Реферати українською » Право » Шпаргалка з теорії й історію кооперативного руху


Реферат Шпаргалка з теорії й історію кооперативного руху

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Варіант 1.

1. Кооперативний рух – громадська діяльність людей, метою та результатом якого є створення нових кооперативів, розвиток кооперації.

2. Кредитні кооперативи – об'єднують селян, ремісників, рибалок. Також надає свої працівникам дрібний, але дешевий позику госппотреби. За рахунок денкредита можуть відпустити худобу, добрива, сировину.

3. Закон про споживчій кооперації (споживчих суспільствах, їх союзах) Російській Федерації (в ред. Федерального закону від 11.07.97 N 97-ФЗ) визначає правові, економічні та соціальні основи створення й діяльності споживчих товариств та їхніх спілок, складових споживчу кооперацію Російської Федерації.

Глава I. СПІЛЬНІ СТАНОВИЩА Глава II. ОСВІТА ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СУСПІЛЬСТВА Глава III. ЧЛЕНСТВО У ПОТРЕБИТЕЛЬСКОМ СУСПІЛЬСТВІ Глава IV. ОРГАНЫ УПРАВЛІННЯ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СУСПІЛЬСТВА Глава V. МАЙНО ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СУСПІЛЬСТВА Глава VI. ОСНОВЫ ДІЯЛЬНОСТІ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СУСПІЛЬСТВА Глава VII. РЕОРГАНІЗАЦІЯ І ЛІКВІДАЦІЯ ПОТРЕБИТЕЛЬСКОГО СУСПІЛЬСТВА Глава VIII. СОЮЗ ПОТРЕБИТЕЛЬСКИХ ОБЩЕСТВ Глава IX. ПЕРЕХОДНЫЕ СТАНОВИЩА

4. генассамблея, регіональна асамблея, правління, контрольно-ревиз. Комітет, президент.

5. вступний внесок - грошова сума, спрямовану покриття витрат, пов'язаних із вступом до споживче суспільство;

пайовий внесок - майновий внесок пайовика в пайовий фонд споживчого товариства грошима, цінними паперами, земельною ділянкою чи земельної часткою, іншим майном або майновими чи інші правами, мають грошову оцінку;

Варіант 2.

Кооператив –самостійна орг-ция людей, добровільно які об'єдналися з задоволення своїх загальних эк., соц., культур. Потребностей з допомогою спільного володіння і демократично керованого підприємства.

Товариства, товариства, господарства.

2. Производственным кооперативом (артіллю) (далі - кооператив) визнається добровільне об'єднання громадян основі членства для спільної виробничу краще й інший господарську діяльність, заснованої з їхньої особистому трудовому і іншому участі й об'єднанні його членами (учасниками) майнових пайових внесків. Установчим документом кооперативу може бути передбачене що у своєї діяльності юридичних. Кооператив є юридичною особою - комерційної організацією.

Це дві галузі виробничу кооперацію: кооп индустриал типу, і промислові кооп

3. 1898 – Московський союз потребобществ. Засновники – 18 потребобществ. Голова – Гибнер. Созывался щорічно. У роки існування обсяг його госп деят-сти був украй обмеженим, оскільки пайовий капітал був замалий. У 1916 МСПО був у союз спілок. 1928 – перший з'їзд центросоюза. Закон про кооперацію 1 липня 1988 року.

4. Цілі МКА: сприяння розвитку кооп, пропаганда кооп цінностей, сприяння розвитку економ. перетинів поміж организациями-членами, соц і эк прогресу.

5. Кооп дивіденд – ден кошти, сплачувані пайовикам, виходячи з їхньої майнового участі. Кооп виплати – доходи, які виплачують пайовикам, виходячи з їхньої участі: паркан товарів, виробнича кооперація по трудовому участі.

Варіант 4

Перший кооп в Англії –1769. У 1777 в Бірмінгемі. Англія батьківщина потреб, а Франція – производ. У 1848 в Ліоні – «Об'єднані робочі», Німеччина – батьківщина оснастили., кредит., збутової кооп. 1864 Гадерсдорф – кредитний кооп. Канада 1861, Бостон 1845 83 торгові точки, 5 тисяч членів, 1870 – Мексика. Причини розвалу – отсутсвие досвіду, законів, негативне ставлення з боку д-ви.

2. сільськогосподарський кооператив - організація, створена сільськогосподарськими товаровиробниками з урахуванням добровільного членства для спільної виробничої чи іншого господарську діяльність, заснованої на об'єднанні їхніх майнових пайових внесків у цілях задоволення потребує матеріальних та інших потреб членів кооперативу. Сільськогосподарський кооператив (далі - кооператив) може бути у вигляді виробничого чи споживчого кооперативу;

3. Оптові й роздрібні. Проблема – сервіс, якість, у торгових точок.

4. . загальні збори членів кооперативу є найвищим органом управління кооперативом і полномочно розв'язувати будь-які питання, що стосуються діяльності кооперативу, зокрема скасовувати чи підтверджувати рішення правління кооперативу і спостережної ради кооперативу.

До виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу ставляться розгляд і був прийняття рішень щодо наступним питанням:

1) твердження статуту кооперативу, внесення зміни й доповнення щодо нього;

2) вибори голови, членів і правління кооперативу і членів спостережної ради кооперативу, заслуховування звітів про їхню діяльність і припинення їхніх повноважень; (в ред. Федерального закону від 18.02.1999 N 34-ФЗ) (див. текст у редакції)

3) ухвалювати програми розвитку кооперативу, річного звіту та бухгалтерського балансу;

4) встановлення розміру пайових внесків та інших платежів та порядку їх внесення членами кооперативу;

5) порядок розподілу прибутків (доходів) і збитків між членами кооперативу;

6) відчуження землі і основних фондів кооперативу, це;

7) встановлення видів і дрібних розмірів фондів кооперативу, і навіть умов його формування;

8) вступ кооперативу до інших кооперативи, господарські товариства суспільства, союзи, асоціації, і навіть вихід їх них;

9) порядок надання кредитів членам кооперативу встановлення розмірів цих кредитів;

10) створення умов та ліквідація представництв і філій кооперативу;

11) реорганізація, і ліквідація кооперативу;

12) прийом і що виняток членів кооперативу (для виробничого кооперативу), інші питання, віднесені справжнім Федеральним законом до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Рішення в питання, належала до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу, вважається прийнятим, якщо на нього проголосувало щонайменше ніж дві третини голосів від кількості присутніх загальні збори членів кооперативу.

Статутом кооперативу може бути передбачений вищий кворум ухвалення рішення у справі, належала до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу.

Повідомлення про майбутньому розгляд питання, ставиться до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу, в обов'язковому порядку іде всім членам кооперативу, які участі у голосуванні у питанні. При порушенні зазначеного вимоги рішення загальних зборів членів кооперативу вважається неправомірним.

Перше загальні збори членів кооперативу скликаються в можливо стислі терміни, але з пізніше як за місяці після державної реєстрації речових кооперативу.

Обов'язок зі скликання загальних зборів членів кооперативу здійснює правління кооперативу, а разі призупинення повноважень правління кооперативу - спостережну раду кооперативу.

загальні збори членів кооперативу має бути скликано у разі, якщо одна десята членів кооперативу, котрі мають голоси, в підписаному ними заяві (із зазначенням цілі й підстав) зажадає його скликання, якщо інше не передбачено статутом кооперативу.

Що стосується, якщо вимога членів кооперативу нічого очікувати задоволено його правління подало, обов'язки зі скликання загальних зборів членів кооперативу і оголошенню його порядку денного має взяти він спостережну раду кооперативу. Якщо спостережну раду кооперативу теж виконає свої обов'язки, то скликання загальних зборів членів кооперативу і оголошення його порядку денного здійснює ініціативна група членів кооперативу.

Скликання загальних зборів членів кооперативу ввозяться порядку й у терміни, передбачених статутом кооперативу. Річне загальні збори членів кооперативу скликаються пізніше як за місяці по закінченні фінансового року.

загальні збори членів кооперативу, зазвичай, вирішує запитання у своїх засіданнях. У нещасних випадках, передбачених статутом кооперативу, допускається прийняття рішень методом опитування.


Варіант 3

1. а) одночасне виконання кооперативом функцій громадської організації та госп одиниці б) його власність на майно в) солідарна матеріальна отв-сть р) упр-е на демократичних засадах буд) мета – задоволення економічних, соц. і культ. потреб членів.

2. Дані, обов'язкові для статуту кооперативу

Статут кооперативу мусить мати обов'язкові відомості, які включають у собі:

1) найменування кооперативу;

2) місце перебування кооперативу;

3) термін діяльності кооперативу або зазначення на безстроковий характер діяльності кооперативу;

4) предмет і цілі діяльності кооперативу. У цьому досить визначити одне з головних напрямів діяльності кооперативу із зазначенням, що кооператив може займатися будь-який діяльністю не більше цілей, задля досягнення яких кооператив освічений;

5) лад і умова вступу до кооперативу, основи, а порядок припинення членством кооперативі;

6) умови розмір пайових внесків членів кооперативу;

7) склад парламенту й порядок внесення пайових внесків, відповідальність порушення зобов'язання в їх внесення;

8) розміри й умови освіти неподільних фондів, якщо вони передбачені;

9) умови освіти та збільшення використання резервного фонду;

10) порядок розподілу прибутків і збитків кооперативу;

11) умови субсидиарной відповідальності членів кооперативу у вигляді не нижчих за встановлений справжнім Федеральним законом;

12) склад парламенту й компетенцію органів управління кооперативом, порядок ухвалення ними рішень, зокрема з питань, які вимагають одноголосного рішення або ухвалення рішення кваліфікованим більшістю голосів;

13) правничий та обов'язки членів кооперативу і асоційованих членів кооперативу;

14) характері і порядок особистого трудового участі у діяльності виробничого кооперативу, відповідальність порушення зобов'язання в особовому трудовому участі;

15) час початку й кінця фінансового року;

16) порядок оцінки земельних ділянок, земельних часток й іншого майна, внесеного має значення пайового внеску;

17) порядок публікації даних про державної реєстрації речових, ліквідації й реорганізації кооперативу в офіційному органі; (в ред. Федерального закону від 18.02.1999 N 34-ФЗ) (див. текст у редакції)

18) лад і умови реорганізації та ліквідації кооперативу;

19) прізвища, імена, по батькові, дати народження, місце проживання, серії і номери паспортів чи які заміняють їх документів членів кооперативу, які затвердили статут, і членів і правління кооперативу.

3. Рада споживчого товариства є органом управління споживчого товариства і підзвітний його загальних зборів. Рада споживчого товариства здійснює повноваження, певні справжнім Законом і статутом споживчого товариства, крім повноважень, віднесених до виняткової компетенції загальних зборів споживчого товариства.

Голова і члени ради споживчого товариства обираються терміном п'ять років. Голова і члени ради споживчого товариства звільнені від виконання обов'язків (повноважень) у час у вирішенні загальних зборів споживчого товариства. Достроково обраний голова чи члена ради споживчого товариства виконує свої обов'язки до закінчення п'ятирічного терміну їхніх повноважень попереднього голови чи члена ради споживчого товариства.

Статутом споживчого товариства визначаються компетенція ради споживчого товариства, порядок прийняття головою ради та її заступниками прийняття рішень та порядок їх оформлення, і навіть питання, рішення голова ради та його заступники вправі приймати одноосібно.

До виняткової компетенції ради споживчого товариства ставляться:

здійснення представництва споживчого товариства;

прийом пайовиків в споживче суспільство;

ведення організаційних питань з пайовиками;

створення кооперативних ділянок;

організація виконання наказів пайовиків;

підготовка і проведення спільних зборів споживчого товариства;

уявлення загальних зборів споживчого товариства звіту на роботу суспільства на період між загальними зборами;

визначення повноважень правління споживчого товариства і здійснення контролю над його діяльністю;

призначення й звільнення заступників голови ради споживчого товариства, голова правління і членів і правління, і навіть керівників установ і закупівельних організацій чи структурних підрозділів, зокрема філій і представництв;

забезпечення ефективної використання трудових, матеріальних й фінансових ресурсів;

ухвалення рішення з приводу створення господарських товариств, установ, відособлених структурних підрозділів, зокрема філій, і навіть про участь у господарські товариства, кооперативах чи про участь у товариствах на вірі як вкладників;

відчуження споживчого товариства, крім майна, відчуження якого належить до виняткової компетенції загальних зборів споживчого товариства;

твердження бюджету споживчого товариства;

видача доручень на укладати договори.

Засідання ради споживчого товариства проводяться за необхідності, але з рідше ніж раз на місяць. Рада споживчого товариства правомочний вирішувати питання, якби засіданні присутній щонайменше 75 відсотків членів ради ніхто, зокрема голова поради чи його заступник.

Голова ради споживчого товариства, його заступники та інші члени ради відповідають за ухвалені ними рішення відповідно до статутом споживчого товариства і законодавством Російської Федерації.

Рада споживчого товариства не рідше ніж раз на рік звітує перед загальними зборами споживчого товариства.

Розподіл повноважень між членами ради споживчого товариства здійснює рада споживчого товариства.

4. 1999 р. Квебек «Додаткова цінність співробітництва: кооперація одразу на порозі третього тисячоліття»

Розвиток вглиб і ширину. Роль НТП (исслед., маркетинг.)

5. До виняткової компетенції загальних зборів пайовиків споживчого товариства ставляться:

прийняття статуту споживчого товариства, внесення змін до нього і доповнень;

визначення основних напрямів діяльності суспільства;

обрання голови і членів ради ніхто, членів ревізійної комісії споживчого товариства і припинення їхніх повноважень, заслуховування звітів про їхню діяльність, визначення коштів у їхній вміст;

визначення розмірів вступного і пайового внесків;

виняток пайовиків з споживчого товариства;

вирішення питань з приводу створення спілок, вступ у спілки й виході їх;

обрання представників споживчих товариств союзу;

вироблення наказів представникам споживчих товариств союзу до ухвалення із них рішень загальними зборами представників споживчих товариств союзу;

ухвалювати програми розвитку споживчого товариства, його річних звітів і бухгалтерських балансів;

порядок розподілу між пайовиками доходів від підприємницької діяльності споживчого товариства;

порядок покриття збитків, понесених споживчим суспільством;

встановлення видів, ж розмірів та умов формування фондів споживчого товариства;

відчуження нерухомого майна споживчого товариства, що перевищує вартість, певну статутом споживчого товариства;

створення господарських товариств;

прийняття рішень про реформування та ліквідації споживчого товариства.


 Варіант 5

1. Жилищные кооп-создаются підвищення своїх жив умов шляхом порівняно вигідною колективної оренди будинків чи його будівництва на кооперативних засадах із наступним спільної експлуатацією. З'явилася у 20-ті роки. Ликвидир в 1937, відновлено 1958.

2. Перший закон в 1852 в Англії. Визнав кооп юл, дозволяв продавати товари як своїх членів, а й іншим, організовувати своє виробництво. Сша 1865, Німеччина 1867 і 1889, Японія 1891.

3. Федеральний закон «Про сільськогосподарську кооперацію» визначає правові норми й економічну основу створення і правоохоронної діяльності сільськогосподарських кооперативів та його спілок, складових систему сільськогосподарську кооперацію Російської Федерації. Закон гарантує громадянам (фізичних осіб) та юридичним особам декларація про створення умов та державну підтримку сільськогосподарських кооперативів та його спілок (асоціацій). Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю сільськогосподарських кооперативів та його спілок (асоціацій), регулюються справжнім Федеральним законом, Цивільним кодексом Російської Федерації, земельним законодавством Російської Федерації, іншими федеральними законами, законів і іншими нормативними правовими актами суб'єктів Російської Федерації.

4. Соціальна стр-ра (селяни, ремесл., робочі; пенсіонери, піонери, студенти, комсомольці, скаути, жовтенята; військовослужбовці, лікарі, вчителя). Видовая (кредит., снаб., збут., потреб.; транс., лад., рыбол., производ.; породжені НТП, рідкісні)

5. пайовий фонд - фонд, що з пайових внесків, внесених пайовиками під час створення споживчого товариства чи

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація