Реферати українською » Политология » Кратологія - наука про владу


Реферат Кратологія - наука про владу

План

>Вступ

>Кратологія-наука про уладові

1. Влада - предметвивченнякратології

2. якнароджуєтьсявлада?(кратологічнийпідхід)

3. Влада,еліта таментальність із точкизорукратології

>Висновки

>Література

 


>Вступ

>Крізьвіки йтисячоліттяпоняття "влада"тяжіло надсвідомістю йповедінкоюлюдини. Влада! І маємовиникаютьасоціативніобрази жертвінквізиції й церкви,воєн йреволюцій,громадянськихвоєн йневдалихекономічних реформ. Владасьогоднінабула ">зловісного"звучання.Будь-яка реформа, Якавдалася й невдалася вбудь-якій сферісоціальноїдійсності, прямо чипосередньо ">впирається" у уладові. ">Владою"оперуютьпочинаючи ізантичнихчасіврізні партії йсоціально-політичнірухи: ">демократи" та ">ліберали", ">праві" та ">ліві". І привсьому цьому,обурюється А.Панарін,якщовдуматися воб'єктивнийзміст,якийвизначаєтьсяцим словом, насможевразити йогобанальність [1; з п'ятьма].

>Зовсімінший результат миотримаємо приврахуванніновації влади ізіншого,суб'єктивного боці. У цьомувипадку намдоведеться матір наувазікультурні,етичні,політичні,ідеологічні таінші ціності влади. Влада у якихлокалізованаприховано йзнаходитьсяімпліцитно. У цьому, так бімовити,є ">інтимна" сторона влади.Іншими словами, в цьомуєпозиціяможливості йдійсностіпослідовноговідсторонення (йсамовідсторонення) від всіхнегативних длянеїінтересів йрецидивів.Залишаючись у ">самотності", вона ізвисотисвоєїабстракції ">споглядає" набурхливусоціальнудійсність й через своїоргани влади, ізостанніхсвоїх потуг,прагнетриматиїї у межах порядку. І лише в такомупротистоянні владаісторичнонабуває статусукратології - "науки про уладові".Сьогодні,визначає У.Ледяєв, вона суть ">інформаційно-пошукова система й внійпредставленіконкуруючідослідницькіпрограми [2; із. 5].

 


1. Влада - предметвивченнякратології

якєвропейські, то йвітчизнянідослідникивказують тих, що влада стала ">вічною"проблемою й взалежності відсоціального години щоразунабуваєнайвищоїактуальності. Дж. Скотт - редактортритомноговидання ізісторіїкратологіїпише: "Влада стала одним ізнайбільшдебатованих зрозуміти, якуоспорюються всоціологічномулексиконі" [>цит. за: 2; із шостої].Реальність владиорганізуєтьсядіями людей.Ці діївкрайскладні. В частности смердотіпотребуютьнеобхідногоосмислення,причому за законамипевної (>політико-ідеологічної)логіки. Урезультатіутворюються такзванівладнідискурси. Ті, що словесновиражається наемпіричному (>повсякденному)рівні, нарівні наукикратологіїфункціонує напонятійномурівні,тобтоперетворюється напоняття.Вона неможеіснувати безвідчуження відконкретнихситуацій,наприклад, такимвладних структурах, як право,судочинство тощо.

>Зайвимєдовго говорити проактуальність (тім пачезлободенність) влади,бо мовайде прозміст йзначенняфундаментальнихцінностейлюдської культури,зокрема пролюдину якносіяцієї влади зазарадивстановлення основного принципудемократії -isonomia,рівноправністьгромадян таisoqoria -рівну для всіхгромадян свободу слова. Тому длянашогодослідження влада несамоціль.Навпаки, мипрагнемозрозумітиїї черезфункціонування конкретногоносія -панівноїеліти, доти ж ізурахуваннямїїментальності.Тобто нашпошукприречений пройти черезсвоєріднутріаду:еліта -ментальність - влада. Тутспостерігаєтьсяпевналогічнапослідовність, ізпевнимзмістом. Тому не можнамінятимісцямискладовіцієїтріади.Тільки разом, уєдностіціскладовідають нам правовизначити нашу тему як ">Ретроспективний йперспективнийаналізментальностіпанівноїеліти" (>соціальний аспект).

Політична влада -здатність йможливістьздійснювативизначальнийвплив на діяльність,поведінку людей та їхніоб'єднань задопомогоюволі, авторитету, права,насильства;організаційно-управлінський тарегулятивно-контрольниймеханізмздійснення політики.Більшістьвченихвважає, щоджерелом владиєполітичнепанування, якупостає якпануванняінтересу,має багато форм,основною із які влада. Уполітичнійпрактиціінколипомилковотлумачатьнавпаки, що влада -джерелопанування.Автори такихтлумачень невраховують, що длязавоювання владинеобхідноспершу статіреальноюполітичноюпанівною силою йзавоювати уладові, а далі -закріпитисвоєпанування.

>Поняття “>політична влада”ширше відпоняття “>державна влада”:

>По-перше,політична владавиниклараніше від державної,ще вдодержавнудобу.

>По-друге, некожнаполітична владаєвладоюдержавною (>наприклад, владапартій,рухів,громадськихорганізацій),хочабудь-якадержавна влада -завждиполітична.

>По-третє,державна владаспецифічна: лише вонволодіємонополією на примус, правомвидаватизакони тощо.Проте,окрімпримусу, вонапослуговуєтьсяіншимизасобамивпливу:переконанням,ідеологічними,економічнимичинниками тощо.

>Державна влада - вищий формаполітичної влади, щоспирається наспеціальнийуправлінсько-владнийапаратіволодіємонопольним правом навидання законів,іншихрозпоряджень йактів,обов'язкових длявсього населення.

>Державна владафункціонує заполітико-територіальним принципом. Цеозначає, що вон невизнаєніякихродовихвідмінностей, азакріплює населення запевноюгеографічноютериторією йперетворює його усвоїхпідданих (>монархія) чи усвоїхгромадян (>республіка).Державна влада - суверенна,тобтоверховна,самостійна,повна йнеподільна вмежахдержавнихкордонів танезалежна йрівноправна взовнішніхзносинах.

>Загалом проблематеоретичногоаналізуполітичної владиполягає уз'ясуваннітрьохпитань:

>сутність влади (кому вон служити?);

>зміст влади (учиїх рукахперебуває?);

форма влади (как онаорганізована,якимиєапарат йметодиїїздійснення).

Характеристикаполітичної владипотребуєрозгляду запитання проїїсуб'єкт йоб'єкт.

>Суб'єктполітичної влади. Нимєджерелоактивноїпредметно-практичноїполітичноїдіяльності,спрямованої наоб'єкт.Існує думка, щопоняття “>суб'єкт влади” й “>носій влади”нетотожні.Суб'єкт влади -цесоціальнігрупи,насампередпанівнікласи,політичніеліти,окремілідери;носії влади -державні таіншіполітичніорганізації,органи йустанови,утворені дляреалізаціїінтересівполітичнедомінуючихсоціальних груп.Такийподілєвідносним.Побутує ііншакласифікаціявладнихсуб'єктів.Згідно із неюсуб'єкти владиумовноподіляють напервинні івторинні:

1.Первиннимсуб'єктом зареспубліканського, демократичногоправлінняє народ -носійсуверенітету йєдинеджерело влади вдержаві.Вінздійснює уладовібезпосередньо й черезоргани державної влади та місцевого самоврядування.Поняття народнеоднорідне:основнимисуб'єктами владиєвеликігрупи населення,об'єднаніспільністюкоріннихінтересів йцілей;неосновними -невеликіетнічнігрупи,релігійнігромади тощо.

2.Вториннісуб'єктиносіїв влади -малігрупи,представницькіколективи, партії,асоційованігрупи,групипартикулярних (>приватних,неофіційних)інтересів тощо.Сувереннимсуб'єктомполітичної владиє громадянин держави,наділенийконституційними правами таобов'язками.Суттєву роль увладнихвідносинахвідіграютьполітичнілідери.Наслідкиїхньої політики, яквідомо,різні:прогресивні ірегресивні,плідні табезплідні,благополучні ітрагічні. І,нарешті,сукупним (>колективним)носіємполітичної владиє самаполітична системасуспільства якспосіборганізації йрозвиткусоціальнихспільнот й їхністосунків.

>Об'єктполітичної влади. Цеявища йпроцесиполітичноїсфери, на котріспрямованадіясуб'єктів політики. Дорозумінняоб'єкта владитребапідходитидіалектичне,оскількипевнісуб'єкти йоб'єкти владиможутьмінятисьмісцямизалежно відобставин йролі.Скажімо,класи,соціальнігрупи,етнічні спільноти,окремігромадяни,громадсько-політичніорганізаціїєсуб'єктами чиносіямиполітичної влади,водночас смердоті йстосункиміж нимиєоб'єктамивладноговпливу. Дооб'єктівполітичної владивідносятьтакожусісферисуспільного життя -економічну,духовну,соціальну,науково-технічну тощо, сус-пільствозагалом.

Насьогодні внауковійлітературііснує понад 300визначень влади.Існуваннябагатьохконцепцій владиєсвідченнямтворчихпошуків йводночаснедостатньоївивченостіпроблеми.

>Нормативно-формалістичнаконцепція.Згідно із неюджерелом йзмістом владиє система норм,передусім,правових.Інколицюконцепціюназиваютьлегітимістською (латів.legitimus -законний).Вонавиходить із того, що законвиступає й якправовий, й якморальнийчинник,якиймаєюридичну силу.Глибокіісторичнікореніцієїобставини породилилегітимізм якполітичнуконцепцію,головнаідеяякоїполягає вабсолютизаціїправових норм влади. якполітична доктринавченняпостало вIX-III ст. до зв. е. заіснуванняабсолютноїмонархії.Тодідержавна владареалізовувалаабсолютну уладові правителя,діяладеспотично, ауправлінні буввкрайбюрократизованою.Нині вдемократичних державахлегітимізмбазується назвеличенні закону -основноїрегулюючоїнорми.

>Органістичнаконцепція.Їїзмістомєрізніверсіїфункціоналізму,структуралізму ісолідаризму, щовизначаютьзагальносуспільніфункції влади, котріприменшують чиігноруютьїїкласовий характер.Наприклад, заструктурно-функціоналістськоютеорією влада -цеособливий видвідносинміжуправляючими йпідлеглими. Роль особини вполітичнійсистемічітковизначена:підтримкаіснуючоїсуспільноїсистеми.

Урічищіорганістичноїконцепції владиперебуває іелітнатеорія влади.Виникненняїїобґрунтовуєтьсяіснуванням усуспільствіеліти (>фран.elite -краще,добірне,вибране),покликаноїуправлятимасами людейнеелітного стану,усімасоціальнимипроцесами всуспільстві (>італійськівченіМоска, Парето,німецькийдослідникМіхельс таін.).Щодорозуміннясутностіелітинині немаєодностайності.Однівідносять донеїнайактивніших уполітиці,інші -високопрофесійних чибагатихосіб. Так чиінакше,цяконцепція утверждаетвинятковістьносіїв влади,вважаючиелітусутополітичнимявищем,незалежно відсферивпливу. Однакісторичнийпрогрес вонрозглядає яксукупністьциклівзмінипануючихеліт (“>колообігеліт”).Цяконцепціявважаєідею народногосуверенітетуутопічнимміфом (один ізїїпостулатів засвідчити, що народвідсторонений від влади), утверждает, щосоціальнанерівність - основа життя.Стрижнемтеоріїелітєабсолютизаціявідносинвладарювання одних йпідкоренняінших. Владавиникає якіманентна (>внутрішньозумовлена)властивістьпостійноіснуючої всуспільствіеліти. Щоправда,деякізахіднідослідникикритикуютьцютерію свої, що вона невраховуєіснування “>середнього класу”,якийстановитьбільшість населеннярозвинутихсуспільств,нівелюючиїхнюсоціальнуполяризованість таелітність.

 

2. якнароджуєтьсявлада?(кратологічнийпідхід)

>Вже унайдревнішійміфологіїГреції,Єгипту й Китаю мизустрічаємо, як людинаскладає своїуявлення промогутню йсильну,подібнусобіістоту.Наділившиїїнадлюдськимиякостями,цюістотувизнавали за вождя. Урезультаті,оточивши собівідданими людьми, вождьздійснювавнеймовірніречі:вівуспішнівійни - й його народстававбагатим;керував ним - йвідбуваласятворча діяльність в стране;створював йзміцнював державу - йрозпочиналасяосвіта народу. У роботівісториків Геродота, Плутарха,Светонія,ТітаЛівія таін.такі людиназиваються героями, монархами,полководцями тощо. Їх, як правило,закріпляливирішальну рольісторичномупроцесі.Сторіччя йтисячоліттяпроходять, амислителі всіхчасів йнародів неможутьдативідповіді на,здавалося б,просте запитання: якцевідбувається? Вісьвідповідькитайськогомислителя:правителевіпотрібно почитати ">п'ятьпрекраснихякостей": ">благородний чоловік удоброті немарнотратний;примушуючи до роботи, невикликаєгніву; вбажаннях не жадібна; увеличі негордий;викликаючиповагу, нежорстокий". Івикоренити ">чотириогиднихякості": ">якщо (народ) неповчати, авбивати,ценазиваєтьсяжорстокістю.Якщо (народ) непопередити, апотім (>виразитиневдоволення),побачивширезультати (роботи),ценазиваєтьсягрубістю.Якщонаполягати нашвидкомузакінченні (роботи),раніше давшивказівку непоспішати,ценазиваєтьсярозбоєм;якщообіцятинагороду, але й поскупитисяїївидати,ценазиваєтьсяжадібністю".Якщо народ ">вперто небажаєслідувати" правителю, тієї винен бути повторюємо;якщо жвінслухняний, правитель виненуміти бутим'яким й т.д. [див.: 9; з. 360].

Упринципі,аналогічні ідеїзустрічаються й в роботів Платона [див.: 10; з. 183-184; 292]; смердотідоситьбарвистопредставлені Плутархом усвоїх ">Порівняльнихжиттєписах",Светонієм в ">Життєписахдванадцятицезарів".Надалі -ближче донашого години,середньовічнібогослови (>Т.Аквінський) сталивиправдовувати уладові йздібності государя ">божою волею" й людинапідкоряється монарху,королеві йцареві,боприречено винна нести ">свій хрест". З цого години, на форумі нашу думку, йпочинаєтьсясвоєріднаабсолютизація влади, й вона нерозглядається як добра чи погана, алише як влада "від бога".Цяапеляція доВсевишньогознімає із государя усіїїнегативнісоціальнінаслідки. Тому людизалишаються ">невдячні,мінливі,лицемірні,боязкі переднебезпекою,жадібні донаживи" й т.д. – категоричновисловлюєтьсяН.Мак’явеллі [11; з. 288]. ">Немаєнічогожахливішого засхвильованумасу без вождя".Висновок: владабезрозсудна (>тиранічна) черезтакий народ врезультатірозбещує й вождя, й государя, й… народ.Хто жвідповідальний заце? Народ.Пройде годину, й Гегель процескаже:який народ, така й влада (монарх).Найвидатніші люди унього суть ">довірені особини" ">світового духу",якийреалізовує собі у цьомународі й таким чиномвиражає "правду свого години" [див.: 12; з. 29]. УТ.Карлейля (1795-1881) анг.філософа,якийвисунувідею "культу героя",видатні люди -це ">вожді тупоумногонатовпу,якийслідує по них,немовбискоряючисьвеліннюдолі" [>цит. по: 13; з. 15].

Вісь якпредставляв Фрейдпоходженнялідера йлідерства: "…>первісноюформоюлюдськогосуспільства був орда, надякоюнеобмеженоволодарювавсильнийсамець…Людськамасапоказує намзнов-такизнайому картинувладногосамодержавцясереднатовпурівнихміж собоютоваришів…Психологіїцієїмаси…відповідаютьрегресії допримітивноїдушевноїдіяльності, якої можна було б бприписатисамепервіснійорді". Фрейд, далі,вважав, що ">лишевпливвинятковихособистостей, якімасавизналасвоїми вождями,можепримуситиїїзвернутися докорисної роботи. Алі смердоті стояти переднебезпекою, ізбоязнівтратитисвійвплив, убільшійміріпідкорятисямасі, ніжмасапідкоряєтьсяїм; томупредставляєтьсянеобхідним,щобтакі люди булинезалежні відмаси" [>цит. по: 13; з. 21].Згідно із Фрейдом,історичний процесрозвивається подвизначальнимвпливомвизначнихлідерів.

>Історичною,переломноювіхою врозвиткупоглядів в ролі народноїмаси вісторії, в роліполітичногокерівника всоціальномупроцесі було бвиникнення марксизму,завдякиякому "хаос йсвавілля, щопанувалидосі упоглядах наісторію й наполітику, -читаємо уВол. леніна, -разючезмінилисясуцільною йстрункоюнауковоютеорією, котрапоказує, як із одного укладусуспільного життярозвивається…інший, болеевисокий" [14; 23; з. 44].Аналізуючитакісуперечливіоцінкипоглядів на народ,натовп, сус-пільство й великихособистостей, на людей талідерів, мипересвідчилися, що багато вчомуціоцінкизалежать відінтелектуцінителя, а ізіншого боці, йісторичнадіялідерівзалежить відрівня їхнісвідомості.Створене нимисоціальнесередовище (група,еліта, клуб тощо), вякійформуєтьсяїїінтелект мисхильніназиватиментальністю,звідси йназванашої тими: ">Ретроспективний йперспективнийаналізментальностіпанівноїеліти".Причомупоняття ">панівної" й ">володарюючої"елітимаютьрізнезначення:панівнаеліта -це та, Яка неволодарює, неуправляє; вон на шляху до цого.Володарююча желіта -це та, котраволодарює йуправляє.Тобто ми будемо матір самих порядкипоняття, котрі стали (котріперейшли) від актуального свого стану допотенційного. Проблемавивчення групверхівки, задопомогоюякоїздійснюється владапануючого класу,завжди бувактуальною. Алі врідкіснихвипадках вонарозглядалася васпекті їхньогоментальності,тобто вздатностіздійснитидійсну,тобтопозитивну уладові держави.Якщонавколопоняття "влада"постійноведутьсязапеклі (>ідеологічні)суперечки, ізвтратоюсоціальногозначення такихтермінів, як ">правлячаеліта", ">пануючі шари", ">правляча кола" й т.д., котрізалучаються досуперечок, тонавітьзовні смердотіпереконують втермінологічному, а чи не,скажімо,економічному чиполітичному їхньогозвучанні. Мидалекі віднамірушукатинайбільшадекватнунауковутермінологіюсуперечки, але й, разом ізцим,вважаємо, щопершоряднезначеннямає не семантика слова, а тієїзміст (>передусімсоціальний),якийполягає уньому. Вісь подцієюточкоюзору ми йготові вестисвоєдослідження. При цьому мизбираємосявизначитинаявністьсамоїтакоїзмістовностіпанівноїеліти,тобтодативизначенняїїсуті й,отже,відповісти на запитання:

аякийсоціальний годину вонформується?

б)чому настиковіісторичнихепохвідбувається зміну незмісту, аформидіяльностіеліти?

в)якимповинний бутиоптимальнийсоціальнийустрій, приякому,перефразовуючи слова І. Канта,елітаперетворюється із стану ">в-собі", до лав ">для-себе"?

>Наявністьвизнаного "всіма"визначенняпанівноїеліти неозначає, щодискусія із приводуїїконкретно-історичних формєбезпредметною. Мивважаємо, щонеминучістьфілософських (й не лише)суперечок йдискусійнавколонеї виннабазуватися нанаціональних засадах.Необхідність ураціональних (>концептуальних)дослідженняхпроблемиментальностіпанівноїелітизумовлена, ізнашої точкизору,наступнимиобставинами:

а)існуючідослідження, до тогочислі йтрадиційні,представляють нашу проблему невичерпно.Спостерігаєтьсязайваконкретизація.Звідси йвизначенняпанівноїеліти.Вонипозбавленізагальності йфілософічності.Вонивірні йправильні вмежахконкретної науки (>наприклад,елітагосподарська), але й смердотінедостатні нарівніузагальнення.Зовні такасуперечність нестворює проблему, але й вонастворюєперешкоду на шляхупобудовитеоріїеліт;

б) принаявностіобширноїіноземної йвітчизняноїлітератури затемою влади, із запитанняменталітетувзагалі йелітизокремаспостерігаєтьсявідносно малоробіт (>нижче мивисловимося проце).Переважають з статтею у товстих часописах. Умонографіях,присвяченихвладі,щонайбільшезгадуютьсяцітерміни.Наявноюєфрагментарність;

в) разом ізцим, в мірунакопиченнясоціально-історичногодосвідувиникає потреба вуточненні іузагальненнінайбільшуспішнихрозв'язань (>ретроспективнийпідхід)проблеми йзнаходженніпрогностичнихспособів (>перспективнийпідхід)дослідження тими.

>Необхідність йможливістьпошуку істини, вактуалізаціїаналізунашоїпроблемикоріниться вінтенсивномухарактеровінауковогопізнання. Це законусьогопізнавальногопроцесу.

>Змінаеліт всоціальній - особливо вполітичній, сферівідбувається не одномоментно. Цескладний процесвнаслідокзакладеного вньомуінтересу. Алі колиторжествує (>перемагає)ідеянеобхідностізміни,відбувається оперативнасубординаціянаукових,політичних,економічних,юридичних зрозуміти, Яка ">створює"можливостізміни.Останнє слово за способомзміни (демократичного,волюнтаристського, військового таін.)Тобтовсього того, щоробитьтакузмінунеминучою. Алінічого незникаєбезслідно.Змінаелітсвідчить про ті, що влада –явищединамічне.Зізміноюелітзмінюютьсяпоняття, котрівідображаютьцей процес, й котріперетворюютьцей процес надпсевдопроблему (>босуб'єктеліти виненприйнятицюнеобхідністьзміни), а проблему:панівнаеліта від ">минулого"начебто невідійшла, а до ">теперішнього години"ще неприйшла. При цьому малохтозвертаєувагу натакі ">дрібниці", якумови,засоби,цілі ймотиви цогопроцесу.Багато котріускладненняполітичної владиРосії,пише М.Ільїн, ">коріняться внерозумінніїїучасниками якнездатностібагатьох із нихчітковиразити своїспрямування.Поверховосприйнятіполітичніпоняттявикористовуютьсянедбало,нерідко їхньогозначенняспотворюється… Урезультатіпонятійнийапарат…має потребу в свого родуінтелектуальномулікуванні" [15;с.7].

>Дослідженняєвропейського йрадянськогодосвідуконцептуалізаціїсуті владивзагалі йментальностіпанівноїелітизокремазумовлене йтієюобставиною, що укра-їнськідослідникицих проблемвнаслідоквідомих причин (>трохи понад десяти роківнезалежності дляїїісторії все-таки мало) простоще нестворили анітрадиції, ані школикратології. Усіпопереду,хоча уже тепернеобхіднобратися зацюсправу.Бажаючи бутизалученим донеї, автор ізповноювідповідальністюмаєнаміраналізувати йсистематизуватипровідніпоняття йкатегоріїнашоїпроблеми,представленімислителями йфілософамипочинаючи ізнайдревнішихчасів, але йпередусім ми будемоакцентувати своюувагу на ХІХ й ХХ ст.Саме смердоті особливонасиченіідеями влади таїїмодифікаціями.Внаслідок цого наша робота якщо матір, як мисподіваємося,узагальнюючий характер. Іще: із самого початку роботи надтемою мипрагнулизапропонуватисвійвласнийваріантаналізу, але й ізурахуваннямкласичнихтрадицій, котрі ужепанують вісторіїкратології. Тому мирідко будемопідкріплювати своїпошукипосиланням на чиіншукраїну й державу, тім паче на критику шлюбуорганізації їхні влади. Алі заті мизавжди будемо матір наувазімеханізморганізації влади йуправління нею нашій стране: ">Fabula denarratur" – Україна, чи не твояцеісторія.

>Запропонований намиспосіб новогоконструюванняпоняттяментальностіпанівноїелітидозволяє аргументів, щовідображаютьрізноманіттяавторів, котріведутьсуперечку,гратиіншу -зокремаепістемологічну йсоціальнуфункцію.Тоді самаісторія йтеоріяелітвиступають якісторія йтеорія проблем влади.Колозамикається.


3. Влада,еліта таментальність із точкизорукратології

>Дамостислийаналіз зрозуміти: влада,еліта таментальність.

>По-перше,стосовнонашої тиминеобхіднимєрозширитиобсягпоняття влади,якщо мипереслідуємо міткувикористовувати його длярозгортанняпанорами діїеліти, якорганізації людей зазарадидосягненняпевної влади взалежності відсвоєїментальності.По-друге,цейпідхід донашої тиминеминучепризведе доуточненняментальностіпанівноїеліти. Владаєнадзвичайноважкоювідповідальноюношею,щобволодіти нею, немаючипевногорівняменталітетногопотенціалу.По-третє, вскладнихсоціально-економічнихумовах державногобудівництва, вумовахнесформованостітрадицій йзвичаївсуспільногобуття йнеконсолідованостінації й т.д. - всецевідповідновикликає улюдининегативнуреакцію на адресою владирізнихрівнів.Характернимцеє й для України.

Кожнаепоха,кожнасуспільно-політична системаформує за своїм чином йподобою своюелітупередусім упровідних,визначальних сферахсуспільногобуття. У одномувипадкуцевідбувалося заінтелектомсуб'єкта, віншомувипадку - занаціональною йогоознакою, втретьому - законформізмом доіснуючого способу державного улаштую. Зрозуміло, щонезалежна Українапоки що несформуваланалежним чином своюпанівнуеліту шляхомякісноговідборуїїносіїв. Однак не будемоабсолютизуватице нашетвердження.Потрібноврахувати, так бімовити,амбівалентну формународженняеліти:крімцілеспрямованоїучасті держави в зграбномупроцесівідборусуб'єктівпанівноїеліти,існуютьтакожіншіспособиїїформування. В частности нимиєвідслідковування:

а)досягненьлюдини в сферіїїпрофесіонально-творчоїдіяльності;

б)високогорівняіміджувсередині й за межами країни;

в)загальновизнаного (реального) статусулідера (до тогочислі йвсерединісформованоїеліти);

р)нарешті,актуальності йперспективностіекономічного,політичного,ідеологічного йсоціального проекту,якийпропонуєтьсясуб'єктомпанівноїеліти.

Урезультатівиходить, що усіознакипанівноїелітиєнаявними. Однак нетребавипускати ізувагитакожіншийкритерій,якийімпліцитно ">закладений" основою самогопроцесуформуванняеліти. Ми маємо наувазінаступне: в названомупроцесіприсутні дваваріанти, котрімаютьоднакові прававпливу нацей процес, -цеформально-правові (>державні) йстихійно-визнаніваріанти (вкожномусуспільствіє свої - ">непокірні"суб'єкти, котрідовічноперебувають уопозиції доіснуючої влади, хочоб'єктивно смердотістимулюютьможливістьостанньої бути "учасі",тобто бутиактуальною, а чи непотенційною).

>Якщо матір наувазісоціальністьпанівноїеліти, то доводитисяконстатувати, що увсесвітнійісторії вонапостійнознаходила йреалізовувала своїрольовіфункції, без які вона неіснує. Миназвемодеякі із них:

1.функціяакумулятора йносія тогокультурно-національногоінтелекту,який врезультатістаєдостатнім йнеобхідним длядосягнення оптимальногорівнясамесоціальногорозвиткулюдини,суспільства;

2.функціяорганізатора (йкерівника)розумноїсуспільно-політичноїопозиціїіснуючому:сумнівним,необхідним,нежиттєздатним (>реакційним) проектам й прогнозам, зазарадиствореннярозумноїсоціальноїдійсності;

3.функціяучасникадифузії (>розпорошення) форм влади, щовтратила своюактуальність, дляактивноїінтеграції всвітоведемократичне полі ізметоювизнання країни йпідвищенняїїміжнародного статусу;

4.функція генератора іохоронцятрадицій йзвичаїв,духовних йкультурнихцінностей народу танації,всього того, щоскладаєісторію країни.

Таким чином,теорія іісторіяпанівноїеліти над чистому (абстрактному)вигляді.Вонаєопредмеченоюсоціальнимиподіями.


>Висновки

Владаєоднією ізфундаментальних засідокполітичногорозвиткусуспільства.Вонамаєправовий,економічний,духовно-ідеологічний характер,існуєскрізь, денаявнібудь-якістійкіоб'єднання людей,тіснопов'язана ізполітичноюсферою,єзасобомздійснення й способомутвердженняпевної політики. Політична владавиниклараніше за уладовідержавну йвизначаєреальнуздатністьсоціальноїгрупи чиіндивідавиявляти своєї волі.Вонаєневід'ємноюскладовоюзагальноговизначення влади якформисоціальнихвідносин,якійвластивийвсеохоплюючий характер,здатністьпроникати вусісферилюдськоїдіяльності.

>Будь-яка системамаєсистемоутворюючий компонент. Дляполітичноїсистеми нимєполітична влада.Вонаінтегрує усіелементисистеми,навколонеї точитисяполітичнаборотьба, вон —джерелосоціальногоуправління, яку, на свійчергу,єзасобомздійснення влади. Отже, владаєнеобхідним регуляторомжиттєдіяльностісуспільства, йогорозвитку таєдності.

>Галузьполітичної науки, Якадосліджує уладові,називаєтьсякратологією, авчені, котріаналізуютьїї —кратологами.Політологипо-різномутлумачатьпоняття “влада”.Найприйнятнішимєвизначенняїї якздатності, права йможливостірозпоряджатисяким-небудь чичим-небудь,вирішальневпливати надолі,поведінку та діяльність людей задопомогою авторитету,волі,примусу,сили тощо.


>Література

1.Панарин А. Спокуса глобалізмом. - М.:Экспо-пресс, 2002. - 415 з.

2.Ледяев В. Г. Влада: концептуальний аналіз. - М.:РОССПЭН, 001. -380с.

3. Філософська і соціологічна думку, 1996. - ? 7-8.

4. "Літературна газета", 28ноября-4 грудня 2001, ? 48.

5. Сич А. Конфлікт цивілізацій: нова небезпека чи відродження старого протиборства // Філософська і соціологічна думку, 1996. - ? 1-2.

6.Хантингтон З. Зіткнення цивілізацій // Філософська і соціологічна думку, 1996. - ? 1-2. - З. 9-30.

7. Див.:ЛисийІван.Менталітет й духовна культураукраїнців //Філософська йсоціологічна думка, 1995. 3 11-12. З. 3-60;Вовканич У розділі ст. Національна еліта й інтелектуальний потенціал нації (>епистемологический аспект) // Філософська і соціологічна думку, 1996. - ? 7-8. - З. 3-16 йін.

8. Лебедєв В. Г. Влада: концептуальний аналіз. - М.:РОССПЭН, 2001. - 377 з.

9. Див.:БурлацкийФ.М. МаоДзе-дун: "Наш коронний номер – це війна, диктатура". - М., 1976.

10. Платон.Соч.Т.3, год. І. - М., 1971; год. 2. - М., 1972.

11. Макіавеллі М. Государ і йдуть міркування у перші три книжки Тита Лівія. - СПб., 1869.

12. Гегель.Соч. Т. VIII. - М. - Л., 1935.

13.АшинГ.К. Критика сучасних буржуазних концепцій лідерства. - М.: Думка", 1978.

14. Ленін В. І. Повне зібр. тв.Т.23.

15. Ільїн М. В. Слова сенс: Досвід описи ключових політичних понять. - М.:РОССПЭН, 1997. 430 з.


Схожі реферати:

Навігація