Реферати українською » Политология » Політичні системи суспільства


Реферат Політичні системи суспільства

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

>Актуальністьдослідженнязумовленанедостатністювивченості таспрацьованостіпроблемистановлення ірозвиткуполітичноїсистемисуспiльства,взаємодіяїїінститутів та їхньогопротидія вумовахпосттоталітарноїтрансформаціїсуспільства таєвропейськоїінтеграції України.

>Об'єктомдослідженняєсутністьпоняттяполітичноїсистемисуспільства,йогоелементів таузагальненийаналіз наосновітеоретичноїбазифактичноїполітичноїсистеми України.

Предметдослідженняєсистемнийаналізоб'єктадослідження через призмузагальнолюдськихпринципів верховенства права,гуманізму,пріоритетусуспільства над Державою.

Метадослідженняполягає у комплексномуопрацюванні всіхявищ, щовиникають приздійсненіполітичної влади,спираючись натеоретичний йфактичнийматеріал.

>Гіпотезоюєможливістьзастосування засідок верховенства права,гуманізму, приматусуспільства над Державою припобудовіможливихваріантівсистеми.

Увідповідністю догіпотезипоставлені заподіяннядослідження:

1.Дативизначенняполітичноїсистемисуспільства,розкрити йогозміст;встановитиознаки,функції;видовукласифікацію систем.

2. Провестисистемнийаналізсубсистемполітичноїсистеми тавстановитиїїелементи,становити їхнівзаємозалежність.

3.Встановитизакономірності таосновнітенденціїрозвиткуполітичноїсистемисуспільства України вфактичнійплощині;

Структура роботизумовленалогікоюведеннядослідження таскладається із такихелементів як, план,вступ, трирозділи,висновок та списоквикористанихджерел.


1.Поняттяполiтичноїсистемисуспільства

>Суспільствоз'явилося, коли людивиділилися із світутварин.Людина - йогоголовнапередумова йпервиннаклітина,бо, як мовившищеАрістотель[1], людинаєістотасуспільна. Томунайважливіша рисусуспільстваполягає до того, що воно таявляє собою системувзаємозв'язківрозумнихістот.Взаємодіючи ізсуспільством, людинарозвивається сама йрозвиває своїсоціальні,сутніснівластивості йсили й тім самимстаєособистістю йстимулюєпрогрессуспільства.

Унауковій йнавчальнійлітературідається багатовизначень й характеристиклюдськогосуспільства, але й усі смердотісходяться в одному:Суспільствоє продуктвзаємодії людей,певна організаціяїхнього життя,внутрішньосуперечливийорганізм,сутністьякогополягає врізноманітних (>економічних,моральних,релігійних таінші)зв'язках йвідносинахміж людьми, їхніоб'єднаннями таспільнотами. Цескладнасамодостатня системазв'язків людей,об'єднанихекономічними,сімейними,груповими,етнічними,становими,класовимивідносинами іінтересами. Усуспільствідіютьперш на небіологічні, асоціальнізакони

Урізніперіодиісторичногорозвитку сус-пільство браларізніформи,змінювалисяступінь йогозрілості,внутрішнюбудову,тобто.економічна,соціально-класова,політична структура.Первісне сус-пільство,наприклад,довгий годину було ббільш-меншоднорідно-колективістський, зналасоціального таіншогорозшарування.Поступово структурасуспільстваускладнювалася: ззмінамиекономічнихвідносинз'явилисясоціальніспільності,групи,класи й т.д. щомають своїінтереси іособливості.

>Ця структура представлена увиглядірізнихвзаємодіючих систем:політичної,соціальної,економічної,ідеологічної,правової тадеякихінших.Цісистемискладаються йіснуютьоб'єктивно. Доцихелементів, щоутворюєрізнісуспільнісистеми,відносятьсясоціальніінститути (держава, партії,церква тощо),культурніпласти (>ідеологічні,релігійнітечії,традиції,мову й т.д.),економічніорганізації (підприємства,установи,органиекономічногоуправління й т.п.),Правовівстановлення (>норми,правовіінститути,законодавство тощо).Саме врізних, але йоб'єктивнообумовленихпоєднанняхціелементи йструктурують сус-пільство насистеми, атеоретична думкавиділяє йвивчаєцісистеми:політичні,соціальні,правові,економічні й т.д.

>Зрозуміло, системна організаціясуспільства неєєдиною[2].Суспільствонескінченноскладнеутворення.Можна,наприклад,виділити йструктурисуспільства, щоформуються не було засистемнимкритеріям, а ізінших,наприклад, закритеріємспіввідношенняіндивіда (>особистості) й колективу.Можнавиділитиекономічний базис йнадбудову (>ціпоняття добровідомі ізпопереднього,марксистсько-ленінськогоетапувітчизняногосуспільствознавства);соціальнийпростір (полі) таінформаційнийпростір й т.п. Алі системна організаціявиявляєтьсяоднією ізнайважливіших структурсуспільства йдозволяє ізнайбільшоюповнотоюрозібратися вбагатьох сторони життясуспільства, до тогочислі успіввідношеннях держави ізіншимиполітичнимиелементамисуспільства.

>Поняття "система"прийшло усуспільні науки ізбіології йкібернетики.ВпершевикориставамериканськийдослідникТ.Парсонс.ІншийамериканськийполітологД.Істон у 1953 р. вводити у науку йсамепоняття ">політична система". Система —одне ізосновних зрозумітиполітології, якудаєзмогускластиуявлення про сус-пільство увигляді йогоабстрактної,спрощеноїмоделі чи окремихелементів. У.Мітчел,вважаєїїуніверсальноюкатегорієюнауковогоаналізу, котраохоплюєпевнукількістьвзаємоповязанихелементів, щоутворюютьстійкуцілісність,маютьпевніінтегративніособливості,притаманнісамеційспільноті,дотичних довиробленняполітичнихрішень.Сутність системногоописусуспільстванайбільшевираженняотримала втеоретичнихпобудовахТ.Парсонса.Вінпідійшов дорозглядусуспільства якскладноївідкритоїсистеми, котраскладається ізчотирьохпідсистем,кожна із яківиконуєпевнуфункцію.

>Виконаннякожноюпідсистемоюсвоєїфункціїзабезпечуєстійкість йцілісністьсуспільства[3]:

·економічнапідсистемавідіграє рольз'єднуючої ланкиміжсуспільством йприродою (>функціяадаптації);

·соцієнтальнапідсистемапідтримуєспосіб життя, щоутвердився, йвключає у собі усіінститутисоціального контролю - від законів донеформальних правил (>функціяінтеграції);

·підсистемасоціалізації (культурна)дозволяєвключитилюдину віснуючукультурну систему ймістить усобі культуру,релігію,сім'ю й школу (>функціястійкості йсамозбереження)

·політичнапідсистема, Якавключає у собі усіформиприйняттярішень,визначаєколективніцілі йзабезпечуємобілізаціюресурсів для їхньогодосягнення (>функціявзаємозобов'язання);

Кожна ізпідсистемможезберігатижиттєздатністьлише заумови, що усііншіфункціонуватимутьбездоганно чихоча бзадовільно.

Разом ізлюдськимсуспільствомвиникаєсоціальна влада як йогоневід'ємний йнеобхіднийелемент[4].Вонанадаєсуспільствуцілісність,керованість,єнайважливішимчинникоморганізованості й порядку.Іншими словами,цесистематизуючийелемент, щозабезпечуєсуспільствужиттєздатність.Підвпливом владисуспільнівідносинистаютьцілеспрямованими,набувають характерукерованих йконтрольованихзв'язків, аспільне життя людейстаєорганізованою. Таким чином,соціальна владаєорганізована сила, щозабезпечуєздатністьтієї чиіншоїсоціальноїспільності - роду,групи, класу, народу (>владарюючогосуб'єкта) -підкорятисвоїйволі людей (>підвладних),використовуючирізніметоди, до тогочислі методпримусу.Вонабуває двохвидів - неполітична йполітична.

>Специфікаполітичної владипов'язана зздатністюіндивідів, груп й їхніорганізаційреалізувати своїінтереси й волю задопомогоюзасобівполітико-державногоуправління й контролю. Політична владаподіляється надержавну йсуспільну,носіямиякоїє партії,суспільнірухи,ЗМІ.

Політична системсуспільства:підходирозумінняПоняттямполітичноїсистемирозкриваєтьсяхарактернийустрійполітичної влади в конкретномусуспільстві. Політична система -цеціліснасукупністьдержавних йнедержавнихсуспільнихінститутів,правових йполітичних норм,взаємовідносинполітичнихсуб'єктів,засобом якіздійснюється влада йуправліннясуспільством.

Політична системавиникла ізподіломсуспільства накласи тапоявоюдержави[5]. Упроцесіеволюції державноорганізованогосуспільства вон все понадускладнювалася тарозгалужувалася. Тому структура,механізмїїфункціонуваннязавждимаютьконкретно-історичний характер,зумовленірівнемекономічного,соціального, духовногорозвиткусуспільства таіншимичинниками.

>Процесстановленняполітичних системобумовлений поручзмінних:

-зміною способувиробництва (>зміною формвласності тощо);

-зміною всоціально-класовійструктурісуспільства;

-політичноюполяризацієюсуспільства (>спочаткупереважалаекономічнаполяризація);

-збільшеннямчисельностісуб’єктів політики;

-зростанням робочого руху йствореннямбуржуазнихполітичнихпартій,рухів тощо;

-загальногуманітарнимпрогресом,пов’язаним ізроллюЗМІ,преси, мистецтв тощо;

-зростаннямроліідеології –світської йрелігійної;

-глобалізацією проблем, що стояти передлюдством.

>Використовуючирізніметодологічніприйоми (>підходи), можнавиявити рядкритеріїв, щодозволяютьобгрунтувати йрозшифруватинаведеневизначенняполітичноїсистеми[6].

>Генетичнийпідхід -концентруєувагу назумовленостіполітичнихявищекономічними йсоціальнимичинниками.

а)Критерійекономічноїдетермінації політикипроявляється увідносинахвласності тавиробництва, азворотнийвплив політики наекономікупроявляється увідносинахрозподілу ікерування.

б)Критерійсоціальноїобумовленостіполітичнихявищсвідчить про ті, що політикає результатомсуспільногорозвитку.

в)Критерійсоціальногоінтересурозкриваєвзаємозв'язокполітичноїсистеми таїїелементів ізпевнимисоціальнимигрупами,верствами,класами,націями.Потребицих групвиступаютьмотиваційнимичинниками уформуванніполітичнихорганізацій.

>Інституційнийпідхід -дозволяєпозначити характеристикиполітичнихявищ.

>Системнийпідхід -політична система, як йбудь-якацілісна система,маєінтегративний (>елементи всистемінабуваютьтакіякості,якими позасистеми смердоті неволодіють) йантиентропійний (>здатністьсистемипротистоятисвоємузникнення) характер.

>Субстанціональнийпідхід -допомагаєвиявитипершоосновувсьогополітичного.Цієюпершоосновоюєполітична влада, амеханізмїїздійсненняполітична система.

>ФункціїВсіелементиполітичноїсистемивзаємодіють йутворюютьполітичнуцілісність. Політична системавзаємодіє ззовнішнімсередовищем (>суспільством),прагне забезпечитистабільність йрозвиток цогосередовища.Специфікафункціонуваннябудь-якогосуспільствавиявляється черезфункціїполітичноїсистеми:

>Регулятивна –виражається вкоординаціїповедінкиіндивідів, груп,спільнот наосновівведенняполітичних йправових норм,дотримання якізабезпечуєтьсявиконавчою тасудовоювладою.

>Інтеграційна –виробленняполітичного курсу держави тавизначенняцілей йзавданьрозвиткусуспільства; організаціядіяльностісуспільстващодовиконанняспільнихзавдань йпрограм.

>Дистрибутивна (>розподільницька) –передбачаєрозподілсистемоюматеріальних благ,соціальнихстатусів йпривілеївінститутам,групам йіндивідам.Окремісоціальнігалузівимагаютьцентралізованогофінансовогорозподілу:кошти дляпокриття потребармії,соціальноїсфери йуправлінняотримуються ізекономіки черезоподаткування.

>Реагування –відбивається уздатностісистемисприйматиімпульси, щонадходять іззовнішньогосередовища.Вонинабуваютьформивимог, щовисуваються до владирізнимисоціальнимигрупами.

>Легітимізації – діяльність,спрямована наузаконенняполітичноїсистеми, надосягнення вїїмежахвзаємноївідповідностіполітичного життя,офіційної політики йправових норм.

>Політичноїсоціалізації –залученнялюдини дополітичноїдіяльностісуспільства.

>Артикуляціїінтересів –предявленнявимог доосіб, котрівиробляютьполітику.

>Агрегуванняінтересів –узагальнення тавпорядкуванняінтересів й потребсоціальнихверств населення.

>Політичноїкомунікації –припускаєрізніформивзаємодії таобмінуінформацієюміжрізними структурамиполітичноїсистеми,лідерами йгромадянами.

>Стабілізації – забезпеченнястабільності тастійкостірозвиткусуспільноїсистемизагалом.

>Ознаки як йбудь-яка система, вон якщоволодіти такимиознаками, котрівипливають зсамоїсуттіпоняття:

-взаємозвязокгрупиелементів;

-утворенняцимиелементамипевноїцілісності;

-внутрішнявзаємодія всіхелементів;

-прагнення досамозбереження,стабільності тадинамізму;

-здатністьвступати увзаємовідносини ізіншими системами.

>ТипиЗалежно відполітичного режимувиділяютьнаступнівидиполітичних систем:

1.Демократичні.

2.Тоталітарні.

>Залежно відсуспільно-економічноїформації:

1.Політичнісистемирабовласницькихсуспільств.

2.Політичнісистемифеодальнихсуспільств.

3.Політичнісистемибуржуазних товариств.

4.Політичнісистемисоціалістичних товариств.

>Залежно відгеографічногоположення:

1.Європейськаполітична система.

2.Північноамериканськаполітична система.

3.Азіатськаполітична система й т.д.

>Алмонд йПауелзалежно відступенякультурноїдиференціації тасекулярізованностіполітичних системзапропонувалинаступнукласифікацію[7]:

2.Традиційніполітичнісистеми -диференційованаполітична структура, людизнаходяться ">поруч" ізполітичноюсистемою.

3.Сучасніполітичнісистеми - людиберутьактивну доля вфункціонуванніполітичноїсистеми.

За характеромвзаємодіїполітичних систем ззовнішнімсередовищем:

1.Закриті (СРСР).

2.Відкриті (>Великобританія,Франція й т.д.).

>Середбазових моделейполітичних системвиділяють:

1.Командна,орієнтована навикористанняпримусових,силовихметодів вуправлінні.

2.Змагальна,основноюдомінантоюіснуванняякої служитипротистояння,протиборстворізнихполітичних йсоціальних сил.

3.Соціопримирна,націлена напідтримкусоціального консенсусу таподоланняконфліктів

>Усітипологіїєумовними. Направду неіснує «чистого» типуполітичних систем,оскільки усі смердоті,насамперед,є результатомсвідомихзусиль людей, щоживуть упевний година запевномумісці. Доти жполітична системасуспільства —своєріднеутворення,особливостіякоговизначаютьсяісторичними,економічними,культурними таіншимиумовами

>Презумуючи всесказане можназробитивисновок, щополітична системасуспільстваєявищебагатогранне й граничношироке.Вонаформуєтьсяоб’єктивно іззародженням йрозвиткомсуспільства йєпостійним йогосателітом. Сам фактіснуванняполітичноїсистемизумовивїїпризначення –функції, котріорганічновипливають з феномену влади, ввипадку –політичної.Такожвстановлена щопобудоваполітичноїсистемизалежить від низькічинників.Поєднання урізнихпропорціяхвпливу такихфакторів на системупослугувало дляградаціїполітичних систем нарізнітипи. Узалежності відзміни типуполітичноїсистемиміняютьсяїїскладові –елементи, атакож їхнізміст йзначення. Проце мовапіде унаступномурозділі.

II.Елементиполітичноїсистемисуспільства

>Підсистеми. Політична системамаєвласну структуру, якої можнавиразити такимпідсистем (>елементів)[8]:

·інституціональнапідсистема, щоскладається ізрізнихдержавних йсуспільно-політичнихінститутів, йнеполітичнихорганізацій,ЗМІ (>стосовноцієїпідсистемидеякідослідникивикористовуютьпоняття ">політична організаціясуспільства");

·комунікативнапідсистема - система, щоєсукупністювідносин й принципомвзаємодії, котріскладаються якусерединіполітичноїсистеми, то йміжїїпідсистемами.Відносини заформоюможутьвиступати як примус,конфлікт,нейтралізація,ізоляція чиспівробітництво;

·нормативнапідсистема, щовиступає яксукупністьрізнихполітико-правових норм таіншихзасобіврегулюваннявзаємозв'язківміжсуб'єктамиполітичноїсистеми (>конституція,закони,нормативніакти,історичні танаціональнітрадиції йзвичаї, мораль);

·культурно-ідеологічнапідсистема, щовключає у собісукупністьполітичнихпоглядів,теорій йконцепцій,політичну йправову культуру. Політична культураздійснює великийвплив нафункціонуванняполітичноїсистеми. Наїїосновіформуютьсяполітичні подивися йпереконанняособистості, від якізалежить долялюдини вполітичномужитті. Політична культура, із одного боці,визначаєстійкість йжиттєздатністьбудь-якоїполітичноїсистеми, ізіншого -надаєсвоєрідностіполітичним системам,роблячи нормативнооднаковіформиполітичного улаштуюбагатоваріантними;

·функціональнапідсистемаоб'єднуєспособиреалізації влади, котрівизначають характервзаємовідносин влади йгромадянськогосуспільства,способипідтримки йогоєдності йцілісності.

>Складовіпідсистем. Кожна зпідсистеммає своювласну структуру,особливі,підчасспецифічніформивнутрішньоїорганізації.Середцихструктурнихелементівполітичноїсистемислідназватинайбільшважливі, котрівідтворюються вбудь-якомудержавно-політичномуутвореннісучасності:

1.Політичніінститути – держава,їїоргани йустанови;політичні партії тарухи,іншігромадсько-політичніоб’єднання;інститутивиборів, парламентаризму,політичногоплюралізму,демократії,автократії тощо.

2.Політичнівідносини, котрівідбиваютьзв’язкиміжкласами,міжетносами,міжсоціальнимигрупами,міжособою,суспільством й Державою,всерединіполітичнихорганізаційщодооволодіння,організації тавикористання влади.

>Політичніпринципи танорминормативнапідсистемаполітичноїсистеми, через котрісоціальніінтереси йполітичніустоїотримуютьофіційневизначення таправовезакріплення. Отже, правоємеханізмомлегалізаціїполітичноїсистеми, а означатиїїнеобхіднимелементом.Щеодне їхньогопризначенняполягає уформуванніполітичноїповедінки тасвідомостілюдинивідповідно доцілей йзавданьполітичноїсистеми.Закріплені вКонституції, законах, кодексах,законодавчих актахполітичніпринципи інормирегулюютьполітичнівідносини,визначаютьдозволене інедозволене подкутомзорузміцненняправлячого режиму.

Політична культура,політичнаідеологія,політичнасвідомість.Вонивідбиваютьполітичніпрагнення таінтереси черезцінніснуоцінку людьмиполітичнихявищ увиглядіпевнихідей,поглядів,теорій,духовно-політичнихорієнтацій,уявлень йпереконань.Політичні ціності таемоції,якимикеруються люди,безпосередньовизначаютьзміст й характерполітичної культури,отже і моделейполітичноїповедінки. Будучиважливимиелементамиполітичноїсистеми, смердотіформуються подвпливомсоціальної таполітичної практики. Політичнасвідомістьпостає яксукупністьполітичнихідей,уявлень,традицій,відображених уполітичних документах,правових нормах, якчастинасуспільноїсвідомості, аполітична культура яксукупністьуявлень прорізніаспектиполітичного життя. Політична культурасприяєформуваннюставленнялюдини донавколишньогосередовища, доголовнихцілей йзмісту політики держави.Значущістьполітичної культуривизначаєтьсяїїінтегративноюроллю, котрапередбачаєсприянняєднанню всіхпрошарків населення,створенняширокоїсоціальноїбази дляпідтримкисистеми влади,політичноїсистемизагалом.

3. Політична доля йповедінка – комплексстереотипів,зразків йстандартів, щоскладаютьмоделі ітипиполітичноїдіяльності чифункціонуванняіндивідів, груп,іншихспільнот.

4.Соціальнісуб’єкти політики:індивіди )>громадяни,політичнілідери),політичнігрупи йколективи,класи,нації, народ.

>Механізмиполітичноїкомунікації –перш на діяльністьЗМІ «>четвертоївлади»[9],політичнаагітація та пропаганда «>політична реклама»,вплив нагромадську думку,засобиполітичноїконкуренції,механізмиполітичногоконфлікту чиспівробітництва,діалогу тощо.Вониєактивним йсамостійнимелементомполітичноїсистемисуспільства й вдемократичнихкраїнахвідіграють рольчетвертої влади.Засобимасовоїінформації —церозгалуженамережаустанов, щозаймаютьсязбиранням,обробкою тапоширеннямінформації.Вонивпливають нарегулятивно-управлінську діяльність всіхланокуправління,сприяютьреалізаціїцілей політики,пропагуютьвиробленіполітичні іправовінорми.Засобимасовоїінформаціїнамагаютьсязвільнитисяз-під державного іполітичного диктату, але йїхнянезалежність незабезпечуєнейтральності.Інтересипевнихсоціальних силзавждидомінують увикладімасовоїінформації.

>Виокремленняелементівполітичноїсистемиєдоситьумовним,аджекожен із нихвідтворюється йфункціонуєповноціннолише узв’язку ізіншими.Увесь комплекселементівполітичноїсистеми неємеханічноюсумою;завдякиінтегруючимзв’язкамутворюєтьсявпорядкована,стійка йдоситьконсолідованаполітичнасукупність, щозабезпечуєгармоніювладноївзаємодіїміжособою,суспільством й Державою.

>Інституціональна система.Провідна роль уполітичнійсистемісуспільстваналежитьінституціональнійпідсистемі, котразабезпечуєїїцілісність йстабільність,формуєнормативно-правову базу таіншізасобивпливу на сус-пільство.Якщополітичнісистемиминулоговиражалисямінімальноюкількістюінститутів (>більшачастинафункцій бувзосереджена до рук монарха), тосучаснаполітична системавідрізняється болеескладноюструктурноюдиференціацією,тобтовиділеннямрізних структур (>інститутів) зафункціональноюознакою.

>Інститутиорганізації, щовходять вцюпідсистему,умовноподіляються натакігрупи.

1.Власнеполітичні:

· держава -фундаментальнийелементполітичноїсистеми;

·політичні партії йокремігромадськіорганізації, щомають політичний характер,причомусюдивключаютьсяопозиційні партії йорганізації.

Держава й партіїмаютьбезпосереднійзв'язок ізполітикою, аполітичні заподіяння йздійснення владиєбезпосередньою причиною їхніпояви йфункціонування. Зпартіямитакожпов'язаніфункціївиявленняінтересіврізних групсуспільства йперетворення їхнього уконкретніпрограмидій.

2. Невласнеполітичні:профспілки,молодіжні,ветеранські,підприємницькісоюзи,екологічнірухи,ЗМІ тощо. Хоча політика неєпрямоюметою їхністворення, смердотівиступають якгрупитиску надержавну уладові йздійснюютьсуттєвийвплив навиборчікампанії, недивлячись тих, що вбільшостісучаснихкраїнсвітська й духовна владаподілені,активнуполітичну роль усуспільствіможевиконуватицерква. Уумовахтеократії вонперетворюється вцентральнийелементполітичноїсистеми.

3.Неполітичніорганізаціївираженіспільнотамирізногоаматорського типу (>культурні,спортивні тощо).Незначногополітичноговідтінку усвоїйдіяльності смердотінабувають якоб'єктивпливу із боці держави таіншихполітичнихорганізацій, то й через своюздатністьздійснюватитиск на уладові.

>Суб'єктиполітичної владимаютьбагаторівневий характер:їїпервиннийрівеньвираженийіндивідами,вторинний -політичнимиорганізаціями,суб'єкти болеевисокогорівня -політичніеліти йлідери.Суб'єкти владивиділяються й заіншимикритеріями.Вониможуть бутирозглянуті й через призму їхньогопублічності,відкритості длясуспільства.

Зцієїпозиції можнавиділити[10]:

·відкриту (>видиму) уладові:безпосередніучасникиздійсненняполітичної влади -публічні політики:президенти,депутати,лідериопозиції,парламентськихфракцій тощо;

·напівприховану уладові, подякоюрозуміютьсягрупитиску, щовикористовуютьрізніканаливпливу - відзаконних (черезЗМІ,взаємодію ізпредставниками влади,демонстрації,ініціативи,пожертвування увиборчіфондипартій йполітиків) донезаконних (>підкуп, шантаж) наофіційну уладові. У зв'язку ізцимвживаєтьсяпоняттялобізм, подякимрозуміютьтиск із боціпевних групінтересів надержавну уладові ізметоюприйняттявигідних для групрішень.Лобі, впершучергу,вираженонайбільшзаможнимиверствамисуспільства, щоконтролюютьпровіднісекториекономіки (>галузеве,промислово-фінансове,військово-промисловелобі),медіамагнати,військовими.Класичнийлобізмпередбачає, щогрупиінтересів й владавзаємодіють черезпосередника -професійноголобіста (така практикапоширена наЗаході), депутата,будь-якого політика. Аліцявзаємодіяможездійснюватися за болееспрощеноюсхемою. У цьомувипадкупредставникияких-небудькорпораційбезпосередньозасідають узаконодавчих органах влади чивходять у складкабінету Міністрів;

·тіньову уладові, котра собі не єафішує. Доподібного ">тіньового сектора" влади можнавіднести,наприклад,органи національної безпеки, котрівикористовують своїзнання про становище в стране дляманіпулюванняполітичнимилідерами;армійськіугруповання,кримінальніструктури («>п’ятавлада[11]»),якщо смердотімаютьважелітиску на уладові.

Держава якелементполітичноїсистеми.Виникнення держави яксоціально-політичногоінституту та головного структурногоелементуполітичноїсистеми було бзумовленопроцесамиускладненнясуспільного життя, ідиференціацієюекономічних,соціальних,культурних таіншихінтересів й потребсоціальних груп таіндивідів.

Держава всвоємуісторичному ісоціальномупризначенні малавідбивати тихспільнісоціальніпотреби іінтереси, котріпопереднісоціальніінститути було неможливозадовольнити. До нихвідносяться:потреби всуспільномувпорядкуванні, убезпеці,дотримання прав й свободіндивідів,збереженнягромадянського світу й правопорядку тощо.

як політичнийінститут державамає рядсуттєвихвідмінностейознак відпартій,рухів таіншихполітичнихутворень, котрівказують наїївеличезнийвплив на сус-пільство.

>По-перше, держава –цеєдинатериторіальна організаціяполітичної влади вмасштабівсієї країни.Державна владарозповсюджується попри всі населенняпевної територї;цілісністьсуспільства йвзаємозв’язок йогочленівзабезпечуютьінститутгромадянства йпідданства.Просторові (>географічні)межі державивизначаютьсядержавним кордонам, котрівідділяють держави одну відодної. Уцихмежах держававолодіє верховенством йповнотоюзаконодавчої,виконавчої йсудової влади наднаселенням.

>По-друге, держава –це орган влади,соціальногопримусу,який активновикористовуєсанкціїзаохочення йпокараннящододотримання чипорушеннявстановлених ним норм й правилорганізаціїсуспільнихвідносин.Механізм держави не лише уявленьінститутамизаконодавчої,виконавчої тасудової влади (>вертикальнийподіл) таїїгоризонтальнимиланками (>центральне,регіональне,місцеве), але й ісистемоюорганів йустанов, щобезпосередньоуправляютьсуспільством,зокрема, дляпідтримкинормальних умівіснуваннясоціуму державазастосовує «>легітимненасильство» черезуповноваженіоргани влади –армію,поліцію,служби безпеки й правопорядку.

>По-третє, -правовий характер держави.Серед норм, щорегулюють його діяльність,особливезначення державанадає праву –обов’язковимнормам-законам, котрі вонаохороняє. Наосновіправових нормздійснюютьсяуправління таінтеграціясуспільства.

>По-четверте,публічність державної влади,професіоналізаціяуправліннясоціальнимисправами,добровільна чипримусова передачадержавним органам та їхньогослужбовцямповноважень науправлінняіншими людьми.

>По-п’яте, державаявляє собоюсувереннуорганізацію влади.Суверенітет державивиявляється вїїверховенстві іавтономії відбудь-якихіншихвидів влади усуспільстві, вповнійнезалежності увзаємовідносинах ізіншими державами. В частности, верховенство йсуверенітет державної владиозначає: а)обов’язковістьїїрішень для населення; б)можливістьскасуванняпостанов йрішеньнедержавнихполітичнихорганізацій; в)володіння поручвиключних прав (прерогатив),наприклад, правовидаватизакони; р)наявністьспеціальнихзасобіввпливу на населення (>апаратпримусу йнасильства); буд)утвореннясистемипримусовогостягненняподатків таіншихобов’язковихплатежів, котразабезпечуєекономічнусамостійність держави.

Таким чином, держава –це організаціяполітичної влади, щосприяєздійсненнюконкретнихсоціальнихінтересів (>класових,загальнолюдських,релігійних,національних таін.) вмежахпевної територї.

>Особливості:

>Примирюючирізнісоціальнігрупи, держава дала життяполітичнійсистемі.Безумовно, що держава протягомлюдськогорозвиткувиступало як «>миротворець», але й ізіншого,саме вондвічівтягуваласвоїхпідданих усвітовівійни.

Через державуіндивід «>включається» вполітичну системусуспільства. Разом із тім,завждиміж Державою таокремимигромадянамиіснує комплекспротиріч,який вціломухарактеризується якодне ізосновнихвнутрішніхпротирічполітичноїсистемисуспільства.

Держававиступаєполітичноюорганізацієюекономічнопануючого класу. Алітребазазначити, щотакий стан для державихарактернийлише вперіод криз.

Держава сталапершим результатомполітичноїдіяльності людей.Вонавідіграє рольарбітранадкласового,встановлює «правилагри» дляполітичнихпартій йоб'єднань.

Держава -найважливішийінтегруючий чинник, щопов'язує вєдинецілеполітичну систему йгромадянське сус-пільство.

Політична системаперебуває впостійномурусі,модифікації. Колі жвиникаютьнадзвичайніситуації,особлива роль їхньоговирішеннівідводитьсядержаві.

Уісторії буличаси (та ісьогодніподекудимаємісце), коли держава та сус-пільствозливалисьвоєдино[12]. Це пристаново-кастовоїсуспільстві, колидержавна влада необиралася, неформувалася заучастю народу, аскладалася ізпредставниківпривілейованого стану.Таке жзлиттясуспільства й держави воднеціле можнаспостерігати втоталітарних режимах.

>Станова чикастова владисклалисябільш-меншприроднимрозвиткомсуспільства, й на їхніформуваннявпливавподіл роботи. Томутаку форму влади можна,мабуть,назватиісторичнонеобхідноюформоюорганізаціївиробництва,розподілу йогорезультатів, азвідси йформування влади. Таким чином,характеризуючиспіввідношеннясуспільства й державислідсказати, що вісторичномуплані ізпоявою держави сус-пільство як бірозколюється надвічастини - на державу йрешту,недержавнучастина, якоїякраз йслідназиватигромадянськимсуспільством. Колі всуспільствічітковиділяються, із одного боці, держава, а ізіншого -громадянське сус-пільство, то запитання проспіввідношення держави йсуспільства, посуті,перетворюється в проблемуспіввідношеннягромадянськогосуспільства й йогополітичної влади.

Наспіввідношенняцихкомпонентіввказуєдержавний режим. Політична система вдемократичнійдержаві -цеакумуляторекономічного йполітичногоплюралізму,механізмреалізації влади права вінтересахдержава-образусуспільства.Оптимальнефункціонуванняполітичноїсистемиможезабезпечуватисялише вумовахправової держави, -оскількисаме воно тастворюєсправдідемократичнімеханізмиформуваннярізнихполітичних наснаги в реалізаціїсуспільстві.Державівідводитьсялише рольнічного сторожа. Коли жстосуєтьсятоталітаризму, товінє по однійствореноюсистемоюкеруваннясуспільнимисправами,породженим вперіодикризигромадянськогосуспільства,втрати нимздатностіформування державної влади.

III. Політична системасуспільства в Україні

>ЗагальніознакиВиходячи ззагальнотеоретичногоаналізуполітичноїсистеми,торкнемосяпроблемистановленняполітичноїсистеми в Україні.Щобвизначити типполітичноїсистеми в Україні згідно ізнаведеноювищетипологією,необхідноохарактеризуватиїїзміст йфункції.

Українаподолалапочатковийетапперехідногоперіоду —проголошеннянезалежності інабуттяатрибутівдержавності — йперейшла доетапурозвиткудемократичнихпроцесів,політичного таекономічногооблаштування,обравшидемократичний типполітичноїсистемисуспільства. Усічіткішимистаютьконтури Сучасної,повноцінної тацивілізованої країни ізполітичною таекономічноювизначеністю. Аліцей процесвідбувається складно,суперечливо, натліперманентних криз уполітичній,економічній,соціальній тадуховній сфері.

>Істотноюознакоювладно-політичноїфункціїполітичноїсистеми Україниєнедорозвинутість формполітичноїконкуренції йконструктивної співпрацювнаслідокзбереженнярецидивівтоталітарноїполітичної культури,незрілихелементівгромадянськогосуспільства,мафіознихканаліврозподілуресурсів набазі державногомонополізму векономіці й державногопротекціонізму вполітиці. Політична система в Українієпосткомуністичною. Унійпоєднуютьсяелементистароїкомандно-адміністративної,мафіозної й Сучасноїдемократичної систем.

Політична систематісноповязана зсередовищем, уякому вонафункціонує йрозвивається, щозумовлюєспособиреалізації влади,сукупністьприйомів,засобів йметодівздійснення. Україна, як ііншіпостсоціалістичні країни,перебуває наетапітрансформаціїсвоєїсуспільно-політичноїсистеми.Йдеться проперехід відавторитарно-тоталітарногосуспільно-політичного улаштую додемократичної,соціальної,правової держави, амайбутньому — довисокорозвиненогогромадянськогосуспільства.

>Специфіка Длянеїхарактернітакіознаки: 1)збереженняструктури йфункцій старогоадміністративногоапарату,елементівтоталітарної культури увиглядінетерпимості доопонентів,двомірноїоцінкидійсності й догматизму; 2) великийобсягмафіознихканаліврозподілуматеріальних йфінансовихресурсів черезпільговіподатки,кредити,використання бюджетнихкоштів не було запризначенням,створених органами державної влади длязбагаченняноменклатурнихкланіввзамін наотримання від нихтіньовихдоходів; 3)поступовареалізаціяконституційнихпринципів длястворенняправових уміврозвитку Сучасноїправовоїдемократії.

Політична система в Українівідзначаєтьсядуженизькоюздатністю досоціальнихновацій, й якнаслідок цого,реформи вдержавіпроходятьповільно,незбалансовано йсупроводжуються великимисоціальнимивтратами.Державніоргани таполітичніорганізації частостаютьзаручникамиінтересівмогутніхноменклатурнихугруповань, котрізвикли досоціального паразитизму. Однакреформістськийпотенціалполітичноїсистемизростаєтієюмірою,якоюстарігосподарські,політичні йкультурніструктуривичерпують собіповністю йрозвалюються, агромадська думка врезультатікризизвільняється відтоталітарної йпосттоталітарноїміфології.

>Основна причинанедосконалостіполітичноїсистемиполягає до того, щополітичнісиликеруються усвоїйдіяльності неправовими нормами, агруповимиінтересами. Колі та чиіншаполітичнапартіяпорушує своїпрограмні засади йстатутнінорми, вона не так нарівнідержавнихорганів твердодотримуватисяправових процедур.Правовийпрогресзалежить відправової культурисуспільства,розгортанняконкуренції,становленнясереднього класу, дляякогоправовий хаоснесумісний із нормамибуття.

>Верхівка державноїбюрократіїстворює якправові, то йнелегальніумови длямафіознихканалівзбагаченняпромислових,аграрних йфінансовихолігархій зарахунок нещадногопограбуваннясуспільноїбільшості, із одного боці, ізіншого —ціолігархії, у своючергу, «>підгодовують»політичнекерівництво,державнийапараттіньовими доходами.

Доелементівполітичноїмафіозноїсистеми можнавіднеститіньовідоходиможновладців зарахунокстворенняпільговихподаткових, бюджетних,кредитних,митних умів дляпаразитичногозбагаченняноменклатурнихкланів,безпартійний характерформування влади, залежністьзасобівмасовоїінформації не відмасовогоспоживача, а відклановихугруповань,нелегальнелобіюванняпредставниками владигруповихінтересів.

Політична системалише тодіможезабезпечувативільнийрозвиток особини йсуспільства, колиїїінститутифункціонують у рамкахправовоїсистеми.

>Особливостінормативноїпідсистеми Донедоліківправовоїсистеми України можнавіднести:повільне йсуперечливевтілення нормКонституції узаконодавчіакти;тривалереформуваннясудової влади як основногомеханізмузахистуконституційних правгромадян;відсутністьчіткоїсубординаціїміжправовими актами, законами йпідзаконними актами, атакож новихправовихкодексів (>цивільного,кримінального,податкового, бюджетного), котрі бвідповідалиКонституції таміжнародним стандартам;відсутністьцілісноїконцепціїреформуванняправовоїсистеми (унійздебільшогодомінуютьінтереси державноїбюрократії,фінансової тапромисловоїолігархії, а чи несуспільні);надмірнепоширенняпідзаконнихактів (>урядових,відомчих) якджерел права;непрямий характер дії законів, коли для їхнізастосуваннявикористовуютьцілий пакетпідзаконнихактів;нерівномірнуврегульованістьзаконодавствомрізних сферсуспільного життя;недостатнюрозробкумеханізмуреалізації закону йвідповідальності за йогопорушення;недосконалу процедурупідготовки таприйняттязаконодавчих таіншихнормативно-правовихактів;відставання закількістююристів відпередовихкраїнЗаходу;правовунеграмотність таправовийнігілізмгромадян йполітичноїеліти.
>Якщоузагальнити, тополітична система Українихарактеризується як:

-перехідна від неправового до правового типу;

-легітимна длябільшості населення;

-перехідна довтіленняконсенсуальноїмоделісоціальнихконфліктів (але й призбереженніможливості напрактицісутоконфронтаційноїмоделі);

-миролюбна,неагресивна;

-позбавленавласноїглобальної (>загальнопланетарної)системи забезпеченнянаціональнихінтересів;

- система, котрапоки щонездатна забезпечитизростаннярівня іякостідобробуту всіхосновнихверств населення, але й котразберігаєелементи ">соціальної держави ";

-світська (навідміну відрелігійної чиатеїстичної);

-етатизована (>одержавлена);

- система ізнедостатньовисокимінтелектуальнимрівнем політики;

- система ізполітичнимдомінуваннямпевнихсоціальнихверств ">реформованоїтрадиційноїноменклатури ",нової ">номенклатури " таін.

>Основними напрямамиформування йрозвиткуполітичноїсистеми Україниє:

-побудовадемократичноїсоціальноїправової держави;

-утвердженнягромадянськогосуспільства;

-подальшийрозвиток івдосконаленняполітичнихвідносин,політичнихпринципів та норм;

-зростанняполітичноїсвідомості таполітичної культурисуспільства й особини;

-вдосконаленнядіяльностізасобівмасовоїінформації.

>Підходи довизначеннямоделісистемиПроаналізувавшифункції Сучасноїполітичноїсистеми України, можнавизначитиїїтипологічніознаки. Зпоглядуформаційногопідходу,політична система Україниєпосткомуністичною, де веклектичнійформіпоєднуютьсяелементикомандно-адміністративної (>збереженняструктури йфункцій старогоадміністративногоапарату;тривалефункціонуваннярадянськоїпредставницькоїсистеми;модифікаціяознактоталітарної культури увиглядінетерпимості,двомірноїоцінкидійсності, догматизму йрутинності;пристосування низькі форм й процедуррадянськоїсистеми права доринкових умів),мафіозної (>тіньовідоходиможновладців зарахунокстворенняпільговихподаткових, бюджетних,кредитних,митних умів;паразитичнезбагаченняноменклатурнихкланів;безпартійний характерформування влади; залежністьзасобівмасовоїінформації не відмасовогоспоживача, а відклановихугруповань;нелегальнелобіюванняпредставниками владигруповихінтересів) та Сучасноїдемократичної (>конституційні засадифункціонуванняорганів влади;створеннямеханізмустримування йпротиваги,поступовеправове забезпеченняможливості судновогозахисту правгромадян;розвитокгромадських таполітичнихорганізацій.

Закультурологічнимпідходомполітична система Українинабулапріоритетних риссхідноправославноїцивілізації, дерозвинуласядержавнабюрократія таідеологічнаобробка населенняЦерквою й Державою, аширокоїгромадськоїініціативи неіснувало.Політичнісистемиіншихкраїн (>Болгарії,Сербії,Росії,Білорусі), якітакожвиросли нагрунтіцієїкультурноїтрадиції,маютьзначноменшийреформістськийпотенціал порівняно ізполітичними системамикраїн, щосвоїмитрадиціямисягають узахідну (>католицько-протестантську)культуру, затімасштабнішемафізуються.

Зпогляду масштабу й характеруреалізаціїосновнихфункцій усуспільствіполітична система Українипоєднуєелементиадміністративно-командної,змагальної йсоціопримирливої систем.Конституціязакріпилаідеалсоціопримирливоїсистеми. Однак напрактиціздійснити його внинішніхумовахнадзвичайноважко,оскількизатягнувся процесринковихтрансформацій йзбереглисярадянськімеханізмисоціальногозахисту населення,дещомодифіковані в новихумовах.

Таким чином можназробитивисновок, щополітична система Україниєпосткомуністичною. Унійпоєднуютьсяелементикомандно-адміністративної,мафіозної тадемократичної систем. Длянеїхарактернітакіознаки:збереженняструктури йфункцій старогоадміністративногоапарату,елементівтоталітарної культури, щовиявляється унетерпимості доопонентів,двомірнійоцінцідійсності,догматизмі; великийобсягмафіознихканаліврозподілуматеріальних йфінансовихресурсів черезпільговіподатки,кредити,використання не було запризначенням бюджетнихкоштів,створених органами державної влади длязбагаченняноменклатурнихкланіввзамін наотримання від нихтіньовихдоходів;поступовареалізаціяконституційнихпринципів длястворенняправових уміврозвитку Сучасноїправовоїдемократії. Політична система Українисягаєкорінням усхідноправославнуцивілізацію,історичнінаслідкиякоїподолати усучасномумодернізаційномупроцесіважко.

Політична система Українилишечастковозабезпечуєреалізаціюсвоїхфункцій,оскількиїїінститути незазналиглибокоїтрансформації усучаснуплюралістичнуполітичну систему.

політичний система сус-пільствоукраїна


>Висновок

Отжерозглянувшикатегорію „>політична системасуспільства” мизрозуміли, щоцеєодне знайбільшємних й широкихявищ усучасному демократичномусуспільстві. Асамепоняття „система”зазвичайохоплює покрайніймірі: 1)великукількістьелементів; 2) їхнівзаємозв’язок йвзаємодію; 3)цілісний характер всіхбагатообразнихскладовихелементівсистеми; 4)зв’язок зсуспільноюсферою. Іцедужеважливооскількиполітична системанайбільшповнозабезпечує доля всіхгромадян, котрі цогохочуть ймаютьможливість, вуправліннідержавними йсуспільнимисправами, атакожздійснюєвзаємозв’язок всіхелементів, ацедужеважливо,хоча,звичайно, невиключаєїхнюавтономію.

Отжеговорячи про державу,органи йорганізації, якособливі ланкиполітичноїсистеми, намлишезалишаєтьсядобавити, щоцеєнайбільшарозвиткусучасногосуспільства, йїхнєфункціонування дозволити нампросуватися далі до болееширшого йповногорозвитку йзрештою додосконалості, а чи не було б б,якщо б не було бполітичноїсистемисуспільства ізїїфункціями, завданнями йцілями намайбутнє.

>Проте неіснує єдиної думи прополітичну систему, явважаю, що при детальномуподальшомуїїдослідженіця думказнайдеться, щодопоможе намкращезрозумітицесуспільне,державне йполітичнеявище.

-по-перше, вданійроботі япобачив йзміг довеститіснийвзаємозв’язок держави йсуспільства,інакшекажучинерозривнийзв’язок;встановивознаки тафункціїсистеми й наоснові цогонавівкласифікаціюполітичних систем.

-по-друге можнапобачититіснийвзаємозв’язокполітичнихорганізацій,політичнихпартій таіншихоб’єднань іздержавнимапаратом, авідповідно й їхні рольполітичнійсистемісуспільства.Адже,саме державарегулює діяльністьполітичнихпартій,організацій,вказує шлях дляїхньогоіснування, й на свійчергусамеполітичніорганізаціївідіграютьзначну рольрозвитку держави,їїпроцвітання. Державахоче цого чи нехоче виннабрати доувагу ту чиіншуситуацію, Якавідбувається всуспільстві,підкорятисяпевним законамсуспільства, йнавпаки, держававиступаєосновоюполітичноїсистемисуспільства, наосновіпринципів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація