Реферати українською » Политология » Ларі Даймонд: три парадокси демократії


Реферат Ларі Даймонд: три парадокси демократії


>Ларі Даймонд: т>рипарадоксидемократії


>Зміст

 

>Вступ

1.Згодаversusефективність

2.Представничістьversusкерованість

3.Конфліктversus консенсус

4.Етнічні іпартійніподіли


>Вступ

світ 1990 рокупереживаєдемократичнуреволюцію. Увсьомусвіті,щорозвивається, людипротестують йповстаютьпротикомуністичного й авторитарногоправління.Цейнеспокійпоширився нанайізольованіші,найнеймовірнішізабуті закутки світу.Щеніколи не було бстількохнезалежних держав, котрі б чивимагализапровадити, чизапроваджували, чиздійснювалидемократичневрядування.Щеніколи вісторіїусвідомленняпотребиборотьби народу задемократію непоширювалась із такшвидко і далеко замежінаціональнихкордонів.

>Демократія – типполітичноїсистеми,якимнайдужчезахоплюються, але й його,напевне,ще інайважче підгримувати.Серед всіх формурядування лишедемократіяспирається намінімумпримусу й на максимумзгоди.Демократичні державинеминучепостають передпевними «>вбудованими» парадоксами, чисуперечностями.Тертя, що їхньогоспричиняютьціпарадокси, нелегкоусунути, йкожнакраїна,щопрагне статідемократичною, винназнайтисвій шляхрозв’язкуцихпарадоксів. Мирозглянемо трисуперечності, що великоюміроюперешкоджатимутьборотьбі, Яканині точитися у світі, зарозвиток таінституціоналізаціюдемократії.

 


1.  >Згодаver>sus >ефективність

>Демократії, анадтоновідемократії,страждають відоднієїспецифічноїпроблеми,пов’язаної ізефективністюврядування: народнаоцінкадіяльності урядумаєтенденцію бутикороткозорою.Отождемократичніуряди гетьусюди – віндустріалізованому світіанітрохи неменшоюмірою, ніж українах, щорозвиваються, -постійновідчуваютьспокусуформувати своюполітику ізогляду нанаступнівибори. Укороткійперспективіцеможе матірдобрий політичнийсенс, але й ажніяк несприяєдобрійекономічнійполітиці.

>Авторитарнірежими,скажімо режимПіночета вЧилі, незалежать від народноїзгоди, аполітичномуаспектіможуть Дозволитисобі,щоб населення їхнікраїнстраждалопротягомтривалогоперіодусувороїекономії йструктурноїперебудовизадляотриманнявиграшу вдалекійперспективі.

>Східноєвропейські ілатиноамериканські країнитерміновопотребуютьзапровадженняструктурних реформ,щобстворитиефективні іконкурентні вміжнародномумасштабіекономіки. Алі якдовго й якнаполегливоновідемократичні чидемократизаційніурядиздійснюватимутьекономічну реформу,якщо вкороткійперспективізлигоднівиявлятьсязатяжними, авиграші, хоч котрівеликі,можуть статіочевиднимидесь аж посленаступнихвиборів?

За такихобставинзміцненнядемократії –тіснопов’язане зструктурноюекономічноюреформою –вимагаєукладаннясвоєрідної догоди, чи «пакту»,середконкурентнихполітичнихпартій та сил. Те був бугода про: 1)загальнийнапрям йпринципиструктурноїекономічноїреформи,що їхньогопідтримуватимутьусі партіїнезалежно від того,котра Прийде до влади; 2)відмову відпевнихполітичнихметодів йстратегій,зокрема відбезвідповідальної, але йспокусливої політикинадмірнихобіцянок; 3)жертви, на котріповинніпіти усісоціальнісили,відмовившись,зокрема, відпевнихвимогпротягомвирішального йвкрайнестабільногоперіодуперебудовиекономіки ізапровадженнядемократії; 4) метод более –менш справедливогорозподілу іполегшеннятягаряперебудови задопомогоюпевнихмеханізмів для груп,ураженихнайтяжче,скажіморобітників, щолишилися без роботивнаслідокструктурних реформ.

>Успішнаперебудоваекономіки,спираючись надемократію,здається,вимагатиме йякоїсьміжнародної догоди.Індустріалізованідемократії іміжнародна спільнотаможутьзапропонувативажливіновіінвестиції тадопомогу йсправжнєсписанняборгів вобмін нареформи, щомаютьприпинитизадушливе дляекономікидержавнерегулювання і забезпечити у самупідживлювальнезростання.

>Демократичнийрозвиток, як й демократична культура,вимагаєзначногоступенярівноваги,поміркованості таповаги до всіхінтересів.Ринкимають бутидостатньовідкритими,гнучкими йконкурентними,щобпороджувати збільшеннязаощаджень,інвестицій йкоефіцієнтуокупностікапіталовкладень. Цеозначає, що держава не винна підгримувативиробників. Аводночас державамаєбратидостатню доля векономічних процесів,щоб забезпечитиадекватніінвестиції влюдський йфізичнийкапітал,подбати,щоброзвитоквідповідавпотребамзахистудовкілля таіншимінтересамсуспільства.Податкимають бутидоситьвисокими (ідоситьсправедливими таефективнозбираними),щоб забезпечитинадходження дляцихважливихцілей, аводночас йобмеженими йспланованими так,щобдіяти «>найнетральнішим чиномвідносноспонукзаощаджувати,інвестувати іефективнорозподілятиресурси».

>Можназробитивисновки: по – перше,природідемократій невластиво матіргіршіпоказникиекономічногорозвитку, ніж у диктатур.Протедужеймовірно, що їхньогоприроді невластиво матір ікращіпоказники.Набагато понадзначеннямаєобрана політика тарівеньдосконалості, ізякоюїїзастосовують. По – одному,оскількипослідовність,розважливість й прагматизм уполітицімаютьтакеважливезначення длярозвиткуекономіки,молодідемократії,борючись засвоєутвердження,повинніповажнозамислитись над тім, як можнасформувати іпідтримати широкий консенсус з приводуекономічної політики.Підтримка такого консенсусувимагатиметворчої розбудовіінституцій, державноїосвіти йвзаємопристосуванняеліт. Апередусімвимагатимеполітичнихлідерів,наділенихсміливістю,широтоюбачення ірішучістю.

2.  >Представничість >versusкерованість

>демократіяпартійна система

>Керованістьвимагаєдостатньоїконцентрації іавтономної влади,щоб ту чи туполітику можна було бзапровадитиенергійно ішвидко.Цявимогазагаломсуперечитьпотребі впідзвітності влади, уконтролі інагляді народу та йогопредставників заїїдіяльністю. Автім, удеяких аспектах великапублічнапідзвітністьможезміцнитиурядування йзбільшити йогоефективність. Цетвердженнястаєнайочевиднішим,колизважити наполітичнукорупцію.

>Поширенаурядовакорупціяотруйна длядемократії.Корупціяперешкоджаєекономічномузростанню,спрямовуючи над тихрічища потокикапіталу іресурсів,чинячинесприятливийвплив нарішення проінвестиції таекономічнуконкуренціювзагалі.

>Крім того, там, де перспективанечеснозаробленихприбутківєважливим мотивомнамаганьздобути посаду,демократичний процесстаєрадшеборотьбою за уладові, ніжзгодоющодополітичного курсу. Політична влададаватиметакіприбутки іпереваги, щозадлявиграшуконкурентнісилиробитимуть щозавгодно.Такий станзагрожуватимесамійсутності демократичногопроцесу –вільним,чесним ймирнимвиборам.

>Державневтручанняробитькорупціющегіршою,даючидержавнимурядовцямчисленніможливості матір ренту ізрегулятивноїдіяльності держави.Протеможливостікорупції –споконвічніриси державного життя вусьому світі.Єдиний захист віднеї –підзвітність, Якапотребуєвільноїпреси, щоохоча йздатнавикриватикорупцію;організованогогромадянства, ладногопридивлятися дополітичнихпроцесів йповедінкидержавнихурядовців;енергійної,незалежноїсудовоїсистеми,спроможноїсудити ікаратиурядовців заслужбовізлочини.

>Розвиненегромадянське сус-пільствосприяє не лишепідзвітності, а ізбільшеннюрівняпредставничості таміцностідемократії.Добровільніоб’єднаннястановлятьвирішальнийінституційнийдодаток додемократичнихполітичнихпартій.

Аводночасдемократичніуряди та партіїповинні матірдеякуавтономію відвимогрізних груп,щоб бутиспроможнимиухвалювати ізапроваджуватижорсткірішення.Якщополітичні партіїнадтослабкі чинадтоаморфні йстрокаті за своїм складом,якщобюрократіяперебуває такимпартій тарізнихінтересів,якщообраний уряд неможепіднестися з них,примирити їхнього, аінколи іопиратисятисковізацікавлених груп, тодітакий урядможевиявитисьнеспроможнимвиробитидієздатнуполітику.Такаслабкістьможепризвести докризидовіри, Яказагрожуватимережимові.

>Відносиниміжпартійноюсистемою,виборчоюсистемою йконституційноюструктуроюстворюютьще однувеликусуперечністьміжпредставничістю йкерованістю. Упринципінайдосконалішийспосібрепрезентуватирізнісоціальнігрупи таінтереси, особливо вглибокоподіленихсуспільствах, -цепропорційнепредставництво (ПП). Количистіша форма ПП й щонижчиймінімальний відсоток голосів, необходимих дляутворенняпартійноїфракції впарламенті, то понадсформуєтьсяважливихпартій, а парламент викличетенденціюбільшоюміроювіддзеркалювати усвоїйполітичнійструктурірівновагусоціальних,культурних таідеологічнихінтересівсуспільства. Цеможезбільшитипредставничістьсистеми,протезменшитиїїкерованість йнавітьпідзвітність, й то ізтрьох причин.

По – перше,якщожодного ізпарламентаріїв необрано від (>помірковано великих)територіальнихокругів,жоден із них якщоіндивідуальнопідзвітний чи –якійвиразновизначенійчастиніелекторату, азвітуватиме лише передпартійнимибосами чивиборцями, що внесли його допартійного спискукандидатів. По – одному, ізфрагментацієюпартійноїсистемивиборціможутьфактичноотримуватидесь тих самкоаліційніуряди ізневеличкимзмінами ускладікабінету Міністрівнезалежно від того, якголосуваннязмінюватимеспіввідношеннявпливу окремихпартій. Отже, станідужеважкосправдізмінитиполітику й «>усунутинегідників від влади».Такий станможезбільшитистабільність політики,навітьякщо іпризводить дочастихзмін уряду, але йвиборці при цьомувтрачаютьможливістьсправді щосьвибирати. По –третє, зарівновагиміж великимипартіями йчисленнимидрібнимипартіями,цідрібні партіїотримаютьнадмірніпереговорнікозирі і «>шантажний»потенціал під час переговорів зметоюсформувати уряд. Цепризведе чи до недемократичного переходу влади йресурсів до такихпериферійних груп, чи доствореннякоаліційнихурядів «національноїєдності»,поділених так, що смердоті незможутьдіяти. За такихобставинполітичнійсистемі можнанадатитрохибільшоїдемократичноїстабільності,зробившиїїтрохименшпредставничою.

>Є,звичайно, інабагатожорсткішімеханізми дляупорядкуванняпартійноїсистеми,скажімо,виборизаконодавців водномандатних округахбільшістю голосів йпрезидентська система.Кожен із них викличетенденціюзначнозменшуватикількістьпартій, аобидва смердотістановитимутьприродний рецептформуваннядвопартійноїсистеми. Алі ми ужезгадували пропроблеми,пов’язані ізпрезидентськоюсистемоюврядування, а й заситуації, коли більше, ніждві партіїмаютьзначнупідтримкувиборців, методвиборунайбільшоюкількістю голосів в округахможеперетворитинайбільшукількість голосів,поданих запартію в масштабах держави, нахисткубільшість голосів упарламенті. Цеможепосприяти негараздбільшійкерованості, як,вочевидь, недемократичномупорушеннюрівноваги ізарозумілості влади. Один ізелементів загадкидемократіїполягає до того, щоїїпарадокси нечасто можнарозв’язати,вдаючись догрубих йпростих альтернатив.


3.Конфлікт >versus консенсус

>Мабутьнайбільшасуперечністьдемократії –цесуперечністьміжконфліктом й консенсусом.Демократіязумовлюєнезгоду іподіл,проте наосновізгоди йзгуртованості.Вонавимагає,щобгромадянисамоутверджувалися, аводночас йвизнавали уладові уряду.Вонавимагає,щобгромадяницікавилисяполітикою, але й недуже.Вонаврівноважує рольгромадян якучасників (якдіячівполітичноїконкуренції іконфлікту) ізїхньоюроллюпідданих (щокорятьсядержавнійвладі) й «>локальною»роллючленів батьківщин,соціальних йгромадськихорганізацій за межамиполітичноїсфери. Рольпідданихсприяєкерованості, тоді як «локальна» рользгладжує політичнийконфлікт,зменшуючиполітизаціюсуспільного життя.

Доіншихтіснопов’язанихелементівдемократичноїполітичної культури належатитолерантність доопозиції танезгоди;довіра досвоїхколегполітичнихдіячів;бажанняспівпрацювати,припасовуватись,іти накомпроміс, аотже, іпевнагнучкість,поміркованість,увічливість йстриманість узахистісвоїхпартійнихінтересів.Цілкомзрозуміло,щотакіусталеніриси, якпоміркованість йпримирливість,даютьдемократіямзмогуврівноважуватиконфлікт й консенсус.Ушануванняцих чеснот як словом, то йділом частоє одним ізнайважливішихзавдань, передякимипостаютьмолоді інестабільнідемократії.

>Успішнеутвердженнядемократії доводитицінністьучасті вполітичномужитті,толерантності ікомпромісу, банавітьефективність йбажаністьсамоїдемократії. Зплином годинигромадянидемократичної державипривчаються додемократичних норм йцінностей,поступовозасвоюють їхні. Отже,головне длядемократіїполягає до того,абипроіснуватидоситьдовго – йфункціонуватидосить добро, -щобурештівідбувсяцей процес.

>Соціальнірозколимаютьтенденціювідбуватисявздовжлінійкласових,етнічних (>зокремарелігійних тарегіональних) йпартійнихподілів. Проблемакласовогоподілу –це парадокс умежах парадоксу. Длястабільностідемократіїкласовийподілмає бути недужегострим. Великасоціальнанерівністьмаєтенденціюпороджувати,зрештою,інтенсивну,пов’язану ізнасильствомполітичнуполяризацію.Абиуникнути цого лиха ідосягтипомірногоступенянерівності,слідвдатися досоціально –економічних реформ. якмінімум, перед тиммаютьналежатирозважливіінвестиції врозвитокосвіти,охорониздоров’я,житловебудівництво тарештусоціальнихпослуг. Удеякихвипадкахможутьвиявитисянеобхіднимирадикальніреформи,зокремаземельна. Алітакіреформиможутьпородитизапеклийопіреліт, щозахищають своїпозиції,надто великихземлевласників тароботодавців, котрівикористовуютьдешевуробочу силу.Саме тут йкриютьсятруднощі:щобзгладитисоціальнийконфлікт удалекійперспективі,політичнійсистеміможевиявитисьнеобхіднимпіти наризикпоглибити його вкороткійперспективі.

Очевидноївиходу ізцієїскладноїситуації немає. Унапружених йконфліктнихситуаціяхдемократія частовиграє лише тоді, колипевнінадтосуперечливі запитаннязнято із порядкуденного. Аліврешті –решт такитребавиявитирішучість,бодемократія неможеіснувати,якщозберігаютьсявеличезнанерівність й недопускдеякихкатегорій населення доучасті вполітичномужитті. За самоюсвоєюприродоюдемократіядаєзмогуздійснювати лишепоступовіреформи, а чи нереволюційнізміни.

>Щобздійснитиреформи,необхіднополітичноорганізувати тамобілізуватизневаженіекономічнігрупи, котріперебувають уневигідномустановищі. Аліщоб реформа малавизнання, неспровокувавшикризи, Яка могла бпокласти крайдемократії,кошти,необхідні дляповаленнядемократіїпривілейованимекономічнимгрупам,мають бутибільшими закошти, якіпотребує сама реформа. Цевимагаєреалізму іпоступовихкроків із боці тихий груп, котрінаполягають нареформі.Вимагає,крім того,достатньоїзагальноїефективності,стабільності ігарантій длякапіталу із боці демократичного режиму,щобпривілейованіекономічніагенти малі щовтрачати вразі поворотупротидемократії.

4.Етнічні іпартійніподіли

Усуспільних науках,може, йєкількасправжніх законів, й один ізцих законів, котрі можнабезперечносформулювати,стосуєтьсяетнічноїналежності:етнічніподіли незникають.Їх не можналіквідуватирепресіями чиасиміляцією,проте їхні можназгладжувати так, що смердоті незагрожуватимутьгромадянськомумирові, й людирізних групматимутьзмогуспокійноспівіснувати,водночасзберігаючи своїетнічні ідентичність.

>Єчотириголовнімеханізмирозв’язкуетнічних проблем у рамкахдемократії:федералізм,пропорційністьрозподілуресурсів й влади, праваменшин (>збереження культури і захист віддискримінації),поділ влади чиротаціяурядовців,зокрема черезкоаліційніструктури вцентрі.

>Загаломфедеральнісистемидають всім великимтериторіальнокомпактниметнічнимгрупампевний контроль надсвоїмивласнимисправами йдеякішансиздобути уладові іконтролюватиресурси нарізнихрівнях. Цетвердженнясвідчить проще одинреальний закон:неможливістьстабільноїдемократії усуспільстві,деетнічніподілиглибокі, а владавкрайцентралізована.Існуютьпереконливінезалежні заподій,чомудецентралізація влади й доброорганізованемісцеве та нарівні штатуврядуваннясприяєзміцненнюдемократії, але й вподіленихсуспільствахтакеврядуваннянабуває характеру абсолютногоімперативу.

І,нарешті,партійніподілинезалежно відкласових таетнічнихподілівможутьстановитицілкомдостатню основу тяжкого і деструктивногоконфлікту.Навіть за шлюбомгострихідеологічних йпрограмнихвідмінностейполітичні партіїрепрезентуютьконкурентніорганізації, котріпрагнутьздобути уладові вдержаві, й щобільша таширша влада держави, тодужчекортітимепартіям завсякуцінузахопитиїї таутримувати. Цеще однією причиною,чомувтручання державитакеотруйне длядемократії: воно та не лишепризводить докорупції таекономічноїнеефективності, а іпідвищуєвиграш відздобуттяполітичної влади дорівняігор, у якіпереможецьзабирає все. Тому, якщо це правда багато поставлено карті увиборчомузмаганні,стаєстрашенноважко підгримуватидовіру,толерантність,увічливість йпокору законам.Збалансованаполітична культура ( заякої людицікавлятьсяполітикою, але й недуже)можлива лише заструктурнихобставин, де людиможуть Дозволитисобі недужецікавитисьполітикою, дебагатство,прибуток, статус йможливостіпросунутисьугору незалежать відполітичної влади.

>Середрозмаїтоїневизначеності,щозатуманюєзаснування всіх новихрежимів, длядемократії,мабуть,найбільшезначеннямаєнаявністьпартійнихлідерів, котрімаютьдоситьсміливості іширотибачення,щоб,здійснюючицейстрибок,поєднати руки.


Схожі реферати:

Навігація