Реферати українською » Психология » Співвідношення самооцінки та рівня домагань підлітків


Реферат Співвідношення самооцінки та рівня домагань підлітків

Страница 1 из 7 | Следующая страница

>Випускная кваліфікаційна робота

 

"Співвідношення самооцінки й досяг рівня домагань підлітків"


Запровадження

Підлітковий вік – це найбільш складний і складний із усіх дитячих вікових груп, являє собою становлення особистості. Разом про те це найбільш відповідальний період, бо тут складаються моральні якості, формуються соціальні настанови, ставлення до, до людей, до суспільства. З іншого боку, у цьому віці стабілізуються риси характеру й захопити основні форми міжособистісного поведінки. Головні мотиваційні лінії цього вікового періоду, пов'язані з активним прагненням для особистісного самовдосконалення, – це самопізнання, самовираження і самоствердження. Головна нова риса, з'являється в психології підлітка проти дитиною молодшого шкільного віку, – це вищий рівень самосвідомості. Самосвідомість є остання, і сама верхня із усіх перебудов, яким піддається психологія підлітка (>Л.С. Виготський) [21].

Проблемами підліткового віку займалися Д.І.Фельдштейн,Л.И.Божович, В.С. Мухіна,Л.С. Виготський,Т.В. Драгунова, М.Кае, А. Фрейд. Підлітковий вік характеризується ними як перехідний, складний, важкий, критичний і має найважливіше значення становлення особистості людини: розширюється обсяг діяльності, якісно змінюється характер, закладаються самі основи свідомого поведінки, формуються моральні уявлення.

Однією із визначальних моментів і те, що у підлітковий період відбувається вихід особи на одне якісно нову соціальну позицію, у якій формується і активна розвивається свідомість і самосвідомість особистості. Поступово відбувається відхід прямого копіювання оцінок дорослих, зростає опора на внутрішні критерії. [16] Поведінка підлітка починає на всі більше регулюватися його самооцінкою.

Самооцінка – це оцінювання особистістю своїх фізичних можливостей, якостей і слабким місця між людьми. вона є усвідомленням власної ідентичності незалежно від мінливих умов середовища, проявом самосвідомості індивідуума. Самооцінка серйозно впливає на ефективність роботи і на становлення особистості всіх етапах розвитку. [31] Залежність характеру та продуктивності всіх форм зовнішньої активності суб'єкта з його ставлення до знайшла кількаразове підтвердження у психології [2, 4, 8, 16, 18, 26, 31, 36]. Тому ставлення людини перед самим собою одна із фундаментальних якостей її особистості.

Актуальність проблеми самооцінки і підвищення рівня домагань в такому віці визначається потребами цілого ряду громадських інститутів, безпосередньо включених у процес формування та виховання членів товариства. Сім'я, школа, суспільство з кожним роком пред'являють до підростаючого покоління дедалі більше високі морально-етичні, соціально-політичні, ідеологічні вимоги.

Важко уявити кількість зовнішніх і управління внутрішніх чинників, які впливають на підростаючого дитину і щоразу змінюють світ її переживань. Не всі діти володіють своїми думками, почуттями і вчинками.

Тому, у цей важкий для підлітка період важлива підтримка й розуміння дорослих. Потрібна перебудовувати стосунки з ним те щоб міг продовжувати гармонійно розвиватися. Ці відносини треба будувати з урахуванням особистості підлітка, бо вона можна буде передбачити, як і надійде у тій чи іншій ситуації, він допоможе встановити справжні причини тих чи інших особливостей, і підкаже, що очікується від нього майбутньому. Дорослі внаслідок такого вивчення можуть цілком обгрунтовано і встановити, у напрямі потрібно поводитися виховні роботи з подальшого формуванню особистості кожного школяра, що і негативні риси особистості школяра треба зміцнювати, розвивати, формувати. Найголовніше завдання вчителя – направити активність кожного підлітка у потрібному напрямку, на пізнання іншим людям, на суспільно-корисне діяльність, на саморозвиток і самовиховання.

Отже, правильний аналіз рівня самооцінки у школярів-підлітків і його зв'язку з рівнем домагань є важливим діагностичної завданням.

Виходячи з цього, завданням моєї роботи була виявити рівень самооцінки школярі підліткового віку, вплив емоційного характеру на самооцінку і співвідношення самооцінки з рівнем домагань.

Це і визначило актуальність моєї теми

Об'єкт: цього дослідження – самооцінка і культурний рівень домагань.

Предмет: взаємозв'язок самооцінки та підвищення рівня домагань підлітків

Метою даної роботи є підставою виявлення співвідношення самооцінки і підвищення рівня домагань підлітків

Завдання:

1) Здійснення аналізу літератури з досліджуваної проблемі.

2) Підбір діагностичних методик;

3) Проведення діагностичного дослідження, спрямоване розкрити самооцінки та підвищення рівня домагань;

4) Обробка і інтерпретація результатів дослідження.

5) Виявити зв'язок самооцінки й досяг рівня домагань підлітка.

Гіпотеза: Існує взаємозв'язок самооцінки й досяг рівня домагань підлітків: у підлітків, самооцінка яких спрямовано себе, рівень домагань також спрямовано мотив самоповаги з оцінкою свого потенціалу. І навпаки у підлітків самооцінка яких спрямовано справа, рівень домагань відповідно спрямовано пізнавальний мотив і мотив уникнення.



1. Теоретичні основи вивчення особливостей підлітка, його самооцінки, чинників, які впливають самооцінку і підвищення рівня домагань

 

1.1 Психологічні особливості підліткового віку:

Перехід до підліткового віку характеризується важливими змінами умов, які впливають особистісне розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, створених у підлітків з дорослими людьми і однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту і здібностей. В усьому цьому намічається перехід від дитинства до дорослості. Організм дитини починає швидко перелаштовуватися і перетворюватися на організм дорослої людини. На етапі кордону підліткового віку приблизно збігаються із навчанням дітей у середніх класах учнів від 11–12 років до 15–16 років. Але слід зазначити, основним критерієм для періодів у житті не календарний вік, а анатомо-фізіологічні зміни у організмі. Центр фізичним і духовного життя дитини переміщається з дому до зовнішнього світу, перетворюється на середу однолітків і дорослих. Відносини в групах однолітків будуються більш серйозних, ніж розважальні спільні ігри, справах, що охоплюють широкий діапазон видів діяльності, спільного праці над чимось до особистого спілкування на життєво важливі теми. В мені весь нові відносини з людьми підліток вступає вже, будучи інтелектуально досить розвиненим людиною і маючи здібностями, котрі дозволяють йому посісти певне місце у системи взаємовідносин з однолітками. [17]

Відбувається формування системи особистісних цінностей, які визначають зміст діяльності підлітка, сферу його спілкування, вибірковість ставлення до людей, оцінки цих людей самооцінку. Старші підлітки починають цікавитися різними професіями, вони виникають професійно орієнтовані мрії, тобто. починається процес професійного самовизначення. Однак це позитивна вікова тенденція характерна далеко ще не всім підлітків. Чимало їх ми й більш пізньому в якому віці замислюються всерйоз над свого майбутнього професією.

На початку підліткового віку в дитини з'являється й посилюється прагнення бути схожим на старших, дітей і дорослих, причому такий намір стає таким сильним, що, форсуючи події, підліток іноді передчасно починає почуватися вже дорослим, вимагаючи відповідного роботи з собою, як із дорослим людиною. У той самий короткий час він ще в усьому відповідає вимогам дорослості. Відчуття дорослості – центральне і специфічне новоутворення цього віку (>Л.С. Виготський) [21]. Придбати якості дорослості прагнуть все без винятку підлітки. Бачачи прояви цих якостей у старших людей, підліток часто некритично наслідує їм. Власне прагнення підлітків до дорослості посилюється завдяки тому, що й самі дорослі починають ставитися до підлітків не як про дітей, ні тим більше серйозно й вимогливо.

Результатом цих процесів стаєукрепляющееся внутрішнє прагнення підлітка швидше стати дорослим, яке створить цілком нову зовнішню і внутрішню ситуацію особистісного психологічного розвитку. Вона потребує і породжує зміна всієї системи відносин підлітка з які вас оточують і із собою. [28]

У такому віці змінюються утримання і роль наслідування у розвитку особистості. Наслідування стає керованим, починає обслуговувати численні потреби інтелектуального і особистісного самовдосконалення дитини. Новий етап у розвитку цієї форми навчання у підлітків починається з наслідування зовнішнім атрибутам дорослості. У дівчаток сюди ж входять мода у одязі, зачіски, прикраси, косметика, особливий лексикон, манера поведінки, способи відпочинку, захоплення тощо. Для хлопчиків – підлітків об'єктом наслідування часто стає та людина, який має силою волі, витримкою, сміливістю, мужністю, витривалістю, вірністю дружбі. Крім дорослих зразками для наслідування із боку підлітків можуть стати їхні старші однолітки. Тенденція скидатися ними, а чи не на дорослих в підліткової середовищі із віком збільшується.

У такому віці триває процес формування й розвитку самосвідомості дитини. На відміну від попереднього вікових етапів так само як і наслідування, змінює свою орієнтацію і невдовзі стає спрямованим на свідомість людиною своїх особистих якостей. Удосконалення самосвідомості в такому віці характеризується особливим увагою дитину до до власних вад.Желательний образ «Я» у підлітків складається з цінують ними достоїнств іншим людям і до застосуванню вольового зусилля, спрямованих саморозвиток.

У старшому такому віці багато хлопчики починають займатися саморозвитком в собі необхідних вольових якостей особистості. Об'єктом для наслідування їм стають товариші, старші віком, – юнаки і дорослі чоловіки. У компаніях із нею підліток бере участь у справах, потребують прояви волі.

Дуже поширеним серед сучасних підлітків способом розвитку в себе вольових якостей особи є заняття видами спорту, пов'язані з великому фізичному навантаженням і ризиком, такі, де потрібні неабияка сила і мужність. Загальна логіка розвитку всіх вольових якостей має так: уміння управляти собою, концентрувати зусилля, витримувати і виносити великих навантажень до спроможності управляти діяльністю, домагатися у ній результатів. Відповідно до цієї логіці змінюють одне одного й вдосконалюються прийоми розвитку вольових якостей. Спочатку підліток просто захоплюється ними в іншим людям, по-хорошому заздрить тим, хто має цими рисами (10–11 років). Потім підліток заявляє про бажання мати такі риси в собі (11–12 років) і, нарешті, вдається до їх самовихованню (12–13 років). Найактивнішим періодом вольового самовиховання у підлітків вважається вік від 13 до 14 років.

У такому віці відбуваються суттєві процеси, пов'язані з майбутню професію, з виробленням відповідних умінь і навиків, потрібних ділових якостей особистості. Тому дітей даного віку відрізняє підвищена пізнавальна та творча активність, вони прагнуть дізнатися щось нове, чогось навчитися, причому робити всі по-справжньому, професійно, як дорослі. Це викликано підлітків до виходу межі звичайній шкільної навчальної програми у розвитку своїх знань, умінь і навиків. Потреба в всім, що задля цього необхідно, підліток задовольняє сам, шляхом самоосвіти і самообслуговування, нерідко з допомогою своїх друзів, які захоплені настільки ж, як і він, справою. Багато підлітків самі намагаються опанувати різними професійними вміннями, причому професійно орієнтоване захоплення дітей цього віку може отримати характер справжньої пристрасті, коли всі інше для дитини відходить другого план і улюбленій справі він віддає свій вільний час.

Вибір майбутню професію сприяє появу нових мотивів вчення, що з розширенням знань, з формуванням потрібних умінь і навиків, дозволяють займатися цікавою роботою, самостійним творчим працею. Вчення доповнюється самоосвітою, набуваючи глибший особистісний сенс. Знання, вміння і навички стають у віці критерієм цінності для підлітка його оточення, і навіть основою прояви інтересу й наслідування їм. Це можливим проявам вольового зусилля. [14]

У такому віці дуже високого рівня розвитку досягають все без винятку пізнавальні процеси. [12, 15, 16, 33] Стає можливимнаучение підлітка найрізноманітніших видів практичної і розумової діяльності.

Головна нова риса, з'являється в психології підлітка проти дитиною молодшого шкільного віку, – це вищий рівень самосвідомості, потреба усвідомити себе, немов особистість.Л.С.Вигодский вважає, формування самосвідомості становить головний результат перехідного віку. [12, 15]

Підліток починає вдивлятися себе, хіба що відкриває собі своє «Я», прагне пізнати сильні й слабкі боку своєї постаті. В нього виникає інтерес себе, до якостям власної особистості, потреба зіставлення себе коїться з іншими людьми, потреба у самооцінці. Уявлення, виходячи з яких в підлітків формуються критерії самооцінки, купуються під час особливої діяльності – самопізнання. Основний формою самопізнання підлітків, на думкуЛ.М. Фрідмана і І.Ю.Кулагиной [41], є порівняння себе коїться з іншими людьми: дорослими, однолітками.

Поведінка підлітка регулюється його самооцінкою, а самооцінка формується під час спілкування з які вас оточують, а, передусім, з однолітками. Орієнтація на однолітка пов'язані з потребою сприймали і визнаним групи, колективі, з потребою мати друга, ще, із його сприйняттям однолітка як зразка, який ближчий, зрозуміліше, доступнішими порівняно з дорослим людиною. Отже, в розвитку самооцінки підлітка впливають взаємини з однолітками, з класним колективом. [19, 20, 27, 36]

Зазвичай, громадська оцінка класного колективу отже для підлітка більше, ніж думка вчителів, або батьків, і він дуже чуйно реагує на вплив колективу товаришів. Здобутий досвід колективних взаємовідносин прямо б'є по розвитку її особистість, отже пред'явленні вимог через колектив – одне із шляхів формування особистості підлітка.

У створюються непогані умови на формування організаторських здібностей, діловитості, підприємливості, багатьох інших корисних особистісних якостей, що з проявам емоційно – вольовий сфери. Ці особисті якості можуть розвиватися практично в усіх галузях діяльності, у яких він втягнутий підліток і який можуть бути організовані на груповий основі: вчення, працю, гра.

Великі змогу прискорений розвиток ділових якостей дітей-підлітків відкриває трудова діяльність, коли беруть участь у ній однакові правах з дорослими людьми. Це може бути справи, участь у роботі дитячих кооперативів, малих шкільних підприємств тощо. Важливо, щоб в усіх цих випадках дітям надавали максимум самостійності, щоб дорослими помічалося і підтримувалися будь-які прояви дитячої ініціативи, діловитості, підприємливості, практичної кмітливості. [14]

Поруч із вченням і працею гра у віці як і містить у собі багаті змогу особистісного розвитку дітей. Але тут йдеться не проиграх-развлечениях, йдеться про ділових іграх, побудованих на зразок тих, у яких навчаються мистецтва керування дорослі люди. У виникає чітко виражена потреба правильно оцінювати і скористатися наявними можливостями, формувати і розвивати здібності, доводячи їх

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація