Реферати українською » Право, юриспруденция » Виконання постанов Європейського Суда з прав людини у Східної та Західній Європі


Реферат Виконання постанов Європейського Суда з прав людини у Східної та Західній Європі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Чуркіна Людмила Михайлівна

Вплив постанов Європейського суду у правах людини на національні правові системи держав-членів Ради Європи

Тема юридичної природи постанов Європейського Суда з прав людини важливою й актуальною у багатьох державах-учасницях Конвенції, так само як важлива тема виконання постанов Судна державами. Адже замало самої лише винесення будь-яким органом рішення, потрібен ще, щоб рішення виконувалися. Це проблему, що у міжнародне право діє принцип суверенної рівності держав, тобто виконання постанов Судна представляє питання, що входить як до правової, і до політичній сфері.

З іншого боку, останнім часом зазнали істотні зміни Рада Європи та Європейська конвенція про захист людини та основних свобод. Змінилися і правові стандарти держав-членів Ради Європи.

Відповідно до частиною 1 статті 46 Конвенції «Високі Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися остаточні рішення Судна у справі, у яких є сторонами». З цієї становища Конвенції явно слід, що рішення Судна мають обов'язкового характеру. «У той самий час, - пише М. Лобов1 , - постанови Судна кваліфікуються нерідко як що носять декларативний характер».

Констатація Європейським Судом порушення Конвенції накладає держава- відповідач з частини 1 статті 46 чіткі та певні зобов'язання. Держава, з якою прийнято декларативне постанову ж про порушенні правами людини, як має виплатити певну компенсацію, він повинен прийняти відповідних заходів індивідуального характеру стосовно потерпілому заходи (звані заходи індивідуального характеру), щоб «покласти край порушення і усунути її наслідки для відновлення, наскільки може бути, ситуації, що існувала до нарушения»,2 і, якщо це потрібно, також заходи загального характеру, здатні ефективно запобігти подальші наруше¬ния Конвенції, як ті, хто був вже виявлено Судом.

Багато вчених говорять зараз про який вплив постанов Європейського суду на національні правові системи держав-членів Ради Європи. Висловлюються різні позиції - від рекомендаційного характеру і необов'язковості постанов Європейського суду до пріоритету над постановами локальних судових інстанцій.

У зв'язку з цим виникає запитання про співвідношенні міжнародного публічного й національного права, оскільки це є важливим для ефективності встановленої Конвенцією системи. Професор С.В. Черниченко з цього приводу зазначає: «Способи узгодження внутрішньодержавного і журналіста міжнародного права різняться залежить від права конкретної держави. Тут, щоправда, потрібно зробити застереження: держави можуть домовитися про використання певних способів узгодження. Але сутність цього процесу завжди однакова: приведення державою свого внутрішнього права у відповідність із міжнародним з метою забезпечити виконання розпоряджень, дозволів і заборони, встановлених последним»3 .

Англосаксонские і скандинавські держави традиційно поділяли позицію дуалізму, відповідно до якої міжнародне публічне право і "національне право є різні і незалежні правові системи. Проте, протягом протягом останнього десятиліття скандинавські держави прийняли законодавчі акти, придавшие Конвенції пряму юридичну дію з їхньої території. В усіх життєвих східно-європейських державах Конвенція прямо дію.

Об'єднане Королівство

Попри те що, що була ратифікували державою 1951-го р., до набрання чинності Акта Права Людини на початку 2000 р., Конвенція вони мали прямої дії біля Об'єднаного Королівства. Проте, аналізуючи практику, у британському державі склалася система заходів, спрямовану виконання постанов Європейського суду у правах людини.

Наслідком постанови Страсбурзького Судна у справі Голдер4 стало прийняття розпорядження про внесення доповнень в тюремні правила, які усувають обмеження права на доступом до правосуддю. Через війну рішення в справі Ірландія проти Великобритании5 прем'єр-міністр Об'єднаного Королівства у березні 1972 року - офіційно заявив, що «п'ять методів» ведення допиту, котрі були визнані Судом порушенням статті 3 Конвен¬ции, ні більш застосовуватися у країні.

Через війну постанови Європейського суду, винесеного у справі Санді Таймс6 , в 1981 р. було ухвалено Закон про образі суду, який регламентує основні питання би за таке образу.

Під упливом рішення в справі Уэлч7 в Соединенном Королівстві прийнятий у 1994 року новий закон про злочини, що з незаконний оборот наркотиків, відповідно до яким дію розпорядження про конфіскації не поширюється більше коштів у обяза¬тельном порядку попри всі справи про торгівлю наркотиками. Натомість конфіскація проводиться на вимогу прокурора чи разі, якщо суд приймає на власний розсуд рішення про осу¬ществлении таких дій.

Як наслідок рішення, винесеного у справі Боунер і Максвелл8 , діюча в Шотландії система подання апеляцій і пре¬доставления правову допомогу з кримінальних справ замінили нової системою, заснованої Законом про кримінальної юстиції від 1995 року.

Ірландія

Єдиним державою, не придавшим Конвенції пряму юридичну дію, залишається Ірландія. Через війну «механізм немає правової цінності проти національним правом: Конвенція є обов'язковою державі, але з всередині государства»9 . Таке тлумачення було підтверджено Верховним Судом Ірландії відомим справі O’Laighleis v. O’Sullivan and Minister of Justice (у суді – справа Лоулиса10 ). З тих самих причин передбачалося, що ірландський законодавство, що забороняє гомосексуальні відносини між особами чоловічої статі, який суперечить конституції Ірландії. Отже, Верховного суду прийняв до уваги рішення, винесене Європейським Судом у справі Даджен11 . Однак у кількох рішеннях Верховним судом Ірландії зазначено, що і Конвенція, і прецеденти Європейського суду можна використовувати у суді, якщо, наприклад, з'являється прогалину у національному законодавстві або якщо суди зіштовхнулися із сумнівними чи нечіткими нормами ірландського законодавства.

З урахуванням рішення в справі "Відкриті Двері" і "Благо жінок міста Дублина"12 до статті 40.3.3 Конституції Ірландії були внесені у 1992 року поправки, що дозволяють офіційно одержувати інформацію про иностран¬ных клініках, котрі займаються проведенням законних абортів. Пар¬ламент Ірландії в 1995 року схвалив Закон щодо правил отримання про іноземних консультаційних агентствах по пре¬рыванию вагітності.

У результаті рішення Судна у справі Джонстона13 в Ірландії Закон про права дітей від 1987 року зрівняв у правах дітей, народжених у законний шлюб і поза ним.

Австрія

Прецедентное право Страсбурзького суду значно впливає правову систему Австрії. У зв'язку з винесенням низки рішень щодо Австрії (Патаки14 , Данширн15 , Бениш16 ) в кримінально-процесуальний кодекс було внесено поправки, дозволяють запровадити принципу рівності процесуальних прав обвинувачення й захисту. Австрійський законодавець зустрів у 1971 р. законодавчий акт, який змінив Уголовно- процесуальний кодекс Австрії. Цей акт обмежив можливість запровадження терміну досудового затримання та істотно обмежив термін до шість місяців.

У Австрії з урахуванням й рішення Європейського Судна у справі Херцегфальва17 до статті 51(1) закону про лікарнях був у 1991 року включені більш деталь¬ные становища, ще, до статті 34 закону про приміщенні осіб, у психіатричні лікарні запроваджені зміни, відповідно до кото¬рым заборонено перешкоджати листуванні меж¬ду пацієнтом та її адвокатом. Починаючи з початку 1994 року це положення також застосовується до осіб, засудженим і помещен¬ным в психіатричні клініки (нова стаття 167(а) закону про приведення у виконанні вироку). Стаття 58 Закону предусматри¬вает при цьому, що мого обличчя, що містяться під охороною, повинен мати можливість одержувати інформацію, включаючи тілі- і радиоинфор¬мацию.

Через війну справи “Informationsverein Lentia”18 Закон про регіональному радіомовлення і радіотрансляції від 1 січня 1994 року лібералізував місцеве і регіональне радиове¬щание Австрія і поклав видачу ліцензій на приватне мовлення нові регіональні радіомовні і радіотрансляційні органи.

Поставлені проблеми, у рішеннях Європейського суду у справі Палаоро, Пфармаейр, Прамсталлер, Шмауцер і Умлеафт19 відбито у прийнятих 29 листопада 1988 року поправки до Федеральної Конституції Австрії 1929 року, які впровадили додаткові кошти на правового захисту, заснувавши незалежні административ¬ные суди.

Швейцарія

З 1974 становища Конвенції після ратифікацію та підписання «автоматично і аж» застосовують у Швейцарії як законодавство. Через війну приєднання до Конвенції провели кілька реформ. Наприклад, після ухвалення рішення в справі Белилос20 Федеральний суд заявив, що процедуру позбавлення права власності на майно, діюча в Каноне Vaud, суперечить год. 1 ст. 6.

Після винесення рішення в справі Хубер21 в Уголовно- процесуальний кодекс Цюріха було внесено із 1991 роки зміни, за якими суду з кримінальних справ, а чи не прокурор, уповноважений виносити рішення про укладення під варту осіб, підозрюваних у скоєнні злочину.

Федеральний Суд Швейцарії в Постановлении від 7 серпня 1992 року, мотивуючи статтею 6 Конвенції і рішення Европей¬ского Судна у справі Люди22 , зазначив, що обвинувачення, заснований на свидетельских показаннях офіцера таємницею поліції, на повинен прийматися до уваги, якщо обвинувачуваний немає возможнос¬ти перехресного допиту з офіцером під час процедури розгляду.

Німеччина

З 7 серпня 1952 р. Конвенція є частиною внутрішнього права Німеччини. Зазвичай, Німеччина прагне зробити превентивні дії, щоб уникнути визнання порушень Конвенції.

Приміром, з урахуванням рішення в справі Карлхейни Шмидт23 відповідно до рішенням у справі влади землі Баден-Вюртемберг, і навіть земель Баварії та Саксонії, мають аналогічне правове регулювання, призупинили стягнення податків на службу в пожежної охороні, згодом Федеральний Конституційний суд своїм Постановою від 24 січня 1995 року визнав їх недійсними.

Бельгія

Хоча Конституція Бельгії мовчить про місце прецеденту серед правових актів, пріоритет за міжнародні договори з усіх національними законами незаперечний. У зв'язку з цим бельгійські національні суди повинні утриматися від застосування національних законів, суперечать Конвенції. Відповідно до статтею 441 Уголовно- процесуального кодексу касаційна інстанція може скасувати рішення і направити справу на новий розгляд у суд, якщо Європейський Суд визнає, що було порушення Конвенції. Приміром, після ухвалення рішення в справі Пьерсак24 , опреде¬лившего факт порушення принципу неупередженості су¬дей (про участь однієї особи спочатку у ролі прокурора, та був - голови під час розгляду однієї й тієї ж справи).

Через війну винесеного рішення в справі Лами25 у Бельгії ухвалили новий Закон від 20 липня 1990 року про попередньому висновку, що передбачає надання матеріалів справи і розпорядження обвинувачуваного та його адвокатів до розгляду своєї справи судом, який ухвалює рішення щодо подальшого змісту обвинувачуваного під охороною.

Нідерланди

Після розгляду Європейським Судом справи X і Y26 і визнання порушення Конвенції Закон від 27 лютого 1985 року уніс зміни до статті 65 Кримінального кодексу Нидерлан¬дов і надав право довіреній особи, котрий страждає пси¬хическим захворюванням і став жертвою творення злочинів, подавати скаргу від імені того особи.

У зв'язку з рішенням Судна Енгель та інші проти Нидерландов27 Закон Ни¬дерландов від 12 вересня 1974 р. стандартизировал дисциплінарні наказа¬ния і Порядок їх застосування для військовослужбовців всіх звань. Закон отме¬нил «попередній арешт», «суворий арешт» і направлення у дисциплинар¬ное підрозділ. Разом про те ще до його набрання чинності Закону ці санк¬ции практично перестали вводитися вироками у зв'язку з розпорядженням міністра.

Річ Кендьбихара28 стала приводом внесення змін - у статті Кримінального кодексу, що стали чинними із 1986 р., і застосовувані стосовно осіб, котрі страждають психічні розлади. Згідно із Законом такі особи, що містяться під охороною, можуть оскаржити рішення арбітражного суду, збільшує термін їхньої укладання.

Практика Верховного Судна Нідерландів зазнала измене¬ние завдяки справам Лала і Пелладоа29 . Звинуваченому дозволили у разі от¬сутствия (навіть із необгрунтованої причини) у своєї справи, яким він була викликана порядком денним, бути представленим захисником.

Іспанія

Для виконання рішення Судна у справі «Union Alimentaria Sanders»30 підставі Закону про територіальної організації судеб¬ной системи від 28 грудня 1988 року у Іспанії було переглянуто кордону судових округів, і навіть встановлено нова территори¬альная юрисдикція судів. В усіх життєвих провінціях ухвалені якісь закони, які уч¬редили у своїй території судові округи та їх центри.

Через війну справи Кастеллс31 Конституційний суд Іспанії Постановлении від 25 липня 1992 року визнав, що практику нанесення Європейського Суда з прав людини являє критерії тлумачення конституційних норм, захищають фундаментальні права, так і безпосередньо застосовується у правову систему Іспанії. Верховним Суд Іспанії надалі допускає захист exception veritatis в диффамационном виробництві.

Фінляндія

У Фінляндії закон, котра внесла доповнення в соответствую¬щее законодавство про державній опіці і права батьків на спілкування з дітьми, набрав чинності з грудня 1996 року. Після винесення рішення в справі Хоканнен32 Мини¬стерство соціального забезпечення й охорони здоров'я організувало семінар із питань захисту дітей, їхнього впливу і батьків на спілкування з дітьми для соціальних працівників, що у своїй професійної діяльності починають працювати з рішенням таких питань.

Франція

Через війну справи Крюслэн і Ювиг33 мови у Франції прийнято 10 липня 1991 року закон про забезпечення права на таємницю телекомунікаційних переговорів, що вніс зміни доповнення до статті 100 Кримінально-процесуального кодексу, які докладно визначають всіх можливих дії, пов'язані із прослуховуванням телефонних переговорів, санкціоновані судом.

Унаслідок справи Бельджуди34 Декрет від 2 листопада 1945 року стосовно умов в'їзду і місць проживання іноземців у Франції був доповнений законодавчими актами від 24 серпня 1993 року й 30 грудня 1993 року й встановив категорії іноземців, які може бути депортовані, крім випадків абсолютної необхідності.

Через війну справи Фам Хоанг35 мови у Франції Закон від 10 липня 1991 року уніс зміни до системи надання юридичну допомогу. За¬кон також передбачається організація установи предос¬тавлению юридичну допомогу при кожному суді вищої инстан¬ции, Касаційному Суде, Державному Раді й комісії з оскарженню справ про біженців. Ці заклади приймають ре¬шения за заявами про надання юридичну допомогу, які можна оскаржені.

Греція

У справі Коккинакис36 Європейський Суд констатував порушення положень ст.9 Конвенції, унаслідок чого міністр юстиції Греції

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація