Реферати українською » Политология » Природа державної влади


Реферат Природа державної влади

>Реферат на задану тему

Природа державної влади


Історіясвідчить, що стан,темпи ймайбутнєсуспільногорозвиткубезпосередньозалежать відсталості,сили іефективності державногоуправлінськоговпливу. Томудослідження проблемдержанногоуправління, йогозначення вжиттісуспільства -одне ізнайважливішихфундаментальнихзавданьсуспільних наук.

>Управління якрізновидсуспільноїдіяльності,спрямованої наорганізацію,упорядкування йрегулюванняповедінки людей,завжди було бнеобхіднелюдству.Забезпеченнявідповідного порядку,військова організація,будівництвошляхів,зрошувальнихканалів,акведуків,релігійнихспорудпотребувалооб'єднаннявеликоїмаси людей.Тобтокерівництвозусиллями людейвиникло уже насвітанкулюдства.ПірамідиЄгипту,спорудиСтародавнього Риму, Великакитайськастінаєматеріальнимипам'яткамиуправлінськогомистецтва.Функціїуправління в тієї годину буливідноснопростими, як йсамесуспільнебуття.Розвитокостанньогопоступовоускладнюєуправлінські заподіяння,керівництвосоціальнимипроцесами. Жан Жак Руссозазначав провеликезначенняпроблемиуправління уже уСпарті іРимськійімперії. На думкуАрістотеля, «>державнийустрій -цевпорядкування держави,пов'язане іздержавноювладоювзагалі інасамперед ізверховноювладою.Верховна владаскрізьпов'язана зсистемоюуправління вдержаві, а системауправлінняуособлена утій чиіншійформі державного улаштую. То вдемократичних державахверховна владаналежить народу, волігархіях -окремим особам. Тому ми і говорили, щодержавний лад удемократичнихполітіях й волігархіяхрізний; із цогопогляду мисудитимемо і прорешту». І далі: «...>державний ладзумовлює характердержавнихінституцій, їхньогорозподіл,встановлює формуверховної влади,визначаєкінцеву міткубудь-якогосуспільного життя».

Усереднівікифункції державногоуправлінняконцентрувалися до рукправителів -князів,герцогів ііншихфеодалів. Зформуваннямцентралізованих державутворюється великийадміністративнийапаратуправління йрозвивається йогоспеціалізація.

>Буржуазніреволюції XVII та XVIIIстолітьзумовилипояву новихідей про природу,призначення,устрій йфункціонування державної влади,їїструктурно-функціональна характеристика сталапануючою усуспільнійпрактиці. Томас Гоббс, апотім Джон Локк усвоїхпрацяхпіддаликритиціфеодально-теократичнуконцепцію божественногопоходження влади короля.Вониобґрунтуваликонцепцію «природного стану» й природного права. Станповноїсвободи й станрівностіосібозначають, що влада абиєпохідною відспівтовариства людей. У природногостанікоженволодієвиконавчоювладою, щовипливає з законуприроди, адержаві вонстаєфункцієюспеціального органу.Перехід від природного стану догромадянськогосуспільства наосновісуспільного договору за волею йрішеннямбільшостіозначає:кожна людина якучасник договорууповноважує сус-пільство чи йогозаконодавчу уладовістворювати дляньогозакони, якіпотребуватимесуспільне благо.

Державаякнайповнішевиражена увладі.Водночас владаєосновноюознакою держави. Усяповнота владиналежитьдержаві, вонарозпоряджається всімаїї формами,водночас всіміншимсоціальнимустановам владаналежитьчастково чи смердотірозпоряджаютьсялишеоднією ізїї форм,причомуцепотребуєсанкцій йпідтримки із боці державної влади.

>ЦікавимиєзауваженняАрістотелящодопоняття «держава». «Держава -поняттяскладне;подібно доти, якусякепоняття, щоціле,складається ізбагатьохчастин,достоту то й держава.Звідсизрозуміло, щоспершу годитиз'ясуватипоняття «громадянин»,бо державаєпевнасукупністьгромадян. Отже,потрібнорозглянути, коготребавважатигромадянином й щотаке громадянин?Річ утім, що пропоняття «громадянин» частосперечаються й не усівизнають, що громадянинзалишається таким (забудь-якого улаштую). (>Дехтозапевняє), що,наприклад,хто в демократичномуустрої громадянин

- заолігархіїможе ним й не бути...Найкращевизначення громадянина в абсолютномурозумінні було б б таким:громадяниномє тієї,хтоможе бутисуддею йпосадовоюособою.Деякіорганибуваютьтимчасовими, одна і та сама особа неможеобіймати посади у якихдвічі.Рештаповноважень -наприклад, судье чи члени народнихзборів - ізогляду наце, немаютьвизначень.Протедехтоможезауважити,мовляв, судье і члени народнихзборів неєурядовцями,

- але й було б бсмішнотвердити, аби тих, комуналежитьвирішувативажливідержавні справ, немають влади.Зрештою,вказанезаперечення немаєсенсу,бо тутйдеться лише проназву...Тобто,хтобере доля взаконодавчій чисудовійсправах - того миможемовважатигромадяниномданої держави.Державою ж миназиваємосукупність такихгромадян, Яка,власнекажучи,самодостатня длязвичайногоіснування».

Учому жістинніцілісуспільства?

Платон йАрістотельвважалиголовноюметою державигармоніюсуспільнихвідносин йсправедливість.Фіхтевизнавав державунайповнішимздійсненнямлюдського «Я»,найвищимемпіричнимпроявомлюдськоїособистості. Гегельубачав удержавінайдосконалішевтіленнясвітової ідеї, щосаморозвивається. Длянього державає «>реальністьморальної ідеї», і томувіннавітьназивавїїземним богом. Гоббсубачав удержавівтіленнясили йнасильства увиглядізвіра -Левіафана.Фіхте й Гегель навідміну відньогорозуміли державу яквиключноправову. Їхсамепоняття державиповністюототожнювалося ізпоняттямправової держави. «>Загальне благо, -стверджував Б.Кістяківський, -це формула, вякійстисловиражаються заподіяння йцілі держави».

>Визначальною упізнанніприроди держави, вудосконаленніїїуправлінськоїфункції сталатеоріяподілу державної влади.Перш ніжрозглянути проблемуподілу державної влади,потрібновизначитися, що жрозуміти подтерміном «>державна влада»,якоюєїї природа. Б.Кістяківськийвважав, що запитання просутність державної владиєпитанням недержавно-правової догматики, азагальноговчення про державу.Вирішитице запитання можна, колипоряд ізюридично-догматичнимидослідженнязробленіісторико-політичні,соціологічні,психологічні-філософсько-ідеологічнідослідження, щоспрямовані на державу таїїправовевираження.

Влада для державимаєнадзвичайнезначення.Деяку уладовіототожнюють із органами держави. Так, Ф.Енп «>Суспільствостворюєсобі орган длязахистусвоїхінтересів відвнутрішніх йзовнішніхнападів.Цей органє держава».

Органпредставляє державу, але й не якокрема осіб; лише вмежахсвоєїкомпетенції.Самекомпетенціяєякісноюхарактеристикою державного органу,який не йсуб'єктивних прав.

>Існуєфункціональнийпідхід дорозуміння влади - «>кожна влада, у томучислідержавна, -цеособливі дії ізкерівництва,управління йкоординаціївольовихдій людей.

>Володарювання якелемент владипритаманне всім типам держави.Характеризуючиправову державу, Б.Кістяківськийзазначав, «щоосновнаознакатакої держави у бо унійвладівизначеніпевнімежі, влада обмежена йпідзаконна.Крім цого, управовійдержаві якокреміоргани влади, то й самправовий порядокорганізовуються за народу. Отже,правовійдержавітежпритаманнадержавна влада, але йця влада введена упевні рамки, вонздійснюється упевних формах ймає сувороправовий характер»14. М.Нижникзазначає, щоголовними длядослідження феномена владиє запитання проспіввідношення зрозуміти влади йвладнихвідносин.Ці запитання нетотожні.Безумовно,наявність йфункціональнийпрояввладноїволіпередбачає йнаявністьволіпідлеглої,тобто влада упроцесіздійсненнязавждизумовлюєвиникненнявідносинзалежності.Владнівідносини усуспільстві -це тих рамки, умежах якіздійснюєтьсявладна діяльність.Владнівідносинискладаються ізпроцесувзаємодії якміжсуб'єктом йоб'єктом влади, то йміжїїсуб'єктами.

Наакадемічнихчитаннях «>Концептуальні запитанняполітико-правовоїреформи в Україні» справедливовідзначено, що влада узагальномувиглядієможливість йздатністьсправлятивизначальнийвплив на діяльність йповедінку людей. якскладнийсоціальний феномен вонамаєчисленніструктурні тафункціональні характеристики. Єдність,неподільність владиє одним зпринципівїїреалізації,втілення вреальнісуспільнівідносини. Ос-кільки влада завизначеннямцілком йповністюналежитьнародові,він не виненділитиїї ізким-небудь,боінакшевтрачається самзміст,сутністьсуверенітету - його не можна матірчастково.Лише народ,здійснюючиналежнуйому уладові,визначає, як,яким чином забезпечитиреалізацію свогонаціонального, народного та державногосуверенітету.

>Усіціпідходиправомірні ірозкривають природу державної влади якполітологічноїкатегорії, то йконституційно-правовоїінституції.Якщорозглядатикатегорію «>державна влада» заокремимивищенаведенимиознаками, тозагубитьсяціліснаконструкціясприйняття державної влади якконституційно-правовоїкатегорії й яксукупностівладнихдержавнихповноважень, щостановлятьзміст державної влади яксукупностідержавнихорганів. Коли ж доконституційного принципуподілу влади, то йоговихідноюзасадоюєнасампередподілдержавно-владнихповноважень.

Концепціюподілу влади бувґрунтовновикладена Ш.Монтеск'є у 1748 р. у роботи «Про дух законів»: «>Щобстворитипоміркованеуправління,требавмітикомбінувати влади,регулювати їхнього,стримувати,приводити їхнього удію,додавати, так бімовити,баластуодній,щоб вон моглаврівноважуватиіншу;цетакий шедеврзаконодавства,якийрідковдаєтьсявиконативипадку йякийрідкодозволяютьвиконатирозсудливості».Мислительвдаловизначивподіл влади якмистецтво «>комбінування йпереміщеннябаласту». Ш.Монтеск'євважавнеприпустимимзосередженнярізнихгілок влади до рукоднієї особини чи органу. «>Якщо владазаконодавча йвиконавча будутьпоєднані воднійособі чиустанові, тосвободи не якщо,оскільки можнапобоюватися, щоцей монарх чи сенатстворюватимутьтиранічнізакони у тому,щобтиранічнозастосовувати їхні. Не якщосвободи і у томуразі,якщосудова влада невідокремлена від владизаконодавчої йвиконавчої. Колі вонапоєднана ззаконодавчоювладою, то життя, і свободагромадянпотраплять под уладовісваволі,аджесуддя якщозаконодавцем.Якщосудова владапоєднана ізвиконавчою, тосуддядістаєможливість статігнобителем».

>Розмежування влади -цеїївзаємнезбалансування.Інакшена-іспієпараліч влади чи диктатура йвтратаполітичноїсвободилюдини. «>Щоб не було бможливостізловживативладою, - писавши III.Монтеск'є, -необхіднийтакий порядок, заякогорізнігілки влади могли бвзаємностримувати одна одну». При цьому активна діяльністькожноїгілки владизнижуєризикузурпаціїпублічної щади,встановленняавтократичногоправління. У цьому, очевидно, Іполягаєосновнийкритерійдемократичностісуспільства.

>Родоначальникамиконцепціїподілу владиприйнятовважати Дж. Локка й Ш.Монтеск'є.Слідзвернутиувагу, щоїхніосновніІдеї, котрісуттєвовідрізняються, булиопубліковані ізпроміжком години более якпівстоліття - «Дватрактати проправління» Локка (>КІ90) та «Про дух законів»Монтеск'є (1748).Якщо Локквважавосновоюподілу влади природу тихийфункцій, котрівиконуютьгілки влади,тобтоїхнюфункціональнуспецифіку, то тут дляМонтеск'єголовне -їхня природа. Невідкидаючифункціональноїспецифікиподілу влади,він понадпідкреслював йогоімперативне, ніжфакультативне,значення длязбереженнясвободи.Монтеск'є писавши про уладовізаконодавчу, уладовівиконавчу, щовідаєпитаннямиміжнародного права, й уладовівиконавчу, Якавідаєпитаннями правацивільного,громадянського.Цюостаннювінназиваєсудовою,уточнюючи, що «>судова, упевномурозумінні,зовсім неєвладою». З годиною ідеї Локка йМонтеск'єперетворилися наінституціональнуконцепцію нормативногоподілу влади,тобтоімперативністьМонтеск'єпоєдналася ізфункціональністю Локка.

>Поглибленерозуміння держави,виконавчої влади,соціальногопризначенняуправління, їхнівідносин ізгромадянами,громадянськимсуспільством дано Жан Жаком Руссо у роботи «>Суспільнийдоговір» йфілософських трактатах Вольтера, особливо у «>Думках продержавнеуправління». Руссо писавши, щозаконодавча владаналежитьнародові іможеналежатилишейому.Виконавча влада,навпаки, неможеналежативсіймасі народу якзаконодавцеві чи суверену,аджеця владавиражаєтьсялише в актах приватного характеру, котрівзагалі нестосуються закону, аотже, докомпетенції суверена, усіактиякогоякраз йможуть бути законами. На думку Руссо, коли добровстановленазаконодавча влада,потрібновстановити настільки ж чином уладовівиконавчу щодієлише задопомогоюактів приватного характеру й засвоєюсутністювідрізняється відпершої. Руссозробиввисновок, щопершоосноваполітичневерховнійвладі суверена.Законодавча влада -це севиконавча влада -їїмозок,якийнадає руху усім годинуможе бутипаралізований, аіндивідщежитиме. Не законами жива держава, азаконодавчою в;прийнятийучора, немаєобов'язковоїсилисьогодні.

>Чому ж такшанувализакони устародавніх державах?Лише верховенствоволевиявленнягромадян моглозберегти їхнього усилі такдовго;якби суверен невизнавав їхнінезміннодоброчинними,він бітисячуразів їхньогоскасував. Вісьчомустародавнізакони не лише невтрачаютьсили, а інабуваютьновоїсили убудь-якій добровлаштованійдержаві; ужеодне ті, що смердотістародавні,робить їхнього ізкожним днем всешанованішими; тоді якскрізь, дезакони,старіючи,гублять силу,це доводити, що немає там понад владизаконодавчої, що державаперестає жити.

Вольтер,полемізуючи із Руссо йМонтеск'є,визнав, що чиновники - негосподарі народу.Господарямиє лишезакони. «Свобода у тому,щобзалежатилише від законів. У цьомусенс. Кожна людинаєвільною - уШвеції,Англії,Голландії,Швейцарії,Женеві,Гамбурзі;тією жсвободоюкористуються уВенеції таГенуї,хоча тих,хто неналежить доправлячого стану, тампринижені». Вольтервважав, щорівність неозначаєзнищенняпідлеглості однихіншим: ми усірівноюмірою люди, але й ми нерівні членисуспільства.

>Щеглибшефілософськерозуміння держави іпроблемиподілу йєдності державної влади давши Гегель у роботи «Філософія права». Держава, за Гегелем,дійсністьморальної ідеї, аморальний дух як очевидна, сама собоюзрозуміла,субстанціональна воля, котрамислить,знає собі йвиконує ті, що вонзнає йоскільки вонацезнає. Аоскільки держава якреальністьсубстанціональноїволі, Якадійсністюволодіє узведеній у своюзагальністьособливійсамосвідомості, вонає усобі і для собірозумне.Цясубстанціональнаєдністьєабсолютною,нерухомоюсамоціллю, вякій свободадосягаєнайвищого,належногоїй права, так саме якцясамоцільслушнащодоокремоїлюдини,найвищийобов'язокякої - бути членом держави. Гегельзакликавшанувати державу якпевнуземлебожественнуістоту йрозуміти:якщоважкозбагнути природу, тощеважчезбагнути державу, але йнеобхіднопривноситирозумнийсвітогляд,щоб ми знали, щоєсуттєве, інші ж, щовпадає в око, незавждисуттєве.

Однак далеко ще не усівважали природу державибожественною. На початку XX ст. Б.Кістяківськийзазначав: «Державанавітьтепервикликаєжах йздригання. Ууявленнібагатьох державаєякимось деспотом,якийпригнічує йнівечить людей. Держава -цетакечудовисько, тієїЗвір-Левіафан, як йогопрозвав Гоббс,якийповністюпоглинає людей. На думку Ш.Ніцше, держава -найхолодніше із всіххолоднокровнихчудовиськ.Вонотакожхолоднокровнообманює, йцей обманповзе із йоговуст: «Я - держава, Я -народ». «Держава, -стверджуютьінші, -це організаціяекономічносильнихможновладців дляпридушення іексплуатаціїслабких йбідних. Держава -ценесправедливівійни, щоведуть дляпідкорення йпоневоленняслабких й невеликих народностей великими ймогутніминаціями. Державазавждибазується насилі,її вона ставитивище на; яквтіленнясили вонапотребує від всіхсхиляння перед нею».

>Виходячи ізфілософськогорозумінняцілого,інтересякогореалізується,розпадаючись наособливіцілі, Гегельзробиввисновок прокорисністьподілу влади. «Владі вдержавіповинні на самом деле бутирізні, але йкожна із них винна самаутворитиціле ймістити усобііншімоменти. Колі миговоримо прорізний характердіяльності улад, то ми неповинніпомилятися,розумітице у томузначенні, абикожна влада виннаіснувати у нассобі, абстрактно. Вочевидь, щодвісамостійності неможутьскластиєдність, аповинні,навпаки,породжуватиборотьбу,завдякиякій чи якщозруйнованоціле, чиєдність якщозновувідновлена силою. То вфранцузькійреволюції чизаконодавча владапоглиналавиконавчу уладові, чи,навпаки,виконавча влада -законодавчу; йбезглуздовимагати тутморальноїгармонії».Яскравими прикладами цого булирадянськийперіоднашоїісторії, атакожсучаснаполітично-владна кризу в Україні.

>Визнаючикорисністьподілу влади, Гегельводночасзастерігав, що «>самостійність улад,виконавчої йзаконодавчої чибезпосередньорозпочинаєруйнування держави, чи,оскільки державазберігається,цейподіл владиєпочаткомборотьби, котразакінчується тім, що одна владапідпорядковуєсобііншу,створює задопомогою такогопідкореннянасампередєдність,який бі характеростання не мала, йлише такрятуєіснування держави».Цізауваги прямостосуються Сучасноїполітичноїситуації в Україні.

>Виступаючипротиабсолютноїсамостійності іможливоївзаємноїворожнечі, Гегельвважавважливим,щобвизначення улад, щоє сам пособієдинимцілим,становилицілісність й напрактиці.Якщозазвичайговорять про три влади -законодавчу,виконавчу йсудову, - топершавідповідаєзагальності, друга -особливості, але йсудова влада неєтретім моментомпоняття, боЇЇодиничністьлежить позазазначеними сферами.

>Думки Гегеля про державу йдержавну уладовіактуальні інині таважливі дляподальшихнауковихрозробок йпрактичноїреалізації упроцесітрансформації державногоуправління - відтоталітарного до демократичного.

Принципподілу влади,зауважує У. Шаповал,помилковотлумачиться яктакий, щозасвідчуєнаявність у державитрьохгілок влади ізособливимиповноваженнями. Однак заусталеноююридичноютеорієюповноваженняминаділенідержавніоргани тапосадові особини, а чи неумовні «>гілки».Фактично вКонституції Українийдеться про триосновніфункції державної влади, котріреалізуютьсяспеціалізованими органами.

>Ниніфункціонально-прагматичнийпідхідвитісняєінституціональний.Гарантіядієздатності істабільностідемократичнихінститутів - надрозмежуваннітрьохосновнихгілок влади, а «>отриманнях йпротивагах», вінституціоналізації «>контрвлади»: чи то якщооформленнявзаємодіїміжбільшістю йопозицією, чирозподілповноважень йвідповідальностіміжцентральнимурядом йрегіональними (там, де смердотііснують) чинавітьмісцевимиодиницями.Тобто наперший планвиходить запитання прореальне, а чи неінституціональневрівноваженнярізнихцентрів влади. Цезумовлено тім, щокласичнатеорія влади,створена удвопартійнудобу, непередбачала, що парламент, уряд, глава держави,найвищісудові посадиможутьконтролюватися вдеякихвипадкахтією ж самоюпартією.Сьогоднітакіситуаціїєскоріше правилом, ніжвинятком.Щобкомпенсуватипов'язані із ниминеминучі іочевиднівитрати,з'явивсямеханізм «>стримувань йпротиваг»,контрвлади,поділу влади завертикаллю, контролю із боцімас-медіа,інститут омбудсмена таінші.

Удоктриніфункціональногоподілу влади одна ізосновнихцілей -досягтиефективногофункціонування державногомеханізму вцілому йкожноїгілки владизокрема.Поділ таспеціалізація роботизавждиефективні.Найпродуктивнішецевиявляється у сферівиконавчої влади, деієрархіяпоряд іздецентралізацієюуправліннязумовлюєнайбільшийекономічний йсоціальнийефект.Важливовідзначити іполітичнуефективністьподілу влади, котравиявляється узменшенніризикутиранії,можливостіобслуговування окремих груп,незалежно від того,більшістьце чименшість.

Балансвиконавчої тазаконодавчої владипостійнозмінюється, але йце неозначає, що коли однагілкарозширює своїповноваження, то другаобов'язково їхньоговтрачає,хоча ітакеможливо.Йдеться пропоглибленняповноважень, щовизначаютьсячинноюКонституцією.Конституційна реформа в Україніпередбачаєнеобхідністьреформуваннявзаємовідносинвиконавчої тазаконодавчоїгілок влади.Лише продумано системустримань йпротивагзможе забезпечитиїхнювзаємодію тавзаємозалежність,знизитигостротуконфронтаціївсередині державногомеханізму і забезпечитинеобхіднуполітичнустабільність у стране.

Однакрозвитокдемократичних державсвідчить, щофункціональнийподіл державної влади втричігілкище неєдостатньоюгарантієюдійового контролюгромадянськогосуспільства задіяльністю державногомеханізму.Світова практикапішла шляхомствореннязовнішньоїсистемиконтролюючихорганів зароботою державногомеханізму позагілками влади.Тенденціявідособленняцихорганівхоча йвизначилась, але йще далека відзавершення.Протеє усіпідставистверджувати, щоцепосилить контрольгромадянськогосуспільства над Державою.


>Використаналітература

1.Алескеров Ф.,Ортешук П. Вибори. Голосування. Партії. — М., 1995.

2.Брегеда А. Ю. Основиполітології. — До., 1997.

3.Гаджиев До. З. Геополітика. — М., 1997.

4. Галею З,Рутар З. Основиполітології. —Львів, 1997.

5.Кухта Б. Зісторії українськоїполітичної думи. — До., 1994.


Схожі реферати:

Навігація