Реферати українською » Политология » Особливості формування президентської влади в Україні в 2004 році


Реферат Особливості формування президентської влади в Україні в 2004 році

сильна президентська влада, заснована більшості країн Латинська Америка за американським зразком, стала головна причина встановлення. Тож у більшості країн Європи початку затверджуватися парламентарна система, коли він Президенту відводиться незначна роль. Президент, зазвичай, обирається законодавчим органом і є тільки главою держави, а уряд формується парламентом і відповідально проти нього.

Нестабільність урядів у країнах і ускладнення функцій управління сприяли посиленні виконавчої, що вже знайшло свій вияв у появу «змішаної» системи правління, що прагне поєднувати сильну виконавчу владу з ефективним контролем парламенту над діяльністю уряду. Президент обирають усенародним голосуванням, є глава держави, разом із парламентом бере участь у її формуванні та діяльності уряду.

«Змішана» система є найбільш гнучкою й ефективною, оскільки виключає можливості встановлення чи урядової чехарди. При «змішаної» системі правління інституту президентства відводиться особливу увагу чи державній механізмі та банківській системі поділу влади: в організаційному плані питань він самостійний (Президент обирається шляхом всенародного голосування) і включений в жодну гілка влади. Президент є глава держави, гарантом Конституції, права і свободи людини і громадянина, арбітром між різними політичним силам, що сприяє вирішенню протиріч з-поміж них. Характерною рисою напівпрезидентської республіки є перетворення Президента, в координуючий центр, який би своїм арбітражем узгоджене функціонування і зміцнити взаємодію державні органи.

Україна має Президент непросто винесено далеко за межі поділу влади, але істотно впливає для формування й діяльність усіх зацікавлених державних органів. Повноваження Президента надзвичайно широкі і стосуються, сутнісно, усіх напрямів організації та здійснення структурі державної влади, що дає підстави стверджувати про чіткому оформленні нової влади – президентської, що виконує гарантійну,арбитражно-интегративную і контрольну функції.

Отже, інституцію Президента пройшов довгий шлях свого формування. Спочатку, виникнення інституту президентства у світі було з пошуком США нового способу організації вищої влади, що передбачає створення сильної виконавчої влади і до того ж час що виключає можливість її перетворення на тиранію. Проте цей досвід перейняло більшість країн світу наша країна перестав бути винятком.

 

1.2 Інститут президентства у сучасній політичній системи України

президент України – ватажок держави, найвищу посадова особа у системі органів держави; президент України не очолює і входить у жодної з гілок структурі державної влади, він уособлює держава й державної влади загалом. Президент, ніби ватажок держави, уповноважений вдягати внаслідок її імені всередині України та поза межами, є гарантом державного суверенітету і територіальній цілісності; обирається загальнодержавними прямими виборами для 5 років, проти неї недоторканності.

Правовий статус Президента визначається V розділом українській конституції. президент України структурно не входить в жодну гілка влади, але у водночас є глава держави й виступає від імені (ст. 102). У статті 106 Конституції визначається місце президента як держави. президент України – є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання українській конституції, права і свободи людини і громадянина. Він представляє держава робить у міжнародних відносинах, веде переговори, укладає міжнародні угоди, приймає вірчі і відкличні грамоти послів інших держав, призначає всеукраїнський референдум, позачергові вибори у Верховної Ради, припиняє межі повноважень парламенту, якщо протягом місяці однієї черговий сесії його пленарних засідань що неспроможні розпочатися, вирішує питання громадянства, здійснює помилування тощо. [15, з. 345].

Україна має зародження демократії почалося ще й у період козацтва, втім бурхливе її розвиток виробництва і закон інституту президентства почалися 10-х роках ХІХ століття. За часів діяльності Центрального Ради було видано чотири універсалу (укази), які мають розгадувати основу демократизації української спільноти [11, з. 67].

Останнім універсалом, внаслідок 22 січня 1919 вік Центральний Рада проголосив повну політичну самостійність Карпатської України внаслідок Росії. А 29 квітня 1918 вік цей інструмент обрав Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

Після встановлення в Україні радянської влади уряд УНР виїхало зарубіжних країн, де продовжувало функціонувати як у вигнанні. Очолив уряд Симон Петлюра.

Президенти УНР у вигнанні [16, з. 136]:

– Симон Петлюра (до 1926)

– Андрій Лівицький (1926 – 1954).

– СтепанВитвицкий (1954 – 1965)

– Іван Багряний (1965 – 1967) – в.о. президента УНР у вигнанні.

– Микола Лівицький (1967 – 1989)

– МиколаПлавлюк (1989 – 1991)

Проте УНР була визнана іншими державами в і з 1920 року контролювала ніякої території в Україні. Уряд УНР у вигнанні визнало 1991 р. нинішню владу на незалежній Україні і саморозпустилося. Президент УНР МиколаПлавлюк приїхав до Києва і був присутній присутня на церемонії інавгурації.

Історія президентства сучасної незалежної України було починається із першого грудня 1991. На референдумі народ країни віддав свої голоси за проголошення незалежності України та обрав першого президента вже суверенної Української держави – Леоніда Кравчука, доти Голову Верховної Ради Українською РСР. Він також одна із трьох учасників Біловезьких угод, за якими Радянський Союз перед припинив своє існування й було створено СНД. Ініціатор всеукраїнського референдуму, за результатами якого 90,32% громадян України підтримали Акт України [20, з. 34].

Через війну досягнутих восени 1993 р. політичних домовленостей у березні 1994 р. пройшли позачергові вибори Верховної Ради саме – українського парламенту, тож під кінець червня (перший тур) – початку липня (другий тур) – позачергові вибори президента України. Президентом був обраний Леоніде Даниловичу Кучма. У листопаді 1999 року Президент Кучма переобрали другого термін. За нього було прийнято нова Конституцію України, підписано міжнародні договори і угоди з Росією, Румунією, Білоруссю, Польщею, НАТО [21, із 23-ї].

На чергових виборах, що відбулися восени-взимку 2004 р., Президент України був обраний Віктор Андрійович Ющенка. Пріоритетними завданнями вона бачила створення Україні мільйонів нових робочих місць, економічного зростання, кардинальне зарплати і підвищення пенсій, доступність якісної освіти, медицини, зменшення податків, стимулювання виробництва, обмежити втручання держави у життя громадян, незалежний суд, надійно захищає права простого люду. Ющенка він прихильник європейської спільноти і євроатлантичного шляхів розвитку [12, з. 52].

7 січня 2010 року у Україні відбулися чергові чи президентські вибори. За підсумками першого туру найбільше голосів отримали У. Ф. Янукович і Ю. У. Тимошенко; які й вийшли другого туру, призначений 7 лютого 2010 року. За результатами обробки 100 % бюлетенів у в другому турі голосування більшість голосів (48,95 %) набрав голова Партії регіонів кандидатура Віктора Януковича.

Отже, в 2010 року під час виборів переміг Вікторе Федоровичу Янукович, який обійняв посаду президента по закінченні повноважень його попередника, яке інавгурація відбулася 25 лютого 2010 року.

Особливості виборів президента України" передбачає стаття 103 Конституції, у якій визначається [5, із 16-го]:

– принципи виборів (загальне, однакову, пряме виборче право шляхом таємного голосування);

– термін перебування на посаді – 5 років;

– умови обрання цю посаду (кандидат посаду президента України повинен проживати території України протягом десяти останніх на виборах років, також він повинен мати громадянство України);

– обов'язкове володіння українською мовою;

– вік кандидата посаду президента України ні менше ніж 35 років.

Одне і те обличчя може бути Президент України більше двох строків поспіль. У статті 103 Конституції також визначено, що той, хто вибрав президентським кріслом, немає право займати будь-які інші посади, займатися підприємницькою діяльністю й т. буд.

конституція визначає термін перебування на посаді (5 років) й проведення виборів президента України – останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента.

Вступ Президента на посаду освітлене у статті 104 Конституції. У ньому йдеться у тому, що новообраного Президента України вступає на посаду не пізніше як за тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів із моменту приношення присяги народу на урочистому засіданні Верховної Ради України. Її зміст вміщено у Конституції, проте зазначено, на що ж приноситься присяга. По нової традиції президент України присягає на Конституції та Євангелії (першому Євангелії,переведенном на староукраїнська язик у 1556 – 1561 років у містечку Пересопниця, нині селище біля міста Рівно), потім президент України проголошує інавгураційну промову. За статтею 105 Конституції звання Президента охороняється законом довічно, також Президент має право недоторканності [17, з. 240].

Повноваження президента України зачіпають все гілки влади і функції держави, що його інтегруючої роллю чи державній апараті:

а сфері забезпечення державного суверенітету України. Президент є верховним головнокомандуючим Збройних сил України, очолює рада національній безпеці й оборони України, вносить до Верховної Ради України уявлення про оголошення стану війни" та приймають рішення про використання Збройних сил України у випадку збройний агресії саме на Україну. Приймає відповідно до законом постанову по загальної чи часткової мобілізації і введення військового положення у Україні або у окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеку України;

б) у сфері зовнішньої політики України. президент України представляє держава робить у міжнародних відносинах. Конкретне прояв цієї функції – керівництво зовнішньополітичну діяльність держави, ведення переговорів, висновок за міжнародні договори, вирішення питання визнання інших держав, призначення та звільнення глав дипломатичних представництв України у інших і при міжнародні організації, прийняття вірчих іотзивних грамот дипломатичних представників інших держав;

в) у сфері внутрішньої політики. президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін до Конституції, проголошує всеукраїнський референдум з ініціативи; створює, реорганізовує й ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої; підписує закони, прийнятих Верховною Радою України; проти неї вето щодо прийнятих Верховна Рада України законів з наступним поверненням їх у розгляд Верховної Ради саме. Призначає позачергові вибори у В.Р. України у терміни установлені Конституцією. Припиняє повноваження В.Р. України у випадках передбачених справжньої Конституцією;

р) президент України має великі повноваження на справі формування складу органів структурі державної влади. Зокрема, з дозволу Верховної Ради України він призначає Прем'єр – міністра України; припиняє повноваження Прем'єр – міністра України та приймають рішення про її відставку; призначає за поданням Прем'єр – міністра України членів Кабінету міністрів України; призначає з дозволу Верховної Ради України Генерального прокурора й інших керівників центральних органів структурі державної влади; призначає третину складу Конституційного Судна; здійснює перше на посаду професійного судді терміном п'ять років. Призначає при посаді і від посад половину складу ради Національного банку України та половину складу Національної ради України з телебачення і радіомовлення.Вносит в В.Р. України уявлення про призначення посада і звільнення з посади Голову Служби безпеки України.Отменяет акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

буд) у сфері захисту права і свободи людини і громадянина. президент України приймають рішення про прийняття до громадянство України та припинення громадянства України, про надання притулку у Україні; здійснює помилування;

е) ще, президент України має низку повноважень, традиційно які стосуються прерогатив для глави держави, саме: привласнює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги й інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнака і нагороджує ними.Создает не більше коштів, передбачених у Державний бюджет України, реалізації своїх повноважень консультативні, дорадчі й інші допоміжні органи влади й служби.

президент України видає укази і розпорядження, що є обов'язковими до виконання [21, з. 38].

Передавати свої повноваження іншим особам Президент неспроможна.

Постійно чинним органом за Президента України є Адміністрація президента. Вона створюється Президент України відповідно до Конституцією України забезпечення здійснення своїх повноважень як держави [19, з. 134].

Основне завдання Адміністрації є організаційне, правове, консультативне,експортно-аналитическое й забезпечення діяльності Президента. Адміністрація аналізує економічні, політичні та соціальні процеси, які у країні, і готує пропозиції Президента з результатам аналізу, забезпечує підготовку проектів указів і розпоряджень президента України, і навіть проектів законів, що Президентом до Верховної Ради гаразд законодавчої ініціативи, розробляє пропозиції з питань кадрової політики, проводить експертизу законів, що передаються Верховною Радою на підпис Президентові, здійснює зв'язку Президентом України Верховною Радою, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями та ін.

Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації Президента, який призначається Президент України. До складу Адміністрації входять: Перший Помічник президента України, перший заступник та їх заступники Глави Адміністрації Президента, помічники, радники й консультанти президента України, прес – служба управління і відділи (наприклад, відділ державні нагороди, громадянства, помилування тощо.).

Припинення повноважень Президента передбачено статтями 108—112 Конституцій.

Повноваження глави держави припиняються у разі [17, з. 250]:

– відставки (ст. 109);

– неможливості виконання своїх повноважень із стану здоров'я (ст. 110);

– усунення з посади шляхом імпічменту (ст. Ш);

– смерті.

президент України то, можливо усунутий з посади Верховної Радою порядку імпічменту у разі вчинення їм зради чи іншого злочину.

Ініціювати це запитання може менше половини народних депутатів від конституційного складу парламенту. Після цього Верховна Рада України зобов'язана створити спеціальну тимчасову слідчу комісію. Укладання комісії підлягають перевірці Конституційним Судом. «Рішення про усунення Президентом України посади шляхом імпічменту приймається Верховною Радою щонайменше трьома чвертями від неї конституційного складу...», тобто. щонайменше ніж 338 народний депутат України [16, з. 238].

Що стосується дострокового припинення повноважень Президента обов'язки до вступу посаду нового Президента покладаються на Прем'єр – міністра. На значну частину повноважень Президента (здійснювати помилування, призначати всеукраїнський референдум тощо.) Прем'єр – міністр немає права.

Отже, становлення інституту президентства України почалося 1991 року, після

Схожі реферати:

Навігація