Реферати українською » Политология » Русофобія в німецьких ЗМІ. Штрихи до портрета "Єдиної Європи"


Реферат Русофобія в німецьких ЗМІ. Штрихи до портрета "Єдиної Європи"

>Русофобия у німецьких владних ЗМІ. Штрихи до портрета "Єдиної Європи"

ВолодимирГолишев

У матеріалі розповідалося ">Утонувшие в горілці", опублікованому навесні цього року в "Berliner Zeitung", розглядаються результати одного вкрай цікавого дослідження.Докторант університету Базеля Йохен Янсен проаналізував матеріали німецьких ЗМІ про Росію й дійшов невтішного висновку: "у тому числі переважають негативні репортажі, написане у негативних і зверхніх тонах". На його думку, "такого бути не було й у період "холодної громадянської війни".

Наприклад, в ">Sueddeutsche Zeitung" практично будь-який репортаж з господарів Москви супроводжується згадуванням ">пахнущих сечею сходових клітин, де алкоголіки у спідній білизні п'ють горілку". "Хіба повідомляють з Парижа про блювотних масах або з Лондона про пітних пахвах?" - дивується Йохен Янсен.

Ось як описується космодром "Байконур" в "Handelsblatt": "гігантський склад металобрухту", солдати сидять на КПП ">развалясь", старий головний інженер каже, що "сподівання віддавна втонули у горілці", екскурсовод у музеї Гагаріна "носитьсоветско-красную одяг і релігійно поклоняється формі першого космонавта", вдалий старт ракети-носія негайно слід "обмити" тощо. Дратівливий Йохен Янсен задає риторичне запитання: "Не взув чи німецький автор під час написання цієї статтінацистско-коричневие черевики, і не поклонявся він портрета доктора Геббельса? Зрештою, російські від цього "складу металобрухту" примудряються посилати в космічний простір ракети, - ось що могла б стати темою до статті!"

Не менше обурення дослідника викликають сумніви і статті німецьких авторів про "хороших російських". Так було в розмові з менеджером "Газпрому" газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung" вважала за потрібне спеціально відзначити, що він "зовні не відрізнявся від своїх колег". "Чого ж очікували редактори? - обурюється Йохен Янсен, - Побачити людини у сірому костюмі зполиестера, обвішаного орденами? Або чоловіка в малиновому піджаку од Версаче, з золотою ланцюгом й у темні окуляри?" Інший характерний приклад - підпис ілюстрації з тижневика "Spiegel": "Росіяни вколюють цілодобово, хто б п'є". За оцінкою славістів з ПотсдамаРозвита Лев іАнкеПфайффер, це - типовий приклад того, як "німецькі ЗМІ, концентруючись на уявний спростуванні кліше, лише раз доводять, наскільки вони живуть від цих кліше залежні".

У той самий час дослідження, проведені на замовлення Фонду Фрідріха Еберта та "Союзу німецької економіки Росії, показують, що переважна більшість німців, які працюють у Москві, стверджує, що почуваються у Москві комфортно. 84% опитаних вважають за, німецькі ЗМІ необ'єктивні щодо Росії і близько "має намір перебирають міру".

У чому витоки настільки волаючої тенденційності? На думку дослідника, "залежить від програної німцями світової війни". "Те, що у східному фронті проходили найжорсткіші бою Росія внесла найбільший внесок у поразка Німеччини, залишилося серед колективній пам'яті. Не забутий і те що, німецькі солдати ніде не лютували так жорстоко, як. Щоб компенсувати власні "борги", німці після війни воліли згадувати насильство із боку Червоною Армією. Нинішнє упередженому ставленні до Росії багато в чому наслідок цього комплексу. З іншого боку, останнім часом німці бачать, що "противник заворушився" - не може не дратувати".

Отже, "противник". Не так приголомшлива оцінка з традиційно нейтрального швейцарського Базеля? Особливу увагу хочеться приділити ремарці: "такого бути не було й у період "холодної громадянської війни". По-моєму, вона гостро порушує питання ревізії уявлень сформованих цей історично незначний час. "Холодна війна" закінчилася, і спіритичні сеанси по викликанню її духу, практикуються зараз окремими диваками, лише збивають із пантелику довірливу публіку.

Спробуймо скористатися "передовим досвідом німецьких товаришів" і поглянемо на сучасну Європу крізь призму Другої світової війни.

Перше, що у очі, - лиховісні обриси Об'єднаної Європи пов'язано з Францією і Німеччиною на чолі. Начальник сухопутних військ Німеччини Франц Гальдер 30 червня 1941 р. записав слова Гітлера,констатировавшего: "Європейське несумісність на результаті спільної війни проти Росії". У цьому контексті далеко ще не безневинними видаються нинішні плани створення європейської армії й "повзуча" переорієнтування НАТО на "регіональні потреби".

Може скластися враження, що доречність аналогії ставить під особлива роль нинішньої євроінтеграції номінального члена антигітлерівської коаліції - Франції. Але це тільки здавалося б. По-перше, треба говорити про нашестя Росію ">двунадесяти мову" в 1812 р. По-друге, елементарне порівняння числа французів які були за Німеччини, з тими, хто воював проти нього (приблизно 30/1) дозволяє безпомилково визначити справжнє місце Франції (наПотсдамскую конференцію її допустили лише з міркувань політичної доцільності). Отже, очевидно, що шалена русофобія французьких ЗМІ - це природний результат "комплексу самозванця". Гадаю, Йохен Янсен б не став Держрезерв боротиметься з такою оцінкою.

Не зайвим буде і "моніторинг" великих і малих європейських держав щодо їхньої участі в Другій світовій війні. Приклад Німеччини показує, в такий спосіб ми легко можемо скласти карту потенційноїнекомплиментарности Європи, стосовно Росії.

До списку "країн - потенційних русофобів", крім Німеччини й Франції, потрапляє Австрія, Бельгія, Нідерланди, Данія, Норвегія, Угорщина, Румунія, Хорватія. У той самий час, до цього списку не потрапляє Фінляндія, війна з якою мала інше - "регіональне" - вимір. Не потрапляють у нього та його Італія з Іспанією - через неважливості самої їхньої присутності на Східному фронті і очевидною відособленості. До речі, ревниве ставлення до Берліна як європейському лідеру під час тієї війни дає підстави прогнозувати послідовнуфранко-германофобию цих країн сьогодні.

>Страни-союзници відомі - Великій Британії та США (у разі, йдеться про американському присутності у Європі як чинник Європейської політики). Всупереч логіці "холодної громадянської війни", саме ця країни є "схильними" стратегічного партнерства з Росією. І досвід Другої світової війни звідси незаперечно свідчить.

На окрему розмову заслуговують країни, насильно приєднані до гітлерівському Євросоюзу. Передусім, йдеться про Чехії та Польщі. Їх сьогодні ми можемо очікувати активної протидії франко-німецькою домінації до ЄС.

***

Зрозуміло, запропонований критерій далеко не вичерпаний - у кожному даному випадку діє ціла набір різноспрямованих векторів, що впливає на ступінь русофобії тієї чи іншої європейської держави (після розпаду Югославії послідовних русофілів у Європі не залишилося). Не враховувати "відлуння минулої війни" для формування зовнішньої політики України на європейському напрямі Росія це собі дозволити неспроможна. Принаймні заради елементарної симетрії - якщо німці щось забули, нам - також є що згадати.

Джерело: Російський Журнал

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайтуpolitnauka.org


Схожі реферати:

Навігація