Реферати українською » Психология » Вплив функціональніх станів людини на Розвиток особістості при Заняття тхеквондо


Реферат Вплив функціональніх станів людини на Розвиток особістості при Заняття тхеквондо

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Курсова робота

>Впливфункціональнихстанівлюдини нарозвитокособистості призаняттяхтхеквондо


>ЗМІСТ

>Вступ

І.Психологіяфункціональнихстанівлюдини та їхнього прояви призаняттяхтхеквондо

1.1. Проблемафункціональнихстанівлюдини таїїдослідження впсихології

1.2.Психологічніособливостіфункціональнихстанів, щовиникають впроцесі зайнятитхеквондо

1.3.Методи та методикидослідженняфункціональнихстанів

ІІ.Експериментальнедослідженнявпливуфункціональнихстанів нарозвитокособистості

2.1. Характеристикаекспериментальної таконтрольноїгрупи, атакожетапівдослідження

2.2.Кількісний,якісний тапорівняльнийаналізотриманихданихпроведеногодослідження

2.2.1. Тест «>Лінеограми»

2.2.2. Тест «Зигзаги»

2.2.3. Тест «Сходи та кола»

>Висновки

>Література


>Вступ

>Аналізстаніввтоми,бадьорості,напруженості,монотонії,різнихстанівстресуєтрадиційним дляцілого рядунауковихдисциплін – передусим, комплексу наук про діяльністьлюдини. Уумовахсучасного життя, із йогоінтенсивниминавантаженнями,напруженим ритмом,розширенням сферлюдськоїдіяльностівпливцихстанівпідвищується.Останнім годиною багатоувагиприділяєтьсявзаємозв’язкуміжфункціональними країнами таспрямованістюрозвиткуособливостей таякостейособистості. Проблемавпливуфункціональнихстанів нарозвитокособистостівідноситься доосновних проблемпсихології йпорушує рядпитаньсеред які, котрі ізфункціональнихстанівнайбільшевпливають нарозвитокособистості,яким чиномвідбуваєтьсяцейвплив та котріможливішляхиуникнення негативноговпливуцихстанів.

Проблемуфункціональнихстанівдосліджували багатовчених.Середзахіднихпсихологіввідомітакі, як З.Бартлі, Т. Кокс, Д.Девіс , Д. Джонс, Х.Шулмен, Д. Норман таінші,середвітчизняних – Г.Б.Лєонова,Ф.Д.Горбов, В. Г.Асєєв,Х.М. Вернон,Є.А.Дерев'янко,Н.Д.Левітов.

>Особливоактуальноюця проблемастає прививченніспортивноїдіяльності.Спортсмени частоперебувають урізнихфункціональних станах, томуособливості таякостіособистості спортсмена,звичайно,піддаютьсявпливу. Алідосліджень вційгалузіспортивноїпсихологіїнебагато.

>Середдослідженьвиділяються не лишеекспериментальні, а іісторичніфактиприсутностіданоїпроблеми увиникненні тарозвиткусхіднихєдиноборств.

>Об’єктомдослідженнявиступаютьспортсмени, щозаймаються одним ізвидівсхіднихєдиноборств (>тхеквондо) тастудентиІV курсу , якпредставникиконтрольноїгрупи.

Предметом –євпливфункціональнихстанівлюдини нарозвитокїїособистості.

>Метоюданогодослідженняєвиявленнязв’язкуфункціональнихстанів йякостей таособливостейособистості.

>Об’єкт, предмет та позначказумовилизадачідослідження:

1)аналізнауково-методичноїлітератури ізданої проблематики;

2)визначенняосновних зрозуміти тими;

3)аналізвзаємозв’язкуфункціональнихстанів таособистіснихякостей.

>Гіпотезадослідження –постійнеперебування урізнихфункціональних станахвпливає наспрямованістьрозвиткуособистостілюдини.

Цезумовилоподальшу структуру роботи: дварозділи,висновки та списоквикористаноїлітератури.


>РОЗДІЛ І.Психологіяфункціональнихстанівлюдини та їхнього прояви призаняттяхтхеквондо

1.1. Проблемафункціональнихстанівлюдини таїїдослідження в

>психології

Упсихофізіологічній тапсихологічнійлітературірозглядаютьсянайрізноманітнішівидистанівлюдини, котріспричиняютьблагоприємний чинегативнийвплив напротіканнядіяльності. Уякостіприкладіввидівфункціональнихстанів, котрізазвичайдосліджуються,слідназвативтому,монотонію,напругу,різноманітніформипсихологічногостресу. Однакупорядкуваннярізноманітноїкількостіекспериментальнихфактів таподоланнятеоретичнихперешкод, котрівиникають при їхніінтерпретації,потребуютьрозвиткузагальноїконцепціїфункціональнихстанів.Початковими моментами дляпроведення роботи в цьому напрямієрозробказмістовноговизначенняпоняття “>функціональний стан” тавиділенняпідстав для їхньогокласифікації.

>Поняттяфункціонального стану вводитися для характеристикиефективноїсторонидіяльності чиповедінкилюдини. Усярізноманітність формповедінкиобумовлена, передусим, їхньогоякісноюспецифічністю, щовизначаєтьсяпредметноюнаправленістюдіяльності таїїмотивацією. На тому годинурізніформиактивностілюдини можнахарактеризувати іінтенсивністю їхніпрояву.Зазвичай подциммають наувазіступіньактуалізаціїпсихофізіологічнихресурсівіндивіда,необхідної длявиконанняпевногоповедінкового акту вконкретнихумовах. Зцієї точкизорурізніформиповедінкилюдиниповиннірозглядатись нафонідеякоїмножини, чиконтініумустанів,визначаючогорізніступеніготовності довиконаннядіяльності таїїпротікання. Знайбільшоюпослідовністювикладенапозиціярозроблена у межахтеоріїактивації, щопризвело доїївикористання вякостіоснови дляпсихофізіологічноїінтерпретаціїмеханізмівдинамікифункціональнихстанів убільшостісучаснихдосліджень (Блок У., 1970).

Профункціональністаниговорятьпочинаючи ізаналізудіяльностіокремоїживоїклітини йзакінчуючискладними формамиемоційнихпереживань й,навіть,характеристикоюповедінки нарівні колективу (>ЛевитовН.Д., 1964).

>Поняттяфункціонального станувпершевиникло йотрималорозвиток вфізіології.Звичайно,основнимзмістомвідповіднихдосліджень буваналізмобілізаційнихможливостей таенергетичнихвитратпрацюючогоорганізму (Посібник із фізіології праці, 1969).Важливопідкреслити, щосаме ввітчизнянійшколі,починаючи ізпрацьІ.М. Сєченова таМ.Є.Введенського,отрималодетальнуекспериментальнурозробкууявлення процентральнімеханізмирозвитку того, чиіншого стану. На тому годинуаналізфункціонального станупрацюючоїлюдинивиходить далеко за межіфізіології тапередбачаєрозробкупсихологічних тасоціально-психологічнихаспектівцієї проблематики.

>Недивлячись тих, щовикористаннятерміну “>функціональний стан” вприкладнихпсихологічнихдослідженняхпочалось порівнянонещодавно, самаця областьдосліджень дляпсихологіїєтрадиційною. Учисліпершихдосліджень, котрізробиливагомийвнесок врозробку проблемвтоми тадинамікипрацездатності, були роботивідомихпсихологів того години, таких як Ф. Гальтон,Є.Крепелін, Р.Ебінгауз, А.Біне таін. (Психічнеутомление,1981).

>Який жконкретнийзміствкладається впоняттяфункціонального станусучаснимидослідниками?По-суті,будь-який станє продуктомвключеннясуб’єкта вдеяку діяльність, входіякоївінформується й активноперетворюється,спричиняючи при цьомузворотнійвплив науспішністьреалізаціїцієїдіяльності.Недостатняувага доцієїобставинипризводить достворення сутоописовихвизначеньпоняття стан.Прикладом такоговизначенняможе бутинаступне: “Психічний стан –цескладне,достатньостійке, але йзміннепсихічнеявище, якузнижує чипідвищуєжиттєдіяльністьлюдини впевнійситуації”(ПлатоновК.К.,ГолубєвГ.Г., 1977,стор.99.).Більшадекватневизначенняможе бутистворено наосновіуявлення просистемний характерзрушень, якірозвиваються улюдини впроцесідоцільноїдіяльності.

>Будь-який станлюдини можнаописати задопомогоюрізноманітнихпроявів.Найбільшсуттєвими длявиявленняспецифіки того чиіншого стануєпоказникидіяльностірізнихвідділівцентральноїнервової,серцево-судинної,дихальної,рухової,ендокринної таінших систем. Длярізнихстанівхарактерніпевнізрушення впротіканніосновнихпсихічнихпроцесів:сприйнятті,уваги,пам’яті,мислення тазміни вемоційно-вольовій сфері.Багаточисленністани, якісупроводжуютькомплексияскравовираженихсуб’єктивнихпереживань. Так,наприклад, присильних щабляхстомленості людинавідчуваєпочуттявтоми,безсилля,млявості. У станахпідвищеноїемоційноїнапругиведучимиєпочуттятривоги,нервовості,переживаннянебезпеки і страху (Леонова А. Б., 1984).Змістовна характеристикабудь-якого станунеможлива безаналізузмін наповедінковомурівні. При цьомумається наувазіоцінкакількіснихпоказниківвиконанняпевного видудіяльності:продуктивності роботи,інтенсивності та темпувиконання роботи,кількостіпомилок. Неменшоїувагизаслуговуєаналізякіснихособливостейпроцесуреалізаціїдіяльності, передусим запоказникамирухової тамовленевоїповедінки.

як було бзазначенораніше,будь-який станлюдинивиникає впроцесідіяльності.Він, за своїмзмістом,є результатомвзаємодіїрізнихелементарних структур. Цепроявляється передусим до того, щокожний станхарактеризується не скількистабільнимизмінамипевнихкількіснихпоказників, стільки типомспіввідношеньміж ними тазакономірнимитенденціями й їхньогодинаміці. Так,наприклад, длядеякихвидіввтомихарактерніпевнізрушення вдіяльностісерцево-судинноїсистеми. Привпливіінтенсивногофізичногонавантаженняпідвищуютьсяенергетичніпотребиорганізму, щопризводить допідвищенняшвидкості таоб’ємукровообігу.

>Другоюважливоюособливістю цогопідходущодовивченнярізнихстанівєрозуміння їхнього якреакцій, котріформуються. Одним ізнайважливішихмоментів при цьомуєнаявність комплексу причин, котрівизначаютьспецифічність стану вконкретнійситуації (Введення уЭргономику, 1974). Узв’язку ізцимзрозумілаактуальністьзадачі розробкиієрархіїфакторів,кожний із які вноситипевнийвнесок усвоєрідністьвідповідноїреакції.Якіснанеоднорідністьрізнихстанівобумовлюєтьсяперш навідмінностями увикликаючих їхніосновних причинах. Так, длястаніввтомипершочерговезначеннямаютьфакторидовготривалості діїнавантаження, виду цогонавантаження,їїорганізації учасі (Розенблат В.В., 1975).

>Такожсуттєвимєаналіз тихий умів, в яківідбуваєтьсявпливосновнихфакторів вкожному конкретномувипадку.По-перше,специфічністьвпливусукупностіосновних причинопосередковуєтьсяіндивідуальнимиособливостямилюдини.По-друге,формування нового континенту вступенівизначаєтьсяособливостямипередуючого вчасі стану тазадаєможливі напрями йогорозвитку.Наприклад,безпосередньо нафонівихідного станумонотонії призміні характерудіяльностіможеформуватись станоптимальноїпрацездатності (Асєєв В. Г., Зап.психол., 1975, №1).

>Усівищеописаніданіхарактеризуютьфункціональний станлюдини,якийзапропонував У. І.Медведєв: “>функціональний станлюдини –цеінтегральний комплекснаявних характеристик тихийфункцій йякостейлюдини, якіопосередковано чинеопосередкованообумовлюютьвиконаннядіяльності (Введення ЄІАС уЭргономику, 1974,стор.94).

>Специфіка станузалежить відбагатьохрізноманітних причин. Привирішенніприкладних завдань проблемакласифікації тазмістовногоописаннярізнихвидівфункціональнихстанівпринципововажлива.

>Використання зрозумітинадійності тацінидіяльностієосновою дляствореннянайбільшзагальноїпрагматичноїкласифікаціїфункціональнихстанів. Задопомогоюкритеріївнадійностіфункціональний станхарактеризується із точкизоруздатностілюдинивикористовувати діяльність назаданомурівніточності тасвоєчасності. Запоказникамицінидіяльностінадаєтьсяоцінкафункціональному стану із боціступенявизначення силорганізму та вкінцевомурезультатівпливу його наздоров’ялюдини. Наосновівказанихкритеріїв усіфункціональністаниподіляються на дваосновнихкласи –допустимі танедопустимі чи, як їхньогощеназивають,дозволені тазаборонені (Введення уЭргономику, 1974).

>Надмірнанапругафізіологічних тапсихологічнихресурсівлюдиниєпотенційнимджереломвиникненнярізнихзахворювань. Наційпідставі У. І.Медведєввиділяєнормальні тапатологічністани,останнійкласє предметоммедичнихдосліджень(Медведев В.І., 1970).

