Реферати українською » Политология » Трансформація політічного влаштую Югославії в кінці 90-х - початка ХХІ ст.


Реферат Трансформація політічного влаштую Югославії в кінці 90-х - початка ХХІ ст.

Страница 1 из 3 | Следующая страница

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Курсова робота

на задану тему:

">Трансформаціяполітичного улаштуюЮгославії у 90-ті – початку ХХІ ст."

 


>Вступ

>Югославськіземлі іздавніхчасівпосідалиодне ізпровідних місць вжиттібалканськогорегіону.Завждизвертали у собізначнуувагу. Зісторіїюгославських земель можнавиокремитипевніперіоди, коли перед тим був особливозагостренийінтересНаприклад, удругійполовині ХІХстоліття, колиюгославські територї булирозмінноюкартою ввеликійполітицієвропейських держав. У 1914роціСербіяфактичноспровокувала вушкоПершоїСвітовоївійни. УчасиДругоїСвітовоївійниюгославськийрегіонзновпочинаєзвертати у собіпосиленуувагу, а, позакінченнювійнипосідаєзначнемісце надЄвропі, а світі.Певний спадцікавості до цогорегіонупростежувався у 70–80 тих рокта, а ізкінця 80-х роківЮгославіязновзаймаємісцезагального центрууваги.Теперюгославськийрегіонвикликав до собі великийінтерес черезрозпадЮгославії –конституційноїфедеративної держави.Югославськіподіївикликали до собіжвавийінтерес й із боці України,адже проходили йпроходять смердоті вбезпосереднійблизькості відїї між.Особливоціподіївдарили поПридунав’ю – краю,якийтіснопов’язаний ізекономічноюартерієюЄвропи –Дунаєм.Саме тому вартовивчатиюгославськіподії 90-х, а особливокінець 90-х - вушко ХХІстоліття, коливідбувсяостаточнийрозвалЮгославії як держави,їїкоріннатрансформація. Таким чином >актуальність >обраної тими не лише незменшується, а ізбільшується черезостанніподії.

>Хронологічні рамкикурсової роботиохоплюютьперіод із 1997 року й до 2006 року.Саме вмежах цогохронологічногопросторуєможливимдослідженняостанньогоетапузагибеліЮгославії. А томуці роктає особливозручними придослідженні тими.

>Географічнімежі роботиохоплюютьСербію ізавтономнимиодиницями Косово йМетодія,Воєводину танезабаромнезалежнуЧорногорію (Яка уже давноєфактичнонезалежною).Такігеографічнімежідозволяють доповномуобсязідослідитиподіївідрізку години щорозглядається.

Предметомдослідження >єособливостірозпадуЮгославії –етнічні,релігійні,територіальні,зовнішньо йвнутрішньополітичні,військові.

>Об’єктомдослідженняє процестрансформаціїполітичного улаштуюЮгославії –суспільно-політичні,зовнішньополітичні,економічні таіншіаспекти.

>Метою роботиєвисвітленняособливостейпроцесутрансформаціїполітичного улаштуюЮгославії у 90-х - початку ХХІстоліття,зокремаспецифіки,суспільно-політичних,зовнішньополітичних,територіальнихпроцесів.

>Виходячи іздослідженогоматеріалу авторвизначивнаступне колозавданькурсової роботи:

-висвітлитихідтрансформаціїполітичного улаштуюЮгославії у 90-х - початку ХХІстоліття;

-дослідитиголовні заподійтрансформаціїюгославськоїполітичноїсистеми;

-проаналізуватинаслідкицихзмін;

-оцінити їхнізначення длябалканськогорегіону вцілому, таюгославських земельзокрема;

-звернутиувагу наособливостіюгославськоїтрансформації;

-з’ясувати, яквідреагуваласвітова спільнота наполітичнізміни вЮгославії;

-визначитиступіньучастізовнішньополітичних сил уюгославськихзмінах;

-охарактеризуватисучасний станколишніхюгославських земель, як нимивідбилисязміни.

>Історіографія тими. Темакурсової роботиторкаєтьсяостанніхподій йєнедостатньодослідженою.Відсутнікомплексні роботи ізцієї тими.Більшменшдослідженіподії 1997–2001 років, А ужеподії 2003–2006 роківзалишаються в основномубілоюплямоюдослідникище не подужали всюсукупністьостанніхподій йцевпливає накількістьробіт ізданої тими. Зопрацьованих авторамипраць можнавиокремитинаступні: «>Новітняісторія центральєвропейських табалканськихкраїн»ЯровогоВ.І., «>НовітняісторіякраїнЄвропи та Америки»Родрігеса А.М. таПономарьова М. В., «>Геополітика» Дергачова В.А.

>Найгрунтовнішою із нихєпрацяЯровогоВ.І. Цевідомийдослідникісторіїслов’янськихнародів,якийстабільнопідтримує за собоюрепутацію передовогодослідникаісторіїслов’ян. Усвоїйостаннійроботівіндоволі коротко, але йнасичено описавшиподіїрозпадуЮгославії.Головнуувагуприділив початку тасередині 90-х років. Зінтересуючих насчасіввінґрунтовнодослідивперіод із 1997 по 2002 роктаПриділивзначнуувагурозгортаннюКосовськогоконфлікту та йогопереростанню врегіональну проблему. Унезначніймірідослідив процес приходу до владиопозиції,розгортаннясуперечностейміжСербією таЧорногорією,натовсько-югославськоївійни.Останньоюподією, якоїрозглядаєЯровийєпідписанняміжкерівництвомСербії йЧорногорії договору про «ПропринципиперебудовивідносинміжСербією йЧорногорією»,внаслідок чогоназва «>Югославія»зниклазникла ізполітичноікарти світу, аз’явиласяназва «Січ» (>Сербія йЧорногорія). Автор нейтральноописуєподії, але й не так наце, в його роботипростежуєтьсяприхильністьвідносно приходу до владидемократичноїопозиції,обособленняЧорногорії,змінизовнішньополітичного вектору у напрямкузахідноєвропейських структур: ЗарадиЄвропи,ЄС, НАТО. На тому годину діїПівнічноатлантичного альянсувінтрактує якагресію.

>Значнийінтереспредставляє роботаРодрігеса А.М. таПономарьова М. В.,цетакождужевідомідослідник але й ізісторіїкраїнЄвропи та Америки (>передусімЗахідної). Утретійчастиніфундаментальної роботи «>НовітняісторіякраїнЄвропи та Америки» смердотіприділилипевнуувагу йподіям на Балканах. Углавітретій «>КраїнисхідноїЄвропи у 1945–2000роках»авторинепоганопрослідили процесрозгортаннячорногорсько-сербськогопротистояння,косовську проблему,натівсько-югославськівійни. Унезначнійміріторкнулися того, якприйшла до владиопозиція начолі ізВоіславомКоштуницею.Усіціподіїрозглянутінеупереджено,об’єктивно, щоєдужеважливим.

>Геополітичнуоцінкуподіям на БалканахдаєДергачов.Він негативно переносити довійни НАТО ізЮгославією,вважає, щовнаслідок цогоситуація не лише неполіпшиться, анавіть станігіршою. В частностивважає що відСербіїможутьвідділитися не лише Косово, а іЧорногорія (Яка ужевідділилася) таВоєводина (>адміністративнаодиниця напівночіСербії, вПридунав’ї, населенапереважноугорцями). Це на свійчергупризведе допогіршенняетнічнихстосунків.Звертаєувагу тих, щовперше заостанністоліття західвиступи набоці мусульманпротиправославних.

>Загаломподіїтрансформаціїполітичного улаштуюЮгославії у 90-х – початку ХХІстоліттядосліджені недуже добро,передовсімбракуєоб’ємних,ґрунтовних таоб’єктивнихробіт.

>Джерельною базоюкурсової роботиєперіодичнівидання – газети,журнали.Саме смердотіподаютьнайсвітлішуінформацію.Серед газет покількостіматеріалу першемісцепосідає «Дзеркала життя» від 17червня 2006 року. Унійрозглядається запитання перспективнезалежності Косово.Оцінюєтьсязагальнаполітична таетнічнаситуація врегіоні, якої рольвідіграє увирішенніконфліктуЄС та НАТО,розглядаєтьсяставлення докосовського запитання такихкраїн, якФранція,Австрія, ФРН,Нідерланди.

>Меншціннимджереломінформаціїє «>Факти такоментарії». Вони як правилоподаєтьсястислаінформація внезначномуоб’ємі. То в газеті від 17 апреля 1999 рокуповідомляється про ті, щовійська НАТОможливовикористовуютьзброюзабороненуженевськимиугодами. Уномері за 14березня 2006 рокумістятьсявідомості про заподій смерти СлободанаМілошевича, тасуспільнуреакцію наце; вномері за 16березня 2006 рокуповідомляється про ті, де якщопохованийперший президент, тазноврозглядаються заподій його смерти;нарешті уномері від 17березня 2006 рокуподаєтьсяінформація про похоронуМілошевича вБелграді.

