Реферати українською » Политология » Політічне маніпулювання та возможности Його обмеження


Реферат Політічне маніпулювання та возможности Його обмеження

>Політичнеманіпулювання таможливості йогообмеження


>ЗМІСТ

>ВСТУП

1.Поняттяполітичноїкомунікації

2.Засобиполітичноїкомунікації

3.Політичнеманіпулювання таможливості йогообмеження

>Висновок

>Література


>ВСТУП

Уполітичномужиттівелику рольграютькомунікативніпроцеси, котрінаповнюютьсенсом політичний процес,пов'язуютьміж собоюполітичнихавторів,інститути,забезпечуютьлогічнупослідовністьполітичнихподій.

Політичнакомунікаціяєсоціальноювзаємодією черезповідомлення, якустосуєтьсяуправління йздійснення влади всуспільстві.Вонаможе матір якформальний (>офіційніполітичнівиступи,дискусії,дебати), то йнеформальний характер (>обговоренняполітичнихподій зачашкоюкави до кав'ярні).

>Відправноюточкою увивченніполітичноїкомунікації можнавважати50-ті рокта ХХстоліття, колипочалисядослідження вгалузівивченняпропаганди в роктадругоїсвітовоївійни.Тоді ж й бувсформульований самтермін ">політичнакомунікація".

>Надалідослідження вційобластіоформилися всамостійнийнапрям, особливо удругійполовині ХХ ст., У зв'язку ізрозвиткомкібернетичноїтеорії,зростаннямролі новихкомунікаційних систем йтехнологій.


1.Поняттяполітичноїкомунікації

Усучасномуполітичномузнаннііснуєкількапідходів довизначенняполітичноїкомунікації:

1. Політичнакомунікація -це постійна процеспередачіполітичноїінформації, задопомогоюякогополітичнітекстициркулюютьміжрізнимиелементамиполітичноїсистеми, атакожміжполітичною йсоціальною системами.

2. Політичнакомунікація -це весьдіапазоннеформальнихкомунікаційнихпроцесів усуспільстві, котрінадаютьсамерізнийвплив наполітику.

3. Політичнакомунікація -цебезперервнийобмінполітичнимисмисламиміжіндивідами йполітичними силамисуспільства ізметоюдосягненнязгоди.

Політичнакомунікаціямає наувазі неодностороннюспрямованістьсигналів віделіт домаси, а весьдіапазонформальних йнеформальнихкомунікаційнихпроцесів усуспільстві, котрінадаютьсамерізнийвплив наполітику.Політичне життя вбудь-якомусуспільствінеможлива безусталенихметодівполітичноїкомунікації.Кожнійполітичнійсистемівідповідає своя системаполітичноїкомунікації, Яка надостаннючергузалежить відрівнясоціально-економічногопрогресу,ступенярозвиткузасобівмасовоїінформації,домінуючого типуполітичної культури. Хоча й самакомунікаціянадаєнеабиякийвплив для культури,відтворюючинорми й ціності,прийняті вданомусуспільстві.

>Важливим аспектомполітичноїкомунікаціїєвзаєминиміжсуб'єктами політики шляхомобмінуінформацією впроцесіборотьби за уладові йїїреалізацію.Данийобмінвідбувається зарахунокпередачіполітичнихповідомлень, котріможуть бутитрьохосновнихтипів:

-Спонукальні (наказ,переконання);

-Інформативні (котріможуть нести всобі якреальні, то йвигаданівідомості);

-Фактичні (>відомості,пов'язані ізвстановленням йпідтриманням контактуміжсуб'єктами політики).

>Інформаційні потокиполітичноїкомунікаціїмають трирівні:

1. першийрівень -обслуговуєоргани влади йуправління (на цьомурівніциркулює в основномуслужбоваінформація).

2. Іншийрівень -цеінформаційнесередовищедіяльностіпартій,профспілок,громадськихрухів (тутполітичнакомунікаціяздійснюється шляхомпроголошення йобговоренняпрограм,статутів таіншоїінформації).

3.Третійрівень -церівеньгромадської думи,масовоїсвідомості таполітичноїповедінки.

>Агентами чи авторамиполітичнихкомунікаційможуть бутигромадяни,медіа -структури йвсілякіполітичніорганізації (партії,групитиску,терористичніорганізації).Всі смердотіорганізуютьінститути йструктурисуспільства,по-різномувключені вінформаційне полі політики.РосійськийполітологА.І.Соловйовпропонує вякостіагентівполітичнихкомунікаційрозглядати:

-Інформаційніструктури держави (>відділи таслужбизв'язків ізгромадськістюрізнихвідомств, през -секретаріати тощо);

-Різноманітнікорпоративніструктури (>інформаційнівідділипартій,суспільно-політичнихрухів,оформлених групінтересів);

-Спеціалізованіінформаційніструктури (>консалтингові йрекламні агентства);

-Засобимасовоїінформації в їхніполітичнепризначення (>незалежно від того, чиє смердотісамостійнимиучасникамиринкуінформації, чи жвиражаютьінтересиіншихакторів);

-Терористичні таіншіорганізації, щозаймають вінформаційномупросторі невизнані легальнопозиції;

-Спонсори,рекламодавці тамедіа -магнати, котрімаютьспецифічні установки тавідповіднівиходи наінформаційнийринок;

-Різні (із точкизоруучасті вполітичномужитті)сегментисоціуму: ">публіка", групаполітичноактивнихгромадян, котріпостійноперебувають вінформаційномуконтакті ізвладою; ">громадськість", щовступає в контакт ізвладою вперіодигострогорозвиткуполітичногопроцесу, й "сус-пільство ",тобто групагромадян, практично невступають уполітичніконтакти ізвладою.

>Даніавториможуть бутирізноюміроюпредставлені вінформаційних потоках, їхніцілі йнаміриможутьвзагалі непроникати наінформаційнийринок чи,потрапившитуди, невикликатиналежногополітичноговідповіді. Тому, із точкизорукомунікації, державу можнарозглядати якінститут влади йуправління,якомувластивавідоманеузгодженістьдій йогоповноважнихорганів вінформаційномупросторі.Враховуючи ті, що держава вінформаційномуполі представлена великоюкількістюрізнихсуб'єктів, можнастверджувати, щоінформаційніпродукти,виробленіцимисуб'єктами,можутьсуперечитиодне одному, не лишепровокуючирізноспрямованіполітичніреакції населення, а ізаважаючиреалізаціїцілеспрямованоїстратегіїрозвиткусуспільства. Томувладним структурам доводитисявирішуватидоситьспецифічні заподіяння наінформаційномуринку запогодженнямполітичної таінформаційноїскладовихсистеми державногоуправління, котріпокликанізнизитиможливийнегативнийкомунікативнийефект.

>Комунікаціямає своїзакони,використання якіможепосилитиїїефективність. Людиноюнедосвідченому схемакомунікаціїпредставляєтьсяпростий:якесьджерело (І)передаєінформацію -якасьаудиторія (А)їїсприймає:


Однак,необхідноврахувати йтакіфактори:

-джерелоінформаціїзавждипов'язаний ізнаявністю феноменакоментатора (До).Тобтоважливо, якподаєтьсяінформація й кім вонаподається (ВПС: "Фактнедоторканний,коментарівільні").

-Інформаціяпрокоментованає ужеповідомленням, щомаютьціннісніаспекти.

-Особливозначущимє контекстповідомлення.Інформацію, якої не можнапромовчати, але й вон недужевигідна із точкизоруправлячоїеліти, можна,наприклад, податі вблоціновиндужепобіжно, чизмонтувати ізрекламоюжувальноїгумки.Існують й болеескладніприйоми,розраховані наоб'єктивнізаконилюдськоїпсихіки:інформація прополітичнихопонентівпоміщається в контекстподій, щовикликають лишенегативнуреакцію упереважноїбільшостіглядачів -насильство, голод,руйнування,катастрофи й т.д.

-Міжджереломінформації йкомунікатором, атакожміжповідомленням йаудиторією,існують такзвані ">Перешкоди", "шуми".

>Комунікаторможе привнести вповідомленнянавітьмимоволі (>наприклад, зарахунокміміки) абсолютнонесподіванузабарвленняпереданоїінформації. Зіншого боці, слухачможеінтерпретуватиодержуванеповідомлення, Незважаючи на усізусиллякомунікатора,по-своєму - ізшкідливості, чи бо накухнізакипів чайник (апокивінбігав йоговимикати,прослухавчастинаповідомлення, щомаєголовнусмисловенавантаження).

- Інарешті,важливимєвказівка нанаявністьреферентних груп.Сприйняттяпереданогоповідомлення частозалежить від того,перебував слухач за годинунаодинці ізкомунікатором чисприймавповідомлення вгрупі.

Політичнакомунікаціявиконує рядфункцій повідношенню дополітичноїсистеми йгромадянськогосуспільства:

1.Інформаційну (поширення необходимих знань проелементиполітичноїсистеми таїхнєфункціонування).

2.Регулятивну (>дозволяєвиробитиоптимальниймеханізмвзаємодії якміжелементамиполітичноїсистеми, то йміжполітичноюсистемою йгромадянськимсуспільством).

3.Функціюполітичноїсоціалізації (>сприяєстановленнюважливих й необходимих нормполітичноїдіяльності йполітичноїповедінки,готуєгромадськість доучасті вполітиці).

4.Маніпулятивну (>сприяєформуваннюгромадської думи ізнайбільшважливихполітичнихпитань).

Отже,політичнакомунікаціяєневід'ємнимелементомполітичноїсистемисуспільства.Важливимивластивостямиполітичноїкомунікації відеаліповинні бутивільні потокиточною,повною,завершеною йперевіренійінформації прополітичніявища йпроцеси.Політико-комунікативніпроцесиповинні бутиорієнтовані надіалог йдосягненнявзаєморозуміння, надомінуючі всуспільстві ціності, щовизначає вкінцевомупідсумкурівеньстабільності таефективностіполітичноїсистеми.

2.Засобиполітичноїкомунікації

>Колективний характерреалізуються вполітиціцілейпередбачає їхніобов'язковеусвідомлення йподілусіма членами колективу (держави,нації,групи, партії тощо).Забезпечення цогонеможливо лишелише при прямому,контактнійвзаємодіїакторівполітичногопроцесу. Томустаєнеобхіднимвикористанняспеціальнихзасобівпередачіінформації.

>Підзасобамиполітичноїкомунікаціїрозуміютьпевніорганізації йінститути, щофункціонують у рамкахсоціальної йполітичної систем, задопомогою якіздійснюється процесобмінуінформацією.

Таким чином,засобамимасовоїкомунікаціїможуть бути:

1.Засобимасовоїінформації (>преса,телебачення, радіо,плакати, книжки й т.д.).

2.Організації (партії,групиінтересів, котрівиступають вякостіпередавального ланки приздійсненніпроцесукомунікації).

3.Неформальніканалипередачіінформації (>засновані навикористанніособистихзв'язків).

Уполітичнійлітературі на полізорудослідниківчастіше напотрапляютьЗМІ та неформальніканаликомунікації.

>Засобимасовоїінформаціїпредставляють собоюустанови,створені длявідкритої,публічноїпередачі задопомогоюспеціальноготехнічногоінструментаріюрізноманітнихвідомостейбудь-яким особам.

ДоЗМІвідносятьсяпреса,масовідовідники, радіо,телебачення,кіно-ізвукозапис,відеозапис, атакожіндивідуальнізасобинакопичення йтиражуванняінформації (>принтери,касети,дискети, диски й т.д.).

>Слідзазначити, щозасобимасовоїінформації засвоєюприродоюбагатофункціональні, смердоті не лишезабезпечуютьполітичнукомунікацію, але йтакожєчастиноюекономічноїінфраструктурисуспільства увиглядімедіа -бізнесу та йогосоціальноїсфери уроліінститутуосвіти й культури. ТомуЗМІлишечасткововиступаютьполітичнимінструментом влади всуспільстві якзасобипереміщенняполітичнозначимоїінформації.

З всіхперерахованихвищевидівЗМІнайбільшуувагудослідників насьогоднішній деньприваблюєтелебачення, яку стало вельмипривабливим як дляспоживача, то й для виробникаполітичноїінформації.Телебаченнямає ряддужеспецифічних рис, котрідозволяютьвиділяти його іззагальноговиряджаючиЗМІ.

>По-перше, ті, щовідбувається наекранісприймаєтьсятелеглядачем як увисокомуступенідостовірне, авідчуття відпобаченогоприрівнюються довідчуттівочевидця, щознаходитьсябезпосередньо вумовахреальноїситуації.По-друге,телебаченнямаєвисокийпереконуєефект зспецифіки самих передач, котріпередбачаютьдіалогміжглядачем йкоментатором. І по третє,якщо газети й радіо вбільшостівипадків несуть всобічітку йконкретнуінформацію, щозалишає малопростору дляспівучасті йрозуміння, тотелебаченняякразстворює полінедомовленості, якупередбачаєрозширенняможливостейаудиторії длясприйняттяповідомлень. Доти ж, додрукованого тексту можнаповернутися,перечитати тапереосмислити його, щонеможливо із телесюжетом.

Насьогодні сталоочевидним, щожоднаполітична сила,політичнапартія, група, політичнийінститут й т.д. недоб'ютьсяуспіху,якщо неапробують свої подивися йпропозиції намасовійаудиторії черезЗМІ;жоден кандидат уполітичніоргани не якщо матіршансів наобрання,якщо невикористовує усвоїйпередвиборчійкампаніїможливостіЗМІ;групипрофесійнихіміджмейкерів,використовуючиманіпуляційніможливостіЗМІ,можутьістотновплинути наімідж того чиіншого політика.

>ЗМІзробилисправжнюреволюцію вполітиці. Упостіндустріальномусуспільстві влада знань йінформаціїстаєвирішальною вуправліннісуспільством,відтісняючи надругий планвплив грошей та державногопримусу.

>ТакийрівеньзначимостіЗМІ породивши рядсерйозних проблем. Так,70-80-і рр.. ХХ ст.пройшли под знакомполітичноїборотьби завстановлення новогоміжнародногоінформаційногопростору.Країни, щорозвиваютьсявиступали завстановленнярівноправнихвідносин у сферіінформатики таобмінуінформацією.Виникалисуперечності вцій сфері йміжрозвиненими державами.Наприклад,міністр культуриФранції Жак Лангочоливзагальнонароднукомпаніюпроти ">культурноїекспансії" США,протиамериканізаціїфранцузької культури. Урезультаті булиприйнятіспеціальнізакони, щорегулюютьспіввідношенняамериканських йфранцузькихфільмів укінотеатрах, атакожприйняті заходь державноїпідтримкинаціональногокінематографу.

>Високорозвиненаіндустріякіно СШАдозволяєвикористовуватиїї вполітичнихцілях.Багатоамериканськіфільмипродаються до прокату вЄгипті,Сирії таМалайзії за абсолютносимволічнуціну,оскількиважливішимєзавоювання щонайширшогоринкуідей йцінностей.Завдяки цьомувідбуваєтьсяінтернаціоналізація культур, щочасткововирішує заподіяння ізформуванняуявлення про ">природний"політичне партнерство.

>ВідЗМІ теперзалежить:

-формуваннякартини світу у шкірного із нас. Картина світувиникає не так напорожньомумісці.Вонаскладається ізбезлічіпоглядів, установок,уявлень,цінніснихорієнтацій.Якою вон якщо - надостаннючергузалежить відЗМІ.

-Прийняттяполітичнихрішень,оскільки воно та прямозалежить відповноти тарізнобічностіінформації,одержуваної врезультатісоціологічнихдосліджень, роботианалітичнихцентрів,розвідки, й Яканадходить багато вчому черезЗМІ.

-Формування якнаціонального, то йміжнародноїгромадської думи.Від того, Якаінформаціяпоширюється, яккоментуютьсяподії, багато вчомузалежитьвирішеннянайважливішихлюдських проблем,міжнародний політичнийклімат.

>Інформаційна політикабезпосередньопов'язана із характеромполітичного режиму.Автократичний режим,тоталітарна система, завизначенням,зацікавлені вжорсткоїфільтраціїінформаційнихпотоків, в максимальноконтрольованомуконтакті ззовнішнімсвітом.Демократичне сус-пільство йекономічно, йполітичнозацікавлений уплюралізмі (>множинність черезспівіснування) думок,свободиобмінуінформацією.

>Смисловимискладовимикомунікації черезпосередництвоорганізаційє:

•Забезпеченняорганізаційноївзаємодіїорганівуправління,громадськихорганізацій ізколективамирегіону, ізусімаверствами населення;

• організація служб ">паблікрілейшнз", котріплануютьінформаційну діяльність дляорганізацій,галузей,органівуправління,громадськихустанов;

•прогнозуваннясоціальнихнаслідківполітичнихновацій;

•розробкасоціальнихпроектів та їхньогокваліфікованеінформаційне забезпечення.

Велику роль цьомувідношеннівідводять ">паблікрілейшнз",який можнарозглядати якфункціюуправління, Якапередбачаєвивчення тааналізнастроївсуспільства,гармонізацію політикиорганізації чи особини ізгромадськимиінтересами, щосприяєреалізаціїпрограмидій,спрямованої надосягненнягромадянськогопорозуміння йсхвалення.

>Паблікрілейшнз як діяльністьвиникла СШАнаприкінці ХІХстоліття. Це було б обумовленепотребами великогобізнесу,який того момент бувжорсткорозкритикованийгромадськістю заігнорування потребсуспільства йексплуатаціюнайманихпрацівників. Результатом такого стануставаличисленнівиступинайманихпрацівників,переростали увідкритізіткнення ізполіцією. Увідповідь наце урядпочав активновтручатися векономіку,щобпримуситикапіталістівдіяти вінтересахсуспільства. Таким чином,представники великогобізнесу булизмушеніпродемонструвати своюповагу догромадськості та відповідальність передсуспільством.

>Першасвітовавійна сталапершиммасштабнимекспериментом угалузіпаблікрілейшнз.Американському уряду, у томущобвступити увійну наєвропейськомуконтиненті,необхідно було бзаручитисяпідтримкою населення,середякого булисильнінастроїізоляціонізму.Багатожителів Америки добропам'яталисвоє минуле.Більшість із них буливихідцями ізЄвропи йбігли відбезробіття,злиднів,релігійнихпереслідувань. Америка був їм символом нового життя,свободи,багатства.Ніхто із ниххотів матірнічогоспільногозістароюбатьківщиною.Незважаючи наце, урядувдалося нелишепереконати населеннявзяти доля ввійні, але йще іумовити йогоплатити завійськовукампанію увиглядідержавнихпозик.

>Паблікрілейшнзскладається ізтрьохкомпонентів:

•рекламноїдіяльності,тобтоінформуванняспоживачівполітичноїінформації черезпресу,телебачення чинаочнуагітацію (>листівки,плакати тощо) ізметоюпідштовхнути їхні доконкретнихдій;

•діяльностіпрес-агентів, котрірозміщують уЗМІприховануполітичну рекламу увиглядіновин чизамовнихсюжетів;

•пабліситі -діяльності,спрямованої напідвищеннярепутаціїлідера чиорганізації (>корпорації) черезактивнупублікацію вЗМІпозитивнихматеріалів.

>Політичніорганізації, партії,групитискувиступають вякостікомунікаторівміжвладою йнаселенням,трансформуютьполітичнісподівання,очікуваннярізнихсоціальних груп увимоги йчіткосформульованіположенняпрограм, йпередають їхнього нарівеньвладних структур. Атакож,даніакториполітичногопроцесуможутьадаптувати йдоносити до населеннярішення влади,підтримуючи, таким чином, якгоризонтальні, то йвертикальніканаликомунікації.

>Особливемісцесередзасобівполітичноїкомунікаціїзаймають неформальнізасобипередачіінформації.Їх рользрослаостаннім годиною. На думкудослідників,цепов'язано із тім, що всуспільствіспостерігаєтьсяпадіннядовіри доофіційнихджерелінформації. Цеобумовлюєзростаннязначущостіінформації,отриманої впроцесіміжособистісногоспілкування.

Донеформальнимзасобамкомунікаціївідносять славу, про чуйні,плітки,анекдоти, атакожграфіті.Перерахованікошти, вякостіджерелаінформації,найчастішевпливають наформуваннянегативноїоцінкидіяльностіполітичнихлідерів йполітичнихінститутів.

Уосновіпоговору, трохи,плітокзавждилежитьвигадка.Цювигадкупороджує ужепершийоповідач,оскількивін неможеволодітиповноюінформацією, й томунамагаєтьсяреконструюватиінформаційніпрогалини.Надалі, припередачі відлюдини долюдини,вигадкарозростається,доповнюється всеновими ">подробицями",емоційнимиоцінками (>кількість якізбільшується там, де невистачаєдостовірноїінформації).Цяемоційназабарвленняробитьчутку, слух чиплітку болеепривабливою йяскравою длязапам'ятовування, атакожспрощуєїїсприйняття йдоступність для всіхсоціальних груп.

>Особливемісцесереднеформальнихзасобівкомунікаціїзаймають чуйні.Чуткирозглядаються якрізновидінформації, котрапоширюється занеофіційними каналами йспрямована назадоволенняреальноїінформаційноїпотреби, котра неможе бутизадоволенаіншим способом;цеколективнаспробазнайтивідповідь наактуальне запитання вумовахдефіцитуінформації.

>Чутки вбільшостівипадків немають под собоюдостатньої йнадійноїінформаційноїоснови, йєрізновидомпсихологічноїособливостіміжособистісноїкомунікації. Наоснові того, котріемоційніпотреби людейзадовольняють чуйні, можнавиділити їхні триосновнихтипи:чутка-мрія,слух-лякало,слух-розділювач.

>Чутка-мріявисловлюєбажання йнадії тихий людейсередовищі яківінз'явився йпоширюється (прикладом таких трохиможуть бути чуйні провоскресіння леніна, котріпобутували вРадянськомуСоюзі вкінці 20-х - початку 30-х років. Звоскресінням ленінапов'язувалиможливістьнаведенняреволюційного порядку тапокаранняпредставників влади, котрі неправильноправлять).Чутка-страховище -це слух, щовикликає страх йтривогу (>наприклад,пораженські чуйні под годинудругоїсвітовоївійни, чи чуйні проколапсекономіки, кризові, голод й т.д.). І,нарешті,чутки-роздільники -це чуйні, котрівикликаютьроз'єднаністьміжсоціальнимигрупами, щоформуютьзабобони йрізконегативнеставлення до ">інших"соціальнимгрупам (чуйні проциган,осіб ">кавказькоїнаціональності" й т.д.).

>Чуткипредставляютьдоситьцікавийматеріал длядослідження,оскільки багато вчомупоказуютьефективністькомунікації всуспільстві, атакожступіньдовіри населення доіснуючихінститутів влади.

3.Політичнеманіпулювання таможливості йогообмеження

>Суспільствомаєвіддаватисобізвіт употенційнійможливостіманіпулюваннясуспільноюсвідомістю,громадськоюдумкою задопомогоюрізнихприйомів, щовикористовуютьсяЗМІ.

>Події 30жовтня 1938 сталидужепоказовими в цьомувідношенні йзмусилизамислитися надманіпулятивнимиможливостямиЗМІ. Заамериканським радіотранслювалася постановка за романом Р.Уеллса ">Війнасвітів",зробленарежисеромОрсономУеллеса як репортаж ізмісцяподій. Максимальностилізований под реальновідбуваєтьсяподія,він породившимасовупаніку услухачів, щокинулисярятуватисявтечею.Знадобилосянавітьвтручання влади,щобнормалізуватиситуацію.

>Ефектправдоподібності того, щовідбувається наекраніможевикликатинекритичнеставлення доодержуваноїінформації.Глядачзвикає доти, щовіннібито всебачить навласніочі, нездогадуючись при цьому, щоможепотрапити вситуацію, коли,здавалося б, "йоговласну думку"є на самом деле плодомвправного монтажу чимистецтвакомунікатора.

Хоча мирозглядаємозасобимасовоїінформації якчастинаполітичноїсистемисуспільства, смердотідоситьсамостійні ймаютьвласні, часторозходяться ізпотребамисуспільствацілідіяльності, йвикористовують для їхнідосягненнярізніметоди.

>ПолітичнийвпливЗМІнадають черезвплив нарозум йпочуття.

Удемократичних державахволіютьпереконувати людей задопомогоюінформування тааргументації,побудованою увідповідності із законамилогіки.Така системаподачіінформаціїпередбачаєзмагальністьрізнихЗМІ вборотьбі заувагуаудиторії. Таких державахзабороненовикористовуватиЗМІ длярозпалюваннярасової, національної,класової тарелігійноїненависті йворожнечі,проте у якихрізніполітичнісилиможутьвикористовувати йметодиемоційноговпливу, особливо у межахпередвиборчоїкомпанії.

Живє слово йзоровий образволодіють великою силоюемоційноговпливу наособистість, якої частоможезатьмаритираціональні доводь тааргументи.Цим ширококористуютьсятоталітарні,авторитарні й особливоетнокритичнірежими,ряснонасичуючиполітичну пропагандуемоційнимзмістом,переважноюрозумлюдини.

>Незважаючи наважливістьемоційноговпливу, усе ж таки такиголовнийвплив наполітикуЗМІздійснюють черезінформаційний процес.Основнимиетапами цогопроцесуєодержання,відбір,коментування йпоширеннявідомостей.

>Від того, якоїінформацію, вякійформі й ізякимикоментарямиотримуютьсуб'єкти політики,дуже багато вчомузалежать їхньогоподальші дії.

>ЗМІ не лишевідбираютьвідомості, щопоставляютьсяінформаційними агентствами, але й й самвидобувають йоформляють їхні, атакожвиступають їхньогокоментаторами йрозповсюджувачами.Потікінформації всучасному світінастількирізноманітний йсуперечливий, щосамостійнорозібратися не взмозі аніокрема людина, анінавіть групафахівців. Томувідбірнайбільшважливоїінформації таїїподання вдоступній длямасовоїаудиторіїформі -важливе заподіяннявсієїсистемиЗМІ.

>Одне ізнайважливішихзасобівполітичноговпливуЗМІ -визначення тим йнапрямківдискусій, щоконцентруютьувагугромадськості та уряду.

>Незважаючи протягом усьогосерйозністьоформлення таподанняінформації,головнафункціяЗМІ -розважальна.Якщо Новини нецікаві,тобто не несуть усобірозважального компонента - їхньогоніхто не якщодивитися. Томупріоритетвіддається ">видовищним"новин - катастроф,природнихкатаклізмів,нестандартнихситуаціях; у тому годину, як за кадромзалишається проста,буденна,хоча іважлива,інформація, котра не якщо ">виглядати" ізекрана.

Привиборіпублікацій чи тім передачпрацівникиЗМІзазвичайкеруються такимизагальними принципами:

1.Пріоритетність,важливість (>дійсна чиуявна) йпривабливість тими длягромадян.Відповідно до цого принципунайбільш частоповідомленняЗМІстосуються таких,наприклад, проблем, якзагроза світу йбезпецігромадян,тероризм,екологічні таіншікатастрофи.

2.Неординарністьфактів. Цеозначає, щоінформація проекстремальніподії - голод,війни,надзвичайножорстокихзлочинах й т.д. -Домінує надвисвітленнямявищ будьонного,повсякденного життя.Цимпояснюється,зокрема,схильністьЗМІ доінформації негативного характеру тасенсацій.

3. Новизнафактів.Привернутиувагу населеннябільшоюміроюповинніповідомлення,ще неотрималиширокоїпопулярності. Цеможуть бутиновітнідані прорезультатирозвиткуекономіки чичисельностібезробітних, прополіт доінших планет, проновіполітичні партії таїхніхлідерів й т.д.

4.Політичнийуспіх.Згідно ізцим принципом, впередачі й з статтеюпотрапляютьповідомлення проуспіхиполітичнихлідерів,партій йцілих держав.Особливаувагаприділяєтьсяпереможцям на виборах чи урейтинговихопитуваннях. Культзірок уполітиці,мистецтві,спорті -типовеявище дляЗМІ уринковомусуспільстві.

5.Високийсуспільний статус.Чимвище статусджерелаінформації, тімзначнішевважається інтерв'ю чи передача,оскількипередбачається, що їхньогопопулярність заіншихрівних умів прямопропорційнасуспільномуположенню людей, котріповідомляютьвідомості. Зогляду на дії цого правиланайбільш легкий доступ доЗМІмають особини, щозаймаютьвищімісця уполітичній,військовій,церковній чиіншихієрархіях:президенти,воєначальники,міністри й т.д.

>ДотриманняЗМІ правилами,орієнтованимлише накількістьаудиторії йперемогу вконкурентнійборотьбі,зумовлює їхньогосхильність доповерховоговисвітленняполітичнихподій вгонитві засенсацією йпопулярністю.Взяті лицарями уозброєнняпринципивідборуматеріалів злесумісні ізглибокимианалітичнимиповідомленнями, й частоперешкоджаютьствореннюінформаційноїкартини світу,більш-меншадекватноїреальності.

Алінайбільшунебезпекупредставляє собоювикористанняЗМІ дляполітичногоманіпулювання -прихованогоуправлінняполітичноюсвідомістю йповедінкою людей ізметоюпримусити їхньогодіяти (чи недіяти)всупереч їхньоговласнимінтересам.

Наступного днятеорія й практикаполітичногоманіпулюванняглибоко йретельнорозроблена. У основуманіпулюваннянайчастішепокладена практикавпровадження людипевнихсоціально-політичнихміфів -ілюзорнихідей, котрісприймаються навіру, безраціонально-критичногоосмислення (>наприклад,міфи проперевагисоціалізму,нав'язуванісуспільству за годину,міфи про ">жахи" світукапіталу й т.д.).

Дляукорінення всвідомостісоціально-політичнихміфіввикористовуютьрізнітехніки йметоди:напівправда (колиаудиторіїдокладноповідомляється промалозначніфакти, але й при цьомузамовчується профакти болееважливих, чидається ізсвідомопомилковаінтерпретація);наклеюванняярликів (коли длякомпрометаціїпевнихдіячівїмдається непристойнавизначення - "бандит", "фашист" й т.д., якусприймається однозначно негативномасовоюаудиторією).Такожможливовибудовуваннялінгвістичного низькізалежно відсимпатійтелевізійного каналу. Так, одних й тихий ж людей, котрізізброєю до руквідстоюютьсвоє декларація про свободу, можнаназвати партизанами, бандитами, сепаратистами,бойовиками й т.д. Неменшдієвим способомформування негативногоставлення допевногодіячевіможе бути йдемонстрація його внепривабливомуракурсі, чи задопомогоюретельнозмонтованихкадрів. ЧастоЗМІвикористовують дляцілеспрямованогостворення негативногоіміджу того чиіншого політика, ">ловивши" йогонезграбнірухи,застереження,подаючи його вневигідномуракурсі,искажающемрисиобличчя.

Дляіміджу політика, дляполітичної партіївеличезнезначеннямає ті, стільки годиниїмприділяютьЗМІ.Чимчастіше про нихговорять йпишуть, тім понадвраження їхніполітичноїзначимості й вагивиникає. Уборотьбі заувагуЗМІвикористовуютьсябудь-якізасоби:зв'язки йвплив ужурналістських кілках,гроші,організованішоу-скандали й т.д.

Велику роль уполітичномуманіпулюваннімаютьпосилання тадемонстраціярезультатівсфабрикованихопитуваньгромадської думи.Значнійчастині людейвластивопримикати добільшості із страхузалишитися візоляції, й тому такаінформаціяможесхилитилюдиниприйняти невластивейомурішення.

>Певноюміроюзнятиманіпулятивнийефектпредставляєтьсяможливим тоді, коли всуспільствііснують дійснонезалежніЗМІ, щопрацюють вумовахрізноманітності йзмагальності узавоюванніуваги йдовіриаудиторії. Принаявностірізнихпідходів довисвітленняоднієї йтієї жпроблеми, углядачіввиробляєтьсякритичнийпідхід доосмисленняінформації, й тодіЗМІ неформують установкигромадян, аінформують їхнього прохідполітичногопроцесу.

>комунікативний політичний владаманіпулювання


>ВИСНОВКИ

Отже,політичнакомунікаціяєневід'ємнимелементомполітичноїсистемисуспільства.Важливимивластивостямиполітичноїкомунікації відеаліповинні бутивільні потокиточною,повною,завершеною йперевіренійінформації прополітичніявища йпроцеси.Комунікативний процес вполітицізабезпечується задопомогоюпевнихзасобів йметодів, котрідозволяютьсформуватигнучку ідинамічну системувзаємодії всіхкомпонентівполітичноїсистеми.Політико-комунікативніпроцесиповинні бутиорієнтовані надіалог йдосягненнявзаєморозуміння, надомінуючі всуспільстві ціності, щовизначає вкінцевомупідсумкурівеньстабільності таефективностіполітичноїсистеми.


>ЛІТЕРАТУРА

1.ГаджієвК.С. Політична наука:Навчальнийпосібник. - 2-ге вид. - М.:Междунар.отношенія, 2008. - 400 з.

2.Політичний процес:основніаспекти йспособианалізу:Сб.учебн.матеріалов / За ред ..МелешкінаЄ.Ю. - М.: Вид.будинок ">ИНФРА-М",Вид-во "Весь світло", 2007. - 304 з.

3.Політологія дляюристів: Курслекцій / За ред. проф.Н.І.Матузова й проф. А.В. Малько. - М.: Юрист, 2009. - 774 з.

4.Пугачов В.П.,СоловйовА.І.Введення вполітологію:Навч. длястуд.висш.учебн.заведеній. - 3-тє вид., Пере роб. йдоп. - М.: Аспект Пресс, 2009. - 447 з.

>5.Сморгунов Л. В., Семенов В.А.Політологія:учебн.пособіе. - СПб., 2006. - 206 з.

>6.СоловьевА.І. Політичнакомунікація: допроблемитеоретичноїідентифікації / /Поліс. - № 3. - 2002. -С.5-18.


Схожі реферати:

Навігація