Реферати українською » Психология » Соціальні Дослідження економічної свідомості поведінкі у 90-х роках


Реферат Соціальні Дослідження економічної свідомості поведінкі у 90-х роках

>Міністерствоосвіти й науки України

>Національнийавіаційнийуніверситет

>Гуманітарнийінститут

>Реферат на задану тему:

>Соціальнідослідженняекономічноїсвідомостіповедінки у 90-хроках

>Виконала

Студентка ДК 306

ЯкименкоЛюбов

>Київ 2011


 

>ЗМІСТ

>Вступ

>Розділ 1.Соціально-психологічніфакториформування йрегулюванняекономічноїповедінки

>Розділ 2.Соціальнідослідженняекономічноїсвідомостіповедінки у 90-хроках

>Висновки

Списоквикористанихджерел


>ВСТУП

>Соціально-економічнепізнаннязавждипов'язане ізматеріально-практичноюдіяльністюлюдини поперетвореннюнавколишньогосередовища.Саме впроцесіцієїдіяльностіформуєтьсясуб'єкт йвиокремлюєтьсяоб'єктсоціально-економічногопізнання.Причомусуб'єктомсоціально-економічногопізнання людинавиступає не скільки бо вонанаділенапевнимипсихологічнимивластивостями, стільки бо вонєсуспільноюлюдиною,особистістю,котразасвоїладосягненняматеріальної йдуховної культури,нагромадженісуспільством допевногоетапу свогорозвитку.

>Сказанезовсім неозначає, що,визнаючисоціальну природусуб'єктапізнання, мицим самимзнеособлюємо процеспізнання йвиключаємо ізньогосуб'єкта. Праворуч до того, щоміжсуспільним (>гносеологічним)суб'єктом йсуб'єктоміндивідуальним входісоціально-економічногопізнанняіснуєскладнийдіалектичнийвзаємозв'язок.Аджесуспільнийсуб'єкт реальнопроявляється лише черезпізнавальну діяльність окремихіндивідів,індивідуальнихсуб'єктів. Аліокремийіндивідпочинаєвиконуватифункціїсуспільного (>гносеологічного)суб'єкта впізнаннісоціально-економічнихявищлише втіймірі, вякійвінзасвоївспособипізнавальноїдіяльності,нагромадженігносеологічнимсуб'єктом.Водночасслід матір наувазі, щогносеологічнийсуб'єкт нетотожнийсукупностііндивідів чисукупностіспособівпізнавальноїдіяльності,якимиволодіютьокремііндивіди.Способипізнавальноїдіяльності, що нимиволодіютьсуспільнісуб'єкти,завждибагатші за своїмзмістом йобсягом.

>Процессоціально-економічногопізнанняпередбачаєнаявність не лишесуб'єкта (>суспільного таіндивідуального), а іоб'єкта.Об'єкт усоціально-економічномупізнанніце непростобудь-якесоціально-економічнеявище, а лише тіявище, щовключене у сферулюдськоїдіяльності.Скажімоприватизація якявище, якоб'єктивнареальністьвиступає вроліоб'єкта лише тоді, коли нацеявищеспрямованаувагасуб'єкта й коли воно та (>явище)стає предметомтеоретичної чипрактичноїдіяльностісуб'єкта.Якщосуб'єктвиступаєактивноюстороною всоціально-економічномупізнанні, тооб'єктєпасивноюстороною, тім, на щоспрямована діяльністьсуб'єкта.Людинуцікавлятьпредметизовнішнього світу не сам пособі, а якоб'єктиїїдіяльності, яктакі щоможуть бутивикористані йперетворені нею. Таким чином, процеспізнаннясоціально-економічнихявищвиступає як процес активногоосвоєннясуб'єктомоб'єкта йдозволяєзробитинаступнівисновки: процессоціально-економічногопізнаннявиступаєпроцесомтворчим йактивним,адже людина нечекає, колисоціально-економічніпроцеси таявищавідобразяться уїїсвідомості.Вона сама,спираючись напізнанізаконирозвиткуприроди,суспільства йлюдськогомислення,створюєпізнавальніструктури й впроцесіпрактичноїдіяльностіперевіряєступінь їхньоговідповідностіоб'єктивнійекономічнійреальності;будь-якізнання, будучи продуктомдіяльностісуб'єкта,містятьелементсуб'єктивного.Причому, будучи продуктомдіяльностісуб'єкта,пізнавальний образзавждивключає у собіелементсуб'єктивності вформівираження новогознання, але й і в йогозмісті.Самецимпояснюється тієї факт, що самі й тих жсоціально-економічніпроцеси таявища запевнихобставинотримуютьрізнетлумачення.Наприклад, в процесів, якроздержавлення йприватизація,лібералізаціяцін,управління тазовнішньоекономічнівідносини самісуб'єктивбачають шлях доекономічноїстабільності таекономічногозростанняпостсоціалістичнихкраїн, а й увищеназваних процесівбачатьосновну причинуекономічноїкризи.Водночасслід матір наувазі, щооскільки діяльністьсуб'єктасоціально-економічногопізнанняспрямована наоб'єкт йпередбачаєадекватневідображення його,остількизмістзнанняобов'язкововключає у собі йоб'єктивний момент,який зпрактичноїзумовленостіпізнавальногопроцесує вкінцевомурахункувизначальним. А тому і, мивправіхарактеризуватипізнавальний образ яксуб'єктивний образоб'єктивного світу,процесу,явища;погляд напізнавальний процескрізь призмусуб'єктивнихвідносиндозволяєзрозуміти тієї факт, щопізнавальніструктури не лише несутьінформацію прооб'єкт, але й івідображаютьрівеньсуспільногорозвитку,потреби йцілісуспільства,тобтодемонструютьсоціальнуобумовленістьпізнавальногопроцесу. За такихобставиндобутізнаннясоціально-економічнихявищвиступають не лише як результат ставленняіндивідуальногосуб'єкта дооб'єкта, а і як результатдослідженняфункціонуванняскладноїсистемиколективної,міжсуб'єктноїдіяльності.


>РОЗДІЛ 1.СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІФАКТОРИФОРМУВАНЯ ІРЕГУЛЮВАННЯЕКОНОМІЧНОЇПОВЕДІНКИ

>Розуміннясуб'єкт-об'єктнихвідносин усоціально-економічній сферідозволяєзрозуміти суть такого феномену якекономічнасвідомість.Економічнасвідомістьстановить собоюцілеспрямованевідображення реальноіснуючихекономічнихпроцесів таявищ йвідповіднеуявне (в думках)реагування ними.Іншими словами,економічнасвідомість -цеусвідомленесоціально-економічнебуття,цеперероблення вмозкулюдиниекономічноїінформації,точніше,з'ясуванняїїпоходження,прийняття,передачі,збереження,конструюванняпевнихдій тапередбачення їхнінаслідків.Економічнасвідомістьформується йпроявляється вдіяльностісуб'єкта.Аджесуб'єктпізнання, людина не лишевідображаєекономічніпроцеси таявища, але й і активновідтворює їхнього всвідомості.Крім того,свідомістьпроявляє собі якмовна знаковою є діяльність.

Увиникненніекономічноїсвідомостівирішальну рольвідіграютьсоціальність,оскільки вона:

даламожливістьлюдинізакріпляти,удосконалювати йпередавати впоколінняхнавички не лишефізичної, але й ірозумовоїтрудовоїдіяльності;

>стимулюваларозвитокмовної йзнаковоїдіяльності, врезультаті чого мова ззасобукомунікації із годиноюперетворилася,якщо можна таксказати, вматеріальнуоболонкумислення;

>утворює ту системуоб'єктивнихвідносин, в якісвідомістьпроявляється,трансформується усамосвідомість йреалізує собі уматеріальному та духовномувиробництві.

На думкубагатьохвчених, векономічнійсвідомості можнавиокремитидвіскладові:предметнусвідомість,тобтоосмисленняекономічнихпроцесів таявищ, щоіснують позалюдиною, йсамосвідомість,тобтоосмисленнялюдиною собі яксуб'єктаекономічнихвідносин,аналізвласнихуявлень, думок,почуттів,переживань,вольовихімпульсів,інтересів,цілей,поведінки,дій,місця всистемівиробничихвідносин тощо.

>Зауважимо, що дляреалізаціїекономічнихможливостейлюдини,адекватноїповедінки всуспільствіважливимиєобидвіскладові.Якщо людина правильно, адекватноосмислюєнавколишніекономічніпроцеси таявища, то вонзможе й адекватнодіяти.Скажімо,якщовласникакційусвідомлює, щорозмірдивідендузалежить,крімусьогоіншого, й відпродуктивності йоговласної роботи, товіннамагатиметьсядіяти в напрямкуїїпідвищення.

Не меншеважливу рольекономічномужиттівідіграє правильна, адекватнасамооцінкасуб'єктомсвоїхможливостей,дій яксуб'єктаекономічноїдіяльності.Адекватнасамооцінкапередбачаєкритичне ставлення до собі,постійнеспівставленнясвоїхможливостей, думок,дій й їхньогорезультатів ізтими, що їхньоговимагають,диктуютьзакониекономічногорозвитку,об'єктивнареальність.Неадекватнасамооцінкаобертається волюнтаризмом йсуб'єктивізмом векономіці, котрігальмуютьекономічнийрозвиток.

Уекономічнійсвідомостіприйнятовиокремлювати триосновнісфери:когнітивну,емоційну тамотиваційно-вольову.Когнітивна сфера векономічнійсвідомостівключає у собіпізнавальніздібностілюдини, процеспізнання йрезультатипізнавальноїдіяльності.Пізнавальніздібності-цездатністьлюдини довідчуття,сприйняття йуявлення;здатністьконцентруватиувагу наоб'єктіпізнавальноїдіяльності;ценаявністьпам'яті,здатноївідтворюватиминулийдосвід йтривалий годинузберігатиінформацію проподіїзовнішнього світу йреакціяхорганізму ібагаторазововводитиїї у сферусвідомості таповедінки;цездатність абстрактно йраціональномислити іформулюватиекономічніпоняття. Хочапізнавальніздібності взначніймірімаютьфізіологічнепоходження,відкидатисуспільний,соціальнийелемент у їхніформуванні тарозвитку навряд чи було б б правильно.Адже, яксвідчитьлюдська практика,фізіологічніздібності,якщо їхнього нерозвивати,згасають,зникають й,навпаки,навітьневеликі задатки допевного видудіяльності (вданомувипадку додіяльностіекономічної)міцніють,множаться,якщо їхніцілеспрямованорозвивати.Причомурозвиватитреба іздитячоговіку. А чи правильнороблять тих країни, котріпочинаютьформуватиекономічнемислення,навчати основамекономікище удошкільнийперіод. На шкода, в нашій странерозвитковіекономічногомислення вучнівськоїмолоді ненадаєтьсяналежноїуваги.Адже убільшостішкілекономічнікурси нечитаються. Іце у тому годину, колинайвищіоргани влади взяли . курс - нарозвитокпідприємництва.

>Емоційна сфераекономічноїсвідомостіохоплюєпсихічніпереживання тахвилювання,викликаніпевнимиекономічнимипроцесами таявищами, атакожоцінкулюдиною того чиіншого конкретногоявища, ізяким вонмаєсправу. Уемоціяхекономічніявищавідображаються ввиглядіобразів, не сам пособі, а й увідношенні долюдини,суспільства, їхнього потреб,інтересів таідеалів.Скажімо,такіекономічніявища, якбезробіття,інфляція,зростаннявартості життя, і т.ін.відображаються увиглядістресовихстанів,відчаю, горя,ненависті т. п.Емоційна сфераекономічноїсвідомості взначніймірівизначаєповедінкусуб'єктівекономічноїдіяльності.Більше того, якпереконуєсвітовийдосвідрозвиткупідприємництва, наповедінкусуб'єктівгосподарськоїдіяльностіробитьвідповіднийвпливемоційна сферабудь-якоїсвідомості, а чи не лишеекономічної.Скажімо,сьогоднізагальновизнано, щопрограшулюбленоїфутбольноїкомандиопосередковано (черезвідповіднийпсихічний станпрацівників-болільників)обертається длявиробництвазначнимзниженнямпродуктивності роботи, тапогіршенняміншихкількісних йякіснихпоказників.

>Мотиваційно-вольова сфераекономічноїсвідомостівключає у собімотиви,інтереси,потребисуб'єкта вєдностізіздатністюдосягати мети,тобтоздатністю доактивнихдій в напрямкудосягненняусвідомленої мети.Мотиваційно-вольова сфераекономічноїсвідомості чи ненайбільшевпливає наекономічнуповедінкусуб'єктівекономічноїдіяльності:спонукає доактивноїтрудовоїдіяльності чигальмуєцюостанню.Усвідомлюючи, щорівеньзаробітної платиєнижчим від йоготрудовихзусиль,суб'єктгосподарськоїдіяльності якщопрагнути чидобитисяпідвищеннязаробітної плати, чипрацюватиме ізменшими витратамиробочоїсили.

>Зрозуміло, що вреальнійдійсностіусісфериекономічноїсвідомостівзаємозв'язані іутворюютьпевнуцілісність, Яка йвизначаєповедінку шкірногосуб'єкта у тому чиіншийперіод й до того чиіншомусередовищі. Нічиміншим, яквисокоюекономічноюсвідомістю можнапояснити порівняновисокупродуктивністьпращ, що маламісце векономіцінашої країни в 30-50-хроках XXстоліття. Цесаме можнасказати і проінші країни. Колі тих чиіншіфірми чинавітьцілігалузіпрагнули забезпечити болеевисокітемпиекономічногозростання, смердотіпоряд ізіншим активновпливали наекономічнусвідомістьлюдського чинникаПричомуцейвпливздійснювався ізврахуваннямпевнихджерелекономічноїсвідомості,серед якінайважливішимиє:

>суспільневиробництво,економічніпроцеси,явища,події тощо.Вонивідображаються усвідомостілюдини увиглядічуттєвих тапонятійнихобразів;

>сукупністьнапрацьованих йнагромадженихсуспільством знань;економічнесоціально-культурне,політико-правове йтехнологічнесередовище;

духовний світлоіндивіда, йоговласнийунікальнийдосвідекономічноїдіяльності таоцінюваннязовнішніхпроцесів йявищ.

Приформуванніекономічноїсвідомостіназваніджерелавзаємодіютьміж собою. Аліцезовсім неозначає, щосуспільнасвідомість без жаднихзмінстаєсвідомістюіндивіда, асвідомість цогоостанньогобезпосередньотрансформується усвідомістьсуспільства. яксвідчитьісторичнийдосвід,пануюча вданомусуспільствіекономічнасвідомістьможесприйматисяіндивідом, аМоже і несприйматися чисприйматися ізпевноюкорекцієюїїіндивідом взалежності відособливостей йоговласногожиттєвогодосвіду.Тобто в усіх ті, щодіє наорганивідчуттяіндивіда,включається нею в йогосвідомість. Так,мільйонигромадянпостсоціалістичнихкраїн несприймають гаснула іпорадибагатьохпартій,оскількиці гаснула йпоради неспівпадають із тім, щоцігромадянизасвоїлизавдякивласномужиттєвомудосвіду. Інавпаки,економічнасвідомістьокремогоіндивідаавтоматично нетрансформується усуспільнусвідомість,якщо сус-пільство несприймеїї. Напідтвердженнясказаного можна навести прикладзнову ж таки ізнашоїнинішньоїдійсності. Так, сус-пільство несприймає однозначно позитивнополітикуринковихперетворень,роздержавлення йприватизації,оскількизв'язує із ними сплескзлочинності,хабарництва такорупції,зниженняжиттєвогорівняпереважноїчастини населення тощо.

Таким чином, наосновівищевикладеного можназробитивисновок, щоекономічнасвідомістьвідіграєвелику рольжиттісуспільства,передусім в йоговиробництві.Вонаможесприяти йогозростанню, аможе бути йогогальмом.

>Економічнаповедінка — системасоціальнихдій,пов'язаних ізвикористаннямрізних зафункціями йпризначеннямекономічнихцінностей (>ресурсів) тазорієнтованих наодержаннякористі (>вигоди,винагороди,прибутку) від їхньогообігу.Вонаєсвоєрідноюсоціальноюсубстанцією всіхпроцесівгосподарського життясуспільства,оскількиосновою оборотуекономічнихцінностей (благ,послуг,інформації)єчисленні,різноманітні зазмістоміндивідуальні,групові тамасовіактиповедінки людей ізметоюзадоволеннясвоїх потреб.Особи, щовиступають наринку,формуються уконкретних йздебільшогоподібнихсоціально-економічнихумовах й томувиявляютьздатність дотипових формповедінки.Всісоціальнісуб'єкти,включені до сфери,відрізняютькоштовніречі віднекоштовних; Незважаючи навласні подивися, як правило,відстоюютьособистігосподарськіінтереси;суб'єктивнооцінюютьконкретнітовари, але йціоцінкизавждипов'язані ізоб'єктивноіснуючимицінами;здатніпевноюміроюпередбачати, де їхніочікуєймовірнавигода, а де —збитки;прагнуть,залежно від умів йздібностей, великихвигод,намагаютьсязапобігтизбиткам;здатніпомилятися урозрахунках йдіях.Економічнаповедінка яксоціальний феноменє предметомвивчення якекономічної науки, то йсоціології, котраакцентує своюувагу начинниках,умовах,соціальнихінститутах,ситуаціях, але всоціальнихсуб'єктах, щореалізують своїконкретніекономічніінтереси.Тобто уполізорусоціологіїперебуваютьмоделісоціальноїповедінкищодомаксимізаціїрезультатів ймінімізаціївитрат, атакожсоціокультурніінститути, щоуможливлюють чиобмежуютьраціональневикористанняекономічнихресурсів (>особистісних,технологічних,організаційних,фінансових,інформаційних). Отже,очікуваним результатомекономічноїповедінкиєрізнівинагороди за дії,пов'язані ізвикористанням йкомбінацієюекономічнихресурсів.Основоюсоціальноїповедінкиекономічного типує система норм й правил,закріпленихюридично на державномурівні, урізнихугодахміж людьми, утрадиціяхповсякденного життя.Цінорми й правиламожуть бутизакріпленіспеціальнимизаконодавчими актами, узвичаєвому, природногоправі,традиціях,соціальнихзвичках, стереотипах. Однакусі смердотівизначають порядок йдопустимімежісоціальноїповедінкисуб'єктів, щопрагнутьвигод.Універсальноюмотивацієюсуб'єктівекономічноїповедінкиє формула: максимумвинагороди замінімумвитрат. Однакцілкомреалізуватицю формулунеможливо,нерідко діяльність приводити донепередбаченихрезультатів. Доти жсуб'єктиекономічноїповедінкидіють упевнійсистеміобмежень (>лімітів), що вноситиістотнікорективи в їхніплани йнаміри.Параметриекономічноїповедінкизалежать відрізнихфакторів,насамперед відзадіянихекономічнихресурсів. Томуіснуєкількаїїкласифікацій.Однією ізнайпоширенішихєкласифікація, восновіякої —різніфазивідтворювального циклу,відповідно до яківиділяютьдистрибутивну (>розподільчу),виробничу,обмінну,споживчуекономічнуповедінку.


>РОЗДІЛ 2.СОЦІАЛЬНІДОСЛІДЖЕННЯЕКОНОМІЧНОЇСВІДОМОСТІПОВЕДІНКИ У90-ХРОКАХ

Для 90-х роківхарактернимєзвільненнясоціологічнихдосліджень відполітизованості йзаідеологізованості,розвитокметодологічноїбазисоціологіїекономіки,виокремлення нових,пов'язаних зринком роботинапрямів удослідженнях,введення донауковоговжитку новихсоціологічнихданих,розширенняметодівсоціологічногодослідженнясоціально-економічнихпроцесів.Актуалізуютьсядослідженнясоціально-економічних проблем роботи вконтекстісоціологічногоосмисленняекономічноїреформи (Соціальні аспекти економічної реформи / Під ред.К.К. Грищенко, А.А. Руки. До, 1991 таін.).

Чи неголовнимоб'єктомдослідженнястаєпрацівник уринковихвідносинах -підприємець,бізнесмен, менеджер (Підприємець України: ескізи до своєрідного соціального портрета/ Відп. ред. В.М. Ворона, Є.І.Суименко. До., 1995; Наш бiзнесмен / Є.І. Донченко, О.Г. Злобіна, В.А. Тихонович. До, 1995; ПилипенківВ.Є.Реформи.Підприємництво. Культура. До., 2001.

>Вийшли у світло роботи, щодосліджуютьсоціальнурегуляціюекономічноїповедінки заринкових умів України (Пилипенків В.Є. Соціальна регуляція трудового поведінки (соціологічний аналіз). До., 1993; Промислове підприємство та його люди: проблемисоциально-економического поведінки / Підобщ. ред. В.М. Ворона, Є.І.Суименко. До, 2001), атакожаналізуютьдосвідподібногорегулювання за кордоном (Арсеєнка О.Г.Социально-економический механізм регулювання трудових відносин (з прикладу США, Канади, Великобританії). До., 1995).

>Започатковуєтьсярозробкаметодологічнихпідвалинсоціологіїекономіки таїїскладовихелементів (Тарасенко В.І. Соціологія споживання: методологічних проблем. До., 1993).

>Набуваютьпоширеннясоціологічнідослідженнясоціальної політики всоціально-економічнійгалузі (Балабанова Н.В., ЖуковВ.I., ПилипенківВ.Є.Соціальнийдіалог.Соціальне партнерство.Соціальна держава. До, 2002; сучасний стан,проблеми татенденціїсоціально-трудовихвідносин в Україні:спробасоціальногоконструювання /Відп. ред.Ю.І.Саєнко,Ю.О. Привалов. До., 2003).

>Проблемипідприємницькоїдіяльності,типологізації й характеристикисуб'єктівринковихвідносин,аналіз станувиробничо-економічноїсфери в Україні,проблемитрудовоїкар'єрипереходять насторінкинавчальнихпосібників (>Городяненко В. Г.Економічнасоціологія:Словник-довідник.Дніпропетровськ, 1996; НагірнийБ.Г. Соціально-економічні проблеми управління інноваційними процесами впромишлености. Донецьк, 1995; Лукашевич М.П.Соціологіякар'єри. X., 1999; ПилипенківВ.Є.,ШевельІ.П.Соціологіяпідприємництва. До., 1997;ПачковськийЮ.Ф.Соціопсихологіяпідприємницькоїдіяльності іповедінки. Львів, 2000;Смерчевська С.В.Соціологіяринку:Навч.посібник.Донецьк, 2001; ЯкубаО.О.Економіка яксоціальнийінститут //>Соціологія:навч.посібник длястудентів. X., 1996 таін.)

Назавершення цого короткогооглядузазначимо, щовінлишеокресливзагальніконтури станурозвиткудослідженьсучасних проблемсоціологіїекономіки в Україні. У тієї ж годину вартоприслухатись до з висновкамищодо стану ітенденційрозвиткусоціологіїекономіки,зробленихфахівцем ізісторіографіїсоціології В. Г.Городяненком.Вінвважає, що:по-перше,економічнасоціологіянабирає силу,хочамісце йзначенняїї у фундаментального та прикладномузнанніщедостатньо точно б невизначено;по-друге,виокремлення предмета,об'єкта йметодівекономічноїсоціології,їїструктуринаявні, щоцілкомзакономірно,переважно внавчально-методичнійлітературі; по третє,економічнасоціологія -ценауково-пошуковийнапрям, щорозвиваєтьсяакадемічнимивченими безналежноїуваги доти, якця наука представлена увищихнавчальних заставах.

Разом з тімважкопогодитись із йоговисновками пронеможливістьвіднестиекономічнусоціологію донауковихдисциплін.Адженаявністьрізнихтеоретичнихдискурсівщодо моделейпоясненнясоціально-економічного життясуспільства,уточненняпонятійно-категоріальногоапарату,дискусіїщодо предметного полясоціологіїекономікирадшезасвідчують про вушко увітчизнянійсоціологіїекономікиетапу ">професійноїзрілості" (за В.В.Радаевим), щовідбувається подтискомекономічноїтеорії, Яка в нашій странезнаходиться наетапі ">кризи іекспансії"46.Звідси йвимушенізвернення "допостійнихзапозичень" ізінших (>економічних -М.Л.)галузейзнання"47.

>Вважаємо, щоперспективирозвиткувітчизняноїсоціологіїекономікипов'язані ізетапомрозвиткусвітовоїекономічноїсоціології - ">кризи іекспансії",якийпочався із 90-х років XXстоліття іочікується ми. На цьомуетапівзаємодіїекономічнихтеорій йекономічноїсоціології (ацявзаємодіяіснувалазавжди)остання якщо уже самаздійснюватитиск йекспансію наекономічнітеорії,поширюючисвійвплив упросторісоціально-економічнихдосліджень.

>економічнийсоціальнийсвідомістьповедінка


>ВИСНОВКИ

>Трансформація українськоїекономікиобумовилапідвищенийінтерессуспільства до проблемекономічноїактивностісуб’єктівгосподарськихвідносин.Відтак передекономічноюпсихологієюпостає низькаактуальнихпитань,пов’язаних ізформуваннямекономічноїсвідомості,ставленням доприватноївласності якцентральноїкатегоріїекономіко-психологічногоаналізугосподарськоїдіяльності всоціумі,вивченнямтенденційзміниповедінки подвпливомринковихперетворень. В частности,вченізосереджуютьувагу на такомуфеномені, якекономічнасвідомість –системнійскладовійсвідомості,найвищомурівніпсихічноговідображенняекономічнихвідносинсуспільнорозвиненоюлюдиною.Економічнасвідомістьтіснопов’язана ізекономічноюповедінкою,оскількиєраціональноюосновоюїїсуб’єктивнихмеханізмів.

>Вчені-психологивиокремлюютьмасову,групову таіндивідуальнуформиекономічноїсвідомості 1.Теоретичнийаналіздозволяєвиокремитифактори, щовпливають наформуванняекономічноїповедінки. До них можнавіднестисуспільнусвідомість,груповусвідомість,індивідуально-психологічні таситуаційніфактори.

2.Різниця векономічнійповедінцізахідноїлюдини йнашогоспіввітчизникавимагаєвивченняекономічноїповедінки ізурахуванням культури,менталітету,соціальногоспадку.

3.Трансформаціяекономіки вринковупорушує передекономічноюпсихологією низкуактуальнихпитань,пов’язаних ізекономічноюповедінкою,економічноюсоціалізацією іадаптацієюрізнихшарів населення.


СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва І.В. Економічна психологія. - СПб.: Пітер, 2000.

2. ДейнекаО.С. Економічна психологія: Навчальний посібник. - СПб.: Вид-воС.-Петербургского університету, 2000.

3. ДонченкоЕ.А., Сохань Л. В., Тихонович В.А. Формування розумних потреб особистості. - До.:Политиздат, 1984.

4. ІльїнЕ.П. Емоції і почуття. - СПб.: Пітер, 2001.

5.Лебедев-Любимов А. Психологія реклами. - СПб.: Пітер, 2002.

6.Ложкін Р.,Спасенников У.,Комаровська У.Особливості та структураекономічноїсвідомостісуб’єктівсоціальногопростору //Соціальнапсихологія. - №1. - 2004. - З. 8 – 16.

7. Практична психодіагностика. Методики і тести: Навчальний посібник під ред.РайгородскогоД.Я. - Самара: Видавничий будинок „Бахрах”, 1998.

8.Фернхем А.,Хейвен Б. Особистість і соціальний поведінка. - СПб.: Пітер, 2001.

9.Филлипов А.В., Ковальов С.В. Психологія та економіка // Психологічний журнал. - 1989. - №1. - З. 26.

10.Хьелл Л.,Зиглер Д. Теорії особистості. - СПб.: Пітер, 2002.

11.Циба В.М.Соціологіяособистості:системнийпідхід.Навчальнийпосібник. - До.: МАУП, 2000.

12.Шорохова Є.В.,БибиеваМ.И. Психологічні проблеми соціальної регуляції поведінки. - М.: Наука, 1976.


Схожі реферати:

Навігація