Реферати українською » Психология » Феномен "емоційного згоряння"


Реферат Феномен "емоційного згоряння"

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст:

Запровадження

1. Специфіка консультування телефоном

2. Феномен «>Эмоционального згоряння»

3. Заходи профілактики феномена «згоряння»

Укладання

Список літератури


Запровадження

Однією з найбажаніших і доступних способів отримання психологічної допомоги є Телефон довіри (ТД). Завдяки службі ТД люди й не здатні очній консультації фахівця – психолога, мають нагоду отримати необхідну допомогу у важких, а й у екстрених життєвих ситуаціях.

Специфіка роботи з ТД, складність запитів (життєві кризи, суїцидальні гніву й т.д.) диктують вимоги до фахівців, надають телефонну консультацію. Цим фахівці регулярно опиняються у стресі, підвищену почуття відповідальності створює постійне емоційну напругу для співробітника телефону довіри, що сприяє «>сгоранию».

Тому феномен емоційного вигоряння у цій діяльності має значення, а заходи його профілактики важливі на шляху успішної роботи телефону довіри.


1. Специфіка консультування телефоном

Специфіка надання термінової психологічної допомоги задає додаткових обмежень, які посилюють емоційну напругу для співробітника телефону довіри:

- неможливість підготуватися до дзвінку: зателефонувати можуть у будь-якої миті із проблемою, консультант мав відбутися о стані готовності постійно;

- обмежений час з кожним абонентом;

- складно взяти контакт: абонент може у будь-якої миті покласти трубку і большє нє зателефонувати або додзвонитися;

- тривалий час роботи, дуже багато звернень за зміну;

- неможливість «вибору» клієнтів як, в очному консультуванні;

- незахищеність співробітника телефону довіри від образ, розіграшів, сексуальних маніпуляцій, загроз тощо.;

- якщо телефоніст працює один (без супервізора, один канал), дуже складно заручитися підтримкою, консультацію в скрутної йому ситуації.

Всі ці додаткові стресові чинники посилюють можливість появи феномена «згоряння». Що робить співробітник телефону довіри коли знімає трубку? Можна виділити 3 принципово відмінні друг від друга функції телефоніста відповідні їм стратегії роботи:

1.Befriending - я друг, який поруч;

2. Консультант (консультування) - я володію інформацією і вже готовий пояснити Вам те, що Вас хвилює;

3. Психотерапевт (психотерапія) - можу допомогти Вам змінитися, коли цього хочете.

>Befriending важливу складову телефонної допомоги - атмосфера розуміння, ухвалення, й підтримки допомагає клієнту відчути себе впевненим, значимим, дає можливість спокійно оцінити свої погляди і чужі вчинки, позбутися відчуття занедбаності та ізоляції, яке віднімає сили та робить проблеми суб'єктивно нерозв'язними.

Це нагадує внутрішній діалог, винесений зовні; телефоніст виконує роль чесного доброзичливого дзеркала. Мета роботи - порозуміння, відкритість між співрозмовниками, особлива атмосфера довіри, сприяє діалогу двох поважають і приймаючих одне одного, виникнення всеочисній сповіді. Досить рідкісне явище у житті, яка передбачає повну заглибленість в співрозмовника, максимальну щирість і чесність.

>Befriending можна як стратегію роботи ТД взагалі чи як початкову стадію взаємодії, стадію встановлення контакту. У обох випадках, попри переважання емоційного, спонтанного, довірчого над аналізом ситуації, пошуком виходу з її, на телефоніста накладаються певні обмеження:

- відсутність вибору співрозмовника (у житті ми встановлюємо дружній контакти з людьми, із якими хочемо, а чи не з усіма). У ситуації телефону довіри телефоніст може бути природним, спонтанним і позитивно розташованим всім абонентам. У цьому деяке протиріччя.

- співробітник телефону довіри ні перебивати, висловлювати не потрібні свою думку, оціночні судження, критикувати і повчати абонента; це також кілька збіднює спонтанність та істинність співробітника телефону довіри як учасника контакту;

- решта обмежень: розмовляти «мові» абонента, бути максимально зрозумілим, дотримуватися послідовності оповідання абонента і пропонувати свою навідними і уточнюючими питаннями та т.д.

Всі ці обмеження задають такий стиль розмови, що сприяє ідеалізації консультанта телефону довіри.

Психологічна труднощі - співробітник телефону довіри, може бути спонтанним і водночас які вживають і розуміє з кожним абонентом, що загалом які завжди вдається поєднати. Ситуація телефонної допомоги можна скласти отже клієнту недостатньо серцевого участі й розуміння, а необхідна конкретна інформація у тій чи іншого приводу. При консультуванні підвищується відповідальність консультанта, його стає більш відстороненою і спілкування ні однакові.

Тут є одне суттєва відмінність від ролі консультанта взагалі: консультант, наприклад юрист, на це запитання видає перелік рекомендацій, котрі за своїм змістом залежать тільки від об'єктивно цій ситуації, без урахування у своїй особистісні особливості чи емоційний стан запитувача. Двом зовсім різних людям, які опинилися однаковою ситуації, наприклад, щодо розділу квартири, він видає абсолютно однакові рекомендації. Нею лежить відповідальність тільки за інформацію, але навряд чи через те, як скористається або скористається клієнт.

Співробітник телефону довіри враховує стан абонента, йогохарактерологические особливості, ступінь довіри до консультанту, суб'єктивне бачення ситуації абонентом, особистісні ресурси абонента, значимість інформації та розмови загалом і можливі наслідки даних інструкцій.

Працюючи як консультування, співробітник телефону довіри усвідомлює, у тому що собі консультація не найголовніше, набагато важливіше - наскільки вона допоможе абоненту прояснити ситуацію, ухвалити будь-яке рішення тощо., тобто те зміна, коли інформація викликає в абонента.

Психологічні труднощі (протиріччя) при консультуванні для співробітника телефону довіри:

- переживання своєї некомпетентності, якщо він має достатньою інформацією:

- усвідомлення власної суб'єктивності, яка накладає відбиток на інформаційну частина розмови.

- консультант телефону довіри перебільшує свою відповідальність, що заважає їй переключитися іншим абонента.

При телефонному консультуванні не виключено, коли телефоніст може змінитися усвідомлення клієнтом своєї ситуації, допомогти змінити поведінка. Застосування деяких прийомів психотерапії можливо, якщо співробітник телефону довіри має досвід такої роботи. Вибір школи, методів, методик залежить з його уподобань і умінь. Важливо тільки пам'ятати про відсутність очного контакту й контролю над реальним поведінкою абонента. Складнощі для співробітника телефону довіри у своїй підході:

- переживання власної некомпетентності, коли він відчуває якесь перешкода у просуванні у сенсі ситуації абонентом або його опір і вміє щось зробити з цим;

- самообмеження психотерапевта за глибиною і рівня впливу, змушеному враховувати екстрений характер допомоги - працювати лише цієї ситуації, із приводу якої звернувся абонент.

Особливі випадки, що є джерелом стресу для співробітників телефону довіри - це звернення абонентів з приводу втрати, втрати, суїцидальні дзвінки. Є у вигляді суб'єктивна значимість втрати: найцінніші люди, речі, події, стаючи частиною «я», без яких абонент неспроможна жити у буквальному значенні як без чогось звісно жразумеющегося. Втрачаючи це, абонент втрачає частину свого особистісного внеску до втрачений предмет (нерви, час, гроші, емоції).Суицидальний дзвінок - абонент висловлює рішення розквитатися з життям чи розмірковує звідси. Складність цих звернень для співробітника телефону довіри ось у чому:

- вони пов'язані з сильними емоціями й актуальними стражданнями абонента. Позбутися на них можна, лише переживши, перестраждавши їх. Процес переживання страждань, зазвичай, розтягнутим у часі, і співробітник телефону довіри виявляється втягнутим у той процес, він мусить розуміти, ухвалювати й співчувати страждань абонента.

- обговорення теми втрати чи суїциду ініціює власні переживання телефоніста.

Усі перелічені труднощі й підвищену почуття відповідальності створюють постійне емоційну напругу для співробітника телефону довіри, що сприяє «>сгоранию».

>Феномену «згоряння» перешкоджає постійне усвідомлення процесу праці, своєї участі у ньому, інакше кажучи, нарощування фахівців, стала рефлексія і концептуалізація свого досвіду переживань, що з спілкування з клієнтами, спілкування з професіональною співтовариством, презентація йому свого розуміння сутності роботи телефону довіри.

За підсумками самозвітів і звітівсупервизоров з'ясовується, що всі працівники телефону довіри періодично відчувають почуття втоми, байдужості, розчарування у корисності своїх зусиль. Всім співробітникам, незалежно від кваліфікації, потрібно разів у 3-4 місяці певний відпочинок або перерву у роботі «на трубці».

 

2. Феномен «>Эмоционального згоряння»

Цей термін прийнято вживати у зв'язку з професіями, пов'язані з наданням допомоги людині,испитивающему негативні переживання, опинився у критичній ситуації. Характерним для даних професій є асиметрія відповідальності за стан, характер взаємодії і результати для обох сторін. Відповідальність більшою мірою лежитьпомогающем, її усвідомлено приймає.

Люди таких, професій - це лікарі, юристи, психологи, психотерапевти, соціальних працівників, консультанти тощо. Люди, які працюють за цим спеціальностями, постійно зіштовхуються з негативними переживаннями, опиняються у більшої або меншою мірою втягнутими у яких, вони у зоні ризику для власної емоційної стійкості (частіше від інших отримують серцево-судинні захворювання, неврози).

Феномен «згоряння» - це зміни ставлення фахівця до предмета професійної роботи і перед самим собою:

- емоційне виснаження, почуття особистої неспроможності, краху;

- небажання працювати, втрата кваліфікації, зміна професії; втома, підміна продуктивної праці формальним виконанням своїх зобов'язань;

- сумніви щодо потребі - і корисності свого фаху суспільству: «Це нікому непотрібно і всі зусилля безкорисними».

Спеціальність співробітника телефону довіри безсумнівно, перебувають у списку професій, куди поширюється феномен «згоряння». Він працює із людьми,переживающими криза, які виявилися у складній ситуації, і може бути, навіть у межі життя і смерть. Основні прояви феномена «згоряння»:

- психічна фізична втома,

- відчуття власної безпорадності й непотрібності,

- збільшити кількість невдалих дзвінків,

- небажання на чергування,

- небажання чи страх майбутнього дзвінка,

- дратівливість і агресивність під час розмови,

-cтремление швидше завершити розмову,

- відчуття малозначущості розв'язуваних телефоном проблем,

- поверховий чи формальний підхід до проблем абонента,

- невіру респондентів у ефективності роботи служби телефонної допомоги;

- перенесення комплексу негативних емоцій на оточуючих;

- перенесення внутрішні проблеми консультанта на проблеми абонента,

- прагнення піти й реалізуватися у себе на другий області.

Як запобігти наступ феномена «згоряння»:

систематичне на підвищення кваліфікації телефонного консультанта,

допуск до телефонному консультуванню тільки після проходження попередньої підготовки,

навчання прийомів зняття емоційної напруги, психологічний комфорт групи,

виявлення перших ознак феномена «згоряння» та його корекція, адекватні побутові умови протягом чергування,

забезпеченість довідковими матеріалами і посібниками, психологічна грамотність консультантів з питань, пов'язаних із цим станом.

телефон довіру емоційний згоряння

3. Заходи профілактики феномена «згоряння»

Щоб запобігти виникнення феномена «згоряння» діяльність співробітника телефону довіри мусить бути організована так:

вона повинна перебувати довгий час один,

в нього мусить бути можливість звернутися по медичну допомогу, порадою до колегам,супервизору;

годі сильно завантажувати співробітника телефону довіри: 4-5 чергувань на місяць предосить;

приміщення служби телефону довіри має бути максимально зручним для тривалого перебування у ньому працівника можна й захищеною від проникнення сторонніх, що його нервова енергія не витрачалася, наприклад, на адаптацію до стороннім шумів;

важлива загальна приятельська атмосфера підтримки і взаєморозуміння у колективі телефоністів і що співробітничають із ними організацій;

від цього не вистачить, тоді як службі нічого очікувати організована супервізія, психотерапія (якщо потрібно) співробітників телефону довіри. Це то, можливо спеціально навчений людина (чимало) з самих телефоністів чи приходячи психотерапевт.

Ця яка допомагає інстанція повинна ознайомитися з станом душевної рівноваги працюючих, постійно сприяти усвідомлення предмета, методів, цілей діяльності, зміни ставлення на роботу кожного; підвищенням кваліфікації; необхідно постійно ділитися своїм досвідом та проблемами з професіональною співтовариством; співробітників, які освоїли цей вид діяльності, необхідно залучати в іншу роботі - супервізія, створення навчальних програм, очна консультування тощо.

Особливу увагу слід звернути формування захисних механізмів в кожного телефоніста. Зазвичай, вдається зробити тільки з допомогою серії тренінгових груп, проведених фахівцем у сфері груповий психотерапії. Основні захисні механізми формуються при усвідомленні і прийняття цілей, методів, своєї ролі (і його кордонів), концепції телефонної допомоги. Кожен має з відповіддю: «Що роблю?», «Хто такий?», «Навіщо я допомагаю?», «Як?».

Володіння інформацією з багатьох проблем, що має телефоніст, є також захистом. До захисту ставляться: вміння справлятися зі своїми негативними переживаннями, агресивно, почуттям бридливості, дратівливістю: вміння не реагувати емоційно на відкриту провокацію з боку абонентів, не приймати в свої гроші.

Є одне важливе чинник, провокуючий «вигоряння» - чинник відсутності позитивного підкріплення. Не завжди консультант телефону довіри може однозначно сказати, що людині, і все телефонують зі словом подяки. Коли звертається абонент із суїцидальними намірами, та був неперезванивает, телефоніст перебувають у цій ситуації, коли витрачено багато енергії, нервів, а результат ніхто не знає.Телефонист і живе з цим невідомістю що час. Робота «наосліп», пов'язане з нею напруга сприяє «вигоряння».

Що робити у разі виникнення феномена «згоряння»:

- аналіз про причини і їх корекція (індивідуальна, групова що зсупервизором робота),

- відпустку чи істотне зниження частоти чергувань,

- тимчасове переключення інші форми роботи служби ТД які пов'язані з телефонним консультуванням,

- добір пар за принципом психологічної сумісності,

- створити атмосферу психологічного комфорту рахунок підвищення професійної кваліфікації, і компетентність.


 

Укладання

Консультант телефону довіри повинен уявляти собі, що у особистої й професійне життя існують періоди, коли ступіньпсихотравмирующих впливів збільшується. Якщо емоційні переживання долають, і потрібно час у тому, щоб довідатися із нею, це становить достатньої основи для тимчасового перерви у роботі на Телефоні На довіру. Феномен «згоряння», з'являючись гостро, розвивається у протягом досить багато часу. Тому особливої уваги потребують найперші його симптоми.

Знизити дію феномена «згоряння», напевно, може тільки громадське визнання, виражене більш-менш конкретно - підвищення престижу цього були діяльності, більше статей, передач з і телебаченню, присвячених співробітникам телефону довіри, специфіці його роботи, то, можливо, це щось.

Щоб запобігти виникнення феномена «згоряння» у консультантів телефону довіри емоційний стан співробітників має бути об'єктом постійної роботи керівника служби.


Список літератури:

1. Усатова Н.А. Екстрене психологічне консультування телефоном – Бібліотека ІнститутуПсихотерапии і Клінічної Психології. Електронна книга. (>psycheya/lib/met_us_ogl.html)

2. Романова Є. Робота психолога на телефоні довіри. Електронна книга. (>gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Article/rom_rabps.php)

3. Капустін С.А. Кордони можливостей психологічного консультування // Психологічний консультування і психотерапія:Сб. статей /Сост. Г.Б. Орлов. М.: Питання психології, 2004.

4.Моховиков О.Н. Телефонне консультування. Електронна книга. (>twirpx.com/file/223529/)

5. Є.Лешукова Синдром згоряння. Захисні механізми. Заходи

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація