Реферати українською » Политология » Геополітичні проблеми країн Перської затоки


Реферат Геополітичні проблеми країн Перської затоки

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Курсова робота

2004 р.

Запровадження

Актуальність роботи. Регіон Перської затоки протягом останнього чверті XX і на початку ХХІ століття є одне із найбільш напружених з політичної, соціальному і військовому відносинах районів світу.

Упродовж багатьох століть геополітична цінність Перської затоки була результатом двох історичних і географічних чинників. По-перше, він був важливий перехрестя торгових шляхів між Сходом і Заходом, зокрема, нього йшла торгівля шёлком і прянощами. По-друге, Перську затоку він був одні з тих проміжних зон, де лікарі зіштовхуються і перемішуються інтереси та громадянської культури різних імперій і цивілізацій: Рим, та був Візантія і Персія; араби і перси; сельджуки і монголи; Оттоманська імперія і Персія; нарешті, XIX століття Оттоманська імперія, Великобританія (шлях у Індію) і Росія (прорив до теплим морях). З часу Другої світової війни і по 80-х Близькій Схід і зокрема, Перську затоку, були однією з геополітичних театрів, більш-менш нестабільних, де розігрувалися сценарії непрямих сутичок між Сполученими Штатами Америки (разом із шахським Іраном, Саудівською Аравією та Арабскими еміратами) та Радянським Союзом (які спиралися на ненадёжное співробітництво з С.Хусейна).

Протягом усього XX та початок ХХІ століття світове співтовариство було свідком жорсткої міжнародної, тепер і збройної боротьби тут, і навіть на світові ринки за нафту регіону, за характер використання про «нафтодоларів». Правлячі кола Заходу завжди вважали, що бажані собі результати у регіоні Заливу можна отримати роботу що завдяки створенню стабільного блоку (чи з крайнього заходу кола) лояльних і в дружніх, і навіть залежних режимів. Проте визначальним мотивом поведінки Заходу тут виступала стратегічну мету, що полягала у цьому, щоб, спираючись ось на підтримку позначених країн, забезпечити сприятливі умови для торжества своєї політики у регіоні хоч і наскільки можна розширювати її масштаби.

Необхідність розробки обраної нами теми забезпечувалася тим, що саме з останній рік сталися значні зміни у геополітичній ситуації у Перській затоці. Найбільш значиме їх - військова експансія США проти Іраку і його наслідки як країн Заливу, так країн світу. Події у Іраку викликали: великі військові поставки; постійна присутність іноземних Збройних Сил в Затоці і їхня у військових операціях; насичену військову, політичну та дипломатичну діяльність США; велику масштабність обороту нафтодоларів, рух яких визначалося характером взаємовідносин між країнами Перської затоки, з одного боку, й західними державами - з іншого, тощо.

Перську затоку цікавий на дослідження і з тим погляду, у цьому регіоні з особливою гостротою виявляються два чинника сучасної політики: нафтової чинник та ісламський чинник. Значення нафтового зрештою привело Захід до потреби відстоювати свої інтереси у регіоні з допомогою застосування Збройних Сил; ісламський чинник став, на відміну минулого, радикализовать ставлення населення країн Заливу до дій зовнішніх держав, створюючи в такий спосіб його антизахідну налаштованість.

Важливість розгляду цієї теми для Росії і самостійну значимість. По-перше, субрегион Перської затоки перебуває у відносної близькості від неї південних рубежів, тому виникаючі тут процеси, зокрема турбуленции і кризові вузли зачіпають її зовнішню безпеку. По-друге, наявність взаємозв'язку між сепаратистско-экстремистскими колами деяких мусульманських районів РФ і религиозно-фундаменталистскими структурами країн Перської затоки підривають стабільність російського суспільства, може мати негативні наслідки для федеративного державного будівництва. По-третє, обсяги видобутих країнами цього субрегіону вуглеводневих джерел, до числа найбільших експортерів яких належить і Росія, безпосередньо впливають формування кон'юнктури, і ціни світовому ринку. Нарешті, російська сторона зацікавлена налагодженні багатогранного партнерства із державами ССАГПЗ, з величезним інвестиційним потенціалом.

Наукова розробленість проблеми. З наукової праці загального плану треба сказати монографії Александрова І.А. «Монархії Перської затоку: етап модернізації» і Ібрагімова С.Д. «Іслам і політика арабських монархій Перської затоки у 80-ті рр.». Ці твори розкривають спільні проблеми нові тенденції у відносинах між державами регіону, і навіть історичні передумови конфліктів на етапі. У російському востоковедении, які займаються дослідженням субрегіону Перської затоки, більш розробленої є іракська і іранська проблематика, враховуючи наші давні зв'язки з цими країнами й відносної доступності інформації про неї. Проблематикой Перської затоки у різний час займалися такі дослідники, як Алієв А.М. «Іран vs Ірак: історія та сучасність», Аль-Гунайм Я. Ю. «Кувейт: відповідь загарбникам», Бодянський В.П. «Східна Аравія», Васильєв А.М. «Перську затоку центрі бурі», Закарія Авт., Яковлєв А.І. «Нафтові монархії Аравії одразу на порозі ХХІ сторіччя» та інших.

Цінними джерелами інформації на підготовку роботи послужили матеріали російської періодичної преси. Важливу інформацію зберігають у збірниках статей «Близькій Схід і сучасність», випущених Інститутом вивчення Ізраїлю й Близького Сходу, в газетах і часописах «Азія й Африка сьогодні», «Міжнародна життя», «Незалежна газета», «Євразійський вісник» та інших.

Особливо цікавить автора представляє вивчення сучасних геополітичних проблем країн Перської затоки, і навіть аналіз стану та прогнозування можливих наслідків військового вторгнення США до Іраку та Іран із геополітичної погляду.

Мета курсової роботи – здійснити аналіз найгостріших геополітичних проблем країн Перської затоки.

До завдань роботи входило:

1.Анализ геополітичного становище регіону Перської затоки.

2.Выявление комплексу геополітичних проблем проблем регіону та причин їх які обумовлюють.

3.Определение геостратегічних інтересів навіть Росії у Перській затоці на найближчу перспективу.

Теоретичною основою роботи послужили дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених і експертів, як-от Александров І. А., Алієв А.М., Васильєв А.М., Ивашов Л.Г., Майбах Х., Маквайер Ф., Мелихов І.А., Я. Черкаський та інших.

Глава 1. Аналіз геополітичного простору країн Перської затоки

1.1.Геополитическая ідентифікація регіону Перської затоки

Як свідчить нинішній історичний досвід, уже багато століть регіон Перської затоки у свого вигідного географічного розташування піддавався брутальному впливу зовнішніх сил. Це неодноразово підкреслювався багатьма учеными.[1] Перебуваючи між Сходом і Заходом, країни Перської затоки вже у середньовіччя могли контролювати караванні і морські шляху, що з'єднували Азію, Африки й Європу.

У ХХ в. після виявлення величезних запасів нафти та початок промислової розробки нафтових родовищ роль Перської затоки як транспортної артерії, що дозволяє забезпечити безперебійне постачання вуглеводневим сировиною країни - імпортери нафти, як не зменшилася, а й значно зросла.

Політична боротьба у зоні Перської затоки, вважає У.Шарипов[2] , тісно і многоканально пов'язана з «нафтовим чинником», та значною мірою обумовлена його дією. І навпаки, протиборство і просування у сфері нафтового чинника власне викликалися політичними устремліннями місцевих режимів, і навіть зацікавлених зусиль і насамперед провідною західної держави - США.

Як Мелихов І.А., арабські монархії Перської затоки, у надрах яких залягають 43,9% світових доведених запасів нафти і 15,5% газу, перемістилися до останні з регіональної периферії в фокус світової економіки та близькосхідної політики у контексті що відбуваються глобалізаційних процесів, формування транснаціональних економічних взаємозв'язків, виникнення нових параметрів міжнародних отношений[3] .

Але саме ця зміни породили нові геополітичні проблеми, що протягом другої половини ХХ в. не були остаточно дозволені. Радше навпаки, частину цих проблем в початку XXI століття особливої гостроти, оскільки він зачіпає інтереси найбільшої світової держави – Сполучених Штатів Америки.

З огляду на унікальності Перську затоку (Додаток 1) є стратегічно важливим районом земної кулі. За існування біполярної системи міжнародних взаємин у ролі головної загрози для регіону розглядався СРСР. А США, як головна протиборче сила, безпосередньо інтегрованій у тій чи іншій ступеня в регіональну систему безпеки, взяли він роль «пильного і невсипущої стража»[4] , присвоившего собі патроналистские функції відношення до державам регіону. У межах біполярності це здавалося логічно обґрунтованим і зовсім адекватною реальності явищем.

Геополітичне простір Перської затоки традиційно є пильної уваги політиків та експертів у сучасній системі міжнародної безпеки і міжнародних відносин. У наукових колах, як заходу, і Сходу, досі точаться дискусії у тому, які критерії правомірно використовуватиме визначення «просторової протяжності і географічного розташування региона».[5]

Розробка «концепції регіону» ставить перед дослідником цієї проблеми низку складних завдань вибору зазначених критеріїв. Головну роль грає, звісно, чинник географічної відокремленості з інших територій, які є для Перської затоки «родинними» за якими би там не було ознаками (етнічним, мовним, культурно-історичним, релігійною освітою й т. буд.). Проте використання даного критерію дозволило б, наприклад, включити Афганістан, Пакистан і кілька центрально-азійських держав у складі регіону Перської затоки, які є правомірним і може значно ускладнити визначення кордонів регіону, отже, і предмета дослідження.

Культурна та релігійна спільність країн Перської затоки із країнами Близького Сходу, Центральної Азії і Північно-Східного узбережжя Африки, їх взаємовплив і рівень культурного взаємопроникнення роблять практично неминучим проведення відповідних паралелей з іншими регіональними системами. Разом про те, культурний і релігійний критерії у разі є ключовими задля досягнення завдання визначення просторової протяжності і географічного розташування регіону.

Німецький учений Б. Мюллер пропонує свій шлях регіональної ідентифікації країн Перської залива[6] . У його праці «Світ після «холодної громадянської війни» він робить наголос увагу до особливостях зовнішньоекономічної діяльності країн регіону, т. е. на величезні масштаби видобутку, переробки нафти і експорту вуглеводневої сировини й його похідних як ознаках цього регіону.

Безумовно, ідентифікація регіону з урахуванням домінанти його зовнішньоекономічної і промышленно-хозяйственной діяльності - дуже цікава та враховуючи дедалі зростаючі темпи «стандартизації регіональних особенностей»[7] , перспективний напрям для практичного застосування у майбутньому. Беручи до уваги реалії сьогодення, слід підкреслити, що ідентифікація регіону Перської затоки з урахуванням вышепредложенных чинників виправдана, але лише з урахуванням етнічної, культурної революції й релігійної складових.

«Концепція регіону» для країн Перської затоки будується, на думку Й.Меллиндера, насамперед унікальності їх запасів вуглеводнів, на змішаності їх культури з культурами суміжних регіонів звісно ж, на домінуванні ісламу як «єдіной і нєдєлімой праведною религии»[8] .

Я. Черкасский[9] пропонує використовуватиме ідентифікації регіону метод «економічної і політичною включеності», що дозволяє чітко визначити межі регіону Перської затоки, назвавши держави, що входять до нього: держави - члени Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (ССАГПЗ) - Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Королівство Саудівська Аравія, з одного боку, і Ірак, Іран - з іншого. Ємен, географічно як і розташований на Аравійському півострові й загалом граничащий з Саудівською Аравією та Оманом, через відсутність економічної і політичною залучення до справи регіону не розглядається як його складова.

Відповідно до цю концепцію, країни регіону можна розділити на дві категорії:

1.Великие регіональні держави (передусім Ірак, Іран та, у певній відношенні, Королівство Саудівська Аравія);

2.Малые регіональні держави (Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ і Оман).

Означимо також країн, мають свої стратегічні геополітичні інтереси у регіоні: до катастрофи біполярної системи, панівною у відносинах півстоліття, такими державами були навіть СРСР, а після 1991 р. - лише США. Необхідно згадати також британському, французькому, турецькому вплив у регіоні, однаково, як і другорядною ролі Єгипту й Сирії - держав, найчастіше котрі посідають суперечливу позицію з питань регіональної безпеки Перської затоки.

Не менше значення для регіону Перської затоки і встановлює певну ступінь впливу нього мають міжнародні регіональні організації, такі, як ССАГПЗ і Ліга арабських держав (ЛАД), є активними учасниками формування та вироблення основ регіональної політики, зокрема і питань колективної безпеки все; міжнародні міжурядові організації світового рівня (ООН, Світовий банк, МВФ, СОТ, ОПЕК), надаючи значний вплив на економіку країн регіону (наприклад, з їхньої можливість придбання високотехнологічних видів озброєння військової техніки), зачіпають і питання, включені до сфери безпеки регіону спочатку; етнічні (курди) і здійснювати релігійні (шиїти) групи, правлячі та військові еліти.

Вимушений відхід Іраку зі світової нафтового ринку виробництва і економічні труднощі Ірану в експлуатації природних ресурсів, і навіть падіння видобутку нафти на Росії змінили розстановку сил, «аравійська шістка» за умов посіла лідируючі позиції з ролі нефтеэкспортера. Причому, як И.Мелихов[10] , принаймні скорочення світових вуглеводневих запасів важливість країн ССАГПЗ у світовій економіці та політики може зростати.

Правлячі кола США, які просували американську домінанту у справах, вважають, зміна світопорядку у зв'язку з припиненням «холодної громадянської війни» не призвело до девальвації геополітичної значимості субрегіону Перської затоки, який незмінно входить у зону «життєво важливих інтересів США» переважають у всіх доктринальних документах по зовнішньополітичної тематиці. Такий концептуального підходу аргументується як визнанням його ключову роль у забезпеченні стабільності світової економіки та добробуту країнах Атлантичного альянсу, і впливом на широку гаму актуальних міжнародних стандартів і регіональних проблем.

Досить очевидно, що сьогодні, на початку ХХI в., геополітичні проблеми регіону Перської затоки багатогранні і внутрішньо вкрай суперечливі. Це пов'язано з тим, що країни - імпортери вуглеводневих ресурсів Перської затоки схильні розглядати даний регіон як зону власних життєво важливих інтересів. Проте специфіка цих інтересів, котрий іноді їх різнонаправленість і повна несумісність зводять регіональну безпеку до рівня субъективно-меркантильного сприйняття цієї проблеми кожним учасником окремо.

І. А. Александров у своїй книжці «Монархії Перської затоки. Етап модернізації» для аналізу проблем, які зачіпають регіональну безпеку, використовує багатоярусну поясну модель, епіцентром якої є внутрішня проблематика країн регіону, а зовнішнім ярусом - великі держави, розглядають Перську затоку загалом геополітичному раскладе[11] . Арабські ж таки дослідники воліють використання інший моделі, спрощеність і чітка структурованість якої

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація