Реферати українською » Промышленность, производство » Розрахунок режиму обтиснень на обтискному реверсивному стані


Реферат Розрахунок режиму обтиснень на обтискному реверсивному стані

Страница 1 из 2 | Следующая страница

1. Розрахунок режимуобжатий

1.1 Розрахунок максимальногообжатия

1.1.1 Максимальне обтиснення за умовою захоплення металу валками

Відповідно до рекомендаціями приймаємо на першому калібру (бочки валків) 120 мм, інших калібрів – 140 мм, зазор міжбуртами валків вибираємо 15 мм.

Тоді робочий діаметр валків визначимо за такою формулою [2, стор. 27]:

, де (1.1)

- робочий діаметр валків, мм;

 – номінальний діаметр валків, мм;

 – глибина врізу, мм;

 – зазор міжбуртами, мм.

у першому калібр:

у рештікалибрах:

Визначаємо окружну швидкість валків при за такою формулою [2, стор. 6]:

, де (1.2)

 – окружна швидкість валків, м/с

 - робочий діаметр валків, мм;

 – середня частота обертання валків в останній момент захоплення розкату, об./хв.

у першому калібр:

у рештікалибрах:

По таблиці 2.1 [1, стор. 23] припустимий кут захоплення становитиме:

при прокатці на гладкою бочці валків – 22,460

в каліброваних валках без насічки – 24,560

в каліброваних валках з насічкою – 30,020

Визначаємо максимальне обтиснення [2, стор. 6]:

, де (1.3)

 – максимальне обтиснення за умовою захоплення металу валками, мм;

 – припустимий кут захоплення, град.

у першому калібр:

для каліброваних валків без насічки:

для каліброваних валків з насічкою:


1.1.2 Максимальне обтиснення за проектною потужністю електродвигуна

По таблиці 2 [2, стор. 14] обох електродвигунівП34–160–9К знаходимо:

номінальний крутний момент

махової момент якоря електродвигунів

частота обертання електродвигунів

припустимий момент перевантаження

Допустимий момент електродвигунів визначимо за такою формулою [2, стор. 11]:

, де (1.4)

 – припустимий момент електродвигуна, ;

 – припустимий момент перевантаження;

 – номінальний крутний момент, .

Далі визначаємо:

наведений махової момент [2, з. 13]:

, де (1.5)

 – наведений махової момент, ;

 – махової момент якоря електродвигуна, .

динамічний момент при [2, стор. 13]

, де (1.6)


 – динамічний момент, ;

 – прискорення валків, .

момент холостого ходу [2, стор. 13]:

, де (1.7)

 – момент холостого ходу, .

Знаходимо припустимий крутний момент прокатки на валкахблюминга при і [2, з. 12]

, де (1.8)

 – припустимий крутний момент прокатки, ;

 – механічний ККД під час передачікрутящего моменту від електродвигунів до робітниківвалкам безшестереннойклети;

 – коефіцієнт, враховує зниженнякрутящего моменту електродвигуна приводу внаслідок ослаблення магнітного потоку за частоти обертання валків n більше номінальною nзв, приймаємо .

Розміри поперечного перерізу зливка посередині .Ориентировочное значенняобжатия знайдемо за такою формулою [2, стор. 15]:

, де (1.9)

 – орієнтовний значенняобжатия, мм.

Відносне обтиснення розрахуємо за такою формулою [2, стор. 9]:

, де (1.10)

 – відносне обтиснення;

 – середня висота зливка, мм

>Определим робочий радіус [2, стор. 9]:

, де (1.11)

 – робочий радіус, мм.

Швидкість деформації при розрахуємо по реформованій формулі А.І.Целикова [2, стор. 9]:

, де (1.12)

 – швидкість деформації, ;

 – частота обертання валків, .

Опір деформації залежить від марки металу, його температури, ступені та швидкості деформації, для стали60с2 вираховується за формулоюБ.П.Бахтинова [1, із 25-ма]:


, де (1.13)

 – базисне значення опору деформації,МПа;

 – температурний коефіцієнт;

 – статечної коефіцієнт;

 – швидкісної коефіцієнт.

За даними [3] для стали60с2 знаходимо: ; ; ; за нормальної температури 12000З. [3, стор. 8, 21]

Знаходимо довжину вогнища деформації [2, стор. 7]:

, де (1.14)

 – довжина вогнища деформації, мм.

Чинник форми вогнища деформації [1, стор. 24]:

, де (1.15)

 – чинник форми вогнища деформації.

Коефіцієнт напруженого станів, враховує впливом геть контактне тиск зовнішнього тертя n залежить від чинника форми вогнища деформації , де H>cp=0,5 (H0 +H1) при =0,2…0,5, приймається рівним 1 [2, з. 9].

Коефіцієнт nж розраховують по емпіричну формулі [2, стор. 9]:

, де (1.16)

 

nж – коефіцієнт, враховує вплив зовнішніх зон стосовно геометричному осередку деформації.

Коефіцієнт n враховує вплив ширини розкату. При прокатці на блюмінгу приймається рівним 1,15.

>Контактное тиск за такою формулою А.І.Целикова [2, стор. 7]:

, де (1.17)

 – контактне тиск,МПа.

>Определим  за такою формулою О.П.Чекмарева [2, стор. 11]:

, де (1.18)

 – коефіцієнт плеча рівнодіючої.

Знаходимо довжину вогнища деформації, приймаючи , і Bпорівн=675 мм [2, з. 13, 14,15]

, де (1.19)


 – довжина вогнища деформації, мм;

 – коефіцієнт тертя в шийках валків;

 – діаметр шийки валка, мм;

Bпорівн – середня ширина зливка, мм.

>Определим максимальне обтиснення за проектною потужністю електродвигунів [2, стор. 15]:

, де (1.20)

 – максимальне обтиснення за проектною потужністю електродвигуна, мм.

Повторюємо розрахунок при

Приймаємо .

1.1.3 Максимальне обтиснення за міцністю валків

Відповідно до рекомендаціями [2, стор. 17] дляблюминга 1100 приймаємо довжину бочки валків , довжину шийки , ширину крайнього бурту , ширину калібру на дні , ширину калібру побуртам під час випуску калібру , ширину врізу розрахуємо за такою формулою [2, стор. 30]:

, де (1.21)

 – ширина врізу, мм;

 – ширину калібру на дні, мм;

 – випуск калібру.

Тоді одержимо [2, стор. 30]:

, де (1.22)

 – довжина шийки, мм.

Для використовуваних сталевих кованих валків приймаємо дозволене напруга на вигин [2, з. 30],

Знаходимо дозволене зусилля прокатки [2, із 16-го]:


, де (1.23)

 – дозволене зусилля прокатки,кН;

 – дозволене напруга на вигин,МПа;

L – довжина бочки валків, мм.

Визначаємо максимальне обтиснення за міцністю валків при і [2, стор. 17]:

, де (1.24)

 – максимальне обтиснення за міцністю валків, мм.

1.1.4 Вибір максимальногообжатия

Через війну розрахунків отримали значення :

за умовою захоплення валками

за проектною потужністю електродвигунів

за міцністю валків

Остаточно приймаємо

1.2 Середнє обтиснення проходження і кількість проходів

>Определим середнє обтиснення проходження .

>Числовой коефіцієнт приймаємо рівним 0,9 – оскільки, зливок і блюм мають різні перерізу [2, стор. 17].

, де (1.25)

 – середнє обтиснення проходження, мм;

 – максимальне обтиснення, мм.

Знаходимо число проходів, необхідне прокаткиблюмов перерізом при [2, стор. 18]:

, де (1.26)

 – число проходів;

 – висота блюма, мм;

 – ширина блюма, мм.

Оскільки, за розрахунками число проходів замало дляобжатия даної заготівлі, то приймаємо число проходів

Уточнюємо середнє обтиснення [2, стор. 19]:

 (1.27)


1.3 Попередня схемаобжатий

>Составляем попередню схемуобжатий. Приймаємо першукантовку другого проходу.

Таблиця 1. Попередня схемаобжатий при прокатціблюмов перерізом250250 на блюмінгу 1100

Номер проходу Номер калібру Розмір

0 -

>700х700

(>625х625)

- - -
1 I

>625х705

(>590х630)

75 (35) 5
2 I

>555х710

(>555х635)

70 (35) 5 1,28
>кантовка
3 I

>610х565

(>590х565)

100 (45) 10
4 I >545х575 65 (45) 10 1,06
>кантовка
5 II >475х555 100 10
6 II >375х565 100 10 1,51
>кантовка
7 III >445х390 120 15
8 III >325х405 120 15 1,25
>кантовка
9 IV >305х345 100 20
10 IV >230x365 75 20 1,59
>кантовка
11 V >250x250 115 20

1.4 Остаточна схемаобжатий

>Составляем остаточну схемуобжатий з урахуваннямуширения по кривимА.Ф. Головіна [2, стор. 21]. Результатиуширения наведені у таблиці 2.

Остаточна схемаобжатий при прокатціблюмов перерізом250250 мм з зливка , масою 5500 кг на блюмінгу 1100 приведено в таблиці 3.

Таблиця 2. Результатиуширения методомА.Ф. Головіна при прокатціблюмов перерізом250х250 мм на блюмінгу 1100

номер проходу

мм

мм

мм

розрахункове прийняте
1 - - - - - - - 5

2*

- - - - - - - 5
3 - - - - - - - 10

4*

177,1 570 577,5 0,31 1,01 0,1 6,5 5
5 217,37 550 525 0,4 0,95 0,13 13 15

6*

217,37 560 425 0,39 0,76 0,13 13 15
7 238,12 382,5 505 0,62 1,32 0,185 22,2 20

8*

238,12 397,5 385 0,6 0,97 0,195 23,4 25
9 217,37 335 355 0,65 1,06 0,2 20 20
10* 188,25 355 267,5 0,53 0,75 0,18 13,5 15
11 233,1 240 307,5 0,97 1,28 0,225 25,88 25

Таблиця 3. Остаточна схемаобжатий при прокатціблюмов перерізом250250 мм на обтискному реверсивному стані 1100

номер проходу номер калібру

0 -

>700х700

(>625х625)

- - -
1 I

>625х705

(>590х630)

75 (35) 5
2 I

>555х710

(>555х635)

70 (35) 5 1,28
>кантовка
3 I

>595х565

(>575х565)

115 (60) 10
4 I >510х570 85 (65) 5 1,12
>кантовка
5 II >480х525 90 15
6 II >390х540 90 15 1,38
>кантовка
7 III >425х410 115 20
8 III >315х435 110 25 1,38
>кантовка
9 IV >335х335 100 20
10 IV >225x350 110 15 1,56
>кантовка
11 V >250x250 100 25

1.5 Довжина розкату і коефіцієнт витяжки по проходам

У першому та другому проходах довжину розкату приймаємо рівної довжині зливка, саме 1500 мм.

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки у третій проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

, де (1.28)

 – площа поперечного перерізу розкату в проході, дм2;

 – висота злитку на проході, мм;

 – ширина злитку на проході, мм.

Обсягобжатого металу знайдемо так:

, де (1.29)

 – обсягобжатого металу, м3;

 – маса зливка, кг;

 – щільністьобжатого металу, зазвичай приймають

Довжина розкату становитиме [2, з. 22]:

, де (1.30)

 – довжина розкату в проході, м.

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою [2, стор. 22]:

, де (1.31)

 – коефіцієнт витяжки.

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки у четвертому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки в п'ятому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки в шостому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки дев'яносто сьомого проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки у восьмому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки в дев'ятому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки в десятому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

>Рассчитаем довжину розкату і коефіцієнт витяжки в одинадцятому проході.

Площа поперечного перерізу розкату становитиме:

Обсягобжатого металу знайдемо так:

Довжина розкату становитиме:

Коефіцієнт витяжки визначимо за такою формулою:

Результати підрахунків довжини розкату L1, коефіцієнтів витяжки , кутів захоплення і показання циферблата P.S по проходам наведені у табл. 4.


Таблиця 4. Довжина розкату L1, коефіцієнти витяжки , кути захоплення і показання циферблата P.S по проходам

номер проходу

0 >700х700 - - - - -
1 >625х705 - 1,5 1 15,48 505

2*

>555х710 - 1,5 1 15,48 435
3 >595х565 33,62 2,08 1,39 20,31 475

4*

>510х570 29,07 2,41 1,16 21,15 390
5 >480х525 25,2 2,78 1,15 25,21 340
6* >390х540 21,06 3,32 1,19 25,21 250
7 >425х410 17,425 4,02 1,21 28,56 285

8*

>315х435 13,7 5,11 1,27 27,92 175
9 >335х335 11,22 6,24
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація