Реферати українською » Психология » Технології Подолання суїцидальної поведінкі у Юнацьке віці


Реферат Технології Подолання суїцидальної поведінкі у Юнацьке віці


>Реферат на задану тему:

>Технологіїподоланнясуїцидальноїповедінки уюнацькомувіці

 


>Зміст

>Вступ

>Основні заподійспробсамогубства

>Попередженняспробсамогубства

>Допомогапотенційнимсамогубцям

Списоквикористанихджерел


>Вступ

>Діагностикапередсуїцидального синдромумаєважливепрофілактичнезначення.Особи, щознаходяться впередсуїцидальномуперіодіпотребуютьіндивідуальної,групової чи (чи)сімейноїпсихотерапії.Особливупрактичнузначимістьмаєаналізфактів, щостримуєлюдину відсамогубства. До нихвідносять:відсутністьпсихічнихзахворювань, котріпротікають іздепресивнимипорушеннями,ліпшаінтегрованість вродині;когнітивнефункціонування, якуще недосяглорівня конкретного чи формальномислення;наявністькультурних тадуховно-релігійнихфакторів, щообумовлюютьменшусхильність досуїциду тастворюють нанього табу;проведенняіндивідуальноїтерапії,направленої накорекцію чипопередженнявиникненняслабкихсторінакцентованої чипсихотичноїособистості (>сенситивність,схильність додепресивнихстанів).

 


 

>Основні заподійспробсамогубства

>Депресія.Їїосновним симптомомєвтратаможливостіотримуватизадоволення йвідчуватинасолоду від тихий промов ужитті, котріранішевикликалирадість тащастя.Вчинки йнастрійнемовбистають безсмаку йяскравості.Людиноюоволодіваєбезнадія,провина,самозасудження йроздратованість.Помітнослабшаєруховаактивність чи,навпакивиникаютьхвилинишвидкої,голосної,іноді беззупинокмови,сповненіскарг,звинувачень чипрохань продопомогу. Частовиникаєпорушення сну чихвилеподібнастомленість.Соматичніознакихвилювання,тривогивиявляються втремтінні,сухості губ йчастимдиханням.З’являютьсянічим необумовленісоматичніпорушення типуболю вголові, боках чиживоті.Хворіпостійновідчувають своюнебажаність,гріховність йбезкорисність, з чогодоходятьвисновку, що життя немаєсенсу.

>Психогенні заподійдепресії частопов’язані ізвтратою:втратоюдрузів чиблизьких,здоров’я чи роботи.Вонаможевиникнути врічницювтрати, та при цьому людинаможе і неусвідомлюватинаближеннядати.Якщо людинавідчуває втрачу, тоцепороджує нелишедепресію, а ігнів.Якщо немаєможливостівиразити своїпочуття, то смердотівитісняються до без свідомішого, врезультаті чоговнутрішнянапруга йфрустраціяускладнюють процеспротікання горя.Важливопам’ятати, щомайжезавжди можназнайтипоясненнядепресії –фізіологічне чипсихічне.Депресія необов’язково говорити про ті, що людиназнаходиться встані психозу чивідчуваєсуїцидальнінаміри.

>Більшістьхворих надепресію невтрачаютьзв’язків ізреальністю,піклуються про собі не єзавждивступають настаціонарнелікування. Алі коливідважуються наспробусамогубства, нимиоволодіваєвідчай.Депресія незавжди «>лікується»самогубством.Багатохто із такимвідчуттямпорожнечіпочинаєборотьбу – йвиграє.Існуєдостатньо «>нормальних» людей іздепресивнимипереживаннями, котрі незакінчують життясамогубством.

>Депресія та самітністьстаютьнебезпечними,якщо смердотізатягнулись вчасі, йякщо:1)виникаєвідчуттяворожості людям, до якіранішеставлення було бпозитивним;2)зникаєінтерес дооточуючого;3)здоров’ясуттєвопідірване;4)виникає залежність відліків та алкоголю;5)зникаєбажанняспілкуватися йбільшачастина години вперше іде уусамітненні;6)з’являються думи просамогубство.

 

>Попередженняспробсамогубства

>суїцидсамогубцядепресіяпревенція

>Попередженнясуїцидальнихспробскладається ізнайбільшзагальнихположень: 1)зняттяпсихологічноїнапруги впсихологічнотравмуючійситуації; 2)зменшенняпсихологічноїзалежності від причин, щопризвели досуїцидальноїповедінки; 3)формування адекватногоставлення до життя та смерти.

>Превенція (від латів.praevenire –предшествувати) –профілактика, в нашомувипадкусамесуїцидальноїповедінки й самогосуїциду. Знаннясоціальних йпсихологічнихпопереджень про ті, що наближаєтьсяспробасамогубстваможедопомогти намзрозуміти йспробувативберегти від цого страшноговчинку.

>Допомога припотенційномусуїциді –інтервенція (відлат.inter-між йvenire -приходити)є процес, щовключає усіформи йметодизапобігання актусамознищення.Тобто, коли невстигли, невдалося провестипрофілактичні,попереджувальні дії, роботу йсуїцидальнінаміри ужез’явилися, тозалишається лишевикласти усіспроби,щобзапобігти йдопомогти.Основне –ценадатиемоційнупідтримку йспівчуття всоціальному,психологічному, духовномузанепаді чикризі.

Нащастя,ніхто із людей неє абсолютносуїцидальним.Навітьбажанняпомерти не було засвоєюпсихологічноюсутністюоднозначним – воно таєамбівалентне.Частинаособистостіхоче жити,іншапрагневідійти внебуття.Суїцидальнінастроїдушіможутьвиникати,зникати,потімзновуз’являтися, але ймайжезавждиминають.Цязакономірністьєосновоюсуїцидальноїінтервенції. Цедаєзмогу й матірнадію накраще, й невстигнути.Окрім того, багато чогозалежить відособистостіпомічника: відзначущості вжиттіпотенційногосамогубця, відобранихметодіввпливу, відмісцяцієїпроблеми вжитті самогопомічника.

Усуспільстві,нажаль,сформувалосьякесь,навіть ненегативне, абайдужеставлення досуїциду.Йогосприймають як щось, щовідштовхуєсторонніхспостерігачів.Можливо, бо люди й небажаютьпотрапити вскладне становище ставшисвідком такогодійства.Ця темахвилює,нажаль,лише тихий,хтоможезіткнутися із неюсвоїйпрофесійнійдіяльності.Інші ж часто простоігнорують темусамогубства,перекладаючиїї до рукпсихологів, учителів,лікарів, недумаючи про ті, щодопомогапотрібна нелише відспеціаліста, а і відблизьких тарідних,Особливострашко, колибайдужапозиціяоточуючихстикається ізсенситивною йсхвильованоюособистістю.Таке ставленнялишепідтверджуєпідозру, щоїй реальноніхто взмозінадатидопомогу.

>Потенційнісамогубцістраждають відпочуттяпровини. Абільшість людей, котрі б моглидопомогти, через своївласні тарелігійні табу на цю проблемусуїциду,можутьдативизначеннябажаннюпомерти як аморальному.Тобто,замістьдопомоги людинаотримуєлишезасудження.Якщопотенційнийпомічник говорити просуїцид як про щосьаморальне, то ми нелишеблокуєобговорення цого запитання, але йможе іпосилити й тактяжке длялюдинивідчуттяпровини,смутку йдепресії.Оточуючі люди настільки часто нерозуміють, що длясуїцидентасамознищенняє нетеологічноюпроблемою, асаме результатомнестерпногоемоційногостресу.

>Медичний психологІ.А.Степановвизначає 13аспектів роботи ізпотенційнимисамогубцями,шляхидопомоги.

І.Підбирайтеключі дорозгадкисуїциду.Суїцидальнапревенціяє над тому,щоб бутиближче,піклуватися, а томущобзумітирозпізнатиознакинебезпеки, щонаближується.

ІІ.Приймітьсуїцидента якособистість.Візьміть доувагиможливість того, що людина дійсноєсуїцидальноюособистістю. Невважайте, що вон нездатна й незможезважитись насамогубство.Якщо вівважаєте, щокомусьзагрожуєнебезпекасамогубства,дійте завласнимипоглядами на життя.Небезпека, що вірозгубитесь,перебільшившипотенційнузагрозу, –ніщо впорівнянні із тім, щохтосьможезагинути через вашубайдужість.

ІІІ.Встановітьтурботливівзаємовідносини. Неіснуєзагальних,всеохоплюючихвідповідей на цю проблему яксамогубство. Алі ві можетезробити великийкрок вперед,якщооберетепозиціювпевненогоприйняттялюдини, що увідчаї.Їхслідвиражати нелише словами, а івербальноюемпатією. У цихситуаціїважливо неморалізація, апідтримка.

>ІV. Будьтеуважнимслухачем.Суїцидентистраждають відпочуттявідчуження. Узв’язку ізцим смердотіможуть несприйматипоради.Якщо ж людинастраждає віддепресії, тоїйнеобхідно говорити самому більше, ніжслухатиінших. Недивлячись тих, щоосновніознакисамогубства частозавуальовані, тім неменш, смердотіможуть бутирозпізнаніуважнимслухачем.

V. Несперечайтеся.Зустрічаючись ізсуїцидальноюповедінкою, друзі ірідні частопочинаютьдоводити, щодолінеобхіднодякувати свої, чого немає люди.Вступаючи додискусії,необхіднопам’ятати, що можна нелишепрограти, а івтратитиблизькулюдину.

>VІ.Запитуйте.Важливоспокійнопитати проситуацію, щонепокоїтьлюдину.

>VІІ. Непропонуйтеневиправданихутіх. Одним ізважливихмеханізмівпсихологічногозахистуєраціоналізація.Після того, як віпочули просуїцидальнупогрозу,можевиникнутибажаннясказати, що насправді людина так і недумає. Алі, часто, для таких з висновками немаєніякихприводівокрімвашоївласноїзанепокоєності.Банальнимиутіхамилюдину і можна довести досамогубства, коли вон, на самом деле,потребуєщирості,турботи йвідвертоїучасті вдолітакоїлюдини.

>VІІІ.Запропонуйтеконструктивніпідходи.Одне ізнайбільшважливихзавданьпрофілактикисуїциду до того,щобдопомогтивизначитиджерелопсихічного дискомфорту.Людину увідчаїнеобхіднозапевнити, що вонможе говорити про своїпочуття безсорому,навіть протакінегативніемоції, як ненависть,гіркота чибажанняпомститися.Якщокризоваситуація таемоціївиражено, то далінаступаєвизначення, як людинавирішувалаподібніпроблемніситуації вминулому.Необхідновизначити,також, що позитивногозалишилось ужиттілюдини, що вонащеіснує.Відмітьтеознакиемоційногопожвавлення, коли мовазайде про «>найкращій» година зажитті, особливопрослідкуйте заочималюдини.

ІХ.Всиляйтенадію.Роботазісхильними досамознищення людьмиєсерйозною тавідповідальною.Психотерапевти давнодійшливисновку, щоціннішезосередження на бо смердотіговорять чивідчувають. Коліприховані думи, що недаютьспокою,виходять наповерхню,неприємностіздаютьсяменшфатальними й болеевирішуваними. Надіядопомагаєлюдинівийтизі станузажуреності в думи просамогубство.

Х.Оцінітьступіньризикусамогубства.Намагайтесявизначитисерйозністьможливогосамогубства.Адженаміриможутьрозрізнятись,починаючи ізмиттєвихрозпливчастих думок протаку «>можливість» йзакінчуючирозробленим планомсуїциду шляхомотруєння,стрибка ізвисоти й т.д.

ХІ. Незалишайтелюдину одну вситуаціївисокогосуїцидальногоризику.Залишайтеся із нею якнайдовше, чизалишайтекогось, доки невирішитьсяситуаціякризи чи ненадійтедопомога.

ХІІ.Зверніться задопомогою доспеціалістів.Друзі, безсумніву,можуть матірхорошінаміри, але йїмможезабракнутиуміння йдосвіду,окрім того, смердотіможуть бутисхильними дозайвоїемоційності. Для тихий,хтовідчуваєбажаннядобровільнопіти із життя,можливимпомічникомможе статісвященик.Надійнимджереломдопомогиєсімейнілікарі.Вонизазвичай доброінформовані,можуть правильнооцінитисерйозністьситуації йстримуватилюдину дозустрічізіспеціалістом. Несліднедооцінюватидопомогупсихіатрів чиклінічнихпсихологів.Якщо ждепресивна людина неспроможнапіти навзаємодію таспівпрацю, й нешукаєдопомогиспеціалістів, тоще одним методомлікуванняєсімейнатерапія.

ХІІІ.Важливістьзбереженнятурботи йпідтримки.Якщо критичнаситуація іпозаду, тоспеціалісти і батьківщина неможуть Дозволитисобіперегорнутисторінку ізабути все, щотрапилось. За покращання частоприймаютьпідвищенняпсихічностіхворого.Може бути і так, що передсамогубствомдепресивні людикидаються уводоворітдіяльності. Половинасуїцидентівскоюютьсамогубство непізніше, ніж через тримісяці после початкупсихологічноїкризи.Емоційніпроблеми, щопризводять досуїциду,різковирішуютьсяповністю,навіть колиздається, щонайгіршепозаду. Тому неслідобіцятиповноїконфіденційності.Наданнядопомоги не означати, щонеобхіднозберігатиповнемовчання.Зазвичай,подаючисигналиможливогосамогубства, людина просити продопомогу. Іситуація невирішитьсядоти, докисуїцидальна людина неадаптується вжитті.

 

>Допомогапотенційнимсамогубцям

Нащастя, в нашомустоліттіфункціонують нелишепсихіатричнілікарні,єсвященики, а іслужби, інтернет-телефоніїдовіри.Такіслужбирозповсюджені в Україні,бо потреба у яких дійсноє. Колі молодьзвертається задопомогоюсаме дотелефонівдовіри, тоочікує нелишедопомоги,поради а іконфіденційності,бомає право неназиватися, а й просто говорити про ті, щоїїтурбує.Більшість людей ізсуїцидальниминамірами, щозвертаються в інтернет-телефоніїдовіри запсихотерапевтичноюдопомогою,звертаютьсявперше й немаютьдосвіду контакту із психотерапевтом. Їхвластивінереалістичні танестійкісподівання повідношенню допсихотерапії.Такінереалістичніоповідання взначнійміріускладнюють процеснаданнядопомоги.

Разом із тім,телефонна службастимулюєзверненняпацієнтів наранніхетапахсуїцидальнихстанів, коливираженамотивація дотерапевтичнихвпливів, потреба вотриманніпідтримки тадопомоги, до Повернення назвичайнийрівеньадаптації. Наранніхетапахгостроїреакціїсуїцидентинемоввідкриті дляпсихотерапевтичноговпливу, тоді як впроцесіподальшогоїїпротіканнябагатьомпацієнтамприсутняфіксація на симптоми,зниження настрою.

>Метоютелефонівдовіриєпопередженняподальшогорозвиткугостровиникаючихкризовихреакцій,допомога увирішенніпсихотравмуючихситуацій й із тімзапобіганняможливостіскоєннясамогубства.

першийтерапевтичний контакт ізпотенційнимсамогубцемскладається іздекількохпослідовнихетапів,кожен із якімає своюспецифічну мітку (заподіяння) йпевний спектртерапевтичнихприйомів.Такабесіда,зазвичай,триває від 1,5 до 2 часів.спочаткувстановлюється контакт із тім,хтозателефонував,тобтовизначенняправильностізвернення дослужби,потім,другийетап,інтелектуальнеоволодінняситуацією,тобтовисловлюванняпацієнтомсвоєїпроблеми,повтореннязмістувисловленого,відображення йрозділенняемоцій,вербалізація,пошукджерелемоцій, натретьомуетапі проводитисяплануваннядій,четвертийетап –етапактивноїпсихологічноїпідтримки. Надругійстадіїневідкладноїдопомоги проводитисякорекціясуїцидальних установок того,хтозвернувся.Обов’язковимєпереконання шкірногосуїцидальногопацієнта до того, що житинеобхідно.

>Існує йдовготривалапідтримуючапсихотерапія, щотриває від 2-3місяців додекількох років.Такіпацієнти вкласифікаціїМіжнародноїФедераціїТелефоннихСлужбекстреноїдопомогиотрималиназву «>постійнихабонентів».Серед такихабонентіввиділенодвігрупи.Першаскладається із людей, щопоєднують всобічуттєвість йвразливість ізвисокимиморальнимивимогами до собі таоточуючих. Це,зазвичай, люди молодоговіку (18-30 років),здебільшогожінки. Додругоїгрупивходять особини, щопереживають самітність.

Алі де б, й як бі нездійснюваласьдопомога людям, щовирішилипіти із життянеобхідноздійснюватиякомога понадспроб урятувати,вдосконалювати систему роботи ізпотенційнимисамогубцями. Божодна,навіть велика проблема чидепресія, неварталюдського життя.

За своїмзмістом йорганізацієюпрофілактична роботамаєоб’єднуватизасобисоціального,психологічного,медичного, правового,педагогічного характеру й бутибезперервною,послідовною.Їїслідрозглядати утрьох аспектах: 1) науковий (>забезпечуєтеоретико-прикладнеспрямування, щовивчаєзакономірності йформуваннявиникненняданогоявища ізметою розробкизасобів йметодівзастосуванняпсихологічних знань вумовахсучасногосуспільства); 2)прикладний (>розробкапсихологічних основ йметодичнихматеріалів); 3)практичний (>забезпечуєбезпосередню роботупсихологів іздітьми йдорослими вшколі).

Узв’язку ізцим,виявлення тавивченняпроявівдевіантноїповедінкимолодімаютьреалізуватися внапрямках роботи:психопрофілактика,психологічнаекспертиза,психологічна прогностика,психолого-профілактичнакорекція тапсихологічнапросвіта.

Отже, вюнацькомувіці досамогубства частопризводитьособистіснанеспроможність,порушенняпроцесудосягненняего-ідентичності. Усамогубстваєтакож, нелише заподій («через що»), а і позначка («зазаради чого»).Людина, щоскоюєсамогубство, не скільки «>заручник»обставин, стількиіндивід, що ставити собі за мітку,засобамидосягненняякоїєсамогубство.Суїцидобирається яквихід із замкнутого танестерпногопростору. Чи ж можнасказати, щосамогубствомає йфункції?Можна,якщовіднестисюди:позбавлення собі віднестерпногофізичного й моральногостраждання –функціяприпинення;вплив наконкретнихоточуючих, на сус-пільство, на світло вцілому –функціявпливу,отримання ідентичністьзавдякиототожненню ізлюдиною чи персонажем –функціяототожнення.

Таким чином,самогубство – один ізваріантіввиходу ізсуїцидогенноїситуації,якийобирається до тоговипадку, колиіснуютьвнутрішні йзовнішніперепони дляреалізаціїіншихваріантів, та коли смертьпочинаєвиконуватизначущу длялюдинифункцію,тобтоз’являютьсяспецифічнімотиви, щопідбурюютьлюдину досамогубства.


Списоквикористанихджерел

>1.Моховиков О.К. Телефонне консультування. – М., 1999.

>2.Рибалка В.В.Психологічнапрофілактикасуїцидальнихтенденцій вучнівськоїмолоді //Практичнапсихологія тасоціальна робота. – 2007. - №11. –с.42.

>3.Ромек В. Г.,Конторович В.А.,Крукович Є.І. Психологічна допомогу у кризових ситуаціях. - СПб., 2004.

>4.Степанов І.А. Суїцид. Про заходи профілактики суїциду серед дітей і підлітків. –centercep/content/view/


Схожі реферати:

Навігація