>Інша максимальнозагальнакласифікаціяфункціональнихстанівбазується наосновікритеріяадекватностівідповідноїреакціїлюдинивимогамвиконуваноїдіяльності.Відповідноцієїконцепції, усістанилюдини можнаподілити надвігрупи –станиадекватноїмобілізації тастанидинамічноїнезгоди.Станиадекватноїмобілізаціїхарактеризуютьсяповноювідповідністю ступенянапругифункціональнихможливостейлюдинивимогам, котрівисуваютьсяпевнимумовам.Станидинамічноїнезгоди, в цьомувипадкуреакція неадекватнанавантаженню чипсихофізіологічнізатратиперевищуютьактуальніможливостілюдини (Медведєв В.І., 1979).

>Аналізстанівлюдини впроцесідовготривалої роботизазвичайвідбувається задопомогоювивчення фаздинамікипрацездатності, в якіспеціальнорозглядаютьсяформування тахарактерніособливостівтоми (Дерев'янкоЕ.А., 1959). Характеристикадіяльності із точкизорувеличинизатрачених на роботузусильпередбачаєвиділеннярізнихрівнівнапруженостідіяльності (Введення уЭргономику, 1974).Оцінкаефективностіповедінкилюдини із точкизоруенергетичних витраторганізмубазується навикористаннітрадиційних зрозумітиактивації тарівнівбадьорості (БлокВ.,1970).


1.2.Психологічніособливостіфункціональнихстанів, що

>виникають впроцесі зайнятисхіднимиєдиноборствами

>Щобзрозуміти, якумісце вкультурілюдствазаймаютьсхіднієдиноборства,необхідновивчитицеявище ізісторичного боці. Образ життя,який велолюдство вминулому,наклаловідбиток нарозвитокбойових мистецтв.Життя було б болеезконцентрованим нафізичній роботи.Відсутністьзасобівмасовоїінформаціїпризводило до болееглибокогоосмисленняоточуючого світу (Шубський А., 2002).Китайська такорейська культури, які, яквідомо,є одними ізнайдавніших танайрозвинутіших,дійшли впроцесі свогобагатосторічногорозвиткувисокого ступенякультуризаціїявищдійсності.

Культурапсихічноїдіяльності –цепевнийступіньпсихічногорозвиткуособистості в напрямі,котрийвизначаєтьсязагальнимитенденціямирозвитку культури, тієїрівеньпсихічногодосконаленнялюдини якособистості тасуб’єктадіяльності,якийдосягнений впроцесіусвідомленняпевнихцінностей,притаманнихданійдержаві,надбанняпевних характеристиккультурноїлюдини (>Абаєв Н.В., 1983).

Заіснуючою всвітовійсинологіїтрадицією,котрапідіймається дотрадиційнокитайськоїкласифікації,раннєконфуціанствоприйнятовважатиетичним тасоціально-психологічнимвченням із акцентом насоціальнупсихогогіку, подякоюрозумієтьсяпевна системапсихічноговиховання,формуючапевний типособистості ізбажаними дляданогосоціумупсихологічними параметрами(Биков Ф. З., 1966).Головнимзавданнямконфуціанськоїпсихогогіки бувцілеспрямована,інтенсивна тасистематична “>культуризація”внутрішнього життялюдини увідповідності ізморальними,релігійно-філософськими тасоціально-психологічними принципами.Важливість суворого таретельногосамоаналізу бувобумовлена тім, щовінслугувавнеобхідноюумовоювстановленняжорсткого самоконтролю надпсихічноюдіяльністю. Таким чином,самоспостереження таоцінка своговнутрішньогопсихічного стануповинні були статіпідготовчиметапом длянаступнихзусиль повиправленнюнедоліків. Тому послевиявлення всобібудь-якихвідхилень відідеалу “шляхетного чоловіка” людина виннавідразумобілізувати собі длявнутрішньої роботи,спрямованої наоптимізацію свогоморально-психологічного стану.(Лунь-юй,1954)

Отже,конфуціанськапсихогогіка даваламожливістьзберігатисамовладання тавитримку врізнихжиттєвихситуаціях, до тогочисліекстремальних.Ефект такого родупсихічноготренування бувобумовлений, передусим, тім, що воно та дозволялозніматинадмірнеемоційне,психофізичненапруження.Об’єднуючись ізоригінальноюкультуроюкорейців,ціпізнанняпоклали вушкорозвиткусхіднихєдиноборств вКореї.

Уцілому жрізноманітніпрактичніметодипсихічноїсаморегуляції татренуванняпсихічних тавегетативнихфункцій, котрінадалилюдиніможливістьсвідомоуправляти своїмнервово-психічним станом, атакожпідвищенняздатності тарегуляціїмимовільнихфункційорганізму,робили болеепродуктивноюбудь-якукультурну тасоціальнозначущу діяльність,слугуючиефективнимзасобоммобілізаціїдуховних тафізичних силлюдини длявирішення тихий чиіншихконкретних завдань (>Абаєв М. У., 1983).

>Корейська культурапсихічноїдіяльності мала своюдостатньовизначену сферуфункціонування тавирішувалаконкретнізадачі.Вонизводились,головним чином, доти,щоброзвивати тавдосконалювати, “>виховувати” татренувати “природні”психічніздібностілюдини ізметоюмаксимальноїреалізаціївсихпотенційнихможливостей йогопсихіки,навчати методамуправлінняпсихічнимипроцесами, своїмемоційно-психологічним станом із тим, щобоптимізуватисвійпсихофізіологічний табіоенергетичнийстатус(Карамов С.К., 2003).Самецеслугувалопідставою длявиникнення такогобойовогомистецтва, яктхеквондо.

>Тхеквондо –ценауково-обумовленийспосібвикористання своготіла вціляхсамооборони,котрийдозволяє врезультатіінтенсивнихфізичних тадуховнихтренуваньрозширитидіапазоніндивідуальнихможливостейлюдини.

>Тхеквондо – видкорейськогобойовогомистецтва,незнаючийсобірівних заміцністю таефективністютехніки.Дисципліна,техніка та дух цогомистецтваєзасобамирозвиткупочуттясправедливості,гуманізму тацілеспрямованості люди, якізаймаються ним.

>Саме слово “>тхеквондо”означає систему духовноготренування татехнікусамооборони беззброї,поряд ізвиконаннямударів,блоків таприжків, котрівиконуютьсяголими руками і ногами дляураження одного чидекількохсуперників (ЦойХонгХи, 1993).

Отже,тхеквондо –це видбойовогомистецтва,включаючий у собі стильмислення та образ життя.Тхеквондо,зокрема,розвиваєдуховну культуру.Воновідоме, як один ззасобіврозвитку тапідвищенняемоційних,перцептивних тафізіологічнихякостей, якінадаютьможливість молодомупоколіннюнезалежно відвіку,соціального статусу тастатісамовдосконалюватись.

1.3.Методи та методикидослідженняфункціональнихстанів

Упсихологічнійпрактицідіагностикафункціональнихстанівчастішевсього проводитися наосновіоцінкиуспішностівиконанняпевного видудіяльності. При цьомуаналізуєтьсядинамікапоказниківкількості,якості ташвидкостівиконання заподіяння, атакожзмінивідповіднихпсихологічнихфункцій. Уякості предметааналізуможевиступатиспортивна діяльністьлюдини (>тренування).Основнимипоказникамизмінистанів в цьомувипадку будутьвідхиленнякількісних таякіснихпоказниківефективностітренування,головним чином за їхньогозовнішнимипроявами (ВернонХ.М., 1985). Алізовнішні ознакидинамікиефективності роботизалежать відбезлічірізноманітних причин, які немають прямого ставлення дозмінифункціонального стану. Томуосновнимпсихологічнимзасобомдіагностикиєвикористання короткихтестовихзавдань,описуючихефективністьрізнихпсихічнихпроцесів прирішеннівідповідних завдань. У цьомувипадку проблемаоцінкифункціонального станувиступає яктиповапсихометрична завдання –описати такількіснооцінитипорушеннядосліджуванихпсихологічнихпроцесів, котрівідбулись подвпливомпевних причин (>АнастазиА.,1982).

Длядіагностикифункціональнихстанівможе бутивикористана практичнобудь-яка ізрозроблених векспериментальнійпсихології методик,оцінюючаефективністьпроцесівсприйняття,уваги,пам’яті,мислення таін. До їхні числавідносятьсякоректурна пробаБурдона,таблиці Шульте,комбінаційний методЕббінгауза, методпарнихасоціацій, методикибезперервногорахункуКрепеліна.Вонивважаютьсядостатньоефективними таскладаютьосновний арсеналвикористовуваних психологамизасобів (Психічнеутомление,1981).

Дотиповихпсихометричних процедурслідвіднеститакож тестівизначенняабсолютних тадиференційнихпорогівчутливості врізнихмодальностях,визначеннякритичноїчастотизлиттямиготінь (>КЧЗМ),аналіздинамікипослідовнихобразів (>Балонов Л., 1971).

>Другоюгрупоюпсихометричних методик, незавждичіткодиференційованої відфізіологічних,єаналіздинамікирізнихпроявівруховоїактивностілюдини.Поряд ізміцноюфізіологічною базоювивченняцих характеристик, передусим,міографічнимидослідженнями,існуютьрізноманітніпсихологічні методикианалізу (>Девишвили В.М., 1979).

>Традиційнимиповедінковимиприйомамидіагностикиєрізніваріантистеп-тесту татеппінг-тесту.Найбільш великоює група методиквизначення годиниреакції привиконаннірізнихсенсомоторнихзавдань (Бойко Є.І., 1964).Виділяючі при цьому в моторномукомпонентівідповіділатентна тавласневиконавчачастинидозволяютьзвернутись дозмістумеханізмівпроцесівприйняттярішення,регуляціїрухового акту таін. (>Нейрофизиологические дослідження, уекспертизе праці, 1978).

>Існуєще одинклас методик, щовикористовуються длядослідженняфункціональнихстанів –це методикисуб’єктивноїоцінки.

>Перспективністьвикористання вдіагностичнихціляхсуб’єктивних методикпояснюєтьсярізномаїттямпроявів симптоматикирізнихстанів відвідчуттявтоми доспецифічнихзмінсамоаферентації,виникаючих внезвичнихумовахдіяльності (>ГорбовФ.Д., Зап.психол., 1971, №5).Розробкаданоїгрупи методиквідбуваласьзмістовновивчаючи симптоматикудосліджуванихстанів тавиділяючи дваосновнихметодичнихнапрямків: методуопитування та методушкалуваннясуб’єктивниххвилювань, які впевномурозумінні можнарозглядати якпослідовніетапипідготовкидіагностичного тесту (>ХанинЮ.Л.,Теор. іпракт.физ.культури,1977, №8).Основнийнапрямокрозвитку методиксуб’єктивноїоцінкипов’язанийзіствореннямскладнихбагатофакторнихтестів, якігрунтуються навикористаннісучасногоматематичногоапарату тазвернення доданих,накопичених втрадиційних сферахвикористанняшкалування (ЛеоноваА.Б.,1984).

>Також длявивченняфункціональнихстаніввикористовуютьміокинетичнупсиходіагностику.

>Міокинетичнапсиходіагностика (>МКП) –цеграфічний методдіагностикиособистості,якийвиявляє “>психічний скелет”індивіда,тобто йоготемпераментні тахарактерологічнісхильності. Шторх назвавши “>міопсихічними” усі установки,пов’язані ізпсихомоторноюадаптацієюіндивіда дооточення;ці установкиніяк непроявляються вдіяхіндивіда настадіях так званого “>конативного” циклу, але йстаютьочевидними придослідженні тонусум’язів, якізабезпечуютьфіксуючеположеннятіла (>Мира-и-Лопес Є., 19).

Принципміокинетичноїдіагностики

Принципміокинетичноїдіагностикиполягає внаступному:якщозапропонуватидосліджуваномуздійснюватиколивальнірухиневеликоїамплітудивздовжосновних осейпростору без контролюзору, можна якщоспостерігатисистематичневідхиленняцихрухів, яку дозволитивизначитидомінуючугрупум’язів,котра, на свійчергу,вкаже націльмимовільнихрухівіндивіда.Якщо,наприклад, удосліджуваногодомінує розпорядження провтечу чипідкорення, уньогоспостерігаєтьсянапруженням’язів,відповідальних зацірухи, там’язів-антагоністів.

Принципміокинетичноїдисоціації

>Цей принцип був уведень запорівняльнимиспостереженнями У. Вульфа завиразомобличчя, жестами тарухамиправої талівоїчастинтіла.Багатоавторівпідтвердили, щокожнійлюдиніпритаманнадомінуючачастинатіла (>зазвичай права, бо вонавідповідаєлівійпівкулі головногомозку, дезнаходятьсяосновніструктури,відповідальні замовленевіпроцеси).Домінуюча, чиведуча,частина (права управші,ліва улівші) болеерозвинена, болеенестабільна, але й у тій година забільшомуступеніпіддається контролюсвідомості,чимневедуча.Рухові проявитієїсторонитіла, котрафункціонально болеерозвинена ізпрактичної точкизору,демонструютьскорішеактуальні тахарактерологічні установки іцілііндивіда, у тому годину як проявиневедучоїсторони вбільшомуступеніпов’язані ізінстинктивнимитемпераментними стереотипамиреагування.(Мира-и-Лопес Є., 19).

Отже, станлюдининеможливоописати якпростузміну впротіканні окремихфункцій чипроцесів.Принципи системно-структурногоаналізудіяльності, що лежати восновісучасноготрактуванняфункціональнихстанів,конкретизуються впостановцікожної ізрозглянутих проблем. Повідношенню до завданьвизначення татипологізаціїрізнихвидівфункціональнихстанівцевиражається вспрямованості навиявленняспецифічнихпорушень тавідхилень, щоформуються подвпливом комплексузовнішніх тавнутрішніх причин.

>Історичноспостерігаєтьсятенденціящодовивченняфункціональнихстанів люди, щозаймаютьсясхіднимиєдиноборствами.

Уметодичномупланісистемно-структурнийаналізорієнтується навикористаннякомплексних методикдослідження, котрідаютьможливістьодночаснодосліджувати станлюдини задопомогоюкількіснорізнихпоказників.


>РОЗДІЛ ІІ.Експериментальнедослідженнявпливуфункціональнихстанів нарозвитокособистості

2.1. Характеристикаекспериментальної таконтрольноїгрупи, а

>такожетапівдослідження

>Метоюданогодослідженняєвиявленнязв’язкуміжфункціональними країнамилюдини таособливостями іякостямиособистості. Дляреалізаціїданої мети булиздійсненінаступніетапидослідження:

1етап:формуваннявибіркидослідження;

2етап:розробкаметодичнихпідходівщодовиявленнязв’язкуміжфункціональними країнамилюдини тарозвиткомособистості;

3етап:проведеннядослідження;

4етап:аналіз таінтерпретаціярезультатів.

>Базоюдослідження сталиДитячо-юнацькаспортивна школа “>Юність – 1” тапсихолого-педагогічний факультетПолтавського державногопедагогічногоуніверситету ім. У. Р.Короленка.

>Загальна характеристикадосліджених представленій утаблиці 2.1.1.

>Таблиця 2.1.1.

Виглядгрупи Стати
>Чоловіки Жінками
абсолютна величина (>кількістьдосліджуваних) >відносна величина (відсоток) абсолютна величина (>кількістьдосліджуваних) >відносна величина (відсоток)
1. >Експериментальна 10 66.7% 5 33.3%
2. >Контрольна 4 26.7% 11 73.3%

>Експериментальна група – групадосліджуванихспортсменів, щозаймаютьсятхеквондо, наякій проводилосядослідження ізметоюперевіркигіпотези.

>Контрольна група – групадосліджуванихстудентів четвертого курсу, ізякоюпорівнюютьсярезультати,отримані впроцесідослідження векспериментальнійгрупі ізметоювисновку про ті, чипідтвердиласьгіпотеза, щоперевірялась вданомудослідженні.

>Дослідженняобох груп проводилося позакінченнютренування, векспериментальнійгрупі, й позакінченнюнавчального дні, уконтрольній,отжефункціональністаниобох груп булиприблизнооднакові, асаме:низькийрівеньактивації (>бадьорості),втома танапруження.

>Визначеннявпливуфункціональнихстанівлюдини наспрямуваннярозвиткуособистостіздійснювалось задопомогоюграфічної методикидослідженняособистості Є.Міра-і-Лопес.

>Результатидослідження проходилистатистичний (>кількісний) таякіснийаналіз.

2.2.Кількісний таякіснийаналізотриманихрезультатів

>проведеногодослідження

>Графічна методикадослідженняособистості Є.Міра-і-Лопес - методикаміокинетичноїпсиходіагностики, щополягає увиконаннісімохтестовихзавдань нап’ятьохаркушах. Уосновіпроцедурилежить принцип:кожнийнамір чипсихічна установкасупроводжуєтьсяпевноюм’язовоюустановкою, Якаполегшуєвиконаннярухів, необходимих длядосягненняцілі, тастримуватипротилежні ним.

Уданомуекспериментідосліджуванийвиконуєчотиритестові заподіяння (натрьохаркушах), асаме низкурізнихрухів втрьохплощинахпростору:горизонтальній,сагітальній тавертикальній. Порядоквиконаннятестівнаступний:

тест “>Лінеограми”;

тест “Зигзаги”;

тест “Сходи та Кола”.

2.2.1. Тест “>Лінеограми”

>Даний тестполягає до того, щодосліджуваний винен провестиолівцем поданійлінії із початку й докінцятуди й тому, невідриваючиолівець відаркушу.Експериментатордаєможливістьзробити триповнірухитуди й тому под контролемзору, после чогостановитьекран передочимадосліджуваного. Коліостаннійзробить десятьповнихрухівтуди й тому без контролюзорувін переходити донаступного заподіяння, причомупопередній результатзакриваєтьсяаркушем картону. Порядоквикористаннялінеограмзображений цифрами, анапрямокрухів -стрілками намалюнку 2.2.1.1.

>Післяпроведення тесту “>Лінеограми” буливиміряні трипараметри, асаме:

1)довжиналіній (Д);

2)первинневідхилення (>Пв);

3)вторинневідхилення (ВВ).

>Отриманірезультатизанесені дотаблиць 2.2.1.1 та 2.2.1.2.

>Таблиця2.2.1.1.Результати тесту “>Лінеограми”експериментальноїгрупи.

№прізвища у списку ПРАВА РУКА >ЛІВА РУКА
>Вертикальнаплощина >Горизонтальнаплощина >Сагітальнаплощина >Вертикальнаплощина >Горизонтальнаплощина >Сагітальнаплощина
Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ
1. 34 0 8 26 -4 5 26 8 18 35 13 6 42 -12 3 32 22 2
2. 37 -3 4 41 -10 5 42 1 2 40 2 5 40 -10 4 40 10 8
3. 46 8 8 52 -6 11 46 10 5 44 7 5 50 18 14 53 13 10
4. 30 10 7 40 20 31 30 58 13 42 10 10 44 -23 14 32 5 1
5. 42 -8 9 46 -22 7 40 10 4 46 -8 13 40 5 5 34 -2 8
6. 38 6 2 40 -11 7 34 16 9 40 -7 3 40 5 5 34 10 2
7. 30 -7 7 32 6 4 38 8 2 36 -3 6 24 -3 2 30 8 16
8. 44 -7 8 30 8 6 33 -1 15 40 -11 18 42 5 3 34 -2 12
9. 32 -10 1 24 25 8 28 16 8 40 -13 8 32 -8 8 25 -2 9
10. 44 -9 2 44 17 4 38 1 7 42 -30 10 42 -8 13 38 10 28
11. 44 -7 3 40 0 2 38 3 6 36 2 15 46 3 4 38 4 6
12. 44 2 11 53 -12 0 52 -21 3 42 8 23 48 3 19 53 10 5

>Таблиця 2.2.1.2.Результати тесту “>Лінеограми”контрольноїгрупи.

№прізвища у списку ПРАВА РУКА >ЛІВА РУКА
>Вертикальнаплощина >Горизонтальнаплощина >Сагітальнаплощина >Вертикальнаплощина >Горизонтальнаплощина >Сагітальнаплощина
Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ Д >Пв ВВ
1. 35 6 0 42 11 7 48 8 4 44 1 2 36 -12 13 41 17 9
2. 38 -10 10 42 -10 1 32 4 10 41 -26 19 50 3 4 46 16 6
3. 41 -5 0 40 0 2 22 14 7 36 -17 22 22 -17 6 22 10 20
4. 36 -30 20 44 -6 5 40 -10 4 44 -17 22 44 -11 14 43 2 9
5. 43 -10 5 50 -10 20 44 -3 4 46 -44 0 58 -12 10 42 -2 17
6. 44 -2 3 36 -6 4 38 -2 14 46 11 4 42 0 1 36 5 10
7. 48 -21 12 30 -1 8 35 21 17 44 -14 3 38 1 2 40 10 10
8. 33 -9 1 46 8 0 40 0 2 34 5 26 43 8 2 38 18 4
9. 36 -18 3 28 0 4 28 24 10 40 -7 2 30 7 4 38 23 13
10. 26 -2 11 30 -2 4 40 24 0 36 -5 11 30 2 5 32 20 1
11. 46 24 3 38 10 1 40 12 4 47 2 9 50 -4 0 34 15 15
12. 34 0 28 39 0 2 41 10 15 36 14 20 42 -8 2 44 14 10

>Після цоговирахувалисередніданнітрьохпоказників.Ціданнізанесені дотаблиць 2.2.1.3 та 2.2.1.4.

>Таблиця 2.2.1.3.Середнівиміриекспериментальноїгрупи.

>Виміри

Права рука >Ліва рука
>Середнядовжина 38.28 39.33
>Середнєпервинневідхилення: 3 3.3
 -нормальне
 -позитивне 5 5
 -негативне 4 3.7
>Середнєвторинневідхилення 7 9

>Таблиця 2.2.1.4.Середнівиміриконтрольноїгрупи.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація