Реферати українською » Психология » Психологія емоцій та почуттів


Реферат Психологія емоцій та почуттів

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>НАЦІОНАЛЬНИЙГІРНИЧИЙУНІВЕРСИТЕТ

>Інститут заочно –дистанційноїосвіти

>Фінансовоекономічний факультет

Кафедрафілософії
>КОНТРОЛЬНАРОБОТА ЗПСИХОЛОГІЇ
Тема: “>ПСИХОЛОГІЯЕМОЦІЙ”

>Виконала студентка 

                                                                 Групи __>5-ЕГ-07___

                                                                 >Подревська У. У.__

>Перевіривcт.викладач

>Складовська Авт.

>Дніпропетровськ

2007


ПЛАН.

 

1.Чому явибралацю тему.

>2.Рольемоцій ужиттілюдини.

3.Функції тавидиемоцій.

4.Видипочуттів

5.Емоційний стан та йогорегулювання.

6.Висновки.

7. Списоквикористаноїлітератури.


1.         >Чому явибралацю тему

 

>Цю тему явибрала ізогляду тих, щоемоції йпочуттясупроводжуютьлюдину всеїї життя.Їхвираженнявикликаєпозитивне чинегативнеставлення донеї. Улюдини, котравідчуває тих чиіншіемоційніпереживаннявідбуваютьсярізнізміни узовнішньомувигляді.Змінюєтьсявиразобличчя, голос. Черезвиразнірухи й діїрозкриваєтьсяпочуттєва сфераособистості.Меніхотілося понаддізнатися про природуемоцій тапочуттів.

 

>2.Рольемоцій ужиттілюдини.

 

>Діяльністьлюдини,їїповедінказавждивикликаютьпозитивне чинегативнеставлення донеї.Ставлення додійсностівідображається вмозку іпереживається якзадоволення чинезадоволення,радість, торб,гнів, сміттям.Такіпереживанняназиваютьемоціями,почуттями.

>Емоції йпочуттяздійснюютьсигнальну тарегулювальнуфункції,спонукаютьлюдину до знань, роботи,вчинків чистримуютьїї.

>Людськіемоції йпочуттянайяскравішевиражаютьдуховнізапити йпрагненнялюдини,їїставлення додійсності.К.Д.Ушинський писавши, що "ані слова, ані думи,навітьвчинкинаші невиражають так ясно нас самих й нашеставлення до світу, якнашіпочування".

>Якщо людинавмієрозбиратися усвоємупсихічному світіїйзначнолегшерозв’язуватискладніжиттєвіпроблеми,вступати вспілкування ізіншими людьми,добиватисяїхньоїдопомоги йуваги.Розібратися усобі –цепередовсімрозібратись усвоїхпереживаннях,визначити, щохвилює, а що –залишаєбайдужим. Кожна людинамає колосвоїхуподобань,симпатій таантипатій: одна -емоційнадужечутлива,вмієспівпереживати;інша - незвертаєуваги напочуття таемоційний станіншоїлюдини, невважаєцеістотним; однавмієконтролюватиінтенсивністьпроявівсвоїхемоцій йпочуттів,інша жнеспроможна до цого; однавмієвідчувативеличезну гаморупереживань,іншійце недоступно. Упереживанняхіндивідуалізуєтьсяпсихічний світлоособистості.Афективнийпростір – тоїїпотяги,емоції,їїпереживання,пов’язані ізпізнанням йсамопізнанням, тоїї воля, щовикликаєзавдякипотягам таемоціям йвизначає дії,вчинки та і усе життяособистості.

>СлаветнийфілософСпінозавважав, що дляпевноїсвободиволі людинамаєпізнати нелишезовнішніобставини свогобуття, а івласніафекти йпристрасті.Такіпізнанняпередбачає неусуненняпристрастей, а уладові з них.Згадаймовідомевисловлення, що потокипристрастейзмили понад міст йпоселень йкоштувалибільшихлюдських жертв,між потокистихій йураганів.Вважаючи, щонаймогутнішимзбудникомдушієпристрасті, Декартзапропонував длявизначенняпорядківдушітермін “>емоції”.

>Пізнаючи світло, людина порізномусприймаєпредмети йявища.Одніподіївикликаютьзахоплення,інші – сум,гнів, тощо.Захоплення,гнів,радість – всеце проявисуб’єктивногоставленнялюдини донавколишніхпредметів йявищ,емоційніпереживанняїї. Отже,емоції –цепсихічневідображення уформіпереживанняжиттєвогосмислуявищ йситуацій.Усе наше життя – процесраціональногооволодіннязнаннями, фактами,теоріями. Алі мипрагнемооточити собі промовами й людьми, котрі намподобаються, до які миприв’язаніемоційно.Досвідпідказує, щонавчання черезпереживаннянерідкобуваєефективнішим, ніжзасвоєнняфактів. Ми непростореагуємо на тих чиіншіподразникисередовища, мипізнаємо їхнього черезвідчуття йсприймання,орієнтуючись назначення намцихподразників йвідчуваючи при цьомузадоволення чинезадоволення, якуспонукає доподальшихдій.

Увзаємодіїлюдини ізнавколишнімсвітомвиникаютьзнання іемоції. котрі миумовновідносимо допізнавальноїскладовоїпроцесувзаємодії. Уемоціях черезпереживанняпізнаєтьсязначущість (>недоліки чипереваги)предметівдовкілля.Всісудження прозначенняцихпредметівформуються наосновіемоцій.Звідкілязнаємо, щоПушкін й Шевченкавеликіпоети, аРафаельчудовийживописець?Цісудженнясформувалисьзавдякипочуттямгармонії ікраси, котріохоплюють нас приспогляданнішедеврівцихгеніїв. ТаквважавМ.Я.Грот,російський психологкінця ХІХ ст.

2.         >Функції тавидиемоцій.

 

>Емоція -цезагальна активна формапереживанняорганізмомсвоєїжиттєдіяльності.Розрізняють >прості та >складні >емоції.Простізумовленібезпосередньоюдієюподразників,пов'язаних ззадоволеннямпервинних потреб. Церівеньафективноїчутливості —.задоволення,незадоволення наосновіорганічних потреб.Переживаннязадоволення відїжі,бадьорості,втоми,болю -цепростіемоції.Звичайнотакіемоціїстворюютьемоційний тонвідчуттів.Вонивластиві й людям, йтваринам.Простіемоції влюдськомужиттіперетворилися наскладніемоції йпочуття.Складніемоціїце —рівеньпредметнихпочуттів,вираження вусвідомленихпереживанняхставленняособистості до світу.Ціемоційніпереживанняопредметнені. Церадість,викликаначимосьпевним,гнівщодокогось конкретно.Характерноюознакоюскладнихемоційє ті, що смердотівиникають урезультатіусвідомленняоб'єкта, щовикликав їхні,розумінняїхньогожиттєвогозначення,наприкладпереживаннязадоволення присприйманнімузики, пейзажу.

>Емоціямвластива >полярність.Вонавиявляється до того, щокожнаемоція,кожнепочуття зарізнихобставинможутьвиявлятисяпротилежно: ">радість - горі ", ">любов- ненависть", ">симпатія -антипатія", ">задоволення -незадоволення".Полярніпереживаннямають явновираженийпозитивний чинегативнийвідтінок.Умови життя тадіяльностівикликаютьпочуттярізногорівняактивності.Розрізняють >стенічні >емоції йпочуття - тих, щопосилюютьактивність,спонукають додіяльності, та >астенічні - тих, щопригнічуютьлюдину,послаблюютьїїактивність,демобілізують.

>Залежно відіндивідуальнихособливостейособистості,її стану йставлення доситуації таоб'єктів, щовикликаютьпереживання,емоції йпочуттявиявляються более чименш >інтенсивно,бувають >довготривалими чи >короткочасними.

>Характерноюособливістюемоційє ті, що смердотізахоплюютьособистістьзагалом.Здійснюючимайжеблискавичнуінтеграцію,тобтооб'єднання вєдинеціле усіфункціїорганізму,емоціїсигналізують прокорисні чишкідливівпливи наорганізм,завдяки цьому смердотімаютьуніверсальнезначення для життяорганізму.Охоплюючи усірізновидипереживаньлюдини - відглибокотравмуючихстраждань довисоких формрадості тасоціальноговідчуття життя, -емоціїстають якпозитивнимчинником ужиттєдіяльності,підносячиактивністьорганізму, то йнегативним,пригнічуючи усі йогофункції.Встановлено, щоемоції, асамедовготривалінегативніемоції (страх,переживанняболю тощо),відіграютьвирішальну роль урозвитку такзнанихневрогеннихзахворювань,вважаєвідомийфізіолог >П.К.Анохін.

Природаемоцій йпочуттіворганічнопов'язана ізпотребами.Потреба як потреба вчомусьзавждисупроводжуєтьсяпозитивними чинегативнимипереживаннями врізноманітних їхніваріаціях. Характер їхньогопереживаннязумовлюєтьсяставленнямособистості до потреб,обставин, котрісприяють чи несприяють їхньогозадоволенню.

>Фізіологу І. П. Павловуналежитьучення про >динамічний стереотип — >сталу системуреакцій-відповідейтварини йлюдини, котравідповідаєпевнійкомбінаціїзовнішніхсигналів. Припорушенні стереотипуз'являютьсяознакиемоцій. В частности,емоціявиникає тоді, коливиконання діїпов'язане ізперешкодою.Якщо людинаможевтекти, вона невідчуваєемоції страху.Або,навпаки,емоціявиникає, колиперешкоди невиявляється там, де вонамає бути.Якщо не порушуєтьсядинамічний стереотипреакцій (>відповідністьміжпевним стимулом й комплексомреакцій),виразністьемоційзанадтонизька. >Емоція — >цереакціяіндивіда на тихситуації, до якііндивід неможеводночасадаптуватися, йзначенняїїпереважнофункціональне.

>Емоціяможевикликатипорушенняпам'яті,навичок,замінускладнихдійлегшими,простішими.Цядезорганізаціязумовлюєтьсяактивноюреакцієюсуб'єктавідповідно доситуації.Емоційнареакціяможе бутиадекватною ситуації, але йрівеньїїорганізації —нижчим, ніж заведено вданійкультурі.Організуюче йдезорганізуючезначенняемоції нетотожнеїїкорисності.Дезорганізаціяможе бути дорисною впевнійситуації (>заплакати,щобвплинути наіншулюдину;виявитинаполегливість уподоланнітруднощів).

Алі запитання проемоції — нелише запитання проступіньреакції, котравикликаєпорушенняадаптивноїповедінки. Лю дина яксуб'єкт, щопізнає йзмінює світло, небайдужа донього. «Околюдськогопізнання несухе,навпаки,зволоженепристрастями й волею» (Ф.Бекон).Людина небезстороннійспоглядачподій, вона їхньогоактивнийучасник.

>Переживанняемоційнихстанів -радості,любові,дружби,симпатії,прихильності чиболю, суму, страху,ненависті,презирства,огиди тощо -завждисупроводжуютьсявідповідними >зовнішніми чи >внутрішнімивиразами.Емоції ізгіпоталамусурозповсюджуються на усіефекторніоргани.Достатньовиникнутиемоційномузбудженню, якнегайновключається весьорганізм в йоговираження.Зовнішнівиразиемоцій тапочуттіввиявляються врухах, позах, уруховій тавокальнійміміці,інтонаціяхмовлення,рухах очей тощо.Внутрішня чивісцеральнавираженістьпереживаньяскравовиявляється всерцебитті,диханні,кров'яномутиску,змінах вендокриннихзалозах, органахтравлення тавиділення.Цявираженістьбуваєастенічною чистенічною,тобтовиявляється впригніченні чизбудженні.

 

4.Видипочуттів

 

>Почуття – одна ізосновних формпереживаннялюдиною свогоставлення доявищдійсності.Вони болеестійкі йпостійні порівняно іземоціями, щовиникають увідповідь наконкретнуситуацію,тобтоситуативні. Структура,почуттяскладається нелише іземоцій, а і із болееузагальненогоставленнялюдини,пов’язаного ізрозумінням,знанням.Тіснийзв’язокпочуттів іземоціямивиявляєтьсяпередусім у бокожнепочуттяпереживається йрозкривається черезконкретніемоції.Тварини немаютьпочуттів.Емоціїспільні для таких людей йтварин (страх,гнів,цікавість, торб тощо),маютьякіснувідмінність. Утваринвиникненняемоційпов’язане ззадоволенням чинезадоволеннямконкретнихбіологічних потреб, ізреалізацієюінстинктивноїсфери (>інстинктівсамозбереження,харчового,орієнтувального,продовження роду), тому смердотіобмежені йдужебідні,тобто відлюдськихемоційвідрізняютьсякількісно йякісно.

світемоційлюдинибагатогранний.Емоцій скільки, стількиситуацій, в якіперебуваєособистість. Уціломупочуття іемоціїзмінюються контрастно внапрямках:

1)задоволення (>приємнепереживання);

2)незадоволення (>неприємнепереживання);

3)подвійне (>амбівалентне);

4)невизначенеставлення додійсності.

При цьому людинаперебуває в сильномунапруженні.збудженні чи ж успокійномустані.

>Почуття -цеспецифічнілюдські,узагальненіпереживанняставлення долюдських потреб,задоволення чинезадоволення яківикликаєпозитивні чинегативніемоції -радість,любов,гордість чи торб,гнів, сміттям тощо.

Уякостіпочуттявиявляєтьсяставленняособистості людям, досамої собі. Заякістюпереживаньвідрізняють саміемоції йпочуття відінших,наприкладрадість відгніву,сорому,обурення,любові тощо.

>Згідно ізІ.П.Павловим,однією ізфізіологічнихпідвалинпочуттівєдинамічністереотипи,тобтоутворені за життясистемитимчасовихнервовихзв'язків. "Тутвиникаютьпочуттяважкості талегкості,бадьорості тастомленості,задоволення йприкрості,радості, торжества йвідчаю тощо.Меніздасться, що частотакіпочуття призмінізвичайного способу життя, приприпиненнізвичайних зайняти, привтратіблизьких людей...маютьсвоєфізіологічнепідґрунтязначноюмірою взміні, впорушенні старогодинамічного стереотипу і ускладностістановлення нового" (>І.П.Павлов).
  Увиникненні таперебігупочуттіввелику рольвідіграє другасигнальна система вїївзаємодії ізпершою. Словозмінюєнашінастрої,викликаєзахоплення,глибокіпереживання.Кращимпоказником цогоєпочуття, щовикликаютьсяпоетичнимитворами.Усвідомлюючиситуацію, щовикликаєпевніпочуття та сампочуття, миможемозменшити силупереживання,стримувати,регулювати їхні, але йзовнішнєвираженняемоцій,внутрішнійемоційний йпочуттєвий стан при цьомузберігаються.

  Уемоційній сферілюдиниособливемісцепосідаютьвищіпочуття.Особливемісцевищимпочуттямвідводиться ухудожній творчости.Багатоавторівприділяютьчималуувагу на їхньоговисвітленні й т.п.Вониявляють собоювідображенняпереживаньставлення доявищсоціальноїдійсності. Зазмістомвищіпочуттяподіляють наморальні,естетичні,інтелектуальні тапраксичніпочуття.Рівень духовногорозвиткулюдиниоцінюють за тім,якоюміроюїйвластивіціпочуття. Увищихпочуттяхяскравовиявляються їхніінтелектуальні,емоційні тавольовікомпоненти.Вищіпочуттяє нелишеособистимпереживанням, а ізасобомвиховноговпливу наінших.

>Моральніпочуття -цепочуття, в яківиявляєтьсястійкеставленнялюдини досуспільнихподій, людям, досамої собі.Їхджереломєспільне життя людей, їхньоговзаємини,боротьба задосягненнясуспільнихцілей.Моральніпочуттялюдинисформувались усуспільно-історичномужитті людейпроцесі їхньогоспілкування й сталиважливимзасобомоцінкивчинків йповедінки,регулюваннявзаєминособистості.

>Естетичніпочуття -цечуттякраси вявищахприроди, в роботи, вгармоніїбарв,звуків,рухів й форм.Гармонійназлагодженість воб'єктахцілого тачастин, ритм, консонанс,симетріявикликаютьпочуттяприємного,насолоду, котраглибокопереживається тавшляхетнює душу.Ціпочуттявикликають творимистецтва. Немисленні, а іпочуттями людинаутверджує собі у предметного світі.

>Залежно відрівнязагальної тамистецької культури люди порізномувідгукуються на красу.Одніглибокопереживаюгьгармонійновиражені ритм й риму, переходь тавзаємопереходиміжкольорами, звуками, формами тарухами,інші невідчуваютьцієїгармонії ізахоплюютьсягрубими,різкими звуками,безладнимирухами,випадковимипоєднаннямикольорів.

>Естетичніпочуттятіснопов'язані ізморальнимипочуттями.Вонившляхетнюютьособистість,надихаютьїївисокимипрагненнями,утримують віднегативнихвчинків. Отже,естетичніпочуттяєістотнимичинниками уформуванніморальноюобличчялюдини.

>Вищірівнірозвиткуестетичногопочуттявиявляються впочуттяхвисокого,піднесеного,трагічного,комічного,гумору.Цірізновидиестетичнихпочуттіворганічнопов'язані ізморальнимипочуттями йєважливимзасобом їхніформування.

>Праксичніпочуття -цепереживаннялюдиною свогоставлення додіяльності.Людинавідгукується нарізнівидидіяльності -трудову,навчальну,спортивну. Цевиявляється взахопленні, взадоволеннідіяльністю, втворчомупідході, врадості відуспіхів чи внезадоволенні, вбайдужомуставленні донеї.Праксичніпочуттявиникають удіяльності.Яскравеуявлення прозміст йформидіяльності,її процес й результат,громадськуцінність -головнапередумовавиникнення ірозвиткупраксичнихпочуттів.

>Праксичніпочуттярозвиваються чизгасаютьзалежно відорганізації та умівдіяльності.Вони особливоуспішнорозвиваються йстаютьстійкими тоді, коли діяльністьімпонуєінтересам,нахилам йздібностямлюдини, коли вдіяльностівиявляютьсяелементи творчости,розвиваютьсяперспективиїїрозвитку.

>Праксичніпочуттястаютьбагатшими,якщопоєднуються ізморальнимипочуттями.Праця як справачесті,гуманістичнеставлення додіяльностіроблятьпраксичніпочуттяважливимчинникомборотьби зависокупродуктивність таякість роботи.

>Інтелектуальніпочуттяявляють собоюемоційнийвідгомінставленняособистості допізнавальноїдіяльності в широкомурозумінні.Ціпочуттявиявляються вдопитливості,чутті нового,здивуванні,упевненості чисумніві.Інтелектуальніпочуттяяскравовиявляються впізнавальнихінтересах,любові до знань,навчальних йнауковихуподобаннях.

>Пізнавальніпочуттязалежно від умів життя,навчання тавихованнямаютьрізнірівні свогорозвитку. Такими йогорівнямиєцікавість,допитливість,цілеспрямований,стійкийінтерес допевноїгалузі знань,захопленняпізнавальноюдіяльністю.Пізнавальніпочуття своїммеханізмоммаютьприродженийорієнтувальний рефлекс, але й йогозмістцілкомзалежить віднавчання,виховання,навколишньоїдійсності умів життя.

 

5.Емоційний стан та йогорегулювання.

 

  >Емоційністани таформи їхньоговиявленнядетермінуютьсяпереважносоціальнимичинниками, але й не можнаігнорувати уз'ясуванніїхньоїприроди ідеякихприводженихособливостейлюдини.Багатствоемоційнихстаніввиявляється уформі >настроївафектів,стресів,фрустрацій,пристрастей

>Настрій -цезагальнийемоційний стан,якийсвоєріднозабарвлює одну годину діяльністьлюдини,характеризуєїїжиттєвий тонус.Розрізняютьпозитивнінастрої, котрівиявляються убадьорості, танегативні, котріпригнічують,демобілізують,викликаютьпасивність.Настрій -цетакийзагальнийемоційний стан,якийвиразно неспрямований на щоськонкретне.Причининастроїв -найрізноманітніші;непідготовленість додіяльності, страх передочікуваноюневдачею,хворобливістани, йприємнізвістки тощо.Особливемісцесеред причин, щовикликаютьнастрої,посідаємарновірство.Віра вприкмети, особливонегативні,викликаєпасивність, страх,розладнуєпсихічну діяльністьособистості.Мірапіддатливостінастрояммаєіндивідуальний характер.Особи,якимвластивесамовладання, непіддаються настрою, незанепадають духомнавіть у тихийвипадках, коли для цогоєякісьпідстави, а,навпаки,борються ізтруднощами.Легкодухішвидкопіддаютьсянастроям.Вонипотребуютьпідтримки колективу.

>Афекти -цесильне,короткочаснезбудження, щовиникаєраптово,оволодіваєлюдиною такоюмірою, що вонавтрачаєздатністьконтролюватисвоі дії тавчинки.Прикладомафектівможе бутинесподіванепереживання - сильнарадість,вибухгніву, страх. Устаніафектупорушуєтьсясаморегуляціяорганізму, котраздійснюєтьсяендокринноюсистемою, діяльністьвнутрішніхорганів,послаблюютьсягальмівніпроцеси кору великихпівкуль головногомозку.І.П.Павлов,аналізуючиафектний стан,зазначав, що людина встаніафекту, щоперевищуєгальмівнуфункцію кору, говорити йробить ті, чого вон недозволяєсобі успокійномустані й про щошкодує, коли мініафект.Особливорізковиявляєтьсяафективний стан присп'янінні, заякогогальмівніпроцесизначнопослаблюються.Афективикликаютьсянесподіванимигостримижиттєвимиситуаціями, в котріпотрапляє людина.Афект, як йнастрій,залежитьпевноюмірою відіндивідуальнихособливостейлюдини -її темпераменту, характеру,вихованості.Афективні люди часто-густоспалахують безбудь-яких для цого причин.Афективикликаютьглибокізміни впсихічномужиттілюдини,виснажуютьїї.Людина,виховавши всобіздатністьконтролювати собі,володітисвоїмирухами,можеконтролювати своїафективніреакції. разом із тім всім людямбільшою чименшоюміроювластивеафективне життя, безякого смердоті, якслушнозауважилаЛ.І.Божович,перетворилися б напасивних,байдужихістот.

>Стрес де вчомунагадуєафект.Він, як йафект,виникає занапружених умів життя тадіяльності, унебезпечнихситуаціях, щовиявляютьсянесподівано іпотребуютьнегайнихзаходів. Устресовомустаніповедінказначноюміроюдезорганізується,спостерігаютьсябезладнірухи,порушеннямовлення,помилки впереключенніуваги, усприйманні,пам'яті тамисленні,виявляютьсянеадекватніемоції.Лишетвердівміння танавички встресовомустаніможутьзалишатися беззмін. Практикапоказує, щовисокаідейність,дисциплінованість,організованість тасамовладаннязапобігаютьдезорганізаціїповедінки за умівстресу.

>Фрустрація >являє собоюсвоєріднийемоційний стан,характерноюознакоюякогоєдезорганізаціясвідомості тадіяльності встанібезнадійності,втратиперспективи. >М.Д.Левітов >називаєтакірізновидифрустрації, як >агресивність, діяльність заінерцією,депресивністани,характерними для якіє торб,невпевненість,безсилля,відчай.Фрустраціявиникає урезультатіконфліктівособистості ізіншими, особливо вколективі, вякому людина недістаєпідтримки,співчутливогоставлення.Негативнасоціальнаоцінкалюдини, Яказаторкуєїїособистісно -їїзначущістосунки,загрожує престижу,людськійгідності, -спричиняє станфрустрації.Вінвиникає люди ізпідвищеноюзбудливістю, ізнедостатньорозвиненимигальмівнимипроцесами, уневихованих,розбещенихдітей.

>Пристрасті -цесильні,стійкі,довготриваліпочуття, котрізахоплюютьлюдину,володіють нею йвиявляються ворієнтації всіхпрагненьособистості в одному напрямку, взосередженні їхні наоднійметі.Пристрасть -цесуттєва силалюдини, щоенергійнопрагне до свого предмета.Вонапороджуєнеослабнуенергію впрагненні до мети.Пристрастьвиявляється у сферілюдського життя тадіяльності - в роботи,навчанні,науці,спорті,мистецтві.Вонамаєвибірковий характер йвиявляється надемоційній, а й упізнавальній,вольовій сферах, унаполегливості.

>Пристрастібуваютьпозитивні танегативні.Навіть позитивнапристрасть,якщо воназаважаєдіяльності,навчанню,стаєнегативною. Коліучень,захоплюючисьчитанням чи спортом,пропускає уроки,недосипає, тособічитаннякнижок із позитивногоперетворюється нанегативне.Пристрасть до алкоголю,куріння тощозгубнопозначається на роботи тажиттілюдини.

>Позитивніпристрасті -захопленняпрацею,навчанням -єтією силоюособистості, Якапороджуєвеликуенергію вдіяльності,сприяєпродуктивності роботи.І.П.Павловзакликав молодь бутипристрасною вроботі танауковихшуканнях. ">Пам'ятайте, - писавшивін, - що наукавимагає відлюдини великогонапруження йвеликоїпристрасті".

Страх –емоція, щовиникає вситуаціяхзагрозибіологічному чисоціальномуіснуваннюлюдини йспрямована наджерелосправжньої чиуявноїнебезпеки.Індивід упсихологічномустані страху, як правило,змінює своюповедінку. Страх улюдинивикликаєдепресивний стан,неспокій,прагненняуникнутинеприємноїситуації,інодіпаралізуєїї діяльність.Якщоджерелонебезпекиєневизначеним чинеусвідомленим, стан, щовиникає,називаєтьсятривогою.Підвпливом страху влюдинивиникаютьвегетативнідисфункції (>серцебиття,тремтінням’язів,ряснепотовиділення),з’являєтьсясвоєріднийвиразобличчя. Увипадках, коли страхдосягаєсилипомічного страху,жахувінздатнийнав’язатистереотипиповедінки (>втеча,заціпеніннязахиснаагресія).Неадекватніреакції страхуспостерігаються прирізнихпсихічнихзахворюванням (>фобії).

>Цікавістьзацікавленість,інтерес –позитивнийемоційний стан,якийсприяєрозвитковінавичок,вмінь,здобуванню знань,мотивуєнавчання.

>Страждання –емоційний стан,пов’язаний ізотриманнямдостовірної читакої, щоздаєтьсядостовірною,інформації пронеможливістьзадоволенняважливихжиттєвих потреб, котрідосіздавались более чименшімовірними.Найчастішенабирає формуемоційногостресу.Має характерастенічноїемоції.

>Гнів –емоційний стан,якийпротікає уформіафекту йвикликаєтьсяраптовимвиникненнямзначноїперешкоди на шляхувдоволеннявиняткововажливої длясуб’єктапотреби.Маєстинічний характер.

>Відраза –негативнийемоційний стан, що йогоспричинюютьоб’єкти (>предмети, люди,обставини й т.ін.)зіткнення ізякимифізичнавзаємодія,спілкування тощо) заходити усуперечність зморальними чиестетичними принципами й установкамисуб’єкта.Відраза, щопоєднується ізгнівом, вособистихстосункахможемотивуватиагресивнуповедінку,бажанняпозбутиськогось чичогось.

>Сором –негативнийемоційний стан, щохарактеризуєтьсяусвідомленнямневідповідностівласнихпомислів,вчинків йзовнішності не лишеочікуваннямінших людей, а івласнимуявленням проналежнуповедінку йзовнішній образ.

>Навчатисякеруватинастроєм можна йпотрібно, для цогослід його (>настрій)аналізувати,контролювати,проводитиавтогеннетренування.

 

6.Висновки.

 

>Вивчаючидану тему язрозуміла, щопотребилюдини йтваринвідрізняються за своїмзмістом,інтенсивністю та способом їхнізадоволення, ацезумовлюєвідмінність вемоціях людей йтварин,навіть таким, котрієспільними для таких людей татварин -гнів, страх,радість, торб тощо.Людськіемоціїдокоріннозмінилися впроцесіісторичногорозвиткулюдини, смердотіолюднилися,набулисвоєріднихособливостей. Голод,наприклад,переживаєтьсялюдиною негаразд, яктвариною.Людиназалежно відобставинможестримуватисвій голод,відмовлятися відїжі.

Улюдини яксуспільноїістотивиникливищі,духовніпотреби, а із ними івищіпочуття, котрі невластивітварині.Тваринніемоціїзалишилися нарівніінстинктивних формжиттєдіяльності.Емоції тапочуттялюдинивзаємнопов'язані ізїїдіяльністю: діяльністьвикликаєрізноманітніпереживання у зв'язкузіставленням донеї тауспіхами увиконанні, аемоції йпочуття, на свійчергу,стимулюютьлюдину додіяльності,наснажуютьїї,стаютьвнутрішньоюспонукою,її мотивами.Почуттязбагачують життялюдини.Ідеї безпочуттів -холодні, ">світять, та негріють",позбавленіжиттєвості таенергії, нездатні перейти вділо.Переконаність учомусь безпочуттівнеможлива.


Списоквикористаноїлітератури

1.Психологія / За ред.Г.С.Костюка. -Київ:Радянська школа, 1988.
2. Загальна психологія / Під ред.А.В.Петровского. - М.: Просвітництво, 1987. І
3. НємовР.С. Психологія. - М.: Просвітництво, 1995.
4.БреславГ.М. Проблемизмоциональной регуляції спілкування в дошкільнят // Питання психології. - 1984. - № 3.
5. Вартанян Г.А., ПетровЕ.С. Емоції і поведінку. - Л., 1989.
6.ВилюнасВ.К. Психологія емоційних явищ. - М., 1976.
7.Додонов Б.І. Узмоций. - Київ:Политиздат України, 1987.
8.Изард К.Є. Емоції людини. - М.: Вид-воМоск. ун-ту, 1980. ;|
9.ЯкобсонП.М. Психологія почуттів. - М.: Вид-воМоск. ун-ту, 1980.

 


Схожі реферати:

Навігація