Реферат Газова промисловість

А) Природний газ яких як паливо має багатьма позитивними властивостями – високої теплотворної здатністю, хорошою транспортабельностью, більшої проти нафтою та вугіллям екологічної чистотою. Усе це створює передумови нарощування його у комунальному господарстві, у промисловості, включаючи електроенергетику, на транспорті. Не дивно, частка газу у структурі світового енергоспоживання, як було відзначено, має тенденцію до постійного збільшення.

Б) Споживання газу в усьому світі мало відрізняється за величиною з його виробництва, оскільки усе видобуте і отримуваний газ відразу ж потрапляє вступає у газорозподільні мережі. Проте співвідношення трьох груп країн, окремих географічних регіонів світу і більше країн в споживанні газу відрізняється від аналогічного співвідношення у його видобутку дуже.

У) Хоча дещиця розвинених країн у загальносвітових запасах газу менше частки та розвитку, переважна більшість видобутку припадає на економічно розвинених країн. Світова видобуток газу невпинно зростає й у 2005 р. становила 2, 76 трлн куб.м. На першому місці з видобутку належать Росії (21, 6%). За нею ідуть США (19%), країни ОПЕК (13%) та Західної Європи (Великобританія, Нідерланди, Норвегія, Італія, Німеччина) — 12%. Поруч із природним видобувається попутний газ — разом із нафтою на нафтових родовищах. Його видобуток становить 12% загального видобутку газу. А основна частка газу видобувається суто газових родовищах.

Найбільші у світі виробники газу значною мірою є це й його споживачами, тому проти нафтою частка газу, йде експорту, не перевищує 15% від копальні. Найбільшими експортерами газу є Росія (близько тридцяти% світового експорту, причому ця частка продовжує зростати), Нідерланди, Канада, Норвегія, Алжир. У багато газ імпортують США, Японія, Німеччина, Франція, Італія. Більшість експортованого газу йде з газопроводах, а близько однієї четвертої транспортується в скрапленому вигляді на судах-метановозах. Протяжність газопроводів у світі стає дедалі більше й у на сьогодні становить 900 тис. км. На першому місці у світі за довжині газопроводів належать Росії (близько 80 тис. км). У світі найбільшими газопроводами є: газопровід між канадської провінцією Альберта та; за напрямами: р. Гронінген (Нідерланди) — Німеччина — Швейцарія — Італія; норвезький сектор Північного моря — Німеччина — Бельгія — Франція; Алжир — Туніс — дно Середземного моря — Італія.

Росія та за запасами газу і з розмірам його видобутку (близько 1/4 світової) продовжує утримувати перше місце світі. Газова промисловість Росії – майже єдину зі галузей її промисловості, якій вдалося уникнути істотного спаду виробництва, у 1990-ті рр. І це сама монополізована із усіх галузей, оскільки всю видобуток газу забезпечує «Газпром». Росія також був і продовжує залишатися найбільшим у світі експортером газу (200 млрд м3 на рік). На цьому експорту менша частина (26–27 %) направляють у країни близького зарубіжжя, головним чином Україну та Білорусь, а більшість (73–74 %) йде до країн далекого зарубіжжя, передусім європейські. Магістральні газопроводи із Росії проходять через Україну і від'їздять Словаччину до Угорщини, Австрію, Югославію, Хорватію, Італію, Словенію, а ще через Чехію – й у Німеччину зі до Франції. У Росії її діє Єдина система газопостачання, що включає розроблювані родовища, мережу газопроводів, компресорних установок (для стискування газу та подачі його передачі під тиском), підземних газосховищ та інших споруд. Зростають перевезення газу скрапленому вигляді. Найбільшими постачальниками газу в скрапленому вигляді виступають Індонезія, Алжир, Малайзія, Бруней. Близько 2/3 всього скрапленого газу ввозиться до Японії. Нині Росія реалізує проект будівництва заводу скрапленого газу Півдні острова Сахалін задля її подальшого його експорту до Японію.

Головними експортерами СПГ були й залишаються що розвиваються – насамперед Південно-Східної Азії вже, але й Африки і Південно-Західної Азії, тоді як частка економічно розвинених країн у світовому експорті не досягає і 1/10.

Серед країн Заходу до експортерів СПГ ставляться лише США (Аляска) і Австралія. Важливо враховувати, що ця група головних країн-експортерів іншого незмінною. Уже межі XX–XXI ст. до неї ввійшли ще деякі країни (Катар, Нігерія, Тринідад і Тобаго).

Поруч із групою країн – експортерів скрапленого газу склалася і досить стала група країн-імпортерів. Це насамперед країни Східній Азії – Японія (більш 1/2 усієї світової імпорту СПГ), Республіка Корея і. Тайвань, і навіть країни Західної Європи – Франція, Іспанія, Італія, Бельгія. Зазвичай, у цю групу включають і Туреччину. Трохи СПГ імпортують та. Деякі з цих країн (Японія, Республіка Корея, про. Тайвань) ввозять природного газу лише у скрапленому вигляді, інші (Франція, Бельгія, а про США), поруч із імпортом СПГ, орієнтуються також, причому, переважно, імпорту «газопроводного» газу.

Список літератури

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту http://referat.ru/

Схожі реферати:

Навігація