Реферати українською » Реклама » Російський і закордонний досвід розвитку соціальної реклами


Реферат Російський і закордонний досвід розвитку соціальної реклами

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Арсеній Кабалевский

Соціальна реклама має різні визначення, але у всіх них присутній об-щее— це комунікація з допомогою ЗМІ й інших засобів через відкликання метою спричинити уста-новки людей відношенні тих чи інших соціальних проблем, як-от злочинність, про-блема СНІДу, алкоголізму, здоров'я і нації, вищі т.п.

Соціальна реклама виникла разом із виникненням державної політики і політичною реклами. Вона з'явилася тоді, коли з'явилися держави й влади потребо-валось розпочати комунікацію з населенням, щоб отримати від неї допомогу у поддер-жании порядку й поповненні армії. Влада державі вважала зручним спричинити поведінка громадян через інформацію соціального характеру.

Вже Стародавньому Римі і спорту Греції усна соціальна реклама повинна була: тут гра-ждан оповіщали про справи у державі, початок воєн та найвідоміших військових походів, рекрути-ровали добровольців до армії.

Реклама при першій і друге світових війн активно використовувалася для покупок облігацій військових позик. Військове час породило рекламу оборонних проектів, патрио-тической активності. Усна реклама передавалася вже у вигляді радіо.

Радіо використовувалося з метою соціальної реклами ще у період першої Першої світової.

По радіо передавалися як фронтові новини, а й активно створювалися герои-ческие образи власної армії й образ ненависного ворога. Радіо використовувалося до створення мотивації підтримки армії й держави над рахунок одержання військових позик. У Росії її і по, і після Жовтневого перевороту радіо було досить істотним инструмен-том для на населення.

Згодом соціальна реклама здійснювалася як і усній формі, продовжуючи тра-диции глашатаїв, і візуальної. Візуальні образи соціальній рекламі може мати різноманітні форми.

Фотографія

Фотографія стала невід'ємним елементом соціальної реклами. Вона надає відчуття більшої достовірності тексту. Люди складається враження причаст-ности до подій, зображеним на фотографії, співпереживання її героям. Разом про те, фотографія — це інтерпретація спеціального задуму фотографа, а чи не об'єктивна реги-страция подій. У цьому на інтерпретацію впливають весь наш особистий досвід минулого і культурне середовище. Так, який був мандрівниками у Центральній Африці чи фахівцями з об-рядам, ми зможемо зрозуміти значення тих чи інших ритуальних сцен, намальованих на фотографії. Не зможемо сказати, є вони обрядом вибору вождя чи оплаки-вания предків.

У фотографії використовуються різні символи, й у правильна інтерпретація об-раза у соціальній рекламі необхідно, щоб ці символи були добре знають аудито-рии і нею понимаемы. Існують символічні прийоми, що викликають певні почуття при сприйнятті фотографічного образу, наприклад, використання у соціальну рекламу «старих» фотографій або спеціально «состаренных» у тому, щоб викликати нос-тальгические почуття молодість чи «колишнім» часів.

Соціальний плакат

Плакат як соціальної реклами й пропаганди має глибокі історичне коріння. Плакати першої Першої світової поділяються втричі великі категорії — перша пов'язані з рекрутуванням солдатів у армію, друга — зі збиранням грошей війну, третя категорія плакатів — з демонстрацією своїй країні та світу особи ворога. Ці плакати в усіх країнах навдивовижу подібні зі своєї графічної структурі та социально-му призначенню. Вони виконували дві важливих функції — інформувати і створювати чіткий негативний образ ворога серед населення, тому сприяли настрою на уничтоже-ние супротивника і допомогу з усіх сил своєї держави. Найвідомішими рекру-тинговыми плакатами є плакаты-близнецы, які у Англії, навіть Совет-ской Росії. Англійський плакат «Твоя країна потребує тобі» із скеровуючим, направлен-ным на глядача пальцем практично нічим не відрізняється від плаката «Ти записався добро-вольцем?», а всі разом вони - від американського «Дяді Сема». Інші плакати представляють со-бой за задумом дизайнерів битву добра і зла. Тут «хороша» своя сторона представленій у образі св. Георгія, що убивав змія. Були тим часом і плакати явно романтичної спрямованості, де парень-романтик закликав до бою. Вони створювалися під явним впливом извест-ной картини французького художника Де Лакруа «На барикади!». У зв'язку з экономически-ми і продовольчими тяготами війни у різних країнах виникали плакати, призываю-щие збереження продовольчих і паливних ресурсів. Типовим прикладом є плакат із закликом вимагати є рибу, оскільки він харчується сама і потребує, щоб їх специ-ально годували (отже, витрачали гроші). Забігаючи наперед, скажімо, що під час вто-рой Першої світової США проводилася спеціальна кампанія з участю найбільшого со-циального психолога До. Левіна з метою змінити негативне ставлення жителів до установ-ке споживання для харчування субпродуктів і применшити в такий спосіб споживання м'яса в ус-ловиях війни і із бюджетом. У Великобританії за роки війни було надруковано близько 100 різних плакатів великими тиражами.

У 1840 р. виникла хромолитографическая печатку, що дозволило робити кольорові плакати, у яких колір сполучився із його чіткою текстом. Вони друкувалися тисячами примірників. У той самий час як у Європі, і у США сталися політичні зрушення, які примусили еліту обдумати засобах на поведінка «середніх жителів».

І все-таки до першої Першої світової плакати використовувались у основному ролі комерційної реклами. Якщо початку першої Першої світової ресурси, виділені на со-циальную рекламу, були порівняно незначними, те з початком її картина измени-лась драматично. Військові дії держав вимагали значної підтримки з боку населення Криму і з допомогою соціальної реклами її прагнули забезпечити. Необходи-мо було також рекрутувати нових і нових солдатів, і навіть викликати в населення моти-вацию дбайливого ставлення палива і продуктів харчування, і навіть до більш важкій і тривалого праці.

Военно-социальные плакати 1914 — 1919 рр, природно, використовували образи зі звичайної реклами. Найвідоміші роботи у цьому виді соціальної реклами містили як зображення, а й досить серйозний текст. Це дозволяло апелювати до соз-нанию населення, Не тільки до найпростішим формам сприйняття. Однією з найяскравіших прикладів англійських рекрутингових плакатів є плакат «Папа, що ТИ робив під час війни?». На плакаті дівчинка, сидить навколішках в батьківському інституті і читаюча книжку війні, звертається до нього зі це питання. Хлопчик на підлозі грає у солдатики. У плаката, на думку Д. Кроулі, були дві цільових аудиторії — призовники і члени їхнім родинам, кото-рые мали переконати своїх чоловіків вдатися до фронт. Цей плакат дуже чітко формиро-вал розуміння ситуації та майбутніх дій в тих, хто був посилити британську ар-мию. Серед рекрутингових соціальних плакатів найвідомішими є плакати, у яких дівчини закликають до армії молодих чоловіків. Так було в США в 1917 р. дуже по-пулярным був рекрутинговый плакат із зображенням дівчата військово-морської форми і слоганом: «Ось здорово! Я хотіла чоловіком і розпочати військово-морські сили». Підпис на плакаті: «Будь чоловіком і зроби це, ВМС США, станція призову». Інший плакат художника Р. Крісті «Я шукаю вас для військово-морських сил» (1917 — 1918) — також дуже відоме у США, а й у інших країн і досі входить у колекцію кращих соціальних плакатів першої Першої світової. З допомогою соціальних плакатів это-го роду у війни створювався образ чогось простого, природного і навіть страшного. У ньому було гаразд, буденно брати участь. Ця соціальна реклама без великих складнощів створювала громадяни мають мотив участі. Багато плакати в усіх ворогуючих сторін створювали образ ворога та військових злочинів. Іноді цей був дуже натуралистичным, іноді було споруджено суто графічно, напівнатяком. Американський плакат 1917 р. Купуй боль-ші бонди для звільнення», створений відразу після проголошення США війни Німеччини, є типовим прикладом використання міфологізованих стереотипів, які лежали основу багатьох зразків політичної пропаганди на той час. Природно, що образ ворога містив лиховісних рис і навіть фізіологічно відразливі. Большин-ство плакатів часів першої Першої світової відрізняються емоційним зарядом їх обра-зов, що викликають симпатію спонукають глядача до активних дій. Більшість із військових плакатів цього часу сприяли збору коштів, пожертвувань пораненим, допомоги військам. Деякі з плакатів на той час критикувалися за зображення наси-лия та запеклості. Не доводиться це не захоплюватися такими дизайнерами, як Дж. Прайс, який особисто проїхав по Бельгийскому фронту з литографическим устаткуванням у своїй машині й безпосередньо в місці події малював сцени, свідком яких він став. Він малював навіть під обстрілом. Це, природно, робило його малюнки а частіше й спонтанними.

Емоційність деяких плакатів на той час уражає й сьогодні. Окремі із закликом вимагати купувати військові бонди отже зібратися для остаточного удару по німецької армії зображує сцену вбивства багнетом німецького солдата. Автор цього плаката Ф. Бренгуин вивчав і знав ціну людських жертв у війні. Він глибоко переживав, що його рідній племінник США відгукнувся про з його рекрутингових плакатів в ВМС й був убитий шість тижнів через. У Росії її соціальна реклама також негайно от-реагировала початку першої Першої світової. Буквально вже за кілька днів худож-нику Л. Пастернаку було заборонено плакат «Ніхто на допомогу жертвам війни», що викликало боль-шой емоційний відгук. Його активно розклеювали перед благодійними мероприя-тиями. Багато художники на той час працювали безоплатно. Військові позики, як і за іншими країни, стали темою соціальної реклами у Росії. Більшість во-енных витрат покривалася з допомогою.

По емоційного впливу на населення всі ці плакати сильно розрізнялися. Деякі були засновані на гуморі, інші викликали почуття співпереживання геро-ям, намальованим дуже натуралістично. У. Маяковський і Ко. Малевич створювали плакати у сфері лубка вже у 1914 р. Вірші і малюнки ними були дуже доступні і легко засвоювалися малограмотним населенням. Тандем митця і поета породив цілу низку таких плака-тов. Їх малюнки і текст відтворилися на листівках і обкладинках журналів. У. Маяков-ский співпрацював у цьому жанрі і з іншим художником— І. Машковым.

Плакати на задану тему пожертвувань нерідко спиралися на символічні у Росії образи російських святих — Георгія Побідоносця, Дмитра Донського, і навіть богатирів. Відомі російські художники До. Коровін, Д. Васнєцов створили низку таких плакатів, цим вносячи свій внесок у збір коштів на жертв війни, а й у розвиток російської соци-альной реклами.

Б. Кустодієв також у жанрі соціального плаката, націленого реклами во-енного позики. Символіка плаката «Заемь свободи» виходила з реалістичному образі російського солдата зі багнетом, проте гіпертрофовано великого за величиною по сравне-нию коїться з іншими солдатами на плакаті.

Плакат невідомого художника зображує останній удар багнетом по ворогу, темати-чески перегукуючись з англійським плакатом Ф. Брэнгуина. І хоча ньому присутній фи-гура противника, він викликає безумовну реакцію прогнозування останнього удару. Він також закликає до військовому заему.

Вважається, що як перша світова війна стала переломним фактором історія социаль-ной реклами у сфері плаката. Згодом А. Гітлер в «Майн кампф» в 1926 р. визнав британську соціальну рекламу дуже ефективною у справі «емоційного шантажу»,

Тяжке економічне становище в Радянській Росії відбивалося в технічному ис-полнении плакатів. Іноді було можливості виконати їх повнокольорової печаткою. Не-редко вони друкувалися лише однієї фарбою. З. Хан-Магомедов у книзі «Піонери радянського дизайну» зазначає, що «за доби наступу Юденича на Петроград, із двадцяти чотири години його викинуло плакат «Грудью право на захист Петрограда».

Після Жовтневого перевороту 1917 р. радянське уряд створило специаль-ную програму з виробництва соціальної реклами. Особливістю програмних засобів була орієнтація на неписьменне міським населенням, селян, яких слід було заразити революційними ідеями.

У 19-му р. з'явилися «Вікна ЗРОСТАННЯ», у яких політичні плакати виглядали розташовані послідовно сюжети на кшталт коміксів. Найвідоміші їх супроводжувалися текстами У. Маяковського. Для деяких соціальних плакатів на той час як і відзначився дизайн лубка, у якому працювали також художники М. Ларіонов, М. Гончарова.

Авангардистские митці й дизайнери внесли великий внесок у першу радянську рекламу. Вікна ЗРОСТАННЯ добре сприймалися населенням завдяки спрощеної формі подачі інформації та використанню вузьке коло стереотипів.

З. Хан-Магомедов наводить слова У. Маяковського щодо «Вікон ЗРОСТАННЯ»: «...фантастична річ. Це обслуговування пригорщею художників, вручну стопятидесяти-миллионного народища». Це плакати, які перед боєм дивилися червоноармійці, иду-щие до атаки.

Плакати часів громадянську війну породжували серед населення установки на фізичним знищенням ворога, виражену класову ненависть і ксенофобію поруч із антирелиги-озными переконаннями.

Їх усіх об'єднує слоган «Необережні розмови стоять життя людей». Усі вони відображає побутову сцену поїздом чи магазині, коли двоє починають необережно базікати, кажучи «тільки між нами». На малюнках присутні фігур у німецької формі або з гітлерівської чубчиком, які підслуховують секретничающих людей. Слоган напеча-тан великими літерами, а підписи типу «Ви будь-коли дізнаєтеся, хто вас слухає!» — мел-кими. Заинтересовавшиеся перехожі змушені були вдивлятися в дрібний і, в такий спосіб, самостійно виробляти висновок. Ці плакати були дуже ефективними у створенні установки на дотримання інформаційну безпеку.

Під час «холодної громадянської війни» безліч зразків рекламної продукції по обидва боки мов брати-близнюки нагадували одне одного. Тут виникали як сатиричні образи вра-га, і теми таємності і шпигуноманії. У Великобританії з'явився плакат: «Бережи наші секре-ты у секреті!», близька до згаданому вище відомому радянському плакату «Не базікай!», щоправда пізніше, в 1960 р.

Після Другої світової війни виникла велика число антивоєнних плакатів. Проте чи всіх їх призначені з метою соціальної реклами. Чимало їх ми стали резуль-татом власної ініціативи художників.

Протягом багатьох років Радянський Союз перед створював героїчні образи з допомогою соціальної реклами, використовуючи натуралістичний стиль. В.І. Ленін був у свого часу заявив: «Мистецтво належить народу. Його коріння повинні проникнути глибоко

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація