Реферати українською » Политология » Правова держава: Ідея и дійсність


Реферат Правова держава: Ідея и дійсність

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Міністерствоосвіти й науки України

>ДрогобицькийдержавнийпедагогічнийуніверситетіменіІвана Франка

>кафедриполітології тасоціології

>Реферат

«>Правова держава:ідея йдійсність».

студенткитретього курсу

>педагогічного факультету

>групиПН – 31

>залікова книжка №24457

ГорбатюкАліни.

>Дрогобич2007р.

План

  1. >Вступ.
  2. >Ідеявиникненняправової держави таїїпоняття.
  3. >Правова держава.
  4. >Ознакиправової держави.

>Salus populisupremalex[1].

Цицерон

Держава усвоїйдіяльностіпов'язана і обмежена правомстоїть под правом, а чи не поза й з нього.

Гессен

>Вступ

>Кінець іншоготисячоліттяхарактеризуєтьсяідеологічним йдуховнимрозкріпаченнямлюдства,здійснюване шляхомутвердженнягідностікожної особини,нації , атакожполітичногоплюралізму якнайвищихсуспільнихцінностей.

>Останнім годиною нарізнихрівнях й ізрізнихприводів частовживаютьтерміни “демократична держава“ й “правова держава“. При цьому самівиходять ізбажанняпідкреслити, що ,проголосивши собісуверенною йнезалежною, Україна сталадемократичноюправовою Державою, аінші – ізпрагнення довести, щопобудоватакої державиєсправою болеевіддаленоїперспективи.

У основуправової державизакладенарівність влади, громадянина, товариства й права,їхня правоварівність перед законом.

>Вища влада вправовійдержаві - влада закону,якомурівноюміроюпідпорядковуютьсяусі: відвищихпосадовихосіб держави,органів державної влади дорядовихгромадян.Людина, яксуб'єкт права, вільнарозпоряджатисясвоїми силами,можливостями, майном.

Право, будучиформою йміроюсвободи,покликане максимальнорозсунутимежі, щосковуютьособистість.

>Проблемиправової державизавждихвилювалипередових людей,прогресивнихмислителівстаровини,середньовіччя йсучасності.Питання типу - щотаке правова держава? Коліз'явилася йогоідея й как онарозвивалася?Які йогоосновніознаки ймежі?Які позначка йпризначенняправової держави? - практичнозавждизнаходилися вполізоруфілософів,юристів,істориківнезалежно відпоглядів й думок, атакож від того, яккваліфікувалася й якназиваласяця держава - чи Державою закону,справедливості, Державоюзагальногоблагоденства чи ж Державоюзаконності.

>Зрозуміло,значення йзміст ідеїправової держави тільки вмислителів,політичних йсуспільнихдіячів часторозходилисязізначенням йзмістом його уіншихмислителів йдержавнихдіячів.

>Питанняправової держави широкообговорюються й у наше годину.Основна причинатакоїуваги доправової державиполягає надгуманізмісамої ідеї йоговиникнення, але й й впошукахшляхівїїнайбільш адекватногооформлення йефективногоздійснення.

>Правова держава -це така держава, вякійстворюютьсяумови длянайбільшповного забезпечення прав й свободлюдини й громадянина, анайбільшпослідовногоскріплення задопомогою праваполітичної влади ізметоюнедопущеннязловживань.

>Середіснуючих умів йпередумовуспішногоформування йфункціонуванняправової державипотрібноназватинаявність в странегромадянськогосуспільства.

>Словосполучення «>громадянське сус-пільство»умовне,оскільки “>негромадянського”, а тім понад “>антигромадянського”суспільства неіснує.Будь-яке сус-пільствоскладається ізгромадян й без нихнемислиме.Тільки,додержавненецивілізоване (>родове) сус-пільство не можна було бназватигромадянським.По-перше,внаслідок йогонезрілості,примітивності.По-друге, бо тамвзагалі не було б таких зрозуміти, як “громадянин”, “>громадянство”.

Не могло бути, простокажучи,громадянським йрабовласницьке сус-пільство,оскільки воно та невизнавалозначнучастинусвоїхчленів яквільних йрівноправних.Раби були несуб'єктами, аоб'єктамидомаганьзісторонисобіподібних. Ті жсаме можнасказати профеодальне сус-пільство із йогокріпацтвом.

Уційроботі ярозглянуісторіюрозвиткувчень йконцепційправової держави йгромадянськогосуспільства, атакожособливостівзаємовідношеннягромадянськогосуспільства й держави,формуванняправової держави в Україні насучасномуетапі.


>Правова держава:ідея йдійсність.

>Ідеявиникненняправової держави таїїпоняття

>Уявлення про державу як проорганізацію, щоздійснює свою діяльність наоснові закону,почалиформуватися уже наранніхетапахрозвиткулюдськоїцивілізації. Зідеєюправової державипов'язувалисяпошуки болеедосконалих йсправедливих форм життя.Мислителіантичності (Сократ,Демокріт, Платон, Аристотель,Полібій, Цицерон)намагалисявиявититакізв'язки йвзаємодіїміж правом йдержавноювладою, щозабезпечували бгармонічнефункціонуваннясуспільства.Вченідавнинивважали, щонайбільшрозумна й справедливалише таполітична формаспільного життя уякій законобов'язковий як длягромадян, то й длясамої держави.

>Державна влада, щовизнає право, йодночасно обмежена ним, на думку стародавніхмислителів,вважаласясправедливоюдержавністю. “Там, девідсутня влада закону, - писавши Аристотель, - немаємісця йякійсьформі державного ладу”.[2] Цицерон мовивши про державу як про “>справу народу”, як проправовеспілкування й “>загальний правопорядок”.Державно-правові ідеї таінститутиДревньоїГреції й Римузробилипомітнийвплив настановлення йрозвиток болеепізніхпрогресивнихвчень проправову державу.

Уперіодрозпадуфеодалізму ідеїправовоїдержавностівиклалипрогресивнімислителі того годиниН.Макіавеллі йЖ.Боден. УсвоїйтеоріїМакіавеллізробивспробунакидатиконтуриідеальної держави, щонайкращевідповідаєпотребам свого години.Ціль державивінбачив уможливостівільногокористування майном й забезпечення безпеки для шкірного.Боденвизначав державу якправовекеруваннябагатьмасімействами й тім, щоїмналежить.

>Зростанняпродуктивних сил, змінусоціальних йполітичнихвідносин усуспільстві вепоху переходу відфеодалізму докапіталізмупороджуєновіпідходи до держави йрозуміння йогоролі ворганізаціїсуспільнихсправ.Центральнемісце у якихзаймаютьпроблемиправовоїорганізації державного життя, щовиключаємонополізацію влади до рукоднієї особини чивладного органу, щозатверджуєрівність всіх перед законом, щозабезпечуєіндивідуальну свободу задопомогою права.

Уперіодранніхбуржуазнихреволюцій урозробкуконцепціїправової державизначнийвнесокзробилипрогресивнімислителіГ.Гроций,Б.Спіноза,Т.Гоббс, Д.Локк,Ш.Монтеск'є,Д.Дідро,П.Гольбах,Т.Джефферсон таінші.

>Гроций бувпершимвидатним теоретиком школи природного права.Ціллю державивінвважавохоронуприватноївласності задопомогою таких правовстановлень, щозабезпечували бкожнійлюдинівільнекористування своїмнадбанням зазгодою всіх.

>Спіноза одним зперших давшитеоретичнеобґрунтуваннядемократичної держави, що, будучи обмежена законами,забезпечує дійсна права йсвободигромадян.Вінпідтверджував, що державамогутня лише тоді, коли вонгарантуєкожномугромадянину не лишецілісність життя, але й йзадоволення йогоінтересів, йзастерігавсучаснихйомуправителів відзазіхань навласність, безпечу, честь, свободу таінші благапідданих.

Гоббсрозробив рядпрогресивнихположень пропанування права вгромадськомужитті. До нихвідносяться,наприклад,обґрунтуванняформальноїрівності перед законом,непорушністьдоговорів.

Локктакож мовивши пропанування закону, якзабезпечуючогоприродні,невідчужувані прававласності,індивідуальноїсвободи йрівності.

>Монтеск'єпояснювавустановленняправовоїдержавностінеобхідністюсвободи вцивільномутоваристві. “Свободає праворобити усє, що дозволено законами.Якби громадянинмігробити ті, щозабороняється законами, тонього не було б бсвободи, ботежсаме могли бробити ііншігромадяни”[3]. Таким чином,політична свобода вМонтеск'єозначаєвстановленнязаконності й безпеки.

>Значнийвнесок урозробкуосновнихелементівправовоїдержавності вцейперіод внесли Вольтер,Гельвецій, Руссо, Кант, Пейн таіншівидатнімислителі.

Кантобґрунтував й детальнорозробивфілософську основутеоріїправової держави,центральнемісце вякійзаймає людина, особа.Найважливішоюознакоюпублічного правафілософвважав прерогативу народувимагатисвоєїучасті увстановленні правопорядку шляхомприйняттяконституції, щовиражає його волю. Верховенство народуобумовлює свободу,рівність йнезалежність всіхгромадян вдержаві, котравиступає як “>об'єднання >безлічі людей,підлеглихправовим законам”.[4] Там, де державадіє наосновіконституційного права,відповідаєзагальнійволі народу, там держава правова, там неможе бутиобмеження правгромадян вобластіособистоїсвободи,совісті, думи,господарськоїдіяльності.

>Філософськаконцепціяправової держави по Кантузробилазначнийвплив наподальшийрозвитокполітикоюправової думи й практикудержавно-правовогобудівництва.

>МислителіЗахідноїЄвропивдосконалювалиелементитеорії ізпозицій свого години йдосвідуминулого.Якщовідвернутися відсуб'єктивнихоцінок, тобільшістьавторівсходилися вдумці, щоправовою можнавважатилише ту державу, дезаконодавецьтакожвідповідальний перед законом, як й громадянин.

>Післяжовтневоїреволюціїідеяправової держави бувзаміненавимогамиреволюційноїправосвідомості, апізнішецілкомвиключена іздійсності.

>Останнім годиною урезультаті реформзнову усі заговорили проправову державу. Цезнайшлосвійвідбиток у ст.1Конституції України, де говоритися, що “Українає демократична, правова держава...”[5]

Держава, за Гегелем,ценайбільшдовершена організаціясуспільного життя, вякій всебудується направовійоснові,представляючи царствореалізованоїсвободи.Саме вдержаві й через державуреалізовуютьсявищіетичні ціностілюдини.[6]

Гегельрозглядає державу вконтекстізагальноїсистеми йогофундаментальнихфілософськихуявлень просвітобудову,важливоючастиною якієфілософія права. Держава втрактуванні Гегеля -цетакож право, але йнайбільшрозвинене йзмістовнобагате,оскільки воно тавключає у собівизнання всіхінших прав - правособистості, сім'ї й товариств.Зводячи державу в абсолют, щостоїть надособистістю йсуспільством, Гегель доводити, щобуття державипередуєрозвиткугромадянськогосуспільства. У цьомутвердженні Марксбачивголовнувадугегелівськоїконцепції держави,оскільки, на самом деле,реальне сус-пільствовиникаєраніше державу, аостаннєє продуктом й результатомрозвиткусуспільства.

А,щобзрозумітиглибинну сутьправової держави,недостатньообмежитися наборомхоча йважливих, але й усе жзовнішніх характеристик (>обмеженість держави правом,поділ влади,наявністьконституції),визначеноюсистемоюпринципів,інститутів й норм. Сутьправової держави наддотриманні законів, то й над статкузаконодавчихактів, - й ті ііншеєознаки неправової, аполіцейської держави. Сутьправової держависаме вхарактері законів,їхнійвідповідностіправовійприроді промов,спрямованості на забезпеченнясуверенітетуособистості.Ще Гегельпідкреслював, щогарнізакониведуть допроцвітання держави, а вільнавласністьєосновноюумовоюблискуйого.[7]

>Цінністьгегелівськихпереконань на державуполягає до того, щопримусова,насильнафункція вньомуграє нетакуважливу роль.Головне -цечіткасоціальна й правоваспрямованість державноїдіяльності,їїглибокийетичнийзміст,розумність йкорисність длясуспільства йіндивіда.

Марксрозглядав державу й правовиходячи ізвідкритої нимкласовоїтеоріїсуспільногорозвитку.Згідно ізданоютеорією держава й правозникнуть разом ззникненнямкласіввнаслідоквстановленнядиктатурипролетаріату впроцесі переходу досуспільства безкласів.Аналізуючиспіввідношеннябуржуазної держави й права, Маркс доводити, щоюридичний законє продукт йвідображенняматеріальнихвиробничихвідносинкласовогосуспільства.Законодавство лишефіксуєвимоги, щодиктуютьсяекономічнимивідносинами.Від держави жзалежить,наскільки адекватно воно таможевідобразити законіввзаємовідносини, щоісторичносклалисяміж людьми,відповідніданомусоціально-економічному ладу. “Свободаполягає до того,щобперетворити державу із органу, що >стоїть над >суспільством, до органу,цілком цьому >суспільствупідлеглий”.[8]

Унайбільшрозвинутомубуржуазно-демократичномувидіконцепціяправової державиєсоціальноюцінністювсьоголюдства,вдалимсполученнямзагальнолюдських йкласовихінтересів. Уосновіправової держави,по-перше, винналежати правоваекономіка, а чи некомандно-казармена,приречена надеградацію черезвідсутністьвнутрішніхстимулів до роботи. А,по-друге,основою правового ладу служитирозвинутегромадянське сус-пільство.Громадянське сус-пільство - системаекономічних,духовних,культурних,моральних,релігійних таіншихвідношеньіндивідів,вільно ідобровільнооб'єднаних вспілки,асоціації,корпорації длязадоволеннясвоїхдуховних йматеріальних потреб таінтересів.Вонобудується напринципісамоврядності,захищенотрадиціями,звичаями,моральними нормами й правомвтручання держави. Держава -лише формасуспільства. У антиправовій (>тоталітарній,моновладній)державіособистість, сус-пільство й народпротипоставленідержаві якполітичномуапарату влади,відчужені віднього. Там немаєгромадян,єпіддані.Цивільне сус-пільствоприпускаєнаявністьчисленнихнезалежнихспілок,інститутів йорганізацій, щослужатьбар'єромпротимонополізму йзазіханьдержавнихорганів.Поняттягромадянськогосуспільствамає наувазі не лише ">громадянський",відомийступіньполітичноїсвободи, але й й “>буржуазність”,тобтоекономічнунезалежністьлюдини,можливістьодержатиприбуток не із рук держави.

>Розгортаннявсього комплексуінститутів держави в демократичномусуспільствіусуваєдомінуванняполітичної влади,усуває чирізкообмежує проявиїїнегативнихсторін.Серед великого комплексуінститутів,характерних для розвиненої держави вумовахдемократії,необхіднозазначити,зокрема, натакі:

· мандат народу наздійснення влади,насамперед шляхомформуванняпредставницькихорганів, щовиконуютьзаконодавчі йконтрольніфункції;

·наявністьмуніципального самоврядування;

·підпорядкованість всіхпідрозділів влади закону;

·незалежне йсильнеправосуддя;

·наявність державної влади в окремих блоках,включаючивиконавчувладу.[9]

Уосновіправовоїекономікилежить принцип "від шкірного поспроможностях -кожному по роботи”. Цесоціально-правовий масштабмірирегулювання роботи йспоживання.Щобвідновитиправовіпринципи векономіці, вартовідродити ряд свобод:

·відчинитипростір всім видамвласності;

·замінитиадміністративнінакази договорами,заснованими нарівностісторін;

·зробитичільний принцип “>дозволене усє, що незаборонено”;

· забезпечитиеквівалентний характеробміну;

·затвердитирівноправність йсумлінність увиборі партнера;

· необмежуватиініціативу йпідприємливість.

>Правоваекономіка йгромадянське сус-пільство -перехід відрозподільногосуспільства доринкового -цеглибинні,сутнісніпередумовиформуванняправовоїдержави.[10]

>Правова держава -це держава, щообслуговуєпотребигромадянськогосуспільства йправовоїекономіки,призначенняякого - забезпечити свободу йдобробут.Вонапідконтрольнагромадянськомусуспільству йбудується наеквівалентностіобмінюваних благ, нафактичномуспіввідношеннісуспільногопопиту йпропозиції,відповідальна за правопорядок, щогарантуєлюдині свободу й безпечу, бодуховним фундаментом йогоєвизнання правлюдини.

>Правова держава -це демократична держава, дезабезпечуєтьсяпанування права, верховенство закону,рівність всіх перед законом йнезалежним судом, депризнаються йгарантуються права йсвободилюдини й де основоюорганізації державної владипокладений принципподілу назаконодавчу,виконавчу йсудову влади.

>Сучасна правова держава -це демократична держава, уякійзабезпечуються права йсвободи, доля народу вздійсненні влади (>безпосередньо чи черезпредставників)[11]. Цеприпускаєвисокийрівеньправової йполітичної культури,розвинутегромадянське сус-пільство. Управовійдержавізабезпечуєтьсяможливість у рамках законувідстоювати йпропагувати свої подивися йпереконання, щознаходитьсвоєвідображення,зокрема уформуванні тафункціонуванніполітичнихпартій,суспільнихоб'єднань, уполітичномуплюралізмі, усвободіпреси й т.п.

Отже,кажучипростими словами, правова держава –це держава, вякійюридичнимизасобами реальнозабезпечуєтьсямаксимальнездійснення,охорона й захистосновних правлюдини.Саме така державає одним ізнайвизначнішихзагальнолюдськихполітико-юридичнихідеалів.

Управовійдержаві громадянин виненволодітитією жможливістюпримушенняволодарюючих до точноговиконання закону,якийволодієволодарюючий повідношенню до громадянина.Можливістьправовоїорганізації Кантбезпосередньозв'язує ізрозділенням влади назаконодавчу, щоналежить парламенту,виконавчу - уряду йсудову,здійснювану судомприсяжних,обраних народом.

>Ідеїправової державизнайшлиширокевідображення й вросійсько-українськійполітико-правовійдумці.Вонивикладалися в працяхД.І Писарєва,А.І. Герцена, М. Р.Чернишевського,А.І.Радіщева,П.І. Пестеля,І.М.Муравйова таіншихмислителів, щопіддавалиобґрунтованійкритицібеззаконняфеодалізму.

>Теоретичнузавершеністьросійсько-українськаконцепціяправової державиотримала втворахвиднихправознавців йфілософівпереджовтневогоперіоду: М.М.Коркунова, С.А.Котляревського,П.І.Новгородцева, С.А.Муромцева, В.М. Гессена,Г.Ф.Шершеневича, Б.М.Чичеріна, Н.А.Бердяєва йінших.Їхдержавно-правовіпереконання - предметвивченняісторіїполітичних йправовихвчень. Уційроботі ястислорозглянулише тихконцепції, в якіузагальненовикладаютьсяголовні ідеї йпринципиправової держави із точкизоруросійсько-українськогоправознавства.

Так,Шершеневичвідмічаєнаступнішляхиформування йосновніпараметриправової держави:

· дляусуненнясвавіллянеобхідневстановлення нормоб'єктивного права, котрівизначаютьмежісвободи шкірного йвідмежовують саміінтереси відінших, до тогочислі й державноїорганізації,звідсиідеяпанування права вуправлінні;

·якщо особістаініціативавимагаєпростору, тодержавідоситьобмежитисяохороноюсуб'єктивних прав;

·щобновий порядок непорушувався самими органами влади,необхідносуворовизначитиповноваженняостанніх,відділивши відвиконавчої владизаконодавчу,затвердившисамостійністьсудової влади, й допустивши доспівучасті взаконодавствівиборнісуспільніелементи.

Гессенвизначаєправову державу,спираючись нафундаментальніпереконаннязахідноїполітико-правової думи. “>Правовимназивається держава, - >відмічаєвін, - котравизнаєобов'язковим для собі, як уряду,створюючи ним ж, якзаконодавцем,юридичнінорми.Правова держава всвоїйдіяльності, вздійсненнісвоїхурядових йсудовихфункцій >пов'язана й обмежена правом, >стоїть под правом, а чи не поза й з нього”.[12]

Упісляжовтневийперіод в нашій страневнаслідок рядуоб'єктивних йсуб'єктивнихчинників ідеїправової держависпочатку булипоглиненівимогамиреволюційноїправосвідомості, апотімповністювиключені із реального життя.Правовийнігілізм призосередженніреальної влади до рукпартійно-державногоапарату,відривцієї влади від народу привели доповногозаперечення втеорії й напрактиціправовоїорганізаціїсуспільного життя на засадахсправедливості й,зрештою, довстановленнятоталітарноїдержавності.

>Радянськадержавно-правова наука вперіодтоталітаризму несприймалаідеюправової держави,вважаючиїїбуржуазною,діаметральнопротилежноюкласовійконцепції держави.Інерціявладногозаперечення йнауковогоневизнаннябагатовіковогодосвідутеорії й практикиправовоїдержавності породиласерйознісоціально-економічні,культурно-духовні йнаціональніконфлікти вжиттісуспільства.

Уостанні рокта врусліреформаторськихпроцесів, щопроходять в стране,сталисясерйознізміни внауковихпоглядах на державу й право,чітковизначилисяновіпідходи дооцінки їхніролі вполітичнійсистемісуспільства.Використовуючи науковий арсеналминулого йтеперішнього години,практичнийдосвідпобудови йфункціонуванняправовоїдержавності всучаснихцивілізованихкраїнах,вітчизнянеправознавство,філософська,економічна йполітична думканамітилиреальніконтуримайбутньоїправової держави в нашомусуспільстві.Концептуальніположення йшляхиформуванняправової держави ізурахуваннямконкретних уміврозвитку країнивикладаються в працях З. З.Алєксєєва. А.В.Венгерова, В.Є.Гулієва, М.М.Дєєва, В.Д.Зорькина, В.М. Кудрявцева,Б.Л.Лазарєва,Р.З.Лівшиць, В.С.Нерсесянц,М.І.Піськотіна, Ю.О. Тихомирова,Б.І.Топорнина,Р.А.Халфіною,З.М.Черніловського, В.А.Четверніна таінших.

>Правова держава -багатомірнеявище, щорозвивається. Уходісуспільногопрогресу воно танабуває новихвластивостей,наповнюєтьсяновимзмістом,відповіднимконкретнимумоваміснуваннясуспільства йрівню йогорозвитку.Неперебіжнимзагальнимпочаткомбудь-якоїправової державиє йогозв'язаність правом.Правова державаце така формаорганізації й діяльність державної влади, Якабудується увзаємовідносинах ізіндивідами й їхнірізнимиоб'єднаннями наоснові норм права. При цьому правограєпріоритетну рольлише до тоговипадку,якщо воно тавиступаєміроюсвободи всіх й шкірного,якщочиннізакони реальнослужатьінтересам народу й держави, а їхньогореалізаціяєвтіленнямсправедливості.Розвиненезаконодавствоще несвідчить пронаявність всуспільствіправовоїдержавності.Недавнійдосвідпоказує, що втоталітарних державах регулярновидавалисяправовіакти,забезпечувалася їхньогожорсткареалізація, але йтакеправоверегулювання було б антиподомправової держави.

 

>Ознакиправової держави

· Верховенство закону у всіх сферах життясуспільства. Усистеміправовихцінностейвищоюформоювираження,організації йзахистівсвободи людейє закон.

У законах держававстановлюєзагальнообов'язкові правилаповедінки, котріповинні максимальновраховуватиоб'єктивніпотребисуспільногорозвитку на засадахрівності йсправедливості.Саме тому законволодієвищоююридичною силою.Всііншіправовіактиповиннівідповідати закону.Законирегулюютьнайбільшважливі,стержневісторонисуспільного життя.Вонивизначаютьмірусвободи вжиттєвоважливих сферах,охороняютьетичні ціностісуспільства (>наприклад,закони провласність, пропідприємництво, проакціонерні товариства, просуспільніоб'єднання, про свободусовісті, продрук йінші).Підзаконніакти, принеобхідності,можутьлишеконкретизуватидеякіположення законів, але й ані не “>вдосконалювати”, не “>підправляти”, не “>змінювати” закон.

У тієї ж годинуправовий закон недопускаєсвавіллязаконодавця. У законахповиннівиражатисясуспільнівідносини, щооб'єктивноскладаються,тенденції їхньогорозвитку йсамооновлення.Різного родузаконодавчіобмеження йзаборонисуб'єктивного характерупідриваютьосновиправової держави,стримуютьсуспільнийпрогрес.

>Основний законправової держави -конституція. Унійсформульованіправовіпринципи державного йсуспільного життя.Конституціяявляє собоюзагальнуправову модельсуспільства,якій винневідповідати всепоточнезаконодавство.Ніякийіншийправовий акт держави неможесуперечитиконституції.Пріоритетконституції -невід'ємна рисуправової держави. Тому правова держава -цеконституційна держава.

Верховенство закону, й,передусімконституції,створюєміцний режимправовоїзаконності,стабільність справедливого правового порядку всуспільстві.

·Діяльністьорганівправової державибазується напринципіподілу влади назаконодавчу,виконавчу йсудову.

·Взаємна відповідальністьособистості й держави.Відносиниміж Державою, якносіємполітичної влади, йгромадянином, якучасникомїїформування йздійснення,повиннібудуватися на засадахрівності йсправедливості.

>Визначаючи законівмірусвободиособистості, держава вцихмежахобмежує собі увласнихрішеннях йдіях.Вонобере у собізобов'язаннязабезпечуватисправедливість увідносинах ізкожнимгромадянином.Підкоряючись праву,державніоргани неможутьпорушувати йогорозпорядження й несуть відповідальність запорушення чиневиконанняцих обовязків.Обов’язковість закону для державної владизабезпечуєтьсясистемоюгарантій, котрівиключаютьадміністративнесвавілля. До нихвідносяться: відповідальністьдепутатів передвиборцями (>відгук депутата): відповідальність уряду передпредставницькими органами;дисциплінарна,цивільно-правова чикарна відповідальністьпосадовихосіб державибудь-якогорівня заневиконаннясвоїх обовязків передконкретнимисуб'єктами права.

На тихий жправових засадахбудується відповідальністьособистості перед Державою.Застосування державногопримушення винненоситиправовий характер, непорушуватимірусвободиособистості,відповідати затягаремскоєногоправопорушення.

>Правовий характервзаємноївідповідальності держави йособистості -цеважливаскладовачастинаоб'єктивного права, щоскладається всуспільстві, а чи не продуктволевиявлення держави.Дотриманняправовихвимог -юридичнийобов'язок всіх й,передусім, держави.Цимпідкреслюєтьсяневідчужуваністьприродних правлюдини вправовійдержаві.

·Реальність прав й свобод громадянина, їхнього правова йсоціальназахищеність. Усоціально-політичномужитті свободалюдинивиступає як його право.Правова держававизнає заіндивідомпевну сферусвободи, замежіякоївтручання державинедопустиме.

>Обов'язок “>невтручання” державної владивідповідає правуіндивідавимагатидотримання цого. Уразіпорушенняданого права воно тазабезпечуєтьсясудовимзахистом. Уцихумовахфактична свободаперетворюється в правосвободи. Правостаєзагальним масштабом йрівноюміроюсвободи.Реальний йоговиявохоплюєтьсяформулою: “Усі, що незабороненоіндивіду,йомудозволене”, - йнавпаки: “Усі, що недозволеневладі -їйзаборонено”.

·Правовий характерсвободиіндивідапроявляється у сферісуспільного життя. Усучаснійдемократичнійдержавіоб'єктивне правосвободивтілюється всуб'єктивних правахособистості,різноманітних за своїмконкретнимзмістом. Аліголовне у яких -це праваіндивіда напозитивні дії держави в йогоінтересах: декларація пронедоторканістьособистості, декларація проосвіту,соціальне забезпечення,судовий захист,вільнепересування вмежах державної територї й т. буд. Рівеньрозвитку йгарантованості свободособистостізумовлюєтьсязрілістюправових почавдержавності,об'єктивнимисоціально-історичними,економічними йдуховнимипередумовами.

·Політичний йідеологічнийплюралізм, щополягає увільномуфункціонуваннірізноманітнихпартій,організацій,об'єднань, щодіють у рамкахконституції,наявностірізноманітнихідеологічнихконцепцій,течій,поглядів.

·Стабільністьзаконності й правопорядку всуспільстві.

До числадодатковихчинників й умівстановленняправової держави,певне, можнавіднеститакі:

·подолання правовогонігілізму вмасовійсвідомості;

·виробленнявисокоїполітико-правовоїграмотності;

·появадіючоїспроможностіпротистоятисвавіллю;

·розмежуванняпартійних йдержавнихфункцій;

·встановленняпарламентськоїсистемикерування Державою;

· торжествополітико-правовогоплюралізму;

·виробітку нового правовогомислення йправовихтрадицій, у томучислі:

а)подоланнявузько нормативногосприйняттяправовоїдійсності,трактування права як продуктувладно-примусовоїнормо творчости;

б)відмова від догматичногокоментування іапологіїсформованогозаконодавства;

в)подоланнядекоративностіюридичних норм;

р)вихідюридичної науки зсамоізоляції йвикористаннязагальнолюдськогодосвіду.

>Суверенна правова влада винна бутипротипоставленабудь-якимпроявамодержавлення.Відторгненняправовоїдержавностіможливо по двох каналах:державно-владному йзаконодавчому. Дополітичнихважелівможутьрватисярізноманітніпереродженські антиправовіструктури, свого родуполітичніаномалії (авторитарнатиранія, бюрократичнаолігархія -реакційно-реставраторськісили, атакожвойовничаохлократія,антигуманнатехнократія -демагогічнопопулістськісили)[13].

>Правова держава - шлях довідродженняприродно-історичних прав й свобод,пріоритету громадянина в йоговідношенні із Державою,загальнолюдськихпочатків управі,самоцінностілюдини.Поняття "правова держава" -це фундаментальназагальнолюдськацінність, така ж, якдемократія,гуманізм, правалюдини,політичні іекономічнісвободи,лібералізм таінші. Суть ідеїправової держави - упануванні права всуспільному йполітичномужитті,наявностісуверенноїправової влади. Задопомогоюподілу влади державаорганізується йфункціонуєправовим способом,цяміра, масштабдемократизаціїполітичного життя.Правова держававідчиняєюридичнорівний доступ доучасті вполітичномужитті усімнапрямкам йрухам. Учому жполягаєвідмінністьправової держави від держави яктакої? Держава як такахарактеризуєтьсяїївсевладдям, непов’язаністю правом,свободою держави відсуспільства,незахищеністю громадянина відсваволі йнасильства із боцідержавнихорганів йпосадовихосіб. Навідміну віднеї правова держава обмежена правом,виходить з верховенства закону,діє суворо увизначенихмежах,установленихсуспільством,підпорядковується товариству,відповідальна передгромадянами,забезпечуєсоціальну йправовузахищеністьгромадян.Водночас правова держава, як йвсяка держава,маєзагальніриси, щозводяться до таких:

·Їйвластивадержавна влада якзасібпроведеннявнутрішньої йзовнішньої політики.

·Вонаявляє собоюполітичнуорганізаціюсуспільства,засновану навідповідномусоціально-економічномубазисісуспільства.

·Має усвоємурозпорядженніспеціальнийдержавниймеханізм.

·Маєвизначенуадміністративно-територіальнуорганізацію насвоїй територї.

·Існуєзавдякиподаткам таіншимзборам.

·Маєдержавнийсуверенітет.[14]

>Особливостімеханізмуправової державиполягають унаступному:

·Усі йогоструктурнічастини іелементифункціонують наоснові принципуподілу влади, суворо увідповідностізі своїмцільовимпризначенням.

·Наділенівладнимиповноваженнями,структурнічастини іелементиправової держави усвоїйспецифічнійформідіяльностіреалізують волюсуспільства.

·Структурнічастини іелементиправової державиусю свою діяльність суворопоєднують зчиннимзаконодавством.

·Посадові особини несутьперсональну відповідальність зазазіхання на права йсвободигромадян,гарантованіконституцією ііншиминормативно-правовими актами.

· Права йсвободигромадянзабезпечуються органамиправової держави.

·Механізмправової державиєзасобомїїіснування.

·Функціїправової державиреалізуються задопомогоюїїмеханізму.[15]

Утакийспосіб управовійдержавіїїмеханізмвільний від бюрократизму іадміністративно-команднихметодівкерування.Йогодемократичний характеробумовленийвідповідальністю передтовариством наслужбіякоговінзнаходиться.Правова держава -концентрованевираженняцивільногосуспільства. У силу цого йогоетапирозвитку вцілому йзагальномузбігаються ізетапамирозвиткугромадянськогосуспільства.Водночас,оскількивсяка державамаєвідомусамостійність повідношенню досуспільства, тоетапамрозвиткуправової державивластивівизначеніособливості, щовідбивають його політичний характер. першийетапрозвитку правовогоцивільногосуспільства -цестановленняринковоїекономіки,підприємництва,гласності,свободизасобівмасовоїінформації,соціальноїзахищеностігромадян. Іншийетап -утвердженняринковоїекономіки,різноманітних формпідприємництва, забезпеченнясоціальноїзахищеностігромадян,наявністьгласності,вільноїдіяльностізасобівмасовоїінформації.Крім цогоінодівиділяютьтакож йіншіознакиправової держави:

·зосередження всіх прерогативдержавно-владногорегулювання всистемідержавнихінститутів;

·наявністьрозвинутогоцивільного товариства;

·створенняантимонопольнихмеханізмів, щоперешкоджаютьзосередженнювладнихповноважень уякійсьоднійланці чиінституті;

·встановлення взаконі йпроведення наділісуверенності державної влади;

·формуваннясуспільством наоснові нормвиборчого правазаконодавчихорганів й контролю надформуванням йвираженнямзаконодавчоїволі законів;

·відповідністьвнутрішньогозаконодавствазагальновизнаним нормам й принципамміжнародного права;

· правовазахищеність всіхсуб'єктівсоціальногоспілкування віддовільнихрішеннябудь-кого;

·звеличення суду якзразка,моделі йзасобу забезпеченняправовоїдержавності;

·відповідність законів праву йправовійорганізаціїсистеми державної влади;

·єдність прав й обовязківгромадян.

>Такіосновні характеристикиправової держави. Але вониконцентруютьсязагальнолюдські ціності,сформовані впроцесітривалогорозвиткудержавно-організованогосуспільства.Природнийпрогреслюдського життя вносити, й якщовноситиновіелементи втеорію й практикубудівництваправовоїдержави.[16]


 

Списоквикористаноїлітератури

> Аристотель.Політика. - М.: 1911.

>Венгеров Г.Б.Теорія держави й права.Ч.1.Теорія держави – М.:Юристъ, 1995.

>Загальнатеорія держави й права.Підручник />Під ред.Лазарєва В.В. – М.:Юристъ, 1996.

> Комаров С.А.Загальнатеорія держави й права.Підручник – М.:Юрайт, 1997.

>Конституція України.

>Лазарєв В.М.Загальнатеорія права й держави - М.: 1994.

> Макаров О.В.Співвідношення права й держави – СПб., 1995.

>ФаткуллінФ.Н.Основнівчення про право й державу.Навчальнийпосібник – Казань:КФЕІ, 1997.



[1] Благо народу –вищий закон - переклад ізлатині

[2] Аристотель.Політика - М.: 1911 -с.155

[3] Монтеск'є Ш. Вибрані твори - М.: 1955 -с.289

[4]Хропанюк В.М.Теорія держави й права.Навчальнийпосібник длявищихучбовихзакладів />Під ред. проф.Стрекозова В. Г. - М.: Батьківщину, 1993 -с.52

[5]Конституція України. — У розділі ст. 1.

[6]Хропанюк В.М.Теорія держави й права.Навчальнийпосібник длявищихучбовихзакладів />Під ред. проф.Стрекозова В. Г. - М.: Батьківщину, 1993

[7] ГуменюкТ.А. Про єдиномуправовим просторі як умови формування правової держави - М.: 1994 -с.32

[8]Хропанюк В.М.Теорія держави й

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація