Реферати українською » Политология » Східна та Південно-Східна Азія Як поле геостратегічніх інтересів України


Реферат Східна та Південно-Східна Азія Як поле геостратегічніх інтересів України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Національнийуніверситет «>Києво-МогилянськаАкадемія»

Факультетсоціальних наук йсоціальнихтехнологій

Кафедраполітології

>Східна таПівденно-східнаАзія як полігеостратегічнихінтересів України

>Письмова робота

ізполітичноїгеографії

студента 3 рокунавчання,

Мельника РоманаІвановича

>Науковийкерівник

Кандидатгеографічних наук,

Доцент

ТкачукЛ.М.

>Київ – 2010


>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.ТеоретичнепідґрунтярозглядуСхідної таПівденно-східноїАзії як полягеостратегічнихінтересів України

>Розділ 2.Перспективи України уСхідній таПівденно-СхіднійАзії

>Розділ 3.Кореляціягеополітичнихконцепцій ізреальним станомсправ,спираючись нарозділ №2

>Висновки

>Джерела


>Вступ

Україна із годинипроголошеннясвоєїнезалежності непроголосила й неартикулювала анізаконодавчо, ані практично анінавітьідейно чинауково-публіцистичносвоїхчіткихгеостратегічнихцілей, непрацювала надгеополітикою якприкладноюнаукою, а чи невизначила полясвоїхгеостратегічнихінтересів.Ці запитаннялишепіднімаються, ймають бутивирішеними забудь-якихполітичних умів, тому дана роботаєдоситьактуальною,аджепропонує короткій нозіобґрунтуваннягеостратегічнихінтересів України урегіоніСхідна таПівденно-СхіднаАзія (>СПСА).

>Сусідами Першого порядку Українивиступаютьвпливовірегіональніактори – РФ таЄС.Обидваакторипрагнуть домаксималізації контролю надоточуючоютериторією, а томуїхнігеополітичницілкомприродніінтересистикаютьсясаме в України, якмежовійдержавіміждвомагеополітичними потугамисучасноголюдства.Такабуферна зоназазвичай приноситикраїнамнеабиякіполітичні тафінансовідивіденди, від співпрацюміждвома системами,однакця практика реальналише для тихийкраїн, котрісуттєвокраще ніж Українавідчуваютьвласний йдовколишнійпростір, й котріпотужноюекономікою тастабільним, необов’язководемократичним,політичним режимомконцептуалізуютьвласніінтереси-зазіхання, а томувдаловикористовуютьгеопростороверозташування.Стосовноцих двохгеополітичних потуг, Українанамагається вестибільш-меншстратегічнуполітикувзаємовідносин та співпрацю.ЩодоСхідної таПівденно-СхідноїАзії (>СПСА), Українаніколи недемонструваласерйознихдовгостроковихнаміреньстосвонобудь-якої співпрацю ізданимрегіоном. Україназаявляє своїпоодинокі й неартикульованіінтереси уданомурегіоні, щосвідчить протактичну,низькопробну діяльність, а чи неможе забезпечитиналежногорозширення полягеостратегічнихінтересів України (>ПГІУ) уСПСА. Політичнапередвиборча риторика тареалії української політики заостанні 19 роківілюструють фактзацикленості таневирішеностіУкраїною векторуспрямування: на захід (ЄС, США,ринковадемократія,капіталізм,толерантизм,прозорість,лібералізм) чи на схід – наРосію (>частковоручнаекономіка,позики,відсутність реформ,отриманняпреференцій із боці РФ упевнихдрібнихпитаннях).Можездатися, щоорієнтація на схід однозначнопрограшна,однакврахувавши тієї факт, щоорієнтація на західпризведе до реформ,зміну й чисткукадрів,зменшення рейтингусередселекторату, «>Росія»доситьприваблива.Щеоднієюпроблемоює постановка запитання: захід чи схід, щообмежує, особливо усучасномупласкомуглобалізаційному світі,ПГІ України.Дужерікдопроскакуєсередполітиків, йтрішкичастішесередекономістів потреба увихід наекономічний, азгдодом йгеополітичнийринокАзії, особливосхідноазійскьихтигрів тацентрівнайінтенсивнішогозростаннягосподарства, яку зналолюдство (>якразрегіонСПСАякийєдомівкоюбагатьохекономічних див:Японського,Корейського,Сінгапурсього,Малазійсього,Тайванського тасучасного Китайського).

>Зважаючи нанизькуефективністьдіяльностівсієїполітичної таекономічноїсистеми України, уданійроботі якщолишегіпотетичнорозглянутоможливості України услідуваннівласнимгеостратегічнимінтересам,зважаючинавіть того факт, що багатоекспертіввзагалісумніваються, що Українаволодієвласноюсуверенністю. [1]


>Розділ 1.ТеоретичнепідґрунтярозглядуСхідної таПівденно-східноїАзії як полягеостратегічнихінтересів України

>Територія Сучасної держави України убільшості парадигмгеополітикиминулогостоліття буввтягнута урізноманітніконцепціїрозстановки сил насвітовійполітичнійкарті. Будучи ускладі Ро-сійськоїімперії, а й у СРСР,теренинашої держави активнорозглядалися як плацдарм длярізноманітнихпотенційнихманеврів, як одна ізнебагатьох «>шахівниць», часткаякоїнечітковизначена, йможезігратиключову роль употенційнійтій чиіншійсвітосистемі. Проблема у бо Україну, якокремийгеополітичнийпростір, ізполітичними кордонами, із заподійфізичноївідсутностісуверенності України,майженіхто нерозглядав, томуаналізуючирізні ідеїгеополітиків,требапостійновіднаходити чистворювати Україну, наігрищіЄвропейської, Ро-сійської,Євразійської,Хартлендівської,Рімлендівської таіншихконцепцій.

>Згідно ізвідомоюконцепціюєХартленду,найбільшоготеоретично-науковогонаповненняякійнадав Р.Маккіндер,

>Світоваісторіяє результатомконфронтаціїконтинентальних таокеанічних держав. Данутезу взяли наозброєннямайже усівідомвігеополітики 20 ст. ,починаючи ізконцепціїГартленду Р.Маккінедера, Яка йспрямуваларозвиток всіхнаступнихконцепцій усхожомуруслі.Самерозподіл на суходіл та море,вихід до океану,здатністьблокувати та бутизаблокованимморською,океанічною чисуходільноюблокадоювизначалося якодне ізключовихположень дляконкретної держави увибудовуваннісвоєїгеостратегії.

Короткорозглянемоконцепцію Р.Маккінедера.Згідно із нею,звісно ж всярозстановка силпов’язана ізпротистояннямморських тасуходільнихкраїн, що у йоготеоріїпризвело доутворення таких двохсвітовихцентрівактивноївзаємодії як:Гартленд таМорські держави.Ключову рольвідіграєсамеГартленд,якийвключає у собібасейнльодовитого океану,передньоазійскіпростори,Монголію,ЄвропейськуРосію, Кавказ й,залежно віддатипублікації нових й новихвдосконаленьГартленду, України. Усі було б бнабагатопростіше,однактериторія України,ще в 10-50 рр.минулогостоліття неєоднозначниминавіть дляЗахіднихнауковців,схильних доредукціонізму зазарадивиправданнясвоїх жінтересів. Доморських держав належатизахідноєвропейські та США, котрі впершучергупротистоятьГартеленду.Гартленд, чи поіншому «>осьовий ареал» чи «>географічнавісьісторії» немаєчітких між,проте взагальномувписувався умежі СРСР й бувпривабними для автора особливо у томуключі, що йогонеможливо було бблокуватиані морем,ані океаном,боця землявиключносуходільна, ізвеличезними запасамиресурсів, й впринципієдинасамодостатнярегіональнаодиниця, що непотребує співпрацю читоргівлі ізіншимикраїнами.Ще однимструктурнимелементомєСвітовийострів,якийскладається ізЄвропи,Азії таАфрики.[2] У роботи «>Британія таБританські моря»висловленовідому максимуМаккіндера: «тієї,хтоконтролюєСхіднуЄвропу,керуєГартлендом;хтокеруєГартлендом,домінує надСвітовим островом (>Європа,Азія, Африка);хтодомінує надСвітовим островом,керуєсвітом»[3]. якбачимо,СхіднаЄвропа, деключовупозиціюзаймає Україна тасхідноєвропейськачастинаРосії,є уданійпарадигмі, входом усвітовепанування,формулою длярозширеннявласнихгеостратегічнихполів, дляпевної країни.Цікаво, що авторпише:хтоволодієСхідноюЄвропою,неначенатякаючи, що немає реальноговолодаряцих земель, чи щоволодарможе бутизмінений,адже така фраз як: «>хтоволодіє США» якщовиглядатименшпривабливо й реально. Отже Україна згідно ізданоюконцепцієюмаєусішанси бутипотужнимгеополітичнимгравцем,однакщодо тимицієї роботи, данаконцепціяпідходить недуже,адже немає более прямого йадекватнішогозв’язкуміжУкраїною таСПСА,окрім якзаволодінняГартлендом,Світовим Островом, а тоді ужерештою світу,включно ізСПСА.

Томупропонуємоіншугеополітичну парадигмувідомогоамериканськогогеополітиканідерландськогопоходження М.Спікмена,якийособливу рольвіддавгеографічнимчинникамистверджуючи, що «>міністриприходять йзникають,диктаторипомирають, агірськіхребтизалишаються намісці»[4]. ПанНіколасзапропонувавпротилежнийГартлендівськійконцепціїваріантгеополітичноїбудови світу, згідно ізякоюзапорукоюсвітовогопануванняє «>внутрішнійпівмісяць» (>Рімленд). Тому тієїхтодомінує надРімленд,домінує надЄвразією, аотжетримає частку ввласних руках –іншаверсіячерговоїмаксими.Рімленд –Західна йЦентральнаЄвропа, країниБлизькогоСходу таАравійськийпівострів,Туреччина,Іран,Афганістан, Тібет, Китай,СхіднийСибір,Індійський таБірмано-Сіамськийпівострови.Звідси видно, щорегіонСПСА (завиняткомЯпонії )>якразналежить доцентральної «>осі»парадигми М.Спікмена, аотжеволодіння ним, чипринаймніспівпраця тавзаємодіядозволяють підвищитирівеньзабезпеченості «>ніколинеобежених»геополітичнихінтересів держав.ПослідовникСпікмена Д.Майнінг уоднійзісвоїхробітвідмічає, щогеополітичнікритеріїповиннівраховуватифункціональнуорієнтації населення й держави, а чи нелише сутогеографічні ставленняСуші до Моря. Докраїн Першого виду,тобтонайбільшсприятливих для співпрацю тавзаємодопомоги,ввійшли Китай,Монголія,ПівнічнийВєтнам, Бангладеш,Афганістан,СхіднаЄвропа, Прибалтику йКарелія. [>5]Тобто авторпідійшовчастковосинтетично допідходуСпайкмена йоб’єднав, понадзважаючи наекономічні тапрагматичнічинники,СхіднуЄвропу,кудиналежить Україна, тачастинуСПСА (Китай,В’єтнам) вособливе колокраїн,поєднанихспільнимиінтересами, до тогочисліпотенційними йще нерозвинутими.Звісноданегеополітичнебаченнясвіто улаштую неповністюпояснюєзв'язок України таСПСА,протенавіть уамериканськихавторівєпевніконцепції, котрірозглядатиподібнуспівпрацю чинавітьоб’єднанняміжцимидвомасуб’єктами. Зіншого боці,даніконцепціїдоситьстарі, невраховуютьсучаснітелекомунікаційні таекономічніфактори,здатнізнівелюватирелігійні,культурні,просторовіперешкоди, аотжеєможливістьстверджувати, що Україна, котразнаходиться крайГартленду, йодразумежує ізРімледоммаєусікарти у тому,аби незменшуючипотенціалвикористанняЄвроінтреграції та співпрацю ізРосією, активнофорсуватиінтеграцію ізрегіономСПСА. Цетвердженняокрімсучаснихреалійбазується на бо як уже було бзгадано, Україназнаходиться накордоніСерединної землі йВнутрішнього моря, доякогоякразвідносяться країниСПСА, аотжепарадагмиГартленду йРімлендумалюють для Українинепоганіперспективи упроектуваннівласного полягеопросторовихінтересів на теренахСхідної таПівденно-СхідноїАзії (>СПСА).

>Розділ 2.Перспективи України уСхідній таПівденно-СхіднійАзії

>РегіонСхіднаАзія –цетретійнайпотужнішийсвітовийрегіон із точкизору ВВП тапродуктивних сил. Ядром цогорегіонує Китай,Північна Корея,Японія та Тайвань, котрі йвизначаютьфінансово-політичнеобличчяданогорегіону усвітовійполітиці, таформуютьнайбільшегеостратегічне полі,своїмиактивнимиекономічнимизростаннями тарозширеннями.Монголія таПівнічна Корея уданійроботі нерозглядатимуться якчастини українськихгеостратегічнихінтересів України,зважаючи наїхнюзакритістьекономік,відсутністьпотенційних унайближчійперспективіточокдотику,задлявиграшу уекономічній,політичній та якнаслідокгеопросторовій сферах.

>СхіднаАзіямає усвоємускладітакі країни, котрі упереважнійсвоїйбільшості,спроможнівкладатигроші будь-де у світі,аби лише матір із цоговигоду, тапевнігарантії. Цесвідчить провідкритістьданихкраїн до співпрацю тазацікавленість уній урізноманітних формах. Томузволікання ізактивізацією співпрацю таінтегрування у данийрегіон шкірного року якщоприносити всебільшівтратинавіть угрошовомуеквіваленті,якщовзяти в основіекономічну модельрозрахунківальтернативнихвигід тавтрат.Важливоюдеталлю,навітьключовою,є ті, щоокрім авторитарного Китаю,усі країнипоказуютьвисокийрівеньдемократичності, неведуть, назразок США,експансіоністськувійськову такультурну діяльність, небавляться умесіанство, а томувигідніекономічні, таполітичніпартнери,адже можна будувати полявзаємодії безякихосьроздратувань чи вчинок, будуватиці поля прагматично тапрозоро.Згодом така діяльністьможе перерости втіснішісоюзи, щоможе Дозволитиствореннятретього векторуорієнтації України –Східноазійский.

>Японія

>Країнасонця, що сходити. Усвоїйгеополітичнійдоктрині,представленійпрацямиІккіКіта,ТанакіГіїті,АмауУджі,ТодзьоХідекі,полягає уформуваннівеликоїСхідно-Азійськосфериспівпроцвітання, щозалишає заЯпонієюметрополітичніфункціїстосовносуміжнихконтинентальних держав. Історіясвідчить, щоЯпоніяостанні сто років активнонамагалася статігеополітичним гегемоном якмінімум усвоємурегіоні, а томуісторія тадоктринивласнихінтересівчіткоконцептуалізовані. Зараз, невдаючись дотеорії таісторичного фактажем, можнастверджувати, що друга завеличиною ВВП после СШАекономіка світусправляєтьсязісвоїминеабиякиминамірами бутинадпотужнимлідером.Зважаючи посадувоєннузахідну модель державногобудівництва,незалученість до жадних військовихблоків,активнузовнішньоекономічну тафінансову діяльність таіншіпохідніфакториЯпоніяєдужепривабливим партнером дляукраїнського приватного сектору, асамої держави. сучасний станзацікавленості України уЯпонії як усвоємустратегічномупартнерідоситьнизький.Аналітикистверджують, щояпонськібізнесові колаготовіпрацювати ізУкраїною,проте вонизамалоінформації про державу таможливостікооперації.Такожтоварообігміж нашими державами в основномувідбувається черезшироку,ускладненуміжнароднумережу поставок, щозменшуєінтенсивність тапродуктивністьзовнішньоторговельноїдіяльності двохкраїн. Длявирішення таких проблем, азалученняЯпонії вукраїнське полігеостратегічнихінтересів,потрібно активнорозвивати тапоглиблюватинасампередміжурядовеспівробітництвозадляналагодження таприведення увідповідністьзаконодавстваобохкраїнзадляспрощеннярізнихмитних таіншихбюрократичних процедур,налагодженняпостійнихзустрічей наміждержавномурівніміжурядом тавищимиочільникамидержавнихорганів влади ззалученням широкихкілпідприємцівобохкраїн.Проведенняспільнихнауково-дослідних тадослідно-конструкторськихробіт.Залученняяпонськихінвестиційнасамперед утакіперспективнігалузіукраїнськогогосподарства як:сільсько-господарська,хімічна,наукова,важкапромисловість, атакожпереоснащення уженаявнихпромисловихоб’єктів. сучасний станУкраїно-Японської співпрацю нетакий ужеплачевний, але йцешвидше черезвсюдисущністьяпонських грошей татоварів й їхньоговисокуякість, ніжспрямованістратегічнізусилляукраїнського уряду.

>Вартозазначити, щотемпипозитивнихзмін угалузіукраїнсько-японських іяпоно-українськихвідносинпоки що незадовольняютьжодну зсторін йце служитичудовим ресурсом длятіснішою співпрацюміжобомакраїнами.Японіяхочерозвиватиторговельне іінвестиційнеспівробітництво ізУкраїною,Японіязацікавлена взакупівлісировини,зокрема, дляметалургії у України, а й урозвиткуторгівлі ізУкраїною і вінвестуванні врозвиток українськоїінфраструктури. [6]

>Подібну думкурозділяють багатояпонськихпідприємців, котрієучасникамиукраїнсько-японськихділовихконтактів.Беручи доля всемінарі ">Економіка України:новіможливості длязміцненняспівробітництва"ділові люди ізЯпоніївідверто говорили про ті, що нашринок їхньогодужецікавить, але й наньомудужеважкопрацювати.

>Непоганимпоказникомє ті, щопочинаючи із 1997 року, Українащорічноотримуєтехнічнудопомогу від урядуЯпонії у межахпрограми «>ОфіційнаДопомога дляРозвитку» (>ОДР).

>ОДРЯпоніїбазується нанаданніекономічноїдопомогикраїнам-реципієнтам зарахуноккоштів, котрівиділяєУрядЯпонії, йскладається із двохосновнихкомпонентів -фінансовоїдопомоги (шляхомнаданнягрантів) йкредитноїдопомоги.Координаціязалучення в Українуфінансовоїдопомоги у межахпрограмиОДРЯпонії танаданняпропозицій уряду Українищодонапрямківїївикористанняпокладено наМіністерствоекономіки України.Перспективніінвестиційніукраїнсько-японськіпроективідносятьсянасамперед догалузі транспорту йенергетики. Українська стороназапропонуваладекількапроектів дляфінансування у межахпрограмиОДР урядуЯпоніїпротягомостанніхп’ять років.

>Починаючи із 2007фінансового року,УрядомЯпоніїзапропонованотакіформи співпрацю ізУкраїною вгалузі культури:

1.Надання культурного гранту длямасштабнихпроектів, котрівключають у собіреконструкціюбудівель,покращанняінфраструктуригалузі,постачанняобладнання тощо (до 2,7 млн. дол. США);

2.Надання грантузагального типом 5дитячихлікарень (до ,>5млн.).

>Щодо перспективгеополітичногорозширення поля українськихінтересів,потрібнопередусім провестиребрендингсамої держави України, йврегулюватизаплутаневнутрішнє становище.ЗаразЯпонія як йбільшістькраїн ізвисокимрівнемінветсуванняя уінші країни,вкладаєзначно понадкоштів уросійськуекономіку, щосвідчить про болееактивну тапродуктивну діяльністьросійськоговищогокерівництва танамагання вестиекономічнубагатовекторність,задляможливостіпоступовогополітичногоманеврування. Тому для Українипотрібнаподвійна діяльність:перебудова на покращаннясамої держави,реформи й т.д. йводночаспоказатизацікавленість таготовність до співпрацю ізАзійськимикраїнами, та болееточнішекапіталами.Японіїпотрібна опора у годину, колиїїмогутність ізкожним фатальністю все понад переносити под знак запитаннязважаючи тих, щоминулого року ВВПномінальний Китаюлише на 11 млн.доларів бувменшим ніжЯпонії. Нетребавідкидати із полязорувійськово-технічнуспівпрацю, щосамеє одним ізбазовихблоківрозширенняПГІУ урегіоніСПСА, а особливоцейкозирдопоможе у співпрацю ізЯпонією, Якапоступововиводиться у «>вільнеплавання» із точкизору оборонки тавоєнки.Тобто США уже немаєзмоги йтакоїпотреби унаданнівійськовоїпарасолькиЯпонії, томуостанняпотребуватиме військовогооснащення, тастворенняпевнихвидіввійськ тастратегічнихозброєнь, учому Український ВПК,хоча й ненадтосучасний,протепотенційноефективний,можеприслужитисяЯпонськійстороні. Це якщо на качанаходнією ізнебагатьох сфер, де Українаможевиступати ізЯпонієюбільш-менш нарівнихумовах.Такавійсько-технічна, а із неюнеодміннотехнологічнаспівпрацядопоможе заодно болееглибокоінтегруватисядвомкраїнам,аджевійськова сфера болееінтимна ніж простосутоекономічна.Проте зазаради цого, як ужепочастизгадувалосявище, Україніслідперетворитися насамостійногосуб’єктавласної якзовнішньої політики, то йвнутрішньої, та забезпечити своїмазійськимдрузям, нелишеЯпонії,принаймніпрозорузвітністьдіяльності українськоїекономіки он-лайн, перекладурядовихпорталів паралельноанглійською таяпонською йіншимимовами,задлядекларуванняособливого статусуцихкраїн, атакожвідкритість йшанобливість.Чудовим прикладомєСінгапур, наурядових сайтахякого можназнайтианглійською мовою, через те, щоанглійська мовадержавна моваСінгапуру, практично всюекономічнузвітністьданої країни.

>Чудовою був бполітичнатіснаспівпрацяміжЯпонією таУкраїною.Спільна доля главурядів урізноманітнихкультурних таполітичних заходах,спільні заяви тапідтримкаодне одного наміжнароднійарені.

ДляформуванняПГІУ урегіоніСПСАпотрібнозастосовуватитакузагальну схемуспівробітництва, якоївідповіднотребаузгоджувати тапристосовувати до шкірного згеополітичнихгравців:

•політичнапідтримкаЯпонієюпроцесівдержавотворення в Україні;

•політичнавзаємодія узапобіганні таврегулюванніміжнароднихконфліктів;

•співробітництво у межахміжнароднихорганізацій із такихпитань, як безпека, захистнавколишньогосередовища,нерозповсюдженняядерноїзброї тощо;

•співробітництво у сферахінвестицій таобмінутехнологіями;

•спільні розробки вгалузіенергозбереження;розвитокядерноїенергетики, атакож новихджереленергії тарозробказаходів длязменшенняенергоспоживання;

•транспортуваннянафти із районуКаспія докраїнСхідної таЦентральноїЄвропи;залученняяпонськихінвестицій до розбудовіінфраструктуритранспортнихкоридорів черезукраїнськутериторію.

•створенняспільнихтехнологічнихпарків.

•студентськийобмінміжуніверситетами.

•Стажування українськихстудентів уяпонськихкорпораціях надЯпонії, але й й віншихкраїнахїхньогорозташування.

•відкриття кафедряпоністики,запрошенняяпонськихпрофесорів танауковців увітчизнянівиші.

>Особливоуважним тавиваженимпотрібно бути із КНР, як Державою, котрацензуруєІнтернет йчіткозаявляє про своюготовність статі гегемоном увсьомуазіатсько-тихоокеанськомурегіоні.

Китай

Отже, Китай! Для України данакапіталістично-комуністичнакраїна винна бутиособливим партнером,протезважатипотрібно та тієї факт, що із такоюкраїноюспівпраця уполітичній сфері,спільна доля впевнихподіях йсхожого родузаняттявиглядатимутьтьмяно танереалістично,допоки Україна невиокремиться ізтінііншихпострадянськихкраїн,вирветьсяз-під владиРосії, та заявити собі насвітовійгеополітичнійарені яксхідноєвропейськоголідера,співпраця ізякимпринесешанси дозближення ізіншимикраїнамиЄвропи, особливоЄС, танавітьРосії. Китаю, якмайбутньомучітковираженомуполітико-економічноу полюса, доступ доЄвропи, доРосії через Україну, черезрозміщення наїї територїсвоїхкапіталів, яклюдських то йфінансовихресурсів, черездопомогу урозвитку України, як свого годиниробив СРСР Китаю,хоча недужеуспішно й черезіншішляхи. Україналасийшматочок для країни, котранакопичила 2, 648тлрн. дол. СШАзолотовалютнихрезервів. [>7]Євгеній Шаров,завідуючийвідділомзовнішньої політикиНаціональногоінститутустратегічнихдосліджень, стверджувати що без Китаю Україна йзовсім нездатнавирватися ізматриціперманентноїдеградації йдеіндустріалізаціїостанніх 19 років, провестимодернізацію країни йстворитиумови для переходу наінноваційнийрозвиткомекономіки.Такожаналітик стверджувати, щоукраїно-китайськаспівпрацястворитьстратегічний фундамент длявиходу ізматрицівеликоїшахівниціповажнимгеостратегічнимгравцем, йзавадитьспробамустановлення надУкраїноюзовнішньоговпливу. «>Україно-китайськеспівробітництво –>церозчарування тім,хтохотів бібачитининішнюполітику України якповністюпроросійську».[8]Протеєзначназагроза того, що Україна просто стані для Китаю одним ізелементів йогогеополітики,східноєвропейськоюфілією безособливихвласнихвтіленихгеостратегічнихінтересів. Китай простоможекупити Україну,вкластивеличезнікошти векономіку, тому наданомуетапі,якщобратиреальнуситуацію в Україні, нашійдержавісвітитьлише роль полячудовихінвестиційнихпроектів для Китаю, не понад.Протенавіть такаспівпраця вумовахтотальноїзовнішньополітичноїбездіяльностізначнийпотенційнийпрогрес,якийзможедати нашійдержавіпоштовх дорозвитку,можливості дляманевруванняміжЗаходом-Сходом у болеетехнологічному тагрошовитішомувимірі. Узагальному Китайнадважливий для України, впершучергу якекономічний партнер, але йтакож як політичний йгеополітичний, особливозважаючи нанамагання КНРперетворитися нанайбільшрозвинуту тавпливову державу світу. Україні жслідвдаловикористатицюполітику Китаю,вигнути вектор йогозацікавленості тагрошовихпотоків убік України, ізпаралельнимзростаннямважливості України для Китаю.Такіздобуткирозв’яжуть нашійдержавігеопросторові пута та дозволятиувійти уЄС чиіншуекономічну,військову,політичну системусильними тазміненими,бажаннями таочікуваними.Вересневийвізит У. Януковича до Китаю,який словаекспертівперевершивусіїхнісподіваннящодопродуктивності співпрацю іздостатньозакритим йнастороженимКитаєм,свідчить про ті, що Українапочинаєшукатифінансового донора, безналежноговнутрішньогоочищенняорганізму від «>паразитів», яксистемних,так йментальних йлюдських. як уже було б сказановище,цестановитьнебезпекуперетвореннянашої держави навдалийекономічний придаток,однаккраще ніжнічого.

>Південно-східнуАзію (ПСА) уданійроботі мирозглянуло уформатіАсоціаційкраїн південносхідноїАзії, як їхньогонайчіткішоговиразника, щодаєзмогу болеестисло таефективнорозглянутицейрегіон, як шанс длярозширенняПГІУ. Отженаддержавеутворення АСЕАНвключає у собі 10країн-членів, йіснує із 1967 року,хочапрактичнезакріпленняекономічних тагеостратегічнихцілейвідбулося нераніше ніж 1976 року.Сюдивходять:Філіппіни,Малайзія,Індонезія,Сінгапур йТайланд –засновники, атакож Бруней, Камбоджа, Лаос,Мянма таВєтнам, котрізгодомприєдналися.

>ПлощаАСЕАНу 4.46 млн. кв. км, щоскладає 3%суходолу землі, населення 600 млн. людей, 8.8%світового населення. Заостаннімиданимикомбінованийномінальний ВВПстановитьприблизно 1.8 трлн дол.Якби АСЕАН бувкраїною, топосіла б 9місце у світі заекономікою, й 3 уАзії із точкизоруномінального ВВП.

>ПричиноюутворенняАсоціації був страхцихкраїн бутизавойованимисусідніми потугами (Китай,Індія) чи жпотрапити уїхнюекономічну чиполітичну залежність, атакожбажанняоб’єднатиусісусідні країни у межахконсенсусної,демократичної,паритетноїекономічної співпрацю, що бзменшилошанси наконфронтацію таконфліктиміжкраїнами-сусідками.

>Геополітично АСЕАН заявивши собі якновийрегіональнийлідер,якому посиліпотягатися ізосновнимигеополітичнимигравцямирегіону.Важливим фактомтакожє ті, щокраїни-засновники АСЕАНспромоглися невступити,підтримуючи захід за умівбіполярноїсистемиміжнароднихвідносин, іззахіднимикраїнами вофіційніблоковівідносини, щозасвідчуєбажанняпівденно-східнихазійськихкраїн довласноготвореннясвоєїгеополітики йрозпоряджаннямгеопросторовимиможливостями. Зіншого боціцеєваговимзростанняекономічноїмоці йнадалі, черезвідсутністьзовнішніх,навітьмінімальнихцентріввпливу.Дані країниоб’єдналисянавколоспільної територї , культури табажанням бутинезалежними йвпливовими, що даломіцну закваску длязростання й всебільшоївзаємноїінтеграції,аджеідеологія, політичний режим тапевнаекономічнакон’юнктураречідоволімінливі, татимчасові.Ще одним фактом потугиАСЕАНує йогодовга,злагодженаісторіявдосконалення тарозширенняфункцій.Станом на 2009рік уТайланді на 30асамблеїАСЕАНУ було бприйнятоДорожню карту спільноти АСЕАН на 2009-2015 рр. [9] Уцій масштабнодеталізованійроботі на 6 роківрозбиточіткіпланищодоінтенсифікаціїспівробітництва таобміну утрьохбазових проектах:1)ASEANPolitical-SecurityCommunityBlueprint 2) ASEANEconomicCommunityBlueprint 3) ASEANSocio-CulturalCommunityBlueprint.Вартовідмітити ті, що укожномупроекті було бстворено чи по-новомуорганізованодосить багатопідкомісій,комісій, радий йт.ін. котріякразпредставляють практичнокожну сферусуспільно-політичного, демократичного йекономічного життяцихкраїн.Завданняцихкомісій уобміні,зустрічах,виробленніспільнихстратегій й тін.Тобто АСЕАН на даний моментчіткоусвідомила собієдинимпредставником свогорегіону,відчулавласнийпростір, йспільнимизусиллямикраїн-учасницьнамагаєтьсяпробитися у полягеостратегічнихінтересівіншихкраїн, особливо Китаю,Пд.Кореї,Японії,Австралії, й болеедотичноРосії та США.

>Окремо вартозгадатиРосію йїїмісце у співпрацю із АСЕАН,адже РФмає Єдиний йособливий статус уАсоціації –оглядача.Окрім того,Росія із 1996 року активноспівпрацює із АСЕАН йзадекларованаповномасштабним партнером цого блоку. Зацей годину було бсформованонормативно-правову базувзаємодії, Якавключає:спільнудекларацію про партнерство усправі світу й безпеки, йдеклараціющодопроцвітання йрозвиткуАзійсько-Тихоокеанськогорегіону (АТР). Змайжекожним фатальністюкількістьугод та їхніспецифікаціярозширювалася, щосвідчить прозацікавленість уінтеграціїРосії удану структуру ізобохсторін. У 2005році вКуала-ЛумпурівідбувсяпершийсамітРосія-АСЕАН заучастю президента РФ У.Путіна. Для Українинадмірна доляРосії уфункціонуванніАСЕАНуневигідна тім чином, що упланіекономічного стану,потенціалу тапривабливості танавітькорупції мизнаходимося на схожих позиції, але вданомурівніважковирватися вперед заякимисьпоказниками,щобекономічнопривабити АСЕАН. Тому вартоаналізуватикоженкрок йсаміт нелишеголовнихсамітівАСЕАНу, але й йРосії+АСЕАНу, й максимальноефективно та продуктивнопотрібноукраїнськомуурядовінамагатися невідставати від РФ упланізближення із АСЕАН, атакожвикористовувати модель співпрацю України незівсієюасоціацією, а ізїїокремими членами.Наприкладспівпраця України ізСінгапуром у сферівисокихтехнологій длявиведеннясупутників, чиоблаштування українськихдосліднихінститутівнайновішимитехнологічнимиобладнаннями, атакожпропозиціящодопобудови на територї УкраїнипевнихвиробничихпотужностейСінгапуськихкорпорацій,спільніпроекти, щоможутьзацікавити нелишеСінгапур, але й йМалайзію удоступі до неменшкваліфікованої ніжкитайціробочоїсили, таблизькість до одного ізнайбільшихспоживчихринків світу –Західної таЦентральноїЄвропи.ВажливістьАСЕАНу для Україниполягає у боцейрегіонєрегіоном, що активнорозвивається,хочадеякі йогосуб’єктипочалирозвиток разом зтвореннямЯпонського таіншихсхідноазійських див, щосвідчить просхожімоделіекономік тавекторів державноїстратегічноїдіяльності.Цейрегіон, непретендуючи нагегемонічність,якраз якщозацікавлений упартнерстві ізУкраїною,зважаючи тих, щоостаннялишестоїть на шляхуперетворень,маєнадзвичайнийрізностороннійпотенціал й готова догеополітичнихманеврів, зазаради незациклення наРосії таЄС.Схожа модель як доСхідноїАзії винна бутизастосована доПівденно-СхідноїАзії, особливозвернувшиувагу нахарчовупромисловість тапостачаннязернових уці країни. Це дозволило бздійснитинепоганезакріплення українськихтоварів наданих ринках, тазалити фундамент дляподальшої співпрацю. ПСАмаєвигіднеположення,аджерозташованабіляАзійськихлідерів –Японії та Китаю, атакожздатна череззручнеокеанічне таморськесполученнясполучатися зкраїнамизовнішньогопівмісяця, атакожвнутрішнього. Українаможе статіцікавим нелишеполітичним але й йполітичним іншому длякраїн ПСА, особливозважаючи назавоювання Україникапіталамиіншихкраїн, особливосхідноазійських (Китай,Південна Корея,Японія), а томучастковогра навипередження й простазважена політика будутьіти накористь дляобохсторін. Україні непотрібнонехтуватижодною ізкраїн АСЕАН й неменш активноспівпрацювати таорганізовуватищорічнісаміти ізкожною ізкраїнокремо, атакож ізусіма разом уформатіАСЕАНу. Отже вепоху глобалізаціювигіднеположення УкраїниміжСходом таЗаходом, де подСходомрозуміютьпереважноРосію йблизький схід йпереднюАзію, вартотрактувати якположенняміжЗаходом таСходом у широкомузначення, де подостаннім матір наувазіперш нарозвинений схід –майбутнійсвітовийекономічний та політичний центр –регіон АТР, чи жСПСА.

>українаазіягеополітичнийспівробітництво


>Розділ 3.Кореляціягеополітичнихконцепцій ізреальним станомсправ,спираючись нарозділ №2

КонцепціюГартленду не моглапохвалитисяособливоюточністю тарозуміннямрегіональнихособливостей,однак взагальномупояснювала, йспрогнозуваламайбутнівузликонфліктів тапротистоянь,базуючисьлише нагеопросторових деталях та чинниках, незвертаючиуваги нацивілізаційні такультурнічинники. Однак такможездатисялише із Першогопогляду,проте кордонміжГартелендом тавнутрішнімпівмісяцем йзовнішнімпівмісяцем таки у зонах чиекономічних систем, чицивілізаційних.Тобто данаконцепція Р.Маккінедерашвидшевипливає ізісторично-економічних, аотжекультурно-цивілізаційних умів, томутвердити, щоприналежність дорегіонусерединноїземлі, до великихпросторівЄвразії,моженадатипреференції уволодінні надрештою світу,замалообґрунтована,аджевідмінність «>Географічноївісіісторії», щолежить в основному увідсталості якполітичному то йекономічно-культурному відрегіонівпівмісяців, Ведешвидше донаслідування моделейрозвитку болееуспішнихрегіонів, чи ж довитвореннявласногоісторичного ходу, щоможезвісно матіруспіх,протеце можналишепсевдонауковопередбачити, але й необґрунтувати.Іншим бокоммедаліє ті, щоцяісторичнавісьісторії в основномузакріплена заРосією утрохиширшому ніждержавнийрівеньсенсі, томуєімовірність того, що Р.Маккіндервірив у ті, що данийрегіон, вмірусвоєїособливостівинайдевласнулініюрозвитку, якекономічну то йгеополітичну, що дозволитийому дійсно статісвітовим центром, чи ж одним ізнебагатьохполюсівсвітосистеми.НакладаючипарадигмиРімленду таГартленду можнапростежитипевнізакономірності тазалежності, котріможутьпояснити йспрогнозуватипевнінаслідки,проте смердотінаскількималі, щодозволимовважатиданіконцепціїданиноюісторієгеополітики,невиправданою у годину 21 ст.. якуполамалобезлічстереотипів танавітьусталених таперевіренихгеополітичнихконцепцій. Світзанадтоускладнений таполяризований йсегментований,щобувігнати весь йогомеханізм

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація