Реферати українською » Психология » Психологія Як наука


Реферат Психологія Як наука

                               >Психологія як наука.

                    (Предмет, структура,методи йзадачіпсихології.

                                    Історіяформуванняідей.)

 

Слово ">психологія" скидатися від двохстарогрецькихслів: psyche, щоозначає душа йlogos, щоозначає наука.Дослівно:психологія наука про душу.Психічніявища -цепостійнірегуляторидіяльності, щовиникають увідповідь наподразники, котрідіють в даний момент години (>відчуття,сприймання), чи тих, котрі були вминуломудосвіді (>пам'ять),узагальнюючицівиливи йпередбачаючирезультати, до які смердотіприведуть (>мислення,уява),підсилюючі чипослаблюючі,взагаліактивізуючи діяльність подвпливом однихчинників йгальмуючіїї подвпливомінших (>почуття, воля),виявляючивідмінність по людях (темперамент, характер,здібності).Пояснитипсихічніявищацеозначаєрозкрити їхньоговзаємнізв'язки, залежність їхнього віджиттєвих умів, що їхньогопороджують,з'ясуватицізакономірності,яким смердотіпідлягають.Значить, предметом >психологіїєпсихічніявища. Томупсихологію можнавизначити як науку, котравивчаєумови,властивості йзаконипсихічнихявищ,маючи при цьому наувазі, щопсихікаєособливавластивістьособливим способоморганізованоїматерії, сутьякоїполягає увідображенніреальноїдійсності.Психологія як наука,вивчаєпсихікулюдини йтварин.

Усистемінаукових зрозуміти, вонавиявляєособливості,закономірностіпобудови тарозвиткупсихіки,функціонуванняїїмеханізмів.Психологіясформувала системунауковихуявлень, котрірозкривають природупсихіки,слугуютьполіпшенню життя людей,їхньоїповедінки тадіяльності.Оволодіннясистемоюпсихологічних знаньсприяєзростаннюпсихологічної культуриокремоїлюдини йвсьогосуспільства,покращеннюякості життя,психічногоздоров’ялюдини,підвищеннярівнянавчальної тапрофесійноїдіяльності,громадськоїповедінки.

>Психологіяформуваласьупродовжстоліть йбурхливорозвивається всучаснихумовахнауково-технічногопоступу внерозривномувзаємозв’язку ізіншимигалузяминауковогознання йсуспільної практики.Психологія як наукастановить системупов’язанихміж собою та ізіншими наукамигалузей.Передусімцесоціальна,історична,економічна,етична,юридична,політичнапсихологія,психолінгвістика тапсихологіямистецтва.Нерозривнийзв’язокіснуєміжпсихологією таприродничими науками йнасампередміжпсихологією тафізіологією,внаслідок чогосформувалисяспеціальнідисципліни –психофізіологія іпсихофізика.Розв’язання проблемвиникнення ірозвиткупсихіки впроцесібіологічноїеволюціїспричинилоформування такихгалузей знань, якзоологічна тапорівняльнапсихологія.Крім тогомежіприродничих наук тапсихологіїформується йрозвивається ряднапрямів, до яких, можнавіднестизагальну,диференціальну ігенетичнупсихофізіологію.

>Важливіпсихологічніпроблемивиникають наперетиніпедагогіки йпсихології прививченнізакономірностейрозвиткуособистості,вікових таіндивідуальнихособливостейдітей, атакож прирозробці новихметодівнавчання івиховання.Чогонавчатисучасного школяра? Коли й яквідбирати ізвеличезноїмасиінформації танаукових знань?Якіможливості ірезервипсихічногорозвиткулюдини нарізнихвіковихетапах?Ці таінші запитаннярозв’язуютьсяпедагогічною,віковою ідитячоюпсихологією таіншимиспеціальнимигалузямипсихології –тіфлопсихологією,сурдопсихологією тощо.

>Потребуютьпсихологічних знань йтехнічні науки,пов’язані іздіяльністюлюдини вумовахкомп’ютеризованих,автоматизованих таавтоматичних систем. Наперетинітехнічних йпсихологічних науксформувалисяспеціальнідисципліни інапрями –психологія роботи іінженернапсихологія, яківикористовуютьпсихологічнізнання дляоптимізаціїдіяльностіспеціалістів, апроведенняпрофорієнтаційної,профконсультаційної роботи,відборукадрів та їхньогонавчання.Ці наукиспричиниливиникненнянауково-прикладного комплексу –ергономіки.

>Базоюоб’єднання всіхспеціальнихпсихологічнихдисциплінєзагальнапсихологія, котратеоретично іекспериментальнорозробляєфундаментальніпсихологічніпроблеми.

>Сучаснанауковапсихологіяявляє собоюдоситьрозмаїту системудисциплін тагалузей. Заспрямованістюдіяльностіпсихологів напізнання,дослідження чиперетворенняпсихікидоцільновиділяти тривеликігрупигалузей –теоретичну,науково –прикладну тапрактичнупсихологію.

1. До >теоретичноїпсихології належати:загальнапсихологія,історіяпсихології,експериментальна,генетична,соціальна,порівняльна,диференціальнапсихологія,психофізіологія,психологіяособистості,моделюванняпсихіки.

>Загальнапсихологіясистематизуєекспериментальнідані,здобуті урізнихгалузяхпсихологічної науки,розробляєфундаментальнітеоретичніпроблемипсихології,формулюєосновніпринципи,категорії,поняття,закономірності,становить фундаментрозвитку всіхгалузей тарозділівпсихологічної науки.

Історіяпсихологіїрозглядаєформуванняпсихологічнихкатегорій й зрозумітиупродовжусього годиниіснуваннянауковоїпсихології,історіюпсихологічнихдосліджень урізнічаси до шкіл таперспективирозвиткупсихології як науки.

>Експериментальнапсихологіязаймаєтьсярозробкою новихметодівпсихологічногодослідження для болееглибокоговивченняпсихічноїреальності.

>Генетичнапсихологіявивчаєзакономірностірозвиткупсихікитварин йлюдини уфілогенезі (>протягомбіологічноїеволюціїусього живого таісторичногорозвиткупсихіки) й вонтогенезі (>упродовж життяокремої особини).

>Соціальнапсихологіядосліджуєпсихічніявища люди великі тамалихсуспільнихгрупах, асаме:впливзасобівмасовоїкомунікації нарізніверстви населення,особливостіформування тапоширення трохи,смаків,суспільнихнастроїв,моди, запитанняпсихологічноїсумісності,міжособистіснихвзаємин,груповоїатмосфери, рольлідера угрупі,стосункиміж членамисім’ї тощо.

>Порівняльнапсихологіямає предметом свогодослідженняособливостіпсихікитварин (>зоопсихологія) упорівнянні ізпсихікоюлюдини.

>Диференціальнапсихологіядосліджуєіндивідуально-психологічніособливостіпсихіки ізурахуваннямвіковогорівнярозвитку тамеханізмівфункціонуванняпсихіки,ролізадатків йздібностейіндивіда тощо.

>Психофізіологія >вивчаєфізіологічнімеханізмидіяльностімозку,вищоїнервовоїсистеми, котрі лежати восновіфункціонуванняпсихіки.

>Психологіяособистостізаймаєтьсявивченнямпсихічнихвластивостейлюдини якцілісногоутворення, якпевноїсистемипсихічнихякостей, щомаєвідповідну структуру,внутрішнівзаємозв’язки,характеризуєтьсяіндивідуальністю тавзаємопов’язана ізнавколишнімприродним йсоціальнимсередовищем.

>Моделюванняпсихіки якрозділтеоретичноїпсихологіївикористовуєнауковідані пропсихіку дляпобудовиматематичних йкібернетичних моделейпсихічнихфункцій (>сприймання,мислення,пам’яті,розпізнавання,спілкування тощо) тавсієїпсихікизагалом ізметою розробки йвдосконаленнятехнічних систем,перевіркинаявнихпсихологічнихтеорій задопомогоюкомп’ютерногомоделювання (>комп’ютерногоексперименту).

2. До >науково –прикладноїпсихологіїслідвіднести рядгалузей, для якіхарактернідослідження йпрактичневикористання знань ізметоюоптимізаціїповедінки тадіяльності людей.Напряминауково-прикладноїпсихологіїдоцільнорозрізняти запевнимиознаками:

а) За виглядомдіяльності таповедінкилюдини:

-     >психологія роботидосліджуєпсихологічнізакономірностітрудовоїдіяльностілюдини,психологічніосновинауковоїорганізації роботи (>НОП),особливостіформуваннязагальнотрудовихумінь йнавичок,впливфакторіввиробничогосередовища йтехнічнихзасобів роботи наробітника ізметоюпідвищенняефективностітрудовоїдіяльностілюдини;

-     >інженернапсихологіявивчаєособливостідіяльності оператораавтоматизованих системуправління,розподілу таузгодженняфункційміжлюдиною ймашиною,використовуючиздобутізнання вінженерно-психологічномупроектуванні,експлуатації іоптимізаціїфункціонування системуправлінняскладнимитехнічними комплексами татехнологічнимипроцесами.Інженернапсихологіяєважливоюскладовоюергономіки – науки прозаконивзаємодії оператора,машини йсередовища тазаконо-мірностіфункціонування систем “людина – машина”;

-     >психологія творчостидосліджуєзакономірностітворчої (>евристичної)діяльності,фактористимуляціїтворчогопошукувинахідників,раціоналізаторів,умовирозвиткутворчоїособистості тарозробляєметодиактивізації творчостипрацівників науки,техніки,мистецтва, культури;

-     >психологія “штучногоінтелекту”зосереджуєувагу нарозробці івикористанніформальних моделейпсихіки уствореннірізнихінтелектуальнихкібернетичних систем,наприклад системуправлінняробототехнікою,автоматизованогоперекладу,експертних систем тощо;

-     >авіаційнапсихологіядосліджуєпсихологічніособливостідіяльностілюдини вумовахпольоту,визначаєпсихологічнівимоги допрофесії увідборі тапідготовціавіаційнихкадрів,сприяєоптимізації роботильотного персоналу;

-     >космічнапсихологіявивчаєпсихологічніпроблемидіяльностілюдини вумовахневагомості,просторовоїдезорієнтації под година закосмосі,психологічногонапруження, якувиникає векстремальнихситуаціяхперевантаженняорганізму читривалоїізоляції від людей наорбіті.Розробляютьсярекомендаціїщодопідборукандидатів укосмонавти, їхньогопідготовки,тренування наспеціальнихпристроях (тренажерах),формуванняекіпажівкосмічнихкораблів,здійсненняпсихологічноїпідтримкикосмонавтів вумовахпольоту;

-     >військовапсихологіямає предметомфакториефективноїповедінкилюдини векстремальнихумовахбойовихдій, запитанняпідвищеннябоєздатностівійськовослужбовців,підготовки військовихкадрів,управліннявійськами йбойовоютехнікою,стосункиміж командирами тапідлеглими,методипсихологічноїпропаганди йконтрпропаганди тощо;

-     >психологіяуправління та менеджментуздійснюєдослідженняпроцесівуправління,організаціїсуспільноїдіяльності людей наполітичному,соціальному,економічному,виробничому тощорівнях у державному,регіональному тамісцевому масштабах ізметоюдосягненняпозитивнихрезультатів усуспільномужитті;

-     >економічнапсихологіязаймаєтьсядослідженнямролілюдського чинника урозв’язанніекономічних,господарських проблем на макро- тамікроекономічномурівнях;

-     >психологіяторгівлівивчаєпсихологічніособливості людей дляформування потребпокупців,правильноїорганізаціїреклами та продаж товару,підвищення культуриобслуговування населення тощо;

-     >екологічнапсихологіядосліджуєпсихологічніфакторивиникнення ірозв’язання проблемвзаємозв’язкуміжлюдиною йприродою,оптимізації цоговзаємозв’язку,подоланнясоціально-психологічнихнаслідківприродних татехногенних катастроф;

-     >психологія спортувивчаєзакономірностіповедінки людейумовахспортивнихзмагань,методивідбору,підготовки,організаціїдіяльностіспортсменів таїхньоїпсихологічноїреабілітації послеучасті узмаганнях.

б) Запсихологічнимипитаннямирозвиткулюдини унауково-прикладнійпсихології можнавиділититакінапрями:

-     >віковапсихологія >досліджує онтогенезпсихічнихвластивостейособистості нарізнихвіковихетапах.Виділяютьсятакіїїрозділи, якпсихологіядошкільника,психологіямолодшого школяра,психологіяпідлітковоговіку,психологіяюнацтва,психологіядорослих,геронтопсихологія;

-     >педагогічнапсихологія >має своїм предметомпсихологічнізакономірностінавчання івихованняособистості таскладається із такихрозділів:психологіянавчання,психологіявиховання,психологіянавчально-виховної роботи ізаномальними таважковиховуванимидітьми;

-     >психологія аномальногорозвитку, чиспеціальнапсихологія,розподіляється натакідисципліни, якпатопсихологія (>розглядаєвідхилення упроцесірозвиткупсихіки,розладипсихіки прирізних формахмозковоїпатології),олігофренопсихологія (>займаєтьсяпатологічнимивідхиленнямипсихічногорозвитку, котрівизначаютьсяприродженими дефектамимозку),сурдопсихологія (>вивчаєособливостірозвиткудітей ізвадами слуху),тіфлопсихологія (>допомагаєрозвиватисьособистостямдітей зслабкимзором чи незрячим).

в)  Завідношенням донормальної чихвороїпсихікивиділяютьсятакідисципліни:

-     >психологіяздоров’я – наука пропсихологічніоснови здорового способу життя,збереження таполіпшенняздоров’ялюдини;

-     >медичнапсихологія, щовивчаєпсихологічніаспектидіяльностілікаря таособистостіхворого йрозподіляється натакінапрями:нейропсихологія (>досліджуєспіввідношенняміжпсихічнимиявищами тафізіологічними структурамимозку),психофармакологія (наука провпливлікарськихречовин напсихічну діяльністьлюдини),психотерапія (>вивчає тавикористовуєзасобипсихологічної дії длялікуванняхворих),психопрофілактика (>маєсправу з заходамипопередженняпсихічнихзахворювань),психогігієна (наука про системузасобівпідтримання та забезпеченняпсихічногоздоров’яособистості наналежномурівні).

р) Завідношенням до прававиділяється: >юридичнапсихологія, щопов’язана іздослідженням проблемреалізаціїсистемиправовоїповедінкипсихологічнимизасобами йрозподіляється натакіпідрозділи:судовапсихологія як наука пропсихологічніособливостіповедінкисуб’єктівкарногопроцесу;кримінальнапсихологія, предметомякоїєпсихологічніособливостіособистостіправопорушника,мотивиправопорушення тощо;виправно-трудова (>пенітенціарна)психологія, щозаймаєтьсянауковими таприкладнимипитаннямививченняпсихікиув’язненого, методамивиправлення таперевиховання йогоособистості.

3. >Практичнапсихологія  >функціонує йрозвивається як системаспеціальнихпсихологічних служб,спрямованих нанаданнябезпосередньоїдопомоги людям увирішенніїхніхпсихологічних проблем.Головна позначкапрактичноїпсихології –створитисприятливісоціальні тапсихологічніумови длядіяльності у сфері життя – відсімейнихстосунків доуправління Державою,надатидієвудопомогу урозвитку тазахистіїїпсихічногоздоров’я.Основнимифункціямипрактичноїпсихологіїєаналіз йпрогнозуванняповедінки ідіяльностілюдини,активнийсоціальний тапсихологічнийвплив,консультативно-методична,просвітницька,профілактична,реабілітаційна,дорадча тапсихогігієнічнафункції тощо.

    Характер предмета йпринципівпсихологічної наукивизначаєїї >методи.Методипсихологіїдоцільнорозділити надвігрупи:пізнавальні (>дослідницькі)методи;методи активноговпливу наособистість.

 Розглянемо >пізнавальні (>дослідницькі)методи.Процеспсихологічногодослідженняскладається із рядуетапів:підготовки,збирання,обробки,інтерпретаціїфактичнихданих таформування з висновками.

  На >підготовчомуетапівивчається стандосліджуваноїпроблеми,проводятьсяпопередніспостереження,бесіди,анкетування,визначається позначка і заподіяннядослідження.Важливиметапом цогоетапустаєгіпотеза –уявлення проочікуваний результатдослідження. Наетапі >збиранняфактичнихданих >використовуютьсяемпіричніметоди (>експеримент,спостереження,тестування,бесіди тощо). >Етапобробкиданихпередбачаєкількісний таякіснийаналіз й синтеззафіксованихданих. Наостанньомуетапідослідженняздійснюється >інтерпретаціяданих таформулювання з висновками,встановлюєтьсяїхнявідповідність чиневідповідністьвихіднійгіпотезі,виявляютьсянові запитання тапроблеми, наоснові якіформуєтьсяпрограмадослідження.

  Відповідно доетапівпсихологічногодослідженнядоцільнорозрізнятичотиригрупиметодів:організаційні,емпіричні,методиобробкиданих таінтерпретаційніметоди. >Організаційніметодивключають:порівняльний метод,якийреалізуєтьсязіставленням группіддослідних, щовідрізняються завіком, виглядомдіяльності тощо;лонгітюдний метод,якийвиявляється убагаторазовихобстеженнях тихий самихосібпротягомтривалого години;комплексний метод, коли тієїсамийоб’єктвивчаєтьсярізнимизасобами іпредставникамирізних наук, щодаєзмогу ізрізнихбоківхарактеризуватиособистість. Догрупи >емпіричнихметодіввходять:спостереження йсамоспостереження;експериментальніметоди;психодіагностичніметоди (тесті,анкети,опитувальники,соціометрія,референтометрія,інтерв’ю,бесіда);аналізпродуктівдіяльності;біографічний метод;трудовий метод. >Методиобробкиданих –цекількісні таякісніметоди. Докількіснихметодів належати,наприклад,визначеннясередніх величин тамірирозіювання,коефіцієнтівкореляції,факторнийаналіз,побудоваграфіків,гістограм, схем,таблиць,матриць, тощо.Якісний методпередбачаєаналіз й синтезотриманихданих, їхнісистематизацію тапорівняння із результатамиіншихдосліджень.

  До >інтерпретаційнихметодів належатигенетичний методаналізупсихологічнихданих упроцесірозвитку – ізвиділеннямстадій,критичнихмоментів,суперечностей тощо, атакожструктурний,системний метод,якийпередбачаєвстановленнязв’язківміжусімапсихічнимиякостямиіндивіда.Останнійполягає уреалізаціїособистісногопідходу, коли усіпсихічнівластивостірозглядаються уціліснійсистемі.

   Розглянемоемпіричніметодиотриманняфактичнихданих пропсихіку.

   Методспостереженняпередбачаєпізнанняіндивідуальнихособливостейпсихікилюдини черезвивченняїїповедінки.Інакшекажучи, заоб’єктивними,зовнішньовираженимипоказниками (дії,вчинки, мова,зовнішнійвигляд) психологробитьвисновок проіндивідуальніособливостіпротіканняпсихічнихпроцесів (>сприйняття,пам’яті,мислення,уяви), пропсихічний станлюдини, прорисиїїособистості, темпераменту, характеру.Особливістю методуспостереженняє ті, щовивченнязовнішніхпроявівпсихікилюдинивідбувається вприроднихжиттєвихумовах.

   Унауковійпсихологіївикористовуєтьсятакож метод >самоспостереження,якийвиступає якзасібвивчення,аналізу та синтезувласнихучинків йдій,порівняннясвоїх думок із думкамиінших людей.

  Головним методомпсихологічногопізнанняє >експеримент. Уекспериментіекспериментатор,тобто людина, що проводитидослід,такожздійснюєспостереження запсихічнимиявищами,процесами упіддослідного (>людини, ізякою проводитисядослід). Аліякщо приспостереженнідослідникпасивноочікуєпроявівпевнихпсихічнихпроцесів, тоекспериментівін, неочікуючи,покинастанутьтакіпроцеси, самстворюєнеобхідніумови,щобвикликатиціпроцеси упіддослідного.Проводячидослідження приоднаковихумовах ізрізнимипіддослідними,експериментаторможевстановитивікові таіндивідуальніособливостіпротіканняпсихічнихпроцесів у шкірного із них.Експериментатор насвійрозсудможеваріювати (>змінювати,пробуватирізніваріанти)умовипроведеннядосліду йспостерігатинаслідкитакоїзміни. Упсихологіїзастосовуються дватипиексперименту: >лабораторний та >природний. >Лабораторнийекспериментпроводять вспеціальноорганізованих йпевноюміроюштучнихумовах,вінпотребуєспеціальногообладнання, а годиною йзастосуваннятехнічнихприладів. Часто,хоча і незавжди, йогопроводять вспеціальнообладнаних дляцієї метиприміщеннях (>лабораторіях) іззастосуваннямскладноїапаратури.Лабораторнийекспериментдозволяє задопомогоюреєструючихприладів точновимірювати годинупротіканняпсихічнихпроцесів,наприклад,швидкістьреакційлюдини,швидкістьформуваннянавчальних,трудовихнавичок.Йогозастосовують в тихийвипадках, колинеобхідноотриматиточні йнадійніпоказникипротіканняпсихічнихявищ присуворовизначенихумовах.Прикладом лабораторногоекспериментуможеслугуватидослідженняпроцесувпізнання задопомогоюспеціальної установки,котрадозволяє наекрані (типутелевізійного)поступовопред’являтипіддослідномурізнукількістьзоровоїінформації (віднайменшоїінформації до показу предмета докладно),щобз’ясувати, наякомуетапі людинавпізнаєзображуваний предмет.Лабораторнийекспериментсприяєглибокому йвсебічномувивченнюпсихічноїдіяльності людей.Успіхи Сучасноїнауковоїпсихології були бнеможливі беззастосування цого методу. Однак разом ізперевагамилабораторнийекспериментмає йпевнінедоліки.Найбільшістотнийнедолік цого методу – йогодеякаштучність,котра запевних умівможе привести допорушення природного ходупсихічнихпроцесів, аотже, донеправильних з висновками.Цейнедолік лабораторногоекспериментузначноюміроюусувається приорганізації природногоексперименту. Тутзберігаєтьсяприродність умівспостереження й вводитисяточністьексперименту.Природнийекспериментбудується так, щопіддослідні непідозрюють про ті, що смердотіпіддаютьсяпсихологічномудослідженню –цезабезпечуєприродністьїхньоїповедінки. Приорганізації природногоекспериментутакожможливозастосуваннятехнічнихзасобів (але й заумови, щопіддослідний незнає проце). Для правильного іуспішногопроведення природногоекспериментунеобхіднододержуватися всіх тихийвимог, якіподаються до лабораторногоексперименту. Увідповідності іззавданнямдослідженняекспериментатордобираєтакіумови, якізабезпечуютьнайбільшяскравийпроявпевнихсторінпсихічноїдіяльності.

  Значногопоширеннянабули тесті. Тест –цеособливий видекспериментальногодослідження, щоявляє собоюспеціальне заподіяння чи системузавдань.Піддосліднийвиконує заподіяння, годинувиконанняякогозазвичайвраховують. Тестізастосовують задляотриманняяких-небудь новихпсихологічнихданих йзакономірностей, але йчастіше дляоцінкирівнярозвиткуякої-небудьпсихологічноїякості уданоїлюдини впорівнянні ізсереднімрівнем (>встановленоюнормою чи стандартом). Тестізастосовують придослідженніздібностей,рівнярозумовогорозвитку,навичок,рівнязасвоєння знань, атакож прививченнііндивідуальнихособливостейпротіканняпсихічнихпроцесів.Тестоведослідженнявідрізняєтьсяпорівняноюпростотоюпроцедури, воно такороткотермінове, проводитися безскладнихтехнічнихпристроїв,потребуєнайбільш простогообладнання (частоце просто бланк із текстами завдань). Результатрозв’язання теступрипускаєкількіснийвираз й тім самимвідкриваєможливістьматематичноїобробки.

   Метод >бесіди,інтерв’ю таанкетний метод,пов’язанізізбиранням тааналізомсловеснихвисловлювань. При правильному їхньогопроведенні смердотідозволяютьвиявитиіндивідуально-психологічніособливостіособистості:схильності,інтереси,смаки, ставлення людям, до собі тощо.Сутністьцихметодівполягає до того, щодослідникзадаєпіддослідномузаздалегідьпідготовлені йретельнопродумані запитання, тоговідповідає (>усно – увипадкубесіди,інтерв’ю чиписьмово призастосуванні анкетного методу).Відповідізаписують (можна іззастосуваннямзаписуючоїапаратури).Одночаснодослідник Ведеспостереження за характероммовнихвисловлювань (>ступенемвпевненостівідповідей,зацікавленістю чибайдужістю, характеромвиразів), а й заповедінкою,виразомобличчя,мімікоюпіддослідних.Бесіда винна бутиживою йневимушеною,проводитися ватмосферідовіри,доброзичливості тащирості, вобстановцімаксимальноїприродності.Застосування анкет (>опитувальник)допомагаєзбиратифактичнийматеріал, щостосується характеру,змісту таспрямованості думок,оцінок,настроїв людей.Анкетуванняявляє собоюперелікпитань, якідаютьпіддослідним дляписьмовоївідповіді.Перевага цого методу у бовіндозволяє порівняно легко йшвидкоотриматимасовийматеріал.Недолік ж цого методу впорівнянні ізбесідою –відсутністьособистого контакту ізпіддослідним, що недаєможливістьваріювати характерпитань взалежності відвідповідей. Туттакожважливо правильнопідібрати запитання.Вониповинні бутичіткими,ясними,зрозумілими, неповиннінавіювати ту чиіншувідповідь. Для забезпеченнядостовірностіпоказниківвідповіді наодне запитання частоконтролюютьсявідповідями наприхованіаналогічні запитання (прирозходженнітаківідповіді неберуться доуваги, так як смердоті неможуть бутивизнанідостовірними). 

   >Соціометричний тареферентометричнийметодизабезпечуютьвивченнястосунківміж членами груп,виявляютьїхню структуру (>лідерів,аутсайдерів тощо) наосновівідноснопростоїпроцедуривибору одними членамигрупиінших за параметрамисимпатії –антипатії,референтності (>стосовнопевнихцінностей).

 Аналізпродуктівдіяльності як методдослідженняможливий занаявностіоб’єктивних (>матеріальних чиматеріалізованих)наслідківдіяльностілюдини, таких якархівніматеріали,чернеткові записи,щоденники,креслення,варіантиескізів тамалюнків.Їханаліздаєпідстави ретроспективновідтворюватизакономірностіпсихічноїдіяльностіособистості,їїпсихічнівластивості.

  Для  >біографічного методухарактернівикористанняматеріалів, щостосуютьсяособливостей життялюдини,їїрозвитку якособистості,аналізважливихподій уїїдитинстві,юнацтві,навчанні татрудовійдіяльності,внаслідок чогореконструюютьсяхарактернірисиособистості.

 Трудовий методпередбачаєвключеннядослідника уконкретну діяльність (>професійну,громадську тощо),оволодінняїїтехнологією,входження увідповідну роль ізметоювивчення абизсерединиїїзакономірностей.Ефективність трудового методузалежить відздатностідослідника доперенавчання,перевтілення,певного артистизму,рефлексії,об’єктивноїфіксаціїдосліднихданих тощо.

 Методи активноговпливу наособистість.Сучаснійнауковійпсихологіївластиві нелишевеликіметодичніможливості упізнаннізакономірностейпсихіки, а іздатність припотребі активновпливати напсихічнівластивостіособистості.Потреба у цьомувиникає, коли людинапотрапляє упсихотравмуючіситуації –внаслідокміжособистіснихконфліктів,стихійного лиха читехногенноїкатастрофи тощо. Уцихвипадкахзастосовуютьсяметоди активногопсихологічноговпливу налюдину ізметоюполіпшенняїї стану,подоланнянегативнихнаслідків дляпсихіки.Ціметодиможезастосовувати лишепрофесійнопідготовлений психолог.Наведемодеякі ізцихметодів. >Психологічнаконсультація проводитися ізметоюнаданнялюдиніпсихологічноїдопомоги. >Психологічнакорекціяпередбачаєподоланняпевнихвідхилень уповединці тадіяльностілюдинизасобамививченняіндивідуальнихособливостейособистості, їхнівідповідностівимогамнавколишньогосоціального та природногосередовища,виявлення йподоланняіснуючихсуперечностей,формування новихцілей,цінностей,мотиваційповедінки, розробкипрограмизміни способу життя,перетворення входісамопізнання йсамовиховання,розвиткуздатності досаморегуляції тощо.Психологічнийтренінг (>вправи,діловіігри)застосовується длярозвиткуздібностей,наприклад,уваги,пам’яті,мислення,уяви тощо. В частности,соціально-психологічнийтренінгспрямований нарозвитоккомунікативних,перцептивних,інтеракційнихздібностей, щополіпшуєздатністьлюдини доміжособистісногоспілкування,забезпечуєїїособистіснезростання.Цейтренінгвиконується запевнимсценарієм у такзванихгрупахдискусій,Т-групах тощо. >Психологічнатерапія тареабілітація –це системаспеціальнихпсихологічнихметодівоздоровчоговпливу налюдину длянормалізаціїїїпсихічного стану – под годинуперебування уважкомустресі, припсихогеніях (>непаталогічних станахпсихіки). Упроцесіпсихологічноїтерапії тареабілітації широкозастосовуютьсятехнікагіпнозу,аутогенноготренування,арттерапія (>оздоровленнямистецтвом),терапіятворчимсамовираженням,трудотерапія тощо.

Отже,сучаснанауковапсихологіямає всвоємурозпорядженні широкий арсеналметодів активногодослідження,пізнання тавпливу напсихікулюдини,щобдопомогтиїй ускладнихумовахнинішньогонапруженого,динамічного життя.

       >Можнаумовновиділити рядетапіврозвиткунауковогорозумінняприродипсихіки та предметапсихології як науки.

 Напершомуетапіпсихікарозглядалась як душа (>цейетаппочинаєтьсяприблизноп’ятьтисячоліть тому йзакінчується на початкунашоїери).Потім природапсихікипов’язується зсвідомістюлюдини (ізпершихстолітьнашоїери й докінця ХІХ ст.). Удругійполовині ХІХ ст.виникаєуявлення пропсихіку якповедінку.Наприкінці ХІХ ст.психікалюдинидедалічіткішепов’язується зсвідомістю,пізніше – ізособистістю. (>таблиця1)

>Таблиця 1.Етапистановлення предметапсихології як науки

 

Часвиникнення >Провіднепоняття >Стислевизначення
Десяткитисячоліть дон.е. Душа вархаїчномурозумінні >Двійниктіла, щоживевласнимжиттям тапокидаєтіло под годину сну, смерти,непритомності
>Кінець IV тис. дон.е. Душа >Нематеріальна, незалежна відтілапізнавальна тажиттєдайна основа. Уантичнуепохуототожнювалась із атомом,вогнем,повітрям, аепохусередньовіччя – зсвідомістю якздатністю дорефлексії.

>Перші

ст.н.е.

>Свідомість >Сукупністьмотиваційних,пізнавальних таемоційнихвластивостейіндивіда.

Друга половина

ХІХ ст.

>Поведінка >Сукупністьреакцій увідповідь назовнішніподразники.Згідно ізпоглядамибіхевіористівмає бутипротиставленасвідомості.
>Кінець ХІХ ст. >Самосвідомість Системауявленьіндивіда про собі, щорегулює йогостосунки ізіншими людьми,ставлення до Образвласного “Я” ізпритаманнимийомукогнітивними,емоційними таоцінково-вольовими компонентами.
>Початок ХХ ст. особистість >Соціальнозумовлена системапсихічнихякостейіндивіда, Якаформується йвиявляється упредметнійдіяльності таспілкуванні.Міститькомунікаційні,мотиваційні,характерологічні,самосвідомісні,інтелектуальні,досвідні,психофізіологічнівластивостісуб’єктатворчоїдіяльності.

>Найдавнішіспробинауковопояснитипсихікузафіксовані удавньоєгипетськомупапірусі – “>Пам’ятцімемфіськоїтелеології” (>кінець IV тис. дон.е.), девпершеописуєтьсямеханізмпсихічноїдіяльності.Центральний орган –цесерцелюдини,котре “>усякійсвідомостідаєпідніматися”. Мова жповторює усе, “щозамисленесерцем”.

Устародавніхкитайськихмедичних книгах (>наприклад, у “>Книзі провнутрішнє” – VIII ст. дон.е.)головним органом, чи “княземтіла”, ізякимпов’язанапсихічна діяльність,такожназиваєтьсясерце.

>Пізніше був установленьзв’язокпсихічноїфункції ізмозком. Удавньокитайськихмедичнихпрацяхзакладаєтьсявчення про темперамент. За основукитайські, атакожіндійськілікарі брали триелементи –подібне доповітря початок “>ці”,жовч таслиз.Залежно віддомінуючогоелементавиділяли тритипи людей: а)сильні,хоробрі,схожі на тигра ( іздомінуваннямжовчі); б)рухливі,неврівноважені, якмавпи (іздомінуванням “>ці”); в)малорухливі,повільні (іздомінуваннямслизу).

Демокріт (>бл. 460 -бл.370 дон.е.)першимвисуваєрозгорнутутеоріюпізнання наосновірозрізненнячуттєвого тарозумовогознання.

>ВидатномумислителевістародавньоїГреції Сократові (>бл. 469-399 дон.е.)належитьвідомийвислів “>Пізнай самого собі”.Підцимрозумієтьсяаналіз упроцесіспеціальноїдіяльності (“>маєвтика” якпошук істини шляхом постановкизапитань)моральних нормлюдськоїповедінки. Усіце даваломожливість по-новомузрозуміти душу. Сократрозглядавїї яксукупністьпсихічнихвластивостейіндивіда,якийдієвідповідно дорозумінняморальнихідеалів.

>Засновникфілософськогоідеалізму Платон (427-347 дон.е.),виходячи зсократівського методудіалектики та ізтлумаченняПіфагором числа якпершопричинивсьогоіснуючого таосновисвітового порядку,створивучення пронезмінні івічні “ідеї”. З нихутворюєтьсянезримий,вищий світло, щолежить у тій бікприроди. Платонєзасновником так званогодуалізму упсихології, згідно ізякимматеріальне йдуховне,тілесне тапсихічнерозглядаються як двасамостійних таантагоністичних початку.

>Значнийвнесок вантичнупсихологіюзробив Аристотель (384 – 322 дон.е.).Вінвиклав системупсихологічних зрозуміти наосновіоб’єктивного йгенетичногометодів.

>Видатнийримськийлікар Гален (129-199)використовув притлумаченнідушіпоняття “>пневма”.Периферичнапневмапоєднується ізцентральною,внаслідок чого душастаєздатноюрозпізнаватитілеснізміни.Такийпогляд наближається допоняття просвідомість йвідкриваєновийетап урозвитку науки,пов’язаний ізвивченнямсвідомості як головного феноменапсихіки.

УІІІ-Vст.поняттясвідомостізавдячуючипрацям Платона (>бл.205-бл.207) і Августина (354-430)набулоідеалістичноготлумачення.Усізнаннявважалисявміщеними в душу, котраздатна досамоспостереження,самопізнання,розуміннявласноїдіяльності танабуття таким чиномвнутрішньогодосвіду.Останнійвідрізняється віддосвідузовнішніхорганівчуття.Такийпогляд було б названоінтроспекціонізмом.

УсередньовічнійЄвропінайбільшийпоштовхрозвитковіпсихологічнихпоглядів дала система >ФомиАквінського (1225-1274) –томізм.Томізморієнтувався навчення Аристотеля.

>Переломноюепохою урозвиткупоглядів напсихіку стало XVIIстоліття.

>Нідерландськийфілософ >Спіноза (1632-1677)вважав, щосвідомість –таке жреальнеявище, як йматерія.Йогопсихологічні подивисяформувалися подвпливоммеханіки, оптики,геометрії. Одна із теорем йоготвору “>Етика”проголошувала, що “порядок йзв’язокідейтакі сам, як й порядок йзв’язок промов”.Спіноза буврадикальнимпредставникомдетермінізму,тобтовчення прооб’єктивний,закономірнийвзаємозв’язок тавзаємозумовленість промов,процесів йявищ реального світу.

>Завдякианглійськомуфілософу й педагогові Джону Локк (1632-1704) внауцізмінюється думка про ті, щоголовним закономпсихологіїє законасоціації (>зв’язку)ідей.Асоціанізмстає одним зпровіднихнапрямівпсихології.

У XVIII ст.визріваєвчення пропсихіку якфункціюмозку.Цьомусприялидосягнення >Галлера й >Прохазки удослідженнінервовоїсистеми.Виниклопоняття прорефлекторну дугу, задопомогоюякого у тому годинупояснювалисянайпростішіформируховихреакцій.

>Видатний навчаньІ.М.Сєченов (1829-1905) у роботи “>Рефлекси головногомозку”стверджував, що “усіакти свідомішого танесвідомого життя за способомпоходженняєрефлекси”.Спираючись навчення прорефлекси,І.М.Сєченоврозробивпрограмустворенняоб’єктивноїпсихології, котрамаєбазуватися наоб’єктивномуметодіспостереження заеволюцієюіндивідуальноїповедінки. Однак йогорефлекторна модельпсихіки не бувексперементально доведено.

>Рефлекторналініярозумінняпсихіки бувпродовжена уже у ХХ ст.І.П. >Павловим (1849-1936),якийекспериментальнообґрунтував ірозробивучення продвісигнальнісистеми. На його думку,твариникеруються усвоїйповедінцізоровими,слуховими,нюховими образами, щослугують їм сигналамипевнихбезумовнихподразників.Усяпсихічна діяльністьтварин,формування у якихумовнихрефлексівздійснюються нарівніпершоїсигнальноїсистеми (“Першісигнали”).

>РефлекторневченняІ.М.Сєченова йІ.П. Павлова мало великийвплив наподальшийрозвитокпсихологічнихпоглядів,сприяловиникненню новихнауковихтечій

Середину й другу половину ХІХ ст. можнавважатиперіодомстановленняпсихології яксамостійної науки.Підвпливомдарвінізму,вчення про рефлекс,психофізіологіїорганівчуття,психофізики,досліджень годиниреакції таасоціанізмупостаютьпрограмипобудовипсихології якдослідницької науки.

Назламі ХІХ – ХХ ст.виникаютьтакігалузіпсихологічної науки, якекспериментальна,диференціальна,дитяча йпедагогічнапсихологія,психотехніка.Формуютьсянові школи татечіїпсихології,серед які >структурна школаЕ.Тітченера,вюрцбурзька школа Про.Кюльпе,К.Марбе,К.Бюлера,О.Зельца,функціоналізм вамериканськійпсихології (>В.Джемс,Дж.Дьюї,Г.Керр,Р.Вудвортс),біхевіоризм,гетальтпсихологія, фрейдизм. >Найбільшвідомоюшколою, щосформувалася вАмерицінаприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., ставшибіхевіоризм.Йогофундаторивизнавали предметомпсихології несвідомість, аповедінку.Видатнийбіхевіорист Дж.Вотсон (1878-1958) в основісвоєїекспериментальноїпрограми узявшипавлівську схемурефлексів табехтерєвськуреактологію.Девізомбіхевіоризму Дж.Вотсоноголосивдіаду “>стимул-реакція”.Поведінка бувпобудована ізсекреторних там’язовихреакцій, щодетермінованізовнішніми стимулами. Узв’язку ізцимвінвважавлюдинустимул-реактивноюмашиною.Вінвисунув планперебудовисуспільства наосновібіхевіористськоїсхеми, заякою,маніпулюючизовнішнімиподразниками, можна “>виготовити”людину ізбудь-якими константамиповедінки.

Упсихологіїнаприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.починаютьвикористовуватисяпоняттясамосвідомості таособистості, котріпоступововитісняютьпоняттясвідомості таповедінки (смердоті незникають, анабувають новогозначення,посідаютьпевнемісце уновійсистемі зрозуміти пропсихіку). Уконцепціях З.Фрейда,К.Г.Юнга,Г.Олпорта,В.Штерна,Е.Шпрангера,представниківфранцузькоїсоціологічної школи, атакожгуманістичноїпсихологіївиходить наперший планкатегоріяособистості яксистемипсихічнихвластивостей, “>відкритоїсистеми” тощо. На початку ХХ ст. про потребувведення у науковийобігсинтетичногопоняттяособистості,індивідуальності “яккоординованоїцілісноїсистеми”, пронеобхідністьвсебічноговивченняособистості заявлялиМ.М.Ланте,І.О.Сікорський,В.М.Бехтерєв таіншідослідники.

Упісляреволюційнийперіодвітчизнянапсихологіярозвивалася наосновіідеймарксистськоїфілософії, атакож подвпливомматеріалістичнихідейІ.М.Сєченова,І.П.Павлова,О.О.Ухтомського таін. Утеоретичнихдослідженнях 20-30-х роківрозроблялисяметодологічні засадиновоїдіалектико-матеріалістичноїпсихології. Уфілософськихпрацях К.Маркса, Ф.Енгельса,В.І.Леніна буливиділені іканонізованіпевнітеоретичніположення, що малівирішальнезначення дляподальшогорозвиткувітчизняноїпсихологічної науки.

Урадянськійпсихологіїутвердилисяметодологічніпринципи >детермінізму, >єдностісвідомості тадіяльності,розвиткупсихіки вдіяльності. Уформулюванніцихпринципіввелику рольвідігралитакі психологи, якП.П.Блонський,М.О. Бернштейн,Л.С.Виготський, Г.С. Костюк, О.М.Леонтьєв,С.Л.Рубінштейн,Б.М.Теплов таін.

За принципомдетермінізмупсихікавизначається способом життя, ізмінюєтьсязізміною способу життя.Психіка,свідомістьлюдинидетермінованісуспільнимбуттям,рівнемрозвиткувиробництва,матеріальних умів життя та культури.

За принципомєдностісвідомості тадіяльностісвідомістьстановитьвнутрішній пландіяльності, модельдійсності, задопомогою якірегулюєтьсявзаємодіялюдини ізнавколишнімсвітом.

>Відповідно до принципурозвиткупсихіки вдіяльностіпсихікалюдинирозглядається як результатдіяльностілюдини.Розвитокпсихіки нарізнихвіковихетапахзалежить відздійснюванихвидівдіяльності –гри,навчання,спілкування, роботи, творчости.

>Виходячи іздіалектико-матеріалістичнихпозиційвітчизняні психологидосліджувализакономірностіфункціонування тарозвиткуособистості якцілісноїсистемипсихічнихвластивостей ізпевноюпсихологічноюструктурою, атакожрізніаспектиособистості –їїмотиви танастанови,предметну діяльність,мислення тарозумові дії, характер,вміння танавики,пам’ять,увага,сприймання,здібності та темперамент тощо.

Таким чином,вітчизнянапсихологіясформуваладосить грунтовнунаукову картинупсихіки.

Наосновііснуючихнауковихданих можна более конкретновизначити предмет Сучасноїпсихології.

>Психологія як наукавивчаєфакти,закономірності,механізмипсихічного життя, ітварин.Взаємовідносиниживихістот ізнавколишнімсвітомреалізуються задопомогоюпсихіки якскладноїсигнальноїсистеми, доякоївходятьпочуття таобрази,настанови імотиви,процесиспілкування таідеальніпредметні дії,емоційністани таіншіпсихічнівластивості.Різноманітніпсихічніякостіутворюють системурегуляції, щонадаєповедінці ідіяльностістійкості таефективності. Улюдиниця системавиступає якпсихічний складособистості,якийутворюєтьсяїїкомунікативнимиздібностями,цінніснимиорієнтаціями,рисами характеру,самосвідомістю,інтелектуальнимиздібностями, темпераментом тощо.

Списоквикористаноїлітератури:

1.Психологія.Підручник (за ред.Ю.Л.Трофімова ),

 До. ,2002р.;

2. Основипсихології:Підручник (зазаг. ред. Про. У.Киричука), Ли-бідь,1995р.;

3.Загальнапсихологія:навч.посібник (Про.Срипченко,.Долинська,Огороднійчук таін.),

     До.: ">А.П.Н.",2001р.;
4.М'ясоїд П.О. ">Загальнапсихологія”. До., 1998;




Схожі реферати:

Навігація