Реферат Технологічна спадковість

1.Поняття протехнологічнуспадковість

>Вище було б показано, щоексплуатаційніякості деталейзалежать не лише відконструктивних форм йточностівиготовлення деталей, складу йструктури їхньогоматеріалу та йогомеханічнихякостей, але й і від окремих характеристик стануповерхневого кулі, щосформувався вметалі впроцесімеханічноїобробки.

>Змінавидів йрежимівмеханічноїобробкивпливає на ті характеристики стануповерхневого кулі, але вексплуатаційнівластивості деталей. У цьомурозуміннідоречно говорити проіснуваннятехнологічноїспадковості стануповерхневого кулі йексплуатаційнихвластивостей деталей, що нимвизначається, від окремихтехнологічнихоперацій йвсьоготехнологічногопроцесу їхнівиготовлення.

>Технологічноюспадковістюназиваєтьсяперенесення наготову деталь упроцесіїїобробкипохибок,механічних йфізико-хімічнихвластивостейвихідної заготівлі чивластивостей йпохибок, щосформувалися узаготовці на окремихопераціяхвиготовленнядеталі.

>Технологічнаспадковістьзалежить не лише від виду йрежимівобробки,застосовуваних начистовійоперації.Вонаможепроявитися узмінівластивостей чи увтратіточностіформиготовоїдеталі приїїексплуатації врезультаті дії тихий чиіншихелементів стануповерхневого кулі,створених уповерхневомушарідеталі приїїчорновійобробці.

>Наприклад,шліфування грубообточеної йзагартованої заготівлі ізматеріалуШХ15СГпризводить до повторногозагартування окремихділянок (рис. 1, а) й довиникнення зонвідпущеногометалу (рис. 1, б), що Веде доствореннярізних структур йвиникненнязалишковихнапружень на їхніграницях [2].

>Проявтехнологічноїспадковостіможепризвести як до покращання, то й допогіршенняексплуатаційнихвластивостей деталей машин. Длядоцільноговикористанняявищтехнологічноїспадковостінеобхідновстановитибезпосереднізв’язкиміжексплуатаційними характеристиками деталей (>втомленоюміцністю,зносостійкістю тощо) й режимамиобробки заготовок приосновних методах їхнівиготовлення.

>Рис. 1.Змінамікротвердостіповерхні грубообточеної тазагартованоїсталі пришліфуванні

Цеможуть бутиматематичнізалежності. як приклад на рис. 2 тут показано залежністьвтомленоїміцності (аце –довговічність)жароміцноїсталіХН35ВТЮ (>ЕИ787) відрежимівточіннярізцямиВК6М,вираженаномограмою.

>Рис. 2.Номограмарежимівточіння, котрізабезпечуютьзаданудовговічність деталей

>Якщо не можнавстановитиматематичнізалежності, тоцейзв’язоквизначаютьекспериментально.


2.Впливрежимівмеханічноїобробки наексплуатаційнівластивості деталей машин

>спадковістьтехнологічний детальобробка

>Зносостійкість деталей машин. З рис. 3 видно, що припризначенніоптимальноїглибинишліфуваннясталі 45,рівної 0,015 мм,початковезношуванняваликівзнижується на 32–60%, асполучених із нимичавунних втулок – на 50–60%.

>Рис. 3.Впливглибинишліфування валиказісталі 45 із V>заг =47м/хв.
тапоздовжньоїподачі
P.S = 1000мм/хв на йогозношування (1 й 2) йзношуванняспряженої із ним чопи зСЧ21–40 (3)

>Результатидослідженьпоказують, щозносостійкість пласких деталей ізчавунуСЧ21–40 вумовахтертя (>ковзаннязізмащенням призворотно-поступальномурусі)змінюється взалежності від виду їхніобробки у 3– 4 рази (табл. 7.4).


>Зношування пласкихчавунних деталей за 72годинидосліджень притертізізмащенням

Виглядобробки

Ra,мкм

>Відноснезношування, %
р = 1,2МПа р = 2,74МПа

>Стругання

>Фрезерування

>Шліфування

>Накатування кульками

2,1

1,8

1,6

1,0

100

71

55

24

100

62

58

29

На рис. 4зображенадіаграмазношування втулок ззагартованоїсталі40Х40Н740 мм за 10 часівтертя ізчавунним валом (>СЧ21–40), щообертаєтьсязішвидкістю 1 м/с йдіє на втулку ізтиском 0,32МПа призмащуванніверетенним олією.Вонапоказує, що вдеякихвипадкахцілкомоднакові засвоєюточністю ташорсткістюповерхні деталей машинвиготовлені за одним й тім жкресленням, атакожприйняті йоціненітехнологічним контролем якцілкомрівноцінні,можуть матіррізніексплуатаційніякості взалежності відтехнологічноїспадковості,набутій деталями впроцесі їхньоговиготовлення. Здіаграми видно, щозношування втулок,обробленихшліфуванням, із R>z = 0,8мкм притерті ізсуперфінішованим валомвиявилосянайменшим.Зношування втулок ізтією жшорсткістю,оброблениххонінгуванням,виявилося на 30%більшим, аобробленихвикінчуваннямвільнимабразивом –майже у трьох разибільшим,чим послеобробкишліфуванням.

Притертіз’єднань деталей,оброблених із R>z = 0,4мкм,найбільшезношуваннязнову –мають відчини, щовикінчуванівільнимабразивом, анайбільшзносостійкимивиявляютьсяхонінговані відчини при їхньогообробці із R>z = 0,2мкм.


>Рис. 4.Зношування втулок ззагартованоїсталі,обробленихшліфуванням (1),доведеннямвільнимабразивом (2) йхонінгуванням (3)

>Втомленаміцність деталей машинсуттєвозалежить відвидів йрежимівобробки.

>Змінарежимівфрезеруваннясталі2Х13циліндричними фрезамипризводить до збільшеннямежівтомленості із 314 до 378МПа,тобто на 18% (рис. 5). При цьомуперехід від методу попутного (П)фрезерування дозустрічного (У) ізнезмінними режимамифрезеруванняпідвищує міжвтомленоїміцності на 8–10%.

>Рис. 5.Залежністьмежівитривалостісталі2Х13 відрежимівфрезерування: 1 – при V = 60 >м/хв, P.S>z = 0,05мм/зуб; 2 – при V = 60м/хв, P.S>z = 0,16мм/зуб; 3 – при V = 38м/хв, P.S>z = 0,05мм/зуб; 4 – при V = 19м/хв, P.S>z = 0,12мм/зуб

>Криві,зображені на рис. 6, а,показують, що приточіннівисокоміцноїсталі задопомогоюзмінигеометріїрізця,зокрема, шляхомзміни йогопередньогокута,втомленуміцність можна підвищити на 36–63%.

>Збільшенняшвидкостірізання приточіннівисокоміцноїсталі, щосприймаєзагартування, Веде допідвищеннявтомленоїміцності на 12–30% (рис. 6, б).

>Збільшенняподачі приточінністалі 50 узв’язку ізїїзміцненням призростаннінавантаженняпідвищуєвтомленуміцність, а приточіннізагартованоїсталі30ХГСНА узв’язку ізїївідпущеннямзнижуєвтомленуміцність (рис. 6, в).

>Наведенірезультатирізнихекспериментальнихдослідженьпереконують уможливостівстановленнязалежностейдовговічності деталей відвидів йрежимів їхньогообробки йвизначеннявидівобробки,найбільшсприятливих дляпідвищеннядовговічності деталей машин, але йнеобхіднопідкреслити, що привстановленні такихзалежностейтребадужеретельновивчатифізичнусутністьявища йграниці діїякихосьзакономірностей.

>Рис. 6.Впливгеометріїрізця при V = 100 >м/хв, P.S = 0,1 >мм/об ),швидкістьрізання при = –50°; P.S = 0,1мм/об таподачі (в) на міжвитривалостісталі: 1 – сталь30ХГСНА; 2 – сталь30ХГСА; 3 – сталь 50


>Використаналітература

>спадковістьтехнологічний детальобробка

1. Бондаренко С.Г.Розмірнірозрахункимеханоскладальноговиробництва. – До. 1993. – 544 з.

2.Маталин А.А. Технологія машинобудування. – Л. – М., 1985. – 496 з.

3 Основи технології машинобудування / Під ред. В.С. Корсакова – М., 1977. – 416 з.

4. Довідниктехнолога-машиностроителя / Під. ред. О.Г.Косиловой,О.КМищерякова. Т. 1. – М. 1985. – 655 з.

5. Руденко П.О., Шуба В.А та інших.Отделочние операції у машинобудуванні. – До.: Техніка, 1990. – 150 з.


Схожі реферати:

Навігація