Звикористаних газетнайменшакількістьінформаціїміститься у «>Київських відомостях» за 14 апреля 2005 року. Урубриці «Коротко»повідомляється про заявукомандуючогоєвропейськими силами НАТО генерала Д. Джонса, вякійвіннаголосив наможливостізменшеннячисельностімиротворчого контингенту у Косові.

>Протенайбільшукількістьінформації автор узявши ізжурналів «Єхопланети» та «>Новий годину». Звеликоїкількостіжурналів «>Новий годину булиопрацьованіномери за 1998рік, №24, 25, 26.

У номерах 25 та 26містятьсянасичені зазмістом з статтею,присвяченікосовськійпроблемі.Авторирозглядаютьситуацію в цьомукраї таполітичнугостротунавколоньогонапередоднінатівсько-югославськоївійни. Наномері 24 автор з статтею «>Чорногорська альтернатива» ОлександрДідусенкооцінює стінчорногорсько-сербськихвідносин на 1998рік,конкретизуєпоявучерговоїкризи вполітиціМілошевича.

>Протеосновнийоб’ємінформації був узять ізжурналів «Єхопланети».Булоопрацьовано йвикористаноматеріал ізчотирнадцятиномерів від 1999 по 2006 рокта. Вонизначнийоб’ємінформації, але йвінвикладений впереважнійбільшості ізпоглядівРосії набалканськіподії. Цеємінусом,аджевідсутняоб’єктивність танезаангажованість.

За 1999рік було бопрацьовано йвикористанолише одне число – 27,виданий уже послевійни НАТО ізЮгославією. Уньомуєстаття МиколиХагінцева «Часрозбиратися:хтовинен?», Уякійросійський автордаєоцінкунаслідкамвійни дляСербії, Косово,положеннюсербів у Косові,реакціюсербськогокерівництва нарезультативійни.

За 2000рік було бопрацьовано дваномери – 12 та 42. Упершому, у з статтею «УСербіїзновупахневійною»містятьсявідомості просепаратистський рух напівдніСербії, щопочаврозгортатися после введеннявійськ КФОР. На іншомуномері, у з статтею «>Оксамитова революція»,описуютьсяподії початкужовтня, коли було б повалено урядМілошевича шляхоммасовихдемонстрацій,значнаувагаприділенастосункам ізЧорногорією,докладнорозбираютьсяподії «>оксамитовоїреволюції».Розглядається якновийлідерСербіїВоіславКоштуніца.

За 2001ріквикористаноматеріал позбав із одного номера – 15.Опрацьована бувстаття «>Мілошевич подарештом. Коли далі?». Унійдокладнорозглядаєтьсяпостатьколишньогосербськоголідера та коло йогоприбічників йворогів.

Зномерів за 2002рік булиопрацьовані йвикористані укурсовійроботіномери 17, 39, 41, 48. Упершому ізпереліченихномерівретельнорозглядається запитаннямайбутніхстосунківміжСербією йЧорногорією,даєтьсяоцінка новому державномуутворенню –СіЧ. У іншому –інформація провибори 2002 року вСербії,Ґрунтовноописуютьсяпретенденти напрезидентськекрісло, їхніпередвиборчіпрограми та заяви. Натретьомуномерідаєтьсяоцінка Першого туруцихвиборів, їхнірезультати.Нарешті востанньомуномері в з статтею «>Югославія.Екзамен,проваленийРосією»,подається вхронологічнійпослідовностіреакція та діїРосії наподії вЮгославії у 1999–2002роках.

За 2003рік було бопрацьовано триномери – 4, 7, 12. Упершому ізцихномерів у з статтею «>Югославії не якщо. Алі що якщо?»міститьсяінформація просербсько-чорнргорськівідносини, проекономічний станСербії, проборотьбу двохсербськихлідерів Зорана Джинджича йВоіславаКоштуніци. У з статтею «>ПрощавайЮгославія» із №7підводитьсяпідсумок подіснуваннямЮгославії. Утретьомуномерідужедокладноописуєтьсявбивство ЗоранаДжинджика,розглядаютьсяпевніверсії,подаютьсявідомості ізбіографіїколишньогопрем’єра. На номерах 50–51 за 2004рікміститьсяінформація про суд надМілошевичем вГаазі, йоговорогів таприбічників йзокремаросійськихсвідків.

У номерах 20–21 за 2006рікпродовжується тема суду надсербськимивійськовими. В частности в з статтею «Де генерал?»містятьсявідомості пропошукисербського генерала РаткоМладіча. На номерах 22–23підводиться ЄдинийпідсумокстосовноіснуванняСіЧ,повідомляється проприпиненняіснування цого державногоутворення таздобуттяЧорногорієюнезалежності.

