Реферати українською » Промышленность, производство » Лісова і деревообробна промисловість


Реферат Лісова і деревообробна промисловість

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Лісова і деревообробна промисловість - важлива складова економіки України.

Зародження розвитку галузі Україні відбувається межіХYШ -ХIХ століть. У цей час створюються дрібні кустарнілесопильно-деревообрабативающие і меблеві підприємства.Лесозаготовки в переважній своїй більшості районів носять сезонний характер. У другій половиніХIХ століття з'являютьсялесохимические виробництва (випалювання вугілля, видобуток живиці тощо.).

Але як галузь лісова і деревообробна промисловість сформувалася в 1950-1990 рр. На підприємствах почали впроваджувати механізовані і автоматизовані лінії, новітнє устаткування з належним програмним управлінням, сучасні технологій і матеріали, особливо у меблевому виробництві.

Підприємства галузі розташовані на півметровій всіх областей України, у містах Києві й Севастополі.

Пріоритетний розвиток деревообробна і меблева промисловість отримала північ від і країни, де зосереджені значні лісосировинні ресурси. У лісовому фонді мають перевагу цінні хвойні ітвердолистовие породи. Найбільші лісові масиви перебувають у Поліссі і Карпатах.Шпильковие насадження займають 43% загальній площі, їх сосна - 33%.Твердолистние становлять 43%, їх дуб і бук - 32%. Щороку до Україні заготовляється близько 14 млн кубометрів деревини.

Промисловий потенціал базових виробництв -деревостружечние і деревоволокнисті плити. На базі поглибленої переробки малоцінної деревини і його відходів створено 25 цехів деревних плит. Найбільші їх - на Костопільськомудомостроительном комбінаті, Надвірнянському лісокомбінаті, Київському кінотехнікумі й Черкаському деревообробних комбінатах та інших.Цеха твердихдеревоволокнистних плит діють наВигодском лісокомбінаті,Оржевском деревообробному комбінаті й Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.

Виробництво фанери, зокрема великого формату і водостійкою, зосереджено на підприємствах Карпатського регіону,Ровненской, Черкаської і Києва.

Меблева промисловість найбільш розвинена у інших містах - Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися не більше лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська та інші області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств - Ужгородськийфанерно-мебельний комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат "Стрий" та інші.

Складовою галузі є лісозаготівельна промисловість. Свого розвитку досягнути біля Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Основні лісозаготівельні підприємства у цьому регіоні - держлісгоспи Держкомлісу й окремі спеціалізовані підрозділи колишніх лісокомбінатів Мінпромполітики України. Заготівля івивезение деревини здійснюються на промислової основі цілий рік.

>Лесохимическая підгалузь представлена такими спеціалізованимилесохимическими підприємствами, якПеречинский,Свалявский іВеликобичковский лісокомбінати у Закарпатській області йВигодскийлесохимический завод в Івано-Франківщині. За підсумками сухий перегонки деревини вони виробляють деревне вугілля, оцтову кислоту, і навіть хімічну продукцію -карбомидние смоли,етилацитат,химреагент для буріння свердловин тощо.

>Научно-техническую підтримку галузі забезпечують 6 науково-дослідні та проектно-конструкторські інституцій й організацій. Зокрема, головним у галузі досліджень техніки і технології переробки, захисту та облагородження деревини є Український НДІ механічного оброблення деревини.

Український інститут з проектування меблів, і столярних виробів (">Укргипромебель") впроваджує технічні новинки в меблеве виробництво.

Відкрите товариство ">Укргипродеревпром" займається проектуванням заводів плитних матеріалів і деревообробної і меблевої промисловості.

Український проектно-конструкторський технологічний інститут (ВАТ ">УкрПКТИлеспром", що є головного розробника технічної документації обладнання, що з Львівськимпроектно-конструкторским технологічним інститутом (ЗАТ ">Лесдеревпром") виконує замовлення з проектування машин та правових механізмів.

Створений на підприємствах галузі промисловий потенціал цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку на лісопильної продукції, плитних матеріалах, меблів, і інші види продукції з деревини. Проте оскільки більшість товарів через високе їх собівартості внаслідок високі ціни енергоносіїв, сировину й матеріали виявилися неконкурентоспроможними на внутрішньому, а зовнішньому ринках.

Основними експортерами продукції галузі з країн близького зарубіжжя є Росія, Білорусь, Киргизстан, Латвія, Молдова й держави. З країн далекого зарубіжжя - Німеччина, Бельгія, Польща, Великобританія, Італія, Швейцарія, Чехія, Угорщина, Іспанія, навіть інші. Експорт продукції і на товарів з деревини у країни далекого зарубіжжя розширює можливість притягнення в вітчизняну економіку зарубіжних виробничих та наукових досягнень вищого рівня.

Важливий аспект державної промислової політики протягом останніх 5 років стала посилення уваги до розгортання на підприємствах галузі ринкової інфраструктури створенню високорозвиненої і конкурентоспроможного промислового комплексу рахунок залучення недержавних інвесторів, зокрема зарубіжних.

У галузі створено цілу низку спільних підприємств із виробництва меблів, продукції деревообробки тощо. Однак такі їхні частка у валовому продукті галузі незначна.

Разом про те на переважній своїй більшості підприємств ще немає справжнього власника. Їм, зазвичай, виступає трудовий колектив, і тому при поділі прибутку перевагу надають формуванню фондів споживання, немає відновлення основних фондів, модернізації обладнання, упровадження нових технологій.

Спад виробництва основних видів продукції призвів до зменшення сукупного попиту ринку праці. Останніми роками зайнятість інженерно-технічних працівників та створення робочих на підприємствах галузі скоротилася більш ніж 2 разу. Значна частка власності працівників працює на режимі неповного робочого дня (тижня) чи досі у змушених відпустках без збереження чи з частковим збереженням зарплати.

Через відсутність інвестицій кількість нових робочих місць, створюваних приватному секторі, не компенсує числа робочих місць, втрачених внаслідок корпоратизації і приватизації державних підприємств. Усе це створює певні проблеми, у сфері підготовки задля потреб галузі фахівців вищого й середнього ланки, і навіть їх працевлаштування.

Останні 3,5 року понад 240 підприємств, установ і закупівельних організацій змінили організаційну форму господарювання. Частка державних підприємств складає трохи більше 7%. Це переважно сфера науково-технічного іорганизационно-информационного забезпечення. У недержавному секторі домінують переважно акціонерні товариства відкритого і закритого типу. Ефективність його роботи впливають недоліки державної інвестиційної політики, недосконалості фінансово-кредитної системи, тяжкість податків, і навіть неузгодженість законодавчої бази і її відставання від вимог часу.

>Необратимие зміни, що відбулися переважають у всіх ланках господарського механізму, вимагають залучення чималих коштів протягом короткого терміну. З огляду на обмеженість внутрішніх джерела фінансування, органами управління приділяється увагу із залученням інвестиційних та ресурсів розвинутих країн, міжнародних організацій корисною і особливо приватних капіталовкладень.

Вигідне географічне розташування України та промисловий потенціал, створений на підприємствах лісової і деревообробної промисловості, наявність якісних місцевих лісосировинних ресурсів немає і кваліфікованих робочих, і навіть інженерно-технічних кадрів надають підприємствам галузі інвестиційної привабливості. Підготовлені підприємствами попередні інвестиційні заявки залучення інвестицій підтверджують, що з незначних фінансових вкладеннях можна отримати стислі терміни прибуток з допомогою швидкого обороту коштів податку.

Однією з найпривабливіших вкладення інвестицій є підприємство з виробництва плит середньої щільності (МДФ) у місті Макіївка Донецькій області. Це по-перше підприємство такого профілю у Україні, а й у країн СНД. Вивчення ринків підтверджує значний попит з його продукцію у Україні, країнах СНД далекого зарубіжжя.

Залучення інвестицій дала можливість за стислий період часу докорінно реструктуризувати деформовану економіку галузі, впровадити більш рівні досягнення науку й техніки інших країнах, реалізувати українські товари з деревини як у внутрішньому, і зовнішньому ринках, зав'язати взаємовигідні стратегічні відносини між українськими і іноземними підприємствами

Обсяг виробництва лісової і деревообробної промисловості України та пов'язаної з цим галузям меблевої індустрії сягає ,5 млрд, а темпи зростання становлять щонайменше 20% на рік. Усе це, і навіть безпосередня близькість України залучені до європейських ринків збуту залучили в лісову і деревообробну промисловість країни інвесторів зі Швейцарії, Австрії, Польщі. Тепер за компаніями із Росії.

Україна як лісова держава

За даними українську державну комітету організації лісового господарства, показник лісистості у країні становить 15,6%, притому, що більшості країн Європи норма – 20%. Аби європейського показника, Україна повинна посадити 2 млн га нових лісів. Запаси деревини в українських лісах досягають 1,7 млрд кубометрів. Але, за словами голови держкомітету по лісового господарства МиколиВедмидя, "українські лісу, на відміну російських, здебільшого несуть водоохоронну, захисну і оздоровчу функції і мають лише обмежений експлуатаційне призначення". Інакше кажучи, лише 50% лісів країни призначено для промислового виробництва деревини. У більшості інших заготівля лісу заборонена.

Середній щорічний приріст лісахгоскомлесхоза становить 4 кубометра на один гектар (від 5 кубометрів на Карпатах до 2,5 кубометра у степовій зоні).

Ліси в Україні розташовані дуже нерівномірно – більшість зосереджена ніяких звань країни – Карпат та Полісся. Коефіцієнт лісистості значно коливається залежно від області – від 1,2% у Запорізькій до 51% на Закарпатті.

68% лісів розпоряджаєтьсягоскомлесхоз, 24% – сільгосппідприємства, 2% – міноборони. Найпоширеніші країни породи дерев – сосна, дуб, бук, ялинка, береза, ясен, граб. Хвойні лісу займають 42% території, зокрема 33% – соснові; 43% листяних лісів становлять дуб і бук.

У уряд Японії виділив Україні грант у вигляді 0 тис. на підготовку спільного зі Світовим банком проекту відновлення лісів. Ця ж сума призначена розробці проекту, проведення семінарів і аналітичних робіт, навчання фахівців.

Проект лісовідновлення, у якого Світовий банк планує надати Україні близько млн, передбачає створення до 15 тис. га нових лісонасаджень переважно у Київській і Житомирській областях (територій, постраждалих на підводному човні на Чорнобильською АЕС).

Один із цілей проекту лісовідновлення – створення умов збільшення обсягів поглинання атмосферного вуглецю, що передбачено Кіотського протоколу.

Основним гідністю української лісової промисловості є його близькість до ємним ринків Угорщини, Польщі, Австрії та Німеччини.

Видобутком лісу в Україні займається безліч приватних підприємців і невеликих фірм, які вирубують близько 400 тис. га лісу у рік. Усі вони частину свого прибуток від продажу деревини східноєвропейським компаніям, більшість яких належить членам однієї політичну партію. Як розповів голова івано-франківської обласної організації Партії зелених Василь Надія Рим, більшу частину експорту лісу із керівництвом України контролюють фірми, близькі до перших особам лояльної до Леоніда Кучми партії СДПУ(о). За даними пані Рим, контролю над експортом здійснюється через акціонерне що у капіталі східноєвропейських покупців лісу, і навіть одержання оренду значних ділянок землі з лісом.

"Нова влада має провести інвентаризацію всіх цих державних земель, й у першу черга у Карпатах. Усі, буквально аж до останнього кв. м, треба взяти на облік",– каже Надія Рим.

Такого ж думки і депутат ВРУ Юрій Кармазін. "За інформацією УБОЗу, лише у цій галузі було самовільно вилучено більше трьох тис. га земельних угідь лісового фонду вартістю більш млн і безплатно передано людям, близькими до СДПУ(о)",– сказав.

Ще категоричний щодо оцінки ситуації керівник організації ">Громадський контроль" Василь Волга. Він розповів, які схеми застосовують близькі до СДПУ(о) компанії: ">Покупается у Німеччині обладнання держлісгоспів, стоїтьDM7 тис.– невеличкий верстат, який пиляє деревину. На Україну воно поставляється по тис.Поставляется в держлісгосп. Хороший бізнес. Тобто, ви відразу навар собі робите над двічі, над десять, а 20 раз. Понад те, під тиском з міста Києва – а тих керівників, які погоджуються, знімають із роботи – держлісгоспи змушують розплачуватися не грошима, а лісом. Причому за втричі заниженою ціною проти тієї, що є над ринком. Множимо 20 на 3. Отже 60 раз. Ця операція триває буквально місяць. І, такі надприбутки змушуватимуть тих осіб, які роблять, рухатися далі – де вони зупиняться. Зараз ми їх зупинимо". Пане Волга стверджує, щодо 1995 року Україна експортувала жодного кубометра лісу, "і тепер стала однією з потужних експортерів лісу у Європу. Другим після Росії".

Суцільний зростання

Збільшення заготівлі лісу в Україні призвело до розвитку деревообробної галузі. У ньому задіяно 530 середніх підприємств, у яких працює більш як 8 тис. людина. Державних компаній у галузі не залишилося.Деревообработка одна із лідерів за швидкістю оборотності капіталу країні. За даними Держкомстату, за 2004 рік загальний обсяги виробництва товарної продукції деревообробній галузі перевищив 0 млн. Стільки ж продукції виготовила і лісова промисловість країни. Темпи зростання кількості торік склали 27%. Юрій Медведєв, начальники управління деревообробної промисловостіминпромполитики України, сказавЪ: "Минулий рік не виняток, ми постійне зростання у деревообробній галузі протягом п'яти, відтоді як запрацювала меблева промисловість".

Найбільш динамічний з деревообробних виробництв – випускдеревоплити. Лідери цього виробництва – ЗАТ ">СолоницевскийКМД", ТОВ ">Кроно-Львов" і ЗАТ "Аверс".Производством фанери займаються компанії ТОВ ">Лифан", ТОВ ">Униплит", ТОВ "Черкаський ДОК" – вони випускають майже 90% української фанери.

Обсяг реалізованої продукції з деревини за 2004 рік, за даними держкомстату, становить 4 млн.

Фінансове становище підприємств деревообробної промисловості, у поточного року поліпшилося. Так, за даними держкомстату, з початку року підприємства зменшили дебіторської заборгованості на 10%, кредиторську на 2%.

67% підприємств отримали сумарну прибуток млн, а 33% понесли сумарні збитки у розмірі млн. У торік фінансовий результат був інший: 58% підприємств працювали прибутково, 42% збитково.

Загальний обсяг інвестицій у деревообробку 2003 року становив млн, 2004-го – вже млн. За сім років інтенсивному розвиткові українська деревообробка одержала б понад 0 млн іноземних інвестицій, більшу частину цієї суми вклала швейцарська компанія ">Кроно Холдинг", придбавши завод у Львові й ТОВ "НоваОсмолода". ">Кроно" реконструювала ">Осмолоду", встановивши нові потужності зламинированию деревно-стружкових плит. З іншого боку, нову лінію виготовленняклееного бруса і меблевих щитів запустило ВАТ ">Хонджонковский завод плетених матеріалів", виробництвоклееного бруса налагодив і концерн "Основа".

Такий великий обсяг капіталовкладень фахівці пояснюють зростанням внутрішнього ринку України і протекціоністської політикою української влади. Кабінет міністрів України намагається захистити вітчизняних виробників меблів, і оптимізувати ставки ввізного мита продукції деревообробки. Зокрема підтримали ініціативу компаній ">Интерплит-Надворная" і ">Свиспан", запропонувавши провести антидемпінгове розслідування й запровадити антидемпінгові заходи щодо імпорту ламінованих деревно-стружкових плит із Польщі й Словаччини. Міжвідомча комісія, яка проводила розслідування, підтвердила факт імпорту ламінованих ДСК по демпінговими цінами й вирішила запровадження антидемпінгової мита до 2010 року розміром 25,1% Польщі, 15,4%

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація