Реферати українською » Политология » Ресурси жіттєздатності політічніх режімів


Реферат Ресурси жіттєздатності політічніх режімів

>МІНІСТЕРСТВОВНУТРІШНІХСПРАВ УКРАЇНИ

>Запорізькийюридичнийінститут

>Дніпропетровського державногоуніверситетувнутрішніхсправ

кафедрафілософії йполітології

>КОНТРОЛЬНАРОБОТА

із курсу

>Політологія

>Ресурсижиттєздатностіполітичнихрежимів


>Зміст

>Вступ

>Типологіяресурсівжиттєздатності

>Матеріальносиловіресурси

>Духовно-психологічніресурси

>Висновок

>Використаналітература


>Вступ

Темаконтрольної роботи якої яобравспрямована нароз’ясненняресурсівжиттєздатностіполітичнихрежимів.Висвітлюючицю тему янамагавсярозкритиїї якнайширше йспробуватиохарактеризуватиосновніресурси.

Одним ізключовихелементів уфункціонуванніполітичнихрежимівєнаявністьдостатніхресурсів,мобілізація якістворюєнеобхідніумови длядосягненняпоставленихцілей.Фактичнооцінканаявнихресурсів,сукупногопотенціалу,якими запевних умівможерозраховувати режим, укладати процесухваленнярішень.Яснеуявлення про ті, котріресурсизнаходяться урозпорядженніправлячогоугрупування, взначніймірівизначає правотупроведеногоаналізу йправильністьзроблених на йогоосновівиводів прополітичнемайбутнє того чиіншогосуспільства.


>Типологіяресурсівжиттєздатності

Одним ізключовихелементів уфункціонуванніполітичнихрежимівєнаявністьдостатніхресурсів,мобілізація якістворюєнеобхідніумови длядосягненняпоставленихцілей. Іякщосередовищеприйняторозглядати як щось, щоробитьвплив, торесурсидозволяють режиму не дуже до випробувативплив насобі, стількинадавати його на сус-пільство.Використання, чимобілізаціяресурсівдозволяє режимуінтегрувати сус-пільство переднеобхідністювирішенняназрілихзавдань.

>Фактичнооцінканаявнихресурсів,сукупногопотенціалу,яким запевних умівможерозраховувати режим, укладатирозглянутий лише що процесухваленнярішень.Протеце запитання позасумнівомзаслуговує наспеціальнийрозгляд.Яснеуявлення про ті, котріресурсизнаходяться урозпорядженніправлячогоугрупування, взначніймірівизначає правотупроведеногоаналізу йправильністьзроблених на йогоосновівиводів прополітичнемайбутнє того чиіншогосуспільства.

>Західна, й особливоамериканська,політична наукавідомасвоєюскрупульозністю,своєюемпіричноюорієнтацією,схильністю дотеоретичнихузагальненьлише в тихийвипадках, коли смердотімайже ізнеобхідністювитікають іздослідженогоемпіричногоматеріалу.Протебільшістьпредставників одного ізнайвпливовішихнапрямівцієї науки -советології, незуміло адекватнопередбачититермінижиттєздатностірадянськоїсистеми.Вони булипереконані до того, що внайближчідесятиліттяця системазбереже своюпотужність йстабільність.Деякі ж, як,наприклад, Дж.Кирпатрік,увірували вабсолютнунезмінністьзастиглих форм ">тоталітаризму".Меншість жсоветологів допускала, щозміниможливі йнавітьнеминучі. Алініхто,мабуть, непередбачав, щоресурсицієїсистемивичерпані дотакоїміри, що,створюючисьдесятиліттями (аякихосьсвоїх характеристиках, йстоліттями), воназвалиться влічені рокта, якцесталося всерпні 1991 року.

>Ресурсижиттєздатності режимуможутьпідрозділятися порізнихпідставах. Р.Біннендіжк,наприклад,сформулювавкомплекснутипологіючинників (котріможуть бутирозглянуті й якресурси), щороблятьбезпосереднійвплив на політичний режим йпотенційносприяючих йогозміні.Вінвиділивсім такихчинників: 1)фізичний й духовнийпотенціаллідера; 2)військовий стан йбоєздатність режиму; 3)положеннясправ векономіці; 4)рівеньсоціальноїнапруженості всуспільстві,здатнийвідокремити персональногоносія влади від народу; 5)іншісоціальнічинники,сприяючіпаралічу влади (>масштабикорупції в структурах влади,вбивства чиізоляціяключовихфігурполітичноїопозиції); 6)наявністьполітичноїкоаліції наантиурядовійоснові; 7)настрої вармії (30).

>Існують йзначноскладнішімоделі йкласифікаціїресурсів.Поважноусвідомлювати, що жадноїодноманітності вційобластііснувати неможе -залежно відпідходу,якогодотримуєтьсядослідник,вінвибирає прианалізі якпріоритетні саміресурси йнехтуєіншими.Якщо жспробуватизвестинаявніпояснювальнізразкиполітичноїстабільностівідносноєдину схему, то вон якщодоситьгроміздкою йнеоперациональной.Цю роботувиконалиСтефенАндріоль й ДжеральдХоппл всвоїйроботі ">Революція йполітичнанестабільність".Їх схемамістить всобідекількарівнів йпідрівнів. При цьомуперший із такихрівніввиділяється авторамизалежно від того, яквиділяютьсяресурси - якнаціональні чи якміжнародні.Національніресурси даліпідрозділяються наекономічні (>короткострокові йдовгострокові,такі, якрівеньрозвитку,соціальноїнерівності йпоказникизростання);социетальниє (>масштабирозшарування,сприйнятливість домодернізації йін.);міраполітичногорозвитку (>демократизація,стійкістьполітичнихінститутів);рівеньлегітимності йефективностіцентральної влади;психологічний стансуспільства (>рівеньфрустрації,схильність донасильства йагресії,здатністьслухатилідерів-демогогів); станеліти (>рівеньстабільностіеліти,масштабирепресій,позиції йпереконання). У своючергуміжнародні, чиестранациоїальниєресурсивключаютьвплив йвтручання (>конфлікти,війни йвидиекономічноїзалежності).

>Розглянемодекількадетальнішематеріально-силові йдуховно-психологічніресурси. Ценеобхідно нелише бо,зрештою, перед тимможуть бутизведені усіостаннівидиресурсів, але й й бонедооцінка чидуховно-психологічних, чиматеріально-силовихресурсівєодній ізнайпоширенішихпомилокполітичногоаналізу.

>Матеріальносиловіресурси

Доматеріально-силовихресурсівнайчастішевідносятьвійськовубоєздатність йекономічнуефективність режиму.Ці двачинникитіснозв'язано один із одним:військовапотужність неєочевидною,якщоекономіка країнинапівзруйнована чизнаходиться встаністагнації. Доцієї жгрупиможуть бутивіднесенідемографічні йгеографічніресурси,яким впевнихситуаціяхможеналежатиключова роль.Острівнеположення,лісиста чипустиннамісцевістьє,наприклад,безперечноюперевагою для тихий, комуналежитьзахищатися віднаступу противника й комуціумовиведення боюєпереважними.Джунглі,тропічнийклімат,болотистамісцевістьВ'єтнаму були далеко ще неєдиною причиноюпоразки США увійні в60-і рр., але й смердоті поза усякимисумнівамизіграли внійпомітну роль.

Умирний ж годинуекономічним ресурсівналежитьвизначальна рольстабілізації режиму.Стійкітемпиекономічногозростання,прошароксереднього класу, щозбільшується,низькийрівеньінфляції йбезробіття,конвертація національноївалюти - всецеєочевиднимпоказником того, щосерйознанебезпека режимунайближчим годиною незагрожує.Яскраве томупідтвердження -стабільністьзахіднихдемократичнихрежимів.

>Звичайно, у тому,щобекономічніресурси могли дійсновиконати заподіяннястабілізації режиму,необхіднодеякий годину. За словами Р. Даля,демократія якщосповнастабільною после того, как онапроіснуєбеззмінноблизькодвадцяти років.

>Свійтермінстабілізаціїнеобхідний й дляавторитарнихрежимів, котрі допевного годинитакожможуть бути вельмиефективними векономічнихвідносинах.Сталінський режим в30-40-і рр.,південно-африканський режим в60-і-першійполовині 70-х рр.,іранськамодернізація Резапехльові-молодшогопродемонстрували годиноюбеспрецендентновисокітемпиекономічногозростання (від 6 до 30% врік), щозіграло своєї ролі вдосягненнівластивоюїм вці роктасуспільноїстабільності.Економічніресурсипо-різномувпливають настабілізацію авторитаризму йдемократії.Якщо,наприклад,низькаінфляція йбезробіттяволодіють йвідомомусенсіуніверсальноюзначущістю, топоказникиписьменності населення далеко ще не належати доуніверсальних. Іякщодемократіялишезміцниться врезультатіпоширення знань йінформаційноївідвертості, тоумовах авторитаризмузростаючаписьменністьможерозглядатися як ресурспідтримкилише із поручобмовок.Скажімо,радянськимгромадянам всталінськуепоху позасумнівом був потрібенпевнийрівеньписьменності длячитання газет йвбирання у собі тихийпропагандистських формул, котрінав'язувалися режимом. Алі відразумістилася йпевнанебезпека самих режиму,бо потяг дочитаннямаєтенденціюпороджувати потяг до знань, а означати й дороздумів,рефлексії,критичностісприйняттябудь-яких (у томучислі,нав'язуваних режимом)авторитетів. У зв'язку ізцимтребавідзначити, щоекономічнийрозвитокробитьдемократіюможливою,хочаце неозначає, щоресурсиекономічногорозвитку у всіхвипадках будутьвикористані для справдемократії.Існуєчималакількістьбагатих із точкизорутемпівзростання йдушовогочислення ВВПкраїн (таких,наприклад, як Кувейт,СаудівськаАравія,Лівія, ОАЄ, Оман чиІрак),політична система які далека віддемократичнихстандартів.

>Кореляціябагатства йполітичнихустроїв перебувала уполізорубагатьохдослідників.Більшість із нихсхиляється довисновку, щоекономічнебагатство йрозвитокхарактернешвидше длядемократичних,чимавторитарнихрежимів.Значнийемпіричнийматеріал дляобгрунтування цоговиводузібрав,наприклад,С.М.Ліпсет .ПереконливоілюструвавцюпозиціюХантінгтон. У 1989 р., писавшивін,Всесвітній Банкналічив 24 країни із ">високим"рівнем прибутку на свою душу населення (від 6.010$ вІспанії до 21.330$ вШвейцарії). З нихлише три країни,нефтеекспортерамі (>СаудівськаАравія, Кувейт й ОАЄ), що були, були у тій годинунедемократичними. Зіншого боці, ">бідними", запідрахунками Банку (від 130$ вЕфіопії до 450$ вЛіберії)виявилися 42 країни. Ілишедві із них (>Індія йШрі-Ланка) дійсно малізначнийдосвід демократичногорозвитку.Серед ж ">середньо-розвинених"країн (від Сенегалові із 520$ до Оману із 5.810$)виявилися 23демократії, 25недемократій й 5країн, щознаходилися встаніполітичного переходу. Таким чином мибачимо, щоекономічнийрозвитокєважливимчинником врусі додемократії й,мабуть, ресурсом,незрівняннозначимішим длядемократії,чим для авторитаризму.

>Проте,економічніресурси, привсій їхніважливості, далеко ще несамодостатні в забезпеченнюрежимноїстійкості. Безжодногоперебільшеннявеличезна рольналежить туттакожчинникамдуховно-психологічного порядку. Це особливо справедливо длянедемократичнихрежимів".

>Духовно-психологічніресурси

як я уже сказавши, рольдуховно-психологічногочинника впідтримціжиттєздатності режиму частонедооцінюється. Тім годиною,значення цогочинникарозумівщеКонфуцій, щостверджував, що: "всякий урядпотребуєхліба,зброї йдовіри людей. Украйніхвипадках воно таможеобійтися безперших двох, але йніколи безостаннього".

>Коріннянедооцінкидуховно-психологічногочинника справедливоубачає вспадщиніпросвітницькоїепохи,представникиякої, яквідомо,схилялися дорозглядулюдини якраціональноїістоти.Цейпоглядуспадкував й марксизм, щовідводив взносьпояснювальнійсхеміосновнемісцеекономічним,виробничимдетермінантамлюдськоїдіяльності. якце не чудово, але йсучаснаемпіричнаполітологія, щооперуєскладним набороманалітичних методик йінструментів,незрідкавиявляєтьсязаручницею всетієї жпросвітницькоїаргументації.Теоріяраціональноговибору, щозробилавеличезнийвплив пасучаснусоціальну науку,частковонадалаційнауціпоганупослугу - людина якоб'єктаналізу годиноюперестававсприйматися увсій йогоскладності,зі всімахарактерними дляньогоінтелектуальними йпсихологічнимимеханізмами.

Одним ізпершихмислителів, щопіддавпросвітницькуутопіюсправедливій йрізностороннійкритиці, був М. Вебер, щозробиввеличезнийвплив насучаснусоціальну йполітичну науку.Розвиваючись багато вчому подвпливом Маркса йбезперервнополемізуючи із ним, Вебер показавши, що структуралюдськихмотиваційзначноскладнішеекономічнихінтересів. Коли неменшу, а годиною йвелику роль тутграють ціності, щоформуються улюдини усімкультурно-релігійнимустроєм. Колиіндивідуальний світлоформується под двояким йбезперервно пересічнимвпливомцінностей йінтересів.

>Требаподякувати, щоцейпідхід,сформульованийВебером дляісторичногоаналізусхідних йзахіднихсуспільств,сповнадоречний й прививченніресурсівполітичного режиму.Уміння режимумобілізувати всвоїхціляхдуховно-психологічнуенергію - одна ізнайважливіших основ йогостабільності йжиттєздатності, щоспрацьовуєінший разнавіть в тихийвипадках, колинеабияквиснаженіматеріальніресурси режиму. Один ізхарактернихприкладів -експлуатовані диктатораминаціоналістичнівідчуття населення.Націоналізм якідеологіяапелює не дуже доекономічних проблемсуспільства, а довідчуттівприниженості й національноїзнедоленості,пошуків національної ідентичність.Націоналізмквебекськихканадців чиірландців уВеликобританіїможе бути пояснень йекономічними причинами, але йтакепояснення навряд чи якщовичерпним. Феномен приходуГітлера до владинезрідкапов'язують ізекономічноюкризоюНімеччини,проте США,наприклад,подібна кризу несупроводилася приходомнаціоналізму до влади. Ті, що СШАвиявилисястабільнішими заНімеччину й Ф. Рузвельтуудалосяздійснитизадуманіреформи,правильнішепов'язувати нелише ізбільшоюгнучкістюамериканськоїекономіки, але й й ізмультіетнічеським характеромамериканського населення,відсутністю (чивідносноюслабкістю)одвічної дляЄвропипроблеми національної ідентичність й національноїєдності.

>Важливістьчинниківдуховно-психологічного порядку очевидна й длядемократичнихрежимів, про котрінезрідкависловлюються як про тихий, щоздійснилисуспільнуінтеграціюперш на нараціональнихпідставах.АмериканськийсоціологЛ.Бергер писавши всвоїй ">Капіталістичнійреволюції", щокапіталістичні,західнісуспільстваєекономічноюсистемою йнічогобільшого.Цісуспільствастворені наосновіпрагнення доекономічногопроцвітання йпрогресу. Справедливо,проте, й ті, щотипи ">економічноїлюдини"розрізняються врізнихсуспільствах, що восновіцієївідмінностілежить їхнікультурно-релігійнасвоєрідність йособливостінаціонального характеру.Значенняекономічнихресурсів,задействуємихдемократичними режимами дляпідтримкисвоєїжиттєздатності, не було б бнастількиістотним безкультурно-психологічноїзадоволеностііндивіда.

>Які ж конкретночинникиможуть бутивизначені якдуховно-психологичні? На мою думку,цічинникиможуть бутирозділені надвіосновнігрупи.По-перше,це тихпсихологічні характеристикинації, котрі сам пособі, без які бі то ми не було бзусиль із боціправлячоїеліти,сприяютьстабілізації режиму,зміцненню всуспільствідоцентровихтенденцій йвзаємодії центральних йрегіональних влади.Сюдиможуть бутивіднесеніпевнікультурнітрадиції,глибинніособливості національноїсамосвідомості, системаміфів йвірувань, щоісторичносформувалися.Ціособливості національноїсвідомості, як,наприклад,схильність доміфологізаціїдійсності,служать правителямсвоєрідноюточкою опори в дії на сус-пільство йспонуці його досхваленнявласноїповедінки йдій йбажаному для режиму напрямку.

>По-друге, додуховно-психологічнихресурсів, позасумнівом,слідвідноситиособистийпотенціалполітичноголідера йздатністьправлячоїелітисформулювати йрозповсюдити всуспільствіідеологію, щоприймаєтьсяосновнимиверствами населення й щоконсервуєвигідний режиму порядок промов.Сюдивідноситьсяконтрольована режимом системамасовоїінформації йпропаганди, щовиконуєсоціальнезамовленняполітичного режиму.

З точкизорустабільностіполітичного режимуідеальною (>хоча йдоситьрідкою)єситуація, колибазовісоціально-психологічні характеристикисуспільства йідеологічні установкиеліти в основномузбігаються.Прикладом такогозбігучастковоможеслужитирадянське сус-пільство в30-і рокта. Хочаідеологіякомунізму далеко ще не увсьому ">вписувалася" вросійськунаціональнусвідомість,цілий рядсоціокультурних характеристикдореволюційної.Росіїотримав зарадянськихчасівідеологічневизнання. І,навпаки,ідеологіякомунізмунезрідка йнебезпідставносприймалася яконовлення всетієї ждержавно-патріотичноїідеологіїмонархічної держави.Цьомуприсвячені ">Витоки йсенсросійськогокомунізму" М.Бердяєва. Процепереконливо писали ">євроазійці".Справжнясекуляризація вРосії в30-і рр. йпізніше невідбулася, та й не моглавідбутися. Мужик, як писавши У розділі стХодасевіч,відрікся від бога вім'ялюбові долюдини, а людиналише йзробила, щозняв хрест із церкви таповісила леніназамістьікони йрозвернула Маркса якБіблію.

У тихий жвипадках, коли режимнехтуєчинникамидуховно-психологічного порядку й нерозглядає їхні якнайважливіший ресурсстабілізації,глибокадестабілізація йвтрата владиєсповнаможливимсценарієм. Культура,психологічний складнації -найважливішийвимірстабільності ймодернізації. Процепереконливо писавшиізраїльськийсоціолог З.Айзеншатдт одним ізперших щопрослідивкультурніпередумови, що лежали восновіявища, яку навчань назвавши "крахомполітичноїмодернізації".Самеціпередумови, на його думку,підготували в50-60-і рр. вкраїнах, якІндонезія, Пакистан,Бірма, Суданзмінудемократичнихполітичнихінститутівавторитарними йнапівавторитарними.Цей аспектперетворень виненвраховуватися реформаторами на Балканах й вкраїнахколишньогоРадянського Союзу, що булискладовимичастинамицарської йОттоманськоїімперій й щоотримали вспадоккультурно-релігійні ціностіправослав'я йісламу.

Урізнихситуаціях наперший планможутьвиходити то один, тоіншийресурсиполітичної влади.Якщоослабленимвиявляється один, то ">ударним" йнезрідка вельмиефективнимможезробитисяіншій.Важливими ресурсами владиє,наприклад,займанеположення йволодінняінформацією. Президент США,наприклад,має всвоємурозпорядженні уладові впевних кордонах до тихийпір,покизаймаєцей посаду.Проте, того дня, коливінпокидаєБілийдім йзновстаєприватноюособою, йогоповноваженнявідразувтрачаються.Інакшекажучи, якофіційну особу президентвтрачаєресурси своговпливу. Алівінзовсім непозбавляється при цьому такихчинниківвпливу, якпопулярність вдеякихверствах населення,накопичені нимзнання йдосвід,зосередженіканали неформальноговпливу чилідерства й так даліОптимальноюєситуація, коли режимможерозраховувати напідтримку йматеріально-силових йдуховно-психологічнихчинників.Небезпечним для режимує ті, щопокладаєнадії наекономічнумодернізацію бездостатньоговрахуванняпсихологічноговиміруекономічних йсоціальнихперетворень. У тихийвипадках, коли немаєможливостірозраховувати навійськово-єкономічнийпотенціалсуспільства,набираютьчинностіпсихологічнічинники,здатні вкрайніхвипадках забезпечитисуспільствувідноснустабільність.Російськаситуація вперіодвересня 1991 -серпня 1993 рр.може бути описанасаме якпошуки режимом Б. Єльцинастабільності зарахунокмобілізаціїдуховно-психологічнихчинників. Це -ситуаціянестійкості, щовимагаєтерміновихзаходів поактивізації режимомдодатковихресурсів. Колі ж йці,психологічнічинникиперестаютьгратистабілізуючу роль,виникаєзагрозаізоляції режиму.


>Висновок

політичнийпартіяустрій режим

>Розглянувши темусвоєї роботи яприйшов довисновку:

Умирний ж годинуекономічним ресурсівналежитьвизначальна рольстабілізації режиму.Економічніресурсипо-різномувпливають настабілізацію авторитаризму йдемократії.Значенняекономічнихресурсів,задіянихдемократичними режимами дляпідтримкисвоєїжиттєздатності, не було б бнастількиістотним безкультурно-психологічноїзадоволеностііндивіда. У тихий жвипадках, коли режимнехтуєчинникамидуховно-психологічного порядку й нерозглядає їхні якнайважливіший ресурсстабілізації,глибокадестабілізація йвтрата владиєсповнаможливимсценарієм.Уміння режимумобілізувати всвоїхціляхдуховно-психологічнуенергію - одна ізнайважливіших основ йогостабільності йжиттєздатності, щоспрацьовуєінший разнавіть в тихийвипадках, колинеабияквиснаженіматеріальніресурси режиму. Урізнихситуаціях наперший планможутьвиходити то один, тоіншийресурсиполітичної влади.Оптимальноюєситуація, коли режимможерозраховувати напідтримку йматеріально-силових йдуховно-психологічнихчинників.


>Використаналітература

1. О.П.Циганков. Сучасні політичні режими: структура, типологія, динаміка.

2. Гоббс Т.Левіафан. Пер. З анг.- До. 2000

3.Піча У. М., Хома М.МПолітологія. –>К.,Лвів 2002.

4. Краснов Б.І Політичне прогнозування.-М.1990

5. АндрєєвС.С. Політична система і політичний організаціяобществаСоциально-политическиенауки.-1992.-№1

6.Якушик У. Політична система та політичнийрежимПолітична думка. – 1994.-№1


Схожі реферати:

Навігація