>Методологічна базакурсової роботи. Уроботівикористанопроблемний метод,якийпередбачаєкомплекснийпідхід удослідженні тими, атакож методісторизму.

>Методико-теоретичноюосновоюзагальнонауковіпринциписистемності,об’єктивності,історизму.

>Курсова роботаскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками,літератури тадодатків.

У Ірозділі,якийназивається «>внутрішньополітичнаситуація вЮгославіїнаприкінці 90-х – початку ХХІстоліття.»розглядаєтьсякосовськийконфлікт,натівсько-югославськавійна,падіння режимуМілошевича таприхід до владиопозиції.

У ІІрозділі – «Шлях відЮгославії доїїповного краху»розглядається процесперетвореньпостійного улаштую вЮгославії,утворенняСіЧ таприпиненняіснування цого державногоформування.

ІсторіяЮгославіїєдужецікавою йактуальною.Вонапотребуєґрунтовногодослідження,адже ізкінця 80-х й до початку ХХІстоліття наїї теренахвідбуласянеімовірнакількістьподій,процесів, котрісуттєвовплинули наполітичну,етнічну тарелігійнуситуацію на Балканах.


>Розділ 1

 

1.1 Проблема Косово

>Косовська проблеманабагатоширша, ніждумаєбільшістьпересічнихгромадян. Напострадянськомупросторієпоширеною думка, щоюгославський диктатор Йосип БрозТіто зачасів свогоправліннядозволивалбанцямзаселити Косово черезслабкузаселеність цого краю., а после його смертиневдячніалбанціпочалиборотьбу із сербами й кийкомзахопилиціземлі.Протеця точказорузовсім невідображаєдійсності.Конфліктиподібні доти, щовідбувається тепер у Косовівідбувалися йраніше.Причиноює цогоєзаплутанаісторія цого краю, щодозволяє всімконфліктуючим сторонам говорити про це.

На початку ХІІстоліттятериторія Косово йМетохії стала одним ізнайбільшзначущихсербськихфеодальнихнаділів. Наїї територїзнаходилоськількасербськихкультурнихцентрів.Відомийсербськийвоєвода Стефан Неманія,спираючисьсаме на Косово,зумівзатвердитись напрестолі.Після смертисербського короляСтефна Душана (1355)Сербська державарозпалась й Косово сталофактичнонезалежним. У 1389році накосовськомуполівідбуласявирішальна битваміжоб’єднанимивійськамиСербії йБоснії та турками.Внаслідокпоразки край бувзахоплений османами.Саме вцічаси булизакладеніпідваленимайбутніхконфліктівбо із приходомтурків багатосербів залишили своїземлі йпішли напівніч, але в їхнімісцепочализаселятисяалбанці. [1.9.стор. 116]

>Післярозгромутурецькоговійська в 1683році подВіднемкоаліціяєвропейськихкраїнзмоглавитіснититурків ізбагатьохбалканськихрегіонів, але й в 1699році, заумовамиКарловицького мирного договору, заосманською Державоюзалишилисяусіюгославськіземлі, а так яксербидопомагалиєвропейцям, ними впалапомстатурків.Рятуючись відзнищеннясербимасовопереселяються напівніч,зокрема за Дунай. УХVIII – XIXстолітті, припідтримцітурецького урядупочалосясистематичнезаселенняцих земельалбанцями. На початку ХХстоліття Косововвійшов доКоролівствасербів,хорватів йсловенців. Уцей годинуюгославський урядпочаввитіснятиалбанське населення,чимфактичноспровокувавпершийконфлікт.Конфліктивиникали й вподальші рокта йставалидедалігострішими.

>Самеподії у Косовізапочаткували процесрозпадуюгославської держави., апостійнепогіршення стану вкраїнеухильно вело додестабілізації в стране.Албанське населення,чисельністьякогошвидкозростало,вимагалонаданнярідніймові статусуофіційної та збільшеннядержавнихдотацій край.Націоналістичний рухалбанців у Косовішвидкопереростав врадикальний. Усічастішевиникалисутичкиміжалбанським таслов’янськимнаселенням, врезультаті якісербів тачорногорців сталивитісняти ізріднихтериторій.Косовськіалбанціпроголосили гаслиутворення «>етнічно чистого Косова».Такіподії вкраїображалинаціональніпочуттясербів.

>Косовська проблемаспонукалавідродженнясербськогонаціонального руху.Йогодуховним центром сталаСербськаакадемія наук й мистецтв.Саме вїїнадрах у 1986році було бпідготовлено «меморандум про становище вЮгославії»,якийвизнавсербський народголовноюжертвою режимуЙ.Тіто. Наз’їзді СКСербії втравні 1986 року було бобраноновекерівництво начолі із З.Мілошевичем, яку сталодомагатисяпереглядуположеньконституції таобмеження прававтономій. Зкерівних посадСербіїневдовзіусунулипротітовськихдіячів. У 1988роцісербська владарозгорнуламасовіакціїсолідарності ізслов’янськимнаселенням Косова.

>Союзневиконавчевічепрагнулонормалізувати в странездійсненняекономічнихзаходів, але й становище вКосовіпогіршувалося. З року врікзбільшуваласячисельністьсербів йчорногорців, котрі буливимушенізалишати край. У Косово тозапроваджувавсявійськовий стан, тоздійснюваласячерговапрограма. Однак усіці заходьврешті-рештвиявилисянеадекватними.

>Неспроможністьрозв’язаннякосовськоїпроблеми не лишепідточувалапроблеми СФРЮ, а ізагальмувалаздійснення реформ.Усецепідсилювалавідцентровінастрої вСловенії йХорватії,керівництво яківиступало ізкритикоюсербської політикивідносноалбанців Косова.Акції протеступроти політикиСербії ужовтні 1988 рокувідбулисятакож уВоєводині.Усіціподіїрозхитували політичниймеханізмфедерації.

>Союзна скупщина улистопаді 1988 рокуухвалиламайже 40 поправок доконституції СФРЮ,більшість із якістосуваласягосподарськогомеханізму, арешта –відносинміжфедеративним центром йреспубліками. Союзнійвиконавчомувічунадавалося правовтручатися у справреспублік йкраїв, якіостанні недотримувались.Створювалисяєдиніфінансова,кредитна,податкова йвалютнасистеми.Органифедеральної владинаділялися правомвизначатистратегіюнауково-технічногорозвитку.Булисхваленітакожзакони, котрізабезпечували союзному уряду правовиступатиарбітром прирозв’язаннісуперечок, щовиникалиміжсуб’єктамифедерації.Автономнікраїпозбавлялисяелементівдержавності.

>Невдовзіприйняті поправки доконституціїСербіїпозбавили Косово йВоєводинуавтономних прав.Цей крах Белградавикликавпротестикосовськихалбанців У своючергу поСербіїпрокотиласяхвилядемонстрацій,учасники яківимагализастосуванняжорсткихзаходівщодоалбанськихсепаратистів.Невдовзікосовськекерівництво було бусунутезісвоїх посад, акраїзапроваджуваласякомендантська година.

Уконфліктнавколо Косовавтягнулись йіншіреспубліки, котрі непогоджувалисявиділитикошти із федерального бюджету напідтримкугромадського порядку вСербії.Надалікосовське запитання все понадрозділялофедеральніреспубліки,стимулюючирозпадЮгославії.Мілошевичще понадзагостривситуацію, домігшисьприйняття 1989-гороціновоїконституції (вересень 1990 року воннабулачинності), згідно ізякоювідновлялося верховенствореспубліканських законів надкрайовими, було бскасованоконституціюліквідованозаконодавчі тавиконавчіоргани влади Косова. Увідповідь нацевідбулосякількадемонстрацій, котрі булишвидкопридушені. У 1991році вкраї був провадженьнелегальний референдум,якийухваливнезалежність Косова.Албанськінаціоналістипроголосили «>Республіку Косово»,сформували парламент й уряд, а президентомобралиписьменника І. Ругову. Дляборотьби занезалежність буввикористана організація «>Визвольнаармія Косова» (ВАК), Якавперше заявив на 1993році.Фактично у Косові бувстворена «>тіньова держава».Після цого й до 1998 рокуситуація у Косовінагадуваламінусповільненої дії.Конфліктпоступовозагострювався.

Урезультатіставсявибух.Якщо із 1991 по 1997 рокта у Косовівідбулосялишекільканападівалбанськихбойовиків насербськуполіцію тамирнихгромадян, то 1998роціситуаціярізкозагострилась.

>Албанцірозгорнулимасштабнібойові дії й взяли под контрольмайже половину Косова,підійшли достолиці краю –Пріштіни.Лідери ВАКзакликали дозброї всіх чоловіківвіком від 15 до 55 років. Таким чином край,який бувфактичним стимуломрозпадуЮгославії,тепермавзігратиостанню роль йогодобиті.Всім було б абсолютнозрозуміло,якщо Белград неутримає Косова ускладізалишківЮгославії йїй Прийдекінець.Аджецестимулюватимевідцентровітенденції вЧорногорії таВоєводині.Крім тогопоразка у Косові маладобитинаціоналістичний режимМілошевича,внаслідок чого векторвнутрішньої тазовнішньої політикисербівмавдокоріннозмінитися. Таким чином Косовоперетворилося на політичнийвузол,якиймавсуттєвозмінитиситуацію наБалканськомупівострові.Вінмавпідвести між поддовготривалимпроцесомтрансформаціїполітичного улаштуюЮгославії.

Улипні –серпні 1998 року, после введення у Косовідодатковихпідрозділівюгославськоїармії ізважкимиозброєннями, США вультимативнійформіпочаливимагати від Белграданегайногоприпиненнябойовихдій. Тім неменшопераціїсербських сил у Косовопродовжувалися доосені. З краю усусідніАлбанію йМакедоніюхлинувпотікбіженців. Ужовтні їхнічисельністьсягнула за 300тисяч Чоловік. [18.стор 185]Лише подпрямоюзагрозоюавіанальотів із боці НАТО,югославськекерівництвопогодилосярозпочатипоетапнийвідвідвійськ, тарозмістити вкраїнаглядачів ізОБСЄ.Проте заходьлишетимчасовостабілізувалиситуацію вкраї.Головною причиноюнезгод ставшиправовий статус Косова.Сербська сторонапринципововідмовлялась від жадних формрозширеннякосовськоїавтономії,албанці жвимагали права насамовизначення танавітьрозглядалиможливістьвиходузі складуфедерації.Міжнародні переговори,присвяченікосовськійпроблемі,пройшли у лютому 1999 року в, булизірванінепоступливістюобохсторін.Вже за годину сталозрозумілим, щоякщосербськекерівництво непіде нарадикальні вчинки товійни із НАТО неоминути.КомандуванняПівнічноатлантичного альянсуспільнонакопичувалосили й,зрозуміларіч немалодовготримати їхні вбездіяльності.Крім того США та рядєвропейськихкраїнвідразу жзайнялипроалбанськупозицію ізметоюдобитизалишкинепокірливоїЮгославії.

24березня 1999 рокукерівництво НАТОоголосило прозриполітичнихпереговорів по Косово тасвоїйготовності завдатиавіаційніудари повійськовимоб’єктам вЮгославії у тому,абисхилитикерівництво країни до болееконструктивноїпозиції.Одночасно натериторіюМакедонії бувпередислокований11-тисячний контингентвійськ НАТО. Упослідуючі двамісяцітериторія Косово таінші реґіониЮгославіїзнаходились подракетно-бомбовими ударами.Основніударизавдавались поСербії. АліголовноїпоразкиЮгославіязазнала впропагандистськійвійні.Щеодною, неменшсерйозною,поразкою буввідсутністьсоюзників.Росія, на якоїдужесподівавсяМілошевич,фактичнозрадилаЮгославію, незробивши жадноїреальної діїщобдопомогти «>братськомународові». [>8.стор20]Опинившись поджорстокимполітичним йжорстокимтиском, передперспективоюгуманітарноїкатастрофивсередині країни,Югославськекерівництво було бзмушенепіти назгоду із НАТО.

20червня 1999 року 84 –деннавійськоваопераціявійськ НАТО подназвою «>Союзницька сила», Якатривала із 24березня, згідно ізугодою 10червня бувприпинена. Учервнісербськівійськазалишили Косово й згідно ізрезолюцією РБ ООН №1244 від 10червня 1999 року аКосові було бствореноміжнароднуадміністрацію та введеноміжнароднісили безпеки (>НДОР) заучастю НАТО.

>ПротепоразкаЮгославії ввійні непризвела дозатишшя убалканськомурегіоні.Косовськийконфлікт бувфактичнозаморожений. В частностицестосується запитаннявизначення статусу Косова. І із годиною воно танабуває всебільшогозначення.

31999 року (послезавершенняоперації НАТО уСербії) ідосіпровінція Косовофактичноєсамостійноютериторію подопікою ООН таЄвросоюзу. Влада упровінції на всіхрівняхповністюперебуває до рукалбанськогоетносу. Умісцевомуполітикумі тасуспільствііснуєабсолютний консенсусщодонеобхідностіздобуттянезалежності Косово.

>Офіційно КосовозалишаєтьсяскладовоючастиноюСербії, аостаточний статуспровінціївизначається переговорівміж Белградом таПріштіною запосередництва ООН йЄС.Сербськаменшина україстабільнозменшується, щопосилюєпозиціїалбанців переговорів.Впливу Белграда наполітикукерівництва Косовофактично немає.

Україдіютьстабілізаційнісили НАТО,основне заподіяння які –недопущення новихзіткненьалбанського населення ізсербськоюменшиною тавідповіднерозмежуваннятериторій їхнього компактногопроживання.Поступовозростає у Косовібезпекова рольЄС,якийузяв у собіполітичнелідерство ізвизначеннямайбутнього як Косово, то йрегіонуЗахідних Балканзагалом. Переговори промайбутній статус Косоводосі булибезрезультатними й перспектива покращанняситуаціїпоки що непроглядається.ЖодноїсерйозноїдомовленостіміжСербією та Косоводосягти невдається, ізогляду. – .нанебажаннясторініти накомпроміс.Керівництво Косово однозначновиступає заповнунезалежність краю, у цьому йогопідтримують, згідно ізсоцопитуваннями, 88% населенняпровінції;ще 8%виступають заприєднання Косово доАлбанії.

Зіншого боці,керівництвоСербії,зокремаїїпрем'єр-міністрВоїславКоштуніца, категоричновідкидаєможливістьнезалежності. Белградпропонує принцип: «менше, ніжнезалежність, більше, ніжавтономія». Зацим принципом Косовоотримує декларація провласного президента і уряд, котріматимутьширокісуверенні права край, але ййому якщозаборонено матірпредставництво в ООН,здійснюватисамостійнузовнішню таобороннуполітику й матірвідповіднівідомства (>МЗС та МО). З боці Белградалунаютьпропозиціївзагалівідкластирозгляд запитання статусу Косово надвадцять років.СередосновнихвимогСербіїтакож забезпеченнясоціальногозахистуетнічним сербам Косово тасвободивіросповідання.

Уквітні уВіднівідбувся ужетретій раундпереговорівлише запоточнийрік.Наразіобговорюються запитанняфінансуваннясербськоїобщини таїїзв'язків зСербією.Питання правлюдини танаціональнихменшинсторониобговорюватипоки що неготові…

Уумовах, колиучасники неможутьдійтиякого-небудькомпромісу,зростає рольтретіхсторін та їхнібаченняшляхіввирішенняпроблеми. Уроліпосередників тутвиступають ООН (персонально представленаспеціальнимпредставником,колишнім президентомФінляндіїМартіАхтісаарі) та Європейський Союз (>найчастіше уявленьВерховнимпредставником зпитаньСпільноїзовнішньої табез-пекової політикиХав'єромСоланою тапредставникомголовуючої уЄС країни).Сьогоднішнюпозиціюпосередників не можнавизначити якчітку іоднозначну. Іцетакож несприяєрозв'язаннюпроблеми.

>ПротекерівництвоЄвросоюзу і окремихкраїнЄвропидедалічастішевисловлюєприпущення проможливевідокремлення Косово відСербії. В частностиміністрзакордоннихсправВеликоїБританії Джек Стро недавно заявивши, що «>найвірогіднішимваріантомврегулюванніситуації, щосклалася,єнезалежність Косово».Вирішенняпроблеми Косово дляЄвропейського Союзу –своєрідна «справачесті», «>лакмусовийпапірець», щомаєпродемонструватиздатність Брюсселя - нелишеефективнодіяти якекономічнеоб'єднаннямзаможних держав, оцевиступатипотужнимрегіональним таглобальнимактором,якийможедосягативласнихзовнішньополітичнихцілей позасвоїми межами і нести відповідальність за безпечу йстабільність вусьомуконтиненті.Саме на територїколишньоїЮгославії, й Косовозокрема,проходятьпрактичнуапробаціюСпільна політика безпеки та оборониЄС й йогоновоствореніСилишвидкогореагування. Цепочалося после того, як Брюссель ставшипереймати у собі відповідальність застабільність й безпечу уцентріЄвропи від ООН та НАТО.

>ЗацікавленістьЄвросоюзу уврегулюванніситуації на Балканахмає ііншускладову, щовпливає назагальну безпечуоб'єднання.Аджещороку із Балкан доЄС нелегальнопробираються 120 тис.осіб, а 80%усьогогероїну,якийпотрапляє натериторіюОб'єднаноїЄвропи,надходитьсаме ізцієї територї.Значнучастинузазначенихнелегальнихтрафіківутримуєсаме Косово.

>Невизначеностіситуації додала йраптова зміну влади у Косово,пов'язаназісмертю усічні 2006 р.багаторічноголідеракосоварівІбрагімаРугови. У лютому президентом було бобраноблизького соратникаРугови –ФатміраСейдіу.Новий президент, щоздобувавосвіту США таФранції, активнообстоюєпрозахідний курс. Уберезніпрем'єр-міністром Косово ставши генералВизвольноїармії Косово, котравоювала із сербами у90-ті рокта, –АгімЧеку (>також бравши доля вбойовихдіяхпротисербів набоціХорватії под годинусербсько-хорватськоївійни).

Белградвважав АЧеку найнеприйнятнішоюкандидатурою на посаду голови уряду краю іпідозрює його ускоєннівоєннихзлочинів. Зогляду наце, вартоочікувати, щосуперечності переговорівможутьще понадзагостритися, а їхньогоперебіг – статіще неефективнішим (Доти ж недавно:міністром оборониСербії таЧорногорії ставши ЗоранСтанковіч –колишній соратниклідерабоснійськихсербів РаткоМладіча,якийрозшукуєтьсяГаазьким трибуналом завійськовізлочини.)

якЄвросоюз, то й ООНвизналиповнулегітимність новогокерівництва йвисловиливпевненість у йогоздатності вестиподальші переговори.Керівництво Косовопідтвердилоабсолютнувідданістьєвропейським таєвроатлантичним принципам й заявило про курс - наінтеграцію доЄС та НАТО,чимтакожпосприялозміцненнюприхильності до собі із боці Брюсселя.

Позитивновпливає насприйняттяЄвропоюпрагненькосовськихалбанцівтакожінтенсивнийінтеграційнийдіалог зЄС та НАТОАлбанії, де послепарламентськихвиборів 2005 р.соціалістичний урядзамінилаправоцентристськакоаліція начолі ізДемократичноюпартією, котрасформуваламолодийпрозахідний уряд.

>СлідЗазначити, щоЄвропарозуміє йнебезпеки, котріможутьвиникнути уразіпроголошеннянезалежності Косово. Цездатнестворити прецедент йвикликатиневигідну дляЄСреакцію віншихрегіонах, де Брюссельмає своїзовнішньополітичні табез-пековіінтереси.Передусімідеться проПридністровськуМолдавськуРеспубліку,Нагірний Карабах,Абхазію,ПівденнуОсетію)

Таким чиномКосовськийконфлікт, щомаєдовготривалуісторію йсприяврозпадуЮгославії, був однимзістимулівтрансформаціїїїполітичного улаштую ідосі незавершився, а імаєперспективирозвитку (>цезокремастосуєтьсядолиниПрешово напівдніСербії).Загалом,підводячипідсумок под всімвищесказаним,требазазначити, щоКосовська проблемазігралазначну рольтрансформаціїЮгославії,недооцінюватиїїзначення не можна.Проте ідаватиоднозначнуоцінкутеж неслід.


1.2 «Жовтневий революція» вЮгославії

СлободанМілошевич посутініколи не був тім диктатором,яким йогозображують наЗаході. Так,це бувавторитарнийволодар,протеспиравсявін не так навійськовупідтримку, стільки напідтримку народу. Це бувпублічнийполітик, а чи некабінетний (якнаприкладСталін) йцепідтверджуютьостанніподії, коливідбувся похоронуколишньоголідера уБелграді 17березня 2006 року, –вулиціміста булипереповнені йогоприхильниками, що саме уже пособіруйнуєзахіднутеорію про ті, щоМілошевичпередусімспирався на військових.

З самого початкусвоєїактивноїполітичноїдіяльності СлободанМілошевичзайнявпозиціїсербськогонаціоналізму, авраховуючи, щонаціоналізм у тому годинукористувавсязначноюпідтримкоюсербської спільноти (та і не лишесербипідтрималиідеюнаціоналізму, атакожхорвати,словенці, босняки,албанці,македонці,чорногорці,воєводинці),це уже саме пособі принеслойомуширокупопулярність йпідтримку внароді.Підвалини свогодовгогополітичного життяМілошевичзаклав у 1986–1990роках,будучі головоюПезидії ЦК СКСербії, членомПрезидії ЦК СКЮ.Вже тодівінвідійшов від ідеїВітовськогосоціалізму. У 1990–1997роках був президентомСербії, а 1997–2000 р. – президентом СРЮ. [>20.стор783] І протягомвсього цогоперіоду уМілошевича булисуперники всерединікаїни,діялаопозиція. Алі народпідтримувавсаме його через ті, що Слободан був болеезрозумілийїм, із йогогасломстворення «>великої»Сербії,захистуінтересівсербів уколишніхреспублікахЮгославії.Загаломнаціоналістичні ідеї тоді вСербіїпанували йсамецетрималоМілошевича привладі.Він бувборцем за правасербів.

>Протепоразки ввійнах ізБоснією йГерцеговиною,Хорватією,Словенією,втратаМакедонії,поразка увійні із НАТО,посиленнявідцентрованихтенденцій вЧорногорії йВоєводині,вкрайважкеекономічне становищепідірвалибезграничний

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація