспостерігаєтьсяприблизнооднаковийрівеньдовіри упорівнянні із 1996 р.

яксвідчитьаналізпередвиборнихпрограм,програма ГДП длявиборів 1998 р.визначилаосновнимисвоїмипріоритетамиполітику,соціальну сферу іекономіку. При цьомуслідсказати, щополітичній йсоціальній сферамрозвитку країни впрограмі ГДПприділенонайбільшеуваги (>майже 60% текступрограми).Робиться,зокрема,наголос навільномурозвиткусуспільства,посиленнідемократії тощо. Уполітичній сфері У. Клауснайбільшоїувагиприділяєролі держави,їїфункціям навнутрішньо- тазовнішньополітичнійарені.Аналізпередвиборноїпрограмитакож показавши, щоміжполітичною тасоціальною сферамиіснує болеетіснийзв’язок, ніж ізекономічною.

>ВідноснопозиціїЧехії у світі,передвиборнапрограманаголошує наєвропейськомурозвиткуЧехії,зокрема йогоосновним вектором КлаусвважаєЗахіднуЄвропу.Прагнення доЄвропивиражаєтьсятакож вакцентуванніуваги наісторичномурозвиткові країни вЄвропі. Усучасномуаспектівисловлюєтьсяпрагнення доподальшоїінтеграції втакієвропейськіструктури якЄС й НАТО, особливо послеофіційноговходженняЧехії доПівнічноатлантичного альянсу 1999-го р. Усіце чинниквказує настабільністьзовнішньополітичнихпоглядів у ГДП.

>ВивченняпередвиборноїпрограмиЧСДПвказує навідмінності відположень,зазначених упрограмі ГДП.Перш на,звертає у собіувагу тієї факт, щосоціальна таекономічнасферимаютьтіснийзв’язок.Виходячи із цого можнавважати, щосвоїмиосновними принципамиЧСДПпередбачаєрозвиток йвзаємодіюекономіки тасуспільства.Аналізматеріалівпередвиборноїпрограмипідтверджуєцю думку,аджебільшість текступрисвячена проблемамрозвиткусамесоціальнихвідносин й реформамекономічноїсистеми якзаконодавчою, то йвиконавчоювладою.

>Порівнянняпрограм ГДП таЧСДПпоказує, що в принципахЧСДПіснує понадспіввідношенняміжекономічною тасоціальною сферами, ніжцеспостерігається впрограмі ГДП. як ГДП, то йЧСДПвизначаютьполітикуосновоюпередвиборноїпрограми.Приділенняобомапартіямименшоїувагиекономічномурозвитковіможесвідчити пропідкресленополітичнезабарвленнявиборів до парламенту 1998 р. таакцентідіяльностіобохпартійнасамперед вінституційномуполітичномуполічеськогосуспільства.

2.2Засобимасовоїінформації

Уінституційнупідсистемуполітичноїсистемисуспільствавходятьтакожзасобимасовоїінформації, котрівідіграютьвагому роль уполітичнихвідносинах ймаютьзначніможливостівпливу на уладові.Інформаційне агентствоЧехії (>esktiskovkancel -TK)знаходиться вПразі.Воноутворилося згіднопарламентському закону від 21жовтня 1992 р.Розпочало свою діяльність 20 листопаду 1992 р.

>Чехіямаєдоситьрозвинену системумасовоїінформації, доякоївходять радіо,телебачення,численнідрукованізасобимасовоїінформації таїїелектронніносії.

>Середосновнихдрукованихзасобівмасовоїінформації можнавиокремитинаступні:

“>Вечерник Прага” (“>Вечірня Прага”).Щоденнавечірня газета начеськіймові, Якавидається вПразіБулазаснована у 1955 р. Наклад 130 тис.

“>Господаржске новини” (“>Економічна газета”).Щоденна газета, котравидається вПразі начеськіймовіакціонернимтовариством “>Економія”.Заснована у 1957 р. Наклад 130 тис. Дотравня 1990 р.виходилащотижнево як газета ЦК КПЧ.

“>Земедельське Новини” (“>Сільськогосподарська газета”).Щоденна газета начеськіймові, Якавидається вПразі.Булазаснована у 1945 р. Наклад 362 тис.

“>Лідовадемокраціє” (“>Народнадемократія”).Щоденна газета начеськіймові.Видається уПразі.Заснована у 1945 р. Наклад 140 тис.

“>Лидове новини” .Щоденна газета начеськіймові.Видається уПразі.Заснована у 1893 р.,поновлена у 1990 р. Наклад 68 тис. “>Млададемокраціє”(“Молодадемократія”).Щоденна газета.

>Видається уПразі начеськіймові.Заснована у 1990 р. Наклад 30 тис.

“>Млада фронтуднес” (“>Молодіжний фронтсьогодні”).Щоденнамолодіжна газета начеськіймові.Видається уПразіЗаснована у 1945 р. Наклад 391 тис.

“Світ вобразех” (“світ вілюстраціях”).Щотижневийнезалежнийілюстрований журнал начеськіймові.Видається уПразі.Заснований у 1945 р.Висвітлює запитанняполітичного,економічного й культурного життя.

“>Млади світло” (“Світмолоді”).Щотижневийсуспільно- політичниймолодіжний журнал начеськіймові.Видається уПразі.Заснований у 1959 р. Наклад 110 тис.

“Нова свобода”.Щоденнанезалежна газеталівоїорієнтації.Видається вОстраві начеськіймові дляПівнічно-Моравськоїобласті.Заснована у 1945 р.

“Право”.Щоденнанезалежна газета.Виходить уПразі із 1 января 1991 р.Видаєтьсяакціонернимтовариством “>Боргіс” начеськіймові. Наклад 250 тис.

“Праволіду” (“Право народу”).ТижневикЧеськоїсоціал-демократичної партії начеськіймові.Видається уПразі.Заснований у 1989 р. Наклад 200 тис.

“>Праце” (“>Праця”).Щоденнапрофспілкова газета начеськіймові.Видається уПразі. Наклад 220 тис.

Отже,проаналізувавшиЗМІЧехії, можнадійтивисновку, щонайвпливовішими газетамиЧеськоїРеспублікиє “Право”, “>Праце”, “>Млада фронтуднес” та “>Земедельське Новини”. Ос-кількищоденнийїхній тиражперевищує 200 тис.екземплярів, тозначначастка населення країниперебуває под їхньоговпливом.

>Потрібнозазначити, щоокрім газет демократичногоспрямування, якібільшість,видаютьсятакож газеталівоїорієнтації (“Нова свобода”).СвійтижневиктакожвидаєЧеськасоціал-демократичнапартія.

2.3Політико-електоральнийаналізчеськогосуспільства

>Важливезначення дляглибшогорозуміннямеханізмівфункціонування СучасноїполітичноїсистемиЧехіїмаєелекторальнийаналіз,насамперед наосновівиборів 1998 р.Результативиборів порегіонахвказують наперемогу ГДП уПразі таСхіднійЧехії, уЦентральнійЧехії ГДПотрималаоднаковупідтримку ізЧСДП.Протистояння таспіввідношення силміжправоцентристськимипартіями талівоюопозицієюпредставлені таким чином:опозиціяперемоглалише уЗахіднійЧехії,ПівнічнійМоравії тамає 50% голосів уПівденнійМоравії.

Наполітичнурозстановку сил уПалатіПредставниківтакожвпливає характеристикарегіонів: їхніпромисловий,економічний,соціальнийрівень, структура населення тощо. Упартійнійборотьбівищезазначені реґіонивідрізняються відрешти такимиознаками. Прага,Центральна таСхіднаЧехіяхарактеризуютьсявисокимрівнемпенсій постарості –близько 5200 крон (станом накінець 1997 р.). Це особливокидається увічі впорівнянні ізпромисловимирегіонамиПівнічної таПівденноїМоравії.Регіони, деперемогла ГДП чи маларівнукількість голосів ізЧСДПхарактеризуються порівняновисокимрівнемзаробітної плати – понад 10000 крон (накінець 1997 р.) Прага таЦентральнаЧехіївиокремлюються занизькимрівнемтрудовоїнеспроможності (до 5,5%).Порівняннябезробіття порегіонахвказує всередньому нарівнеспіввідношенняміж ними, але йрайониМоравіїмаютьблизько 6%безробітних навідміну від Праги таЦентральноїЧехії, деспостерігаєтьсярівень до запланованих 4%.Відповідновищоюєкількістькандидатів наробочемісце упромисловихрегіонахМоравії.Розвиток приватногопідприємництватакожвищий урегіонах Праги та Центру. Таким чином, можназасвідчитиперемогуЧСДП,наприклад, у болеепромисловорозвиненихрегіонах ізвищимрівнембезробіття, девищеневдоволеннясоціальноюполітикою уряду, менше людей ізвищоюосвітою,нижчийрівеньпідприємництва.

>Докладнішехарактеризуєспіввідношення сил уПалатіПредставників частка унижнійпалатілівоїопозиції таправоцентристського блоку. Допопередньої характеристикирегіонів, деперемоглиЧСДП,сліддодатиЗахіднуЧехію, деліваопозиціяотримала на виборах 1998 р. 53% всіх голосіввиборців.ЗахіднаЧехіямаєподібні дорегіонівМоравії характеристики. Алі,загалом,спостерігаєтьсястійкеспіввідношенняопозиції (47%) й правоцентристів (53%). Нафоні цоговиділяється Прага, деопозиціямаєнайменше голосіввиборців.

>Вивченнязадоволеностіполітичноюситуацієюсеред населенняЧехіївказує, що політичнийрозвиток незадовольняє сус-пільство. В частности,кількістьцілкомзадоволенихмаєпостійнутенденцію дозниження.Лише середина 1996 р.викликалаособливезацікавленняполітичнимрозвитком країни.

>Станом на середину 1998 р.майже усівиборці (92-95%)погодились, що аргументамитієї чиіншої партії були:їїпередвиборнапрограма партії,ставлення донеї,довіра допредставників, що стояти наїїчолі.Електоратпоєднує ізіміджемполітичнихпартій своїсподівання намайбутнє.Більшістьвиборців (63%)погоджується із тім, щопередвиборнакампаніявпливає на їхньоговласнерішення.

>Аналізелекторальної характеристикичеськогосуспільстватрансформаційногоперіодудозволяєзробитикілька з висновками.

1.Підтвердилось, щонайпевніше ядровиборцівмаєКомуністичнапартіяЧехії таМоравії. Упорівнянні ізіншимипартіямипідтримкуїйвисловилинайбільшеприбічників (27% –переконаніприхильники, 42% – вбільшостіпогоджуються ізпрограмними установками тадіяльністю).

2. За КПЧМслідуєХристиянсько-демократичнаунія –Чеська народнапартія (>ХДУ-ЧНП).Цяпартіяблизькапотенційнимвиборцямсвоїми принципами, частодовіряють йїїпредставникам.Прихильники партіївиходять із “>сімейного” ставлення та своєї ролівідіграє членство в партії.Третинаопитанихєприхильникамицієї партії.

3.Відносностійке ядромаєГромадсько-демократичнапартія (ГДП).Їїприхильникамцяпартіяблизькасвоїми принципами тапрограмою,такождовіряють йїїпредставникам.Цяпартіямає однуп’ятупереконанихприхильників й понаддвіп’ятіїйсимпатизують.

4.Чеськасоціал-демократичнапартіямаєсередіншихпартійнайменшепереконанихприхильників,хочамайже половинаїївиборцівсимпатизує партії.

5.НовостворенаУніяСвободимаєлише 5%переконанихприхильників,майже половинаопитаних –це симпатики. Разом із тімїїполітичнепідґрунтянезмінне йпочалозміцнюватися.

>Відношення допартійсеред населення незавждизалишалосьстабільним, нацейрівеньвпливала якекономічнаситуація, то йполітичнаорієнтаціяпартій.Кількістьпереконанихприбічників упартіймаєхвилеподібний характер. яксвідчатьстатистичнідані,найбільшеприхильників партії малісаменапередоднівиборів 1996 року, а до початку 1998 р.рівеньприхильниківпостійнознижувався.Передвиборнакампанія 1998 р.викликалазростаннязацікавлення допартій,внаслідок чого на середину 1998 р.спостерігалосьпідвищеннярівняпереконанихприхильниківпевнихпартій.

>Відмінностіщодоставлення населення до проблемрозвиткутакожполягають уприналежності чисхильності допідтримкитієї чиіншоїполітичної партії. Так,менш критичноситуаціюсприймаютьприхильники ГДП та УС,іншої думидотримуютьсяпотенційнівиборці КПЧМ. Донезадоволенихсучасним станом належатиприхильникиЧСДП.

Наосновіставленнягромадськості дополітичногорозвитку можнасказати, щозберігаєтьсявідносностабільнаповедінкащодополітичнихпартій,блоків й їхньоголідерів.Цей процес наводити на думку, щополітичнаорієнтаціяпартій за 1993 – 2001 рр. практично незмінилась,лишепевнісуб’єктивнічинникипослабилиокремі партії тапосилилиінші.Громадськістьвизначила іголовніпроблеми, котрімають статіосновоюполітичнихпрограм. В частности,проблемиекономічного тасоціальногорозвиткутурбують населеннянайбільше.Цейчинниквказує нанедостатність чинеефективністьполітичноїдіяльності уцихгалузях. Аліпосиленнязаконодавчоїдіяльності уцих сферахможливелише заумовисуттєвоїпереваги одного ізблоків. Насучасномуетапіспостерігаєтьсязовсімінша картина, так якспіввідношенняблоків упарламентізалишилосьблизьким доодиниці. Цетакожпідтверджує ті, щовпродовж 5 роківцярозстановка незмінилась,залишивши правуорієнтаціюпотенційногоелекторату тасильний політичний Центр (згідносоціологічнихданих,ліві – 21%опитаних; Центр – 32%; заправих – 36% ).


>Висновки

1.Аналізтрансформаційнихпроцесів ізкінця 80-х рр. ХХ ст. уЧехії показавши, щосуспільно-політичнізміни вжиттірадянськогосуспільства, котріотрималиназву “>перебудова”,викликали рядсоціальнихзмін й вкраїнахсоціалістичноїспівдружності, до тогочислі вЧехословаччині.Чехословацьке сус-пільство давно ужедозріло дляпроведення реформ.

>Незадоволенняофіційноюполітичноюлінієюохоплювало всебільші прошаркисуспільства.Особливовисокоїнапругиситуація всуспільствідосягла всерпні 1988 р. узв’язку іздвадцятиріччямвторгнення вЧехословаччинурадянськихвійськ.

>Революційніподії, щоотрималиназву “>лагідної” чи “>оксамитової”революції,почалися 17 листопаду 1989 р. щоднястудентів.Тодіперехід доновоїполітичноїсистемиставсяшвидше йлегше впорівнянні ізсусіднімикраїнамиколишнього “>радянського блоку”внаслідокзагальноїсистемноїкризи, котраприскорилапроцеси демонтажустарої командно-адміністративноїсистеми тастворення новихдемократичних засідоксуспільно-політичногорозвитку.

1грудня 1990 р. було бзміненофедеральнийустрій таназву країни (>ЧСФР).Реальною вмайбутньому сталаможливістьвиникнення окремих державмісці єдиноїЧСФР. Нова державаздійснила низкуекономічних реформ,головними із які булиприватизація тастворення конкурентногосередовища.

>Загалом, із точкизоруголовнихрезультатівперших роківпосткомуністичногоперіоду вЧехословаччині,необхіднопідкреслитинаступне:країна,покінчившивосени 1989 р. ізтоталітарним режимом,енергійнозвернулася додемократизаціїсуспільства йтрансформаціїекономіки.

2.Теоретично-прикладнийаналізполітико-соціальнихпроцесів початку 90-х рр. ХХ ст.показує, що дорозпадуЧехословаччинипризвелопередовсімзагостреннянаціонального запитання тарозбіжності із приводутемпів йметодівздійсненняекономічних реформ. Урезультаті було бприйняторішення проподіл країни із 31грудня 1992 р. надвіокремі державиЧеську таСловацькуреспубліки.Цяподіяввійшла вісторію як “>лагіднерозлучення”.

3. Усенсісучасногорозумінняформи державиЧехія заприйнятоюформою державногоправлінняєпарламентськоюреспублікою.Існуєчіткійрозподіл влади:законодавча владаналежить Парламенту,якийскладається із двохПалат –Палатипредставників та Сенатові;виконавча влада – Президенту та уряду,судова влада –системісудів ускладіКонституційного Суду, Верховногоадміністративного суду,вищихобласних йрайоннихсудів.

4.Важливимелементомінституційноїпідсистемиполітичноїсистемисуспільствавиступаютьзасобимасовоїінформації, котрівідіграютьвагому роль уполітичнихвідносинах йсправляютьзначнийвплив на уладові.

>Чехіямаєдоситьрозвинуту системузасобівмасовоїінформації.АналіздрукованихЗМІЧехіїпоказує, щонайвпливовішими газетамиЧеськоїРеспублікиє “Право”, “>Праце”, “>Млада фронтуднес” й “>Земедельське Новини”.Їхщоденний тиражперевищує 200 тис.екземплярів, щодозволяєїмсуттєвовпливати наформуванняелекторальнихвподобань йгромадської думи із приводурізноманітнихпитаньсуспільно-політичного тасоціальногорозвитку, до тогочислі іподальшогореформуванняполітичноїсистемисуспільства.

>Потрібнозазначити, щоокрімперіодичнихвидань демократичногоспрямування, якібільшість,видаютьсятакож газеталівоїполітичноїорієнтації (>наприклад, “Нова свобода”).СвійтижневиктакожвидаєЧеськасоціал-демократичнапартія.

5.Значнийвплив на суть ймеханізмифункціонуванняполітичноїсистемиЧеськоїРеспублікисправляєпартійна системаданогосуспільства,насамперед бо партіїєважливоюскладовоюбудь-якої держави,активнимисуб’єктамивладно-політичного тавиборчогопроцесу.

>НайбільшпопулярнимипартіямиЧехіїє ГДП,ГДА, КПЧМ, СР –РПЧ, СоюзСвободи,ХДУ –ЧНП,ЧСДП.Основні партіїЧехії – ГДП йЧСДП.Саме наосновіцихпартій заостанні рокта йстворюютьсяполітичні блоки:правоцентристський йліваопозиція.Парламентськівибори 1998 р. Тарозвитокполітичнихпроцесіввпродовж 1999 – 2001 рр.засвідчили, щозагаломполітичнаситуація вЧехіїзалишилась наколишньомустабільномурівні.Порівнюючиспіввідношення силміжголовнимиполітичними блоками, можнасказати, що становищерівновагиміж нимизазналокардинальнихзмін.

>Ставленняелекторату до окремихполітичнихпартій,насамперед донайвпливовіших – ГДП таЧСДП –характеризуєтьсяприблизноюрівністюсимпатій. як показавшианалізпередвиборнихпрограм,програма ГДП длявиборів 1998 р.визначилаосновнимисвоїмипріоритетамиполітику,соціальну сферу таекономіку.Аналізпередвиборноїпрограмитакож показавши, щоміжполітичною йсоціальною сферамиіснує болеетіснийзв’язок, ніжміж ними таекономічноюсферою.ВідноснопозиціїЧехії у світі,передвиборнапрограманаголошує як напріоритетному напрямі наєвропейськомурозвиткуЧехії,зокремаосновним вектором у цьомурозвитку КлаусвизначаєЗахіднуЄвропу.Цей чинниквказує настабільністьзовнішньополітичнихпоглядів улідерів йпрограмних установках ГДП.Розвитоквільнихринковихвідносин тапідприємництва –основніположення, щовизначаютьсяпрограмою ГДП уекономічній сфері.

>ВивченняпередвиборноїпрограмиЧСДПвказує навідмінності відположень,зазначених упрограмі ГДП.Насампередтребазвернутиувагу того факт, щосоціальна таекономічнасфериперебувають удужетісномувзаємозв’язку.Виходячи із цого, можнавважати, щосвоїмиосновними принципамиЧСДПпередбачаєрозвиток йвзаємодіюекономіки тасуспільства.Аналізматеріалівпередвиборноїпрограмицевповніпідтверджує, так якосновначастина текступрисвячена проблемамрозвиткусамесоціальнихвідносин й реформекономічноїсистеми якзаконодавчою, то йвиконавчоювладою.Водночас детальнорозглядаютьсяпроблемифункціонуванняполітичноїсистемичеськогосуспільства.

>Порівнянняпрограм ГДП таЧСДПпоказує, що в принципахЧСДПіснує понадспіввідношенняміжекономічною тасоціальною сферами, ніжцеспостерігається впрограмі ГДП. як ГДП, то йЧСДПвизначаютьполітикуосновоюпередвиборноїпрограми.Приділенняобомапартіямименшоїувагиекономічномурозвитковіможесвідчити пропідкресленополітичнезабарвленнявиборів до парламенту 1998 р., атакожважливезначенняполітичних проблем системного характеру длячеськогосуспільства 1999-го – 2001 рр.

6.Детальнийелекторальнийаналіздозволяєзробитикількаважливих з висновками.Насамперед,результативиборів порегіонахвказують наперемогу ГДП уПразі таСхіднійЧехії, уЦентральнійЧехії ГДПотрималаоднаковупідтримку упорівнянні ізЧСДП.Протистояння таполітичнаборотьбаправоцентристськихпартій йлівоїопозиції представлена таким чином:опозиціяперемоглалише уЗахіднійЧехії,ПівнічнійМоравії та набрала 50% голосів уПівденнійМоравії.

>Проаналізувавши заподій, котрівпливають нарозстановку сил уПалатіПредставників, можнаконстатувати, що смердотіможутьзнаходитисянасамперед узагальних характеристиках таособливостяхрозвитку окремихрегіонів: їхніпромисловому,економічному,соціальномурівні,структурі населення тощо. Таким чином, можназасвідчитиперемогуЧСДП,наприклад, у болеепромисловорозвинутихрегіонах ізвищимрівнембезробіття, девищеневдоволеннясоціальноюполітикою уряду, менше людей ізвищоюосвітою,нижчерівеньпідприємництва. Допопередньої характеристикирегіонів, деперемоглипредставникиЧСДП,сліддодатиЗахіднуЧехію: тамліваопозиціяотримала на виборах 1998 року 53% всіх голосіввиборців.ЗахіднаЧехіямаєподібні дорегіонівМоравії характеристики. Алізагаломспостерігаєтьсястійкемайжерівнеспіввідношення силміжопозицією (47%) таправоцентристами (53%). Нафоні цоговиділяється Прага, деопозиціяотрималанайменше голосіввиборців.

>Ставлення допартійсеред населення незавждизалишалосьстабільним, наньоговпливала якекономічнаситуація, то йполітичнаорієнтаціяполітичнихоб’єднань.Кількістьпереконанихприбічників упартіймаєхвилеподібний характер.Найбільшеприхильників партії малінасампереднапередоднівиборів 1996 р., а до початку 1998 р.рівеньсимпатиківпостійнознижувався.Передвиборнакампанія 1998 р.Зновувикликалазростаннязацікавлення допартій,внаслідок чого на середину 1998 р.спостерігалосьпідвищеннярівняпереконанихприхильниківпевнихпартій. На даний годинуінтерес допартій урізнихверствчеськогосуспільства упорівнянні ізостаннімипарламентськимивиборамизновупонизився.Такіпроцесивповніхарактерні дляпартійпарламентського типу.

>Загаломставленнягромадськості дополітичногорозвитку у странесвідчить про ті, щозберігаєтьсявідносностабільнеставлення дополітичнихпартій,блоків й їхньоголідерів.Цей процесдозволяєзробитипринаймні двависновки:по-перше,політичнаорієнтаціяпартій за 1993 – 2001 рр. практично незмінилась,лишепевнісуб’єктивнічинникипослабилиокремі партії тапосилилиінші;по-друге,політичні партії уЧеськійРеспубліці вціломунеухильно тавпевненоеволюціонують у бікпартійкласичногопарламентського типу зазахідноєвропейськимзразком..

7. Заформою державного улаштуюЧехіяєунітарною Державою. Зметою покращання тавдосконаленнясистемиурядуванняїїтериторіяподілена наобласті тамуніципалітети.Населеннявідповіднихадміністративно-територіальниходиницьтерміном начотири роктаобираєпредставницькіоргани –асамблеї. Останні, на свійчергу, тій самійтермінформуютьвиконавчіоргани – заради – начолі із мером.

>Загаломполітичну системуЧехії можнавизначити якправоцентристську модель, так якїїоснови булизакладеніконсервативно-ліберальноюполітичноюплатформоюГромадянськоїдемократичної партії –найпотужнішоїорганізаціїправих сил на теренахвсієїСхідноїЄвропи.


>Література

1.Бартушка У. Радянське впливом геть зміну режиму на Чехословаччини 1989 р. // Революції 1989 року у країнах Центральної (Східної) Європи: Погляд десятиліття.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація