Реферати українською » Политология » Громадянська-правовий вимір політічної системи Польщі


Реферат Громадянська-правовий вимір політічної системи Польщі

>Реферат

>Громадянсько-правовийвимірполітичноїсистемиПольщі


>Зміст

1.Основні права таобов’язкигромадян

2.Принципивиборів сейму, Сенатові, Президента

3.Порівняльнийаналізформування парламентаризму вПольщі та Україні

>Висновки

>Література


1.Основні права таобов’язкигромадян

>РеспублікаПольщаутверджує йрозширює права тасвободигромадян.Вонимаютьрівні праванезалежно відстаті,народження,освіти,професії,національності,раси,віросповідання, атакожсоціальногопоходження йсуспільного стану.ГромадяниРеспублікиПольщаповиннічесновиконувати своїобов’язки передВітчизною йсприятиїїрозвиткові.

>ГромадяниРеспублікиПольщамають право:

- напрацю, щоозначає декларація проотримання роботи,оплачуваноївідповідно докількості таякості роботи;

- навідпочинок, якузабезпечуєтьсяскороченням узаконодавчому порядкуробочого години до максимально восьми часів, короткимробочим годиною упередбачених закономвипадках,встановленими закономнеробочими днями,щорічнимиоплачуванимивідпустками. Державасприяєрозвитку туризму,збільшеннюкількостікурортів,спортивнихспоруд,будинків культури,клубів,парків тощо,створюєможливості для здорового та культурноговідпочинкуякомогаширших мас трудящих міст йсіл;

- наохоронуздоров’я, але вдопомогу уразіхвороби чивтратипрацездатності.

>Дедаліповнішомуздійсненню цого правасприяють:

1)розвитоксоціальногострахування навипадокхвороби, застарістю чи узв’язку ізнепрацездатністю, атакожрозвитокрізних формсоціального забезпечення;

2)розвитокорганізованої державноїсистемиохорониздоров’я тазасобівполіпшення стануздоров’я населення,безоплатнамедичнадопомога для всіх трудящих йїхніхсімей,постійнеполіпшення умів безпеки,охорони тагігієни роботи,широкі заходьпопередженняхвороб йборотьби із ними,турбота проінвалідів;

3)розширенняміськихлікарень,санаторіїв,амбулаторій,медичнихпунктів йсанітарнихустанов; a.користуватисябагатствами природногосередовища йзобов’язані йогоохороняти; b. наосвіту, якуостаннім годиноюзабезпечується удедаліширшомумасштабі:

1.безоплатнимшкільнимнавчанням;

2.загально таобов’язковоюосвітою унеповнихсередніх школах;

3.розширеннямсистемизагальноїсередньоїосвіти;

4.розвиткомсистемивищоїосвіти;

5.допомогою держави упідвищеннікваліфікаціїгромадян,зайнятих напромислових таіншихпідприємствахміста й села;

6.системоюдержавнихстипендій,розширенняммережіінтернатів,студентськихгуртожитків, атакожіншими формамиматеріальноїдопомоги; a.користуватисядосягненнями культури табратитворчу доля врозвитку національної культури.

Це праводедаліширшезабезпечуєтьсярозвитком йнаданням укористуваннятрудящимміста й селабібліотек, книжок,преси, радіо,театрів,кіно,музеїв йвиставок,будинків культури,клубів,читалень;всебічнимзаохоченнямкультурної творчости народних мас йрозвиткомтворчихталантів. Державапіклується провсебічнийрозвиток науки, котраспирається надосягненняпрогресивноїсвітової думи,літератури тамистецтва, щовідображаютьпотреби йпрагнення народу йвідповідаютьнайкращимпрогресивнимтрадиціямпольської культури.

>Державні тагромадськіструктуриоточуютьтурботоюветеранівборотьби занаціональне йсоціальне Визволення, ізособливимпіклуваннямставляться дотворчоїінтелігенції –працівників науки,освіти,літератури тамистецтва, атакожпіонерівтехнічногопрогресу,раціоналізаторів йвинахідників.Жінці вРеспубліціПольщанадаютьсярівні ізчоловіками права у сфері державного,політичного,економічного,соціального та культурного життя.

>Ці правагарантуються:

1.рівними ізчоловіками правами напрацю ізвинагородою за принципом ">рівна Платарівнупрацю", правом навідпочинок, насоціальнестрахування,освіту, напочеснізвання тавідзнаки, правомобійматидержавні посади;

2.турботою проматір йдитину,опікою надвагітноюжінкою,наданнямоплачуваноївідпустки до та послепологів,розширенняммережіпологовихбудинків,ясел йдитячихсадочків,розвиткоммережіпідприємствобслуговування тагромадськогохарчування. Державазміцнює становищежінки усуспільстві, особливоматері тажінки, Яка працює.

>Шлюб, материнство тасім’яперебувають подзахистом йзаступництвом держави.Багатодітнісім’ї державаоточуєособливоютурботою. бацькизобов’язанівиховуватидітейчесними,свідомимисвоїхобов’язківгромадянамиРеспублікиПольща. Державазабезпечуєздійсненняаліментних прав таобов’язків.Позашлюбнідітимають тих сам права, що ідіти,народжені ушлюбі.

>Піклуючись про благосім’ї, державапрагне дополіпшенняжитлових умів, заучастюгромадянрозвиває тазаохочуєрізніформижитловогобудівництва, особливо кооперативного, атакожвиявляєтурботу прораціональневикористанняжитлового фонду. Державаоточуєособливоютурботою таувагою молодь йзабезпечуєїйнайширшіможливостірозвитку, атакожстворюєумови дляактивноїучасті молодогопокоління усоціальному,політичному та культурномужитті,формуючи уньогопочуттявідповідальності зарозвиток Вітчизни.

>ГромадяниРеспублікиПольща,незалежно віднаціональності,раси тавіросповідання,маютьрівні права у сфері державного,політичного,економічного,соціального та культурного життя.Порушення цого принципу шляхомвстановленняпрямих чиопосередкованихпереваг чиобмежень прав черезнаціональні,расові чирелігійнівідмінностікарається законом.Виявленняненависті чизневаги,розпалюванняворожнечі чиприниженнялюдини черезнаціональні,расові чирелігійнівідмінностізабороняється.

Державазабезпечуєгромадянам свободусовісті тавіросповідання.Церква таіншірелігійнігромадиможутьвільновиконувати своїрелігійніфункції.Забороняєтьсяпримушуватигромадян небратиучасті врелігійнихдіях чи обрядах.Церквавідокремлена від держави.Принципиставлення держави до церкви, атакожправовий ймайновий станрелігійних громадвизначаються законами.

Удержавігромадянамзабезпечується свобода слова,друку,зібрань ймітингів,процесій йманіфестацій. Зметоюрозвиткуполітичної,соціальної,економічної такультурноїактивностіпольська державазабезпечуєгромадянам декларація прооб’єднання трудящих, селян,кооперативніоб’єднання,молодіжні,жіночі,спортивні таоборонніорганізації,культурні,технічні танаукові товариства, атакожіншігромадськіорганізації, котріоб’єднуютьгромадян дляактивноїучасті уполітичному,соціальному,економічному та культурномужитті.

>Утворюватиоб’єднання табрати доля ворганізаціях, позначка чи діяльність якіспрямованапротиполітичного тасуспільного ладу чи правопорядкуРеспублікиПольща,забороняється. УРеспубліціПольщаважливу рольвідіграютьпрофесійніспілки –масова організація, Якабере доля врозробленнізавданьсоціально-економічногорозвитку країни.Професійніспілкипредставляютьінтереси та права трудящих,єшколоюгромадянськоїактивності іініціативності усправіствореннягромадянськогосуспільства.ГромадяниРеспублікиПольщаберуть доля вздійсненнігромадського контролю, уконсультаціях йдискусіях ізключових проблемрозвитку країни.

>Вонимають правозвертатися до всіхдержавнихорганівзіскаргами тазаявами.Апеляція,скарги та заявигромадянповиннірозглядатися тавирішуватисяшвидко й справедливо.Винні утяганині чи тих,хтовиявляєбездушність йбюрократичнеставлення,притягуються довідповідальності Держававсебічнозабезпечуєгромадянамнедоторканість особини.Позбавлення громадянинасвободиможливелише увстановлених закономвипадках.Затриманиймає бутизвільнений,якщопротягом 48 часів із моментузатриманняйому не було б врученопостанову суду чисанкцію прокурора проарешт.

Законохороняєнедоторканістьжитла татаємницюлистування.Здійсненняобшукужитла таконфіскаціямайнадопускаєтьсялише увипадках,встановлених законом, напідставі залишкового судновогорішення, щонабулочинності.Громадянаміноземних держав та особам безгромадянстванадається правопритулку у порядку,визначеному законом.Натомістьпольськігромадяни за кордономкористуютьсязаступництвомРеспублікиПольща.

>ГромадяниРеспублікиПольщазобов’язанідотримуватисяположеньКонституції та законів, атакожповажати правиласоціальногоспівжиття,сумлінновиконувати своїобов’язки перед Державою.Кожний громадянинРеспублікиПольщазобов’язанийоберігатисуспільнувласність йзмінюватиїї якнепорушну основу держави,джерелобагатства тамогутності Вітчизни.Захист Вітчизни –священнийобов’язок шкірного громадянина.

>Військова служба –почеснийпатріотичнийобов’язокгромадянРеспублікиПольща.Бутипильнимщодоворогів народу,сувороберегтидержавнутаємницю –обов’язок шкірного громадянинаРеспублікиПольща.ЗрадаВітчизні –шпигунство,ослабленняЗбройних сил,перехід на бік ворога –карається ізусієюсуворістю закону якнайтяжчийзлочин.

2.Принципивиборів сейму, Сенатові, Президента

Правообиратимаєкожний громадянин,якомувиповнилось 18 років,незалежно відстаті, національної тарасовоїналежності,віросповідання,освіти, стануосілості,соціальногопоходження,професії тамайнового стану.Кожний громадянинможе бутиобраний до сейму та Сенатові последосягнення 21 року,якщовінпостійно та не меншеп’яти роківпроживає на територїРеспублікиПольща.

Жінкамимаютьрівні права ізчоловіками.Військовослужбовцімаютьусівиборчі праванарівні ізцивільними особами.Виборчі права й не належати особам, котрічиннимсудовимрішеннямвизнанінедієздатними із заподійпсихічноїхвороби чирозумовоїнедорозвиненості, атакожпозбавленіпублічних прав чивиборчого права зачиннимрішенням суду.Кандидатів удепутати,сенатори, Президентависуваютьполітичні тагромадськіорганізації, атакожвиборці. Порядоквисуненнякандидатів тапроведеннявиборівдепутатів,сенаторів, атакож президентавизначається законом.Післяобраннядепутати тасенаторизобов’язанізвітувати передвиборцями про свою роботу й про діяльність органу, доякого їхньогообрано.

3.Порівняльнийаналізформування парламентаризму вПольщі та Україні

Усвітліпарламентськихвиборів – 2002 в Україні тапропозицій Президента Л.Кучми із приводутрансформаціїполітичноїсистеми відпрезидентської допарламентськоїмоделінапрошуєтьсяпорівняльнийзріз парламентаризму в нашійдержаві таРеспубліціПольща.Долі польського таукраїнськогонародів багато вчомусхожі.Їхісторія,трагічна йгероїчна,тісно переплелася. Наїїперебігзначновпливали йвпливаютьміжнародні тазовнішньоекономічнічинники,зокремагеополітичніінтереси великих держав.Крім того,саме тодіще всоціалістичнійПольщівідбуласяважлива для всіхкраїнсоціалістичноїспівдружностіподія,котраувійшла вісторію як ">Круглийстіл" 1989 року.

>Довготривалі таскладні переговориміжправлячоюПольськоюОб’єднаноюРобітничоюпартією таопозицією, якоїуособлювалипередусімлідерипрофоб’єднання ">Солідарність", їхньогорадники –інтелектуали таполітичні кола ізсередовищаінтелігенції,завершилисяприйняттямспільноїкомпромісної догоди.Вонафактичновперше узаконилареальневідновленнябагатопартійноїсистеми водній зпровіднихкраїнрадянського блоку. За результатами "Круглого столу" ПОРПвтрачало декларація промонопольнекерівництвопольськимсуспільством,формування уряду,абсолютнедомінування впарламенті. Україна ж на початку 90-х роківотрималаможливістьпобудовисправдідемократичної держави послепроголошеннянезалежності тавизнання цого фактубільшістюкраїн світу (тепер державувизнали 165країн світу).

Отже,починаючи ізкінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст.,польське іукраїнське сус-пільствоперебувають уфазівсеохоплюючоготрансформаційногопроцесу.Вінє не лишевнутрішньоюсправоюПольщі та України,своєріднимдійством, якуавтоматично йнегайновідчинитьдвері до так званого "демократичного раю". Неменшою,якщо небільшоюміроюцей процесмає йзовнішньополітичнезначення.Саме від того, якзаконодавча тавиконавча владизможутьефективнорозробляти тавпроваджувати,формуватидієвеправове полі,залежатиме йміжнародний престижкраїн, що на свійчергу,сприятиме чигальмуватиме їхніінтегрування вєвропейськіекономічні таполітичніструктури, усвітовеспівтовариствовзагалі.Звичайно,осмислення тааналізстановлення парламентаризму впосткомуністичнихПольщі та Україніповинні бутидоситьвиваженими тавраховувативідмінностістартовихпередумов цогопроцесу, котріскладалисявпродовжвіків (>наявність реальнодіючої держави,парламентарнихтрадицій,рівнядержавницькоїментальності у населення тощо).Такожслідвраховуватидеякіособливостіполітичного життяобохкраїн.

>Починаючи із 1989 року вПольщі, аіншихкраїнахколишньоїсоціалістичноїспівдружності,відбуваютьсяпроцеси,об’єктивноспрямовані натворення новогосуспільного улаштую.Характернимирисамиперемін, щовідбуваються упольському іукраїнськомусуспільствах,єбажаннясформуватидієві,побудовані насправдідемократичних засідках,багатопартійнісистеми. Уідеалі смердотіповинні були бтворитиефективний,справедливий,патріотичний парламент,позбавленийбезкомпромісногопротистояння,скажімо ">червоних" й ">білих". УПольщіце,наприклад,прибічникистароїсоціалістичної ПНР й тиххтовиводить собі з ">Солідарності". У Україніситуаціязначноскладніша.

>Внутрішньополітичнийподілсуспільствадоповнюєтьсяще ірізнимизовнішньополітичнимиорієнтаціями: на тихий,хтобажаєреанімаціїРадянського Союзу, та на тихий,хтопрагнествореннясправдісуверенної,рівноправної,демократичної України.Порівняльнийаналізпроцесуформуваннягромадянськогосуспільства,розвитку парламентаризму вкраїнахЗахідноїЄвропи таколишньоїсоціалістичноїспівдружності недаєпідстав говорити промудре іактивнезапозиченнязначноючастиноюполітичноїелітисаме позитивногодосвідуфункціонуванняпарламентських систем українахЗаходу, атакожврахуваннянегативнихфакторів, щоперешкоджали їхнірозвиткові.

На шкода,політичнісилипосткомуністичних держав впершучергуперейняли від реальнофункціонуючихдемократійЗаходувигідні для собіпринципи,методи,символи.Вонизначноюміроювикористовуються увузькопартійних,корпоративних, а чи незагальнодержавнихінтересах.Особливоданімоментихарактерні дляполітичного спектруукраїнськогосуспільства.

>Аналізуючистановлення демократичногосуспільства вПольщі і Україні та парламентаризму як йоговажливоїскладовоїчастини,слідвідзначитиявища, яких надкраїнахЗаходу. Цеповиннівраховуватиновіполітичнісили упосткомуністичних державах, котрі стояти на дійснодемократичних позиції.

>По-перше,наявністьправлячоїкомуністичної партії,хоча уПольщі тадеякихіншихкраїнах формальнодіяли іінші партії.Проте смердотіслухняновиконувалистратегічнупрограмурозробленуправлячоюкомуністичноюпартією.Такаситуаціясформувала йвідповіднументальність пересічнувиборцякраїн цогорегіону. як,наслідок,доситьупередженеставленнячастиниелекторату досучасних реформ,розвиткубагатопартійності, парламентаризму.

>По-друге, населенняколишніхсоціалістичнихкраїнотрималоможливість напрактиціпорівняти тавідчутипозитивні інегативні прояви врозвиткукапіталістичних йсоціалістичних систем.Повернення докапіталізмувиявивсядоситьболісним, особливо векономічному тасоціальному аспектах. Цепризвело допевногоподілусуспільства на тихий,хто надзмозі, арядівипадків й небажаєзрозумітирештуперемін,прагне Повернення добисоціалізму, й тихий,хтоготовий всеперебороти ййти вперед,змінюючисвоє життя, івідповідносуспільнесередовище.

Вісь зврахуваннямданихобставинякраз йнамагаються будувати своюстратегічнуповедінкуновіполітичнісили упосткомуністичнихсуспільствах, до тогочисліПольщі та Україні.Увесьцей комплекс нижченаведених проблемпереконує віснуваннітрьохрівнів урозвитку парламентаризму наЄвропейськомуконтиненті. першийрівень –парламентарнісистеми, щосформувалися українахЗахідноїЄвропи.Вонихарактеризуютьсявідноснодосконалими тасталими формами й методамифункціонування. Іншийрівеньформується вєвропейськихкраїнахколишньоїсоціалістичноїспівдружності, депарламентськітрадиціївідроджуються.Насамперед мовайде проПольщу,Чехію,Угорщину,Словенію.

Тут парламентаризмпіддаєтьсязначнимвипробуванням, але йрухається вруслірозвитку тазміцненнязахідноєвропейськоїдемократичноїтрадиції.Третійрівеньхарактерний длягрупикраїн, де парламентаризм лишенароджується. Це країни СНР, до тогочислі і Україна. На шкода, уже усвоємузародкувінзначноюміроюздеформований.

>Саме вцихкраїнахпредставникистароїноменклатури, новаполітичнаеліта,регіональнікланивикористовують усвоїхвузькоегоїстичнихінтересахпринципидемократії тафункціонуванняполітичноїсистеми, далеко ще незавждисприяютьїїрозвитку. Томунебезпечним іншому татретьогорівнівємеханічневпровадженняпринципів парламентаризмузахідноєвропейськогозразка.Громадсько-політичнісили, котрісправдібажаютьздійснитидемократичніперетворення,повинніобов’язкововраховуватиможливезагостреннярізноманітних проблем уперехіднийперіод. Уіншомувипадку,прихід до владиполітичних сил, щопроповідуютьстаріметодигосподарювання, чинавітьпредставниківтіньовогобізнесу,корумпованихдержавнихслужбовцівможе статісправою години.Щосьподібнеспостерігається наполітичномунебосхилі України.

>Щеберезневі, 1998 року,вибори доВерховної Зарадизасвідчилизагостренняборотьби замісце вукраїнськомупарламенті.Непоодинокі буливипадкибезпринципності увиборіметодівотриманнязаповітногодепутатського мандата із боцікандидатів удепутати.Даніфактизагаломпідтвердили іостаннівибори в Україну, котрівідбулисянаприкінціберезня 2002 р.

Укінцевомупідсумку можнаконстатуватидеякепорівнянняновообраного складудепутатського корпусу. У 1998 р. 24,65%виборціввіддали свої голоси закомуністів, 8,55% – завиборчий блокСоціалістичної таСелянськоїпартій України, 4,04% – запрогресивнуСоціалістичнупартію України.Загаломце понад 38%.Майже 30%депутатівєпредставникамикомерційних структур, 20% –регіональноїполітично-економічноїеліти, а 27,8% –ценароднідепутатиобранізнову.Партійно-політичний спектррозкладу сил при виборах нового складуВерховної Заради Українирозподілився так.Найбільше голосіввиборців – понад 24 % –отримав блок У. Ющенка "Нашою Україною", на іншомумісцікомуністи –їмвіддали своїсимпатіїприблизно 20 %виборців, лишетретіми сталипредставники блоку "Заєдину Україну" –трохи менше 12 %електоральних голосів.

>Чотирьохвідсотковийбар’єрпройшлитакожще три партії й блок,отримавши від 6 до 8 % голосіввиборців –соціалісти,представники БлокуЮлії Тимошенко йсоціал-демократиоб’єднані.

>Ще на початку 1992 року поляки були співученайбільшпесимістичнонастроєнимпосткомуністичнимсуспільством.Понад половина (51%) польськогосуспільствавважала, щоситуація в странерозвивається ухибному напрямку.Такийнизькийрівеньоптимізму можнапояснити тім фактом, що для пересічну полякаполітична свобода сталадостатньоюкомпенсацією западінняжиттєвогорівня, якутривалофактично із 1980 року.Проте, уже подкінець 1992 рокумайже 52%респондентіввизнали, щодемократіяєнайбільшефективноюформоюрозвитку держави. Цепідтвердили йтретівільнівибори, котрівідбулися уПольщі увересні 1997 року.

>Вонизасвідчили, що поляки все-такивіддалиперевагуполітичним силам, непов’язаним ізкомуністичнимминулим. Хоча СоюзЛівиціДемократичної йзбільшивкількістьсвоїхприхильників ізминулимивиборами, набравшимайже 27% голосів,АкціяВиборчаСолідарність усе ж такивипередиласуперника,отримавшиприблизно 33%.Вона ж укоаліції ізправоцентристськоюпартією Л. Бальцеровичасформувала уряд начолі ізЄжи Бузеком.

Однак, як вжезазначалося врозділі прозаконодавчу уладові вполітичнійсистемі польськогосуспільства,цілий ряд причин йобставинпривів допоразки АВС упарламентських виборах – 2001, приходу до владилівого блоку Союзлівихдемократів –УніяПраці тасформуванні новогоурядовогокабінету начолі із йоголідеромЛєшекомМіллером.Незважаючи надоситьскладнувнутрішньополітичнупередвиборчуситуацію уПольщі тарезультатипарламентськихвиборів 2001 року,слідзауважити, що у населенняпоступовоформуєтьсярозуміннянеобхідностіполітичноїстабільності тадій,спрямованих нанеухильнийпоступсуспільства, до тогочислі і черезефективнодіючупарламентську систему.

Отже, можназробитивисновок, що парламентаризм уПольщі 1989 – 2001 рр.загаломтяжів дозахідноєвропейського типу. Україна жперебуває в активномупошукуоптимальноїполітичноїмоделірозвитку,хочазагальний векторперемінмаєдемократичнесоціальноорієнтованеспрямування.


>Висновки

>польський парламентаризмліберальнийдемократичний

Заостаннєдесятиліттяполітична системаПольської державизазналадемократичнихзмін.Ціперетворення булиспричиненібагатьма чинниками.Проте,найголовнішим із нихєрозпадсоціалістичноїсистеми.Цейвеличезниймеханізмпочавруйнуватисянаприкінці 80-х років ХХ ст., й уженіякіспробиналагодити його та, співуче, і нематимутьуспіху.

>Адже людивтомилися жити за ">залізноюзавісою". З крахомполітичноїсистеми ужиттібагатьохкраїнСхідноїЄвропирозпочавсяновийскладнийетап.Ці державизахопивпотікдемократичнихперетворень, „>хвилядемократизації". Івиявилося, щопосткомуністичні країнизовсім до цого неготові. Наповерхнюспливла великакількістьпитань, котріпотребувалиякомогашвидшоговирішення. А,щоб недопустити хаосу табеззаконня в стране, Повернення старихчасів,перш напотрібно було бстворитичітку тастійкузаконодавчу базу длярозвиткусуспільства.

УПольщі такою базою стала новаконституція 1997 року. Зацієюконституцієювищимзаконодавчим органом країниє парламент.Розвиток парламентаризму вПольщіпройшовскладний та нелегкий шлях: від сейму всоціалістичній стране ізпануванням єдиноїкомуністичноїідеології такомандно-адміністративноюсистемоюуправління додеідеологізації тадемократизаціївсьогосуспільного життя.

Парламентаризмє йогоневід’ємноюскладовою, й наостанніхпарламентських виборахвосени 2001 рокупольське сус-пільство довело, що воно та вже були наготові до життя вдемократичній стране, ізусімаїїскладовими як то парламентаризм,багатопартійність,гарантованість й захист правлюдини.Тобто полякиможуть тароблять все,щобПольща бувсправдірозвиненоюєвропейською Державою. Парламентаризм вПольщімаєусісприятливіумови для свогорозвитку,адже в йогорозпорядженніє нелише усі тихдемократичнізміни, щовідбуваються вдержаві, але й ідосвідзахідного парламентаризму.ПротеПольща, як й усі країниколишньогосоціалістичного табору,звичайно,має своїособливості, й непростоавтоматичнопереноситиусі засадизахідноїмоделі парламентаризму напостсоціалістичнийпростір.

>Потрібний годину йвмінняполітичнихкерівників держави у тому,щобПольська держава, якзрештою й усіколишнісоціалістичні країни, стала дійснодемократичноюправовою Державою.

Уцілому,підводячипідсумкианалізуполітичноїсистемисучасного польськогосуспільства, можназробитинаступнівисновки.

1.Вищимизаконодавчим органом вПольщієдвопалатний парламент,якийскладається із сейму (>нижня палата) та Сенатові (>верхня палата);

2. Доорганіввиконавчої влади вРеспубліціПольща належати Президент,Уряд (Рада міністрів),органи місцевого самоврядування.

3.Судова влада вПольщіскладається ізКонституційного трибуналу,Державного трибуналу,Верховноїпалати контролю,судів,Прокуратури.

4.ГромадяниРеспублікиПольщамаютьрівні права тасвободинезалежно відстаті,народження,професії,освіти,раси,віросповідання,суспільного стану.

>Загаломполітична системаПольщіможевизначатися якпарламентсько-президентська модель.Подібно доіншихпостсоціалістичнихкраїн зшвидкими темпамипросування по шляхудемократизації таринковоїекономіки (>наприклад,Чехії,Угорщини,Словенії)їїрозвиток,по-перше,відбувається узагальноцивілізаційномуруслі;по-друге,маєознакистабільності черезпочерговузміну владиполітичних силліво- таправоцентристськоїорієнтації; по третє,характеризуєтьсяповерненням доцінностей якліберально-демократичного, то йодночаснотрадиційного характеру.


>Література

1.KonstytucjaRzeczypospolityPolskiej.Warszawa, 6kuietnia 1997r.

2.Андрійчук У., Кириченко Про.Реформи йзовнішня політика //Політика й годину. – 1997.– № 3. 145

3.Бакер Р. До питанню про роль "круглий стіл" у процесі трансформації польської таємної політичної системи // Революції 1989 року у країнах Центральної (Східної) Європи: Погляд десятиліття. – М.: Наука, 2001. – З. 131 – 138.

4. Бредова У. Економіка країн Східної Європи на 1996 р. //МЭиМО. – 1997. – № 11.

5.БурантСтівен Р. Україна йПольща: достратегічного партнерства // Політична думка. – 1998. – № 3.

6.Бухарин Н.І. Внутрішні чинники польської революції 1989 р. // Революції 1989 року у країнах Центральної (Східної) Європи: Погляд десятиліття. – М.: Наука, 2001. – З. 119 – 130.

7.Вахрамеєв А.,Габардин П. Що відбувається у країнах Центральній і Східній Європи? – М.: Знання, 1991.

8. Воронков У. Польська Народна Республіка. Довідник. – М., 1984.

9. Східну Європу: контурипосткомунистической моделі розвитку / РАН,Ин-т слов'янознавства і балканістики; відп. Ред. Ю. С.Новопашин. – М., 1992.

10. Геремек Б.Основні напрямизовнішньої політикиПольщі // Політична думка. – 1998. – № 1.


Схожі реферати:

Навігація