Реферати українською » Психология » Психологія народів Вундта


Реферат Психологія народів Вундта

Психологія народів усталилася у 19 столітті у Німеччини. У її витоків стояли ідеї Гегеля та колективна психологіяГербарта. Засновниками психології народів вважаються МорісЛацарус і ГенріхШтейнталь. Центральна думку їх психології народів в тому, що є «>сверхиндивидуальная душа», що має «>сверхиндивидуальной цілісністю» – народ (нація).

Надалі ідеї психології народів отримали розвиток поглядів ВільгельмаВундта (1832-1920 рр.). Вундт протиставив індивідуальної психології психологію народів (заЛацарусом іШтейнталем). Фізіологічна психологія = індивідуальна, це експериментальна дисципліна. Для дослідження мови і мислення експеримент непридатний. З цієї «пункту» починається психологія народів. Мислення і йшлося та інші психологічні явища не можна зрозуміти поза психології народів.

Вона має схоплювати загальне в психології великих мас. По У.Вундту об'єкт психології народів – очевидно: він називає «душею народу», за аналогією із душею окремого індивідуума. Якщо на об'єкт дослідження психології як у сукупність всіх внутрішніх переживань індивідуума, те, що прийнято називати «душею», то об'єкт психології народів – загальні освіти уявлень, почування і прагнення. Душа народу поВундту не зводиться до сукупності дій окремих індивідуумів: спільне життя багатьох індивідуумів породжує нові, специфічні закони, які, хоча й суперечать законам індивідуального свідомості, але й зводяться до останніх.

Основні області психології народів – це мову, міфи й звичаї. Мова, міф, звичай – це фрагменти народного духу, але самий цей дух народу його щодо ще порушене індивідуальному вигляді, який зумовлює усі процеси.

Мова містить загальну форму що у дусі народу уявлень, і закони їхнього нерозривного зв'язку; міфи – цих уявлень; звичаї – що виник з цих уявлень загальне напрям волі. Під словом «міф» розуміється все первісне світогляд, слово «звичай» - все зачатки правового порядку. Психологія народів досліджує ці три області й, що ні менш важлива, їхню взаємодію: мову – це форма міфу; звичай висловлює міф і розвиває його.

Отже, методи психології народів по У.Вундту – це аналіз продуктів культури (мови, міфів, звичаїв, мистецтва, побуту). Причому психологія народів користується виключно описовими методами. Вона не претендує для відкриття законів. Психологія, будь-яка, зокрема та колективна психологія народів, – це наука про закони, у разі, як про неї. У його фокусі – проблема розвитку (важлива дляВундта категорія), у разі психології народів – розвитку «душі народу».


Схожі реферати:

Навігація