Реферати українською » Право » Поняття й ті види юридичних фактів


Реферат Поняття й ті види юридичних фактів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Одеський Державний Університет

Миколаївський Навчальний Центр

КУРСОВАЯ РОБОТА

по Цивільному Праву

Выполнил ст. Шнейдерис Є. Л.

Гр. 317

р. Миколаїв 1998 р.
1. Поняття й ті види юридичних фактів.

 

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, із якими норми громадянського права пов'язують правові наслідки і на передусім виникнення, зміну цін і припинення правовідносин. Це - договори, адміністративні акти, винаходи, рацпропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва та інших.

Правовий наукою розроблена класифікація юр фактів з урахуванням певних критеріїв. Залежно від зв'язки України із волею суб'єкта вони діляться на події та дії.

Події - юр факти, що залежить від вольового поведінки осіб (повінь, землетрус).

Дія (бездіяльність) - юридичні факти, пов'язані з волею осіб. Наприклад, відмова повіреного від доручення призводить до припинення правий і обов'язків за договором доручення.

Залежно від цього чи відповідають цивільно-правовим нормам дії, вони діляться на правомірні і неправомірні (протиправні). 


1.   Поняття угоди, її ознаки. Види угод.

З погляду громадянського законодавства підприємницька діяльність - незалежно від цього, йде чи промову про виробництві, торгівлі, транспорті, банківських чи біржових роздрібних операціях і іншого подібного начиння, - то, можливо представлена як вчинення різноманітних угод.

          Угоди - акти усвідомлених , цілеспрямованих, вольових дій фізичних юридичних осіб, роблячи що вони прагнуть досягненню певних правових наслідків.

          Угоди - правомірні дії. Цим вони відрізняються дій протиправних - деліктів ( заподіяння шкоди життя і здоров'я громадян, і навіть майну іншої особи ).

Угода як вольове дію. Сутність угоди становлять воля і волевиявлення сторін: воля відповідає питанням: «у мене хочу «, а волевиявлення: «що при цьому роблю».

Зазначені ознаки разом відбито у визначенні угод, що міститься у статті 41 ДК УКРАЇНИ: «Угодами визнаються дії громадян й організацій, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав чи обовязків.»

Підсумовуючи цього питання хотів би зазначити, що угоди характеризуються такими п'ятьма особливостями, окремі згадував раніше.

I. Угоди є юридичний момент і є поширеним підставою виникнення . зміни або припинення цивільних правовідносин.

II. Угода - вольовий акт. Спрямований для досягнення певної виховної мети. Цим угоди від події. Події - явища природного порядку. того що відбувається

всупереч волі людей.

III. Угодою може бути визнаний правомірне дію. Не протизаконне. хоча би підпадає ні під відомий закону типів угод.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

IV. Угода мусить бути совершена лише громадянами і міжнародними організаціями, воля яких породжує відповідні правові наслідки.

        Угода організацій має суперечити цілям своєї діяльності , зафіксованим в установчих документах.

   Угода організацій може здійснюватися органами юридичних, відповідно до їх компетенцією чи належними представниками юридичних.      

          При укладанні угод громадянами велике значення має тут дієздатність.

V. Угода складає підставі волі її учасників - волевиявлення, яка визначає зміст угоди ( конкретні правничий та обов'язки).

          Воля громадян, і юридичних мусить бути ясно виражена:

- у діях;

- в усній чи письмовій формах;

- за іншими діях, досить які свідчать про волі особи.

          Конклюдентные дії  - дії, виходячи з яких можна досить будувати висновки про наявності волі і потрібна зміст, наприклад: жести брокера скоєних біржі.

          Воля особи має й у мовчанні - у разі прямо передбачених у законі. Наприклад: можливо підписання договору, що передбачає щомісячні постачання певному законі, якщо покупець не повідомить про відмову від отримання товару протягом будь-якого терміну на початок чергового терміну ( мовчання «ТАК»).

 

Види угод.

 

        Наявність в усіх угод загальних ознак - збіг волі і потрібна волевиявлення, правомірність дії - виключає їх підрозділ на види:

· залежно від кількості сторін-учасниць угоди бувають односторонніми, двосторонніми і багатобічними;

· залежно від цього, чи обов'язки одного боку в угоді зробити певні дії, зустрічна обов'язок з іншого боку з надання матеріального чи іншого блага, угоди діляться на возмездные мул безоплатні;

· по моменту, якого приурочується виникнення угоди, вони діляться на реальні і консенсуальные;

· за рівнем залежності дійсності угоди від неї підстави (мети) бувають каузальными і абстрактними;

· з залежності юридичних наслідків укладання угоди від якогось обставини, що може наступити або наступити, виділяються умовні угоди.

         

          Тепер хочу розглянути деталі кожен вид.

А.

 


                                     УГОДИ

 

 


         Залежно від кількості сторін які вчинили угоду.


  Односторонні Двосторонні Многосторонние                                                                                                                

        угоди угоди угоди

                                                              

 

 

 - угоди, для совер-шения що досить дій одного боку.          Наприклад:

 - заповіт

- прийняття наслед-ства

- відмови від наследст-ва

- оголошення ( конкур-са)

 Одностороннє сдел-ка породжує послед-ствия, які заторкують

одне, чи більш осіб.

  Односторонні сдел-ки який завжди одно-субъективные. Наприклад:

- конкурс

  Іноді односто-ронняя угода вызы-вает юридичні пос-ледствия за умови, що відповідне волевиявлення вос-принято тією особою якому воно адресо-вано.

 

- угоди, для соверше-ния яких необхо-димо дію обох сторін, необхідні два які збігаються волі- виявлення.

Наприклад:

- купівля-продаж

Кожна зі сторін угоди то, можливо представлена не од-ним, а кількома суб'єктами.

Наприклад:

- продаж вдома єдиною родиною іншій сім'ї.

   Двусторонняя сдел-ка іменується догово-ром. Також його називають взаємної.

 

 

 

 

- угоди, число сторін у яких складає щонайменше трьох, причому дейст-вия сторін не протистоять другу-другу, а спрямовані для досягнення одним і тієї ж цілей.

Наприклад:

- договору про совмест-ной діяльності з поверненню хозяй-ственного об'єкта.

У деяких много-сторонних угодах волевиявлення сов-падают по содержа-нию. Однак це ознака перестав бути необхідним, оскільки боку угоди можуть предусмот-реть різновиди участі.


Б.

 


                                     УГОДИ

 

 


       ВОЗМЕЗДНЫЕ БЕЗВОЗМЕЗДНЫЕ

 

 

Возмездной називається угода, у якій обов'язки одного боку зробити определен-ные дії відповідає зустрічна обов'язок з іншого боку з надання матеріального чи іншого блага.

Возмездность в угоді може виражатися у передачі грошей, речей, наданні встреч-ных послуг, виконанні праці та т.д.

 

Безвозмездной називається сдел-ка, у якій сторона виробляє надання отримання зустрічного удовле-творения.

Односторонні угоди завжди безвозмездны.

Безвозмездные угоди сравни-тельно рідкісні у взаєминах юридичних, частіше вони зустрічаються у взаимоотно-шениях громадян між собою, чи з організаціями.

Наприклад:

- надання майна у тимчасове безоплатне користування, дарування, пору-чение і займ по договорен-ности.

 

 


У.

 


                                    УГОДИ           

 

 


          РЕАЛЬНІ КОНСЕНСУАЛЬНЫЕ

 

 

- угоди, з метою кото-рых необхідні:

- угоду

- дію, виражене в пере—даче речей.

Наприклад:

- позику;

- перевезення вантажу.

 

- угоди, вважаються заклю-ченными з, як між сторонами досягнуто згоди.

Наприклад:

- купівлі-продажу з письмен-ным підтвердженням согла-шения;

- договор-поручение;и т.п.


           Р.                       

УГОДИ

 

 


       КАУЗАЛЬНЫЕ АБСТРАКТНЫЕ         

 

 

 

 - угоди, дійсність яких залежить від наявності підстави угоди.

Сторона каузальною угоди може доводити відсутність підстави.

- угода характеризується тим, що доводити підставу угоди заборонено.

- вексель (незрозуміло підставу).

 


      Є також інші види угод.

        Іноді в особливу групу виділяються довірчі чи  фідуціарні угоди, що базуються на особливих, особисто довірчі стосунки сторін. Такі угоди рідкісні й у цілому не притаманні майнового обороту.

              Умовні угоди.

        Умовною називається угода, юридичні наслідки скоєння якої ставляться залежить від якогось обставини (події чи дії третя особа ), що може наступити або наступити у майбутньому.

         Угоди грають у життя багатогранну роль. Тож у цивільному праві діє принцип допустимості - дійсності будь-яких угод, не заборонених законом, тобто. спрацьовує принцип свободи угод. Отже ми переходимо до третьої питання.

 

3. Поняття й ті види недійсних угод. Наслідки визнання угод недійсними.

             

Недействительность угоди означає, що дія, досконале у вигляді угоди, не має ті якості юридичного факту, здатного породити наслідки, наступу які хотіли суб'єкти.

         Визнання угод недійсними спрямоване на охорону правопорядку і у себе анулювання правий і обов'язків, реалізація яких призвела б б до закону.

Нечинні угоди діляться на  оспоримые і незначні. Розглянемо особливості даних угод.

                

         Абсолютно - недійсні ( незначні ) - угода, яка недійсний з її невідповідності вимогам закону, тобто. визнання такої угоди недійсною досить констатації судом ( арбітражний суд ) лише факту скоєння такої дії. При виявленні факту скоєння абсолютно недійсних (незначних) угод юрисдикційний орган за власною ініціативою застосовує норми, манливі тим негативним наслідкам, передбачених у разі їх здійснення.

       Щодо - недійсні ( оспоримые ) - угода, недійсність якого має бути констатована юрисдикционными органами, за позовом зацікавлених осіб, тобто. дійсність такої угоди поставлено залежність від звернення до юрисдикційні органи, контакту прокурора, інших зацікавлених осіб і закупівельних організацій.

       Якщо останні не звертаються до юрисдикційні органи влади й не вимагають визнати угоду нечинною - вона діє.

       Якщо суді виникає спору у тому, що операцію з совершена під впливом обману із боку жодного з суб'єктів, вона може бути визнана недійсною не як така, лише при доведеності дефектності (упречности) волі суб'єкта, що вважає себе обманутим.

    

      Види незначних угод.

Пункт А:  До незначних угод ставляться угоди, невідповідні вимогам закону ( ст. 48 ЦК України):

 «Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону…»

     

Пункт Б:  До незначним угодам ставляться угоди, скоєні із єдиною метою яка суперечить інтересам держави й об-щества. Такою метою може вважатися угода за наявності наміру в однієї з обох сторін. Наприклад: скуповування явно крадених речей.

 

Пункт У:  До незначним угодам  ставляться позастатутні угоди, тобто. угоди, скоєні юридичних осіб, у протиріччі із цілями діяльності цього юридичної особи, зазначеними у його установчому договорі, статуті (  ст.50 ДК УКРАЇНИ ).

             

Пункт Р:  До незначним угодам ставляться угоди, скоєні недієздатними особами ( ст. 52 ДК УКРАЇНИ ).

 

Пункт Д:  До незначним угодам ставляться угоди мнимі й удавані.

Мнимые угоди - угоди, скоєні про людське око, без наміри створити правові наслідки. Наприклад: продаж майна, про людське око, що приховати майно від опису.

Визнання угоди мнимої означає, що вона у становищі сторін щось змінила.

         Притворная угода - угода, яку роблять у тому, що прикрити іншу угоду, яку боку мали у вигляді. Наприклад: договір - дарування, який прикриває договір купівлі-продажу.

         Правові наслідки, наступаючі у разі вчинення удаваної угоди такі:

-удавану угоду визнають не дійсною - прикрываемую угоду з те, що боку хотіли укласти, юрисдикційні органи або визнають недійсною, або дають сторонам зробити їх у порядку, передбаченому законодавством.

Пункт Є:  Ничтожными угодами зізнаються також угоди, у яких не дотримані необхідні законом форми.

        Види оспоримых угод.

 

Оспоримые угоди зізнаються недійсними у разі, якщо:

пункт А.  Якщо вона совершена обмежено дієздатним віком ( тобто. неповнолітнім віком від 15 до 18 років ), без згоди батьків, усиновителів, опікунів ( ст.53 ДК УКРАЇНИ ).

пункт Б.  Угода з розпорядження майном, досконала без згоди опікунів, обличчям обмежено дієздатним з зловживання спиртними напоями чи наркотичними речовинами.

пункт У.  Угоди, скоєні дієздатним обличчям, находив-шимся в останній момент укладання угоди у стані, що він було розуміти значення своїх діянь П.Лазаренка та керувати ними.

пункт Р.  Угоди, скоєні під впливом помилки, имею-щего важливе значення ( ст. 56 ДК УКРАЇНИ ).

Помилка - хибне уявлення особи у тому чи іншому обставині.

          Істотне оману - оману, якого обличчя, діючи розумно, сумлінно і зі знанням справжнього стану справи не зробила б цю операцію.

          Істотне оману найчастіше має місце стосовно предмета, його властивості і якостях ( прийняття копії картини за оригінал ).

          Помилка виникає:

- або у власної помилки особи,

- або у ненавмисних діях контрагента.

          При омані повинен відсутні умисел у контр-агента. Якщо має місце умисел, то це обман.

 

пункт Д.  Угоди, скоєні під впливом обману, насильства, загрози, зловмисного угоди представника одного боку з іншого стороною, а як і угоди, скоєні громадянами під впливом збігу важких обставин, на вкрай не вигідних собі умовах ( ст. 57 ДК УКРАЇНИ ).

При скоєнні цих угод, жодна зі сторін неспроможна породити тих правових наслідків, які народжуються цієї угодою. Воля має суттєві пороки.

          Під обманом розуміється навмисне запровадження іншої особи на манівці. Обман зазвичай полягає у фальшивому заяві, поширенні брехливих даних чи умовчанні про істотних елементах угоди. Для визнання факту обману непотрібен, що він виходив одної боку угоди. До обману може буде звертатися і 3-тє обличчя на прохання однієї зі сторін чи з її відома. Якщо один зі сторін і контрагент до обману не причетні, це сприймається як оману.

      А, що визнати угоду нечинною (угоду, закладену по обману) - непотрібен, що контрагент чи 3-тє обличчя були до кримінальної відповідальності за шахрайство .

  Щодо недійсний ( оспорима ) угода, досконала під впливом насильства.

  Підставою визнання такої угоди недійсною і те, що воля учасника формувалася не вільно.

         Насильство - протиправний вплив в іншу бік угоди, з яку вона входить у угоду під страхом заподіяння їй майнового чи особистого шкоди самої боці чи близьким.

  Насильство, має значення визнання угоди недійсною, завжди є громадянське правопорушення, але кримінальний діяння.

   Протносительно

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Підприємницький право
    Одеський Державний Університет Миколаївський Навчальний Центр КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА по
  • Реферат на тему: Сутність і завдання юридичної служби
    Одеський Державний Університет Миколаївський Навчальний Центр КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА на уроках «Правова
  • Реферат на тему: Митне право /Україна/
    Одеський Державний Університет Миколаївський Навчальний Центр КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА навколо Митного
  • Реферат на тему: Митна територія і митна кордон /Україна/
    Одеський Державний Університет Миколаївський Навчальний Центр КОНТРОЛЬНАЯ РОБОТА навколо Митного
  • Реферат на тему: Кримінальну право
    Одеський Державний Університет Миколаївський Навчальний Центр Контрольна Робота По Кримінального

Навігація