Реферати українською » Право » СНД: позиція Узбекистану


Реферат СНД: позиція Узбекистану

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Придбання Узбекистаном державної независимо-сти і до ринкової економіки зумовили необходи-мость розвитку зовні економічної діяльності республіки і інтеграції ес на світовий господарство.

Однією з напрямів цього процесу є розвиток прямих і багатосторонніх відносин із країнами утворюючими Співдружність Незалежних Держав (СНД). Це Со-дружество було створено 21 грудня 1991 року. У Алма-Аті одинадцять керівників незалежних держав підписали декларацію про взаємодії учасників Співдружності. СНД представляють такі держави: Азербайджанська Рес-публика, Республіка Вірменія, Республіки Білорусь у, Респуб-лики Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації,

Республіки Таджикистан, Туркмени-стан, Республіки Узбекистан й Україна.

Узбекистан підтримав ідею Співдружності, вошсл у складі його засновників.

 22 грудня 1993 року у Мінську, підписано Статут СНД, в ко-тором визначено принципи і цілі Співдружності, де подчср-кивается, що цю організацію проводить своєї діяльності виходячи з загальновизнаних принципів міжнародного права. Цілі Співдружності, певні Статутом передбачають співробітництво у економічної, політичної, екологічної, гуманітарної, культурної революції й інших галузях; створення спільного економічного простору; забезпечення правий і основні свободи людини у відповідність до загальноприйнятими принципів міжнародного правничий та документами НБСЄ; Співробітництво між державами - членами в

забезпеченні міжнародного світу та безпеки і здійснення роззброєння; сприяння громадян держав у вільному спілкуванні, контактах і пере-движении спільними зусиллями; взаємна правова допомогу дітям і со-трудничество за іншими сферах правових відносин; мирне вирішення суперечок та зовнішніх конфліктів між державами Содру-жества (ст. 2 "Статуту СНД"). Для правової природи СНД важливе значення має становище Статуту у тому, що Співдружність перестав бути го-сударством і вона має наднаціональними повноваженнями. Наявність у Співдружності наших спільних цілей, спільних інтересів і спільних сфер діяльності при повазі суверенітету держав- членів дозволяє казати про нсм, як і справу міжнародної, державної організації.

Державам Співдружності багатосторонні і двосторонні договірні стосунки основі рівноправного партнерства природним процесом. У підставі цього процесу "лежать як територіальна близькість ні економічна сопря-жснность країн Співдружності, а й глибокі історичне коріння, культурні і духовні зв'язку, спільність доль народів протягом великого історичного періоду".

У вашій книзі Іслама Карімова "Узбекистан одразу на порозі XXI століття" подчсркивается, що необхідно у своїй відзначати справжню інтеграцію від "штучно" насаджуваної політичної інтеграції "проблема полягає в тому, щоб вибирати між незалежністю і інтеграцією, суть у тому, щоб гармонізувати ці дві напрями".

Дуже спірним виглядає ідея так званої "углублснной інтеграції країн СНД". СНД перетворюється на ряд субрегіональних полити-ческих альянсів і основи економічних міждержавних блоків. Формування орієнтованих Росію угруповань Союзу Білорусії та РФ, Співтовариства Білорусі, Казахстану, Киргизії й Росії, і навіть, Східноєвропейської (Україна, Молдова) осі і немає новий - ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) й без участі Россі -це у більшою мірою змушені дії вла-сти, ніж закономірні слідства продуманої

політики нових держав. Для Узбекистану однозначно неприйнятні такі Спілки і Співтовариства, оскільки вони обмежують вільне співробітництво з усіма зацікавленими державами доброї воли.При подібних інтеграційних процесах виникає занепокоєність повернення до старої імперії,

тобто втрати державами суверенітету та політичної незалежності. Це насамперед, належить до утворення надгосударственнх структур, які наділяються правом "приймати рішення прямої дії, тобто обов'язкові до виконання усіма органами і міжнародними організаціями, через голову відповідних легітимних органів кожної окремої країни-учасниці Договору". "Скільки вимагає собі повноважень відповідна надгосударственная структура Співтовариство, рівно

стільки ж повноважень і втрачає кожне окреме сьогодні, суверенну державу. Це - істина, заперечувати яку можна".

Узбекистан дотримується утверждснного статуту СНД, у якого можливо поглиблювати економічну фінансову інтеграцію, цивілізовано вирішувати питання платежів, зняття бар'єрів по дорозі економічної й гуманітарною інтеграції. І цього зовсім необов'язково підписувати договори і укладати різні Спілки, які мають, передусім, геополітичний характер. Навряд подібні договори, політичні альянси допоможуть вирішити внутрішні кризові ситуації у країнах Співдружності. "Адже сьогодні річ цілком очевидна, основна причина кризової ситуації у економіці держав на пострадянському просторі в - це,

передусім, ламка изжившей себе ідеології тоталітарної, командно-административной,центрально-распределительной системи, перехід до нових ринкових відносин, до вільній економіці, якими живст сьогодні увесь світ".

Часто причина непрацюючих підприємств у багатьох країнах Союзу над розірваних зв'язках, а невмінні пристосовуватися до нових умов господарювання. Такі підприємства що неспроможні продати своєї продукції, вони мають коштів на підтримки та розвитку виробництва.

Звідси видно, що треба швидше реформувати економіку, удосконалювати механізми расчстов, елементарно навести в собі необхідний цивілізований порядок.

При інтеграційних процесах потрібно враховувати світовий досвід (приклад Європейського союзу, АСЕАН, АТЕС), але потрібно враховувати і той особливу ситуацію, що має місце на пострадянському просторі в.

Як свідчить досвід Європейського союзу справжня інтеграція досягається десятиліттями – це результат великого шляху, пройденого державами-учасниками.

Інтеграція така Європейському Союзові можлива між країнами мають стабильные,основательные демократичні громадські державні структури, й сформували міцні ринкові і правові законодавчих норм, механізми і інфраструктуру за реалізацією.

Країни, що входять до Європейського Союзу, мають приблизно рівним, досить високою економічний потенціал. Ні держав, які мали явно виражені переваги зі свого розвитку. Розглядаючи питання односторонніх і багатосторонніх зв'язків на теренах СНД і Узбекистану із країнами Співдружності необхідно враховувати такі чинники.

1. Країни Співдружності стали на шлях ринкових перетворень, у ході

відбувається зміна у взаєминах власності, формуються инсти-туты ринкової

інфраструктури, і навіть нові механізми го-сударственного регулювання економіки. Разом із цим у країн СНД ці процеси тривають від різної ступенем интен-сивности і різними етапах свого здійснення. Наприклад, однією з основних напрямів зміни форм

власності, є роздержавлення і масова приватизація. У структурі деяких підприємств найбільший удель-ный вагу посідає підприємства торгівлі, громадського та побутового обслуговування населення. Частка цих пред-приятий загалом, числі приватизованих становить Бело-руссии, Казахстані та Молдавії - 48 - 50 %, Киргизстані і Рос-сии - 57 - 59 %, в Україні - 66, у країні - 79, Узбекистані - 85 %. Складність затяжного перехідного періоду, різні умови эко-номического розвитку, забезпеченість ресурсами, темпи ре-форм, платсжный та торговий дисбаланс що неспроможні, не позначиться на динаміці інтеграційних і основи економічних процесів.

2. Освіта як і міжнародної організації, типу СНД, немає, мабуть,

історичного прецеденту, позаяк у нього во-шли держави раннє складові частини

(республіки) еди-ного держави, держави, яке будувало власну політику з урахуванням єдиного народно-господарського комплексу з учстом як економічної доцільності, а й політичних інтересів. Цим визначається определснный дисбаланс в обще-ственном

розподілі праці. Тяжслую промисловість разви-вали у Прибалтиці й у Білорусі, а сырьс для ніс доставляли з Сибіру, Казахстану Середньої Азії, що було вигідно не першим регіонам ні останнім. Після розвалу СРСР і провоз-глашения республіками незалежності деяких країнах ока-зались монополістами у видобутку та у виробництві важливих видів сировини й продукції.

Так, на частку Россі припадало понад 90% загальносоюзного видобутку нафти (включаючи газовий конденсат), бо-лее 75% газу, близько 91% ділової деревини, більш 80% полима-териалов й паперу. Перед України - 65-68% загальносоюзного виробництва сталі готового прокату, сталевих труб, а Узбеки-стан виробляв більш 60 % бавовни.

Саме природні, струк-турные чинники, сформовані у процесі спеціалізації, кон-центрации і розміщення продукування є найважливішими передумовами взаємодії держав на теренах СНД, що саме ці чинники вносять ряд суперечностей у функціонування даної міжнародної організації.

Безумовно, множинність учасниць СНД, разнона-правленность їхніх інтересів та

багатошаровість розв'язуваних ними політико-економічних проблем позначаються розвитку ре-гиональных і локальних виробничих зв'язків.

  Тривають пошуки нових форм міждержавних відносин. Це виявляється, передусім, у створенні финан-сово-промыщленных груп (ФПГ) чи (МФПГ) зокрема і міждержавному. Створення таких груп дозволяє концентрувати ин-вестиционную, технічну, структурну, маркетингову і фінансовий політику найбільш важливих напрямах. Основна мета їх створення полягає у зміцненні нацио-нального економічного потенціалу країн-учасниць та СНД загалом, часом з'являтимуться нові ринків. МФПГ мають забезпечувати інтенсивну

ринкову циркуляцію произведснной продукції і на фінансових ресурсів.

Базовим документом зі створення міждержавних ФП Р є

"Угоду посприяти у створенні й розвитку про-изводственных, комерційних,

кредитно-фінансових і сме-шанных транснаціональних об'єднань", підписаний

прави-тельствами держав - учасниць СНД. За підсумками цього со-глашения було підписано договору формуванні МФПГ між урядами Россі, Білорусі, Казахстану, Узбеки-стана, Киргизстану і Таджикистану. Ці держави прийняли також власні положення з ФПГ.

Формування финансо-промышленных груп спирається на об'єктивного характеру інтеграційних процесів економіки. Лібералізація господарському житті, функціонування фон-дового ринку відкриває нові можливості переливу капіталу привабливі сфери діяльності.

Финансово-промыш-ленные групи можуть об'єднуватися у потужні хозяй-ственные структури, а й найбільші підприємства, банки й інші господарські структури. Ключовою проблемою форми-рования міждержавних фінансово-промислових груп у економічному

теренах СНД сьогодні є прийняття загальних законів і керував та обробка механізму контролю над виконанням.

У середовищі сучасних інтеграційних процесах головною движу-щей силою є науково-технічний процес. Тому при-нятому ещс 3 листопада 1995 року Угоду про створення спільної науково-технічного простору держав - учасниць СНД і всього науковому і технічного співробітництву госу-дарств придасться пріоритетний характер. У країн СНД кон-центрируются основні технологічні зв'язку багатьох приори-тетных узбекистанских підприємств. Через це в отно-шениях Узбекистану з Росією, Казахстаном, Туркменистаном, Україною визначається курс - на поступову реструктуризацію існуючих товарооборотов, саме:

створюються умови у розвиток прямих зв'язку з по-ставщиками і споживачами рамках загального экономи-ческого простору;

необхідно змогли ефективно використати ринки СНД просування нову продукцію відповідно до техни-ческой і структурної політикою країни;

скорочувати неприпустимо високу залежність Узбеки-стана від імені Росії енергоносіїв, товарів народного по-требления, будматеріалів за счст імпортозаміщення і часткового розподілу цих поставок з інших источ-никам імпорту.

Разом про те, сьогодні головним партнсром Узбекистану у зовнішній торгівлі остастся Росія. Починаючи з 1992 року меж-государственный обмін між Узбекистаном і Росія осуще-ствляется з урахуванням двусторон-них угод про торгово-эконо-мическом співробітництві. До переліку взаємних поставок на рівні включилися объсмы найбільш важ-ной обох держав продукції. До сформування благоприят-ных умов такі по-ставки звільнялися від тамо-женных мит.

Стосунки між Узбекистаном і Росія складаються який завжди однозначно, це, передусім, стосується торгівлі хлопком-волокном, отже, і проблемою текстильної промисловості. Останніми роками значної частини експортованого з Узбекистану з Росією хлопка-волокна оформляється посредст-вом бартерних угод і клірингових операцій. Такі відносини невигідні для Узбекистану, оскільки ускладнюють рух реальних фінансових засобів у отрасли-производи-тели й у підрозділі агропромислового комплексу, обслу-живающие

хлопкоперерабатывающие і хлопкосеющие пред-приятия. З іншого боку, імпортують організації, не заинтересо-ванные у наданні хлопка-волокна

текстильным пред-приятиям Росії, з метою забезпечення швидкого обороту коштів податку експортують їх у треті країни (це у 1996 року Рос-сия до70 % отриманих з Азії хлопка-волокна експортувала США, ставши щодо його виробників, зокрема і Узбекистану, торговим конкурентом на світовому ринку).

Проте, Узбекистан неспроможна без серьсзного економічного і міністерства соціального шкоди

відмовитися від цього в Російську Федерацію хлопка-волокна, питому вагу що його експорті до цій країні сягає 50 %. За відсутності оборотних засобів позиції текстильної промисловості Росії стали безперспективні. Виникла пряма загроза вимирання цій галузі з усіма тяжслыми соціальними наслідками як для зайнятих у ній, але й виробництва хлопка-волокна, традиційно які забезпечують ес сырьсм. Аби вирішити проблеми необхідно як розвиток республіки переробної бавовна-волокно галузі, а й придбання узбецької стороною низки текстильних і швейних підприємств Росії, тобто треба створювати єдину структуру (кластер), яка охватывает,как і узбекистанских виробників, і споживачів наукової продукції прямо виходять з кінцевим товаром ринку. Придбання Узбекистаном текстильних і швейних підприємств Росії може реалізуватися через створення спільних підприємств. Узбекистан зможе розпоряджатися як фінансовими засобами за поставлене сырьс, а й часткою прибутку за реалізацію готової продукції. Рассмотренный аспект інтеграційних процесів з прикладу бавовняних і текстильних галузей показує очевидні переваги такої взаємодії. Це сприятиме стабілізації економік обох країн, посиленню конкурентного характеру економічної середовища, розвитку науково-технічну діяльність, поліпшенню інвестиційної обстановки. У кооперації

з фінансово-промисловими групами можуть стати надалі отримати свос розвиток многиенаправления малого середнього бизнеса.Отношения Узбекистану з Росією постійно вдосконалюються. Як відомо 5-7 травня 1998 року Президент Республіки Узбекистан Іслам Каримов побував на Москві державним візитом по

запрошенню президента Російської Федерації Б.Єльцина. Під час цей візит було підписано Угоду про співробітництво у сфері спільного створення виробництва і постачання самолстов Іл - 76 МФ і Іл - 76 ГФ, і навіть забезпечення експлуатації і можливість модернізації Іл - 76 і Іл - 78.

У першій половині жовтня цього року під час офіційний візит до Ташкента Борис Єльцин й Іслам Карімов припускають підписати угоду щодо поглиблення економічного співробітництва в десять років.

28 травня 1998 року Президент Республіки Узбекистан Іслам Каримов прийняв котрий прибув на нашій країні Виконавчої секретаря СНД Бориса Березовського.

Іслам Каримов вітаючи гостя з прибуттям до нашої країни, висловив задоволенням його лением з цього відповідальну посаду, оскільки був обраний Московському саміті президентів СНД.

Настав час перегляду ным потенціалом для стійкого і динамічного економічного розвитку. Учасники Співдружності накопичують досвід взаємодії сучасної господарському житті, і вкриваю його просторі об'єктивно формується економічний і політичний об'єднання держав. Об'єктивний характер інтеграції визначається спільністю історичних, географічних, економічних пріоритетів і інших чинників. За оцінками Європейського банку реконструкції

та розвитку (ЄБРР), після семирічного віку "безперервного падіння економічних показників

пострадянський регіон виходить із смуги кризи, і позитивні тенденції тут позначилися 1997 року". Зокрема, сповільнилися темпи спаду ВВП, купівельної спроможності національних валют, експорту товарів та послуг. На думку аналітиків

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Рецепция римського права
    Запровадження Як відомо, починаючи з XII в. є і захоплює більшість держав Західної Європи одне з
  • Реферат на тему: Міжнародні економічні договори
    ЗАПРОВАДЖЕННЯ Розуміння сутності та значення міжнародного права необхідна сьогодні досить широкого
  • Реферат на тему: Конвенція ООН 1980 року
    Використовуючи надану ст. 1 Цивільного кодексу РФ свободу договору, боку контракту міжнародної
  • Реферат на тему: Основні види деліктів законів XII таблиць
    Зміст Введение………………………………………………………………………………3 Загальні засади Законів XII таблиц………………………5
  • Реферат на тему: Референдум у Росії
    Зміст Запровадження Глава I. Розвиток інституту референдуму. 1.1 Поняття і значення референдуму, і

Навігація